Daypolitico

Позначка: Ізраїль

  • США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    Сполучені Штати посилили попередження для своїх громадян на Близькому Сході на тлі нового загострення навколо Ірану. Американські дипломатичні представництва в Ізраїлі, Йорданії, Іраку та низці інших країн регіону 1 серпня закликали громадян США розглянути можливість виїзду або бути готовими швидко залишити регіон у разі подальшої ескалації.

    У попередженнях дипломатичних установ наголошується, що безпекова ситуація на Близькому Сході залишається складною та може змінитися практично без попередження. Американцям рекомендують бути особливо пильними, стежити за офіційними повідомленнями та враховувати ризик скасування авіарейсів, тимчасового закриття повітряного простору й інших транспортних обмежень.

    Посольство США в Йорданії, зокрема, попередило, що через підвищену напруженість зберігається можливість «непередбаченої ескалації». Американцям, які вже перебувають на Близькому Сході, рекомендували розглянути можливість від’їзду або принаймні мати готовий план виїзду на випадок погіршення ситуації.

    Громадянам США, які наразі перебувають за межами регіону, своєю чергою рекомендують серйозно переглянути плани подорожей на Близький Схід або транзиту через нього. Це особливо важливо з огляду на можливі перебої в роботі авіакомпаній.

    Окреме попередження стосується американців у Йорданії: їм рекомендували не наближатися до американських військових об’єктів у країні. Цей заклик пов’язаний із ризиком нових атак на тлі протистояння США та Ірану.

    При цьому йдеться не про оголошення масової організованої евакуації американських громадян. Формулювання дипломатичних установ передбачає насамперед самостійний виїзд комерційним транспортом, поки така можливість зберігається. Тобто Вашингтон фактично закликає американців не чекати моменту, коли через бойові дії або закриття повітряного простору залишити країни регіону стане значно складніше.

    Загроза існує вже кілька місяців

    Нинішнє попередження з’явилося не на порожньому місці. Державний департамент США ще раніше підвищив рівень небезпеки для низки держав Близького Сходу через збройне протистояння з Іраном.

    Наприклад, для Об’єднаних Арабських Еміратів діє третій рівень рекомендацій — Reconsider Travel, тобто американцям радять переглянути необхідність поїздок. Ще 2 березня Держдепартамент наказав неосновному персоналу уряду США та членам сімей американських держслужбовців залишити ОАЕ через загрозу збройного конфлікту.

    Аналогічні заходи застосовувалися щодо Бахрейну. Держдепартамент пояснював їх загрозою тероризму та збройного конфлікту, а неосновному персоналу і членам сімей американських службовців також наказали виїхати.

    Серйозні обмеження діють і щодо Кувейту. Американська влада попереджає про загрозу збройного конфлікту, а можливості уряду США надавати консульську допомогу своїм громадянам там залишаються обмеженими через безпекові ризики.

    Схожа ситуація склалася в Омані. Держдепартамент рекомендує переглянути поїздки до країни через ризик тероризму та збройного конфлікту. У березні Вашингтон також наказував частині американського дипломатичного персоналу та їхнім родинам залишити країну.

    Таким чином, нинішнє звернення посольств стало черговим етапом заходів безпеки, які США поступово посилювали протягом останніх місяців.

    Ризик для авіасполучення

    Однією з головних практичних загроз для цивільних залишається авіасполучення. У разі різкого загострення ситуації окремі держави можуть оперативно закрити свій повітряний простір, а авіакомпанії — скасувати рейси або змінити маршрути.

    Американські дипломатичні представництва прямо попереджають громадян про можливі скасування рейсів і періодичне закриття повітряного простору. Частина перевізників у регіоні вже раніше відкладала відновлення звичайного розкладу або скасовувала окремі маршрути.

    Саме тому громадянам США рекомендують постійно перевіряти статус рейсів безпосередньо в авіакомпаній та стежити за роботою аеропортів.

    Для Вашингтона це особливо чутливе питання. Під час попередніх етапів протистояння США та Ірану через атаки й закриття аеропортів американській владі вже доводилося організовувати допомогу громадянам, які не могли самостійно залишити окремі держави регіону.

    США вже попереджали про глобальну небезпеку

    Державний департамент також підтримує загальне попередження для американців за кордоном. У ньому громадянам рекомендується проявляти підвищену обережність через нестабільну міжнародну безпекову ситуацію.

    Офіційна система Держдепартаменту передбачає чотири рівні небезпеки для подорожей. Третій рівень означає рекомендацію переглянути необхідність поїздки через серйозні ризики, а четвертий — повністю відмовитися від неї через потенційну загрозу життю та обмежені можливості американського уряду допомогти громадянам у надзвичайній ситуації.

    Нинішня хвиля попереджень показує, що Вашингтон розглядає можливість нового загострення на Близькому Сході як достатньо серйозну, щоб громадяни США заздалегідь підготувалися до можливих перебоїв із транспортом і швидкого від’їзду.

    Водночас сам факт таких рекомендацій ще не означає, що рішення про нову масштабну військову операцію вже ухвалене. Дипломатичні попередження часто видаються превентивно, коли ризик різкої зміни ситуації оцінюється як підвищений.

    Проте масштаб нинішнього звернення та одночасні рекомендації кількох американських представництв свідчать: у Вашингтоні не виключають сценарію, за якого ситуація може погіршитися досить швидко. Саме тому американцям фактично радять використати час, коли комерційне авіасполучення ще працює, та заздалегідь визначитися з маршрутом виїзду.

    На цьому тлі найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації навколо Ірану та всього Близького Сходу.

  • Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “історичної угоди”, яка передбачає повне роззброєння палестинського угруповання ХАМАС та інших збройних формувань у секторі Гази. За його словами, домовленість стала одним із ключових етапів реалізації масштабного американського плану завершення війни, що триває після нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року.

    Про це американський президент повідомив у соціальній мережі Truth Social. За словами Трампа, домовленість була досягнута за участі створеної ним “Ради миру” (Board of Peace), яка координує реалізацію його мирної ініціативи щодо Гази.

    Що заявив Трамп

    Президент США назвав домовленість “історичним проривом” і заявив, що вона відкриває шлях до створення нової системи управління сектором Гази.

    За словами Трампа, після завершення процесу роззброєння територія має перейти під управління нового палестинського уряду, який співпрацюватиме з “Радою миру”. Водночас Ізраїль, як зазначив американський лідер, отримає гарантії безпеки, оскільки Газа більше не використовуватиметься як плацдарм для нападів.

    Президент також повідомив, що реалізація домовленості відбуватиметься поетапно. Після завершення процесу роззброєння ізраїльські війська мають залишити сектор Гази, а забезпечення порядку перейде до міжнародних стабілізаційних сил та нової палестинської поліції.

    Окремо Трамп подякував Єгипту, Катару та Туреччині, які брали участь у переговорах як посередники.

    Що передбачає план

    Згідно з інформацією Associated Press та Reuters, домовленість є частиною ширшого 20-пунктного мирного плану адміністрації Трампа.

    Документ передбачає поетапне роззброєння ХАМАС та інших палестинських збройних угруповань, демонтаж військової інфраструктури, включно з мережею підземних тунелів, передачу управління Газою технократичному палестинському уряду, а також поступове виведення ізраїльських військ після підтвердження виконання умов угоди.

    Також план передбачає розгортання міжнародних стабілізаційних сил, які разом із новою палестинською поліцією відповідатимуть за безпеку в секторі.

    Чи погодилися всі сторони

    Попри заяву Дональда Трампа, реалізація домовленості поки залишається під питанням.

    Як зазначає Associated Press, Ізраїль офіційно ще не підтвердив підтримку нової угоди. Ізраїльська влада традиційно наголошує, що головною умовою завершення війни є повне усунення військової інфраструктури ХАМАС.

    Водночас представники ХАМАС також роблять більш стримані заяви. За інформацією The Wall Street Journal, угруповання погоджується обговорювати процес передачі влади та окремі елементи демілітаризації, однак наполягає, що роззброєння має бути пов’язане з повним виведенням ізраїльських військ і відновленням Гази.

    Крім того, високопоставлений представник ХАМАС Газі Хамад заявив, що організація не здійснюватиме жодних кроків щодо роззброєння до завершення виведення ізраїльських військ із сектору.

    Що таке “Рада миру”

    Одним із центральних елементів ініціативи стала так звана Board of Peace (“Рада миру”), створена адміністрацією Трампа.

    За даними Reuters, до її складу входять представники американської адміністрації та міжнародні партнери. Організація має координувати політичне врегулювання, відновлення сектору Гази та контроль за виконанням мирної угоди. Її діяльність уже викликала дискусії серед міжнародних експертів: одні називають її новим дипломатичним механізмом, інші критикують через відсутність безпосереднього палестинського представництва.

    Чому це важливо

    Якщо домовленість буде реалізована, це стане першим випадком, коли ХАМАС погодиться на комплексне роззброєння в межах міжнародно погодженого плану.

    Водночас експерти наголошують, що попереду залишаються найскладніші етапи — практичне виконання домовленостей, міжнародний контроль, демонтаж військової інфраструктури та досягнення остаточної згоди між усіма сторонами конфлікту.

    За оцінками американських посадовців, повний процес демілітаризації може тривати від кількох місяців до майже року, а успіх залежатиме від виконання зобов’язань як палестинською стороною, так і Ізраїлем.

    Таким чином, попри гучну заяву Дональда Трампа про “історичну угоду”, остаточне втілення плану залежатиме від подальших переговорів, офіційного схвалення всіма учасниками процесу та практичного виконання домовленостей на місці.

  • Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Унаслідок ізраїльського авіаудару по автомобілю в центральній частині сектору Гази загинули двоє високопоставлених представників палестинської служби внутрішньої безпеки, яка діє під контролем угруповання ХАМАС. Серед ліквідованих — керівник цієї структури в центральній частині анклаву полковник Ваель Ель-Ледаві.

    Удар було завдано в неділю, 26 липня, коли автомобіль із представниками силових структур ХАМАС рухався територією міста Дейр-ель-Балах. Разом із Ель-Ледаві загинув майор Рамез Абу Зрайк, якого Reuters називає його соратником. Інформацію про загибель обох чоловіків підтвердили місцеві медики та Міністерство внутрішніх справ сектору Гази, підконтрольне ХАМАС.

    Ізраїльські військові також підтвердили проведення удару, заявивши, що його ціллю був бойовик ХАМАС. Водночас Армія оборони Ізраїлю не оприлюднила докладнішої інформації про планування операції, роль загиблих у структурі угруповання та засоби, застосовані для атаки.

    Ким був Ваель Ель-Ледаві

    За даними палестинської сторони, Ваель Ель-Ледаві мав звання полковника та очолював службу внутрішньої безпеки в центральній частині сектору Гази. Ці структури перебувають під контролем адміністрації ХАМАС і виконують функції внутрішнього нагляду, боротьби з опонентами угруповання, розслідування підозр у співпраці з Ізраїлем та підтримання контролю над населенням анклаву.

    Reuters не наводить детальної біографії Ель-Ледаві та не повідомляє, чи входив він безпосередньо до військового крила ХАМАС. Ізраїльська сторона назвала ціль удару бойовиком, однак не оприлюднила доказів або додаткових пояснень щодо його участі у плануванні атак.

    Разом із ним у машині перебував майор Рамез Абу Зрайк. Його конкретна посада та функції у повідомленні не уточнюються. Палестинське Міністерство внутрішніх справ підтвердило, що обидва чоловіки належали до підконтрольних ХАМАС силових структур.

    Удар по автомобілю в Дейр-ель-Балаху став черговою точковою операцією Ізраїлю проти посадовців поліцейських і безпекових органів ХАМАС. Протягом останніх місяців ізраїльські сили ліквідували десятки представників цих структур, зокрема керівників регіонального рівня.

    Ізраїль системно атакує силові структури ХАМАС

    Ізраїль стверджує, що багато працівників поліції та внутрішньої безпеки Гази одночасно є учасниками бойового крила ХАМАС або безпосередньо допомагають його військовим підрозділам. За версією ізраїльської сторони, окремі посадовці становлять загрозу для військових ЦАХАЛу та можуть брати участь у підготовці атак.

    ХАМАС, зі свого боку, заперечує таке узагальнення й заявляє, що Ізраїль навмисно знищує правоохоронні та адміністративні структури, щоб посилити хаос у секторі Гази. Угруповання називає удари по поліції спробою підірвати залишки системи управління анклавом та ускладнити підтримання порядку серед цивільного населення.

    У січні 2026 року внаслідок іншого ізраїльського удару загинув керівник підконтрольної ХАМАС поліції на півночі сектору Гази бригадний генерал Абдель-Насер Аль-Джаруша. Тоді Ізраїль також повідомляв про ліквідацію представників угруповання, тоді як палестинська сторона називала атаку порушенням режиму припинення вогню.

    У червні ізраїльські військові заявляли про знищення низки високопоставлених працівників загальної служби безпеки ХАМАС. Серед них, за даними ЦАХАЛу, був заступник керівника відповідного відомства.

    Такі операції демонструють, що Ізраїль розглядає не лише командирів військового крила, а й керівників внутрішніх силових структур ХАМАС як частину загальної системи управління та забезпечення угруповання.

    Удари продовжуються попри перемир’я

    Удар у Дейр-ель-Балаху відбувся на тлі формального перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, укладеного за посередництва Сполучених Штатів у жовтні 2025 року. Домовленості зупинили повномасштабні бойові дії, однак не припинили насильство повністю.

    Ізраїльські атаки на території сектора Гази фактично відбуваються майже щодня. Ізраїль пояснює їх необхідністю реагувати на безпосередні загрози, знищувати бойовиків і перешкоджати відновленню військової інфраструктури ХАМАС.

    Палестинське угруповання звинувачує Ізраїль у систематичному порушенні домовленостей. Водночас ізраїльська сторона також заявляє про порушення перемир’я з боку бойовиків, які здійснюють атаки на військовослужбовців та намагаються відновлювати позиції у районах, де присутні сили ЦАХАЛу.

    За даними органів охорони здоров’я Гази, від початку дії жовтневого перемир’я внаслідок ізраїльських атак загинули понад 1190 палестинців, більшість із яких, як стверджує палестинська сторона, були цивільними. Незалежно перевірити розподіл загиблих між цивільними та учасниками збройних формувань в умовах війни складно.

    За той самий період бойовики в секторі Гази вбили чотирьох ізраїльських військовослужбовців. Обидві сторони покладають одна на одну відповідальність за продовження атак та нестабільність режиму припинення вогню.

    ХАМАС рідко розкриває власні втрати

    Reuters звертає увагу, що ХАМАС зазвичай не оприлюднює повної інформації про загиблих учасників своїх військових і силових структур. Через це точну кількість втрат угруповання після встановлення перемир’я визначити неможливо.

    Ізраїль часто повідомляє про ліквідацію бойовиків, командирів або посадовців служби безпеки, однак не в усіх випадках надає публічні докази їхньої участі у збройній діяльності. Палестинські відомства, своєю чергою, можуть називати загиблих працівниками цивільної поліції або державних установ, не уточнюючи їхніх можливих зв’язків із військовим крилом ХАМАС.

    Такий інформаційний розрив ускладнює незалежну оцінку наслідків кожного конкретного удару. У випадку з Ель-Ледаві відомо, що він обіймав високу посаду в підконтрольній ХАМАС службі внутрішньої безпеки. Ізраїль назвав його бойовиком, але детального обґрунтування цієї характеристики наразі не оприлюднив.

    Більшість населення Гази живе у критичних умовах

    Паралельно з точковими ударами в секторі Гази зберігається важка гуманітарна ситуація. Майже все населення анклаву, яке до війни налічувало близько двох мільйонів людей, було змушене залишити свої домівки або багаторазово змінювати місце проживання.

    Значна частина жителів перебуває в тимчасових наметах, пошкоджених будинках або переповнених прихистках. Люди стикаються з нестачею житла, води, електроенергії, медичних послуг і базових товарів.

    За оцінкою Reuters, Ізраїль фактично контролює приблизно 64% території сектору Гази. Переважна частина цивільного населення зосереджена на вузькій прибережній смузі та в районах, де зберігається адміністративний контроль ХАМАС.

    Дворічна ізраїльська військова кампанія, розпочата після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, спричинила масштабні руйнування житлових кварталів, доріг, лікарень та іншої інфраструктури. Ізраїль заявляє, що діє проти військової мережі угруповання, яка розміщує об’єкти серед цивільної забудови. Правозахисні організації та міжнародні установи неодноразово висловлювали занепокоєння через кількість загиблих цивільних та гуманітарні наслідки операції.

    Ліквідація може послабити контроль ХАМАС у центрі Гази

    Загибель керівника регіональної служби внутрішньої безпеки може тимчасово ускладнити роботу силових структур ХАМАС у центральних районах анклаву. Ель-Ледаві міг володіти інформацією про персонал, мережу інформаторів, внутрішні операції та заходи протидії ізраїльській розвідці.

    Водночас оцінити реальний вплив його ліквідації на систему управління ХАМАС наразі неможливо. Угруповання має розгалужену структуру й зазвичай оперативно призначає заміну загиблим керівникам.

    Для Ізраїлю такі удари мають не лише безпосереднє військове, а й психологічне значення. Вони демонструють здатність розвідки визначати місцеперебування високопоставлених представників ХАМАС навіть після завершення найактивнішої фази бойових дій.

    Однак кожна нова атака посилює напруження навколо перемир’я. ХАМАС уже неодноразово попереджав, що ліквідації командирів і посадовців можуть поставити під загрозу подальше виконання домовленостей. Після вбивства одного з високопоставлених командирів у грудні 2025 року головний переговорник угруповання заявляв, що такі дії загрожують життєздатності режиму припинення вогню.

    Удар 26 липня показує, що, попри відсутність повномасштабних наземних боїв, протистояння між Ізраїлем і ХАМАС триває. Ізраїль продовжує точкові ліквідації представників угруповання, тоді як ХАМАС звинувачує його в руйнуванні перемир’я та спробі дестабілізувати сектор Гази. Загибель Ваеля Ель-Ледаві й Рамеза Абу Зрайка стала черговим епізодом конфлікту, який формально перейшов у фазу припинення вогню, але фактично залишається далеким від політичного врегулювання.

  • «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    Між Францією та Сполученими Штатами спалахнув публічний дипломатичний конфлікт через переобрання Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини Фолькера Тюрка. Після того як Вашингтон виступив проти продовження його повноважень, французьке представництво при ООН заявило, що США більше не можуть вважатися «маяком прав людини», а їхню позицію світ нібито більше не сприймає як авторитетну.

    Різка заява з’явилася після голосування Генеральної Асамблеї ООН, яка схвалила призначення Фолькера Тюрка на другий чотирирічний термін. Кандидатуру австрійського дипломата підтримали 144 держави, десять проголосували проти, ще 13 утрималися. Таким чином, попри заперечення США, Росії та Ізраїлю, Тюрк отримав переконливу підтримку більшості членів організації.

    Постійне представництво Франції при ООН у Женеві після голосування опублікувало надзвичайно гостру відповідь на критику з боку Вашингтона.

    «США колись були маяком прав людини. Більше ні. Сьогодні вони стоять поруч із Північною Кореєю, Нікарагуа, Малі та Росією — ізольовані. І світ їх більше не слухає», — заявили французькі дипломати.

    Подібна риторика є нетиповою для публічного спілкування між двома давніми союзниками по НАТО. Франція та США регулярно мають розбіжності щодо міжнародної політики, однак прямі заяви про те, що Вашингтон втратив статус захисника прав людини та опинився в міжнародній ізоляції, свідчать про особливо високий рівень напруження.

    Безпосереднім приводом для суперечки стало рішення Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша запропонувати Фолькера Тюрка на ще один повний термін. Нинішні повноваження дипломата завершуються восени 2026 року, а новий мандат дозволить йому залишатися на посаді ще чотири роки.

    Вашингтон виступив проти такого рішення як із процедурних, так і з політичних причин. Американська делегація спочатку намагалася домогтися відкладення голосування. США стверджували, що питання розглядають поспіхом, без належної прозорості та широкого обговорення кандидатури.

    Американські дипломати також заявили, що система ООН із захисту прав людини нібито втрачала довіру протягом десятиліть. За їхньою оцінкою, керівництво Тюрка не змогло виправити ситуацію, а рішення продовжити його повноваження ще більше підірвало авторитет інституції.

    Представник США з питань управління та реформування ООН Джефф Бартос розкритикував як саму кандидатуру, так і спосіб її висунення. Вашингтон попередив, що після голосування може переглянути свою участь у роботі правозахисної системи ООН та її фінансування.

    Росія висунула альтернативну пропозицію — продовжити повноваження Тюрка лише до кінця 2026 року. Москва пояснювала це тим, що Антоніу Гутерреш незабаром має залишити посаду генерального секретаря, тому вибір Верховного комісара на наступні чотири роки нібито повинен здійснювати вже його наступник.

    Ця пропозиція не отримала достатньої підтримки. Генеральна Асамблея також відмовилася відкладати голосування на вимогу американської делегації. У підсумку держави-члени схвалили повний чотирирічний мандат Тюрка.

    Ізраїль також виступав проти переобрання Верховного комісара. Ізраїльська влада неодноразово звинувачувала Тюрка та загалом правозахисні структури ООН у необ’єктивному ставленні до держави, надмірній увазі до дій ізраїльської армії та недостатньому засудженні злочинів, скоєних бойовиками ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

    Тюрк, зі свого боку, критикував воєнні дії Ізраїлю у секторі Гази, говорив про масові жертви серед цивільного населення та закликав забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права. Через це його кандидатура стала одним із найбільш суперечливих кадрових питань в ООН.

    Водночас Верховний комісар послідовно засуджував російське повномасштабне вторгнення в Україну. Його офіс документував загибель цивільних, удари по житлових будинках, катування, незаконні затримання, депортації та атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

    У лютому 2026 року Тюрк окремо заявляв, що російські удари по енергетичних об’єктах позбавляють українців тепла, води та електроенергії в умовах важкої зими. Він наголошував, що подібні атаки завдають безпосередньої шкоди цивільному населенню та можуть порушувати норми міжнародного права.

    Саме критика дій одразу кількох впливових держав зробила Тюрка одночасно популярним серед частини країн і вкрай незручним для інших. Його прихильники стверджують, що Верховний комісар з прав людини повинен публічно реагувати на порушення незалежно від того, яка держава їх скоює.

    Критики ж звинувачують посадовця у вибірковості. Організація UN Watch заявляла, що Тюрк недостатньо жорстко реагує на порушення у Китаї, КНДР, Кубі, Алжирі, Катарі та низці інших держав. Її виконавчий директор Гілель Ноєр вважає, що Верховний комісар іноді керується політичними міркуваннями та уникає конфронтації з окремими впливовими режимами.

    Водночас підтримка Тюрка в Генеральній Асамблеї виявилася значною. Його переобрання підтримали країни Європейського Союзу, багато держав Африки та Латинської Америки, а також Китай. Прихильники дипломата наголошували на його професійному досвіді, незалежності та готовності порушувати незручні для урядів питання.

    Фолькер Тюрк є австрійським юристом і дипломатом, який протягом десятиліть працює у структурах ООН. До призначення Верховним комісаром він обіймав керівні посади в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців, працював у гарячих точках та був заступником генерального секретаря з питань політики.

    Посаду Верховного комісара ООН з прав людини створили у 1993 році. Тюрк може стати першим її очільником, який відпрацює два повні чотирирічні терміни. Це додало голосуванню символічного значення та посилило дискусію про те, наскільки незалежним має бути головний правозахисний посадовець ООН.

    Окремим джерелом конфлікту між Тюрком і Вашингтоном стала внутрішня політика США. Верховний комісар раніше висловлював занепокоєння через зміни у ставленні американської влади до мігрантів, боротьби з дискримінацією, гендерної рівності, незалежності медіа та міжнародних правозахисних інституцій.

    Він говорив про «фундаментальний зсув» у Сполучених Штатах і попереджав, що згортання програм рівності та тиск на державні й медійні інституції можуть мати глобальні наслідки. Тюрк також критикував зменшення американського фінансування правозахисних і гуманітарних організацій.

    Саме на цьому тлі голосування переросло у значно ширшу суперечку про роль США у світовій правозахисній системі. Французька заява фактично поставила під сумнів моральне лідерство Вашингтона, яке протягом десятиліть було одним із центральних елементів американської зовнішньої політики.

    Водночас твердження Парижа про повну ізоляцію США є політичною оцінкою, а не нейтральним висновком. Проти Тюрка проголосували десять держав, тоді як ще 13 утрималися. Крім того, частина критики стосувалася не лише його діяльності, а й непрозорої процедури висунення кандидатури Гутеррешем.

    Попри це, результат голосування став очевидною дипломатичною поразкою Вашингтона: 144 держави відхилили його заперечення та підтримали продовження повноважень Верховного комісара.

    Публічна перепалка також продемонструвала поглиблення розбіжностей усередині західного табору. Франція наполягає на збереженні сильної багатосторонньої правозахисної системи, тоді як США дедалі жорсткіше критикують міжнародні інституції, звинувачуючи їх у політичній упередженості та неефективності.

    Поки що невідомо, чи матиме конфлікт практичні наслідки для американського фінансування структур ООН. Однак заява Франції вже стала одним із найбільш різких публічних випадів європейського союзника проти Вашингтона за останній час.

    Фолькер Тюрк, попри спротив США, Росії та Ізраїлю, залишиться на чолі правозахисного офісу ООН ще на чотири роки. А голосування, яке мало бути кадровим рішенням, перетворилося на показовий спір про те, хто сьогодні має право претендувати на роль світового захисника прав людини.

  • Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила масштабну 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією, яка відкриває для королівства можливість розвивати власну атомну енергетику та збагачувати уран без приєднання до так званого “золотого стандарту” міжнародного контролю Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Відповідне рішення вже викликало активні дискусії серед американських політиків та міжнародних експертів, які попереджають про можливі ризики для безпеки Близького Сходу. Про це повідомляють CNN та The Wall Street Journal.

    Згідно з домовленостями, угода діятиме протягом 30 років і передбачає передачу американськими компаніями технологій, інженерного досвіду та технічної підтримки для розвитку цивільної атомної програми Саудівської Аравії. Білий дім планує найближчим часом офіційно направити документ до Конгресу США. За інформацією американських ЗМІ, адміністрація розраховує, що документ без суттєвих труднощів пройде необхідну процедуру схвалення, оскільки противники угоди не мають достатньої кількості голосів для її блокування.

    Раніше команда Трампа відкладала ухвалення остаточного рішення через побоювання щодо можливого загострення ситуації навколо Ірану, а також через ризик політичного спротиву в американському парламенті. Після тривалих переговорів адміністрація все ж вирішила підтримати домовленість, яка є частиною ширшої стратегії Вашингтона щодо зміцнення партнерства із країнами Перської затоки.

    Одним із найбільш суперечливих аспектів угоди стала можливість Саудівської Аравії самостійно збагачувати уран. Хоча технологія використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, вона також може бути застосована для створення матеріалів, необхідних для виробництва ядерної зброї. Саме тому експерти з нерозповсюдження ядерної зброї висловлюють занепокоєння, що такий крок може спровокувати нову гонку озброєнь у регіоні.

    Для мінімізації ризиків документ передбачає низку обмежень. Реалізація проєкту відбуватиметься поетапно. На першому етапі спільна американсько-саудівська команда оцінить економічну доцільність будівництва відповідної інфраструктури. Надалі американські спеціалісти самостійно споруджуватимуть необхідні об’єкти, а найбільш чутливі технології не передаватимуться Ер-Ріяду. Крім того, протягом перших десяти років Саудівській Аравії заборонено розробляти власні технології зі збагачення урану, а також закуповувати аналогічні рішення в інших країнах.

    Водночас документ не передбачає приєднання Саудівської Аравії до Додаткового протоколу МАГАТЕ, який вважається міжнародним “золотим стандартом” контролю за мирним використанням атомної енергії. У Ер-Ріяді пояснюють відмову політичними та релігійними міркуваннями. Зокрема, саудівська влада побоюється, що розширені повноваження міжнародних інспекторів можуть призвести до доступу до особливо чутливих об’єктів, включно з королівськими резиденціями чи священним містом Мекка.

    Натомість сторони домовилися про окремий двосторонній механізм контролю, який частково повторює міжнародні процедури, однак не містить положень, неприйнятних для саудівського керівництва. Водночас ці умови ще має розглянути та ратифікувати Рада керівників МАГАТЕ.

    Особливе занепокоєння нова угода викликає в Ізраїлі, який традиційно виступає проти отримання арабськими державами можливостей для здійснення повного ядерного циклу. Побоювання посилюються через нестабільну ситуацію навколо іранської ядерної програми. Раніше кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман заявляв, що якщо Іран створить ядерну зброю, королівство також прагнутиме отримати аналогічний потенціал для забезпечення власної безпеки.

    Нова угода стала черговим етапом політики адміністрації Дональда Трампа, спрямованої на поглиблення стратегічного партнерства зі країнами Перської затоки. Раніше президент США вже оголосив про багатомільярдні домовленості з Об’єднаними Арабськими Еміратами, а тепер співпраця із Саудівською Аравією виходить на новий рівень, поєднуючи економічні інтереси, енергетичну співпрацю та питання регіональної безпеки.

  • Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїльські військові швидкими темпами споруджують усередині сектора Гази масштабний земляний бар’єр, який відокремлює території під контролем ЦАХАЛу від районів, де залишається більшість палестинського населення. Загальна довжина вже зведених укріплень перевищує 23 кілометри, що становить понад половину протяжності всього прибережного анклаву.

    Про будівництво повідомило агентство Associated Press після аналізу супутникових знімків компанії Planet Labs PBC. На фотографіях видно довгі насипи, земляні вали та пов’язані з ними військові дороги, які проходять через райони з майже повністю зруйнованою забудовою. Самі ізраїльські військові підтвердили AP, що створили фізичний бар’єр у районі так званої жовтої лінії.

    Жовта лінія з’явилася після укладення підтриманої Сполученими Штатами угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у жовтні 2025 року. Відповідно до домовленостей, ізраїльські війська мали відійти до цієї межі, а надалі — залишити більшу частину сектора Гази. На наступних етапах передбачалося розміщення міжнародних сил безпеки та формування нового механізму управління анклавом.

    Однак реалізація наступних етапів домовленостей фактично зупинилася. Військові залишилися на зайнятих позиціях, а тимчасова лінія розмежування дедалі більше набуває ознак постійного кордону. Раніше Reuters повідомляло, що Ізраїль контролював близько 53% території сектора Гази, а згодом розширив зону фактичного контролю приблизно до 64%.

    Сектор Гази має близько 40 кілометрів у довжину та приблизно 11 кілометрів у найширшій частині. На цій невеликій території до війни проживало понад два мільйони людей. Тепер більшість населення зосереджена у вузькій прибережній смузі на захід від жовтої лінії, де сотні тисяч людей живуть у наметах, тимчасових укриттях або пошкоджених будівлях.

    За даними AP, найдовша безперервна ділянка земляного бар’єра простягається майже на 17 кілометрів — від району Хан-Юніса на півдні до околиць міста Газа на півночі. Її будівництво розпочалося в лютому 2026 року, після чого вал продовжили розширювати у південному напрямку.

    Окремі відрізки насипу будують надзвичайно швидко. Супутникові знімки Planet Labs показали, що ділянка поблизу Рафаха 1 липня мала довжину близько 500 метрів, а вже 15 липня сягнула приблизно 2,4 кілометра. Таким чином, лише за два тижні бар’єр подовжили майже на два кілометри.

    Якщо роботи триватимуть у тому самому напрямку, нова південна ділянка може з’єднатися з основним 17-кілометровим відрізком. У такому разі суцільна система земляних укріплень фактично розріже більшу частину сектора Гази, відокремивши прибережну зону проживання палестинців від районів, які контролюють ізраїльські сили.

    В ізраїльській армії пояснюють будівництво міркуваннями безпеки. Військові заявили, що вздовж жовтої лінії створюється спеціальна зона з розвідувальними засобами, системами спостереження та сучасними технологіями. Її завданням називають недопущення проникнення бойовиків ХАМАС, захист ізраїльських військових і населених пунктів поблизу кордону із сектором Гази.

    Водночас точний маршрут майбутнього бар’єра військові не розкрили. Вони також не повідомили, якої максимальної довжини він може досягти та чи планують демонтувати укріплення після виконання угоди про припинення вогню.

    ЦАХАЛ офіційно заявляє, що його сили залишаються вздовж жовтої лінії для захисту південних районів Ізраїлю та недопущення відновлення військового потенціалу ХАМАС. Таку позицію ізраїльське командування неодноразово повторювало у своїх офіційних повідомленнях.

    Разом із земляним валом у контрольованій Ізраїлем зоні з’являються нові військові бази та дороги. Супутникові знімки демонструють, що значну частину будівель на схід від лінії було знесено бульдозерами або зруйновано вибухами. Особливо масштабними є руйнування у Рафаху, де до війни проживало понад чверть мільйона людей.

    Ізраїльська сторона стверджує, що військові демонтують тунелі, укріплення, склади та іншу інфраструктуру ХАМАС. Водночас на супутникових фотографіях видно майже повне знищення цілих житлових кварталів, сільськогосподарських угідь і місцевих доріг. На частині очищених територій уже прокладено нові маршрути для військової техніки.

    Будівництво бар’єра посилює побоювання палестинців, що поділ Гази може стати постійним. Подібні ризики західні медіа описували ще наприкінці 2025 року, коли виконання американського мирного плану почало затягуватися. Тоді вже йшлося про можливість формування двох окремих зон — території під контролем ізраїльської армії та вузької прибережної смуги, де перебуватиме більшість населення.

    Додаткову небезпеку створює нечіткість самої жовтої лінії. Її точні координати не були публічно й детально визначені ні в тексті домовленостей, ні у повідомленнях ізраїльських або американських посадовців. На місцевості межу позначали окремими бетонними блоками, розміщеними на значній відстані один від одного.

    Reuters раніше встановило, що в окремих районах ці блоки пересували глибше на територію, контрольовану палестинською стороною. У районі Аль-Туффах у місті Газа межу, за даними агентства, змістили приблизно на 200 метрів, після чого було знищено близько 40 будівель. У південних районах окремі маркери переміщували на відстань до 390 метрів.

    У квітні Ізраїль також передав гуманітарним організаціям карти з додатковою помаранчевою лінією, що позначала розширену зону обмеженого доступу. Вона охоплювала ще близько 11% території Гази за межами початкової жовтої лінії. Разом ці ділянки фактично залишали під ізраїльським контролем майже дві третини анклаву.

    Проблема полягає у тому, що ці карти не були оприлюднені для всього населення Гази. Мешканці не завжди знають, де саме проходить заборонена межа, а її розташування може змінюватися. Представники палестинських гуманітарних організацій заявляли, що люди нерідко не розуміють, які райони є небезпечними і де починається військова зона.

    Ізраїльські військові відкривають вогонь по людях, яких вважають такими, що перетнули жовту лінію та становлять загрозу для підрозділів. ЦАХАЛ наголошує, що удари завдаються по бойовиках або особах, які небезпечно наближаються до військових позицій.

    Водночас Управління Верховного комісара ООН з прав людини раніше висловлювало занепокоєння через загибель цивільних поблизу цієї межі. За даними ООН, значна частина палестинців, убитих після початку перемир’я, перебувала саме в районі жовтої лінії. Організація попереджала, що стрілянина по цивільних, які не становили реальної загрози, може кваліфікуватися як незаконне вбивство.

    AP повідомляє, що від початку перемир’я внаслідок ізраїльських ударів і військових операцій загинули понад 1 100 палестинців. За той самий період унаслідок атак бойовиків загинули п’ятеро ізраїльських військовослужбовців. Ці дані наводяться сторонами конфлікту й не завжди можуть бути незалежно перевірені в умовах обмеженого доступу до сектора Гази.

    Подальша доля земляного бар’єра залежатиме від виконання угоди про припинення вогню. Відповідно до її початкового задуму, ізраїльські війська мали відійти ближче до кордону Гази, а контроль за безпекою повинні були перебрати міжнародні сили. Проте переговори щодо роззброєння ХАМАС, майбутнього управління анклавом і складу міжнародної місії місяцями не дають результату.

    За таких умов тимчасова жовта лінія дедалі більше закріплюється фізично. Земляні вали, військові бази, дороги, системи стеження та зруйнована забудова формують фактичний поділ території. І хоча Ізраїль називає новий бар’єр оборонним об’єктом, його масштаб і швидкість будівництва посилюють побоювання, що карта сектора Гази може бути змінена на тривалий час.

  • Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Президент США Дональд Трамп опинився перед одним із найскладніших рішень за час нового загострення конфлікту з Іраном. На тлі безперервних бойових дій та взаємних ударів регіональні посередники запропонували Вашингтону й Тегерану 10-денне припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до відновлення переговорів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Водночас Білий дім паралельно продовжує підготовку до можливого масштабного військового сценарію, якщо дипломатичні зусилля проваляться. Про це повідомляє Axios із посиланням на американських, ізраїльських та регіональних посадовців.

    За інформацією видання, зараз у Вашингтоні розглядають два базові сценарії розвитку подій. Перший передбачає погодження короткострокового десятиденного перемир’я, яке має створити умови для відновлення переговорів між США та Іраном, а також забезпечити безпечне проходження торговельних суден через Ормузьку протоку. Другий сценарій полягає у переході до масштабної спільної військової кампанії США та Ізраїлю, покликаної змусити Тегеран погодитися на американські умови шляхом подальшого силового тиску.

    За словами двох джерел Axios, пропозицію щодо тимчасового припинення бойових дій передали Катар, Єгипет, Пакистан, Оман та інші держави, які останніми тижнями виконують роль головних посередників між Вашингтоном і Тегераном. План передбачає десятиденну паузу у бойових діях, протягом якої мають бути відновлені морські перевезення через Ормузьку протоку та розпочатися консультації щодо довгострокових домовленостей між сторонами.

    Ормузька протока залишається одним із ключових вузлів світової економіки. Через неї проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значна частина експорту скрапленого природного газу. Після загострення конфлікту між США та Іраном рух суден через протоку суттєво скоротився, що викликало різке зростання цін на нафту та занепокоєння на світових фінансових ринках.

    Американські посадовці повідомили Axios, що адміністрація Дональда Трампа уважно аналізує запропонований механізм припинення вогню. Водночас Вашингтон уже звернувся до ізраїльського керівництва із проханням утриматися від дій, які могли б остаточно закрити можливість для дипломатичного врегулювання. Незважаючи на це, у Білому домі не виключають, що переговори можуть завершитися безрезультатно. Саме тому США одночасно нарощують військову присутність на Близькому Сході.

    За останні дні Пентагон перекинув до регіону десятки винищувачів, стратегічних літаків-заправників та інші сили, необхідні для проведення масштабної військової операції. За інформацією Axios, ізраїльська армія також перебуває у стані підвищеної бойової готовності й розглядає можливість переходу до ширшої скоординованої кампанії разом із американськими військами вже найближчими днями, якщо політичне керівництво двох країн ухвалить відповідне рішення.

    Водночас журналісти звертають увагу, що десять ночей поспіль американських авіаударів не дозволили повністю досягти головної стратегічної мети — позбавити Іран можливості впливати на ситуацію в Ормузькій протоці. Саме тому дипломатичний варіант залишається актуальним навіть попри продовження бойових дій. За задумом посередників, десятиденна пауза дала б можливість сторонам відновити судноплавство, стабілізувати ситуацію в регіоні та повернутися до реалізації попереднього меморандуму про взаєморозуміння, який останнім часом фактично опинився на межі зриву.

    Один із регіональних дипломатів повідомив Axios, що посередники прямо поінформували Вашингтон і Тегеран про необхідність “періоду охолодження”, який дозволив би знизити рівень напруженості та створити умови для нових переговорів. Проте, за словами джерел видання, наразі жодна зі сторін офіційно не погодилася на запропоновану схему. І США, і Іран, схоже, прагнуть максимально посилити власні переговорні позиції за рахунок подальших військових ударів, перш ніж переходити до будь-яких домовленостей.

    Reuters також підтверджує, що іранська сторона отримала пропозицію про десятиденне припинення вогню. За словами високопоставленого іранського чиновника, документ передбачає використання короткої паузи для відновлення дипломатичних контактів та спроби повернутися до проміжної угоди, укладеної сторонами раніше. Водночас Тегеран поки що офіційно не оголосив про свою позицію щодо цієї ініціативи.

    Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном. За даними Axios, навіть попри взаємні удари дипломатичні канали не припиняли роботу. Представники Катару, Єгипту, Пакистану та інших держав регулярно передають сторонам нові пропозиції та координують можливі варіанти деескалації. При цьому остаточне рішення щодо переходу до переговорного процесу значною мірою залежить від президента США Дональда Трампа.

    Ситуація ускладнюється тим, що останніми днями конфлікт значно розширився. За інформацією міжнародних медіа, причиною нового загострення стали іранські атаки в районі Ормузької протоки та загибель американських військовослужбовців. Після цього США різко посилили авіаційні удари по військовій інфраструктурі Ірану, а Тегеран продовжив відповідати атаками на американські інтереси та союзників у регіоні. Через це ризик переходу конфлікту до повномасштабної регіональної війни залишається надзвичайно високим.

    Аналітики зазначають, що найближчі кілька днів можуть стати визначальними для всього Близького Сходу. Якщо сторони підтримають ініціативу посередників, це створить можливість для відновлення переговорів та часткової стабілізації ситуації навколо Ормузької протоки. Якщо ж дипломатичні зусилля проваляться, США та Ізраїль можуть перейти до нової масштабної військової операції проти Ірану, що здатне суттєво розширити географію конфлікту та вплинути на світову економіку, енергетичні ринки й безпекову ситуацію далеко за межами Близького Сходу.

  • Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новим директором ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад» став генерал-майор Роман Гофман – колишній військовий секретар прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та уродженець Білорусі часів СРСР. Його призначення активно обговорюють у російських медіа та експертних колах, де припускають, що Ізраїль може посилити увагу до співпраці Росії та Ірану.

    Про це йдеться, зокрема, в аналітичних матеріалах російських ЗМІ та коментарях експертів після офіційного вступу Гофмана на посаду. Роман Гофман офіційно очолив «Моссад» 2 червня 2026 року, змінивши на цій посаді Давида Барнеа. Відповідне рішення раніше ухвалив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, а кандидатуру затвердили після проходження необхідних процедур.

    Гофман став першим уродженцем Білорусі, який очолив ізраїльську зовнішню розвідку. Він народився у Гомельській області, а в 1990 році разом із родиною репатріювався до Ізраїлю у підлітковому віці. Свою військову кар’єру він почав у бронетанкових військах Армії оборони Ізраїлю, пройшовши шлях від молодшого офіцера до командира дивізії, а згодом обіймав посаду військового секретаря прем’єр-міністра. У червні 2026 року він офіційно вступив на посаду директора «Моссаду».

    Російські аналітики звертають увагу на його знання пострадянського простору, російської мови та досвід роботи на високому рівні в системі безпеки Ізраїлю. На їхню думку, ці фактори можуть сприяти більш глибокому аналізу процесів у регіоні та взаємодії між Москвою й Тегераном.

    Останніми роками саме співпраця Росії та Ірану в оборонній та технологічній сферах стала одним із ключових чинників безпеки на Близькому Сході. Зокрема, міжнародні експерти звертають увагу на питання передачі озброєнь, виробництва безпілотників, розвитку ракетних програм та логістичних зв’язків між двома країнами.

    У російських матеріалах також висловлюється думка, що ізраїльська розвідка може приділяти більше уваги моніторингу технологічного співробітництва Москви й Тегерана, постачанню озброєнь та каналам взаємодії між двома державами. Водночас офіційно Ізраїль не заявляв про зміну стратегічних пріоритетів «Моссаду» чи створення окремого “російського напрямку” як головного фокусу служби.

    Призначення Гофмана відбувається на тлі складної безпекової ситуації на Близькому Сході та триваючого протистояння між Ізраїлем та іранськими союзниками в регіоні. У цих умовах увага ізральських спецслужб до військово-технічної співпраці Ірану з іншими державами, зокрема Росією, імовірно, залишатиметься високою.

    За даними ізраїльських та міжнародних ЗМІ, призначенню Гофмана передували тривалі юридичні дискусії та перевірки, однак зрештою його кандидатуру було затверджено, а сам він очолив одну з найвпливовіших розвідувальних структур світу. Його п’ятирічний термін на посаді розпочався на тлі загострення регіональної конкуренції та змін у глобальній архітектурі безпеки.

  • Малайзія наказала негайно депортувати громадян Ізраїлю: що стало причиною жорсткої заяви

    Малайзія наказала негайно депортувати громадян Ізраїлю: що стало причиною жорсткої заяви

    Малайзія заявила, що будь-яких громадян Ізраїлю, виявлених на території країни, негайно депортуватимуть. Відповідну позицію озвучив прем’єр-міністр Анвар Ібрагім на тлі перевірки інформації про можливе перебування ізраїльтян у технологічній спільноті, яка працює в малайзійському штаті Джохор.

    Водночас твердження про те, що Куала-Лумпур лише тепер запровадив повністю нову заборону на в’їзд для всіх громадян Ізраїлю, потребує уточнення. Малайзія не має дипломатичних відносин з Ізраїлем і вже давно суттєво обмежує в’їзд власників ізраїльських паспортів. Для такого в’їзду раніше був потрібен спеціальний письмовий дозвіл Міністерства внутрішніх справ. Нова заява прем’єра насамперед означає посилення контролю та обіцянку негайно видворяти виявлених ізраїльських громадян.

    «Якщо ми виявимо будь-якого громадянина Ізраїлю, його негайно депортують, оскільки ми не визнаємо Ізраїль», — заявив Анвар Ібрагім. За його словами, малайзійська влада не має наміру робити винятки або йти на компроміси в цьому питанні.

    Через що почалася перевірка

    Приводом для гучної заяви стала інформація про можливу присутність громадян Ізраїлю у проєкті Network School — технологічній та підприємницькій спільноті, яка базується у Forest City в штаті Джохор.

    Влада штату звернулася до федеральних органів із вимогою перевірити, чи могли громадяни Ізраїлю перебувати в Малайзії, використовуючи паспорти інших держав. Після цього Міністерство внутрішніх справ і силові структури почали розслідування.

    Особливу увагу правоохоронців привернуло питання подвійного громадянства. Власник одночасно ізраїльського та іншого паспорта теоретично може перетнути кордон за документами іншої країни, не демонструючи ізраїльський паспорт.

    Саме тому малайзійська влада перевіряє не лише документи, використані для в’їзду, а й реальне громадянство та зв’язки осіб, які могли працювати або проживати у відповідній спільноті.

    Прем’єр наголосив, що подвійне громадянство не повинно використовуватися для обходу політики Малайзії щодо Ізраїлю. Однак точна кількість осіб, яких перевіряють, і те, чи були вже проведені депортації, на момент заяви офіційно не повідомлялося.

    Чи справді Малайзія повністю заборонила в’їзд

    Малайзія багато років не визнає Ізраїль і не підтримує з ним дипломатичних відносин. Власники ізраїльських паспортів не можуть вільно в’їжджати до країни, а отримання дозволу передбачало окреме погодження з малайзійськими органами влади.

    Офіційні імміграційні ресурси Малайзії також вказують на спеціальні обмеження для заявників з Ізраїлю. Зокрема, подання заявок на електронні візи з території Ізраїлю не передбачене стандартною процедурою.

    Тому нинішня ситуація радше є не створенням принципово нового режиму, а публічним підтвердженням і посиленням уже чинної політики. Головною новиною стала саме заява про негайну депортацію будь-якого громадянина Ізраїлю, якого влада виявить у країні.

    Малайзійська сторона поки не оприлюднила окремого нормативного документа, який би свідчив про ухвалення нової універсальної заборони саме 15–17 липня 2026 року. Водночас політична позиція уряду була сформульована однозначно: громадяни Ізраїлю не повинні перебувати в Малайзії, а в разі їх виявлення вони підлягають видворенню.

    Чому Малайзія не визнає Ізраїль

    Куала-Лумпур традиційно підтримує Палестину та виступає за створення незалежної палестинської держави. Малайзійська влада неодноразово заявляла, що не розглядатиме можливість нормалізації відносин з Ізраїлем без політичного врегулювання палестинського питання.

    Після початку війни в секторі Гази позиція Малайзії стала ще жорсткішою. Уряд Анвара Ібрагіма регулярно критикує дії ізраїльської армії та виступає за міжнародний тиск на ізраїльське керівництво.

    Малайзія також запроваджувала обмеження щодо пов’язаних з Ізраїлем суден і компаній та підтримувала дипломатичні ініціативи на користь Палестини.

    Що відбуватиметься далі

    Федеральна влада продовжує перевірку можливого перебування ізраїльтян у Джохорі. До розслідування залучені імміграційні та безпекові органи, які мають встановити, хто саме перебував у країні, якими паспортами користувалися ці люди та чи порушили вони міграційне законодавство.

    У разі підтвердження ізраїльського громадянства прем’єр пообіцяв негайну депортацію. Крім того, перевірка може призвести до посилення контролю за особами з подвійним громадянством і до зміни процедур встановлення громадянства іноземців, які прибувають до Малайзії.

    Малайзія не стільки вперше закрила кордони для громадян Ізраїлю, скільки оголосила про максимально жорстке застосування вже наявних обмежень. Ключовим новим елементом стала пряма вказівка прем’єра: будь-якого виявленого ізраїльського громадянина мають негайно видворити з країни.

  • “Помста буде”: лідер Ірану пригрозив Трампу смертю

    “Помста буде”: лідер Ірану пригрозив Трампу смертю

    Напруження між Іраном і Сполученими Штатами продовжує стрімко зростати. Верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї виступив із першою гучною заявою після смерті свого батька, Алі Хаменеї, пообіцявши помститися за його загибель. Його звернення прозвучало на тлі повідомлень про можливі плани Тегерана щодо замаху на президента США Дональда Трампа та нових попереджень з боку Вашингтона.

    За інформацією Politico, у своєму зверненні, оприлюдненому після завершення жалобних заходів, Моджтаба Хаменеї заявив, що помста за загибель його батька є «вимогою народу» та обов’язково буде здійснена. У своїй заяві він наголосив, що «кров мучеників» має бути відплачена, а відповідальні за загибель попереднього верховного лідера понесуть покарання.

    Західні медіа звертають увагу, що хоча у зверненні не завжди прямо називався Дональд Трамп, риторика пролунала на тлі відкритих закликів у Тегерані до помсти США та заяв іранських посадовців про відповідальність Вашингтона за загибель Алі Хаменеї. За даними Reuters, новий верховний лідер назвав помсту «національною вимогою» та пообіцяв виконати її за підтримки «вільних людей усього світу».

    Моджтаба Хаменеї очолив Іран після загибелі свого батька Алі Хаменеї внаслідок авіаудару наприкінці лютого 2026 року. За даними міжнародних ЗМІ, сам він також був поранений під час атаки та відтоді практично не з’являється на публіці. Через це навколо його стану здоров’я та реального контролю над владою тривалий час точаться численні припущення.

    Напередодні американські видання повідомили про нові розвідувальні дані, які Ізраїль передав Сполученим Штатам. За інформацією The Wall Street Journal, ізраїльська розвідка попередила Вашингтон про можливі оновлені плани Ірану щодо замаху на Дональда Трампа. Ця інформація стала одним із факторів різкого посилення заходів безпеки навколо американського президента.

    Додаткову увагу привернув і маршрут повернення Трампа після саміту НАТО в Анкарі. За повідомленнями Bloomberg, президент США не полетів до Вашингтона одразу на новому літаку Air Force One, а здійснив проміжну посадку на британській авіабазі RAF Mildenhall, де пересів на інший борт. Офіційно в Білому домі пояснили це демонстрацією літака американським військовим, однак частина західних медіа пов’язала зміну маршруту саме з інформацією про можливі загрози безпеці.

    Сам Дональд Трамп уже неодноразово заявляв, що отримує погрози з боку Ірану. За даними міжнародних медіа, президент США повідомив, що залишив чіткі інструкції завдати масштабного удару по Ірану, якщо Тегерану вдасться реалізувати будь-який план його ліквідації. Ці заяви лише посилили напруження між країнами, які останніми місяцями перебувають у стані гострого військово-політичного протистояння.

    На цьому тлі ситуація на Близькому Сході залишається надзвичайно нестабільною. Попри спроби дипломатичних контактів, між США, Іраном та Ізраїлем триває обмін жорсткими заявами, а військові інциденти в регіоні не припиняються. Аналітики зазначають, що подібна риторика з боку нового керівництва Ірану може ще більше ускладнити перспективи будь-яких переговорів між сторонами.

    Після смерті Алі Хаменеї саме Моджтаба Хаменеї став третьим верховним лідером Ісламської Республіки Іран. Його прихід до влади відбувся в умовах війни та внутрішньої нестабільності, а відсутність публічних виступів після призначення лише посилила дискусії щодо реального розподілу влади в країні. Незважаючи на це, його останнє звернення демонструє намір нового керівництва Ірану продовжувати жорсткий курс у відносинах зі США та Ізраїлем.