Daypolitico

Позначка: комунальні послуги

  • Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

    Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

    Попри чинний в Україні мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, влада готується до зростання корегування ціни на житлово-комунальні послуги. Ці наміри підтверджуються положеннями меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

    У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

    Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

    Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

    Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

    Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

    Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

    За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.

  • Перехід на ринкові тарифи: які ціни на комуналку будуть у 2025 році

    Перехід на ринкові тарифи: які ціни на комуналку будуть у 2025 році

    З листопада 2023 року по жовтень 2024 року тарифи на комунальні послуги в Україні зросли загалом на 18,7%, що стало відчутним ударом по кишенях громадян. Водночас не всі послуги подорожчали – деякі залишилися на колишньому рівні.

    За даними Держстату, електроенергія здорожчала на 63,6%, що стало основним фактором загального зростання тарифів. Також подорожчали:

    • послуги з управління багатоквартирними будинками – на 11,4%;
    • прибирання сміття – на 6,8%;
    • утримання та ремонт житла – на 3,9%.

    Однак, не всі комунальні послуги зазнали підвищення. Вартість водопостачання, каналізації, природного газу, гарячої води та опалення залишилась стабільною.

    Водночас директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначив, що найближчим часом українців чекає перехід на ринкові тарифи на електроенергію. “У нас є вибір: або не буде електрики, або будуть ринкові ціни”, – пояснив експерт, підтвердивши, що ринкові тарифи, ймовірно, введуть протягом 1-1,5 років.

    Таке рішення стане необхідним, оскільки за поточних тарифів країна не зможе забезпечити стабільне енергопостачання. Проте, для деяких споживачів це може означати зниження вартості електроенергії. Харченко підкреслив, що для тих, хто не зможе впоратись із підвищенням цін, слід ввести адресну допомогу, що дозволить знизити навантаження на бюджет.

    “Дешевше буде компенсувати різницю для ветеранів та пенсіонерів, ніж зберігати низькі тарифи”, – резюмував експерт.

  • Українці платитимуть більше за газ: кому це загрожує та як уникнути переплат

    Українці платитимуть більше за газ: кому це загрожує та як уникнути переплат

    Січень 2025 року може стати початком нової ери у платіжках за газ для українців. Тарифи на доставку залишаються незмінними через дію воєнного мораторію, але перерахунок базуватиметься на нових обсягах споживання, що викличе зміни в сумах. Ті, хто економно використовував газ, можуть побачити зниження витрат. Натомість споживачі в малих містах, які використовують газ для опалення, платитимуть більше.

    Як розраховують плату за доставку

    Платіжка за доставку газу складається з двох частин:

    1. Тариф на доставку газу, який залишається фіксованим.
    2. Обсяг спожитого газу, що перераховується щорічно.

    Наразі сума розраховується на основі обсягу споживання за “газовий рік” (1 жовтня – 30 вересня). Наприклад, у 2025 році обчислення проводитимуть за даними споживання з жовтня 2023 по вересень 2024 року.

    Для прикладу, родина з трьох осіб у будинку площею 100 м² витрачає близько 3878 кубів газу на рік. У Харкові це означатиме щомісячну плату за доставку в розмірі 138,9 грн, тоді як у Миколаєві – аж 642,9 грн.

    Кому доведеться платити більше

    Підвищення витрат загрожує тим, хто використовує великі обсяги газу для опалення або проживає в регіонах із розтягнутими газовими мережами й низькою щільністю споживачів. Наприклад, у Миколаєві, Львові чи Закарпатті тариф сягає 1,99 грн за кубометр, тоді як у Києві він найнижчий – 0,384 грн.

    Як зменшити витрати

    Економія газу – ключ до зниження витрат. Простий шлях – підвищення енергоефективності будинку, що дозволить скоротити споживання до 20%. Для згаданої родини це означатиме зменшення обсягу споживання до 3102 кубів і заощадження на доставці:

    • 27,7 грн у Харкові,
    • 96,3 грн у Кропивницькому,
    • 128,4 грн у Миколаєві.

    Також значно скоротяться витрати на сам газ, адже його вартість становить 7,96 грн за кубометр.

    Українці, які не споживають газ, але підключені до мережі, зобов’язані платити за доставку мінімальні обсяги:

    • 39 кубів на рік для приготування їжі,
    • 126 кубів – для підігріву води,
    • 314 кубів – для опалення.

    Ті, хто хоче уникнути цієї плати, мають повністю відключитись від газової мережі.

    Залишається відкритим питання, як зміни вплинуть на більшість домогосподарств. Тенденція до економії енергоресурсів, посилена тарифною політикою, може змусити українців активніше впроваджувати енергоефективні рішення.

  • Якими будуть комунальні тарифи до кінця опалювального сезону

    Якими будуть комунальні тарифи до кінця опалювального сезону

    Уряд України оголосив, що до закінчення опалювального сезону 2024/2025 не будуть підвищені тарифи на низку комунальних послуг, зокрема на електроенергію, газ та опалення. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підкресливши, що держава не планує змінювати ціни на енергетичні ресурси до завершення поточного опалювального періоду.

    Згідно з офіційною інформацією, тарифи на електроенергію залишатимуться на рівні 4,32 грн за 1 кВт*год до 30 квітня 2025 року, оскільки згідно з Постановою №632, ціни для побутових споживачів залишаються незмінними до цього терміну. Міністр енергетики Герман Галущенко також підтвердив, що ціни на електричну енергію для домогосподарств не будуть переглядатися до кінця квітня наступного року.

    Щодо газу, то в грудні українці платитимуть за ним за старими річними тарифами. Вартість газу для населення в рамках річних тарифів варіюється від 7,79 до 9,99 грн за кубометр, залежно від компанії постачальника. Місячні тарифи на газ можуть коливатися від 8,46 до 19,3 грн за кубометр.

    Для прикладу, “Енерджі трейд груп” пропонує тариф 7,799 грн за кубометр, а “Нафтогаз України” – 7,96 грн. Інші компанії, такі як “Тернопільоблгаз збут” і “Прикарпатий енерго трейд”, встановили тариф на рівні 7,96 грн та 7,98 грн за кубометр, відповідно. Однак деякі постачальники, як “Львівенергозбут” та “Рітейл Сервіс”, пропонують значно вищі тарифи, що може відобразитися на місячних рахунках споживачів.

  • Українці подали рекордну кількість заявок на “тисячу Зеленського” за першу добу

    Українці подали рекордну кількість заявок на “тисячу Зеленського” за першу добу

    1 грудня 2024 року в Україні стартувала програма зимової підтримки, яка передбачає виплату тисячі гривень кожному громадянину. Згідно з повідомленнями Міністерства цифрової трансформації, за перші 24 години після запуску програми українці подали понад 2,5 мільйона заявок на отримання допомоги.

    “2 500 000+ заяв про “Зимову єПідтримку” за добу. Це абсолютний рекорд для цифрових сервісів. Безперечно, вона стала наймасовішою онлайн-послугою у світі”, – написав він у себе в Telegram.

    За його словами, українці подали понад 551 тисячу заяв на дітей. Серед тих, хто подав заяви, 64% становлять жінки, 36% – чоловіки, а середній вік складає 30–40 років.

    “Якщо ще не встигли подати заяву, оновлюйте застосунок та оформлюйте допомогу від держави. Послуга настільки швидка, що майже непомітна, щоб подати заяву треба всього кілька секунд. Супернавантаження, до речі, витримали, “Дія” працює стабільно”, – зазначив міністр.

    “Тисяча Зеленського” – головні новини

    У жовтні президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів запровадити з 1 грудня нову програму, відповідно до якої кожен українець отримає 1000 гривень. Програма отримала назву “зимової єПідтримки”. Гроші можна буде витратити на оплату комунальних послуг, квитків “Укрзалізниці”, українських лікарських засобів, книжок та культурних послуг, а  також задонатити на ЗСУ.

    Кабінет міністрів визначив порядок подачі заявки на отримання “зимової підтримки” у розмірі тисячі гривень. Допомога надається одноразово фізичній особі за її бажанням, якщо їй станом на 1 грудня виповнилося 18 років. Для отримання допомоги необхідно мати реєстраційний номер облікової картки платника податків та на момент подачі заявки перебувати на території України, крім тимчасово окупованої території. Отримати допомогу можна також на дітей.

    Учора, в день початку прийому заявок на виплату, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що за 5 годин українці оформили понад 1 000 000 заявок на 1000 гривень у додатку “Дія”.

  • Рекордна кількість справ про банкрутство: хто частіше стає неплатоспроможним в Україні

    Рекордна кількість справ про банкрутство: хто частіше стає неплатоспроможним в Україні

    В Україні цьогоріч вже відкрито 651 справу про банкрутство громадян, що майже вдвічі більше порівняно з попередніми чотирма місяцями. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Верховного суду України. Така кількість перевищила навіть показники за весь минулий рік, коли було розглянуто 575 справ.

    Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

    Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

    Причини зростання

    Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

    Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.

  • Депутат Київради закликає киян не скаржитися на комунальні послуги

    Депутат Київради закликає киян не скаржитися на комунальні послуги

    Мешканцям столиці слід змиритися з можливим зниженням якості комунальних послуг під час війни, вважає депутат Київради від фракції “Удар” Олег Костюшко. У своїй заяві він цинічно порадив киянам знизити свої вимоги до рівня комфорту та перестати оцінювати якість надання послуг, наприклад, “міряючи температуру води чи тиск”.

    На думку Костюшка, незважаючи на важкі умови війни, 99% труб теплопостачання у столиці пройшли необхідні випробування, і система працює у штатному режимі. Він закликав киян порівнювати вартість і якість комунальних послуг з іншими країнами Європи, зокрема Польщею, Румунією та Чехією, де, за його словами, ціни на аналогічні послуги значно вищі.

    “Більшість киян, або якась кількість, вже побували за кордоном і знають, скільки коштує квартирна плата в інших європейських країнах. Порівнюючи ціни та якість, киянам гріх скаржитися,” – заявив депутат.

    Костюшко підкреслив, що столична влада не очікує значного погіршення якості комунальних послуг у період війни. Він зазначив, що всі необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону були виконані, і система працює стабільно.

  • Україна не має коштів на розвиток науки

    Україна не має коштів на розвиток науки

    Український уряд у грудні 2023 року оголосив про намір реформувати Національну академію наук (НАН) України з метою модернізації і підвищення ефективності її діяльності. Проте, на сьогоднішній день, за словами офіційних джерел, жодних значущих змін у роботі НАН не було впроваджено.

    Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

    Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

    За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

    За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

    Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

    Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

    Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

    Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.

  • Нові платіжки за газ. Чого очікувати українцям?

    Нові платіжки за газ. Чого очікувати українцям?

    З січня 2024 року українці зіткнуться із новим видом платежу у квитанціях за комунальні послуги. Жителі багатоквартирних будинків, які користуються газом, отримають додаткові витрати, призначені для технічного обслуговування газових труб всередині під’їзду та квартири. Причиною введення нового платежу стала відсутність систематичного моніторингу технічного стану газових мереж всередині будинків протягом кількох років.

    До 2018 року кошти на ці роботи були включені у вартість газу, яку сплачували оператори газорозподільчих мереж. Однак цю практику відмінили, і тепер операторам необхідно оцінити вартість технічного обслуговування газових труб всередині будинків. Ця сума буде внесена в окремий рядок платіжки за газ.

    Починаючи з 2024 року, українці будуть сплачувати від 25 до 65 гривень щомісяця за технічне обслуговування газових труб всередині будинку. Ця ініціатива направлена на створення фінансового резерву для здійснення необхідних технічних робіт.

    Регулювання нового платежу за газ здійснюється за допомогою трьох документів, що були затверджені українським урядом: наказ Міністерства енергетики №292 від 2 вересня 2023 року, постанова національного регулятора (НКРЕКП) №2291 від 5 грудня 2023 року та методика розрахунку вартості технічного обслуговування, розроблена НКРЕКП.

    До кінця 2023 року українці отримають дві окремі платіжки: одну за газ (сплачувану постачальнику газу) та іншу за доставку газу (сплачувану оператору газорозподільчих мереж). Оператор газорозподільчих мереж відповідатиме за технічне обслуговування труб, які йдуть до багатоквартирного будинку, тоді як самі користувачі будуть відповідальні за труби всередині будинку.

    Вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж буде різною для різних облгазів, і ці тарифи повинні бути оприлюднені на відповідних порталах облгазів. Зазначено, що платежі будуть варіюватися від 25 до 69 гривень, залежно від регіону та стану газових мереж.

    Новий платіж за газ передбачає включення вартості ряду технічних послуг, таких як візуальний огляд газопроводів, перевірка на герметичність з’єднань, перевірка герметичності під тиском та інші процедури, які забезпечують безпеку та надійність газових систем у будинках.

    Нагадаємо, що в українських новинах також з’явилась інформація про відкриття двох нових газових свердловин, що можуть забезпечувати до 200 тисяч кубометрів газу на добу. У той час, коли ці новини висвітлюють розвиток енергетичного сектору в Україні, російський “Газпром” продовжує отримувати прибутки від газу та використовувати їх на ведення війни в Україні.