Daypolitico

Позначка: інновації

  • Еволюція флагманів: iQOO 16 першим у світі отримає революційний 2K-екран від Samsung

    Еволюція флагманів: iQOO 16 першим у світі отримає революційний 2K-екран від Samsung

    Компанія iQOO готує гучну прем’єру на ринку мобільних технологій. Новий флагманський смартфон бренду – модель iQOO 16 – стане першим у світі мобільним пристроєм, оснащеним новітнім передовим люмінесцентним матеріалом M16 від південнокорейського гіганта Samsung. Цю панель інженери та розробники вже позиціонують як найкращий 2K-дисплей, коли-небудь створений компанією Samsung за всю історію її існування.

    Варто нагадати, що плідна співпраця між двома технологічними гігантами почалася значно раніше. Попереднє покоління флагмана, смартфон iQOO 15, також отримало преміальну 2K-панель спільної розробки, яка першою на комерційному ринку використовувала люмінесцентний склад M14. Ця матриця стала світовим першопрохідцем із фірмовою технологією 2K LEAD OLED, що дозволило забезпечити рекордний рівень деталізації, контрастності та глибокої передачі кольорів для користувачів.

    Рік потому розробники iQOO та Samsung знову об’єднали інженерні зусилля заради створення наступного технологічного прориву. Нове покоління дисплеїв покликане встановити небачені стандарти енергоефективності, максимальної пікової яскравості та природності відображення візуального контенту навіть за екстремальних умов освітлення. За попередніми планами виробника, офіційний старт продажів інноваційного флагмана iQOO 16 на глобальному та локальних ринках заплановано вже на вересень 2026 року.

     

  • Полювання на досвід: чому візит Федорова до США змусить здригнутися Вашингтон та Пентагон

    Полювання на досвід: чому візит Федорова до США змусить здригнутися Вашингтон та Пентагон

    Плани колишнього віцепрем’єра та ексміністра оборони України Михайла Федорова здійснити візит до Сполучених Штатів викликали чималий резонанс у політичних колах. Народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Radio NV підкреслив, що закордонні партнери надзвичайно високо оцінюють українські напрацювання у сфері оборонних технологій та ведення сучасних бойових дій.

    За словами нардепа, закордонні університети, провідні військові корпорації та представники Пентагону вишиковуються в чергу заради експертизи колишнього очільника відомства. Потужний бекграунд у сфері цифровізації державних послуг та управлінський досвід під час повномасштабної війни роблять його бажаним гостем на найвищому рівні. Водночас експерти припускають, що за океаном політик може шукати додаткову підтримку для просування власних ініціатив після фактичного переходу в новий статус.

    Нагадаємо, що політична криза середини літа завершилася відставкою попереднього уряду та гучними кадровими ротаціями в армії. Після того як колишній міністр відмовився від інших посад у виконавчій владі, окрім керівництва оборонним сектором, а новим очільником міністерства став Євген Хмара, увага суспільства прикута до подальших кроків експосадовця. Поїздка за кордон може стати ключовим етапом у формуванні його нової політичної та експертної траєкторії.

     

  • Ілюзія прогресу: чому техногіганти масово звільняють людей під виглядом «буму штучного інтелекту»

    Ілюзія прогресу: чому техногіганти масово звільняють людей під виглядом «буму штучного інтелекту»

    Провідні світові технологічні компанії все частіше пояснюють масштабні хвилі скорочень стрімким розвитком та впровадженням систем штучного інтелекту. За офіційними заявами корпорацій, понад 40 відсотків публічних випадків звільнень працівників у 2026 році безпосередньо пов’язані з перерозподілом ресурсів на користь інфраструктури під нові технології.

    Найпоказовішим прикладом стала корпорація Oracle, яка у червні 2026 року оголосила про скорочення 21 тисячі співробітників за один рік. Для світового ринку високих технологій такий крок перетворився на новий тренд, тоді як українські IT-компанії наразі утримуються від подібних звинувачень на адресу штучного інтелекту, намагаючись зберегти кадровий потенціал.

    Водночас незалежні дослідники зі Стенфордського університету заявляють, що не знайшли прямих емпіричних підтверджень масового витіснення людей штучним інтелектом із робочих місць. За висновками вчених, новітні алгоритми переважно усложнюють пошук першої роботи для новачків-промоутерів професії, але не замінюють досвідчених фахівців.

    Експерти ринку припускають, що за красивими формулюваннями про штучний інтелект часто ховаються банальна оптимізація витрат після роздутих штатів у попередні роки, наслідки економічної нестабільності та перегрів ринку венчурного фінансування. Компанії просто використовують модний тренд як універсальне виправдання перед інвесторами за управлінські помилки та скорочення непотрібних підрозділів.

  • Президент провів окрему зустріч із “Флешем”: про що говорили після кадрових змін у Міноборони

    Президент провів окрему зустріч із “Флешем”: про що говорили після кадрових змін у Міноборони

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із фахівцем у сфері військових технологій Сергієм Бескрестновим, більш відомим за позивним «Флеш». Головною темою розмови стали розвиток сучасних оборонних технологій, впровадження нових рішень для українського війська та оперативне реагування на технологічні зміни, які впроваджує російська армія. За підсумками зустрічі глава держави заявив, що сторони домовилися про максимально тісну співпрацю, а найближчим часом будуть ухвалені відповідні рішення.

    Про зустріч Зеленський повідомив у своїх офіційних соціальних мережах. За словами президента, вони детально обговорили всі найактуальніші питання, пов’язані з технологічною складовою української оборони.

    «Зустріч із Сергієм Бескрестновим – “Флешем”. Дуже детально обговорили все, що зараз найбільш актуально щодо технологічної складової нашої оборони. Саме технологічна спроможність зберігає життя наших воїнів і повертає цю війну додому – до Росії», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що одним із ключових факторів успіху України у війні є швидке впровадження нових технологій. Йдеться не лише про розвиток безпілотних систем, а й про засоби радіоелектронної боротьби, зв’язку, автоматизації управління військами та інші інноваційні рішення, які дозволяють ефективніше виконувати бойові завдання та мінімізувати втрати особового складу.

    Окрему увагу під час розмови приділили тому, як Росія змінює свої технологічні підходи до ведення війни. Зеленський підкреслив, що Україна має оперативно реагувати на появу нових російських розробок.

    «Важливо завжди своєчасно реагувати на військові інновації, які з’являються у силах і засобах армії агресора. Принцип простий: знаємо деталі – ефективно протидіємо», – зазначив глава держави.

    За словами президента, результатом зустрічі стала домовленість про максимально тісну співпрацю.

    «Домовилися із Сергієм максимально співпрацювати. Будуть рішення», – повідомив Зеленський, не уточнивши, про які саме кадрові чи організаційні кроки йдеться.

    Зустріч відбулася лише через кілька днів після масштабних кадрових змін у Міністерстві оборони. Напередодні Сергій Бескрестнов повідомив, що більше не виконує обов’язків радника міністра оборони після відставки Михайла Федорова. Саме Федоров у січні 2026 року запросив «Флеша» до команди як радника з питань оборонних технологій. Основними напрямами його роботи були розвиток безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, аналіз російських технологій та експертна оцінка нових військових розробок.

    Сергій Бескрестнов вважається одним із найвідоміших українських експертів у сфері безпілотної авіації, радіозв’язку та РЕБ. Від початку повномасштабного вторгнення він регулярно аналізує нові російські технології, проводить навчання для українських військових і публічно звертає увагу на критичні проблеми, які потребують швидких технологічних рішень.

    Наприкінці червня «Флеш» наголошував, що одним із найбільших викликів для Сил оборони залишаються російські керовані авіабомби (КАБ), а також швидкий розвиток російських систем радіоелектронної боротьби та нових засобів керування ударними безпілотниками. Він закликав прискорити створення серійних засобів протидії КАБам і активніше впроваджувати сучасні рішення для боротьби з ворожими БПЛА.

    Останніми місяцями експерт також попереджав про використання Росією елементів штучного інтелекту у безпілотниках типу «Молнія» та прогнозував, що аналогічні технології з часом можуть інтегрувати і в ударні дрони типу Shahed. На його думку, саме швидкість адаптації визначатиме перевагу на полі бою.

    Паралельно із зустріччю з «Флешем» президент провів низку нарад із військовим командуванням, присвячених ситуації на фронті, розвитку оборонної промисловості та забезпеченню українських військових сучасними технологічними рішеннями. Це свідчить про те, що технологічний компонент війни залишається одним із головних пріоритетів українського керівництва.

    Хоча Зеленський не розкрив деталей майбутніх рішень, його заява про максимально тісну співпрацю з одним із найвідоміших експертів у сфері військових технологій може свідчити про намір посилити взаємодію держави з профільними фахівцями для швидшого впровадження інновацій на фронті.

  • Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Україна має обмежене в часі «вікно можливостей», яке може суттєво вплинути на перебіг війни з Росією, однак реалізація цього потенціалу напряму залежить від швидкості дій міжнародних партнерів і темпів постачання необхідних ресурсів. Про це в інтерв’ю виданню Politico заявив міністр оборони України Михайло Федоров, наголосивши, що наступні місяці можуть стати визначальними для технологічної та військової переваги України на полі бою.

    За словами міністра, нинішній етап війни характеризується стрімким розвитком військових технологій, насамперед у сфері безпілотних систем, ракетного озброєння та засобів радіоелектронної боротьби, і саме зараз Україна має шанс запустити новий цикл інновацій, який дозволить зберегти перевагу над російськими силами. Він підкреслив, що йдеться про короткий часовий проміжок, протягом якого українська армія може діяти випереджально, доки противник не адаптується до вже впроваджених рішень.

    Федоров прямо зазначив, що у разі своєчасного і достатнього постачання озброєнь та фінансування Україна може отримати приблизно шість місяців технологічної та оперативної переваги. За його словами, цей період є критичним, адже саме він визначить, чи зможе Україна утримати ініціативу в розвитку бойових інновацій або ж втратить темп через затримки з боку партнерів.

    Міністр наголосив, що ключовим фактором є не лише обсяг допомоги, а саме швидкість ухвалення рішень. Він підкреслив, що бюрократичні процедури у країнах-партнерах часто гальмують постачання критично важливих систем, тоді як на фронті технологічні цикли змінюються дуже швидко і вимагають негайного реагування.

    Окремо Федоров окреслив перелік озброєнь, які Україна вважає пріоритетними для утримання та посилення обороноздатності. Серед них він назвав ракети-перехоплювачі, які є критично важливими для протидії повітряним атакам, недорогі ракети та крилаті ракети для глибших і більш точкових ударів, а також безпілотники з реактивними двигунами, які здатні значно підвищити дальність і ефективність ураження цілей.

    Міністр також пояснив, що українська стратегія ударів спрямована не лише на ураження військових об’єктів противника, а й на системне порушення його логістики, постачання та можливостей наступу. За його словами, головна мета полягає у захисті української піхоти, стримуванні просування російських сил та створенні умов, за яких противник втрачає темп наступальних дій. Він додав, що на окремих ділянках фронту вже фіксується уповільнення російського просування, що, на його думку, свідчить про ефективність обраної тактики.

    Як приклад ефективної міжнародної взаємодії Федоров навів досвід Данії, яка, за його словами, оперативно змінила підхід до закупівель озброєння та переорієнтувала частину замовлень зі стандартних артилерійських снарядів на більш далекобійні та ефективні боєприпаси. Міністр наголосив, що данська сторона змогла швидко укласти контракт і здійснити першу поставку всього за тиждень, що, на його думку, демонструє реальну можливість пришвидшення оборонних процесів за наявності політичної волі.

    Федоров також підкреслив, що модель міжнародної допомоги має змінюватися і більше орієнтуватися на конкретні потреби України на полі бою, а не на те, які саме види озброєння простіше або зручніше передавати країнам-партнерам. Він зазначив, що вже вдалося спільно з міжнародними союзниками перенаправити мільярди доларів фінансування саме на ті напрямки, які є найбільш критичними для оборони.

    Окрім постачання зброї, Україна паралельно працює над посиленням системи протиповітряної оборони, реформуванням мобілізаційних процесів та переглядом рівня грошового забезпечення військовослужбовців. За словами міністра, ці зміни потребують додаткових ресурсів, і швидкість надходження міжнародної допомоги безпосередньо впливає на можливість держави збільшувати підтримку армії.

    Федоров також заявив, що українські військові сьогодні є одними з найбільш підготовлених у Європі, оскільки мають безпосередній бойовий досвід високої інтенсивності. Він навів оцінки, згідно з якими російські втрати можуть сягати десятків тисяч військових щомісяця, що, за його словами, демонструє масштаб і жорсткість бойових дій, а також ефективність українського спротиву.

    На тлі цих заяв також відомо, що Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Зокрема, 30 червня до державного бюджету надійшло 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan, які будуть спрямовані на потреби оборонно-промислового комплексу та забезпечення першочергових потреб фронту.

    Водночас тривають політичні консультації щодо подальшого посилення підтримки України з боку НАТО та союзників. Президент Володимир Зеленський нещодавно обговорював із генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте додаткові кроки щодо зміцнення обороноздатності, зокрема у сфері протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів у протистоянні російським ударам.

  • Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    В Україні представили новий морський безпілотний комплекс MOBIDIK, який здатний виконувати широкий спектр бойових і допоміжних завдань у морській зоні та може нести на борту далекобійні ракети-дрони. Розробка позиціонується як одна з найновіших українських платформ у сфері морських безпілотних систем і вже має кілька модифікацій, частина з яких, за даними розробників, застосовується у реальних бойових умовах. Про це повідомляє видання «Мілітарний».

    За інформацією розробників, платформу створила українська компанія «Аварід», яка наразі завершила етап конструкторських робіт і перейшла до кодифікації виробу та підготовки серійного виробництва. MOBIDIK є безекіпажним надводним катером модульного типу, що дозволяє змінювати його функціонал залежно від бойового завдання — від розвідки та патрулювання до ударних і протиповітряних операцій.

    Окремо підкреслюється, що система має значний запас автономності, який дозволяє працювати до 120 годин без повернення на базу. Дальність ходу становить до 1400 кілометрів, що дає можливість застосовувати платформу у глибоких морських районах і на значній відстані від пунктів управління. Максимальна швидкість дрона сягає 65 кілометрів на годину, а конструкція розрахована на роботу в складних погодних умовах, зокрема при хвилюванні моря до 1,2 метра, що підвищує його стійкість у реальних бойових сценаріях.

    Концепція MOBIDIK базується на модульному принципі, що дозволило створити одразу шість різних модифікацій, кожна з яких виконує окрему функцію у складі морських операцій. Версії MD-1 та MD-2 призначені для формування морського рубежу протиповітряної оборони та можуть нести дрони-перехоплювачі різного типу, зокрема літакові та квадрокоптерні, що дозволяє створювати мобільні морські системи ППО.

    Модифікація MD-3 орієнтована на використання ударних безпілотників середньої дальності MORRIGAN, які можуть застосовуватися для ураження кораблів противника або об’єктів прибережної інфраструктури. Версія MD-4 виконує функцію пускової платформи для реактивного ударного безпілотника стратегічного радіусу дії, що фактично розширює можливості ураження цілей у глибині оперативної зони.

    Найбільш озброєною є модифікація MD-5, яка оснащується важким кулеметом Browning M2 та може нести ракети класу «повітря–повітря» типу Р-73, AIM-9 або їхні аналоги. Така конфігурація дозволяє використовувати платформу як для захисту від повітряних загроз, так і для ураження надводних цілей. Версія MD-6 є штурмовою і передбачає бойове навантаження до 300 кілограмів, а також застосування FPV-дронів для точкових ударів по великих кораблях, портових об’єктах та критичній інфраструктурі противника.

    У компанії-розробнику наголошують, що MOBIDIK є повністю функціональною бойовою системою нового покоління, яка поєднує розвідку, ударні можливості та елементи протиповітряної оборони в межах однієї платформи. Такий підхід дозволяє значно підвищити гнучкість застосування морських безпілотників і швидко адаптувати їх під конкретні оперативні задачі.

    Окремо підкреслюється, що розвиток подібних систем є частиною ширшої трансформації українського оборонно-промислового комплексу, який упродовж останніх років активно переходить до створення автономних, високотехнологічних рішень. Україна паралельно розвиває як ударні морські дрони, так і системи протидії ворожим кораблям та логістиці в Чорному морі, інтегруючи їх у загальну структуру оборони узбережжя.

    У цьому контексті також реалізується міжнародна програма Brave International, яка передбачає співпрацю з іноземними оборонними стартапами, зокрема з країн НАТО, та фінансування спільних розробок у сфері безпілотних систем. Окремі напрямки включають створення нових типів морських дронів, систем спостереження та засобів ураження для асиметричної морської війни.

    Крім того, українські силові структури продовжують розвивати концепцію застосування безпілотних катерів не лише для знищення цілей, а й для контролю морської логістики противника, включно з виявленням та блокуванням суден так званого «тіньового флоту», що використовується для обходу санкцій та експорту російських енергоресурсів.

    Таким чином, MOBIDIK став черговим етапом у розвитку українських морських безпілотних систем, які поступово формують нову архітектуру ведення бойових дій на морі, поєднуючи автономність, далекобійність і багатофункціональність у межах однієї платформи.

  • Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google оголосила про запуск масштабного культурно-технологічного проєкту Dataland, який позиціонується як перший у світі музей мистецтва, повністю присвячений штучному інтелекту. Відкриття заплановане на 20 червня в Лос-Анджелесі, і, за задумом розробників, новий простір має стати не просто виставковою залою, а експериментальною платформою, де мистецтво створюється, змінюється та “оживає” у режимі реального часу завдяки алгоритмам машинного навчання.

    Проєкт Dataland розміщений у будівлі The Grand LA, яку спроєктував всесвітньо відомий архітектор Френк Гері, і займає площу приблизно 2,3 тисячі квадратних метрів. Архітектура простору відіграє важливу роль у концепції музею, оскільки він задуманий як повністю інтерактивне середовище, де технології та фізичний простір зливаються в єдину систему сприйняття. Ініціатива реалізується у співпраці Google з медіахудожником Рефіком Анадолом, який відомий своїми роботами на перетині штучного інтелекту, нейромереж та цифрового мистецтва.

    Центральною частиною відкриття стане виставка під назвою “Machine Dreams: Rainforest”, яка демонструватиме зображення, створені штучним інтелектом у режимі реального часу. Система генерує візуальні сцени з надзвичайно високою деталізацією, що, за заявами організаторів, досягає роздільної здатності до 1,2 мільярда пікселів. Ці цифрові “ландшафти” не є статичними творами, а постійно змінюються, реагуючи на алгоритмічні процеси та зовнішні фактори, що робить кожен візит відвідувача унікальним досвідом.

    Окрім візуальної складової, музей використовує складну багаторівневу систему взаємодії з аудиторією. Простір оснащений сенсорами, які аналізують рухи, присутність та реакції відвідувачів, формуючи адаптивне середовище, що змінює як звуковий супровід, так і візуальні елементи експозиції. Додатково система здатна генерувати ароматичні композиції, що перетворює музейний простір на повністю сенсорний досвід, де задіяні зір, слух і нюх одночасно.

    У Google пояснюють, що технологічною основою Dataland є моделі Gemini, які працюють на інфраструктурі Google Cloud. Це означає, що створення художнього контенту відбувається не локально, а у глобальних датацентрах компанії, після чого результат у реальному часі транслюється до музейного простору. Така архітектура дозволяє безперервно оновлювати експозицію, фактично перетворюючи музей на живу систему, яка ніколи не повторюється у тому самому вигляді.

    Запуск Dataland відбувається на тлі тривалої дискусії у світовому мистецькому середовищі щодо статусу творів, створених штучним інтелектом. Частина критиків вважає такі роботи інструментальним продуктом алгоритмів, тоді як інші розглядають їх як нову форму креативності, де людина виступає куратором або співтворцем, а не єдиним автором. У Google фактично займають позицію на користь другого підходу, просуваючи ідею ШІ як повноцінного учасника творчого процесу.

    Паралельно з відкриттям музею запускається програма AI Artist Residency, реалізована платформою Google Arts & Culture. Вона передбачає гранти у розмірі 25 тисяч доларів для митців, які працюють із технологіями штучного інтелекту, а також менторську підтримку від студії Refik Anadol Studio і доступ до інструментів машинного навчання Google. Протягом року роботи учасників програми планують демонструвати як у самому Dataland, так і на цифрових платформах компанії.

    Таким чином Dataland фактично поєднує в собі одразу кілька функцій — музей, дослідницьку лабораторію, художню платформу та технологічний демонстраційний центр. Експерти вже називають цей проєкт спробою переосмислити саму концепцію музею як інституції, де замість статичних експонатів існують динамічні цифрові системи, що постійно змінюються під впливом алгоритмів і взаємодії з людьми.

  • Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Україна та Нідерланди досягли стратегічної домовленості про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у межах масштабної міжнародної ініціативи Build with Ukraine, яка передбачає не лише постачання озброєнь, а й глибоку інтеграцію українських оборонних технологій у виробничі потужності країн-партнерів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України Mykhailo Fedorov, який зазначив, що новий етап співпраці відкриває можливість для фактичного перенесення частини українського оборонного виробництва до Європейського Союзу.

    За словами Федорова, під час робочого візиту до Нідерландів він провів комплексні переговори з міністеркою оборони країни, керівництвом уряду, представниками парламенту, оборонної промисловості та науково-дослідної організації TNO, яка спеціалізується на технологічних інноваціях. Основною темою зустрічей стало розширення оборонної співпраці, прискорення постачання критично важливих військових технологій для України та залучення додаткових фінансових і виробничих ресурсів до сектору безпілотних систем.

    У результаті переговорів сторони погодили запуск виробництва українських безпілотних систем безпосередньо на території Нідерландів, що фактично означає створення спільної індустріальної платформи для випуску сучасних дронів української розробки в європейському виробничому середовищі. Йдеться про виробництво як mid-strike, так і deep-strike безпілотних рішень, які використовуються для ураження цілей на середній та великій оперативній глибині, що має ключове значення для сучасних бойових дій високої інтенсивності.

    Фінансування першого етапу проєкту здійснюватиметься Міністерством оборони Нідерландів, що свідчить про пряме залучення державного сектору країни до створення виробничих потужностей для українських оборонних технологій. При цьому на початковій фазі вся продукція, виготовлена на території Нідерландів, буде спрямована виключно на потреби України, що має на меті оперативне посилення обороноздатності українських Сил оборони та стабілізацію постачання високотехнологічних систем на фронт.

    Окремо підкреслюється, що в межах візиту було підписано угоду про розвиток оборонних інновацій та співпрацю між оборонними підприємствами України та Нідерландів. Документ передбачає розширення кооперації у сфері досліджень і розробок, прискорення впровадження нових технологій у виробництво, а також масштабування рішень, які вже довели свою ефективність у бойових умовах. Особливу увагу сторони приділили питанню технологічного обміну між оборонними секторами та створенню умов для довгострокових спільних виробничих програм.

    Федоров наголосив, що основною метою домовленостей є не лише збільшення обсягів виробництва безпілотних систем, а й підвищення їхньої технологічної якості та швидкості адаптації до змін на полі бою. За його словами, сучасна війна значною мірою визначається темпами інновацій, і саме тому інтеграція українських рішень у виробничі ланцюги європейських країн дозволяє суттєво пришвидшити цикл «розробка–виробництво–застосування».

    На тлі цієї угоди також повідомляється, що Нідерланди раніше анонсували пакет військової допомоги Україні на суму 500 мільйонів євро, який включає закупівлю безпілотників та систем протиповітряної оборони. Це демонструє поступовий перехід від класичної моделі військової допомоги до більш інтегрованої системи оборонного партнерства, у якій країни ЄС не лише фінансують закупівлі, а й беруть участь у виробництві українських технологій.

    Додатково у політичному та оборонному дискурсі обговорюється запит України на збільшення фінансування оборонних потреб приблизно на 20 мільярдів доларів, який може бути винесений на розгляд чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Це підкреслює, що нові виробничі домовленості з Нідерландами є частиною ширшої стратегії масштабування оборонного потенціалу України за рахунок міжнародного партнерства.

    Таким чином, запуск виробництва українських безпілотних систем у Нідерландах стає важливим етапом формування нової моделі європейсько-української оборонної співпраці, яка поєднує технології, фінансування та спільне виробництво в єдину систему швидкого реагування на сучасні безпекові виклики.

  • Україна будує свій “цифровий мозок”: як створюють національний ШІ

    Україна будує свій “цифровий мозок”: як створюють національний ШІ

    Півтора року тому Україна зробила стратегічну заявку на входження в глобальну гонку штучного інтелекту не лише як споживач технологій, а як держава, що намагається створити власну фундаментальну AI-інфраструктуру. У центрі цієї амбіції опинилася ідея національної великої мовної моделі — LLM, яка має стати не просто черговим цифровим сервісом, а базовим шаром для державних продуктів, взаємодії громадян із сервісами та навіть елементом аналітичної й безпекової екосистеми країни.

    Ініціатором проєкту виступило Міністерство цифрової трансформації, яке на тлі стрімкого розвитку глобальних моделей на кшталт GPT чи Gemini фактично поставило питання суверенності даних і технологій. Логіка проєкту проста: якщо штучний інтелект дедалі більше впливає на економіку, управління, оборону та освіту, то країна, яка не має власної моделі або контролю над нею, опиняється в технологічній залежності. Саме тому в Україні було ухвалено рішення розпочати створення власної LLM, що отримала назву «Сяйво».

    Початкові очікування були доволі оптимістичними. Уряд розраховував, що перші результати можна буде показати вже наприкінці 2025 року, а навесні 2026 року модель стане доступною для публічного тестування. Однак у міру занурення в технічну реалізацію стало очевидно, що проєкт значно складніший, ніж виглядав на рівні концепції. Строки почали зсуватися, а сама архітектура проєкту — змінюватися.

    Важливу роль у реалізації відіграло партнерство Мінцифри з компанією «Київстар», яке було оформлене у вигляді державно-приватної моделі. Саме оператор мобільного зв’язку взяв на себе фінансування, формування технічної команди та частину інженерної розробки, тоді як держава відповідала за координацію, доступ до даних і формування етичних та правових рамок. Такий підхід мав пришвидшити запуск, однак на практиці виявився складнішим через високу складність самої технології.

    Однією з перших серйозних проблем стала робота з даними. Для навчання великої мовної моделі потрібні величезні масиви текстів, і хоча Україна має значний інформаційний ресурс у вигляді архівів, медіа, наукових робіт і державних документів, значна частина цих матеріалів або юридично захищена, або фізично не оцифрована. Це створило додатковий пласт роботи, який не був повністю врахований на старті. Паралельно виникла необхідність створити систему анонімізації, очищення даних і юридичної перевірки, щоб уникнути порушення авторських прав і захистити персональну інформацію.

    Ще одним викликом став кадровий дефіцит. Фахівців із досвідом саме у тренуванні великих мовних моделей в Україні небагато, а глобальний ринок таких спеціалістів є надзвичайно конкурентним. Частину команди довелося формувати з інженерів суміжних напрямів, яких додатково навчали специфіці LLM-розробки. Формування повноцінної команди розтягнулося на місяці, а паралельно до роботи залучалися зовнішні експерти та консультанти.

    Технічна складність проєкту також виявилася вищою за очікування. Українська LLM будується не на класичних для індустрії Nvidia GPU, а на інфраструктурі Google TPU, що вимагало адаптації інструментів і підходів до тренування. Це означало не лише інший стек технологій, а й необхідність перебудови частини пайплайнів навчання моделей.

    Наразі проєкт перебуває на етапі завершення роботи над першою, малою моделлю з приблизно чотирма мільярдами параметрів. Вона не призначена для масового використання, а виконує роль технічного полігону, на якому відпрацьовуються всі ключові процеси: від підготовки даних до оцінки якості відповідей та поведінки системи в складних сценаріях. Саме на цьому етапі команда тестує так званий alignment — налаштування моделі так, щоб вона коректно реагувала на чутливі, складні або потенційно небезпечні запити, не виходячи за межі безпечної поведінки.

    За словами учасників проєкту, ця фаза є критично важливою, оскільки дозволяє уникнути дорогих помилок на наступному етапі, коли йтиметься про значно більшу модель. Малу версію планують завершити як технічний етап у другій половині року, після чого команда перейде до створення повноцінної великої LLM, яка вже буде орієнтована на практичне використання.

    Концепція великої моделі також зазнала змін. Якщо спочатку передбачалося поетапне створення трьох рівнів — малої, середньої та великої моделей, то тепер команда вирішила пропустити проміжну стадію і рухатися безпосередньо до масштабної системи. Базою для неї має стати сучасна модель Google Gemma 4, яка значно перевершує попередні версії за показниками логічного мислення, математичних задач і здатності працювати з довгими контекстами.

    Втім, перехід на нову архітектуру додав складності. Уже створений український токенайзер, який оптимізував роботу з українською мовою, тепер потрібно адаптувати до нової моделі. Це фактично означає повторну частину роботи, але з урахуванням уже отриманого досвіду.

    Окремий акцент у проєкті зроблено на українській мові як такій. Сьогодні більшість глобальних моделей опрацьовують українські запити через англомовний «проміжний шар», коли текст спочатку фактично перекладається, а вже потім обробляється. Це призводить до втрати нюансів, стилістики та частини змісту. Щоб уникнути цього, команда формує спеціалізовані українськомовні корпуси даних обсягом у десятки терабайтів і створює механізми, які дозволяють моделі працювати з мовою напряму, без перекладацького посередника.

    Паралельно вибудовується і правова архітектура проєкту. Україна залучає десятки державних і недержавних інституцій до формування датасетів, включаючи медіа, університети, видавництва та архіви. При цьому застосовуються механізми очищення даних від персональної інформації та чутливих відомостей, а також формується система національних бенчмарків, яка має оцінювати не лише точність, а й етичність роботи моделі.

    На рівні інфраструктури держава паралельно будує власну AI-систему, яка має забезпечити автономність у тренуванні та використанні моделей. Йдеться про проєкт AI Factory, який передбачає створення GPU-вузлів, систем охолодження та сховищ даних для роботи зі складними обчисленнями. Частину обладнання вже закуплено, а в перспективі інфраструктура має розширитися до десятків обчислювальних кластерів.

    Попри всі складнощі, у проєкті зберігається оновлений графік. Очікується, що велика українська LLM може бути готова до тестування приблизно наприкінці 2026 року. Після цього її планують передати державі, а згодом розгорнути всередині країни, перенісши з хмарних сервісів на національну інфраструктуру.

    Фактично Україна намагається одночасно вирішити три завдання: наздогнати глобальний розвиток штучного інтелекту, створити власну мовну модель і закласти основу для цифрового суверенітету. Це складний і довготривалий процес, у якому технологічні виклики переплітаються з юридичними, кадровими та інституційними. Але саме від того, наскільки успішно він буде реалізований, залежить, чи стане Україна не лише користувачем глобальних AI-систем, а й їхнім повноцінним розробником.

  • “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готується до одного з наймасштабніших стратегічних кроків за всю історію компанії — виходу на банківський ринок і трансформації у фінансову установу нового типу. Йдеться про намір групи компаній “Нова” придбати банк і надалі стати першим в Україні банком фінансової інклюзії (БФІ), який працюватиме за спеціальною, обмеженою банківською ліцензією. За даними співрозмовників на фінансовому ринку та в Національному банку, переговори перебувають на просунутій стадії та можуть бути завершені вже до кінця літа 2026 року.

    Фактично компанія планує перейти від ролі великого логістичного оператора та платіжного сервісу до повноцінного учасника банківської системи, але в новій регуляторній моделі. Йдеться не про класичний універсальний банк, а про формат банку фінансової інклюзії — інституції, яка має забезпечити доступ до базових фінансових послуг для населення у регіонах із недостатньою банківською інфраструктурою, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях.

    Законодавчу основу для створення таких установ Верховна Рада ухвалила у 2025 році, а повноцінний запуск нової моделі очікується у 2026-му. Банки фінансової інклюзії отримують окрему, спрощену банківську ліцензію, яка дозволяє здійснювати більшість базових банківських операцій, але накладає низку суттєвих обмежень. Зокрема, такі установи не мають права кредитувати великий бізнес із річним доходом понад еквівалент 5 млн євро, обмежені у сфері інвестиційної діяльності та можуть працювати лише з визначеними фінансовими інструментами — передусім державними облігаціями та депозитними сертифікатами Нацбанку.

    Також встановлюються чіткі ліміти на кредитування фізичних осіб і бізнесу. Для короткострокових кредитів фізособам встановлено поріг у 15 мінімальних зарплат (приблизно 129,7 тис. грн у 2026 році), для довгострокових — до 40 мінімальних зарплат, а для іпотеки — до 240 мінімальних зарплат (понад 2 млн грн). Для юридичних осіб, ФОПів та органів влади ліміт сягає 2400 мінімальних зарплат. Окремо передбачено, що банки фінансової інклюзії можуть надавати послуги поза межами відділень, що є ключовим елементом їхньої моделі роботи.

    Саме на цю модель, за інформацією джерел, і орієнтується група “Нова”. У компанії розглядають її як можливість масштабувати фінансові сервіси на базі вже існуючої розгалуженої інфраструктури відділень “Нової пошти”, яка охоплює всю країну і фактично є однією з найбільших мереж фізичної присутності в Україні.

    Замість того щоб одразу отримувати обмежену банківську ліцензію БФІ, “Нова” обрала більш складний, але стратегічно гнучкий шлях. Компанія планує спочатку придбати діючий банк із повною банківською ліцензією, а вже після завершення угоди — відмовитися від неї і отримати нову ліцензію банку фінансової інклюзії. Такий механізм прямо передбачений українським законодавством і дозволяє швидше вийти на ринок, використовуючи вже наявну банківську інфраструктуру.

    За інформацією джерел, найбільш ймовірним об’єктом угоди є “БТА банк” — найменший банк в Україні за обсягом активів, капіталу та клієнтської бази. Станом на весну 2026 року його активи становили близько 294,9 млн грн, з яких значна частина припадає на державні облігації. Капітал банку оцінювався приблизно у 204 млн грн. Фактично установа має мінімальну операційну діяльність, обслуговує лише кілька сотень клієнтів і працює через одне відділення в Києві.

    Саме така структура робить “БТА банк” потенційно зручним активом для трансформації. Його інфраструктура може бути використана як базова платформа для запуску нового фінансового продукту без необхідності створення банку “з нуля”. Власником українського “БТА” є казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев через холдинг Fincraft Group. Банк має історію трансформацій: раніше він входив до великої фінансової групи, яка працювала в кількох країнах пострадянського простору, але поступово згортала банківську діяльність і виходила з ринків.

    За даними співрозмовників, офіційно угода ще не подана на погодження до Національного банку України, однак між сторонами вже існує підписаний меморандум про наміри. Очікується, що процес може бути завершений орієнтовно у серпні 2026 року. У “Новій пошті” публічно не коментують деталі переговорів, посилаючись на конфіденційність, а в НБУ підтверджують лише факт інтересу компанії до банківської ліцензії формату БФІ.

    Експерти фінансового ринку оцінюють можливу вартість угоди на рівні трохи вище балансового капіталу банку — орієнтовно понад 200 млн грн. Водночас остаточна ціна може змінюватися залежно від умов розрахунків, структури угоди та потенційного дисконту, якщо транзакція проходитиме поза межами України.

    Мотивація “Нової пошти” виходить далеко за межі простої диверсифікації бізнесу. Компанія вже має значну присутність у фінансовому сегменті через сервіс NovaPay, який займається платежами, переказами, еквайрингом і кредитуванням. Однак нинішня модель має обмеження, зокрема щодо можливостей залучення коштів клієнтів.

    Наприклад, наразі NovaPay не може відкривати банківські депозити у класичному розумінні, тому замінює їх випуском власних облігацій. Це дорожчий і менш гнучкий інструмент як для компанії, так і менш захищений для клієнтів, адже він не підпадає під систему гарантування вкладів. Отримання банківської ліцензії дозволить змінити цю модель і суттєво розширити спектр фінансових продуктів.

    Серед ключових переваг для “Нової” також називають можливість напряму інвестувати в державні облігації (ОВДП), депозитні сертифікати НБУ та оптимізувати фінансові операції всередині групи. Це може знизити витрати на обслуговування ліквідності та підвищити ефективність фінансового управління компанії.

    Водночас у Нацбанку наголошують, що процес не є формальністю. За словами співрозмовників у регуляторі, ключовим викликом для “Нової пошти” стане відповідність вимогам фінансового моніторингу на рівні банківського сектору. Це значно суворіші стандарти, ніж у платіжних сервісах, і саме вони можуть стати критичним фактором при ухваленні рішень щодо ліцензії.

    Регулятор уже має досвід претензій до пов’язаних із групою сервісів. Зокрема, у 2025 році НБУ накладав значний штраф на NovaPay через порушення у сфері фінмоніторингу, пов’язані з ризиками використання платіжної інфраструктури “дропами”. Це, на думку експертів, може впливати на оцінку регулятора під час розгляду майбутніх банківських ініціатив компанії.

    Попри це, в ринку розглядають проєкт як один із найбільш амбітних прикладів конвергенції логістичного та фінансового бізнесу в Україні. У перспективі “Нова пошта” розглядає створення повноцінної фінансової екосистеми, яка поєднає доставку, платежі, кредитування та банківські послуги в єдиному цифровому середовищі, фактично формуючи український аналог азійських суперзастосунків.

    У разі реалізації плану компанія може суттєво змінити структуру фінансового ринку, ставши одним із найбільших небанківських гравців, який трансформується у регульовану банківську інституцію нового покоління.