Daypolitico

Позначка: комунальні послуги

  • QR-коди у платіжках і нові штрафи: у Раді пропонують змінити правила оплати комунальних послуг

    QR-коди у платіжках і нові штрафи: у Раді пропонують змінити правила оплати комунальних послуг

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15435, який пропонує зробити тарифи на житлово-комунальні послуги більш прозорими для споживачів. Документ передбачає обов’язкове оприлюднення детальної структури тарифів, появу QR-кодів у платіжках для швидкого доступу до інформації про формування вартості послуг, а також запровадження штрафів для постачальників у разі неправильних нарахувань. Наразі це лише законодавча ініціатива, яка ще має пройти розгляд у Верховній Раді.

    Автори законопроєкту пропонують запровадити для кожної житлово-комунальної послуги так звану тарифну декларацію. Це буде офіційний документ, у якому постачальники повинні будуть детально пояснювати, з яких саме складових формується кінцева вартість послуги.

    Зокрема, у тарифній декларації пропонується відображати виробничу собівартість, адміністративні витрати, розмір прибутку підприємства, податки та інші витрати, що враховуються під час встановлення тарифу. Таким чином споживачі зможуть бачити не лише кінцеву суму до оплати, а й зрозуміти, як саме вона була розрахована.

    Для спрощення доступу до цієї інформації законопроєкт передбачає розміщення QR-коду на кожній комунальній квитанції. Після його сканування за допомогою смартфона користувач зможе перейти на відповідний вебресурс та ознайомитися з повною тарифною декларацією конкретної послуги.

    Крім того, документ пропонує встановити правило, за яким нові тарифи не зможуть набирати чинності без попереднього затвердження та публічного оприлюднення тарифної декларації. Таким чином законодавці прагнуть забезпечити відкритість процесу формування цін на житлово-комунальні послуги.

    Окремий блок законопроєкту присвячений захисту прав споживачів у разі неправильних нарахувань у платіжках. Якщо комунальне підприємство або управитель помилково завищить суму до оплати, воно буде зобов’язане не лише повернути надмірно стягнуті кошти, а й виплатити споживачу штраф.

    Згідно із запропонованими нормами, розмір штрафу дорівнюватиме різниці між неправильно нарахованою сумою та фактичною вартістю послуги. Водночас максимальний розмір компенсації не зможе перевищувати десятикратну вартість фактично наданої послуги.

    Автори законодавчої ініціативи вважають, що такі зміни сприятимуть підвищенню прозорості роботи підприємств житлово-комунального господарства, дадуть громадянам більше можливостей контролювати правильність розрахунків і стимулюватимуть постачальників уважніше ставитися до нарахування платежів.

    Водночас варто зазначити, що законопроєкт №15435 поки що лише зареєстрований у Верховній Раді. Для того щоб запропоновані зміни набули чинності, документ має пройти розгляд у парламентських комітетах, бути підтриманий народними депутатами у сесійній залі, підписаний Президентом України та офіційно опублікований. До цього моменту порядок формування тарифів і оформлення платіжок залишається незмінним.

  • Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Міжнародний валютний фонд пропонує Україні розпочати поступове підвищення тарифів на природний газ та електроенергію для населення вже у 2027 році. Водночас перегляд цін не має відбутися одномоментно: перед початком реформи українська влада повинна створити ефективну систему адресної допомоги домогосподарствам, які не зможуть самостійно оплачувати дорожчі комунальні послуги.

    Про відповідні положення оновленого меморандуму між Україною та МВФ повідомило РБК-Україна, редакція якого ознайомилася з документом. За інформацією видання, Фонд вважає можливим початок тарифного коригування у 2027 році, однак точних розмірів майбутнього підвищення, остаточного календаря чи формули розрахунку нових цін наразі не наведено.

    Отже, йдеться не про автоматичне встановлення нових тарифів із 1 січня 2027 року, а про орієнтовний початок тривалого переходу до економічно обґрунтованого ціноутворення. Конкретні рішення ще мають ухвалити український уряд, парламент та відповідні регуляторні органи.

    У МВФ пояснюють необхідність тарифної реформи фінансовими проблемами енергетичного сектору, які значно посилилися через російські атаки. Зафіксовані державою ціни не завжди покривають реальну вартість виробництва, закупівлі, транспортування та постачання енергоресурсів. Різницю доводиться компенсувати коштом державного бюджету, державних компаній або накопичення боргів між учасниками ринку.

    Сам Фонд у програмних документах наголошував, що відновлення фінансової стійкості української енергетики потребуватиме поступового наближення тарифів на газ, електроенергію та опалення до рівня, який покриває витрати. Одночасно має діяти достатня й чітко спрямована підтримка вразливих споживачів. Повне повернення до ринкового ціноутворення, за позицією МВФ, залежить від безпекової ситуації, завершення або послаблення воєнних ризиків і відновлення конкуренції на енергетичних ринках.

    Перед початком підвищення тарифів Україна має провести комплексну оцінку нинішніх механізмів підтримки населення. За даними РБК-Україна, зробити це влада зобов’язалася до кінця лютого 2027 року. Аналіз має показати, які категорії громадян справді потребують допомоги, наскільки ефективно працюють житлові субсидії та пільги і як уникнути ситуації, коли підвищені платіжки стануть непосильними для малозабезпечених родин, пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших соціально вразливих груп.

    Фактично МВФ пропонує перейти від загального субсидування низької ціни для всіх громадян до адресної підтримки тих, кому вона найбільше потрібна. Нині заниженими або адміністративно обмеженими тарифами користуються всі домогосподарства незалежно від доходів. У такій моделі держава опосередковано підтримує не тільки малозабезпечених, а й споживачів із високими доходами та великим обсягом споживання.

    Адресна модель має працювати інакше: тариф поступово наближається до реальної вартості ресурсу, а громадяни з недостатніми доходами отримують субсидію, пільгу або іншу грошову компенсацію. Однак результат залежатиме від того, наскільки точно влада зможе визначати потреби домогосподарств і чи вистачить у державному бюджеті коштів на фінансування такої допомоги.

    Підвищення тарифів, як зазначається в матеріалах щодо співпраці з МВФ, має забезпечити енергетичним компаніям додаткові ресурси для ремонтів, відновлення зруйнованих об’єктів та модернізації системи. Після масштабних атак Росії українська енергетика потребує значних інвестицій у генерацію, мережі, трансформатори, підстанції, захисні споруди та децентралізовані потужності.

    Ще одна мета — зменшення боргів на енергетичному ринку. Коли тарифи не покривають фактичних витрат, постачальники та комунальні підприємства накопичують заборгованість перед виробниками, операторами мереж і постачальниками ресурсів. У результаті проблема переноситься на державний бюджет або баланси державних компаній.

    МВФ також розглядає тарифну реформу як спосіб скоротити так звані квазіфіскальні зобов’язання. Це втрати або приховані витрати державного сектору, які формально можуть не відображатися як прямі бюджетні видатки, але виникають через покладання на державні підприємства обов’язку продавати ресурс за ціною, нижчою за економічно обґрунтовану.

    У довгостроковій перспективі Фонд виступає за повну лібералізацію цін на енергоресурси. У МВФ вважають, що прозорі ринкові правила можуть залучити приватні інвестиції, без яких масштабне повоєнне відновлення галузі буде складним. Інвестори неохоче вкладають кошти у сектор, де ціни визначаються політичними рішеннями та не гарантують повернення вкладеного капіталу.

    Водночас перехід до ринкових тарифів не означає, що вартість газу чи електроенергії для населення повинна миттєво зрівнятися з цінами для бізнесу. Реформа може передбачати кілька етапів, окремі соціальні тарифи, пільгові обсяги споживання, сезонні механізми та розширену програму субсидій. Остаточної моделі уряд поки що не представив.

    У попередніх домовленостях із МВФ Кабінет Міністрів мав підготувати дорожню карту поступової лібералізації газового й електроенергетичного ринків. Офіційний програмний документ Фонду передбачав аналіз фінансового стану галузі, вартості державних обмежень і можливих сценаріїв досягнення рівня окупності із належним соціальним захистом. Також ішлося про те, що підвищення тарифу на електроенергію може проводитися поступово з урахуванням перебігу війни.

    За інформацією РБК-Україна, в оновленому меморандумі термін підготовки відповідного плану перенесли з липня на кінець жовтня 2026 року. Це означає, що восени уряд має визначити щонайменше загальну архітектуру майбутньої реформи, хоча сам факт затвердження дорожньої карти ще не означатиме негайного підвищення платіжок.

    Наразі побутові споживачі сплачують за електроенергію 4,32 гривні за кіловат-годину. Базова річна ціна газу для клієнтів газопостачальної компанії «Нафтогаз України», яка обслуговує більшість домогосподарств, становить 7,96 гривні за кубометр.

    Для газу, опалення та гарячої води діють окремі законодавчі обмеження. Закон №2479-IX забороняє підвищувати для населення тарифи на розподіл природного газу, теплову енергію, опалення та постачання гарячої води протягом воєнного стану та ще шість місяців після місяця його припинення або скасування. Ціна газу для побутових споживачів також не повинна збільшуватися порівняно з рівнем, який застосовувався станом на 24 лютого 2022 року.

    На електроенергію цей мораторій не поширюється, тому уряд юридично може переглядати її вартість окремими постановами навіть під час воєнного стану. Саме тому графіки змін для газу, тепла та світла можуть відрізнятися.

    Для перегляду газових і теплових тарифів знадобиться або завершення встановленого законом періоду мораторію, або внесення змін до законодавства. У матеріалах МВФ раніше прямо згадувалася підготовка змін до закону №2479-IX, які дозволили б у майбутньому проводити поетапне коригування цін із паралельним збільшенням субсидій для вразливих споживачів.

    Заява про можливий початок підвищення тарифів у 2027 році поки не є готовим рішенням із затвердженими сумами. Вона визначає напрям реформи, яку МВФ вважає необхідною для фінансового оздоровлення української енергетики. До її запуску влада повинна розробити дорожню карту, оцінити систему субсидій, визначити коло вразливих споживачів і підготувати законодавчі зміни.

    Для населення головним питанням залишається не лише те, наскільки можуть зрости ціни, а й чи буде державна допомога збільшуватися одночасно з платіжками. Без ефективної адресної підтримки навіть поступове наближення тарифів до реальної вартості може спричинити нове накопичення боргів громадян і суттєве зростання соціальної напруги.

  • Українців можуть зобов’язати повернути субсидію: у ПФУ пояснили, хто ризикує втратити виплати

    Українців можуть зобов’язати повернути субсидію: у ПФУ пояснили, хто ризикує втратити виплати

    Одержувачі житлових субсидій у певних випадках можуть бути зобов’язані повернути державі надміру отримані кошти. Пенсійний фонд України наголошує, що переплата виникає не лише через подання недостовірних даних, а й через несвоєчасне повідомлення про зміни, які впливають на право на державну допомогу або її розмір. Якщо ж отримувач відмовиться повертати кошти добровільно, їх можуть стягнути в судовому порядку.

    Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    У ПФУ пояснили, що переплата житлової субсидії — це бюджетні кошти, які людина отримала понад належний розмір. Законодавство передбачає, що такі суми підлягають поверненню до державного бюджету, якщо вони були виплачені без достатніх правових підстав.

    Найчастіше переплата виникає у двох випадках. Перший — коли під час оформлення житлової субсидії у заяві або декларації були зазначені недостовірні чи неточні відомості, які вплинули на визначення права на допомогу або її розмір. Другий — коли отримувач не повідомив Пенсійний фонд про важливі зміни протягом 30 календарних днів після їх виникнення.

    У Пенсійному фонді наголошують, що громадяни зобов’язані інформувати про будь-які обставини, які можуть вплинути на призначення або розмір житлової субсидії. Зокрема, йдеться про зміни у складі домогосподарства, доходах, майновому стані чи інші факти, які враховуються під час призначення державної допомоги.

    Якщо під час перевірки буде встановлено факт переплати, Пенсійний фонд має право припинити виплату житлової субсидії та вимагати повернення надміру отриманих коштів. Отримувачу надсилається відповідне повідомлення із зазначенням суми, яку необхідно відшкодувати.

    У разі добровільного повернення коштів жодних додаткових санкцій не застосовується. Однак якщо людина відмовиться виконати вимогу Пенсійного фонду, відомство може звернутися до суду для примусового стягнення переплати.

    Крім того, якщо громадянину знову призначать житлову субсидію, надміру виплачені кошти можуть утримувати із майбутніх виплат. Законодавство дозволяє Пенсійному фонду щомісячно відраховувати на погашення боргу не більше ніж 20% від суми призначеної субсидії.

    У Пенсійному фонді також попередили, що наявність непогашеної переплати може стати підставою для відмови у призначенні житлової субсидії на наступний період. Зокрема, нову допомогу не призначать, якщо людина не повернула надміру виплачені кошти після відповідної вимоги або не дотримується затвердженого графіка погашення заборгованості.

    Щоб уникнути таких ситуацій, у ПФУ рекомендують уважно перевіряти всю інформацію під час заповнення заяви та декларації на призначення субсидії. Також громадян закликають своєчасно повідомляти Пенсійний фонд про будь-які зміни, що можуть вплинути на право отримання державної допомоги або її розмір.

    У відомстві наголошують, що своєчасне інформування дозволить уникнути виникнення переплат, необхідності повертати бюджетні кошти, судових спорів та можливих проблем із призначенням субсидії в майбутньому.

    Житлова субсидія є одним із ключових видів державної підтримки для українських домогосподарств, тому дотримання правил її оформлення та отримання залишається обов’язковою умовою для збереження права на допомогу.

  • Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Тарифи на водопостачання та водовідведення в Україні можуть істотно зрости у разі, якщо центральна влада не компенсує багатомільярдну заборгованість перед підприємствами галузі. Про це заявила Асоціація міст України (АМУ), попередивши, що ситуація у сфері водоканалів наближається до критичної межі та може безпосередньо вплинути на вартість базових комунальних послуг для населення по всій країні.

    У зверненні правління АМУ, оприлюдненому на офіційному сайті організації, наголошується, що ключовою причиною фінансового дисбалансу у водопостачанні стала тривала невідповідність між фактичними витратами підприємств і тарифами, які встановлювалися раніше. Протягом останніх років тарифи на воду залишалися незмінними понад чотири роки, тоді як витрати водоканалів суттєво зросли через подорожчання електроенергії, пального, реагентів для очищення води, обладнання, запасних частин, а також підвищення заробітних плат працівників критичної інфраструктури.

    За оцінками АМУ, така ситуація призвела до формування значної заборгованості з різниці між економічно обґрунтованими тарифами та фактично затвердженими. Загальний обсяг боргу наразі оцінюється приблизно у 7 мільярдів гривень. Ці кошти, як зазначають у асоціації, мали б компенсуватися з державного бюджету, однак відповідного механізму або фінансування не було забезпечено в повному обсязі, що поставило підприємства водопостачання у складне фінансове становище.

    У зверненні підкреслюється, що водоканали в Україні є об’єктами критичної інфраструктури, які працюють в умовах постійних викликів, пов’язаних із війною. Багато підприємств змушені самостійно відновлювати пошкоджені або зруйновані мережі, забезпечувати резервне живлення через перебої з електропостачанням, а також підтримувати стабільне водопостачання навіть під час аварійних відключень. Усе це потребує додаткових фінансових ресурсів, яких підприємства наразі не мають.

    Асоціація міст України звернулася до центральної влади та президента із закликом ініціювати повне погашення заборгованості з державного бюджету. На думку представників організації, саме держава має взяти на себе відповідальність за накопичений борг, який виник унаслідок попередніх рішень щодо тарифної політики та регулювання галузі.

    В АМУ наголошують, що без термінового фінансового втручання ситуація може розвиватися у двох негативних напрямках: або подальше накопичення боргів підприємств і погіршення стану інфраструктури, або вимушене підвищення тарифів на місцях. У другому випадку рішення про зростання вартості води можуть ухвалювати органи місцевого самоврядування, які вже зараз попереджають про обмежені можливості компенсувати дефіцит коштів.

    Окрему увагу в асоціації звертають на нещодавні законодавчі зміни, зокрема закон №4777-IX, який передбачає удосконалення функціонування енергетичних ринків та посилення енергетичної стійкості. Документ, що набув чинності у березні, передав частину повноважень щодо встановлення тарифів на воду органам місцевого самоврядування. Водночас, як зазначають в АМУ, закон не передбачив чіткого механізму компенсації різниці в тарифах, яка накопичувалася протягом попередніх років.

    Представники асоціації вважають, що таким чином фінансове навантаження фактично було перекладене на місцеві громади, які не мають достатніх ресурсів для покриття багатомільярдних боргів. Це, на їхню думку, створює ризик нерівномірного підвищення тарифів у різних регіонах України та посилення соціальної напруги серед населення.

    У зверненні також зазначається, що водопостачальні підприємства працюють у надзвичайно складних умовах воєнного часу. Пошкодження енергетичної інфраструктури, перебої з електропостачанням та необхідність резервних систем живлення додатково збільшують витрати галузі. Попри це, тарифи для населення залишалися незмінними, що ще більше поглибило фінансовий розрив.

    У разі відсутності компенсації з державного бюджету, як підкреслюють в АМУ, органи місцевого самоврядування можуть бути змушені ухвалювати рішення про перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення. Це означатиме пряме зростання витрат для домогосподарств, підприємств та бюджетних установ, які користуються послугами водоканалів.

    В Асоціації міст України закликають центральну владу розглянути ситуацію як системну кризу у сфері житлово-комунального господарства та невідкладно ухвалити рішення щодо фінансового врегулювання заборгованості. У зверненні підкреслюється, що йдеться не лише про економічне питання, а й про забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, від якої залежить життєдіяльність міст і громад по всій Україні.

    Ситуація з тарифами на воду, за оцінками експертів, може стати одним із ключових викликів для уряду та місцевої влади у найближчий період, оскільки поєднує у собі фінансові, соціальні та інфраструктурні ризики.

  • Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    За інформацією наших джерел, в Кабміні розглядають можливість маніпуляції з виплатами по програмі “Національний кешбек”, щоб зменшити можливості для населення оплати комунальних послуг в рамках програми.

    “Національний кешбек, який потрібно використати до 30 червня, інакше він пропаде, надійде після 20 червня, щоб населення не розраховувалися ним за комунальні послуги.

    Таким чином хочуть отримати реальні гроші за комунальні послуги та додатково отримати кешбек.

    Крім того, прогнозується, що у разі зарахування кешбеку 21 червня, щонайменше 40% його не буде використано, а більша частина решти піде українським виробникам ліків” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Мінекономіки,  за час дії програми “Національний кешбек” майже 4,9 млн українців стали її активними користувачами. Виплачено понад 6,7 млрд грн кешбеку, які громадяни спрямували на оплату комунальних і поштових послуг, придбання ліків, книжок, продуктів харчування українського виробництва, а також на донати для ЗСУ.

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.

  • Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Міністерство економіки України звернулося до громадян із нагадуванням про необхідність використати кошти, накопичені в межах державної програми “Національний кешбек”, до 30 червня 2026 року. Після завершення цього терміну невикористані кошти будуть автоматично повернуті до державного бюджету.

    Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства, де також уточнюється, що сама програма продовжить працювати без змін, а нарахування кешбеку за купівлю товарів українського виробництва здійснюватиметься у звичному режимі.

    У відомстві пояснили, що виплати надалі будуть надходити користувачам після 20 числа кожного місяця за попередній розрахунковий період. Таким чином, система залишається стабільною, а зміни стосуються виключно строків використання вже накопичених коштів.

    Окремо в міністерстві нагадали про найближчі виплати. Так, кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня, і ці кошти також потрібно буде витратити до встановленої дати — 30 червня 2026 року. Виплата за травень, своєю чергою, відбудеться у липні, після чого нарахування продовжаться за стандартним графіком без змін.

    Програма “Національний кешбек” передбачає повернення частини витрачених коштів за купівлю товарів українського виробництва. Розмір компенсації залежить від категорії товарів. Зокрема, 5% кешбеку нараховується за продукти харчування, аптечні товари, автотовари, а також вироби для саду й городу. Підвищений рівень у 15% застосовується до непродовольчих товарів, серед яких одяг, взуття, побутова техніка, іграшки, товари для ремонту та дозвілля. Також до цієї категорії частково входять деякі харчові продукти — зокрема тверді та м’які сири, макаронні вироби, вівсяні та гречані крупи.

    Накопичені кошти громадяни можуть використовувати на широкий перелік потреб. Серед дозволених напрямів — оплата комунальних послуг, поштові сервіси, придбання ліків і медичних виробів українського виробництва, купівля книжок та іншої друкованої продукції, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України.

    У міністерстві підкреслюють, що програма має подвійний ефект: з одного боку — підтримує українського виробника, стимулюючи внутрішній попит, з іншого — дозволяє громадянам частково компенсувати витрати на повсякденні товари.

    Також у відомстві звертають увагу, що система нарахування кешбеку продовжує розширюватися. За останні періоди участь у програмі беруть мільйони українців, а перелік товарів, на які поширюється компенсація, поступово оновлюється та уточнюється.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що майже 4,8 млн українців отримають виплати за програмою за березень, включно з додатковими компенсаціями на окремі категорії товарів.

  • В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    В Оболонському та Деснянському районах Києва не можуть відновити гаряче водопостачання

    За інформацією наших джерел, в Оболонському та Деснянському районах столиці вже понад місяць не можуть підключити гарячу воду через борги населення та знос мереж.

    “Гідравлічні випробування продовжують уже вдруге, але, як зазначають експерти, причина в іншому: борги населення за гарячу воду зростають, а комунальні підприємства не мають достатньої кількості оборотних коштів.
    Крім того, як показав аналіз системи подачі гарячої води, знос системи посилився, заміни обладнання та труб були мінімальними, і загроза проривів лише збільшується. Практично щодня з’являється інформація про нові аварії.
    Щороку в Києві заявляли про безпрецедентні інвестиції в ремонти, а насправді ситуація погіршилася.
    Це може свідчити про те, що на Київ чекають нові кримінальні справи.
    Крім того, є претензії до комунальників, які списують на населення втрати води (не нагрітої) на приватних споживачів.
    За інформацією нашого джерела, відключення гарячої води можуть повторитися і влітку у зв’язку з тим, що у Києва досі немає необхідної кількості труб та обладнання” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, за інформацією ПрАТ АК Київводоканал загальний ступінь зносу мереж централізованого водопостачання Києва становить 68,9%, водовідведення – 64,1%, при цьому близько третини мереж водопостачання експлуатується понад 50 років.

  • Другий лічильник або штрафи: кому в Україні доведеться змінити правила користування електроенергією вже з травня

    Другий лічильник або штрафи: кому в Україні доведеться змінити правила користування електроенергією вже з травня

    В Україні частині споживачів доведеться переглянути підхід до використання електроенергії у власних домогосподарствах. Йдеться насамперед про тих громадян, які поєднують побутове життя з підприємницькою діяльністю. У таких випадках одного електролічильника вже недостатньо — законодавство вимагає встановлення окремого приладу обліку для різних типів споживання, пише Експерт. Паралельно змінюються й тарифи: із травня завершується дія пільгової ціни для частини населення, і це може суттєво вплинути на платіжки українців.

    Енергетики пояснюють, що у стандартній ситуації один лічильник є достатнім. Якщо електроенергія використовується виключно для побутових потреб — освітлення, опалення, робота техніки — додаткове обладнання встановлювати не потрібно. Це правило діє незалежно від кількості будівель на території домогосподарства. До одного лічильника можуть бути підключені гаражі, господарські споруди, літні кухні чи інші допоміжні приміщення.

    Однак ситуація кардинально змінюється, коли власник починає використовувати електроенергію для бізнесу. У таких випадках споживання вже не вважається виключно побутовим, а отже підпадає під інші тарифні та облікові правила. Саме тому виникає вимога встановити другий лічильник — окремо для комерційного використання.

    Це стосується тих, хто організовує діяльність безпосередньо вдома: відкриває офіс, майстерню, перукарню, салон краси або інший бізнес. Навіть невелика підприємницька активність змінює статус споживача. Енергокомпанії наполягають на розмежуванні споживання, оскільки тарифи для населення і бізнесу суттєво відрізняються. Для підприємців електроенергія зазвичай дорожча, тому облік має бути максимально точним і прозорим.

    Якщо цього не зробити, власник ризикує отримати штраф або інші санкції з боку контролюючих органів. Перевірки можуть виявити, що електроенергія використовується не за призначенням, а це вже порушення умов договору з постачальником. У таких випадках можливе донарахування вартості електроенергії за вищими тарифами.

    Водночас є важливий нюанс: не всі, хто працює вдома, підпадають під ці вимоги. Люди, які працюють дистанційно за комп’ютером або ноутбуком, не зобов’язані встановлювати другий лічильник. Їхня діяльність не вважається повноцінним підприємницьким використанням електроенергії, якщо не залучається спеціалізоване обладнання або виробничі процеси. Проте якщо вдома з’являється професійна техніка чи запускається виробництво, ситуація змінюється.

    Окрім питання лічильників, українців очікують і тарифні зміни. З 1 травня завершується дія пільгового тарифу для домогосподарств з електроопаленням. Упродовж опалювального сезону вони могли сплачувати знижену ціну — 2,64 гривні за кіловат-годину в межах встановленого ліміту. Якщо споживання перевищувало 2 тисячі кіловат-годин на місяць, застосовувався стандартний тариф.

    Після завершення пільгового періоду всі побутові споживачі, незалежно від типу опалення, платитимуть за єдиною ціною — 4,32 гривні за кіловат-годину. Це означає, що витрати на електроенергію для частини домогосподарств можуть зрости, особливо якщо вони активно використовують електроопалення або мають високий рівень споживання.

    У цих умовах дедалі актуальнішим стає питання економії. Один із варіантів — встановлення двозонного лічильника. Такий прилад дозволяє платити менше за електроенергію у нічний час. Наприклад, у період із 23:00 до 7:00 тариф становить приблизно половину від базового. Це дає можливість суттєво зменшити витрати, якщо перенести частину споживання на нічні години — запускати пральні машини, бойлери чи інші енергоємні прилади.

    Енергетики також нагадують про важливість своєчасної передачі показників лічильників. Для цього передбачено чіткий період — кілька днів наприкінці місяця та на початку наступного. Порушення цього графіка може призвести до нарахування платежів за середніми показниками, що не завжди вигідно для споживача.

    Загалом ситуація з електроенергією в Україні залишається динамічною. Держава та енергетичні компанії поступово переходять до більш чіткої системи обліку та тарифоутворення. Це пов’язано як із необхідністю балансувати енергосистему в умовах війни, так і з економічними факторами.

    Для споживачів це означає необхідність уважніше ставитися до власного споживання, перевіряти відповідність умов використання електроенергії та за потреби адаптуватися до нових правил. Особливо це актуально для тих, хто поєднує житло і бізнес в одному приміщенні.

    Вимога встановлення другого лічильника — це не просто технічне нововведення, а частина ширшої політики впорядкування енергоспоживання. Вона покликана забезпечити справедливий розподіл тарифів і уникнути зловживань. А зміни тарифів із травня ще раз підкреслюють: питання енергоефективності та грамотного використання ресурсів стає ключовим для українських домогосподарств.

  • Пільга зникає вже з травня: частина українців різко платитиме більше за світло

    Пільга зникає вже з травня: частина українців різко платитиме більше за світло

    З 1 травня 2026 року частина українських домогосподарств відчує зростання витрат на електроенергію — йдеться про споживачів, які користуються електричним опаленням і протягом опалювального сезону мали пільговий тариф. Після завершення дії спеціальної ціни вони автоматично переходять на загальний тариф, який є майже вдвічі вищим.

    Як повідомляють українські медіа, до кінця квітня для таких споживачів діяли особливі умови: до 2000 кВт-год електроенергії на місяць оплачувалися за зниженою ставкою 2,64 грн за кВт-год. Цей тариф був частиною державної політики підтримки населення в холодний період року, коли витрати на опалення суттєво зростають.

    Однак із завершенням опалювального сезону ця пільга припиняє діяти. Уже з травня всі спожиті обсяги електроенергії оплачуватимуться за єдиною фіксованою ціною — 4,32 грн за кВт-год. Саме цей тариф наразі встановлений урядом для побутових споживачів у межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО).

    Уряд підкреслює, що це не є підвищенням тарифу в класичному розумінні, а лише завершенням дії сезонної пільги. Загальна ціна на електроенергію для населення залишається незмінною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко раніше заявляла, що питання підвищення тарифів на електроенергію для населення наразі не розглядається. За її словами, в умовах війни та періодичних відключень світла будь-яке зростання цін було б економічно та соціально необґрунтованим.

    «Жодних рішень про підвищення тарифів зараз не готується», — наголошувала вона.

    Наразі в Україні продовжує діяти модель ПСО, яка передбачає продаж електроенергії населенню за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Це дозволяє стримувати зростання витрат домогосподарств, однак водночас створює фінансове навантаження на енергетичний сектор.

    Експерти зазначають, що система ПСО є тимчасовим рішенням, яке діє в умовах воєнного стану. Після завершення війни Україна, ймовірно, поступово перейде до більш ринкової моделі ціноутворення, що може означати перегляд тарифів.

    Повертаючись до травневих змін, найбільше зростання витрат відчують саме ті домогосподарства, які використовують електроопалення. Для них різниця у тарифі може бути суттєвою, особливо за високих обсягів споживання.

    Наприклад, якщо домогосподарство споживало 2000 кВт-год на місяць, то за пільговим тарифом воно платило близько 5280 грн. Після переходу на загальний тариф ця сума зросте до понад 8600 грн. Водночас у літній період споживання електроенергії зазвичай зменшується, що частково компенсує зростання ціни.

    Загалом ситуація з тарифами на комунальні послуги залишається стабільною. За офіційними даними, у березні річна інфляція в Україні становила близько 7,9%, і одним із факторів її зростання стали саме зміни у сфері житлово-комунальних послуг. Водночас електроенергія, газ, опалення та водопостачання залишилися на попередньому рівні.

    Фахівці підкреслюють, що стабільність тарифів є важливим елементом соціальної політики держави в умовах війни. Водночас вони попереджають, що енергетична система України зазнала значних втрат через російські обстріли, і її відновлення потребує значних інвестицій.

    У цьому контексті питання тарифів може знову постати після завершення бойових дій. Однак наразі уряд зосереджується на підтримці населення та забезпеченні стабільного енергопостачання.

    З 1 травня зміни у платіжках за електроенергію торкнуться лише окремої категорії споживачів — тих, хто користувався пільговим тарифом у зимовий період. Для більшості українців умови оплати залишаються незмінними, а держава продовжує утримувати ціни на соціально прийнятному рівні.