Daypolitico

Позначка: енергетична інфраструктура

  • Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, як дрони стали ще небезпечнішими для Кремля

    Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, як дрони стали ще небезпечнішими для Кремля

    Українські далекобійні безпілотники перейшли до нової тактики ударів по території Росії, яка дозволяє завдавати значно більших економічних і військових збитків. Замість масштабних атак по всьому підприємству українські сили дедалі частіше концентруються на ураженні найважливіших вузлів критичної інфраструктури, без яких виробництво або робота об’єкта стають практично неможливими. Саме такий підхід робить відновлення російських підприємств значно дорожчим і тривалішим.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на українських військових, операторів безпілотників та експертів у сфері енергетики.

    За даними видання, нова стратегія стала результатом накопиченого бойового досвіду та значно ретельнішого планування кожної операції. Перед виконанням завдання оператори дронів отримують консультації від інженерів, які визначають найвразливіші компоненти підприємств. Крім того, для кожної місії готуються альтернативні цілі на випадок, якщо основний об’єкт буде недосяжним через активну роботу російської протиповітряної оборони або інші фактори.

    Співрозмовники Financial Times зазначають, що українські безпілотники дедалі частіше завдають повторних ударів по вже пошкоджених підприємствах ще до завершення їхнього ремонту. Така тактика не дозволяє російській стороні швидко відновити виробничі процеси та змушує витрачати додаткові ресурси на повторне усунення наслідків атак.

    Важливу роль у вдосконаленні кампанії відіграла підтримка західних партнерів України. Як зазначає видання, американська та французька розвідки допомогли українській стороні створити детальну карту розташування російських систем протиповітряної оборони. Це дозволило визначити маршрути, якими ударні безпілотники можуть обходити найбільш захищені райони та проникати глибоко на територію Росії.

    Окрім цього, розвідувальна інформація допомогла покращити процес вибору цілей. Голова Центру оборонних стратегій та колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк пояснив, що українські планувальники створили детальну карту російської енергетичної системи. Це дало змогу визначити критично важливі вузли, вихід з ладу яких може спричинити масштабні перебої у роботі енергетичної інфраструктури, а також обладнання, яке найважче та найдорожче замінити.

    За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді, ефективність ударів також забезпечує систематичне знищення російських засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій та комплексів радіоелектронної боротьби. Це створює безпечніші коридори для польоту українських ударних безпілотників і збільшує шанси на успішне ураження визначених цілей.

    Бровді наголосив, що стратегічною метою кампанії залишається не лише ураження окремих військових чи промислових об’єктів, а насамперед позбавлення Кремля фінансових ресурсів для ведення війни та ослаблення російського військово-промислового комплексу.

    “Мета чітка: знищити джерела, що фінансують війну Путіна, та військово-промисловий комплекс, який постачає зброю окупаційній армії”, – заявив він.

    Командувач також підкреслив, що українські підрозділи не планують знижувати інтенсивність далекобійних ударів по території Росії, а навпаки продовжуватимуть розвивати цей напрямок.

    Розширення можливостей українських безпілотників залишається одним із ключових пріоритетів держави. Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже цього року максимальна дальність польоту українських дронів має зрости до 4 тисяч кілометрів, а протягом наступного року — до 5–10 тисяч кілометрів. За словами глави держави, це відкриє новий етап розвитку української безпілотної програми та значно розширить можливості Сил оборони щодо ураження важливих військових і промислових об’єктів на території країни-агресора.

  • НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії для бізнесу. Нові ставки почнуть діяти вже з 1 серпня 2026 року. Регулятор пояснює необхідність перегляду тарифу потребою у фінансуванні відновлення енергетичної інфраструктури, покритті збільшених витрат компанії та підготовці енергосистеми до нового осінньо-зимового періоду. Водночас представники бізнесу попереджають, що подорожчання передачі електроенергії може позначитися на собівартості продукції та послуг, а отже – стати одним із факторів майбутнього зростання цін.

    Відповідно до рішення НКРЕКП, тариф на послуги з передачі електроенергії для користувачів системи, за винятком підприємств «зеленої» електрометалургії, зросте на 25% – із 742,91 грн до 928,45 грн за МВт·год без урахування ПДВ. Для підприємств «зеленої» електрометалургії тариф збільшиться одразу на 50% – до 563,26 грн за МВт·год без ПДВ. Саме такі показники були остаточно затверджені під час відкритого засідання регулятора 28 липня.

    Необхідність перегляду тарифу в «Укренерго» пояснюють суттєвими змінами у роботі енергосистеми після численних російських атак на критичну інфраструктуру. Під час засідання НКРЕКП член правління компанії Іван Юрик заявив, що за останній рік істотно змінилася топологія магістральних мереж, що призвело до збільшення технологічних втрат під час передачі електроенергії. Крім цього, на фінансовий стан оператора системи передачі вплинули девальвація гривні, зростання витрат на виконання спеціальних обов’язків із підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, а також збільшення витрат, пов’язаних із системними обмеженнями та диспетчеризацією.

    За словами представників компанії, додаткові кошти необхідні насамперед для забезпечення стабільної роботи магістральної мережі, виконання міжнародних фінансових зобов’язань, своєчасних розрахунків із виробниками електроенергії з альтернативних джерел та реалізації програм відновлення енергетичної інфраструктури, яка продовжує зазнавати пошкоджень внаслідок російських атак. Також тариф має забезпечити накопичення необхідних ресурсів для проходження осінньо-зимового максимуму навантаження.

    Підготовка до перегляду тарифу розпочалася ще на початку липня. 7 липня НКРЕКП схвалила проєкт відповідної постанови та винесла його на громадське обговорення. Після цього регулятор оприлюднив таблицю узгоджених позицій та доопрацював документ з урахуванням отриманих зауважень. Остаточне рішення було ухвалене 28 липня на відкритому засіданні комісії.

    Підвищення стосується виключно тарифу на передачу електроенергії, який сплачують комерційні споживачі та інші користувачі системи передачі. Безпосередньо для населення тариф на електроенергію цим рішенням не змінюється. Міністерство енергетики раніше наголосило, що ціни на електроенергію та природний газ для побутових споживачів залишатимуться незмінними до завершення дії воєнного стану. У відомстві також спростували інформацію про нібито автоматичне підвищення тарифів для населення відповідно до домовленостей із Міжнародним валютним фондом.

    Попри це економісти звертають увагу, що для бізнесу електроенергія є важливою складовою виробничих витрат. Зростання тарифу на передачу не означає автоматичного підвищення кінцевих цін на всі товари чи послуги, однак може збільшити витрати підприємств промисловості, аграрного сектору, логістики, сфери торгівлі та послуг. Частина компаній може компенсувати додаткові витрати шляхом оптимізації виробництва, однак інші можуть частково перекласти їх на кінцевого споживача через поступове коригування цін.

    Окрему увагу регулятор приділив підприємствам «зеленої» електрометалургії, для яких встановлюється спеціальний тариф. Попри те, що він також зростає, його рівень залишається нижчим за загальний тариф для інших користувачів системи передачі. Такий підхід застосовується з урахуванням особливостей роботи енергоємних підприємств і необхідності підтримки окремих галузей промисловості.

    Підвищення тарифу відбувається на тлі масштабної підготовки української енергосистеми до нового опалювального сезону. Після кількох хвиль атак на енергетичну інфраструктуру «Укренерго» та інші енергетичні компанії продовжують ремонти магістральних мереж, підстанцій та високовольтного обладнання. Частина робіт фінансується за рахунок міжнародної допомоги, однак значний обсяг витрат покривається власними коштами компаній, що також враховується під час формування тарифів.

    У НКРЕКП наголошують, що перегляд тарифу є одним із механізмів забезпечення фінансової стійкості оператора системи передачі та гарантування безперебійної роботи української енергосистеми в умовах війни. Регулятор вважає, що економічно обґрунтований тариф дозволить своєчасно фінансувати ремонти, підтримувати надійність мереж і виконувати міжнародні зобов’язання України перед партнерами у сфері енергетики. Водночас вплив нового тарифу на економіку та ціни для кінцевих споживачів залежатиме від того, наскільки бізнес зможе адаптуватися до збільшення витрат у найближчі місяці.

  • «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», уперше детально пояснив, якою бачить сучасну стратегію деокупації Криму. На його думку, звільнення півострова не обов’язково має відбуватися шляхом масштабної наземної операції. Натомість Україна послідовно реалізує іншу концепцію — системне позбавлення російського угруповання можливості забезпечувати себе електроенергією, паливом, логістикою та військовими ресурсами.

    Про це Бровді розповів в інтерв’ю британському журналісту Каолану Робертсону. Саме ця розмова стала першою великою публічною презентацією підходу, який нині застосовують Сили безпілотних систем у кампанії з ізоляції окупованого Криму.

    За словами командувача, головна мета українських сил полягає не у фронтальному прориві оборони, а у створенні таких умов, за яких російські війська фізично не зможуть підтримувати своє угруповання на півострові.

    «Ми опікуємося енерговузлами, адже без розетки далеко не підеш і будь-яка військова приблуда потребує багато енергії. Ми опікуємося їхнім паливом, адже без палива практично нічого не відбувається», — пояснив Бровді.

    Не штурм, а ізоляція

    За словами командувача СБС, Україна поступово руйнує всі ключові елементи військової інфраструктури, необхідної для утримання Криму.

    Йдеться насамперед про:

    • енергетичні вузли;
    • електропідстанції;
    • склади паливно-мастильних матеріалів;
    • логістичні маршрути;
    • морські перевезення;
    • забезпечення російських військових частин.

    На думку Бровді, саме така стратегія здатна зробити перебування російського угруповання на півострові економічно та військово невигідним.

    «Ми створюємо умови неможливості їхнього там перебування — не втрачаючи жодного українського військовослужбовця», — наголосив він.

    Паливо стало однією з головних цілей

    Окрему увагу Сили безпілотних систем приділяють морській логістиці.

    Бровді повідомив, що лише за три доби українські дрони уразили 21 танкер, який перевозив паливо до окупованого Криму.

    «За три доби ми 21 танкер уже спалили на підходах з паливом до Криму. За 72 години ми спалимо ще 121, і 221 спалимо — скільки їх буде, стільки спалимо», — заявив командувач.

    Паралельно Роберт Бровді повідомив про продовження операції «МоЛоЧКа», під час якої Сили безпілотних систем уражають судна, що забезпечують окупаційне угруповання.

    22 липня командувач заявив, що лише протягом попередніх 48 годин українські безпілотники уразили ще 13 суден — один танкер, десять суховантажів та два буксири. Загалом із початку операції, за його даними, вогневого ураження зазнали вже 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морях.

    Чому Україна б’є по енергетиці Криму

    Другим важливим напрямком операції є енергетична система окупованого півострова.

    За словами Бровді, сучасна армія практично повністю залежить від стабільного електропостачання.

    Без електроенергії не працюють:

    • системи зв’язку;
    • центри управління;
    • засоби радіоелектронної боротьби;
    • комплекси ППО;
    • ремонтні бази;
    • логістичні центри.

    Командувач зазначає, що саме тому українські дрони регулярно атакують електропідстанції, трансформаторні вузли та іншу критично важливу інфраструктуру.

    За його словами, блекаути у Криму вже стали звичним явищем.

    «Це я вам кажу в той день, коли блекаут на території Криму вже є звичайним явищем», — сказав він.

    Сам Бровді також повідомив, що лише 21–22 липня в межах операції «Кримський рубильник off» було уражено 13 енергетичних об’єктів, а загальна кількість атакованих енерговузлів від початку липня перевищила сотню.

    Чому не руйнують Кримський міст

    Однією з найнеочікуваніших тез інтерв’ю стало пояснення, чому українські військові наразі не завдають ударів по Кримському мосту.

    Бровді наголосив, що справа не у відсутності технічних можливостей.

    За його словами, Україна навмисно залишає окупантам шлях для відступу.

    Командувач зазначив, що після створення нестерпних умов перебування російські військові, колаборанти та ті громадяни РФ, які незаконно переселилися до Криму після окупації, повинні мати можливість залишити півострів.

    «Ми закриваємо входи в Крим, а не виходи», — образно пояснив свою логіку командувач.

    Війна ресурсів замість війни окопів

    На переконання Бровді, сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу технологій, логістики та математики.

    Якщо раніше вирішальне значення мала чисельність військ, то тепер визначальними стають безпілотні системи, точність ударів, швидкість обробки даних і здатність руйнувати критично важливі ланцюги забезпечення.

    Саме тому Сили безпілотних систем концентруються не лише на знищенні окремої техніки, а на системному виснаженні всієї російської військової машини.

    Окрім військового ефекту, постійні перебої зі світлом, паливом та зв’язком створюють додатковий психологічний тиск на окупаційну адміністрацію та населення, яке проживає на півострові.

    Водночас Бровді окремо звернувся до українців, які залишаються в окупованому Криму, попросивши вибачення за тимчасові незручності та наголосивши, що ці заходи спрямовані насамперед на ослаблення російських військових можливостей. Він підкреслив, що мешканці Харкова, Херсона, Сум, Запоріжжя та інших українських міст уже тривалий час живуть під постійними російськими ударами, тому звільнення Криму також потребує складних рішень.

    Нова модель деокупації

    Заяви Роберта Бровді фактично демонструють новий підхід українського командування до деокупації півострова. Якщо раніше звільнення Криму переважно асоціювали з масштабною наземною операцією, то нині акцент робиться на поступовому позбавленні російського угруповання можливості функціонувати. Систематичні удари по енергетичних вузлах, паливній інфраструктурі, морській логістиці та об’єктах забезпечення мають зробити утримання півострова дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

    Водночас сам Бровді не називає конкретних термінів можливої деокупації. Він наголошує, що успіх залежить від послідовності кампанії, розвитку безпілотних технологій і здатності України підтримувати постійний тиск на ключові елементи російської військової інфраструктури. Саме тому, за його словами, війна за Крим дедалі більше перетворюється не на боротьбу за окремі кілометри території, а на тривалу операцію з ізоляції окупаційного угруповання та руйнування його можливостей утримувати півострів.

  • Росія вдарила по енергетиці Вінниччини: що відомо про наслідки нічної атаки

    Росія вдарила по енергетиці Вінниччини: що відомо про наслідки нічної атаки

     

    У ніч на 16 липня російські війська здійснили чергову масовану повітряну атаку по території України, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Під ударом опинилася й Вінницька область, де внаслідок обстрілу зафіксовано пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури. Про це повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. Наразі на місцях працюють аварійні та енергетичні служби, які ліквідовують наслідки ворожого удару та оцінюють масштаби пошкоджень.

    За словами очільниці області, внаслідок нічної атаки пошкоджень зазнали об’єкти енергомережі. Водночас влада поки що не розголошує деталей щодо характеру руйнувань та конкретних об’єктів із міркувань безпеки. Також не уточнюється, чи вплинули пошкодження на стабільність електропостачання в області. Заболотна лише зазначила, що всі відповідні служби вже працюють над усуненням наслідків російського удару та відновленням інфраструктури.

    Начальниця ОВА подякувала українським військовим, які цієї ночі відбивали повітряний напад, а також працівникам енергетичної галузі та рятувальникам, які оперативно приступили до відновлювальних робіт. За її словами, саме завдяки роботі сил протиповітряної оборони та екстрених служб вдається мінімізувати наслідки подібних атак і максимально швидко повертати критичну інфраструктуру до роботи.

    Нічний удар по Вінниччині став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Україну. Ворог одночасно застосував різні типи озброєння, намагаючись уразити критичну інфраструктуру в кількох регіонах країни. Однією з головних цілей цієї атаки став Київ, де російські війська завдали ударів балістичними ракетами та дронами. Найбільших руйнувань у столиці зазнали Дарницький та Святошинський райони. Там загинули двоє людей, ще кілька осіб отримали поранення, серед них дитина. Внаслідок влучань виникли масштабні пожежі у складських та адміністративних будівлях, було пошкоджено вантажні автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Паралельно з Києвом російські війська атакували й інші регіони України. У Харкові ударні безпілотники пошкодили Центральний парк, цивільну інфраструктуру та приватні домоволодіння. Також повідомлялося про пожежі після влучань дронів у різних районах міста. Таким чином ніч проти 16 липня стала однією з наймасштабніших за кількістю одночасних атак на різні області України.

    Водночас влада Вінницької області закликає жителів не поширювати інформацію про місця влучань, роботу сил протиповітряної оборони та наслідки ударів до офіційних повідомлень. Такі обмеження діють із початку повномасштабної війни та спрямовані на те, щоб не допомагати російським військовим оцінювати результати своїх атак.

    Попри пошкодження енергетичних об’єктів, офіційної інформації про масштабні аварійні відключення електроенергії станом на час публікації не надходило. Енергетики продовжують обстеження обладнання, визначають ступінь пошкоджень та проводять аварійно-відновлювальні роботи. Остаточна інформація про наслідки атаки буде оприлюднена після завершення оцінки технічного стану об’єктів.

    Росія систематично завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі від початку повномасштабного вторгнення. Особливо інтенсивними такі атаки стали протягом останніх місяців, коли під ударами опинилися підстанції, магістральні мережі та інші об’єкти критичної інфраструктури в різних регіонах країни. У відповідь українська влада та енергетичні компанії продовжують роботи із захисту енергосистеми, відновлення пошкоджених об’єктів та зміцнення мереж.

    Президент Володимир Зеленський після нічної атаки вкотре закликав міжнародних партнерів прискорити постачання сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них. За його словами, лише посилення українського повітряного щита дозволить ефективніше захищати цивільне населення та критичну інфраструктуру від регулярних російських ударів. На тлі постійних атак по енергетичних об’єктах питання зміцнення ППО залишається одним із ключових пріоритетів для України.

  • У Севастополі масштабні перебої зі світлом: окупаційна влада заявила про удар по енергетичній інфраструктурі

    У Севастополі масштабні перебої зі світлом: окупаційна влада заявила про удар по енергетичній інфраструктурі

    У тимчасово окупованому Севастополі вранці 14 липня сталися масштабні перебої з електропостачанням. Окупаційна адміністрація заявила про атаку Сил оборони України на об’єкти енергетичної інфраструктури, після якої частина міста залишилася без світла. Водночас місцеві моніторингові ресурси припускають, що удар міг припасти по Балаклавській теплоелектростанції, яка є одним із ключових енергетичних об’єктів міста.

    Про це повідомив призначений Росією “губернатор” Севастополя Михайло Развожаєв, а також моніторинговий Telegram-канал “Крымский ветер”.

    За словами Развожаєва, після нічної атаки в окремих районах Севастополя було порушено електропостачання. Він підтвердив, що пошкодження зазнала енергетична інфраструктура міста, однак не уточнив, який саме об’єкт постраждав, а також не повідомив про масштаби руйнувань.

    Крім того, окупаційний очільник міста оголосив про запровадження “особливого режиму” на енергетичних об’єктах. Водночас він не пояснив, що саме передбачає цей режим і які додаткові заходи безпеки були введені після атаки.

    На тлі перебоїв з електропостачанням Развожаєв звернувся до жителів Севастополя із закликом економно використовувати електроенергію та заряд мобільних телефонів. Він порадив містянам користуватися гаджетами лише у разі нагальної потреби для екстреного зв’язку, а також максимально обмежити використання побутових електроприладів, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас моніторинговий Telegram-канал “Крымский ветер” повідомив, що найбільш імовірною ціллю атаки могла стати Балаклавська теплоелектростанція. Такий висновок автори каналу зробили, проаналізувавши повідомлення місцевих жителів, характер пошкоджень та події, що передували знеструмленню міста.

    За їхніми даними, у напрямку теплоелектростанції перед вибухом було помічено реактивний безпілотник або ракету. Близько 04:10 у районі ТЕС пролунав потужний вибух, після чого над об’єктом піднялася велика біла хмара. Практично одразу після цього в частині Севастополя зникло електропостачання.

    Автори каналу припускають, що удар міг пошкодити технологічне обладнання, яке відповідає за виробництво, подачу або відведення пари. Саме цим, на їхню думку, пояснюється поява густої білої хмари над територією електростанції, яка могла складатися з великої кількості пари, що вирвалася після пошкодження обладнання.

    Ще одним непрямим підтвердженням можливого удару по Балаклавській ТЕС називають зміни у роботі громадського транспорту. Зокрема, автобусні маршрути №91 та №103, які проходять поблизу електростанції, тимчасово змінили схему руху та пустили в об’їзд. На думку авторів “Крымского ветра”, це може свідчити про спроби окупаційної влади обмежити доступ до району та приховати наслідки атаки.

    Офіційного підтвердження того, що саме Балаклавська ТЕС стала ціллю удару, наразі немає. Українська сторона також поки не коментувала повідомлення окупаційної адміністрації та інформацію, яка поширюється в місцевих Telegram-каналах.

    Балаклавська теплоелектростанція є одним із найважливіших енергетичних об’єктів тимчасово окупованого Севастополя. Вона забезпечує значну частину міста електроенергією, а її можливе пошкодження може вплинути на стабільність енергопостачання як самого Севастополя, так і окремих районів окупованого Криму.

    Останніми місяцями на території тимчасово окупованого півострова регулярно повідомляють про вибухи, атаки безпілотників та ураження військової й енергетичної інфраструктури. Російська окупаційна влада дедалі частіше визнає перебої в роботі критично важливих об’єктів, однак деталей про наслідки таких атак зазвичай не розкриває.

  • Окупований Крим без нічного освітлення: ISW оцінив наслідки ударів по енергетиці

    Окупований Крим без нічного освітлення: ISW оцінив наслідки ударів по енергетиці

    Систематичні удари Сил оборони України по енергетичній інфраструктурі тимчасово окупованого Криму призвели до того, що півострів практично втратив зовнішнє освітлення у нічний час. Таких висновків дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які проаналізували наслідки української кампанії із завдання ударів по військових, логістичних та енергетичних об’єктах Росії на окупованій території.

    У своєму звіті експерти ISW зазначають, що протягом останнього року Україна послідовно нарощувала удари по критично важливих об’єктах енергетичної інфраструктури Криму. На думку аналітиків, така стратегія вже дала помітний результат, адже більша частина півострова майже повністю залишилася без зовнішнього освітлення у темну пору доби. Це свідчить про суттєве погіршення роботи енергетичної системи окупованого регіону та ускладнення функціонування окремих об’єктів інфраструктури.

    В ISW наголошують, що кампанія України не обмежується лише енергетичними цілями. Паралельно українські військові продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі російських окупаційних військ, прагнучи знизити їхні можливості щодо забезпечення, перекидання сил і ведення бойових дій. Аналітики вважають, що комплексний характер цих операцій дозволяє поступово послаблювати російське військове угруповання на півострові.

    Одним із найбільш масштабних епізодів останніх днів стали удари, про які повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. За його словами, 3 липня українські військові успішно уразили одразу низку ключових енергетичних об’єктів на території окупованого Криму. Серед них підстанції “Тарханкут”, “Випасне”, “Білогірськ”, “Саки”, “Таврія”, “Миколаївка”, “Старий Крим” і “Західно-Кримська”, а також газокомпресорна станція “Ключі”. Саме ці об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні електро- та газопостачання різних районів півострова.

    Додатковим підтвердженням того, що на зазначених об’єктах сталися ураження, стали дані американської системи моніторингу пожеж NASA FIRMS. Система зафіксувала теплові аномалії в районах розташування підстанцій і газокомпресорної станції, що може свідчити про виникнення пожеж або інших наслідків після українських атак. Подібні супутникові дані вже неодноразово використовувалися незалежними аналітиками для підтвердження ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі на окупованих територіях.

    Крім атак на енергетичні об’єкти, українські військові продовжують системно уражати інші стратегічно важливі цілі. За даними Генерального штабу Збройних сил України, останнім часом під удари потрапили залізничний міст через Червоногвардійський канал, станція радіоелектронної боротьби поблизу Артемівки, а також підрозділ радіоелектронної розвідки в окупованому Севастополі. Такі об’єкти мають важливе значення для логістики, зв’язку та функціонування російських військ, тому їх ураження може негативно впливати на ефективність роботи окупаційного угруповання.

    Окрему увагу аналітики приділили атакам на російські військові аеродроми, які залишаються одними з ключових елементів військової інфраструктури РФ у Криму. За інформацією Служби безпеки України, українські сили повторно атакували військовий аеродром “Саки”. За попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено сім літаків і сім ангарів, де базувалися винищувачі Су-30СМ, Су-30 та фронтові бомбардувальники Су-24. Саме ці літаки Росія регулярно використовує для нанесення ударів по території України, тому їхнє пошкодження або знищення має важливе військове значення.

    Крім цього, українські військові уразили аеродром “Гвардійське”, де були пошкоджені два ангари для зберігання ударних безпілотників типу “Шахед”, які Росія активно використовує під час масованих атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури. Опубліковані 3 липня супутникові фотографії підтвердили пошкодження цих споруд, що також відзначили аналітики ISW.

    На думку експертів американського Інституту вивчення війни, вся сукупність останніх українських операцій свідчить про реалізацію довгострокової стратегії із системного послаблення російської військової присутності в окупованому Криму. Йдеться не лише про знищення окремих військових об’єктів, а й про поступове руйнування інфраструктури, яка забезпечує функціонування російського угруповання, включаючи енергетичні мережі, логістичні маршрути, засоби протиповітряної оборони, системи радіоелектронної боротьби та авіаційні бази.

    Аналітики вважають, що комплексні удари по енергетичних об’єктах, аеродромах, мостах, підстанціях і військових базах створюють для російських військ дедалі більше проблем із забезпеченням, управлінням та веденням бойових дій. Одним із найбільш помітних наслідків цієї кампанії стало майже повне зникнення зовнішнього освітлення в нічний час на більшій частині окупованого Криму, що, за оцінкою ISW, є одним із показників успішності українських ударів по енергетичній інфраструктурі півострова.

  • Вибухи та масштабний блекаут: у Бєлгороді після атаки зникло світло

    Вибухи та масштабний блекаут: у Бєлгороді після атаки зникло світло

    У ніч проти 4 липня російський Бєлгород зазнав чергової ракетної атаки. Після серії потужних вибухів у місті виникли масштабні перебої з електропостачанням, а на одному з енергетичних об’єктів спалахнула пожежа. Російські Telegram-канали повідомляють про ураження теплоелектроцентралі «Промінь» та електропідстанції, однак офіційна влада регіону на момент публікації ці повідомлення не підтвердила.

    Про це повідомляють місцеві російські Telegram-канали.

    За інформацією пабліків, атака розпочалася приблизно о 23:35 за місцевим часом. Майже одразу після цього жителі різних районів Бєлгорода почали повідомляти про серію гучних вибухів, які було чути в різних частинах міста. Одночасно росіяни заявляли про активну роботу систем протиповітряної оборони.

    У соціальних мережах місцеві жителі писали, що під час атаки в будинках почало мерехтіти світло, а згодом електропостачання повністю зникло. Деякі очевидці також повідомляли про характерні звуки роботи трансформаторів та аварійне вимкнення електромереж.

    Через деякий час російські Telegram-канали уточнили, що, за їхньою інформацією, однією з цілей атаки стала ТЕЦ «Промінь». Після удару на території підприємства виникла пожежа, а район Харківської гори, який є одним із найбільших житлових масивів Бєлгорода, повністю залишився без електропостачання.

    Невдовзі повідомлення про відключення світла почали надходити і з інших районів міста. Російські пабліки стверджували, що електроенергія зникла майже на всій території Бєлгорода, а також у прилеглих населених пунктах Бєлгородської агломерації.

    Користувачі соцмереж повідомляли, що разом із відключенням електроенергії виникли перебої у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Через відсутність офіційної інформації перевірити масштаби пошкоджень незалежним шляхом наразі неможливо.

    Telegram-канал «Пепел Белгород» заявив, що ракетні удари нібито були одночасно завдані по всіх основних електропідстанціях міста. Водночас аналітики OSINT-спільнот, які досліджують перебіг бойових дій за відкритими джерелами, оцінюють ситуацію більш стримано. За їхніми даними, підтвердження є лише щодо ураження ТЕЦ «Промінь» та однієї електропідстанції, тоді як інформація про удари по всій енергетичній інфраструктурі Бєлгорода наразі не знайшла підтвердження.

    Станом на ранок 4 липня точна кількість пошкоджених енергетичних об’єктів, масштаби руйнувань та інформація про можливих постраждалих офіційно не оприлюднені. Влада Бєлгородської області також не коментувала повідомлення про атаку та її наслідки.

    Бєлгородська область вже тривалий час регулярно опиняється під ударами на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Регіон межує з Харківською, Сумською та Луганською областями України й використовується російськими військами як один із ключових логістичних центрів для забезпечення бойових дій. Через це об’єкти військової та енергетичної інфраструктури регіону неодноразово ставали цілями атак.

    Останніми місяцями російська влада дедалі частіше повідомляє про удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Внаслідок таких атак нерідко виникають перебої з електропостачанням, водою, зв’язком та роботою критичної інфраструктури.

    Варто зазначити, що це вже друга подібна атака на Бєлгород за останні дві доби. Напередодні, 3 липня, російські джерела також повідомляли про ракетний удар по місту. Тоді, за їхніми даними, під удар потрапила Мічурінська ТЕЦ. Внаслідок цього значна частина Бєлгорода залишилася без світла, водопостачання, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Відновлення роботи інфраструктури тривало кілька годин.

    На цьому тлі тривають повідомлення про атаки й на інші стратегічні об’єкти на території Росії. Зокрема, раніше видання «Медуза» повідомило, що від початку масштабної кампанії ударів Україна вже атакувала вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії. Частина цих підприємств зазнавала повторних ударів, що свідчить про системний характер атак на об’єкти, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс паливом та енергоресурсами.

    Попри численні повідомлення у російських соціальних мережах, незалежно перевірити інформацію про наслідки нічної атаки наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує удари по військових та стратегічних об’єктах на території Росії.

  • Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія розпочала морський імпорт бензину з Індії на тлі загострення внутрішньої паливної кризи, яка виникла через скорочення переробних потужностей і перебої в роботі нафтопереробної інфраструктури після ударів по стратегічних об’єктах. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі.

    За даними агентства, ситуація на російському паливному ринку останніми тижнями суттєво погіршилася: у низці регіонів фіксується дефіцит бензину, на автозаправних станціях з’являються довгі черги, а місцева влада змушена вводити обмеження на відпуск пального. Одночасно ціни на бензин у Росії зросли до історичних максимумів, що створює додатковий тиск як на споживачів, так і на бізнес.

    На цьому тлі Москва була змушена терміново активізувати імпортні канали постачання пального. 30 червня російська влада заявила, що підтримує контакти з низкою країн і веде переговори щодо закупівлі бензину за “прийнятними цінами”, фактично визнаючи нестачу внутрішніх ресурсів для стабілізації ринку.

    Reuters повідомляє, що щонайменше 60 тисяч метричних тонн бензину вже було відвантажено з Індії до Росії морським шляхом. За даними джерел у галузі, йдеться про постачання двома танкерами, кожен із яких перевозить приблизно від 30 до 40 тисяч тонн пального. При цьому офіційно не розкривається, яка саме індійська нафтопереробна компанія бере участь у цих поставках, що може свідчити про чутливість і політичний характер угод.

    Додатково зазначається, що Росія може розглядати значно ширшу схему імпорту бензину — до 400 тисяч тонн щомісяця з різних напрямків. Серед потенційних постачальників називаються як віддалені партнери, зокрема Індія, так і традиційніші джерела, включно з Білоруссю, яка вже частково експортує нафтопродукти до російського ринку для покриття дефіциту.

    Ситуація ускладнюється тим, що влітку середньодобове споживання бензину в Росії становить щонайменше 110 тисяч тонн, що робить будь-які перебої у виробництві критичними для внутрішнього ринку. Фактичний дефіцит виник на тлі зниження ефективності нафтопереробних заводів, які зазнали пошкоджень або були змушені скорочувати роботу через логістичні та технічні обмеження.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня криза вже має системний характер: вона проявляється не лише у зростанні цін, а й у введенні адміністративних обмежень на продаж пального в окремих регіонах, зокрема в ресурсодобувних територіях, які традиційно забезпечували значну частку енергетичних доходів країни.

    На цьому тлі Росія також зверталася до Казахстану з проханням про додаткові поставки бензину марки АІ-92 обсягом близько 50 тисяч тонн, а уряд РФ офіційно дозволив імпорт пального як тимчасовий захід для стабілізації ситуації на внутрішньому ринку.

    Експерти зазначають, що перехід до імпорту бензину є нетиповим для Росії, яка традиційно позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі. Поточна ситуація, за їхніми оцінками, може свідчити про структурні проблеми в енергетичному секторі, які загострилися на тлі воєнних витрат, санкційного тиску та пошкоджень інфраструктури.

  • Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міністерство енергетики України запроваджує комплекс заходів для стабілізації роботи енергосистеми на тлі аномальної спеки та різкого зростання споживання електроенергії. Про це повідомив глава відомства у своєму дописі, пояснивши, що система зараз проходить один із найскладніших періодів літнього навантаження, коли одночасно зростає побутове споживання, працює промисловість, а температура повітря підштовхує попит до пікових значень.

    За даними Міненерго, нинішня ситуація формується не лише внутрішніми факторами, а й загальноєвропейською тенденцією, оскільки хвиля спеки охопила значну частину Європи, що впливає на енергетичні ринки та баланс потужностей у регіоні. В Україні найбільше навантаження традиційно фіксується у вечірні години, коли споживання досягає максимуму через одночасне використання побутових приладів, кондиціонерів та іншої енергоємної техніки.

    У міністерстві зазначають, що для забезпечення стабільності енергосистеми вже розроблено та почато реалізацію комплексу технічних і організаційних рішень. Зокрема, переглядаються графіки ремонтних кампаній на енергоблоках атомної генерації з метою максимального залучення потужностей у періоди пікового навантаження. Це має дозволити збільшити обсяг доступної електроенергії у найбільш критичні години споживання та зменшити ризики дефіциту.

    Паралельно прискорюються аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах енергетичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок попередніх атак, адже відновлення таких потужностей напряму впливає на загальну стійкість системи. Окрему увагу приділяють тепловій генерації, де планується оперативний запуск додаткових потужностей загальним обсягом не менше 300 мегават, що дозволить частково компенсувати пікове споживання.

    Важливим елементом стабілізаційної стратегії також стає активніше залучення когенераційних установок, включно з газовою генерацією, які здатні швидко реагувати на коливання попиту та забезпечувати додаткову потужність у короткі строки. Окремо в планах передбачено використання установок зберігання енергії, що дозволяє акумулювати електроенергію в періоди зниженого споживання і спрямовувати її в мережу під час пікових навантажень, тим самим вирівнюючи добовий баланс системи.

    Крім внутрішніх ресурсів, Україна також розраховує на посилення імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу, що має стати додатковим інструментом підтримки стабільності енергосистеми у найскладніші періоди. Окремо опрацьовується можливість збільшення імпортних поставок за участі державних енергетичних підприємств, що дозволить розширити доступні обсяги електроенергії в разі необхідності.

    У Міненерго наголошують, що ключовим фактором стабільності залишається не лише технічна готовність системи, а й поведінка споживачів. Громадян і бізнес закликають максимально раціонально використовувати електроенергію, особливо у вечірні години з 17:00 до 22:00, коли енергосистема працює з найвищим навантаженням. У відомстві підкреслюють, що навіть прості дії, як-от уникнення одночасного використання кількох потужних приладів або оптимізація роботи кондиціонерів, можуть суттєво зменшити тиск на мережу.

    Таким чином, енергетична система України зараз працює у режимі підвищеної готовності, поєднуючи нарощування генерації, залучення імпорту, оптимізацію ремонтних кампаній та заходи з управління попитом, щоб пройти період літніх пікових навантажень без критичних збоїв і забезпечити стабільне постачання електроенергії по всій країні.

  • «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    Окупований Крим дедалі глибше занурюється в енергетичну кризу, яка вже виходить далеко за межі тимчасових перебоїв зі світлом. Серія ударів по об’єктах генерації та енергетичної інфраструктури призвела до локальних блекаутів, проблем із водопостачанням, транспортом і паливом, а головне – поставила під сумнів здатність Росії стабільно забезпечувати електроенергією півострів. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков вважає, що швидкого виходу з цієї ситуації для окупаційної влади не існує, а єдиною реальною альтернативою після деокупації стане відновлення високовольтних ліній електропередач із материкової України.

    Про це він заявив в інтерв’ю «Главкому».

    За словами Плачкова, нинішня ситуація багато в чому нагадує події 2015 року, коли після пошкодження ліній електропередач із Херсонської області Крим залишився без значної частини електропостачання.

    Після окупації Росія була змушена вкладати величезні ресурси у створення власної енергетичної інфраструктури на півострові. Зокрема, були прокладені чотири нитки так званого енергомосту з території Росії загальною потужністю близько 800 МВт, а також побудовані дві великі теплоелектростанції – Балаклавська та Таврійська ТЕС, кожна потужністю приблизно 500 МВт.

    Саме ці об’єкти нині опинилися під ударами.

    «Були удари по цих електростанціях, а також по підстанціях, які забезпечують транзит електроенергії з материка. Звісно, з’явився дефіцит і окупанти були змушені вдаватися до відключень», – пояснив Плачков.

    На його думку, подальший розвиток ситуації залежатиме від масштабів пошкоджень енергомосту та генеруючих потужностей.

    Ексміністр припускає, що якщо удари по критичній інфраструктурі продовжуватимуться, дефіцит електроенергії лише зростатиме.

    «Думаю, удари будуть продовжуватися, відповідно дефіцит електроенергії в Криму збільшуватиметься», – зазначив він.

    При цьому навіть ремонт пошкоджених об’єктів, за його словами, не гарантує швидкого відновлення стабільної роботи енергосистеми.

    Плачков звертає увагу, що після 2020 року Росія практично втратила можливість закуповувати сучасне західне енергетичне обладнання через санкції. Нині вона змушена використовувати переважно китайські або частково індійські комплектуючі, однак навіть їх доставка до Криму стає дедалі складнішою через проблеми з логістикою.

    «Вони бензин та продукти харчування в Крим не можуть завезти, що вже казати про комплектуючі для енергетики», – підкреслив колишній міністр.

    Окремою проблемою він назвав одночасний дефіцит електроенергії та пального.

    За словами Плачкова, під час енергетичної кризи 2015 року значну роль відігравали резервні дизельні генератори, які забезпечували до 30–40% електропостачання окремих районів.

    Однак зараз ситуація інша.

    «Якщо пальне на заправках не продається, то що заливати в генератори?» – зауважив він.

    Навіть якщо генератори вдасться використовувати, вони, на його переконання, не зможуть компенсувати втрати великих генеруючих потужностей.

    Плачков також наголосив, що Крим поступово опиняється в умовах логістичної ізоляції.

    Під вогневим контролем Сил оборони України перебувають автомобільні, залізничні та морські маршрути забезпечення півострова. Через це доставка пального, трансформаторів, електротехнічного обладнання та інших необхідних матеріалів стає дедалі складнішою.

    «Перетворення півострова Крим на острів – це стратегічне завдання в цілому для цієї війни», – зазначив він.

    На думку ексміністра, саме енергетика є основою функціонування сучасного суспільства.

    Без електроенергії неможливо забезпечити стабільну роботу систем водопостачання, каналізації, теплопостачання, транспорту, зв’язку та більшості критичних сервісів.

    Плачков звернув увагу й на соціальні наслідки кризи.

    За його словами, дедалі більше росіян, які після окупації переїхали до Криму, починають залишати півострів.

    «Ті численні росіяни, які переїхали до Криму за красивим життям, морем, курортами, опинилися в ситуації, коли там не можна жити не те що цивілізовано, а взагалі», – заявив він.

    На його думку, якщо нинішня ситуація триватиме, на півострові залишатиметься дедалі менше переселенців із Росії.

    Окремо Плачков прокоментував ідею підключення Криму до окупованої Запорізької атомної електростанції.

    Він категорично відкинув таку можливість.

    «Нереально. Все це дуже важко та небезпечно», – наголосив колишній міністр.

    Водночас він звернув увагу, що ще не всі об’єкти кримської енергетичної інфраструктури стали цілями ударів.

    Зокрема, за його словами, наразі не зазнали ураження газопроводи та газорозподільні станції, хоча вони також можуть залишатися вразливими.

    Оцінюючи перспективи енергетичної незалежності Криму, Плачков зазначив, що історично на півострові навіть планували будівництво атомної електростанції.

    Перший енергоблок майже був готовий до запуску, однак після аварії на Чорнобильській АЕС проєкт згорнули, а згодом об’єкт фактично був розібраний.

    Будівництво нової атомної станції сьогодні він називає нереалістичним.

    Саме тому, на його думку, після деокупації найшвидшим рішенням стане повернення Криму до української енергосистеми.

    «Єдина швидка альтернатива – це відновлення високовольтних ліній електропередач з української сторони. Як тільки звільнимо Крим, одразу відновимо ці лінії, відремонтуємо електростанції», – сказав Плачков.

    У перспективі він також допускає можливість розвитку сучасної атомної генерації на базі малих модульних реакторів, однак наголошує, що це питання майбутнього.

    Коментуючи можливість допомоги українським громадянам, які залишаються на окупованому півострові, ексміністр визнав, що наразі можливості України обмежені.

    «Єдина можливість – це швидше звільнити Крим і навести там лад: підключити наші енерголінії та відремонтувати електростанції», – підсумував він.

    На тлі останніх атак по енергетичних об’єктах, перебоїв зі світлом, дефіциту пального та транспортних труднощів ситуація в окупованому Криму продовжує погіршуватися, а питання стабільного енергозабезпечення півострова стає одним із ключових викликів для російської окупаційної адміністрації.