Позначка: ISW

  • Шойгу знову пригрозив Києву ударами: у Кремлі заявили, що атака можлива «в будь-який момент»

    Шойгу знову пригрозив Києву ударами: у Кремлі заявили, що атака можлива «в будь-який момент»

    Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія може завдати нового удару по Києву «в будь-який момент». Також він назвав «серйозним і усвідомленим» попередження російського МЗС іноземним дипломатам залишити українську столицю.

    Чергові погрози пролунали на тлі посилення ракетно-дронових атак Росії по Україні, а також активізації заяв Кремля про удари по «центрах ухвалення рішень» та об’єктах українського військово-промислового комплексу.

    Про це Шойгу заявив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    За словами секретаря Радбезу РФ, Москва нібито вже «показала», якими можуть бути удари по Києву. Конкретних деталей він не навів, однак наголосив, що попередження дипломатичним представництвам «не є блефом».

    «Попередження іноземним послам залишити Київ є цілком серйозним і усвідомленим», — заявив Шойгу.

    Раніше Міністерство закордонних справ РФ рекомендувало іноземцям та працівникам дипломатичних місій «якнайшвидше залишити Київ», а жителям української столиці — уникати районів військової та адміністративної інфраструктури.

    У Москві заявили, що потенційними цілями можуть стати підприємства ВПК, командні пункти та «центри ухвалення рішень».

    На цьому тлі в Україні та на Заході заяви Кремля сприймають не лише як військову погрозу, а й як частину психологічного та дипломатичного тиску.

    Українські офіційні особи наголошують, що Росія регулярно атакує Київ і українські міста вже понад чотири роки, тому сама риторика про «можливі удари» не є новою. Водночас у Києві визнають, що загроза масованих атак зберігається постійно.

    Видання The New York Times зазначає, що Кремль може використовувати нову хвилю ескалації як інструмент тиску на США та союзників України. За оцінками американських аналітиків, Росія прагне повернути Вашингтон до активнішого переговорного процесу, демонструючи готовність до подальшої ескалації.

    Паралельно Росія активізувала інформаційні кампанії навколо можливих ударів по Києву. Російські пропагандистські медіа та офіційні особи дедалі частіше згадують про удари по «центрах прийняття рішень», а також натякають на використання нових типів озброєння.

    Раніше російські посадовці вже заявляли про застосування ракети «Орєшнік», яку у Кремлі називають «складною для перехоплення». Українська сторона офіційно не підтверджувала використання такого озброєння, однак у Повітряних силах неодноразово наголошували на проблемі дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Останніми тижнями Росія здійснила кілька масованих атак по Україні із застосуванням сотень дронів та десятків ракет. Основними цілями залишалися Київ, центральні регіони та енергетична інфраструктура.

    Українська ППО збивала більшість повітряних цілей, однак частина ракет та дронів все ж досягала об’єктів інфраструктури.

    Водночас експерти звертають увагу, що різке посилення погроз Кремля збіглося із проблемами російської армії на фронті.

    За даними Інституту вивчення війни (ISW), темпи просування російських військ останніми місяцями значно сповільнилися, а втрати армії РФ залишаються високими.

    Представник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше заявляв, що Кремль намагається компенсувати відсутність стратегічних успіхів на фронті інформаційним та психологічним тиском.

    «Росія використовує погрози та масовані атаки як елемент залякування суспільства та партнерів України», — зазначав Коваленко.

    На тлі нових заяв Москви окрему увагу привернула реакція міжнародної спільноти. Понад 50 держав під час засідання Ради Безпеки ООН засудили нові російські погрози щодо Києва.

    Водночас США, за інформацією західних медіа, утрималися від жорстких публічних заяв у Радбезі ООН, що викликало дискусії серед союзників України.

    Європейські дипломати також заявляють, що не планують залишати Київ попри погрози РФ. У МЗС України наголошують, що більшість дипломатичних місій продовжують працювати у столиці.

    На думку аналітиків, Кремль намагається створити атмосферу невизначеності та страху, щоб посилити тиск не лише на Україну, а й на її міжнародних партнерів.

    Попри це українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватись правил безпеки, оскільки загроза нових масованих атак залишається реальною.

  • «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українські військові вже зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Попередження прозвучало на тлі чергової хвилі російських атак по Україні та після масштабного нальоту дронів на Москву.

    Хоча офіційний Київ не розкриває конкретний перелік об’єктів, військові експерти та аналітики вже окреслили, які саме цілі можуть стати пріоритетними у разі повторного вторгнення з боку Білорусі або використання її території для нового наступу РФ.

    Про це йдеться в аналізі білоруського медіа Belsat, яке опитало кількох військових та безпекових експертів, зокрема колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, військового аналітика Дмитра Снєгірьова та представника білоруської ініціативи BELPOL Владзіміра Жигара.

    За словами експертів, Україна розглядає не лише суто військові об’єкти, а й інфраструктуру, яка прямо або опосередковано працює на російський військово-промисловий комплекс.

    «Цілі можуть бути різними, але насамперед це буде так зване військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, військово-промислові підприємства та військові бази», — зазначив представник BELPOL Владзімір Жигар.

    Одним із ключових факторів, які роблять такі удари технічно можливими, є дальність сучасних українських безпілотників. За словами аналітиків, Сили безпілотних систем уже демонстрували здатність вражати цілі на відстані до 1500 км. Для порівняння — від українського кордону до Мінська близько 270 км.

    Колишній співробітник СБУ Іван Ступак деталізував можливі категорії цілей. До військових об’єктів він відносить бази, аеродроми, склади боєприпасів та місця дислокації військових.

    Окремою категорією є підприємства подвійного призначення, які формально працюють у цивільному секторі, але фактично обслуговують російський ВПК. Серед таких об’єктів експерти називають завод «Інтеграл» — одного з найбільших виробників мікроелектроніки в Білорусі.

    Саме продукція «Інтегралу», за даними українських та західних аналітиків, використовується у російських ракетах, дронах та системах зв’язку.

    Крім того, потенційними цілями можуть стати підприємства, пов’язані з розробкою та виробництвом білоруських реактивних систем залпового вогню «Полонез», а також науково-дослідні інститути оборонного сектору.

    Особливу увагу експерти приділяють Мозирському нафтопереробному заводу. Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов називає його одним із найважливіших стратегічних об’єктів Білорусі.

    Після серії українських ударів по російських НПЗ Москва значно збільшила закупівлю пального у Мінська, а Мозирський НПЗ став одним із ключових центрів забезпечення російської армії паливом.

    «В окремому сценарії може вистачити навіть одного удару по Мозирському НПЗ, щоб серйозно ускладнити логістику та постачання для російської армії», — вважає Снєгірьов.

    Серед інших потенційних цілей аналітики називають Полоцький промисловий вузол, підприємства хімічної промисловості та логістичні центри, інтегровані у російську військову кооперацію.

    Водночас найбільший резонанс викликали слова Івана Ступака про можливість ударів по символічних об’єктах режиму Лукашенка.

    «Чи можна вдарити по резиденціях Лукашенка? Чому б ні? Палац Незалежності знаходиться лише за 270 км. Можна запустити один дрон, щоб показати, що режим у Білорусі дуже крихкий», — заявив він.

    Також експерт припустив можливість ударів по будівлі КДБ Білорусі та інших символах влади.

    Попри різкі заяви, українські офіційні структури наразі не підтверджують конкретних планів щодо ударів по Білорусі. Водночас у Києві дедалі частіше наголошують: якщо Мінськ напряму вступить у війну або надасть свою територію для нового масштабного наступу РФ, відповідь буде неминучою.

    Тема повторного наступу з півночі знову активізувалася після заяв президента Володимира Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про можливі нові сценарії дій Росії.

    За оцінками українських військових, Кремль розглядає кілька варіантів атак із використанням білоруської території — від прориву на Чернігівщину до спроби повторного наступу на Київ.

    Для такого сценарію Росії знадобиться близько 100 тисяч військових та нова хвиля мобілізації. Саме тому аналітики вважають, що найближчим часом масштабне вторгнення з боку Білорусі малоймовірне.

    Прикордонна служба України наразі не фіксує значного накопичення російських чи білоруських військ біля кордону. На території Білорусі, за відкритими даними, перебувають близько чотирьох батальйонів — до 1900 осіб.

    Однак українська розвідка звертає увагу на активне будівництво доріг, укріплень та артилерійських позицій біля кордону з Україною. У Києві не виключають, що ця інфраструктура може бути використана для швидкого перекидання російських військ під прикриттям спільних навчань.

    Сам Лукашенко останнім часом запевняє, що Білорусь не планує нападати на Україну без прямої атаки на власну територію.

    Втім, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Мінськ фактично повністю залежить від Кремля у військовій сфері. Після розміщення російської ядерної зброї та проведення спільних ядерних навчань Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм РФ.

    На цьому тлі заяви Роберта «Мадяра» Бровді про «500 цілей» стали ще одним сигналом: у разі нового наступу війна може швидко перекинутися далеко за межі українського фронту.

  • Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Росія різко посилила риторику щодо України та пригрозила новими ударами по Києву. У Кремлі заявили про підготовку «послідовних і систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземних дипломатів та громадян залишити Київ. На тлі масованих атак останніх тижнів такі заяви викликали нову хвилю тривоги, однак українські та західні експерти вважають: за гучними погрозами можуть стояти не лише військові плани Москви, а й дедалі глибші проблеми самої Росії.

    Про нову хвилю російських погроз повідомило BBC із посиланням на офіційні заяви представників Кремля та російського зовнішньополітичного відомства. У Москві заявляють, що нібито готують удари по підприємствах українського військово-промислового комплексу, командних пунктах і «центрах ухвалення рішень».

    При цьому у Кремлі намагаються подати свої заяви як «відповідь» на удари по окупованих територіях. Зокрема, Росія згадує атаку по Старобільську на тимчасово окупованій Луганщині. Російська сторона стверджує, що там загинули цивільні, хоча українська сторона наголошує: ціллю був військовий об’єкт окупантів.

    Попри різку риторику, у Міністерстві закордонних справ України заявили, що рівень загрози для Києва та інших міст не змінився принципово. Росія й без того регулярно атакує українські регіони ракетами, дронами та авіабомбами від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас нинішня хвиля заяв Кремля має помітно інший інформаційний характер. Якщо раніше Москва переважно здійснювала атаки без додаткового інформаційного супроводу, то зараз російська влада активно намагається психологічно тиснути як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів Києва.

    Військовий аналітик та колишній співробітник української розвідки Іван Ступак вважає, що Кремль намагається повернути собі контроль над інформаційним порядком денним. За його словами, на тлі внутрішніх економічних труднощів і проблем на фронті російська влада дедалі частіше використовує тему «помсти» та погроз новими ударами.

    Подібну позицію озвучують і в Раді національної безпеки та оборони України. Представник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що Росія не має стратегічних проривів на фронті, тому робить ставку на психологічний тиск і залякування.

    На думку Коваленка, Кремль переслідує одразу кілька цілей. По-перше, Москва намагається деморалізувати українців після серії масованих обстрілів. По-друге — вплинути на західних партнерів України та посилити дискусії щодо ризиків подальшої підтримки Києва. Саме цим може пояснюватися заклик російського МЗС до дипломатів залишити столицю України.

    Крім того, у Києві вважають, що Росія намагається відвернути увагу від власних проблем. Останніми місяцями Україна значно активізувала удари по російській території, зокрема по військових аеродромах, складах боєприпасів, нафтобазах та підприємствах ВПК. Під ударом регулярно опиняються й об’єкти поблизу Москви.

    На цьому тлі західні аналітики все частіше говорять про поступову зміну характеру війни не на користь Кремля. Інститут вивчення війни (ISW) у своїх останніх оцінках наголошує, що Росія зазнає значних втрат у живій силі та техніці, а темпи просування окупаційних військ залишаються мінімальними.

    Британська розвідка також нещодавно заявила, що втрати РФ у війні проти України вже наближаються до пів мільйона військових. Глава служби GCHQ Енн Кіст-Батлер повідомила, що Росія фактично змушена компенсувати величезні втрати постійною мобілізацією та дедалі агресивнішою інформаційною кампанією.

    Водночас експерти застерігають: попри ознаки виснаження Росії, небезпека для України залишається надзвичайно високою. Лише останніми днями РФ здійснила одну з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Росіяни випустили сотні дронів та десятки ракет різних типів.

    Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що під час атаки 24 травня Росія, серед іншого, застосувала дві балістичні ракети середньої дальності типу «Орєшнік». За словами президента, одна ракета влучила по Київщині, інша — по окупованій території Донеччини.

    Раніше Повітряні сили ЗСУ офіційно не підтверджували інформацію про дві такі ракети, однак про це повідомляли моніторингові канали. Саме використання «Орєшніка» викликало особливе занепокоєння, оскільки цей тип озброєння надзвичайно складно перехоплювати наявними системами ППО.

    На цьому тлі Україна продовжує закликати союзників посилити постачання систем Patriot та ракет до них. У Києві визнають: головною проблемою залишається дефіцит засобів для перехоплення балістичних цілей.

    Західні медіа також звертають увагу, що Кремль дедалі частіше використовує риторику «ударів по центрах ухвалення рішень» саме в моменти, коли Україна активізує далекобійні атаки по території РФ або коли Росія стикається із внутрішніми труднощами.

    Аналітики наголошують: нинішня хвиля погроз може бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на формування атмосфери страху та невизначеності. Водночас у військовому сенсі Росія вже давно атакує українські міста практично безперервно, а тому нові заяви Кремля радше свідчать про спробу інформаційного тиску, ніж про принципово новий етап війни.

    Українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, однак водночас не піддаватися паніці через інформаційні вкиди та погрози Москви. У Києві переконані: Кремль намагається компенсувати відсутність великих перемог на фронті психологічним тиском і демонстративною агресивною риторикою.

  • Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Росія може активізувати використання території Білорусі для нової фази війни проти України — не для масштабного наземного вторгнення, а для ударів дронами по стратегічній інфраструктурі та логістичних маршрутах на заході країни. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Institute for the Study of War (ISW), де американські фахівці попереджають про формування Москвою та Мінськом інформаційного підґрунтя для потенційної ескалації.

    Поштовхом до нової хвилі занепокоєння стали заяви державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича. Він стверджував, що білоруські військові нібито зафіксували 116 випадків перетину кордону українськими безпілотниками лише за останній тиждень. За словами чиновника, деякі дрони буцімто навіть намагалися атакувати прикордонну інфраструктуру Білорусі.

    В ISW наголошують: подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на виправдання майбутнього використання білоруської території для російських атак по Україні. Аналітики звертають увагу, що останнім часом українська влада також попереджала про тиск Кремля на режим Олександра Лукашенка з метою втягнення Білорусі у нові військові сценарії.

    Водночас експерти не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу з півночі за сценарієм 2022 року. За оцінками ISW, наразі немає підтвердженого накопичення достатніх сил на білорусько-українському кордоні, яке могло б свідчити про готовність до повноцінного вторгнення. Крім того, Росія, яка продовжує активні бойові дії на сході та півдні України, не має достатнього резерву військ для підтримки білоруської армії у разі нового наступу.

    Однак загроза може полягати в іншому. За оцінками американських аналітиків, Кремль здатен використати Білорусь як платформу для масованих ударів дронами по критично важливих об’єктах у західних регіонах України. Йдеться передусім про логістичні маршрути, якими до країни надходить західна військова допомога, пальне, техніка та інше забезпечення.

    Особливу увагу ISW приділяє автомагістралі М-06 Київ — Чоп, яка проходить через Житомирську, Рівненську та Львівську області й фактично є однією з головних транспортних артерій між Україною та Польщею. Саме ці маршрути, за оцінками аналітиків, можуть опинитися під прицілом у разі запуску російських безпілотників безпосередньо з білоруської території.

    У звіті наголошується, що запуск дронів із Білорусі значно розширить можливості російської армії. Якщо зараз більшість ударних БпЛА летять із території РФ або тимчасово окупованого Криму, то новий напрямок дозволить скоротити дистанцію до цілей на заході України. Це дасть змогу використовувати дистанційно керовані дрони типу «Шахед» та «Молнія» ефективніше — з вищою точністю та більшою здатністю вражати рухомі об’єкти.

    Фактично йдеться про потенційну спробу порушити транспортні ланцюги між Україною та країнами НАТО. Західні області досі залишалися відносно безпечнішими для логістики порівняно зі східними регіонами, однак новий сценарій може змінити ситуацію.

    Аналітики також згадують інцидент, про який українська сторона повідомляла ще наприкінці 2025 року. За даними українських чиновників, 22 грудня російський оператор БпЛА, який перебував на території Білорусі, здійснив атаку керованим FPV-дроном типу «Шахед» по українському вантажному потягу поблизу Коростеня на Житомирщині. Це приблизно за 50 кілометрів від білоруського кордону. Тоді інцидент не отримав широкого міжнародного резонансу, однак нині в ISW розглядають його як можливий тест нового формату атак.

    Окрему увагу експерти звертають на інформаційну складову. У звіті зазначається, що заяви білоруських чиновників про “українські дрони” можуть бути частиною підготовки громадської думки всередині Білорусі та Росії до подальшої військової співпраці проти України. Подібна риторика вже використовувалася Кремлем перед вторгненням у 2022 році, коли Москва звинувачувала Київ у нібито “провокаціях” та “загрозах”.

    Українська влада наразі реагує стримано, але уважно відстежує ситуацію на північному напрямку. У Державній прикордонній службі України раніше назвали заяви Мінська про “атаки українських дронів” абсурдними. У Києві нагадують, що саме Росія регулярно використовує територію Білорусі для запуску ракет і прольоту ударних безпілотників по українських містах.

    На тлі цих подій в Україні продовжується укріплення північного кордону. Зокрема, у Волинській та Житомирській областях посилюють інженерні споруди, системи спостереження та протидроновий захист. Військові не виключають, що Росія може спробувати використати білоруський напрямок для відволікання українських сил або створення постійної загрози тиловим регіонам.

    Резонансною стала і заява командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, який повідомив, що українські військові вже визначили перші 500 потенційних цілей на території Білорусі у випадку прямого втручання режиму Лукашенка у війну. Це стало одним із найжорсткіших публічних сигналів Києва щодо можливих наслідків для Мінська.

    Попри тривожні прогнози, аналітики наголошують: наразі йдеться не про неминучий наступ, а про створення нової моделі війни — із розширенням повітряної загрози та ударами по логістиці. Саме тому захід України, який донедавна сприймався як відносно глибокий тил, може опинитися у зоні підвищеного ризику вже найближчими місяцями.

  • ЄС викликав російського дипломата через погрози “системних” ударів по Києву

    ЄС викликав російського дипломата через погрози “системних” ударів по Києву

    Європейський Союз відреагував на чергову хвилю погроз Росії щодо можливого переходу до так званих “системних” ударів по українській столиці, ініціювавши дипломатичні заходи у відповідь та викликавши тимчасового повіреного у справах Російської Федерації для офіційних пояснень. У Брюсселі наголосили, що подібні заяви є неприйнятною ескалацією та черговою спробою тиску не лише на Україну, а й на іноземні дипломатичні представництва, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер у соцмережі X, коментуючи останні заяви російських посадовців щодо можливого посилення ударів по Києву. За її словами, рішення ЄС викликати російського дипломата є прямою реакцією на риторику, яка містить елементи залякування та фактичні заклики до евакуації іноземних громадян і дипломатичних місій із території України.

    У Єврокомісії підкреслили, що такі дії Росії суперечать базовим принципам міжнародного права та дипломатичної практики, а також створюють додаткові ризики для безпеки цивільного населення. У Брюсселі заявили, що заклики до “евакуації дипломатів” із Києва розглядаються як форма психологічного тиску, спрямованого на створення атмосфери невизначеності та страху в українській столиці Київ.

    Європейський Союз окремо наголосив, що представництво ЄС в Україні продовжує повноцінно функціонувати в Києві і не планує змінювати свій режим роботи попри погрози. У Брюсселі підкреслюють, що присутність дипломатичних місій у столиці України є принциповим елементом підтримки держави, яка протистоїть російській агресії, а також важливим сигналом про незмінність політичної та фінансової допомоги з боку ЄС.

    Підставою для такої реакції стали заяви російських офіційних осіб, які останніми днями публічно говорили про можливість посилення ударів по Києву. Зокрема, представниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявляла, що атаки на українську столицю “завдавалися і будуть завдаватися”, фактично підтверджуючи намір продовжувати ескалацію бойових дій проти цивільної інфраструктури.

    Згодом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо також озвучив попередження про можливі нові удари по Києву та порушив питання евакуації дипломатичного персоналу. Ці заяви викликали різку реакцію не лише в Європейському Союзі, а й серед українських офіційних осіб та міжнародних аналітичних структур.

    В Україні такі висловлювання розцінили як елемент інформаційно-психологічного тиску. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко наголосив, що фактично йдеться про публічне анонсування терору проти цивільного населення, що має на меті посіяти паніку та змусити міжнародних партнерів України переглянути рівень підтримки.

    У свою чергу аналітики Інституту вивчення війни ISW зазначають, що подібна риторика Росії не є прямою відповіддю на дії України, а радше відображає внутрішні проблеми Кремля, включно з військовими невдачами та потребою демонструвати силу на міжнародній арені. На їхню думку, погрози щодо “системних ударів” є частиною ширшої стратегії інформаційного тиску, яка супроводжує військову кампанію Росії проти України.

    Попри заяви Москви, дипломатичні представництва ЄС та інших західних країн продовжують роботу в Києві. Європейські столиці наголошують, що жодні погрози не вплинуть на їхню політику підтримки України та не змінять позицію щодо необхідності припинення вогню та початку реальних переговорів, які мають ґрунтуватися на повному та безумовному припиненні бойових дій.

    Таким чином, ситуація навколо нових російських заяв лише посилила дипломатичну напругу між Росією та Європейським Союзом, водночас підкресливши незмінність позиції Брюсселя щодо підтримки України та відмови від будь-яких форм тиску або шантажу в міжнародних відносинах.

  • ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    Справжні мотиви масованої ракетно-дронової атаки Росії по Києву можуть виходити далеко за межі суто військової логіки та бути пов’язаними з політичними й інформаційними цілями Кремля після подій навколо 9 травня. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інститут вивчення війни.

    Аналітики наголошують, що удари по українській столиці варто розглядати не лише як частину бойових дій, а і як елемент інформаційної кампанії, спрямованої на демонстрацію сили та впливу як на внутрішню російську аудиторію, так і на міжнародну спільноту. На їхню думку, наказ президента Володимир Путін про масштабний удар по Києву міг бути спробою змінити інформаційний порядок денний після періоду підвищеної уваги до російського параду до Дня перемоги та критики його сприйняття.

    У звіті ISW зазначається, що напередодні 9 травня російське керівництво публічно погрожувало ударами по так званих “центрах прийняття рішень” у Києві, включно з можливим застосуванням ракети “Орєшник”, якщо Україна завдаватиме ударів по російських святкових заходах. Водночас Україна не здійснювала атак на територію Росії під час параду. Аналітики вважають, що такі заяви мали передусім пропагандистський характер і використовувалися для створення образу ескалаційної переваги, а також для відвернення уваги від внутрішніх проблем Росії, зокрема у сфері протиповітряної оборони.

    ISW також припускає, що масований удар по Києву міг бути спробою Кремля “перекрити” інформаційний ефект від неоднозначної реакції на парад Перемоги та продемонструвати здатність Росії до масштабних атак навіть у період міжнародної уваги. У звіті підкреслюється, що російське керівництво часто використовує символічні дати для демонстрації сили, і атака на столицю України могла бути елементом цього підходу.

    Окремо аналітики звертають увагу на реакцію російських військових блогерів, які називають такі удари переважно символічними та недостатньо ефективними з військової точки зору. Вони зазначають високу вартість подібних атак при обмеженому впливі на ситуацію на фронті, а також вказують на дефіцит ресурсів у російської армії. Частина “воєнкорів” також наголошує, що попри масовані обстріли українських міст, Україна продовжує завдавати ударів по російській логістиці та військовій інфраструктурі, що створює додаткові проблеми для забезпечення російських військ.

    Аналітики ISW пов’язують такі атаки і з ситуацією на фронті, де російські війська не демонструють суттєвого просування в межах поточної весняно-літньої кампанії. На їхню думку, у таких умовах удари по українських містах можуть використовуватися як спосіб компенсувати відсутність значних успіхів на полі бою та змістити фокус уваги на демонстрацію “активності” в тилу.

    У ніч на 24 травня Росія здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, випустивши близько 90 ракет різних типів і близько 600 безпілотників. Основною ціллю став Київ, де частину ракет і дронів було збито силами протиповітряної оборони, однак зафіксовано влучання по різних районах міста. Пошкоджено житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та адміністративні будівлі, а також окремі культурні установи. Повідомляється про загиблих і десятки поранених, серед яких є діти. Під удар також потрапила Біла Церква на Київщині, де також зафіксовані руйнування та жертви.

    Аналітики підкреслюють, що такі удари залишаються частиною ширшої стратегії Росії, яка поєднує військові дії з інформаційним впливом і спробами формувати міжнародне сприйняття війни, однак не змінює фундаментальної ситуації на фронті.

  • Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російська армія продовжує весняно-літній наступ на Донеччині, однак темпи просування окупантів залишаються значно нижчими від очікувань Кремля. На ключових ділянках фронту українські Сили оборони не лише стримують штурми, а й проводять контратаки, змушуючи російські підрозділи зупинятися або перегруповуватися. Особливо складною для росіян залишається ситуація на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, які Москва розглядає як критично важливі для подальшої спроби захоплення всієї Донеччини.

    Про це йдеться у новому звіті американського аналітичного центру Institute for the Study of War (ISW).

    За даними аналітиків, українські військові нещодавно просунулися до центральної частини села Закітне, розташованого на північний схід від Слов’янська. Геолокаційні кадри, оприлюднені 13 травня, свідчать про успішні дії Сил оборони в районі, який російські війська намагаються використати як один із плацдармів для подальшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Водночас російські сили активізували атаки в районі Рай-Олександрівки, Миколаївки та Оріхуватки. Російські військові блогери, пов’язані з Кремлем, відкрито визнають, що без захоплення Рай-Олександрівки просування у напрямку Слов’янська практично неможливе. Саме цей населений пункт окупанти вважають важливим українським укріпрайоном, який перекриває подальший шлях до великої міської агломерації Донбасу.

    Аналітики ISW зазначають, що російські війська намагаються бити по українській логістиці поблизу каналу Сіверський Донець – Донбас, використовуючи артилерію, авіацію та дрони. Проте навіть за умов значної концентрації сил Москва не змогла досягти швидких проривів.

    Окрему увагу у звіті приділено Костянтинівському напрямку, який російське командування визначило одним із головних пріоритетів кампанії 2026 року. Саме Костянтинівка є важливим логістичним вузлом і частиною так званого «поясу фортець» Донеччини — системи міст, які формують основу української оборони на сході.

    Попри інтенсивні штурми, окупанти не можуть закріпити успіх. Геолокаційні матеріали за 13 травня показують, як українські військові завдають ударів по російських позиціях у західній частині Костянтинівки. За словами українського військового оглядача Костянтин Машовець, Росія стягнула значні сили для захоплення Костянтинівсько-Дружківської агломерації, однак більшість російських підрозділів досі залишаються за межами міста.

    Машовець зазначає, що окупанти використовують тактику малих штурмових груп, намагаючись проникати в місто дрібними підрозділами. Водночас під контролем росіян перебуває менш ніж 10% території Костянтинівки. За його словами, українські контратаки в районах Іллінівки, Берестка та поблизу Часового Яру фактично зірвали попередню спробу ворога прорватися до центральної та західної частин міста.

    Навіть російські воєнні блогери визнають, що українські сили ефективно знищують скупчення російських військ поблизу Костянтинівки та завдають серйозних втрат штурмовим підрозділам. Це суттєво уповільнює темпи російського наступу. За оцінкою Машовця, російські війська на цьому напрямку вже понад місяць просуваються максимум на один кілометр за тиждень.

    В ISW вважають, що нинішні темпи просування росіян і складний рельєф Донеччини ставлять під сумнів здатність Москви захопити всю область військовим шляхом навіть у середньостроковій перспективі. Аналітики наголошують, що Кремль намагається створити інформаційне враження одночасного наступу на багатьох напрямках, однак реальні результати залишаються обмеженими.

    Складною для росіян залишається й ситуація на Куп’янському напрямку. Українські оператори безпілотників продовжують полювання на російських дронщиків та логістичні маршрути ворога. За словами представників українських підрозділів, Сили оборони поступово розширюють так звану «зону ураження» в російському тилу, що ускладнює перекидання резервів і забезпечення окупаційних військ.

    На Покровському напрямку російські війська також не змогли досягти помітного просування. Український 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомив про успішний удар по скупченню особового складу 51-ї загальновійськової армії РФ поблизу Рівного на схід від Покровська. За попередніми даними, російська армія втратила щонайменше 30 військових.

    Крім того, українські військові фіксують зміну російської тактики. Якщо раніше окупанти активно використовували механізовані штурми, то зараз дедалі частіше застосовують невеликі мобільні групи, мотоцикли та дрони. Причиною цього є великі втрати бронетехніки та ефективна робота українських FPV-дронів.

    Речниця 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Ольга Косенко заявила, що російське командування поставило своїм військам завдання вийти на околиці Краматорська до 30 травня. Втім, у Силах оборони називають ці плани нереалістичними. За словами Косенко, подібні накази Кремль віддає регулярно, однак реальні темпи просування окупантів не відповідають масштабам поставлених цілей.

    Військовий експерт Роман Світан вважає, що навіть за умови концентрації значних ресурсів Росії знадобляться щонайменше кілька масштабних військових кампаній, аби спробувати захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію. За його словами, йдеться не про окремі міста, а про глибоку систему оборони, до якої входять Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка та інші населені пункти Донеччини.

    Світан наголошує, що Слов’янськ залишається ключовим вузлом усієї оборони сходу України. Саме тому російські війська намагаються тиснути на цей напрямок не лише військово, а й інформаційно та психологічно, прагнучи виснажити українську оборону та змусити Київ піти на поступки.

    На думку експерта, нинішні темпи наступу Росії свідчать про те, що навіть до кінця 2026 року Кремль навряд чи зможе повністю захопити Донеччину військовим шляхом без колосальних втрат і нової масштабної мобілізації.

  • Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ ухвалила закон, який розширює повноваження Путіна щодо застосування військ за кордоном — документ дозволяє вводити армію під приводом “захисту громадян”

    Державна дума Росії ухвалила у другому та третьому читаннях законопроєкт, який фактично розширює юридичні підстави для використання російських збройних сил за межами країни. Документ передбачає можливість направлення військ до інших держав за рішенням президента РФ Володимира Путіна нібито з метою “захисту прав російських громадян”. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з текстом законопроєкту, підставою для застосування армії може стати ситуація, коли громадяни РФ за кордоном нібито піддаються затриманню, утриманню або кримінальному переслідуванню з боку іноземних судових чи правоохоронних органів. У такому разі президент отримує право ухвалювати рішення про використання збройних сил для “захисту” цих осіб.

    Фактично нові норми формалізують розширене трактування “захисту громадян”, яке може дозволяти військове втручання в справи інших держав без окремого міжнародного мандата або багатосторонніх процедур. У документі не деталізуються механізми контролю або обмеження такого рішення, що надає президенту РФ значний простір для одноосібного ухвалення рішень.

    За ухвалення законопроєкту проголосували 381 депутат Держдуми, що становить 84,7% від загального складу нижньої палати парламенту. Голосів “проти” або “утримався” не було зафіксовано.

    Розгляд ініціативи відбувався на тлі зростаючої напруги між Росією та країнами Заходу, а також серії попереджень з боку НАТО та європейських спецслужб щодо можливих сценаріїв подальшої ескалації. Західні аналітики раніше неодноразово заявляли про ризики гібридних провокацій, зокрема в регіоні Балтії, де Росію підозрюють у спробах тестування реакції НАТО через інформаційні, кібер- та інші непрямі методи впливу.

    У 2025 році керівник німецької федеральної розвідки BND попереджав про можливість цілеспрямованих провокацій проти країн Балтії за сценаріями, подібними до тих, що раніше застосовувалися в інших регіонах. Водночас начальник Генерального штабу Франції генерал Фаб’єн Мандон заявляв, що європейським країнам слід готуватися до потенційного прямого зіткнення з Росією у середньостроковій перспективі — протягом найближчих кількох років.

    Окремо аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своїх оцінках зазначають, що Росія перебуває на етапі структурної перебудови військової системи, включно зі створенням нових військових округів та посиленням присутності поблизу кордону з Фінляндією. Також фіксуються випадки глушіння GPS-сигналів і диверсійної активності в окремих країнах Європи, які західні експерти пов’язують із ширшими елементами гібридної стратегії Кремля.

    Новий закон, за оцінками міжнародних оглядачів, формально закріплює механізм, який може спростити ухвалення рішень про військові операції за межами Росії, зменшуючи політичні та юридичні обмеження для їхнього запуску. У країнах Заходу цей крок уже розглядають як черговий сигнал посилення конфронтаційного курсу Москви у відносинах із НАТО та ЄС.

  • “Дорога смерті” для окупантів: паніка в Кремлі через удари ЗСУ біля Маріуполя — ISW розкрив нову тактику України

    “Дорога смерті” для окупантів: паніка в Кремлі через удари ЗСУ біля Маріуполя — ISW розкрив нову тактику України

    Російські “воєнкори” та пропагандисти дедалі частіше визнають те, що ще кілька місяців тому в Кремлі намагалися заперечувати: українські дрони фактично зривають російську логістику навіть у глибокому тилу окупаційних військ. Особливу паніку в РФ викликали удари поблизу тимчасово окупованого Маріуполя, де українські безпілотники почали системно полювати на паливозаправники, вантажівки та військові колони ворога. Американський Інститут вивчення війни — Institute for the Study of War — у новому звіті констатує: здатність України вражати рухомі цілі на десятки кілометрів від фронту стає серйозною проблемою для російського командування.

    Йдеться насамперед про район стратегічної траси Т-0509 між Маріуполем і Донецьком. Саме там українські FPV-дрони та ударні системи Hornet почали регулярно атакувати транспорт окупантів. У російському ультранаціоналістичному сегменті Telegram це вже називають “логістичним пеклом”. Російські блогери скаржаться, що дороги, які ще у 2024–2025 роках вважалися відносно безпечними навіть поблизу фронту, тепер стали смертельно небезпечними навіть за 30–35 кілометрів від бойових дій.

    Аналітики ISW звертають увагу, що українські сили досягли цього завдяки різкому збільшенню дальності польоту безпілотників, а також використанню нових технологій зв’язку та наведення. Зокрема, російські пропагандисти прямо визнають, що частина українських дронів використовує системи зв’язку через Starlink, що робить їх менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби. Крім того, окремі БпЛА здатні працювати з автоматичним захопленням цілі, що ще більше ускладнює їх перехоплення.

    Особливу тривогу в РФ викликає не лише район Маріуполя, а й стратегічна траса М-14, яка проходить через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь до окупованого Криму. Саме ця дорога є однією з ключових артерій постачання російського угруповання на півдні України. Через неї перекидаються боєприпаси, паливо, важка техніка та резерви. Якщо Україна зможе системно тримати цю магістраль під вогневим контролем, це серйозно вдарить по можливостях Росії утримувати окупаційні сили в Запорізькій області та Криму.

    У ISW наголошують, що здатність ЗСУ вражати рухомі цілі у районах, які раніше вважалися “глибоким тилом”, стає однією з головних причин нервовості в російському інформаційному просторі. Російські “воєнкори” вже відкрито пишуть, що українські дрони починають “захоплювати траси”, фактично змушуючи окупантів або повністю змінювати маршрути, або рухатися лише вночі та малими групами.

    Важливу роль у цих операціях відіграють підрозділи української аеророзвідки та оператори FPV-дронів. Зокрема, нещодавно бійці 1-го корпусу Азов опублікували відео ударів по російських вантажівках поблизу Маріуполя. На кадрах видно, як українські дрони вистежують техніку окупантів прямо на трасах та завдають точкових ударів. Для російської армії це означає не лише втрату транспорту, а й постійний психологічний тиск: будь-який рух у тилу тепер може завершитися атакою.

    За оцінками військових експертів, ситуація навколо Маріуполя має для Кремля не лише тактичне, а й стратегічне значення. Саме сухопутний коридор через окупований південь України залишається критично важливим для сполучення Росії з Кримом. Після ударів по Кримському мосту Москва була змушена ще більше покладатися на маршрути через Маріуполь і Мелітополь. Тому українські атаки по логістиці в цьому районі фактично б’ють по всій системі постачання російських військ на південному напрямку.

    Російські пропагандисти вже прямо визнають, що ситуація погіршується. Один із Z-блогерів заявив, що траси біля Маріуполя починають нагадувати “дорогу смерті”, а українські дрони дедалі частіше діють безкарно. У Кремлі намагаються применшити масштаби проблеми, однак навіть у провоєнних каналах дедалі частіше лунають вимоги терміново посилити захист тилових маршрутів.

    Українська сторона офіційно не розкриває деталей нових тактик використання безпілотників, однак експерти звертають увагу: за останній рік ЗСУ суттєво змінили підхід до дронової війни. Якщо раніше FPV-дрони переважно використовувалися безпосередньо на лінії фронту, то тепер Україна дедалі активніше застосовує їх для глибокого ураження логістики та виснаження противника.

    На тлі невдач російського весняного наступу та проблем із постачанням удари по трасах навколо Маріуполя стають ще одним фактором, який може серйозно послабити окупаційне угруповання РФ. Війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за логістику, ресурси та можливість швидко перекидати резерви. І саме тут українські безпілотники починають створювати для Росії одну з найбільших проблем за весь час повномасштабної війни.

  • Війна прийшла до Москви: лояльні Кремлю блогери різко критикують Путіна, аеропорти закривають, ППО не справляється — звіт ISW

    Війна прийшла до Москви: лояльні Кремлю блогери різко критикують Путіна, аеропорти закривають, ППО не справляється — звіт ISW

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували нову тенденцію всередині Росії: навіть ті групи, які раніше відкрито підтримували Кремль, починають публічно критикувати Володимира Путіна. Причиною стала зміна характеру війни — бойові дії дедалі відчутніше «переносяться» на територію самої Росії, а влада, на думку критиків, не здатна адекватно реагувати на нові виклики.

    За даними ISW, українські удари по військових і промислових об’єктах у глибині РФ змушують російську владу вживати екстрених заходів безпеки. Зокрема, 5 травня російські авіаційні служби одночасно закривали аеропорти одразу в 15 містах, а також вводили обмеження у всіх чотирьох ключових аеропортах Москви. Це безпрецедентна ситуація, яка демонструє, що навіть столиця країни більше не відчуває себе у безпеці.

    Симптоматичним сигналом стало й оголошення повітряної тривоги у віддалених регіонах. Зокрема, у Ханти-Мансійському автономному окрузі — більш ніж за 2000 кілометрів від України — вперше за весь час повномасштабної війни пролунали відповідні попередження. При цьому, як підкреслюють аналітики, немає підтверджень, що українські сили планували удари саме по цьому регіону, що свідчить про загальне зростання нервозності всередині Росії.

    На цьому тлі різко активізувалися російські так звані «мілблогери» — ультранаціоналістичні військові коментатори, які традиційно підтримували війну. Тепер вони дедалі частіше звинувачують російське керівництво у відриві від реальності. Основна претензія — пріоритет символічних і пропагандистських заходів над реальною безпекою країни.

    Особливо гостро критику викликало рішення Кремля не відмовлятися від проведення параду до 9 травня. Деякі блогери прямо заявляють, що погрози з боку російського Міноборони на адресу України були спричинені не стратегічними міркуваннями, а страхом за іміджеві заходи. Один із них назвав це проявом «марнославства», яке ставиться вище за безпеку населення.

    Окрему увагу критики приділяють стану протиповітряної оборони. На їхню думку, ресурси ППО розподіляються неефективно, що дозволяє українським безпілотникам і ракетам досягати цілей у глибокому тилу. Це створює додаткову напругу, адже Кремль змушений обирати між захистом фронту, стратегічних об’єктів і великих міст.

    Аналітики Інституту вивчення війни підкреслюють, що Україна активно використовує географічні та інфраструктурні слабкості Росії. Велика територія країни, розгалужена мережа об’єктів військово-промислового комплексу та обмежені ресурси ППО змушують російське керівництво постійно балансувати між різними напрямками захисту.

    Водночас внутрішня ситуація у Росії поступово ускладнюється. За оцінками ISW, суспільство дедалі більше відчуває наслідки війни: зростають втрати, посилюється фінансовий тиск, а влада відповідає на це посиленням цензури та обмеженням доступу до інформації, зокрема мобільного інтернету.

    Додатковим фактором напруги є ситуація на фронті. За повідомленнями різних джерел, частину боєздатних підрозділів Росія перекидає до Москви для участі у параді, що послаблює позиції на передовій. Натомість їх замінюють менш підготовлені військові, що призводить до зростання втрат і деморалізації.

    Паралельно Кремль значно посилив заходи безпеки для вищого керівництва. За даними відкритих джерел, Володимир Путін дедалі рідше з’являється у публічних місцях і значну частину часу проводить у захищених об’єктах. Також посилено охорону ключових військових і державних об’єктів, а навколо Москви розгортають додаткові системи ППО.

    ISW робить висновок, що відмова Кремля визнавати зміну характеру війни лише поглиблює внутрішні проблеми. Чим більше Україна демонструє здатність завдавати ударів у глибокому тилу, тим сильніше це підриває образ «контрольованої ситуації», який намагається підтримувати російська влада.

    У підсумку аналітики констатують: війна, яку Росія намагалася тримати далеко від своїх громадян, дедалі більше повертається всередину країни. І це вже не лише військовий фактор, а й серйозний виклик для внутрішньої стабільності режиму.