Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт щодо посилення мобілізації, який отримав номер №10449. Цей крок української влади визнається як надзвичайно важливий для протистояння російській агресії, але зазнає критики з боку опозиції через відсутність конкретних термінів демобілізації та суворі норми покарання для ухилянтів.
Проєкт було підтримано 283 голосами депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).
Основні зміни, внесені до законопроєкту, передбачаються наступним чином: початкову версію проєкту, яку було ухвалено у першому читанні 7 лютого, значно перероблено після внесення понад чотирьох тисяч поправок від депутатів. Профільний комітет з національної безпеки працював над цими поправками майже два місяці.
Початковий проєкт щодо мобілізації було внесено в парламент наприкінці 2023 року, але після критики з боку Міністерства оборони він був відкликаний. Після цього Міністерство підготувало нову версію.
Посилення мобілізації, за словами влади, необхідне для максимального забезпечення військового складу та поповнення втрат, зазначених під час понад двохрічної війни з Росією.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв про плани мобілізувати в цьому році приблизно 450-500 тисяч новобранців. Проте головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський вказав, що цю кількість можуть зменшити після оцінки внутрішніх можливостей та уточнення складу ЗСУ.
Під час голосування за закон про мобілізацію головний командувач ЗСУ та міністр оборони присутні були у залі, але не виступали перед депутатами. На попередньому засіданні більшість парламентарів підтримала ідею вислухати військове керівництво.
Єдиний, хто виступив під час засідання, це командувач Об’єднаних сил генерал Юрій Содоль, який підкреслив критичну ситуацію на фронті та зазначив, що оборона тримається на межі можливостей.
Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік. Це полегшить процес мобілізації для влади, оскільки територіальні центри комплектування (ТЦК) матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців.
Громадяни повинні особисто звертатися до військкоматів для отримання військово-облікових документів, уникнувши таким чином “виловування” їх співробітниками ТЦК на вулицях.
Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет призовника.
Також вони повинні мати та носити при собі військово-облікові документи, які можуть бути вимагані поліцією чи працівниками ТЦК. Без таких документів українці за кордоном не матимуть доступу до оформлення паспорта чи консульських послуг.
Місцеві державні органи мають активно сприяти мобілізації.
Громадяни, які знаходяться на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.
Відстрочка від служби для аспірантів, які навчаються на контракті, та для осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню, скасовується.
Закон встановлює “базову військову підготовку” замість строкової служби для громадян. Її можна пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.
Ухилянтів від мобілізації чекають проблеми із законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК. Також їх очікує значне збільшення штрафів.
Військкомат може звертатися в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо це неможливо, то ТЦК може надіслати громадянину рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі. Цей лист вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо після цього вона добровільно протягом 10 календарних днів не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.
Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.
Проєкт закону передбачає низку винятків з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян.
Ці винятки стосуються осіб з інвалідністю, батьків трьох або більше неповнолітніх дітей (за винятком тих, хто має заборгованість із сплати аліментів), одиноких батьків, що самостійно виховують неповнолітню дитину.
Також від мобілізації звільняються усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.
Відстрочку від мобілізації можуть отримати також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники (не більше двох), керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, а також члени Рахункової палати.
Закон також не передбачає призову на військову службу для студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримують рівень освіти вищий за попередній. Також винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки.
Лише за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.
Закон також визначає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звернутися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК.
Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, яка була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).
