Daypolitico

Позначка: енергетична інфраструктура

  • Світло почнуть вимикати вже з 15:00: «Укренерго» повертає графіки

    Світло почнуть вимикати вже з 15:00: «Укренерго» повертає графіки

    У частині регіонів України сьогодні, 6 жовтня, знову застосовуватимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження почнуть діяти з 15:00 і триватимуть до кінця доби, повідомили в «Укренерго». Для населення та інших категорій споживачів обсяг відключень становитиме до однієї черги, а для промисловості діятимуть графіки обмеження потужності.

    Причиною стали пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Обмеження вводять, щоб уникнути перевантаження обладнання та зберегти стабільну роботу енергосистеми. 

    На ранок після нових атак знеструмлення фіксували у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Там, де дозволяє безпекова ситуація, енергетики вже проводять аварійно-відновлювальні роботи. 

    Додаткове навантаження на систему створило й зростання споживання. Станом на 09:30 воно було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час попереднього дня. В «Укренерго» пояснюють це, зокрема, хмарною погодою: побутові сонячні електростанції виробляють менше енергії, тому споживачі більше користуються електроенергією із загальної мережі. 

    Енергетики радять за можливості переносити використання потужних електроприладів на період з 10:00 до 15:00, коли сонячна генерація працює найбільш ефективно, а після повернення світла не вмикати одразу кілька енергоємних пристроїв.

    Конкретний час відключення для кожної адреси залежатиме від регіонального оператора системи розподілу. Тому споживачам радять перевіряти актуальні графіки на сайтах та офіційних сторінках свого обленерго.

    Наприклад, на Полтавщині вже оголосили графік погодинних відключень з 15:00 до 23:59 в обсязі однієї черги. 

    Раніше «Ненька інфо» вже повідомляла про наслідки російських ударів по енергетиці та аварійні знеструмлення. Також у серпні після чергової атаки одразу шість областей залишалися зі знеструмленнями.

    Ситуація в енергосистемі залишається динамічною, тому час і обсяг обмежень можуть змінюватися протягом дня.

  • Росія може не погодитися на паузу в ударах по енергетиці: що прогнозує ISW

    Росія може не погодитися на паузу в ударах по енергетиці: що прогнозує ISW

    Кремль може не погодитися на обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі України щонайменше до завершення зимової кампанії 2026–2027 років. Таку оцінку оприлюднив Інститут вивчення війни (ISW), аналізуючи останні заяви Володимира Путіна та ситуацію на фронті.

    Аналітики звертають увагу, що 25 вересня Путін заявив, ніби Україна домагається припинення далекобійних ударів по енергетичних об’єктах, але водночас сказав, що Україна має «відчути» наслідки російських атак. На думку ISW, така риторика може свідчити про небажання Кремля відмовлятися від одного з головних інструментів тиску цієї зими.

    В ISW пов’язують це із ситуацією на полі бою. За оцінкою інституту, російські війська з березня 2026 року мають майже нульові чисті територіальні здобутки, тоді як українські сили проводили успішні контратаки на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках. Аналітики припускають, що через це Кремль може дедалі більше покладатися саме на далекобійні удари, намагаючись посилити тиск на Україну поза фронтом.

    Окрему роль у цій стратегії ISW відводить новим реактивним дронам типу «Герань». У звіті зазначається, що Росія намагається масштабувати їх застосування, а вища швидкість таких безпілотників ускладнює перехоплення. Саме здатність України швидко наростити ефективні засоби протидії цим системам може суттєво вплинути на результат російської зимової ударної кампанії.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала, що Росія різко нарощує виробництво реактивних дронів, а Володимир Зеленський заявив про плани РФ витратити у 2027 році близько $12 млрд на реактивні дрони та баражуючі боєприпаси. Це вписується в оцінку ISW про ставку Кремля на далекобійні удари взимку.

    Також «Ненька інфо» повідомляла про посилення ударів по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій критичній інфраструктурі. ISW окремо зазначав, що з середини вересня Росія активніше атакує українські дата-центри та інтернет-інфраструктуру, намагаючись завдати шкоди економіці й цифровим сервісам.

    Ідея енергетичного перемир’я передбачає взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах України та Росії. Українська сторона неодноразово заявляла про готовність до такого формату за умови взаємності. Водночас ISW нагадує, що Путін раніше відхиляв подібні пропозиції.

    У підсумку аналітики не очікують значного прогресу в переговорах або суттєвих поступок Кремля до завершення російської зимової кампанії далекобійних ударів. Це саме оцінка ISW, а не підтверджене рішення російської влади.

  • Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Президент США Дональд Трамп знову просуває ідею взаємного припинення ударів України та Росії по енергетичній інфраструктурі. 14 вересня він заявив, що Київ і Москва нібито вже погодилися на такий формат. Проте українська сторона швидко дала зрозуміти: формальної домовленості поки немає, а будь-яка деескалація можлива лише за умови реальної взаємності та гарантій виконання з боку Росії. Кремль, своєю чергою, привітав саму ідею, але не підтвердив готовність безумовно припинити атаки на українську енергетику.

    Ситуація виглядає особливо неоднозначною через мотиви всіх трьох сторін. Для Вашингтона тема енергетичного перемир’я тісно пов’язана не лише з війною в Україні, а й із внутрішньою американською політикою. Ціни на дизельне пальне у США різко зросли на тлі перебоїв із постачанням енергоносіїв через конфлікт навколо Ірану та Ормузької протоки. Financial Times повідомляє, що дизель у США сягнув рекордних $6,06 за галон, а високі ціни на пальне стають дедалі чутливішою темою напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Трамп публічно пов’язав подорожчання дизеля насамперед із російсько-українською війною та закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській паливній інфраструктурі. Водночас Financial Times зазначає, що перебої через конфлікт на Близькому Сході мають дуже серйозний вплив на глобальний ринок. Тобто твердження, що саме українські удари по російських НПЗ є головною причиною високих цін у США, залишається спірним.

    Для України логіка пропозиції інша. Київ не заперечує можливість взаємного припинення ударів, але прагне значно ширшої домовленості. Володимир Зеленський заявив, що захищеними мають бути не лише об’єкти енергетики, а й інша критична інфраструктура, зокрема об’єкти, пов’язані із забезпеченням продовольством та базовими потребами населення.

    Український президент прямо наголосив, що Україна готова зробити свої деескалаційні кроки, якщо американські партнери зможуть забезпечити реальну готовність Росії діяти так само. Інакше одностороння відмова від ударів лише дасть Москві додаткові можливості.

    Зеленський також планує обговорити параметри можливої домовленості під час контактів із Трампом. Паралельно Київ готується до потенційного відновлення тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. За даними Reuters, українська сторона орієнтується на жовтень, однак точні дата і місце поки не погоджені. Серед можливих майданчиків називали Туреччину, ОАЕ та Швейцарію.

    Позиція Кремля набагато менш однозначна. 15 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва позитивно оцінює ідею енергетичного перемир’я. Але разом із цим Кремль одразу почав висувати додаткові умови: безпека комерційного судноплавства, зокрема нафтових танкерів, а також скасування міжнародних санкцій, яке Москва пов’язує зі стабілізацією ринку пального.

    Фактично це означає, що Кремль намагається розширити розмову далеко за межі простого принципу «не бити по енергетиці». Для Москви можливе припинення українських ударів по НПЗ є важливим саме зараз, адже останні місяці російська переробна інфраструктура зазнає серйозного тиску.

    Українські удари вже змусили Росію обмежувати експорт окремих видів пального. Reuters повідомляє про дефіцит у низці регіонів та зростання внутрішнього тиску на паливний ринок. Це створює для Кремля реальний стимул домовлятися хоча б про тимчасову паузу.

    Водночас є інший фактор, який штовхає Путіна у протилежний бік, — наближення зими.

    За даними Financial Times, частина людей, обізнаних із позицією Кремля, вважає, що Путін не хоче укладати стійку домовленість до зимового періоду. Москва розраховує, що нові удари по українській енергетиці під час холодів можуть посилити тиск на Київ і створити для Росії сильнішу переговорну позицію.

    Саме тут і виникає головна проблема нового «енергетичного перемир’я». Для України будь-яка пауза має сенс лише тоді, коли вона не перетворюється на час для перегрупування Росії.

    Подібний ризик уже проявлявся раніше. РБК-Україна нагадує, що наприкінці січня 2026 року після розмови Трампа з Путіним оголосили про коротку паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі на тлі сильних морозів. Москва публічно підтверджувала домовленість, а Україна заявляла про готовність діяти дзеркально.

    Однак затишшя виявилося коротким. Уже 30–31 січня Росія продовжувала окремі атаки, а в ніч на 3 лютого здійснила новий масштабний удар по Україні.

    Саме після таких епізодів Київ дедалі наполегливіше вимагає не просто політичних заяв, а чіткої системи контролю та відповідальності за порушення.

    Цікаво, що ще на початку лютого Financial Times повідомляла про багаторівневий механізм реагування на можливі порушення майбутнього режиму припинення вогню. За цим планом перше порушення мало б спричинити дипломатичне попередження, подальша ескалація — військову реакцію України та союзників, а серйозне порушення могло б передбачати ширшу відповідь коаліції за участю США. Reuters тоді зазначав, що самостійно не зміг підтвердити всі деталі такого плану.

    Саме відсутність подібного механізму є слабким місцем нинішньої ініціативи. Поки Трамп говорить про «домовленість», ні Київ, ні Москва не оприлюднили спільного документа, дату початку режиму тиші, перелік заборонених цілей або процедуру фіксації порушень.

    Це залишає великий простір для різного трактування.

    Наприклад, що саме вважати енергетичною інфраструктурою? Чи потрапляють до цього переліку нафтопереробні заводи, нафтобази, термінали, газосховища, електропідстанції, електростанції або об’єкти, які одночасно мають цивільне й військове значення?

    Без узгодженого списку сторони можуть звинувачувати одна одну в порушеннях практично після будь-якого удару.

    Ще складніше питання — контроль.

    Якщо атака відбувається дроном або ракетою, необхідно мати механізм незалежної перевірки її походження. В умовах війни інформація про цілі, тип боєприпасів та наслідки ударів часто є частиною військової таємниці.

    Тому життєздатне перемир’я потребує не просто політичної обіцянки Трампа, а системи верифікації, яка буде прийнятною для обох сторін.

    Для України є ще одна принципова проблема. За роки війни Москва неодноразово використовувала удари по енергетичних об’єктах саме як інструмент тиску на цивільне населення. Відмова від такого важеля перед зимою означала б для Росії втрату одного з основних засобів примусу.

    Саме тому скепсис Києва щодо готовності Кремля до довгострокової домовленості має цілком практичні причини.

    Для Путіна пауза, навпаки, може бути вигідною в іншому сенсі. Вона дозволила б знизити темп українських атак на НПЗ, стабілізувати частину паливного ринку та відремонтувати пошкоджені об’єкти.

    Для Трампа ж навіть тимчасове припинення атак може стати політичним результатом, який можна представити американським виборцям як доказ того, що Вашингтон знижує геополітичні ризики та намагається стримати ціни на пальне.

    Саме ця різниця мотивів і робить нинішню ситуацію особливо хиткою.

    Вашингтону потрібен швидкий результат. Києву потрібна гарантована взаємність. Москві — умови, які дадуть стратегічну перевагу.

    Тим часом бойові дії не припиняються. Reuters повідомляє, що навіть після заяв Трампа сторони продовжили атакувати енергетичні об’єкти одна одної. Це ще раз підтверджує: фактичного режиму енергетичного перемир’я станом на 15 вересня немає.

    Тому нинішня ситуація поки більше нагадує дипломатичну пропозицію, ніж завершену угоду.

    У найближчі дні ключовими стануть кілька питань: чи представить Вашингтон конкретний текст домовленостей, чи погодиться Москва на дзеркальне припинення ударів, які саме об’єкти потраплять під захист і головне — що станеться у випадку порушення.

    Без відповідей на ці питання будь-яка «тиша» може виявитися лише тимчасовою паузою.

    І попередній досвід уже показав, чим така пауза здатна завершитися.

  • Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Єменські хусити, яких підтримує Іран, здійснили масштабну атаку на південь Саудівської Аравії, завдавши ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі одразу в кількох містах. Унаслідок атак постраждали щонайменше 73 людини, серед них є жінки та діти. На частині енергетичних об’єктів спалахнули пожежі, а окремі операції довелося тимчасово зупинити. Про це пише Reuters.

    За даними очолюваної Саудівською Аравією коаліції, під ударами опинилися цивільні та економічні об’єкти в містах Абха, Хаміс-Мушайт, Джизан і Наджран на півдні королівства. Представник коаліції Туркі аль-Малікі заявив, що внаслідок атак поранення отримали 73 цивільні.

    Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило, що удари спричинили пожежі на кількох об’єктах енергетичного сектору. Через пошкодження роботу частини інфраструктури довелося тимчасово призупинити, поки аварійні служби ліквідовували наслідки та оцінювали масштаби руйнувань.

    Самі хусити заявили про проведення «широкої військової операції» на території Саудівської Аравії. За словами їхнього військового речника Ях’ї Саріа, угруповання застосувало балістичні ракети та ударні безпілотники. Серед заявлених цілей — об’єкти нафтової компанії Saudi Aramco в Абсі, Джизані та Наджрані, а також авіабаза короля Халіда в районі Хаміс-Мушайта. Саудівська сторона не підтвердила всі заявлені хуситами цілі та масштаби їхнього ураження.

    Угруповання пояснило атаку відповіддю на удари по території Ємену. Хусити стверджують, що останніми днями саудівські сили атакували об’єкти у провінціях Ель-Бейда, Ходейда, Ель-Джауф, Маріб і Таїз. Водночас Reuters зазначає, що саудівська коаліція публічно не підтверджувала деякі з цих операцій, тому твердження хуситів про причини нинішнього удару залишаються позицією самого угруповання.

    Представники хуситів також погрожують продовжити атаки, якщо удари по підконтрольних їм районах Ємену триватимуть. У Саудівській Аравії, своєю чергою, назвали нинішню атаку небезпечною ескалацією та заявили про готовність вжити заходів для захисту своєї території.

    МЗС Саудівської Аравії засудило удари по цивільній та економічній інфраструктурі, а також повторні атаки на комерційне судноплавство в Червоному морі. Ер-Ріяд закликав міжнародну спільноту відреагувати на дії хуситів. Атаки також засудили Катар, Кувейт, Бахрейн, Єгипет, Йорданія та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки.

    Нинішній удар став одним із найсерйозніших загострень між хуситами та Саудівською Аравією за останні роки. Після перемир’я 2022 року інтенсивність бойових дій між сторонами суттєво знизилася, однак у 2026 році протистояння знову почало набирати обертів.

    У липні напруження різко зросло після взаємних ударів. Хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії, а згодом повідомляли про атаки на саудівські нафтові танкери у Червоному морі. Відтоді вони дедалі частіше атакують як судноплавство, так і об’єкти на території самого королівства.

    На початку серпня внаслідок ще однієї атаки хуситів у провінції Наджран, за даними саудівської коаліції, постраждали 11 цивільних. Серед них була чотирирічна дитина, яка отримала опіки. Новий удар із понад 70 постраждалими свідчить про значне розширення масштабів атак.

    Ситуація ускладнюється ширшим протистоянням у регіоні. Нинішні атаки відбулися на тлі загострення відносин між Іраном і США та нових погроз щодо енергетичної інфраструктури в Перській затоці. Тегеран заявляв, що нафтові та газові об’єкти, зокрема пов’язані зі США, можуть опинитися під загрозою на тлі конфлікту навколо Ормузької протоки.

    Це вже позначилося і на світових ринках. Після повідомлень про удари по саудівських енергетичних об’єктах ціни на нафту різко зросли. Reuters повідомляв, що Brent піднялася приблизно до $98 за барель, а американська WTI — до $93,65. Посилення ризиків для постачання нафти через Червоне море та Ормузьку протоку додатково підтримує ціни.

    Саудівська Аравія є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, тому навіть тимчасові перебої на її енергетичних об’єктах можуть впливати не лише на регіональну безпеку, а й на глобальний ринок енергоносіїв.

    Поки що влада королівства не повідомила про тривалі зупинки видобутку чи експорту нафти. Міністерство енергетики заявляє про тимчасове припинення окремих операцій і продовжує оцінювати пошкодження. Тому говорити про масштабний зрив постачання саудівської нафти наразі передчасно.

    Паралельно погіршується ситуація всередині Ємену. За даними Міжнародної організації з міграції та місцевої влади, нові бойові дії у районах Таїза та Ходейди вже змусили залишити домівки близько 18,5 тисячі людей. Гуманітарні організації повідомляють про нестачу продовольства, тимчасового житла та інших ресурсів для нових переміщених осіб.

    Атака 8 вересня стала не просто черговим епізодом протистояння між хуситами та Саудівською Аравією. Удар одразу по кількох містах, енергетичних об’єктах і військовій інфраструктурі, десятки постраждалих та реакція нафтового ринку свідчать про ризик значно ширшої ескалації на Близькому Сході.

  • Севастополь після атаки залишився без електрики

    Севастополь після атаки залишився без електрики

    Окупований Севастополь залишився без електропостачання після атаки на енергетичну інфраструктуру міста. Про це вранці 13 серпня заявив призначений Росією так званий «губернатор» Севастополя Михайло Развожаєв.

    За його словами, внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, через що в місті виникли перебої з електропостачанням. Російська сторона заявляє, що на пошкоджених об’єктах запровадили особливий режим роботи, а фахівці наразі оцінюють масштаби руйнувань.

    «На об’єктах введено особливий режим, фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і роблять усе можливе, щоб відновити електропостачання», — заявив Развожаєв.

    Російські пропагандистські та державні ЗМІ, зокрема «Интерфакс», поширили повідомлення про повне або значне припинення електропостачання в Севастополі з посиланням на окупаційну адміністрацію. Незалежно підтвердити масштаби пошкоджень енергетичних об’єктів наразі неможливо.

    Про проблеми з електропостачанням окупаційна влада повідомила після нічної атаки на Крим. У ніч на 12 серпня російська сторона заявила про масовану атаку безпілотників на Севастополь та інші райони тимчасово окупованого Криму. За твердженнями російської влади, засоби протиповітряної оборони нібито знищили понад 30 безпілотників.

    Після атаки в Севастополі повідомляли про займання на різних об’єктах. Окупаційна адміністрація заявляла про роботу російської ППО та наслідки падіння уламків. Водночас незалежної інформації про точну кількість уражених цілей, характер пошкоджень і можливі втрати немає.

    Тепер, за словами Развожаєва, одним із основних наслідків атаки стало порушення роботи енергетичної інфраструктури. Він не уточнив, які саме об’єкти зазнали пошкоджень, наскільки серйозними вони є та скільки часу може знадобитися для повного відновлення електропостачання.

    Окупаційна влада також не повідомила, чи йдеться про масштабне знеструмлення всього міста, чи електропостачання відсутнє лише в окремих районах. Подальша ситуація залежатиме від результатів оцінки пошкоджень та можливості провести ремонтні роботи.

    Варто зазначити, що російська влада традиційно використовує формулювання про нібито «збиті» безпілотники під час повідомлень про атаки на тимчасово окупований Крим. Водночас сам факт заявленого пошкодження енергетичної інфраструктури свідчить про те, що атака мала наслідки для роботи цивільної інфраструктури Севастополя.

    Українська сторона наразі офіційно не підтверджувала заяви окупаційної адміністрації щодо характеру пошкоджень у Севастополі. Інформація про наслідки атаки та масштаби перебоїв з електропостачанням може уточнюватися.

  • Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 11 серпня. За даними джерел Reuters у галузі, внаслідок удару на підприємстві сталася пожежа та були пошкоджені нафтопереробні установки.

    Орський НПЗ розташований у місті Орськ приблизно за 1900 кілометрів від українського кордону. Підприємство є одним із середніх за масштабом російських нафтопереробних заводів і має номінальну потужність близько 5,76 млн тонн сирої нафти на рік, або приблизно 115,2 тисячі барелів на добу.

    За інформацією Reuters, після атаки завод повністю зупинив переробку. Джерела агентства повідомили, що безпілотники пошкодили окремі установки підприємства. Оператор НПЗ — компанія Forteinvest — наразі публічно не прокоментувала ситуацію.

    У ніч на 11 серпня Генеральний штаб Збройних сил України офіційно повідомляв про ураження «Орскнефтеоргсинтезу» підрозділами Сил оборони України. Українські військові зазначили, що на об’єкті було зафіксовано пожежу, а масштаби завданих збитків на той момент встановлювалися.

    Підприємство має важливе значення для регіонального паливного ринку. У 2024 році завод переробив близько 4,2 млн тонн сирої нафти. За цей період на ньому виробили приблизно 1,8 млн тонн дизельного пального, 600 тисяч тонн бензину, 500 тисяч тонн бітуму та 200 тисяч тонн мазуту.

    Зупинка Орського НПЗ відбувається на тлі масштабної кампанії українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Упродовж останніх місяців атаки призводили до перебоїв у роботі низки нафтопереробних підприємств, через що Росія вже стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку. Reuters раніше повідомляв про дефіцит пального в окремих регіонах Росії, зростання цін та обмеження продажу бензину.

    Удар по Орському НПЗ також привертає увагу через відстань до України. Підприємство розташоване далеко вглибині території Росії, що демонструє здатність українських далекобійних безпілотників досягати об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури на значній відстані.

    Для російського паливного сектору чергова зупинка НПЗ створює додаткове навантаження на систему переробки. Якщо ремонт пошкоджених установок затягнеться, це може скоротити обсяги виробництва бензину та дизельного пального й посилити необхідність компенсувати дефіцит за рахунок інших заводів або імпорту.

    Таким чином, атака на «Орскнефтеоргсинтез» стала черговим ударом по російській нафтовій галузі. Підприємство припинило переробку після пошкодження установок, а масштаби та строки відновлення його роботи наразі залишаються невідомими.

  • Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    У ніч проти 7 серпня російські війська здійснили одну з наймасованіших атак на об’єкти АТ «Укрнафта». Під ударами опинилися одразу сім активів компанії на сході України, які забезпечували видобуток нафти та природного газу.

    Про наслідки атаки повідомила Група «Нафтогаз», до складу якої входить «Укрнафта».

    За даними компанії, внаслідок ударів було зруйновано критично важливе обладнання. Через пошкодження роботу низки об’єктів довелося зупинити, що призвело до втрати суттєвих обсягів видобутку.

    Водночас серед працівників підприємств загиблих чи постраждалих немає.

    Під ударом опинилися й автозаправні комплекси

    Російські атаки на інфраструктуру «Укрнафти» не обмежилися видобувними об’єктами. За минулу добу противник також атакував чотири автозаправні комплекси UKRNAFTA у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Працівники та клієнти АЗК не постраждали.

    Масований удар відбувся на тлі систематичного посилення атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру. За інформацією Групи «Нафтогаз», лише від початку 2026 року російські війська вже 287 разів атакували її об’єкти. Це більше, ніж за весь 2025 рік.

    Раніше повідомлялося, що від початку року внаслідок російських атак було зруйновано 37 автозаправних станцій «Нафтогазу».

    Атаки створюють ризики для видобутку

    Особливо небезпечними для енергетичної системи є удари по об’єктах, безпосередньо пов’язаних із видобутком нафти та газу. Пошкодження технологічного обладнання може призводити не лише до тимчасової зупинки окремих потужностей, а й до скорочення доступних обсягів власного видобутку.

    Нинішня атака стала особливо масштабною через одночасне ураження семи активів. У «Нафтогазі» наголошують, що постійне посилення російських ударів збільшує потребу компанії у фінансовій підтримці.

    Атаки відбуваються напередодні осінньо-зимового періоду, коли стабільність української нафтогазової інфраструктури набуває особливого значення для проходження опалювального сезону.

  • Сили безпілотних систем за три доби уразили ще 13 енергооб’єктів окупантів

    Сили безпілотних систем за три доби уразили ще 13 енергооб’єктів окупантів

    Сили безпілотних систем України продовжують системно завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, яку російські війська використовують на тимчасово окупованих територіях. Лише за останні три доби українські військові уразили ще 13 ключових енергетичних об’єктів, а загальна кількість таких цілей у межах операції “Кримський рубильник off” із початку липня сягнула 177.

    Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді у своєму Telegram-каналі.

    За його словами, протягом останніх 72 годин українські безпілотні системи здійснили нову серію ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, які забезпечують функціонування російських окупаційних сил на захоплених територіях України.

    Серед уражених цілей — енергетична інфраструктура Зуївської теплоелектростанції у Зугресі Донецької області, а також низка високовольтних підстанцій у Маріуполі. Зокрема, під удари потрапили підстанція 330 кВ “Мирна”, підстанція 220 кВ “Азовська-220” та підстанції 110 кВ “Місто-2”, “Місто-6” і “Місто-11”.

    Крім того, українські військові уразили підстанцію 150 кВ “Генічеськ” у Херсонській області, яка стала ціллю повторного удару, підстанцію 150 кВ “Новоолексіївка”, підстанцію 110 кВ “Тополине” у Запорізькій області, підстанцію 110 кВ “Макорти” та електропідстанцію у Бердянську, а також підстанцію 110 кВ “Володарська” в районі Микільського.

    За інформацією командування, операція “Кримський рубильник off” триває вже понад місяць. Із 1 липня по 2 серпня Сили безпілотних систем уразили загалом 177 енергетичних об’єктів, які використовуються для забезпечення діяльності російських військових угруповань на тимчасово окупованих територіях.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що системне виведення з ладу енергетичної інфраструктури ускладнює забезпечення окупаційних військ електроенергією, порушує роботу військових об’єктів, логістики та засобів зв’язку, а також знижує можливості противника підтримувати стабільне функціонування своїх сил.

    Нагадаємо, раніше українські військові також повідомили про успішну операцію на території Росії. За даними Сил безпілотних систем, у Краснодарському краї було уражено зенітний ракетний комплекс “Тор-М2” та сім радіолокаційних станцій, які забезпечували протиповітряне прикриття російських аеродромів та інших військових об’єктів.

  • За $100 наводив ракети на енергетику: СБУ затримала агента ФСБ, який готував удари по київських ТЕЦ

    За $100 наводив ракети на енергетику: СБУ затримала агента ФСБ, який готував удари по київських ТЕЦ

    Служба безпеки України заявила про затримання ймовірного агента російської ФСБ, який, за версією слідства, збирав інформацію для підготовки нової серії ракетно-дронових ударів по енергетичній інфраструктурі Київської та Житомирської областей. Серед об’єктів, які цікавили російську спецслужбу, були теплові електроцентралі та електропідстанції, що забезпечують електроенергією два регіони.

    Підозрюваним виявився працівник підприємства з обробки граніту на Житомирщині. Правоохоронці стверджують, що чоловіка завербували через Telegram-канали, де він шукав можливості швидкого заробітку. За виконання розвідувальних завдань представники російських спецслужб нібито пообіцяли йому лише 100 доларів.

    Які об’єкти розвідував підозрюваний

    За даними СБУ, після вербування чоловік почав їздити територією Житомирської та Київської областей нібито у службових справах. Такі поїздки, як вважає слідство, він використовував для прихованого спостереження за енергетичними та військовими об’єктами.

    Насамперед підозрюваний мав відстежувати теплові електроцентралі й електропідстанції, які забезпечують електропостачання Київщини та Житомирщини. Його завданням було не просто знайти відповідні об’єкти, а й оцінити їхній стан після попередніх російських атак.

    Слідство вважає, що чоловік фіксував наслідки обстрілів, перевіряв, чи продовжує працювати пошкоджене обладнання, а також збирав відомості про проведення ремонтних робіт. Така інформація могла використовуватися російською стороною для визначення цілей повторних ударів і коригування майбутніх атак.

    Окрім енергетичних об’єктів, фігурант нібито цікавився місцями найбільшого зосередження особового складу та техніки Сил оборони України. Він також мав встановлювати розташування оперативних аеродромів і військових полігонів.

    Таким чином, за версією правоохоронців, потенційними цілями російської розвідки були одночасно об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури та локації, пов’язані з обороною України.

    Під виглядом робочих поїздок

    Працівник гранітного підприємства міг вільно пересуватися між різними населеними пунктами, не викликаючи зайвої уваги. Саме цим, за даними СБУ, він і користувався під час виконання завдань російської спецслужби.

    Під виглядом робочих відряджень чоловік наближався до потенційних цілей, оглядав територію та, ймовірно, фіксував інформацію на мобільний телефон. Зібрані відомості він мав передати представнику ФСБ через електронні канали зв’язку.

    У Службі безпеки наголосили, що правоохоронці завчасно задокументували діяльність підозрюваного та не допустили передачі розвідувальної інформації російській стороні. Контррозвідники також провели заходи для захисту об’єктів і локацій, які встиг розвідати фігурант.

    Це важливе уточнення, адже відомості про точний стан енергетичних об’єктів після обстрілів можуть мати особливу цінність для противника. Вони дозволяють оцінити результативність попередньої атаки та визначити, які елементи інфраструктури необхідно атакувати повторно.

    Затримали безпосередньо на робочому місці

    Співробітники СБУ затримали чоловіка на його робочому місці. Під час обшуків у нього вилучили смартфон, у якому, за твердженням спецслужби, містилися докази контактів із російськими кураторами та виконання розвідувальних завдань.

    За даними слідства, правоохоронці вивчали листування, передані матеріали та іншу інформацію, що могла підтверджувати співпрацю фігуранта з представниками держави-агресора.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що діяльність підозрюваного вдалося припинити до того, як він передав зібрану розвідувальну інформацію російській стороні. Це дозволило запобігти можливому використанню координат для нових ракетних або дронових ударів.

    За інформацію пообіцяли 100 доларів

    Однією з показових деталей справи стала сума винагороди, яку російські спецслужби нібито запропонували підозрюваному.

    За даними прокуратури та медіа, що посилаються на матеріали слідства, за виконання завдань чоловікові пообіцяли 100 доларів. Правоохоронці також повідомляють, що фігурант дотримувався проросійських поглядів, однак безпосереднім приводом для встановлення контакту став саме пошук заробітку через Telegram.

    Російські спецслужби регулярно використовують подібну схему вербування. Потенційним виконавцям пропонують гроші за фотографування військових об’єктів, енергетичної інфраструктури, місць розташування українських підрозділів або наслідків російських обстрілів.

    Нерідко оголошення маскують під звичайну роботу кур’єра, фотографа чи спостерігача. Спілкування відбувається дистанційно, а після виконання перших простих доручень завербованій людині можуть давати складніші та небезпечніші завдання.

    Підозра у державній зраді

    Чоловікові повідомили про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За даними ArmyInform, повідомлення про підозру датоване 23 липня 2026 року. Наступного дня суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Санкція цієї статті передбачає 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Остаточне покарання може визначити лише суд у разі доведення вини підозрюваного.

    Наразі триває досудове розслідування. За законом чоловік вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком.

    Росія продовжує шукати коригувальників

    Це не перше затримання людини, яку підозрюють у підготовці російських ударів по українській енергетиці. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття під Києвом іншого агента ФСБ, який проводив дорозвідку біля столичних теплоелектроцентралей та збирав інформацію про бази Сил оборони.

    Тоді фігуранта затримали поблизу потенційної цілі, а в його телефоні, за даними спецслужби, знайшли докази контактів із російською стороною. Його також нібито завербували через Telegram-канал із пропозиціями легкого заробітку.

    Подібні випадки свідчать, що російські спецслужби продовжують намагатися створювати в Україні мережі інформаторів, використовуючи цивільних громадян для збору координат і перевірки результатів ударів.

    СБУ закликає громадян не реагувати на сумнівні пропозиції заробітку в соціальних мережах і месенджерах. Передавання ворогу інформації про енергетичні, військові та інші стратегічні об’єкти може бути кваліфіковане як державна зрада і призвести до тривалого або довічного позбавлення волі.

  • Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила підхід до завдання далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, зосередивши увагу на знищенні критично важливих елементів, відновлення яких потребує значно більше часу та ресурсів. Така стратегія має забезпечити довготривалий ефект від атак, ускладнити ремонт пошкоджених об’єктів і збільшити фінансовий тиск на російську економіку.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, українські Сили оборони дедалі частіше відмовляються від ударів по резервуарах для зберігання пального чи окремих будівлях на користь ураження найважливіших технологічних вузлів нафтопереробних заводів та інших енергетичних об’єктів. Йдеться про обладнання, без якого підприємства не можуть повноцінно функціонувати, а його виробництво, доставка та встановлення займають тривалий час.

    За словами українських військових, операторів далекобійних безпілотників та експертів енергетичної галузі, саме така тактика дозволяє досягати більшого стратегічного ефекту. Вона не лише тимчасово припиняє роботу окремого об’єкта, а й суттєво ускладнює його повернення до повноцінної експлуатації.

    Виконувач обов’язків міністра оборони України Євген Хмара наголосив, що Україна продовжить посилювати технологічний та ударний тиск на Росію.

    “Україна продовжуватиме чинити ударний та технологічний тиск на Росію всіма можливими засобами. Ми повинні масштабувати те, що вже доводить свою ефективність”, – заявив він.

    Як зазначає Financial Times, підготовка до таких операцій відбувається за участі інженерів і профільних фахівців. Перед нанесенням ударів оператори безпілотників консультуються з експертами, які допомагають визначити найбільш уразливі вузли енергетичної інфраструктури. Особлива увага приділяється трубопроводам, системам з’єднання та іншим компонентам, пошкодження яких здатне надовго зупинити виробничий процес.

    Колишній міністр оборони України та голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк пояснив, що українська сторона аналізує російську енергетичну систему як єдиний взаємопов’язаний механізм.

    За його словами, розуміння того, як працює ця система, дозволяє визначати точки, удар по яких матиме значно більший вплив, ніж ураження окремих об’єктів.

    Окремою особливістю нової тактики стали повторні удари по тих самих об’єктах ще до завершення їхнього ремонту. Як повідомляє FT із посиланням на свої джерела, це дозволяє не допустити швидкого відновлення роботи підприємств і змушує Росію витрачати ще більше ресурсів на ремонтні роботи.

    Видання зазначає, що ефективність такого підходу підтверджують не лише співрозмовники журналістів, а й аналіз супутникових знімків, які свідчать про повторне ураження окремих критичних елементів енергетичної інфраструктури.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) наголосив, що удари по енергетичних об’єктах є частиною ширшої стратегії зі скорочення ресурсів, які Росія використовує для фінансування війни та забезпечення свого військово-промислового комплексу.

    За його словами, головна мета полягає у тому, щоб обмежити джерела фінансування війни, а також послабити можливості російської оборонної промисловості виробляти озброєння для окупаційної армії.

    Крім цього, українські посадовці повідомили, що точнішому вибору цілей сприяють розвідувальні дані, отримані від міжнародних партнерів, зокрема США та Франції. Ця інформація допомагає визначати розташування російських систем протиповітряної оборони, а також маршрути, якими далекобійні безпілотники можуть проникати вглиб території Росії.

    На тлі зміни тактики українські військові продовжують завдавати ударів по паливній інфраструктурі РФ. Зокрема, у ніч на 29 липня українські сили уразили низку важливих об’єктів у Рязанській області та тимчасово окупованому Криму. Також раніше повідомлялося про успішні удари по нафтових об’єктах на відстані близько 1300 кілометрів від українського кордону, серед яких експортний термінал у Ростовській області, а також підприємства в Ярославській області та Удмуртії.