Позначка: енергетична інфраструктура

  • Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    У Дніпропетровській області після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів. Через серйозні пошкодження обладнання енергетики змушені застосовувати аварійні відключення, а раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Відновлювальні роботи тривають, однак ситуація в регіоні залишається складною.

    Про це 30 жовтня під час брифінгу повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, передає Міністерство енергетики.

    За його словами, російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури Дніпропетровщини. Через це частина населених пунктів залишилася без електроенергії, а енергосистема працює в умовах підвищеного навантаження.

    Енергетикам уже вдалося відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та частини побутових споживачів. Однак для повноцінного повернення світла необхідно завершити ремонт пошкодженого обладнання й стабілізувати роботу електромереж.

    Найскладніша ситуація склалася у Дніпрі та прилеглих населених пунктах. Після російських ударів увечері 29 жовтня без електрики залишилися понад 350 тисяч абонентів.

    Протягом ночі аварійні бригади працювали над відновленням живлення. Частині споживачів вдалося повернути електроенергію, однак уже вранці 30 жовтня в місті знову виникли масштабні знеструмлення.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що енергетики працювали всю ніч, проте через наслідки атак система не витримує навантаження.

    На тлі складної ситуації мер закликав жителів за можливості залишатися вдома та враховувати перебої з електропостачанням під час планування пересувань містом.

    У Міненерго пояснили, що через пошкодження енергетичного обладнання в Дніпропетровській області застосовуються саме аварійні, а не планові відключення.

    Це означає, що попередньо оприлюднені графіки можуть не відповідати фактичній ситуації. Електроенергія може зникати поза встановленими часовими проміжками, а тривалість відключень залежить від технічного стану мереж.

    Повернення до прогнозованих графіків стане можливим лише після стабілізації роботи енергосистеми.

    Водночас проблеми з електропостачанням 30 жовтня зафіксували не лише на Дніпропетровщині.

    За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак нові знеструмлення виникли в Києві, Київській, Запорізькій та Харківській областях.

    У всіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, аварійно-відновлювальні бригади працюють над поверненням електроенергії споживачам.

    Для підтримання стабільної роботи об’єднаної енергосистеми в окремих областях також застосовують обмеження споживання електроенергії. Такі заходи необхідні, щоб уникнути перевантажень та додаткових аварій після пошкодження ключових елементів мережі.

    У Міненерго попередили, що за подальшого погіршення ситуації в окремих регіонах можуть запроваджувати додаткові аварійні відключення.

    Масштабні проблеми з електропостачанням виникли після серії російських ударів по Дніпру 29 жовтня. Того дня під атакою опинилися не лише енергетичні об’єкти, а й цивільна інфраструктура міста.

    Зокрема, російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. Внаслідок удару загинули люди, десятки інших дістали поранення.

    За повідомленнями медіа, 30 жовтня кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до 15 після смерті одного з поранених у лікарні.

    У Дніпрі 30 жовтня оголосили Днем жалоби за жертвами російських атак.

    На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі жителям області рекомендують перевіряти актуальну інформацію про електропостачання на офіційних ресурсах операторів електромереж, зокрема ДТЕК «Дніпровські електромережі».

    Важливо враховувати, що під час аварійних відключень прогнозувати точний час повернення світла складно, оскільки енергетики можуть змінювати схеми живлення залежно від результатів ремонтних робіт.

    Також варто за можливості зарядити телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, забезпечити запас питної води й підготувати автономні джерела освітлення.

    Станом на ранок 30 жовтня понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишаються без електроенергії. Енергетики продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, а повернення до планових графіків відключень залежатиме від стабілізації роботи мереж.

  • Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Російські війська в ніч проти 25 жовтня здійснили чергову атаку безпілотниками на Вінницю та Вінницьку область. У регіоні зафіксували пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Через попередні удари по енергетичній інфраструктурі виникли аварійні відключення електроенергії, а вранці жителі кількох районів обласного центру також повідомляли про відсутність світла.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.

    За її словами, російські безпілотники завдали ударів по території області, внаслідок чого постраждали об’єкти цивільної інфраструктури.

    «Наразі внаслідок атаки ворога є пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Інформація про постраждалих не надходила», — зазначила очільниця ОВА в ранковому повідомленні.

    На місцях влучань розпочали роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші відповідальні служби. Вони ліквідовують наслідки обстрілів і встановлюють масштаби пошкоджень.

    За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, протягом ночі російські безпілотники неодноразово рухалися в напрямку Вінниці. Над містом лунали вибухи.

    Місцеві інформаційні ресурси також повідомляли про зникнення електроенергії в окремих районах обласного центру. Водночас точна кількість знеструмлених споживачів та остаточні терміни відновлення електропостачання на момент перших повідомлень залишалися невідомими.

    Ситуацію ускладнює те, що російські війська атакують енергетичну інфраструктуру Вінниччини вже не першу добу.

    Зокрема, увечері 24 жовтня окупанти завдали удару по одному з енергетичних об’єктів області. За інформацією Наталі Заболотної, влучання спричинило аварійне відключення електропостачання в одному з районів регіону.

    Рятувальники та енергетики працювали над ліквідацією наслідків атаки і відновленням пошкоджених мереж.

    Жителів області закликали ощадливо використовувати електроенергію, щоб уникнути додаткового навантаження на енергосистему після відновлення живлення.

    Під ударом російських військ Вінниччина опинялася і протягом попереднього тижня.

    Так, 20 жовтня російські безпілотники атакували об’єкти енергетичної інфраструктури області. Тоді частина Вінниччини та обласного центру залишилася без електро- і водопостачання.

    За повідомленням Укрінформу, енергетики ліквідовували наслідки ударів, поки в регіоні тривала повітряна загроза.

    Того самого дня внаслідок чергової атаки на одному з об’єктів критичної інфраструктури виникла пожежа.

    Уже 22 жовтня російські війська знову здійснили масований удар по Вінницькій області. Тоді зафіксували пошкодження промислових підприємств, енергетичної інфраструктури, приватних будинків та господарських споруд.

    Про ці наслідки повідомляло Суспільне з посиланням на керівництво обласної військової адміністрації.

    Таким чином, остання атака стала продовженням серії ударів по промисловості та енергетичній системі Вінниччини.

    Повторні пошкодження інфраструктури ускладнюють відновлювальні роботи, оскільки енергетикам доводиться ремонтувати мережі в умовах постійної загрози нових обстрілів.

    Станом на ранок 25 жовтня офіційної інформації про постраждалих унаслідок останньої нічної атаки не надходило.

    Аварійні служби продовжують працювати на місцях пошкоджень. Остаточні масштаби руйнувань, кількість споживачів без електроенергії та строки відновлення електропостачання мають уточнити відповідальні служби.

  • Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    У четвер, 22 жовтня 2026 року, в частині областей України знову діятимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59, а їхній обсяг становитиме від однієї до двох черг. Для промислових споживачів у цей самий період запровадять графіки обмеження потужності. Причиною залишаються наслідки масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас обмеження стосуватимуться не всіх регіонів, а конкретні години знеструмлень залежатимуть від графіків місцевих операторів електромереж.

    Про це ввечері 21 жовтня повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Енергетики наголосили, що ситуація залишається нестабільною, а через можливі нові російські обстріли тривалість та обсяг обмежень можуть змінюватися.

    Коли вимикатимуть електроенергію 22 жовтня

    За попереднім повідомленням «Укренерго», обмеження застосовуватимуть у такому режимі:

    • З 06:00 до 23:59 — графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів у частині областей.
    • З 06:00 до 23:59 — графіки обмеження потужності для промислових підприємств.
    • Обсяг погодинних відключень — від однієї до двох черг.

    Це означає, що частину споживачів тимчасово відключатимуть від електропостачання відповідно до затверджених графіків.

    Водночас електроенергію не обов’язково вимикатимуть одночасно всім мешканцям відповідної області.

    Точний режим залежатиме від розподілу споживачів за чергами, стану мереж і поточних потреб енергосистеми.

    У яких областях запровадять графіки

    У вечірньому повідомленні «Укренерго» не наведено повного переліку областей, де 22 жовтня застосовуватимуть погодинні відключення.

    Компанія зазначила, що обмеження діятимуть у частині регіонів України.

    Тому робити висновок про гарантоване відключення світла в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі чи будь-якому іншому місті лише на підставі загальнонаціонального повідомлення не можна.

    Для кожного населеного пункту необхідно перевіряти інформацію місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго публікують актуальні графіки та повідомляють, які черги відключатимуть упродовж доби.

    Що означають одна та дві черги відключень

    Один із найпоширеніших запитів споживачів стосується кількості черг, зазначених у повідомленнях енергетиків.

    Черги використовують для організації почергового обмеження електропостачання.

    Якщо застосовують одну чергу, одночасно відключають меншу частину споживачів, ніж за двох черг.

    Збільшення кількості черг означає посилення обмежень для енергосистеми.

    Однак зазначені «1–2 черги» не означають, що кожній квартирі обов’язково вимикатимуть світло один чи два рази на день.

    Тривалість і кількість відключень конкретного будинку визначаються графіком, який складає оператор електромереж.

    Чому в Україні знову запроваджують відключення

    Головною причиною залишаються наслідки російських атак на енергетичні об’єкти.

    Протягом останніх днів Росія неодноразово завдавала ударів по електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі України.

    Такі пошкодження ускладнюють виробництво й передачу електроенергії, а також обмежують можливість забезпечити стабільне живлення всіх споживачів.

    У разі нестачі доступної потужності енергетики вимушені тимчасово скорочувати споживання.

    Погодинні графіки дають змогу розподілити навантаження між різними групами споживачів і зменшити ризик масштабніших аварій.

    Водночас ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Чи можуть графіки змінитися протягом дня

    В «Укренерго» попередили, що оголошений режим не є остаточним за будь-яких обставин.

    Якщо російські війська завдадуть нових ударів по енергетичній інфраструктурі, обсяг обмежень може зрости.

    Також можливі зміни після відновлення пошкоджених об’єктів або коригування балансу електроенергії.

    У разі погіршення ситуації енергетики можуть застосовувати аварійні відключення, які не завжди відповідають попередньо оприлюдненим погодинним графікам.

    Тому інформацію варто перевіряти безпосередньо в день запланованого відключення.

    Як знайти графік для своєї адреси

    Щоб дізнатися, коли саме не буде електроенергії, споживачам необхідно відкрити офіційний сайт або застосунок свого оператора системи розподілу.

    Зазвичай для пошуку потрібно зазначити населений пункт, вулицю та номер будинку.

    Після цього система показує чергу, до якої належить адреса, та орієнтовні години відключення.

    Деякі оператори також публікують зміни у Telegram або інших офіційних каналах.

    Водночас користуватися неперевіреними графіками із соціальних мереж небажано, оскільки вони можуть бути застарілими.

    Як підготуватися до можливих відключень

    Енергетики рекомендують заздалегідь зарядити телефони, павербанки та інші пристрої, необхідні для зв’язку.

    Також варто підготувати автономне освітлення та перевірити запас води, якщо водопостачання будинку залежить від електроенергії.

    Після відновлення живлення не рекомендується одночасно вмикати багато потужних електроприладів.

    Особливо це стосується бойлерів, електричних обігрівачів, пральних машин та електроплит.

    «Укренерго» закликає ощадливо споживати електроенергію, коли вона доступна.

    Зменшення навантаження допомагає підтримувати стабільність роботи мереж і може знизити необхідність додаткових обмежень.

    Що відомо станом на вечір 21 жовтня

    На четвер, 22 жовтня, «Укренерго» анонсувало графіки погодинних відключень у частині областей з 06:00 до 23:59.

    Обсяг обмежень становитиме від однієї до двох черг. Для промисловості в цей самий час діятимуть графіки обмеження потужності.

    Це не означає, що всі українці залишаться без світла майже на 18 годин. Йдеться про період, упродовж якого можуть застосовуватися почергові відключення.

    Актуальний графік для конкретної адреси необхідно перевіряти у свого обленерго, оскільки енергетична ситуація може змінюватися протягом доби.

  • Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.

    Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.

    За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.

    «Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.

    Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.

    Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я

    Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.

    Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.

    Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.

    Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.

    Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.

    Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.

    Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.

    Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.

    Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки

    11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.

    Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.

    Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.

    Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російські атаки на ТЕЦ після оголошення Трампом енергетичного перемир’я.

    За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.

    Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.

    Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці

    14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.

    За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.

    Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.

    Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.

    Докладніше про це писала «Ненька інфо» у матеріалі щодо реакції Зеленського на масовану атаку РФ.

    На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.

    Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції

    Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.

    Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.

    Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.

    За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.

    Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.

    Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.

    Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.

    Пєсков розкритикував позицію європейських держав

    Коментуючи заяви Стубба, речник Кремля висловив сумнів, що європейська позиція сприятиме просуванню мирного процесу.

    За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.

    При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.

    Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.

    Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.

    Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.

    Чому енергетичне перемир’я настільки важливе

    Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

    Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.

    Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.

    За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.

    Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.

    Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.

    Чого очікувати далі

    Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.

    Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.

    Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.

    Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.

  • До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    Київська область має завершити ключові заходи із захисту енергетичної інфраструктури від російських атак до 15 листопада 2026 року. Йдеться про облаштування захисних споруд для електричних підстанцій, зокрема від звичайних і реактивних ударних безпілотників, а також забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення. Для прискорення робіт створили міжвідомчу групу на чолі із заступником міністра з відновлення Русланом Олійником. На відповідні заходи Київщині передбачили близько 1,6 мільярда гривень. Однак журналісти виявили ризики, через які завершення робіт у встановлені строки може опинитися під загрозою.

    Про це йдеться в розслідувальному матеріалі УНІАН від 18 жовтня.

    За інформацією видання, у середині жовтня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту створило спеціальну робочу групу, яка повинна прискорити виконання Комплексного плану стійкості Київської області.

    Керівником групи став заступник міністра Руслан Олійник.

    До роботи долучили представників Міністерства енергетики, Державної служби спеціального зв’язку, ДСНС, Агентства відновлення, Київської обласної військової адміністрації та енергетичних компаній.

    Основне завдання — забезпечити додатковий захист критичних енергооб’єктів до початку найхолоднішого періоду року.

    Які об’єкти мають захистити до 15 листопада

    Згідно з інформацією журналістів, першочергово йдеться про головні електричні підстанції Київщини.

    Для них планують завершити другий рівень фізичного захисту, який має зменшувати ризики пошкодження обладнання внаслідок атак ударних безпілотників.

    Окремо передбачене облаштування першого рівня захисту для важливих об’єктів життєзабезпечення.

    До таких об’єктів належать елементи енергетичної, комунальної та іншої критичної інфраструктури, від роботи яких залежить забезпечення населення електроенергією, теплом і водою.

    Водночас конкретний перелік об’єктів не оприлюднюють із міркувань безпеки.

    За даними УНІАН, більшість передбачених протоколом робочої групи заходів мають виконати до 15 листопада.

    Такий строк означає, що відповідальні органи мають одночасно прискорювати будівельні роботи, вирішувати технічні питання та завершувати оформлення необхідних документів.

    Що передбачає план стійкості Київської області

    Комплексний план стійкості регіону охоплює чотири основні напрямки.

    Перший — забезпечення резервного електроживлення важливих об’єктів, зокрема лікарень, водоканалів і підприємств теплопостачання.

    Другий — розвиток децентралізованої генерації електроенергії.

    Йдеться про створення додаткових потужностей, які можуть зменшити залежність окремих територій від великих централізованих джерел живлення.

    Третій напрямок передбачає децентралізацію виробництва тепла.

    Четвертий — фізичний захист критичних об’єктів від російських атак.

    План Київщини був підготовлений ще на початку 2026 року.

    Однак його реалізація зіткнулася з організаційними та фінансовими труднощами.

    На роботи передбачили 1,6 мільярда гривень

    За даними УНІАН, на виконання заходів захисту Київській області передбачили приблизно 1,6 мільярда гривень.

    Із них понад 1 мільярд гривень — відповідно до урядового розпорядження №257-р.

    Ще близько 600 мільйонів гривень передбачили в межах іншого бюджетного механізму, визначеного розпорядженням №821-р.

    Однак саме виділення коштів не означає автоматичного завершення будівельних робіт.

    Необхідно своєчасно укладати договори, погоджувати проєктно-кошторисну документацію, закуповувати обладнання та оплачувати фактично виконані роботи.

    Журналісти зазначають, що кошти тривалий час залишалися нерозподіленими, а можливість їхнього використання активізувалася лише у вересні.

    Через це частину запланованих заходів не вдалося виконати в початкові строки.

    Водночас оприлюднені відомості не дозволяють стверджувати, що всі 1,6 мільярда гривень уже витрачені або що вся сума перебуває безпосередньо в розпорядженні підрядників.

    На Київщині перевірять витрачені гроші та підрядників

    Одним із ключових завдань новоствореної робочої групи стане аналіз фактичного стану будівництва.

    Зокрема, до кінця жовтня мають перевірити виконання робіт на електричних підстанціях напругою 110 кВ.

    Окрему увагу приділять обсягам запланованого, виділеного та використаного фінансування.

    Також необхідно встановити, які проєкти вже пройшли експертизу, а які потребують коригування документації.

    За інформацією журналістів, Київській обласній адміністрації доручено провести фінансову звірку із підрядними організаціями.

    Під час перевірки планують зіставити фактичні обсяги виконаних робіт із сумами проведених платежів.

    Крім того, аудит має визначити наявність заборгованостей і авансів, які ще не підтверджені виконаними роботами.

    Важливо, що сам факт проведення аудиту не є доказом розкрадання коштів або інших порушень.

    Йдеться про необхідність перевірити фінансовий стан проєктів і визначити, які ресурси потрібні для їхнього завершення.

    Чому строки можуть бути зірвані

    За оцінкою журналістів, головним ризиком для виконання плану залишаються стислі строки.

    Частину проєктно-кошторисної документації необхідно скоригувати до 30 жовтня.

    Водночас стандартна процедура експертизи для окремих об’єктів може тривати до 30 днів.

    Це створює складну ситуацію: оформлення документації потенційно може зайняти більше часу, ніж залишиться до запланованого завершення робіт.

    Однак законодавство передбачає окремі механізми спрощення процедур.

    Зокрема, уряд у березні 2026 року дозволив використовувати типові проєктні рішення без повторного проходження експертизи в передбачених випадках.

    Це може допомогти прискорити реалізацію частини заходів.

    Ще одним ризиком залишається своєчасне постачання обладнання та підключення захищених підстанцій до електричних мереж.

    Для цього необхідно узгодити дії підрядників, операторів електромереж та відповідальних органів влади.

    Чим займатиметься Руслан Олійник

    За даними джерел УНІАН, Руслан Олійник уже понад тиждень особисто координує перевірку готовності енергетичних об’єктів Київської області.

    Зокрема, він займається питаннями термінів завершення робіт, фінансування, виконання договорів і контролю використання авансових платежів.

    Основне завдання посадовця — організувати взаємодію між усіма відомствами та підприємствами, які залучені до реалізації плану.

    Згідно з офіційною біографією на сайті Мінвідновлення, Олійник раніше працював у Київській обласній державній адміністрації.

    У липні 2026 року він також тимчасово виконував обов’язки керівника Київської ОДА.

    Таким чином, посадовець має попередній досвід роботи в столичному регіоні та знайомий з особливостями місцевої інфраструктури.

    Чому захист енергетики Київщини став критично важливим

    Російські війська протягом жовтня неодноразово атакували енергетичну інфраструктуру Києва та області.

    Зокрема, 15 жовтня після удару по об’єкту критичної інфраструктури виникли масштабні перебої з електропостачанням.

    В окремих районах столиці та Київщини застосовували аварійні відключення.

    Про наслідки атаки повідомляло Deutsche Welle.

    Раніше «Ненька інфо» писала про можливий зв’язок масштабних знеструмлень із пошкодженням енерговузла, через який столичний регіон отримує електроенергію.

    У тому матеріалі йшлося про ймовірне ураження важливої підстанції. Конкретні технічні обставини тоді залишалися непідтвердженими офіційно.

    Також «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення в Києві та області.

    Ці події демонструють, наскільки важливою для столичного регіону є стійкість електричних підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Чи встигнуть завершити захист до морозів

    Станом на 18 жовтня перед робочою групою стоїть завдання завершити основні заходи до 15 листопада.

    Утім відкритих даних, які дозволяли б незалежно підтвердити готовність усіх запланованих об’єктів, наразі немає.

    Журналісти називають головними ризиками затримки з оформленням документації, постачанням обладнання, фінансовими розрахунками та виконанням робіт.

    При цьому частину адміністративних процедур можна прискорити, а окремі проєкти можуть бути реалізовані за спрощеними механізмами.

    Головне питання полягає в тому, чи вдасться за кілька тижнів завершити необхідні роботи без порушення технічних вимог, фінансової дисципліни та правил безпеки.

    Від результатів залежатиме готовність окремих енергетичних і комунальних об’єктів Київщини працювати в умовах нових російських атак протягом холодного сезону.

    Водночас навіть завершення всіх запланованих захисних споруд не гарантуватиме повної відсутності знеструмлень: фізичний захист зменшує ризики пошкодження обладнання, але не усуває всі загрози для енергосистеми.

  • Три удари по енергетиці за один ранок: Тернопільщина залишилася частково без світла, на Вінниччині аварійні відключення

    Три удари по енергетиці за один ранок: Тернопільщина залишилася частково без світла, на Вінниччині аварійні відключення

    Російські війська продовжують атакувати енергетичну інфраструктуру західних областей України. У неділю, 18 жовтня, на Тернопільщині зафіксували три влучання по об’єктах енергетики — поблизу Старого Вишнівця, у Кременці та Борсуківській громаді. Один з об’єктів росіяни атакували повторно. Унаслідок ударів частина споживачів залишилася без електропостачання. Одночасно на Вінниччині внаслідок нічної атаки пошкоджено критичну інфраструктуру та запроваджено аварійні відключення. На місцях працюють рятувальники й енергетики, які намагаються відновити стабільну роботу електромереж.

    Про нову серію атак повідомила Тернопільська обласна військова адміністрація. Інформацію також підтверджують «Укрінформ» та «Інтерфакс-Україна».

    Вранці 18 жовтня російський ударний безпілотник уразив об’єкт енергетики поблизу села Старий Вишнівець Кременецького району.

    За словами керівника Тернопільської ОВА Тараса Пастуха, внаслідок влучання частина споживачів залишилася без електроенергії.

    Після цього російські війська завдали нових ударів по енергетичній інфраструктурі регіону.

    Росіяни повторно атакували об’єкт у Кременці

    Близько 10:44 Тернопільська ОВА повідомила про нові влучання.

    За словами Тараса Пастуха, російські війська знову атакували енергетичний об’єкт у Кременці, який уже зазнавав ударів.

    Крім того, зафіксовано влучання в об’єкт енергетики на території Борсуківської громади.

    Інформацію про повторний удар підтвердило «Суспільне Тернопіль». На обох локаціях розпочали ліквідацію наслідків атак.

    За попередніми повідомленнями обласної влади, інформації про загиблих або поранених унаслідок цих ударів не надходило.

    Водночас остаточні масштаби пошкоджень енергетичного обладнання поки не оприлюднені.

    Також не повідомляється, скільки саме домогосподарств залишилося без електропостачання.

    У Старому Вишнівці після атаки виникла пожежа

    За повідомленнями місцевих медіа, після ранкового удару в районі Старого Вишнівця на одному з енергетичних об’єктів виникло загоряння.

    До ліквідації наслідків залучили рятувальників та відповідні аварійні служби.

    Про це, зокрема, повідомило місцеве видання «Тернополяни». Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Однак терміни повернення електропостачання всім споживачам наразі залишаються невідомими.

    Повторні атаки додатково ускладнюють роботу ремонтних бригад, оскільки необхідно враховувати ризик нових ударів та забезпечувати безпеку працівників.

    Особливо складною може бути ситуація на об’єктах, які зазнали пошкоджень раніше й потребували відновлення ще до останньої атаки.

    На Вінниччині запровадили аварійні відключення

    У ніч проти 18 жовтня російські війська також атакували Вінницьку область.

    За повідомленням начальниці обласної військової адміністрації Наталі Заболотної, внаслідок ударів зафіксовано руйнування критичної інфраструктури.

    В області почали застосовувати аварійні відключення електроенергії.

    За необхідності об’єкти критичної інфраструктури переходять на резервні джерела живлення.

    Відповідну інформацію підтвердило «Суспільне Вінниця».

    Наталя Заболотна попередила, що найближчим часом ситуація з електропостачанням у регіоні залишатиметься нестабільною.

    Аварійні відключення відрізняються від погодинних тим, що їх запроваджують для термінового балансування енергосистеми або ліквідації наслідків пошкоджень. Тому попередньо оприлюднені графіки можуть не діяти.

    Енергетики продовжують ремонтні роботи, однак точного часу повернення світла всім споживачам наразі не названо.

    Вінниця вже пережила масштабне знеструмлення

    Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по Вінницькій області.

    Напередодні, 17 жовтня, внаслідок обстрілів у Вінниці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

    Через знеструмлення головної водопровідної станції частина міста також залишилася без води.

    За інформацією місцевої влади, відновити водопостачання вдалося до ночі.

    Під час попередньої атаки, за повідомленнями обласної влади, постраждали шестеро людей.

    Водночас ці дані стосуються саме подій 17 жовтня, а не нової нічної атаки 18 жовтня.

    За словами очільниці Вінницької ОВА, мешканцям області варто обмежувати одночасне використання потужних електроприладів, щоб зменшити навантаження на пошкоджені мережі.

    Росія посилює удари по українській енергетиці

    Останні атаки на Тернопільську та Вінницьку області відбулися на тлі масштабної кампанії російських ударів по електростанціях і системах передачі електроенергії.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих обстрілів російські війська атакували понад 15 важливих об’єктів генерації та передавання електроенергії.

    Унаслідок пошкоджень в Україні продовжують застосовувати обмеження електроспоживання.

    На 18 жовтня НЕК «Укренерго» анонсувала графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу в усіх регіонах країни.

    Крім того, у частині областей передбачені погодинні відключення для населення.

    Проте нові пошкодження можуть вимагати додаткових аварійних заходів, які не збігаються з раніше оприлюдненими розкладами.

    Чому повторні удари ускладнюють відновлення електропостачання

    Енергетична система складається з багатьох взаємопов’язаних об’єктів.

    Пошкодження навіть окремих її елементів може призводити до порушення електропостачання значної кількості споживачів.

    Після кожного удару фахівці повинні оцінити стан обладнання, усунути небезпечні пошкодження та визначити можливості безпечного відновлення живлення.

    Якщо той самий об’єкт атакують повторно, роботи можуть затягнутися.

    Крім того, нові влучання можуть створювати додаткову небезпеку для персоналу, який працює над ліквідацією попередніх наслідків.

    Водночас конкретний вплив ударів по Тернопільщині та Вінниччині на загальноукраїнську енергосистему поки не можна визначити без детальних технічних даних.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    На Тернопільщині підтверджено три повідомлення про влучання в об’єкти енергетики: поблизу Старого Вишнівця, у Кременці та Борсуківській громаді.

    Внаслідок атак частина споживачів залишилася без електропостачання.

    На місцях працюють екстрені служби та ремонтні бригади.

    На Вінниччині після нічної атаки пошкоджено критичну інфраструктуру, діють аварійні відключення, а окремі важливі об’єкти переходять на резервне живлення.

    Наразі немає підтверджених даних про точну кількість знеструмлених домогосподарств в обох областях або конкретний час завершення ремонтів.

    Енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти, а жителів регіонів закликають стежити за повідомленнями місцевих операторів електромереж та дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог.

  • Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

    Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

    У Житомирській області після чергової російської атаки на енергетичну інфраструктуру сталися масштабні відключення електроенергії. Станом на ранок 17 жовтня без світла залишилися сотні тисяч точок обліку. Енергетики розпочали відновлювальні роботи, однак попередили, що обсяг пошкоджень значний, а повернення електропостачання потребуватиме часу. На тлі нових ударів по українській енергосистемі в області також посилили графіки погодинних відключень.

    Про наслідки атаки повідомило АТ «Житомиробленерго». У компанії заявили, що російські війська знову атакували енергетичні об’єкти регіону, спричинивши масштабні порушення електропостачання.

    За попередньою інформацією, сотні тисяч точок обліку залишилися без електрики. Водночас точну кількість знеструмлених домогосподарств та населених пунктів енергокомпанія не уточнила.

    Масштаб аварії змусив енергетиків розпочати значні відновлювальні роботи.

    У «Житомиробленерго» зазначили, що фахівці докладають максимальних зусиль для якнайшвидшого повернення електроенергії споживачам.

    Поки ремонтні бригади працюють над ліквідацією наслідків атаки, мешканців регіону закликали обмежити використання електроприладів.

    Особливо важливо відключити від розеток обладнання, чутливе до перепадів напруги. Йдеться, зокрема, про комп’ютери, телевізори та іншу електроніку, яка може постраждати під час нестабільного відновлення електропостачання.

    Також споживачам рекомендують ощадливо користуватися електроенергією після її повернення, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену систему.

    На Житомирщині посилили графіки відключень

    Ситуація ускладнюється загальним дефіцитом потужності в українській енергосистемі після останніх російських атак.

    Згідно з повідомленням «Житомиробленерго», 17 жовтня в області застосовують графіки погодинних відключень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Як повідомляє «Суспільне Житомир», обмеження для населення розподілені за такими періодами: з 08:00 до 10:00 — дві черги, з 10:00 до 22:00 — 2,5 черги, а з 22:00 до опівночі — 1,5 черги.

    Окремо для промислових споживачів передбачені графіки обмеження потужності.

    Водночас важливо розрізняти планові погодинні відключення та аварійні знеструмлення безпосередньо внаслідок пошкодження обладнання.

    У районах, де мережі зазнали руйнувань, електропостачання може бути відсутнім незалежно від оприлюднених графіків.

    Час відновлення залежатиме від результатів огляду обладнання, обсягів пошкоджень та безпекової ситуації.

    Росія продовжує бити по енергетичній інфраструктурі регіону

    Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по критично важливих об’єктах Житомирської області.

    Раніше, 12 жовтня, російські війська вже атакували енергетичну й залізничну інфраструктуру регіону.

    Про наслідки цих ударів повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що особливо постраждала інфраструктура Коростенського району.

    Тоді внаслідок ворожих ударів виникли пожежі та пошкодження технічних об’єктів. Місцева влада попереджала про ризик повторних атак.

    Нові пошкодження енергетичних мереж створюють додаткові труднощі для регіону, який уже працює в умовах обмеженого електропостачання.

    Ситуація з електроенергією погіршується по всій Україні

    Увечері 16 жовтня в низці областей України запровадили аварійні відключення через складну ситуацію в енергосистемі.

    Про це повідомляла «Економічна правда».

    Раніше в «Укренерго» також попередили, що через нові удари російських військ по тепловій генерації сценарій проходження зимового періоду став складнішим.

    Повторні атаки по енергетичних об’єктах змушують ремонтні бригади знову відновлювати пошкоджені мережі та обладнання, частина яких уже проходила ремонти після попередніх обстрілів.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли потреба в стабільному електропостачанні зростатиме.

    Станом на ранок 17 жовтня точних термінів повного відновлення електропостачання на Житомирщині не оголосили.

    У «Житомиробленерго» закликають стежити за офіційними повідомленнями компанії, дотримуватися правил електробезпеки та за можливості зменшувати споживання.

    Масштабне знеструмлення Житомирщини вкотре демонструє, наскільки серйозними залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та як швидко нові удари можуть впливати на повсякденне життя сотень тисяч споживачів.

  • Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    В Україні зафіксували різке зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. Лише у вересні 2026 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей зазнали поранень. Загальний показник виявився на 85% вищим, ніж у вересні минулого року, і став найгіршим для цього місяця від початку повномасштабного російського вторгнення. В Організації Об’єднаних Націй попереджають, що ситуація продовжує погіршуватися, а систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні зими створюють нові загрози для мільйонів українців.

    Про це йдеться в офіційному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 15 жовтня.

    За даними міжнародних спостерігачів, протягом вересня 2025 року в Україні було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Через рік сумарна кількість жертв зросла з 1317 до 2433 осіб.

    Таким чином, у середньому у вересні 2026 року щодня гинула або зазнавала поранень 81 цивільна людина.

    Це лише підтверджені випадки. Реальні втрати можуть бути більшими, оскільки міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до частини тимчасово окупованих територій.

    Найбільшу небезпеку для мирних жителів становили далекобійні ракети та ударні безпілотники.

    За статистикою ООН, саме на них припало 53% усіх загиблих і поранених цивільних у вересні — 165 загиблих та 1119 поранених.

    Ще 23% випадків пов’язані із застосуванням безпілотників малої дальності, зокрема поблизу лінії фронту. Внаслідок таких атак загинули 87 людей, ще 475 отримали поранення.

    Особливо тривожна ситуація склалася у Києві

    У столиці протягом вересня підтвердили загибель 32 цивільних і поранення ще 340 людей.

    При цьому цивільні страждали внаслідок атак упродовж 22 із 30 днів місяця. За інформацією ООН, такої частоти випадків у Києві не фіксували в жодному попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення.

    Високі показники втрат зафіксували також у прифронтових містах.

    У Херсоні підтверджено 16 загиблих і 202 поранених, у Сумах — 11 загиблих і 131 пораненого, у Запоріжжі — сім загиблих і 127 поранених.

    Загалом цивільні гинули та зазнавали поранень у 22 областях України та Києві.

    2026 рік уже став одним із найважчих для цивільного населення за час повномасштабної війни.

    За січень–вересень ООН підтвердила 2570 загиблих і 15 211 поранених. Сукупно це 17 781 цивільна жертва за дев’ять місяців.

    Показник на 59% перевищує дані за аналогічний період 2025 року та більш ніж удвічі — результати відповідного періоду 2024-го.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що кількість загиблих і поранених цивільних за перші вісім місяців 2026 року вже перевищила показник усього 2025 року.

    Особливо трагічним був липень, коли міжнародні спостерігачі підтвердили понад три тисячі загиблих і поранених мирних жителів.

    Про ці цифри видання також розповідало у матеріалі «Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки».

    У жовтні ситуація не покращилася

    Як повідомила ООН 16 жовтня, перші два тижні нового місяця стали одними з найсмертоносніших періодів для українських цивільних за останні роки.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала російська атака на Прилуки Чернігівської області в ніч проти 7 жовтня.

    За даними Моніторингової місії ООН, там загинули 22 цивільні людини, ще 45 отримали поранення.

    Інші атаки з великою кількістю постраждалих міжнародні спостерігачі задокументували у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосила, що лише протягом кількох днів російські атаки призвели до численних жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.

    Додатковою загрозою для українців стає наближення холодів на тлі російських ударів по енергетиці.

    У вересні Росія відновила масштабні скоординовані атаки на об’єкти електропостачання та теплової інфраструктури.

    30 вересня були пошкоджені енергетичні об’єкти у трьох областях і Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії.

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали нових ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по трьох основних теплоелектроцентралях столиці.

    За даними української влади, після цієї атаки приблизно 600 тисяч жителів Києва тимчасово залишилися без електропостачання.

    В ООН попереджають, що повторні удари по електричних і теплових мережах напередодні опалювального сезону можуть мати особливо тяжкі гуманітарні наслідки.

    Відключення світла та тепла ускладнюють роботу лікарень, систем водопостачання, транспорту й інших життєво необхідних служб.

    Найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійної медичної допомоги.

    Окрему проблему становить облік загиблих і поранених на тимчасово окупованих територіях.

    У вересні ООН змогла незалежно підтвердити загибель 18 цивільних і поранення 44 осіб на територіях України, які перебувають під російською окупацією.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що не мають можливості перевірити більшість повідомлень із цих районів.

    Тому фактичні масштаби втрат можуть перевищувати офіційно підтверджені цифри.

    Звіт ООН засвідчує, що загроза для мирного населення України залишається надзвичайно високою не лише в прифронтових регіонах, а й у великих містах далеко від лінії зіткнення.

    Міжнародні спостерігачі закликають до захисту цивільних відповідно до міжнародного гуманітарного права та попереджають, що продовження масованих ударів по житловій і критичній інфраструктурі напередодні зими може ще більше поглибити гуманітарну кризу.

  • Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Ранок п’ятниці, 9 жовтня, розпочався для частини жителів Києва та Київської області з нових екстрених відключень електроенергії. Через наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі ситуація в енергосистемі залишається складною. Енергетики змушені застосовувати аварійні обмеження, під час яких звичні графіки не працюють, а точний час повернення електропостачання заздалегідь невідомий.

    Як повідомила компанія ДТЕК, за командою НЕК «Укренерго» екстрені відключення запровадили на правому березі столиці, а також у Бучанському та Вишгородському районах Київської області. Це означає, що частина споживачів може залишатися без електроенергії незалежно від раніше оприлюднених графіків.

    Інформацію підтвердили кілька українських інформаційних видань, зокрема «Укрінформ» та «Українська правда». Обмеження запроваджені не за звичайним плановим розкладом, а в аварійному режимі, який застосовують для стабілізації роботи енергосистеми.

    Згодом ситуацію прокоментувало й «Укренерго». За інформацією компанії, через складний стан енергосистеми після чергових російських обстрілів аварійні відключення запроваджені не лише в столиці, а й в окремих інших регіонах України.

    При цьому повного переліку областей у ранковому повідомленні не наведено. Тому стверджувати, що аварійний режим поширився на всю територію країни, наразі немає підстав.

    Чому Київ знову залишився без електроенергії

    Причиною нових обмежень стали наслідки російських атак на енергетичні об’єкти України. Напередодні, 8 жовтня, стало відомо про удар по одному з важливих для електропостачання Києва об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Після цього у столиці виникли проблеми зі стабільністю електропостачання. Уже 8 жовтня в Києві застосовували екстрені обмеження, а вранці наступного дня ситуація залишалася складною.

    У Міністерстві енергетики пояснили, що проблема полягає не лише в обсягах виробленої електроенергії. Пошкодження мереж можуть обмежувати можливість передавати електроенергію споживачам навіть тоді, коли генерація продовжує працювати.

    У повідомленні від 8 жовтня міністерство наголосило, що обмеження необхідні для запобігання перевантаженню мереж та масштабнішим аваріям.

    Таким чином, навіть часткове пошкодження важливого енергооб’єкта може мати наслідки для значної кількості споживачів. У таких умовах диспетчери повинні оперативно перерозподіляти навантаження, враховуючи технічний стан обладнання та можливості енергосистеми.

    Екстрені відключення: чому не діють графіки

    Для мешканців столиці одна з найбільших проблем полягає у відсутності передбачуваного розкладу.

    За звичайних погодинних відключень споживачі можуть перевірити свою чергу та приблизно визначити періоди, коли електроенергія буде відсутня.

    Аварійні відключення працюють інакше. Їх запроваджують за оперативними командами диспетчерів, коли потрібно швидко зменшити навантаження на систему або реагувати на наслідки пошкоджень.

    Саме тому під час екстрених обмежень раніше опубліковані графіки втрачають актуальність.

    Це не обов’язково означає, що електропостачання припинять у всіх будинках певного району одночасно. Фактична ситуація залежить від схеми живлення та стану конкретних електромереж.

    Енергетики повідомляють про зміни після отримання відповідних команд і стабілізації ситуації. Водночас станом на ранкові повідомлення 9 жовтня точного часу повернення до звичайних графіків не оголошено.

    Відключення світла паралізують роботу громадського транспорту

    Проблеми в енергосистемі вже позначилися не лише на освітленні житлових будинків, а й на повсякденному житті столиці.

    Уранці 9 жовтня через відсутність необхідної напруги тимчасово призупинили рух частини громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах Києва.

    Про це повідомило комунальне підприємство «Київпастранс». Для перевезення пасажирів збільшили кількість автобусів на маршрутах №32 та №99, а також організували додаткові тимчасові автобусні рейси.

    Це означає, що наслідки енергетичної кризи виходять далеко за межі звичайних побутових незручностей. Коли зникає напруга в контактній мережі, можуть зупинятися тролейбуси й трамваї. А збільшення навантаження на автобусні маршрути ускладнює пересування містом, особливо в ранкові години.

    Окремі повідомлення стосувалися й метрополітену. За інформацією Kyiv Post, уранці 9 жовтня повідомлялося про нові проблеми з електроживленням метро, зокрема на зеленій лінії. Видання посилалося на повідомлення інших ЗМІ та телеграм-каналів, тому інформація про конкретні ділянки потребувала офіційного підтвердження.

    Проблеми не лише зі світлом: перебої зачепили водопостачання

    Ще одним наслідком нестабільної роботи енергосистеми стали перебої у водопостачанні столиці.

    Напередодні, 8 жовтня, «Київводоканал» офіційно повідомляв про зниження тиску води на правому березі Києва. Причиною стали проблеми з електроживленням окремих водопровідних об’єктів.

    Тоді труднощі фіксували у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах. У частині будинків могло тимчасово припинитися водопостачання.

    Увечері 8 жовтня підприємство повідомило, що насосні агрегати запустили в роботу та розпочали поступове відновлення тиску. Водночас для повної нормалізації водопостачання потрібен був додатковий час.

    Ситуація демонструє, наскільки тісно пов’язані міські системи життєзабезпечення. Навіть якщо безпосередньо водопровідні мережі не пошкоджені, відсутність електроживлення насосів здатна призвести до зниження тиску або перебоїв із подачею води.

    Україну попереджали про обмеження ще напередодні

    Нинішні аварійні відключення відбуваються на тлі вже запроваджених обмежень споживання електроенергії в окремих регіонах.

    Ще ввечері 8 жовтня «Укренерго» повідомило, що протягом п’ятниці, 9 жовтня, з 00:00 до 23:59 у частині областей діятимуть графіки відключень.

    Для побутових споживачів передбачали обмеження обсягом від 0,5 до 2 черг. Окремі графіки стосувалися також промисловості та бізнесу.

    Проте вже вранці через погіршення ситуації в окремих регіонах довелося перейти від планових обмежень до аварійних.

    Фактично це означає, що запланованого зменшення споживання в окремих частинах енергосистеми виявилося недостатньо для роботи в штатному режимі після пошкоджень.

    Водночас сама наявність аварійних відключень не дозволяє зробити висновок про масштаб пошкоджень конкретних електростанцій або підстанцій. Такі дані енергетики можуть не оприлюднювати з міркувань безпеки.

    Що робити жителям Києва та області

    На тлі екстрених відключень енергетики рекомендують стежити за офіційними повідомленнями операторів електромереж. Оскільки аварійні обмеження не прив’язані до звичайних графіків, час повернення світла може відрізнятися навіть у сусідніх будинках.

    Після відновлення електропостачання бажано не вмикати одночасно багато потужних електроприладів. Це допоможе уникнути різкого зростання навантаження на мережу.

    Також варто заздалегідь заряджати телефони й павербанки, мати запас питної води, перевіряти роботу громадського транспорту перед поїздками та враховувати можливі перебої мобільного зв’язку.

    Оперативні повідомлення про відключення публікуються на офіційному каналі ДТЕК та каналі «Укренерго».

    Коли повернуть світло

    Головне питання для жителів столиці та області — скільки триватимуть нові відключення.

    Однак точного часу завершення аварійних обмежень у перевірених ранкових повідомленнях немає. Повернення до звичайних графіків залежатиме від стабілізації енергосистеми, стану пошкодженого обладнання та рішень диспетчерів «Укренерго».

    У Міністерстві енергетики наголошують, що обмеження є вимушеним заходом, покликаним захистити систему від масштабніших аварій.

    Тож жителям Києва та інших регіонів варто бути готовими до оперативних змін режиму електропостачання протягом дня.

    Ранок 9 жовтня вкотре показав, наскільки відчутними для великих міст можуть бути наслідки російських ударів по енергетиці. Відсутність світла впливає на транспорт, водопостачання, роботу підприємств і побут тисяч людей.

    І поки енергетики намагаються стабілізувати систему, головною невизначеністю залишається час, необхідний для повернення електропостачання до звичного режиму.

  • У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області з 6 жовтня знову вводять погодинні відключення світла — рішення «Укренерго» надійшло операторам. Вранці обмежень на сьогодні не планували, однак протягом дня Київ та область отримали команду перейти на графіки до кінця доби. Обмеження застосовуються в обсязі до однієї черги.

    На Київщині ДТЕК запровадив відключення з 15:00 до опівночі. У різні години без світла будуть окремі групи споживачів, максимальне вікно відключення становить близько 3,5 години. У Києві графік також діє для окремих груп будинків та адрес.

    За даними «Укренерго», рішення пов’язане з пошкодженнями енергетичної інфраструктури після російських атак. Станом на ранок нові знеструмлення залишалися у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а відновлювальні роботи тривали.

    Додаткове навантаження на систему створило й зниження генерації сонячних електростанцій через хмарність. О 9:30 споживання було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час напередодні. На тлі пошкодженого обладнання цього виявилося достатньо, щоб запасу системи стало недостатньо для роботи без обмежень.

    Поки йдеться лише про одну чергу — це значно менше за масштаби відключень, які застосовувалися в періоди найбільшого дефіциту взимку. Але показово, що вранці обмежень не очікували, а вже вдень рішення довелося запровадити. Подальший графік залежатиме від навантаження, відновлення пошкодженої інфраструктури та доступної генерації.