Позначка: демобілізація

  • Генштаб пропонував засекретити дані про СЗЧ, але восени ситуація різко загострилась

    Генштаб пропонував засекретити дані про СЗЧ, але восени ситуація різко загострилась

    Наші джерела у силових структурах розповідають, що питання обмеження доступу до інформації про самовільне залишення частини та місця служби (СЗЧ) виникло ще влітку. У Генеральному штабі, за словами співрозмовників, вважали, що публічність цих даних провокує хвилю дезінформації, посилює напруження серед військових та створює викривлену картину для суспільства й міжнародних партнерів. Тому у відомстві пропонували максимально згорнути відкритий доступ до статистики та внутрішніх оцінок.

    Водночас в Офісі Президента, за словами інших наших джерел, тоді дотримувалися протилежної позиції. Там сподівалися, що контрольоване інформування про ситуацію дозволить демонструвати суспільству стійкість армії й готовність продовжувати оборону, а також не допустить формування чуток та панічних інтерпретацій. Рішення про повну закритість, за їх задумом, могло б лише підігріти недовіру.

    Ситуація почала загострюватися восени, коли, за оцінками співрозмовників, кількість випадків СЗЧ зросла приблизно на 40%. Джерела пояснюють це багатьма факторами: моральним виснаженням, тривалими ротаціями без можливості повернення додому, а також зростанням вимог до ухвалення законопроєкту про демобілізацію. Частина досвідчених військових, за їхніми словами, відмовлялася продовжувати службу без визначених правил завершення контрактного періоду. У результаті частина бійців почала трактувати СЗЧ як форму протесту або крайню реакцію на неврегульованість питання.

    За словами співрозмовників, саме на цьому етапі у Генштабі вирішили діяти за стандартною, як вони зазначають, оборонною парадигмою: обмежити публікацію будь-яких даних, які можуть бути використані для маніпуляцій, дестабілізації чи деморалізації військових. У відомстві, зі слів джерел, вважають, що це дозволить уникнути розгойдування ситуації та зберегти оперативну керованість військами в умовах складної зими та безперервних бойових дій.

  • Деталі переговорного процесу Україна-Росія за посередництва США

    Деталі переговорного процесу Україна-Росія за посередництва США

    Як повідомляють наші джерела, за ініціативи та посередництва США між Україною та РФ йдуть активні переговори щодо мирного врегулювання. Зокрема, йде опрацювання положень Меморандуму, який влаштує обидві сторони.

    Нижче публікуємо основні тези, які можуть увійти до Меморандуму та позиції сторін на даний момент:

    – гарантії відмови України від диверсійної та підривної діяльності проти Росії та її громадян (попередньо українська сторона погоджується)

    – взаємна амністія політв’язнів і звільнення утримуваних цивільних осіб (на даний момент Україна і Росія готують списки на обмін)

    – створення двостороннього Центру моніторингу та контролю режиму припинення вогню (попередньо є плани створення трьох- або чотиристороннього)

    – підписання угоди про виконання положень документа з основними параметрами «остаточного врегулювання» конфлікту

    – нейтралітет України, що передбачає відмову країни від вступу у військові союзи і коаліції, а також заборону на будь-яку військову діяльність третіх держав на її території та розміщення там іноземних збройних формувань, військових баз і військової інфраструктури (українська сторона проти, але її позицію ігнорують)

    – припинення дії та відмова від укладення в майбутньому міжнародних договорів і угод, несумісних з умовами припинення вогню (на думку українських дипломатів ця теза “ні про що”,  тому всіх влаштовує)

    – підтвердження статусу України як держави, що не володіє ядерною та іншою зброєю масового ураження, зі встановленням прямої заборони на її приймання, транзит і розміщення на території країни (попередньо українська сторона погоджується)

    – встановлення граничної чисельності українських військ, а також граничної кількості озброєнь і військової техніки та їхніх допустимих характеристик (попередньо українська сторона наполягає на збереженні чисельності української армії на рівні 500 тисяч військових, сподіваючись що РФ погодиться на компроміс)

    – розпуск українських націоналістичних формувань у складі ЗСУ і Нацгвардії (положення даного пункту в першу чергу стосуються «Азова» і 3 штурмової. Попередньо українська сторона наполягає на виключенні данного пункту з обговорення, мотивуючи труднощами в  переговорах з командирами та неможливістю прилаштувати всіх бійців формувань на зарплати)

    – забезпечення повноти прав, свобод та інтересів російського і російськомовного населення, надання російській мові статусу офіційної (попередньо українська сторона проти надання російській мові статусу офіційної )

     

    Пункти, які українська сторона відмовляється обговорювати і по яких США  продовжують тиск на РФ:

    – повне виведення українських військ із територій так званих  ДНР, ЛНР, Запорізької та Херсонської областей та їх відведення на «узгоджену сторонами відстань від кордонів РФ» (як варіант відведення від ЛБЗ важкої техніки, але українська сторона проти та зайняла жорстку позицію. По данному пункту США на стороні України)

    – заборона на передислокацію українських військ, за винятком «переміщень з метою відведення на узгоджену сторонами відстань від кордонів РФ» (українська сторона намагається вивести цю заборону на дзеркальну вимогу, але шансів на її реалізацію мало – військові стверджують, що в любому випадку вона виконуватись не буде)

    – припинення мобілізації та початок демобілізації (попередньо українська сторона до такого кроку не готова)

    – скасування воєнного стану в Україні (попередньо українська сторона до такого кроку не готова, тільки після укладення мирного договору)

    – припинення постачання Києву іноземної військової допомоги, включно з наданням послуг супутникового зв’язку та наданням розвідданих (попередньо українська сторона до такого кроку не готова, тільки після отримання гарантій безпеки)

    – виключення військової присутності третіх країн на території України, припинення участі іноземних фахівців у військових діях на боці Києва (українська сторона не визнає участь іноземних військових фахівців у бойових діях)

    – оголошення дати проведення виборів президента України та Верховної Ради, які мають відбутися не пізніше 100 днів після скасування воєнного стану (українська сторона наполягає на  висновках Конституційного суду)

    За інформацією джерел, підписання даного Меморандуму має призвести до негайного 30-денного перемир’я.  В даному контексті варто відмітити, що вимога США – безстрокове перемир’я, але вони готові погодитись і на 30-денне з можливістю подальшої пролонгації.

  • Нові правила мобілізації спричинили аншлаг у ТЦК на Хмельниччині

    Нові правила мобілізації спричинили аншлаг у ТЦК на Хмельниччині

    У Хмельницькому зростають черги до міського територіального центру комплектування: чоловіки масово подають заяви на відстрочку або проходять ВЛК. Під будівлею з ранку стояли близько сотні людей, до обіду їх стало ще більше.

    19 травня зранку біля ТЦК у місті Хмельницький зібралися десятки чоловіків. За даними журналістів Суспільного, більшість прийшли подавати документи на відстрочку від мобілізації або проходити військово-лікарську комісію.

    За словами мешканця міста Олега Чудо, він прибув ще о 6:30 ранку, щоб записатися в чергу, але все одно виявився не серед перших:

    «Я був дванадцятий, але потім збився з рахунку. Тут є люди, які записувались ще 8 травня».

    Олег має документи, що підтверджують право на відстрочку: він доглядає за матір’ю з інвалідністю, а його брат уже мобілізований.

    Інший відвідувач ТЦК — Валерій Глушенков — подав документи через дитину з інвалідністю, але в сам центр потрапити не зміг.

    «Я записався 15 травня, але досі не пройшов. Черга тягнеться з 8 числа, і на той день було вже 400 осіб», — каже він.

    Як пояснила речниця обласного ТЦК, майор Ангеліна Оліферук, черги пов’язані з необхідністю подовження відстрочок у зв’язку з продовженням загальної мобілізації. Вона порадила військовозобов’язаним скористатися електронною чергою, аби уникнути скупчень.

    Половина людей у черзі — це ті, хто проходить ВЛК. Зокрема, це обов’язково мають зробити ті, кого до 4 травня 2024 року визнали обмежено придатними. До 5 червня їм необхідно пройти повторну комісію згідно з прикінцевими положеннями Закону №3621-ІХ.

    Якщо вони не встигнуть — на них чекає штраф.
    Адвокат Павло Слободянюк пояснив:

    «Після 5 червня автоматично формуватиметься протокол у системі “Оберіг”, а далі — штраф у розмірі від 1 до 1,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

    Це правило стосується всіх військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років. А тому черги до ТЦК найближчими тижнями, ймовірно, лише зростатимуть.

  • Не демобілізація, але звільнення: хто може покинути ЗСУ в 2025 році

    Не демобілізація, але звільнення: хто може покинути ЗСУ в 2025 році

    Попри те, що демобілізація в Україні офіційно не проводиться до завершення воєнного стану, деякі військовослужбовці — як мобілізовані, так і контрактники — можуть звільнитися на підставі чинного законодавства. УНІАН дізнався у юриста, у яких випадках це можливо.

    Як пояснив адвокат Сергій Ланкін з об’єднання “Глоба і Глоба”, поняття “демобілізація” в українському законодавстві стосується, зокрема, звільнення за указом президента, що зазвичай відбувається після завершення бойових дій. Проте у статті 26 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу” прописано низку винятків, які дозволяють покинути лави ЗСУ і в умовах війни.

    Серед підстав для дострокового звільнення зі служби:

    • Сімейні обставини: догляд за рідними з інвалідністю, самостійне виховання дитини з інвалідністю, наявність трьох і більше неповнолітніх дітей без боргів по аліментах, вагітність жінки-військовослужбовиці, наявність дитини у подружжя-військових (звільняється один із батьків).

    • Звільнення з полону.

    • Стан здоров’я: непридатність до служби за висновком ВЛК (поранення, важкі захворювання, інвалідність).

    • Правові підстави: обвинувальний вирок з позбавленням волі або призначення на посаду судді.

    • Втрати у родині: загибель чи зникнення безвісти близького родича внаслідок бойових дій, АТО або повномасштабного вторгнення РФ.

    Контрактники можуть звільнитися після завершення терміну дії контракту — але лише якщо він був укладений уже під час дії воєнного стану. Наприклад, контракт на три роки, підписаний у 2022 році, дозволяє звільнення у 2025 році. Якщо ж контракт був укладений до початку повномасштабної війни, служба триває до завершення воєнного стану.

    Втім, дострокове розірвання контракту також можливе — з тих самих причин, що й загальне звільнення: стан здоров’я, сімейні обставини, поранення або інвалідність.

    Для іноземних громадян, які служать у Збройних силах України, передбачено окреме правило: вони можуть достроково розірвати контракт після шести місяців безперервної служби.

    Після звільнення з військової служби особа повинна стати на облік у ТЦК та СП і автоматично переходить до запасу. В такому статусі її можуть повторно мобілізувати — за винятком звільнених з полону.

  • Юрист розповів, хто має право піти з армії навіть під час воєнного стану

    Юрист розповів, хто має право піти з армії навіть під час воєнного стану

    Під час дії воєнного стану в Україні демобілізація загалом не передбачена. Проте в законодавстві чітко прописані винятки, які дозволяють як мобілізованим, так і контрактникам залишити службу. Про це розповів юрист адвокатського об’єднання “Глоба і Глоба” Сергій Ланкін.

    За його словами, звільнення можливе у випадках, передбачених статтею 26 закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Йдеться про окремі обставини, пов’язані з родиною, здоров’ям або змінами в правовому статусі військовослужбовця.

    Зокрема, йдеться про необхідність догляду за родичами з інвалідністю, утримання трьох або більше дітей, самостійне виховання дитини з інвалідністю або випадки, коли дружина військового вагітна. Якщо військовий повернувся з полону або має серйозні проблеми зі здоров’ям, підтверджені висновком військово-лікарської комісії, він також може бути звільнений.

    Контрактники, які підписали контракт до початку повномасштабної війни, можуть бути звільнені лише після її завершення. Натомість ті, хто укладав контракт уже під час воєнного стану, наприклад у 2022 році на три роки, зможуть звільнитися в 2025 році після завершення терміну.

    Також контракт можна розірвати достроково з тих самих причин — стан здоров’я або сімейні обставини. У випадку іноземних громадян контракт може бути припинено в будь-який момент після шести місяців служби.

    Після звільнення зі служби особа має стати на військовий облік у ТЦК та СП і переходить у запас. Якщо вона не була звільнена з полону, у майбутньому її можуть повторно мобілізувати.

  • Як звільнитися з армії в Україні: законні підстави для демобілізації

    Як звільнитися з армії в Україні: законні підстави для демобілізації

    Демобілізація в Україні залишається актуальним питанням, яке викликає багато запитань серед військовослужбовців та їхніх родин. Враховуючи воєнний стан, в Україні не проводиться загальна демобілізація, але існують конкретні випадки, коли військові можуть бути звільнені зі служби. Детальніше про те, хто має право на демобілізацію та які є перспективи цього процесу, розповідаємо нижче.

    Демобілізація — це процес звільнення військовослужбовців зі служби після закінчення військової кампанії, закінчення строку контракту чи на підставі інших законних причин у період воєнного стану або особливого періоду. Вона є зворотною до мобілізації процедурою, коли військові повертаються до цивільного життя.

    Однак в Україні, через військовий стан, демобілізація наразі не проводиться в загальному порядку. Тому військовослужбовці можуть бути звільнені тільки за конкретними підставами.

    Незважаючи на те, що демобілізація в Україні не проводиться у 2025 році, існують чіткі умови, за яких можна звільнитися зі служби. Відповідно до статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, демобілізуватися можуть військові за наступними підставами:

    1. Вік: Військовослужбовці, яким виповнилося 60 років (у деяких випадках 65 років), можуть бути звільнені зі служби.
    2. Стан здоров’я: Якщо військовий не може виконувати свої обов’язки через стан здоров’я, для цього потрібно пройти медичне обстеження та отримати висновок від військово-лікарської комісії.
    3. Покарання за вироком суду: Якщо військовий засуджений або позбавлений звання за вироком суду.
    4. Звільнення з полону: Військові, які були звільнені з полону, можуть бути звільнені від служби.
    5. Сімейні обставини: Це може включати ситуації, коли у військовослужбовця є неповнолітні діти, родичі з інвалідністю, або в разі смерті родичів під час воєнних дій. Для жінок також є можливість демобілізації через вагітність.

    Наразі демобілізація в Україні не проводиться, однак законопроєкт про демобілізацію вже підготовлено. Проте ще триває процес пошуку рішень, хто може замінити тих, хто піде зі служби.

    Також уряд розглядає альтернативу демобілізації у вигляді надання військовим довгострокових оплачуваних відпусток під час воєнного стану. Цю пропозицію обговорюють з комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і очікується, що законодавчі ініціативи можуть бути представлені вже в березні 2025 року.

    Загалом, хоча питання демобілізації в Україні на даний момент залишається відкритим і залежить від багатьох факторів, військовослужбовці, які відповідають визначеним умовам, можуть отримати можливість звільнитися зі служби. Тому важливо знати законні підстави для демобілізації та стежити за змінами в законодавстві, щоб розуміти свої права.

  • Веніславський розповів чи варто чекати прийняття закону про демобілізацію найближчим часом

    Веніславський розповів чи варто чекати прийняття закону про демобілізацію найближчим часом

    Попри заяви Міністерства оборони України про готовність законопроєкту щодо демобілізації, його реалізація залишається відкритим питанням. Народний депутат від “Слуги народу” Федір Веніславський заявив, що масового звільнення військовослужбовців у найближчі три місяці очікувати не варто. Це пов’язано із низкою факторів, які впливають на прийняття рішень у цьому питанні.

    На сьогоднішній день кількість особового складу Збройних сил України становить приблизно один мільйон осіб. Однак безпосередню участь у бойових діях беруть лише кілька сотень тисяч. Це означає, що значна частина військових виконує завдання в тилу або на інших напрямках, що потребує детального аналізу ефективності їхньої роботи.

    Однією з ключових причин затримки з ухваленням законопроєкту є необхідність розробки механізмів заміни значної кількості демобілізованих. Зараз Міністерство оборони працює над:

    • аудитом ефективності роботи тилових підрозділів;
    • удосконаленням системи рекрутингу;
    • пошуком способів залучення нових військових до лав ЗСУ.

    За словами Веніславського, ухвалення законопроєкту потребуватиме серйозних політичних і військових консультацій. Будь-які рішення, що можуть послабити обороноздатність країни, зазнають тривалих дискусій як на рівні Міністерства оборони, так і в парламенті.

    Через три місяці, як зазначають представники Міністерства оборони, законопроєкт може бути представлений у парламенті. Однак його прийняття залежатиме від узгодження позицій між різними політичними силами та аналізу його впливу на обороноздатність країни.

  • Україна не планує законопроєкт про демобілізацію до кінця війни — джерела в ОП

    Україна не планує законопроєкт про демобілізацію до кінця війни — джерела в ОП

    Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що до кінця війни не варто очікувати прийняття закону про демобілізацію. За їхніми словами, головною причиною цього є відсутність достатніх резервів для заміни мобілізованих, а також значне зниження якості тих, хто йде на службу.

    Джерела вказують, що нинішні мобілізовані часто є значно менш підготовленими, ніж їхні попередники, які брали участь у бойових діях на початку війни. Ці мобілізовані здебільшого відправляються у складі Сил тероборони та резервів у перший місяць служби. Заміна такої кількості людей на передовій наразі є великим викликом.

    У Генеральному штабі вважають, що будь-які спроби ухвалити законопроєкт про демобілізацію можуть мати катастрофічні наслідки для Збройних Сил України. За словами військових, фронт тримається саме на добровольцях, які вступили до лав армії у 2022-2023 роках, і заміна їх на нових мобілізованих може суттєво ослабити боєздатність підрозділів.

    Поки що не передбачено жодних конкретних кроків щодо демобілізації. Влада зосереджена на збереженні боєздатності та посиленні резервів. Враховуючи критичну ситуацію на фронті та потребу в кожному бійцеві, питання демобілізації лишатиметься на паузі до кінця війни.

  • Понад 7 тисяч військовослужбовців повернулися до лав ЗСУ після самовільного залишення частин

    Понад 7 тисяч військовослужбовців повернулися до лав ЗСУ після самовільного залишення частин

    Державне бюро розслідувань повідомило про повернення до військової служби понад 7 тисяч українських військовослужбовців, які раніше самовільно залишили частини. Наразі понад 4 тисячі осіб офіційно поновлені на службі, а щодо інших триває процес поновлення та закриття кримінальних проваджень.

    За даними правоохоронців, понад 4 тисячі 396 військових уже офіційно поновлені на службі після того, як самовільно залишили свої військові частини. Щодо решти понад 2,5 тисячі військовослужбовців, процес поновлення триває. З кожним днем ця цифра зростає, оскільки Верховна Рада продовжила термін добровільного повернення на службу для тих, хто самовільно покинув частину до 1 березня 2025 року.

    Згідно з новим законом, військовослужбовці, які самовільно залишили свої частини, мають право повернутися на службу без юридичних наслідків, якщо це зроблено до визначеного терміну. Закон набрав чинності наприкінці листопада 2024 року і передбачає, що командир військової частини поновлює контракт, а також відновлює всі види забезпечення і пільги для військових.

    Після повернення військового до частини командир зобов’язаний повідомити органи досудового розслідування та Військову службу правопорядку, щоб розпочати процедуру закриття справи проти бійця. Закон надає можливість бійцям без докорів сумління продовжити свою службу та повернутися до своїх побратимів у лавах Збройних Сил України.

    Нагадаємо, працівники ДБР затримали та повідомили про підозру командиру однієї з рот 155 окремої механізованої бригади, який не лише сам самовільно залишив місце несення служби, а й підбурив на це своїх підлеглих,

  • Законопроєкт про демобілізацію під час воєнного стану відкладений до весни 2025 року

    Законопроєкт про демобілізацію під час воєнного стану відкладений до весни 2025 року

    Уряд України розробив законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців у період дії воєнного стану, але його подання до Верховної Ради заплановано не раніше весни 2025 року. Про це повідомив перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами заступника міністра оборони України, проєкт вже готовий, але для того, щоб він був поданий на розгляд, потрібно забезпечити умови, які б не призвели до загрози існуванню держави Україна.

    Затримка з поданням законопроєкту обумовлена необхідністю розробки механізму заміни великої кількості військовослужбовців, які можуть бути демобілізовані. За словами чиновників, важливою частиною цього процесу є забезпечення того, ким або чим можна замінити цих людей на передових ділянках фронту.

    На сьогодні мобілізаційний резерв України складає 3,7 мільйона осіб, а загальна кількість громадян чоловічої статі віком від 25 до 60 років налічує 11,1 мільйона осіб. У Міноборони наголошують, що до подання законопроєкту ще необхідно завершити низку підготовчих заходів для гарантування безпеки країни в умовах триваючої війни.

    Нагадаємо, згідно з первісними планами Міноборони, роботу над законопроєктом мали завершити до 18 грудня 2024 року, проте з огляду на складність ситуації, терміни подання законопроєкту було перенесено на наступний рік.