Позначка: комунальні послуги

  • В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні нагадали про суворі наслідки для громадян, які систематично не сплачують комунальні послуги. Хоча право власності на житло у боржника зберігається, механізми примусового стягнення працюють так, що людина фактично втрачає можливість розпоряджатися своєю квартирою чи іншими активами.

    Як пояснила адвокатка Олена Воронкова в коментарі для «РБК-Україна», у разі відкриття виконавчого провадження державні та приватні виконавці, як правило, одразу накладають арешт на банківські рахунки і майно боржника. Це — стандартна процедура, яку застосовують по всій країні, незалежно від розміру заборгованості.

    За її словами, навіть невеликі суми — кілька тисяч гривень — можуть стати підставою для видачі судового наказу про стягнення. Закон не встановлює жодного порогу боргу, після якого починається арешт рахунків чи майна: достатньо, щоб постачальник послуг подав заяву до суду і довів наявність зобов’язань між сторонами.

    Якщо між споживачем і комунальним підприємством є договір, компанія може звернутися за судовим наказом. Якщо договору немає — подається позов. Після отримання судового рішення воно одразу передається до виконавчої служби, що автоматично запускає механізм блокування рахунків і накладення арештів.

    При цьому самому боржнику житло ніхто не забирає — арешт не позбавляє права проживання. Але він блокує будь-які дії щодо майна: продати квартиру, подарувати її чи оформити спадкові зміни буде неможливо до повного врегулювання заборгованості.

    Юристи наголошують: у період зростання тарифів та економічних труднощів громадянам варто уважно стежити за станом особових рахунків. Бо навіть невеликий борг після рішення суду може вилитися у повний арешт фінансів і майна.

  • Опалювальний сезон у столиці: Київ готується до найгіршого сценарію

    Опалювальний сезон у столиці: Київ готується до найгіршого сценарію

    За інформацією джерел видання 360ua.news, минулого тижня відбулась закрита нарада на якій розглядались питання запуску опалювального сезону в Києві. Висновки невтішні – столиця готується до найгіршого сценарію.

    Так, за інформацією джерела, енергооб’єкти ДТЕК і Укренерго захищені всього на 15-20%, в той час коли “тепловики” лише на 20-25%. Тобто при інтенсивному обстрілі ймовірність повного блекауту в Києві дуже висока.

    Моделювання показало, що у випадку повного блекауту електротранспорт взагалі не курсуватиме, а автобуси не зможуть в повній мірі забезпечити пасажиропотік столиці.

    У разі блекауту школи працюватимуть виключно як пункти незламності, а дошкільні установи будуть закриті.

    Пересування між Правим та Лівим берегами буде ускладнено, водночас буде рекомендована робота лише підприємств критичної інфраструктури.

    Також при даному розвитку подій тепло у житловому фонді буде забезпечено на рівні +15…+17 градусів, але через відсутність електрики можливі суттєві збої у роботі каналізації та водопостачанні.

    Як зазначає джерело, “це найпесимістичніший сценарій, до якого готуються не тільки в Києві, але проблема в тому, що в столиці наразі проживає біля 4 мільйони жителів”.

    Нагадаємо, фахівець зі зв’язку, радіоелектронної боротьби та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов у своєму телеграм-каналі попередив, що взимку температура в квартирах буде на рівні +5…+10 градусів.

    “Рекомендації виїжджати з Києва на зиму усім трохи ідіотські. Більшості людей нікуди їхати. Але якщо у когось є дачі з пічками і близькі в селах, то варто подумати про запасний варіант. Подивіться на автономні дизельні обігрівачі”, – рекомендує військовий.

  • Підготовка до зими: що робити, щоб не залишитися без опалення

    Підготовка до зими: що робити, щоб не залишитися без опалення

    Місцеві адміністрації звітують про майже 100-відсоткову готовність до опалювального сезону, але частина киян ризикує залишитися без тепла через юридичні, технічні та наслідкові обставини. За словами Олега Попенка, голови Спілки споживачів комунальних послуг, головні ризики пов’язані з типом договорів на теплопостачання, станом мереж і наслідками обстрілів, повідомляє видання novyny.live.

    Як пояснює експерт, перша причина — колективні договори. Якщо будинок підключений до теплопостачання через керуючу компанію або ЖЕК на умовах колективного договору, це може ускладнити підключення або стати підставою для відмови у разі заборгованості. Попенко радить мешканцям укладати індивідуальні договори з теплопостачальником, щоб захистити свій будинок від ризику відключення через проблеми з платежами інших квартир.

    Другою причиною є технічні проблеми: аварійні труби, пошкоджені теплові пункти або неможливість приєднання до ТЕЦ ускладнюють або унеможливлюють подачу тепла. Як приклад експерт наводить випадок 2020 року, коли кілька будинків у Дарницькому районі не були підключені через технічні обмеження приєднання.

    Третя група ризиків пов’язана з пошкодженнями від обстрілів. Нові житлові комплекси з власними котельнями можуть залишитися без тепла, якщо не відновлено базову інфраструктуру — двері, вікна, внутрішні приміщення чи системи, необхідні для безпечної експлуатації. У такій ситуації мешканцям радять змінювати управителя, укладати нові договори або звертатися до державних програм відновлення, зокрема «єВідновлення».

    Окремо Попенко наголошує на важливості вчасної повірки теплових лічильників. Хоча прострочена повірка сама по собі не є причиною відсутності опалення, у такому разі нарахування може здійснюватися за середнім тарифом, що значно підвищить платіжку.

    Щоб мінімізувати ризики, експерт радить мешканцям:
    • укладати індивідуальні договори з теплопостачальником;
    • стежити за технічним станом будинку та оперативно реагувати на аварії;
    • вчасно проходити повірку лічильників;
    • у разі пошкоджень звертатися по державну допомогу на відновлення або змінювати управителя і шукати можливості для укладення нового договору.

  • Фінансова допомога на комунальні послуги, нові можливості для сімей з інвалідністю

    Фінансова допомога на комунальні послуги, нові можливості для сімей з інвалідністю

    Частина українців може отримати додаткову фінансову підтримку для оплати комунальних послуг. Це може суттєво полегшити фінансове становище багатьох сімей.

    Про це повідомляє Департамент соціальної політики.

    Під виплату потрапляють родини, у складі яких є: діти з інвалідністю; особи з інвалідністю I групи (психічні розлади, вади зору або опорно-рухового апарату, інвалідність з дитинства); особи з інвалідністю II групи з дитинства. Розмір виплат залежить від пори року: з квітня по жовтень нараховують 500 гривень на кожну особу з інвалідністю, з листопада по березень – 700 гривень.

    Як отримати гроші на оплату комуналки? У Департаменті також пояснили: щоб отримати виплату, слід звернутися до місцевого управління соціального захисту населення та надати необхідні документи. Серед них: заява на призначення допомоги; паспорт або свідоцтво про народження дитини з інвалідністю; довідка про склад сім’ї; документ, що підтверджує інвалідність (МСЕК, ЛКК або витяг з рішення експертної комісії); рахунки за житлово-комунальні послуги. При цьому слід не забувати, що документи потрібно оновлювати щороку, щоб продовжувати отримувати допомогу.

    Нагадаємо, Україна у співпраці з Сінгапуром покращує розслідування віртуальних активів та криптозлочинів.

  • У Києві залучили колекторів для стягнення боргів за комуналку

    У Києві залучили колекторів для стягнення боргів за комуналку

    У Києві комунальні служби почали залучати колекторські компанії для роботи з боржниками за комунальні послуги. Як повідомляє ТСН, перший такий тендер відбулося в Оболонському районі столиці.

    Переможцем конкурсу стало ТОВ «Антанта Консалтінг», з яким укладено договір на суму близько 1,5 млн грн. Угода діятиме до кінця 2025 року.

    Колектори отримають доступ до бази даних боржників і використовуватимуть стандартні методи впливу: телефонні дзвінки, смс-розсилки та особисті візити.

    Рішення пояснюють зростанням заборгованості після підвищення тарифів на обслуговування будинків. Частина киян відмовляється сплачувати нові нарахування, вважаючи їх завищеними, що й змушує комунальні підприємства переходити до жорсткіших заходів.

  • Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

    Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

    Кияни називають суми у своїх комунальних платіжках «космічними». І значна частина цих грошей йде до КП «Київтеплоенерго» — монополіста, який забезпечує столицю теплом та електроенергією.

    Журналісти проєкту «В тіні каштана» спробували розібратися у фінансах підприємства, яке щороку оперує мільярдами. Але зробити це виявилося непросто: публічної фінансової звітності «Київтеплоенерго» немає — її закрили під приводом воєнного стану.

    Попри це, відомо: у 2023 році Київрада докапіталізувала підприємство на 2,5 млрд грн. Гроші взяли у кредит у Європейського банку реконструкції та розвитку — 50 млн євро на 5 років. І віддавати їх вирішили не компанія і не посадовці, а бюджет міста. Тобто кожен киянин.

    Більше того, міська влада ще й вибила грант на 5 млн євро від ЄБРР. Формальне пояснення — борги населення за тепло. Але чи не головна причина несплат криється у самих тарифах.

    «Київтеплоенерго» самостійно формує їхній розмір і закладає до них… втрати тепла у мережах. Офіційно вони сягають 27%. Це означає, що понад чверть тепла «зникає» по дорозі до споживача, і саме за ці мільярдні втрати кияни платять із власних кишень.

    За словами експерта Олексія Кучеренка, за методикою дозволено включати у тариф лише 13% втрат, але монополіст завищує показники вдвічі. «Це оборудка на мінімум 2–2,5 мільярда гривень на рік. Ліквідація державного контролю відкрила двері для маніпуляцій», — наголошує він.

    Поки влада списує кредити та «тепловтрати» на киян, платіжки для населення залишаються астрономічними.

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

  • Влада готує нове зростання тарифів

    Влада готує нове зростання тарифів

    Українська влада знову готується підвищувати тарифи на комунальні послуги. Міністерство економіки прогнозує, що у 2026–2028 роках вартість електроенергії для населення щороку зростатиме на 10–20%.

    Народний депутат Дмитро Разумков наголосив, що подібні плани ухвалюють в умовах війни, коли 9 мільйонів українців живуть за межею бідності, а борги населення за комуналку вже перевищили 100 млрд грн.

    «Хтось наживається, тоді як люди рахують копійки», — заявив політик, вказавши на фінансові результати енергетичних компаній: у першому півріччі 2025 року вони заробили 46,6 млрд грн, тоді як на початку 2024-го фіксували збитки у 790 млн.

    Разумков нагадав, що за час повномасштабної війни тарифи на електроенергію вже піднімалися двічі:

    • у 2023 році — на 70%,

    • у 2024 році — ще на 64%.

    Ще у 2023-му у парламенті була зареєстрована постанова №9102 про мораторій на підвищення тарифів, адже, на думку депутата, непосильні рахунки люди все одно не зможуть оплачувати.

    Разумков переконаний, що замість нових підвищень влада повинна шукати інші рішення:

    • розвиток альтернативної енергетики з накопиченням енергії та балансуванням пікових навантажень. Для цього потрібні інвестори та прозорі правила гри, пільгове оподаткування і захист від тиску силових структур;

    • впровадження диференційованих тарифів: хто має більше — платить більше, а соціально вразливі отримують адресні субсидії.

    «Сьогоднішня політика влади веде країну не просто у боргову яму, а до соціальної катастрофи. І ми не маємо права заплющувати на це очі!», — підсумував Разумков.

  • Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Починаючи з 2023 року Україна отримує від Японії мільярди гривень в рамках реалізації “Програми екстреного відновлення”. Основні напрями розподілення цих коштів в Україні можна проаналізувати через постанови Кабміну.

    Зокрема, до спеціального фонду державного бюджету спрямовано кошти у сумі 18 млрд. 492 млн. 944,46 тис. грн., які надійшли у 2023 році відповідно до грантових угод між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Урядом України від 09.03.2023 та від 14.04.2023 і не відображені у складі доходів і видатків бюджету у 2023 році відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 22.09.2023 N 1021:

    – Міністерству енергетики на придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентське обслуговування – в сумі 7 млрд. 612 млн. 169, 81 тис. грн.;

    – Міністерству освіти і науки на придбання обладнання для надання освітніх послуг та агентського обслуговування – в сумі 646 млн. 460,34 тис. грн.;

    – Міністерству аграрної політики та продовольства на придбання обладнання для сільського господарства та агентського обслуговування – в сумі 912 млн. 405,06 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування – в сумі 938 млн.169,37 тис. грн.;

    – Міністерству культури та стратегічних комунікацій для Державного комітету телебачення і радіомовлення на придбання обладнання для товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та агентське обслуговування – в сумі 528 млн. 383,52 тис. грн.;

    – Міністерству охорони здоровʼя на придбання обладнання для надання медичних послуг та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 68 млн. 238,56 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного обслуговування, управління відходами від руйнувань, для водопостачання, водовідведення, для сектору комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування та агентського обслуговування – в сумі 6 млрд. 787 млн. 117,8 тис. грн.

    Спрямовано залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 1 млрд. 383 млн. 496 тис. грн., який утворився на 01.01.2025, джерелом формування якого були кошти, що надійшли у 2024 році до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 01.10.2024 N 1133 «Про спрямування за спеціальним фондом державного бюджету коштів, які надходять відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 3) між Японським агентством міжнародного співробітництва та Урядом України від 19 лютого 2024 р., та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 N 1021 і від 27 жовтня 2023 N 1122» та не відображені у складі видатків державного бюджету у 2024 р., на нові бюджетні програми:

    – Міністерству енергетики нa придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 342 млн. 600 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання та конструкцій для гуманітарного розмінування, будівництво обʼєктів навчально-тренувального комплексу та для агентського обслуговування – в сумі 23 млн. 856 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного сполучення та агентського обслуговування – в сумі 17 млн. 40 тис. грн.

    У квітні 2025 року Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали чергову Грантову угоду на 58 млн доларів, яка дає можливість офіційно розпочати реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення України.

    Читайте також: Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби

  • Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

    Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

    Тільки за 2023 рік в Україні суди винесли щонайменше 300 тисяч рішень щодо стягнення боргів за комунальні послуги. Йдеться не лише про тих, хто ігнорує платіжки, а й про пенсіонерів, переселенців, українців за кордоном та навіть тих, хто продає квартири з боргами. Судові процеси запускаються за спрощеною процедурою, без виклику відповідачів — і вже через лічені дні рахунки боржників можуть бути заблоковані, а гроші списані примусово.

    Згідно з аналітикою OpenDatabot, понад 28% усіх цивільних справ у 2023 році стосувалися саме комунальних боргів. Для порівняння: справи щодо банківських кредитів становлять лише 12%.

    Суд без виклику і мінімальні терміни
    За законом, комунальні підприємства можуть подавати до суду без участі боржника — і отримувати судовий наказ упродовж 5 днів. Якщо за наступні 15 днів боржник не подасть заперечення, справа автоматично передається до виконавчої служби. Там рахунки блокуються, кошти списуються, а в разі відсутності грошей — арештовується особисте майно.

    Бухгалтерка одного з ОСББ під Києвом розповіла OBOZ.UA, як це працює:

    “Ми подаємо список боржників юристці. Через кілька місяців отримуємо судові накази. Далі виконавча служба автоматично стягує гроші з рахунків”.

    У списку — навіть пенсіонери та біженці
    Наприклад, мешканець Одещини, 84-річний Микола Федорович, опинився в реєстрі боржників за 7,3 тис. грн боргу за утримання будинку. Комунальне підприємство “Вузівський” навіть не сплатило судовий збір, пояснивши, що має загальний борг мешканців на понад 42 млн грн.

    Суди стають на бік комунальників навіть у випадках, коли люди не проживають у квартирах. Так, у Львові мешканці однієї квартири заборгували 21,8 тис. грн. Суд зобов’язав їх сплатити борг, пеню, інфляційні витрати і навіть судовий збір — загалом 27,8 тис. грн. Один із відповідачів доводив, що з травня 2023-го живе за кордоном, але це суд не переконало.

    Навіть продаж квартири не звільняє від боргу. Жінку, яка володіла житлом лише з лютого по вересень 2023 року, зобов’язали у 2025-му сплатити понад 7 тис. грн — бо саме на неї в цей час було оформлене право власності.

    Ситуація погіршується: боржників усе більше
    За даними OpenDatabot, із початку повномасштабної війни кількість боржників зросла на третину. Найбільші проблеми — у водоканалів, які не можуть підвищити тарифи без дозволу регулятора, але водночас не отримують оплату.

    Судові механізми стали фактично основним способом “вибивання” заборгованостей. А закон дозволяє накладати штрафи, пеню, арештовувати майно та блокувати рахунки.

    Що загрожує боржникам

    • Пеня: 0,01% за кожен день прострочення

    • Судові позови без виклику

    • Арешт майна та рахунків

    • Вилучення побутової техніки, меблів та особистих речей

    • Відключення послуги (якщо технічно можливо)

    Усе це — реальність для тих, хто вчасно не сплачує платіжки. Війна, переїзд чи відсутність проживання в квартирі не звільняє від обов’язку платити. Закон — не на боці боржників.

    Як уникнути боргової пастки?
    Оскаржуйте судові накази протягом 15 днів, фіксуйте факт непроживання, стежте за платіжками та перевіряйте свою присутність у реєстрі боржників Мін’юсту.