Daypolitico

Позначка: кримінальне провадження

  • «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    НАБУ та САП 6 жовтня скерували до суду справу в межах масштабної операції «Чисте місто», яка стосується ймовірної земельної корупції у Києві. За версією слідства, учасники злочинної організації намагалися взяти під контроль земельні рішення столичної влади, щоб отримувати цінні ділянки під забудову.

    Одним із ключових механізмів, за даними НАБУ, була так звана «туалетна схема». На перспективних земельних ділянках реєстрували примітивні споруди або права на об’єкти, після чого землю намагалися отримати поза конкурсом — нібито для їхнього обслуговування.

    Слідство стверджує, що до групи входили посадовці КМДА та депутати Київської міської ради. Керівником організації НАБУ називає медійно відомого колишнього депутата Київради, який, за версією правоохоронців, через мережу впливових знайомств міг впливати не лише на земельні та бюджетні рішення, а й на кадрові питання у столичних органах влади. Водночас імена всіх фігурантів у повідомленні НАБУ не називаються.

    За даними антикорупційних органів, упродовж 2023–2024 років учасники схеми планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 70 млн грн. НАБУ заявляє, що реалізації цих планів вдалося запобігти.

    Операцію «Чисте місто» правоохоронці провели ще у лютому 2025 року. У січні 2026-го НАБУ та САП завершили слідство, а тепер обвинувальний акт передали до суду. У справі наразі дев’ять обвинувачених, ще троє фігурантів уже засуджені.

    У НАБУ також заявляли, що учасники схеми використовували засоби конспірації — спеціальний зв’язок, псевдоніми та контрспостереження. За версією слідства, це мало приховати координацію дій та вплив на рішення щодо столичної землі.

    Передача справи до суду означає завершення досудового етапу, але не є підтвердженням вини обвинувачених. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

     

  • Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    У Києві правоохоронці затримали 29-річного чоловіка, якого підозрюють у масштабній шахрайській схемі. За версією слідства, він видавав себе за співробітника Національного антикорупційного бюро України та переконував підприємця, що має впливових знайомих у НАБУ, Державній податковій службі, Бюро економічної безпеки та судах. За «вирішення проблем» чоловік, як стверджують правоохоронці, уже отримав $280 тисяч, а згодом вимагав ще $200 тисяч.

    Справу розслідують Національна поліція за матеріалами Управління внутрішнього контролю НАБУ та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора.

    За даними НАБУ, історія почалася після того, як підозрюваний дізнався від свого батька, що щодо підприємця та його дружини проводяться податкові перевірки приблизно на 32 млн гривень. Батько нібито переконував бізнесмена, що його син займає високу посаду у НАБУ та може допомогти владнати проблеми.

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Розповідав про «зв’язки» у НАБУ, БЕБ і судах

    Слідство вважає, що чоловік використовував образ впливового правоохоронця максимально переконливо. Він оперував юридичною термінологією, посилався на нібито внутрішню інформацію та поступово вигадував нові проблеми, які потребували додаткових грошей.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, він розповідав підприємцю про нібито існування «замовлення» з боку впливових осіб, а також переконував його, що проти бізнесмена буцімто відкрито кримінальне провадження в БЕБ.

    Правоохоронці наголошують: такого кримінального провадження насправді не існувало.

    Саме за «вирішення» податкових і судових проблем, а також за начебто припинення можливого кримінального переслідування чоловік, за даними слідства, поступово отримував великі суми готівкою.

    У період із вересня 2025 року до березня 2026 року підприємець передав йому загалом $280 тисяч.

    Після $280 тисяч попросив ще $200 тисяч

    На цьому, за версією слідства, схема не завершилася.

    Підозрюваний повідомив підприємцю, що для остаточного «вирішення» проблем необхідно передати ще $200 тисяч.

    За ці гроші він начебто мав організувати одразу кілька дій: провести штучне банкрутство, домогтися скасування штрафних санкцій та зняти арешт із активів бізнесмена.

    Таким чином, загальна сума, яку фігурант намагався отримати від підприємця, наближалася до пів мільйона доларів — $480 тисяч. У самому НАБУ справу назвали «$500 000 за вирішення питань».

    Саме під час передачі останньої частини грошей чоловіка й затримали.

    Приніс підроблений судовий документ

    Одна з найцікавіших деталей справи — спроба переконати підприємця в реальності своїх «можливостей» за допомогою документів.

    За даними НАБУ, на зустріч, під час якої мав отримати $200 тисяч, підозрюваний приніс підроблений судовий документ, який нібито підтверджував закриття справи.

    Правоохоронці затримали чоловіка безпосередньо під час отримання коштів.

    Після цього слідчі провели обшуки у Києві та Харкові — за місцями, пов’язаними з підозрюваним, а також у його автомобілі.

    За інформацією правоохоронців, під час слідчих дій вилучили гроші, мобільні телефони та інші речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

    Йому загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах

    29-річному чоловікові повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу.

    Його дії кваліфікували за частиною 5 статті 190 КК України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, а також за частиною 2 статті 15 та частиною 5 статті 190 — замах на таке шахрайство.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 998 тисяч гривень. Про це також повідомляє УНН із посиланням на матеріали правоохоронців.

    Водночас слідство триває, а остаточну винуватість чоловіка має встановити суд.

    НАБУ окремо нагадує про презумпцію невинуватості: до обвинувального вироку суду особа вважається невинуватою.

    Чому схема могла виглядати переконливо

    Подібні схеми часто будуються не лише на самій легенді про «впливового правоохоронця», а й на використанні реальних проблем потенційної жертви.

    У цьому випадку підозрюваний, за даними слідства, справді знав про податкові перевірки підприємця та його дружини. Саме це дозволяло йому створювати враження доступу до закритої інформації.

    Додатково чоловік використовував професійну юридичну лексику та демонстрував документи, які мали підтверджувати його розповіді.

    Таким чином, схема могла виглядати для потерпілого не як звичайне телефонне шахрайство, а як реальна пропозиція від людини, яка нібито має доступ до державних органів.

    Правоохоронці не повідомляють, що до схеми справді були залучені працівники НАБУ, БЕБ, ДПС або судів.

    Навпаки, офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що чоловік лише видавав себе за працівника Бюро.

    Шахраї все частіше прикриваються силовими структурами

    Схеми, в яких зловмисники представляються співробітниками правоохоронних органів, в Україні трапляються регулярно.

    «Ненька інфо» раніше писала про випадок у Києві, коли шахраї залякали 13-річну доньку військового заявами про нібито кримінальну відповідальність її батьків та змусили передати понад 2,5 млн гривень.

    Тоді зловмисники представлялися співробітниками силових структур та переконували дитину, що сім’я нібито може бути причетною до фінансування країни-агресора. «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн — Ненька інфо

    Також «Ненька інфо» повідомляла про інший випадок у столиці: 51-річного чоловіка затримали за підозрою у вимаганні $20 тисяч за нібито оформлення інвалідності та зняття військовозобов’язаного з обліку. 

    Окрема велика категорія справ стосується вже реальної корупції та «кришування» незаконного бізнесу. У вересні НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. Йшлося про системне отримання неправомірної вигоди від шахрайських кол-центрів.

    Цю справу також детально висвітлювала «Ненька інфо». Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів — Ненька інфо

    НАБУ цього року розслідує сотні проваджень

    За офіційною статистикою Бюро, лише за січень–серпень 2026 року НАБУ розпочало 521 кримінальне провадження.

    За цей же період 153 особам повідомили про підозру, а до суду направили 72 обвинувальні акти щодо 148 осіб. Загальна сума збитків у справах, переданих до суду за цей період, перевищила 11 млрд грн.

    На цьому тлі історія з псевдопрацівником НАБУ показова ще й тому, що зловмисник, за версією слідства, намагався використати авторитет антикорупційного органу для виманювання грошей.

    Правоохоронці зараз встановлюють усі обставини справи та перевіряють, чи мав чоловік спільників і чи могли бути інші потерпілі.

     

  • Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

    Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

    Підсанкційний український банкір Микола Лагун, тісно пов’язаний з “улюбленим переговорником” Володимира Путіна – фінансистом Кирилом Дмитрієвим, знайшов спосіб повернути собі активи в Україні незважаючи на відкриті кримінальні справи та введені санкції РНБО.

    Нагадаємо, причетний до банкрутства “Дельта Банк” колишній власник фінустанови Микола Лагун, переховується від українського правосуддя у Відні.

    Однією з ключових справ є позов Фонду гарантування вкладів щодо збитків, завданих діями Лагуна та кредитного комітету “Дельта Банку”. Йдеться про схему, за якою банк протягом кількох років видавав фіктивні кредити підставним особам без жодного реального забезпечення. Фонд залучив кошти в уряду й тепер зобов’язаний їх повернути. Суму збитків оцінюють у 23 млрд гривень (близько 500 млн доларів).

    Серед підозрюваних у причетності до шахрайства – сам Микола Лагун, його сестра Антоніна Лагун, яка наразі переховується у Великій Британії та колишня голова правління банку Олена Попова, яка, як і Микола Лагун, отримала російський паспорт. У справі також фігурують екс-топменеджери “Дельта Банк” Денис Тарасюк і Віталій Масюра; нині вони володіють агробізнесом і юридичними компаніями, які продовжують співпрацювати з Лагуном.

    В травні 2026 року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Предметом розслідування стали саме збитки на суму 23 млрд гривень, завдані Фонду гарантування вкладів. Згідно з судовими клопотаннями та ухвалами про арешт активів, слідчі встановили розширений перелік підставних осіб, на чиї імена зареєстровано численні бізнес-структури, що приносять колишньому власнику “Дельта Банку” стабільні мільйонні доходи, поки він переховується у Відні.

    Було проведено обшуки в осіб, на чиї імена реєструвалися активи Миколи Лагуна. Серед них – юридична фірма, що належить колишній юристці “Дельта Банку” Ганні Гуцалюк і є ключовою ланкою тіньового “бек-офісу”, а також Максим Чернов, який керує всіма бізнес-інтересами колишнього власника “Дельти” в Україні.

    Водночас, незважаючи на введені проти Миколи Лагуна санкції та відкриті кримінальні провадження, Лагун продовжує махінації з ділянками “української землі”, якими через структури Лагуна може також володіти Дмитрієв.

    Мова йде зокрема про п’ять ділянок землі в Ірпені загальною площею 21,66 га. У 2020 році землю внесли до статутного капіталу ТОВ “Білдінг Сайд”, після чого компанія збанкрутувала, а серед кредиторів з’явилися структури пов’язані з Миколою Лагуном та його сестрою Антоніною. Тож у разі банкрутства  ТОВ “Білдінг Сайд” земельні ділянки повернуться у власність Миколи Лагуна.

    Але земельний портфель Миколи Лагуна, та ймовірно, його партнера по фінансам та девелопменту Кирила Дмитрієва значно ширший. Зокрема, структурам пов’язаним з Лагуном належать колишні турбази “Ластівка”, “Сосновий бір” і “Трикотажниця”  в  Козині оформлені на “Аскар Тау Інвест”, “Велберт Інвест” та “Імперта”. Їхній власник Геннадій Литвин у публікаціях фігурує серед людей з оточення Лагуна разом із Вадимом Сергієнком, Олексієм Миколенком та Олександром Чабалою.

    В даному контексті варто також згадати про сотні гектар у Білогородці, які за попередніми оцінками вартують біля $30 млн.  Зокрема, мова йде про структури, які раніше належали Миколі Лагуну та його сестрі:  “Білград” – 17 га, “Крем-1” – 29 га, “Графіті-2” — 57 га, “Бородянінвестменс” — 100 га, “Град Вільне” — 116 га.

    Про те, як пересікаються шляхи біглого українського банкіра Миколи Лагуна та улюбленця Путіна –  Кирила Дмитрієва, читайте у нашому матеріалі: Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

     

     

     

  • Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    В Угорщині справа про затримання українських інкасаторів Ощадбанку та вилучення великої суми готівки й золота може стати першим епізодом, який приведе до офіційного кримінального звинувачення проти колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. За даними Financial Times, розслідування вже наближається до завершення, а слідство перевіряє, чи саме Орбан особисто наказав провести операцію навесні 2026 року.

    Йдеться про події 5 березня, коли неподалік Будапешта угорський антитерористичний підрозділ зупинив два броньовані автомобілі Ощадбанку, які прямували з Австрії до України. У машинах перевозили 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Семеро українських працівників банку були затримані, а кошти й дорогоцінний метал вилучені. Угорська влада тоді заявляла про підозри у відмиванні грошей і можливому політичному фінансуванні.

    Україна від самого початку наполягала, що це була звичайна банківська операція в межах регулярного транспортування валютної готівки та золота з Австрії. Ощадбанк заявляв, що маршрут був погоджений заздалегідь, а всі документи на вантаж були оформлені належним чином. Пізніше цю позицію фактично підтвердили й самі угорські правоохоронці: у серпні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини закрила провадження щодо інкасаторів через відсутність складу злочину та визнала походження коштів і золота законним.

    Саме після цього увага слідства змістилася з українських інкасаторів на те, хто і навіщо дав команду на саму операцію.

    Financial Times пише, що колишній прокурор Пал Фюрхт, який навесні працював із цією справою, стверджує: рішення про затримання українців було продиктоване політичним керівництвом, а безпосередній наказ нібито походив від Орбана. За словами Фюрхта, він повідомляв про це керівництву, після чого отримав догану, а згодом щодо нього почали внутрішню перевірку.

    Цю версію підсилюють і раніше оприлюднені дані угорського видання Telex. У червні журналісти повідомляли з посиланням на джерела, знайомі з підготовкою операції, що рішення про перехоплення українського «золотого конвою» ухвалювалося на найвищому політичному рівні, а сам Орбан нібито особисто погодив проведення затримання. Telex також писав, що професійних підстав для настільки силової операції не було.

    Ще одна важлива деталь — позиція тодішнього керівника антитерористичного центру TEK Яноша Хайду. За даними FT, у внутрішніх матеріалах справи він вказував, що силовики діяли на підставі рішення особи, яка формально не мала бути залучена до цієї справи. У матеріалах розслідування цю особу пов’язують саме з Орбаном. Сам Хайду нині фігурує у справі про незаконне затримання українських працівників банку та жорстоке поводження з ними.

    Контекст операції робить справу ще більш політично чутливою.

    На момент затримання інкасаторів Угорщина входила у передвиборчу кампанію. Орбан публічно звинувачував Україну у втручанні у внутрішню політику та можливому фінансуванні опозиції. Вилучені гроші й золото тоді намагалися подати як можливий доказ прихованого фінансування політичних суперників влади. Проте після подальшої перевірки ця версія не підтвердилася.

    Після виборів політична ситуація в країні докорінно змінилася. До влади прийшов Петер Мадяр, а його уряд розпочав масштабну антикорупційну кампанію проти практик і чиновників епохи Орбана. Financial Times описує цю кампанію як частину спроби демонтувати систему впливу, яка сформувалася за 16 років попереднього правління.

    Справу Ощадбанку в новій владі розглядають як одну з найбільш підготовлених у доказовому сенсі.

    Адвокат українських інкасаторів Лорант Хорват заявив Financial Times, що саме цей епізод може стати першим, де проти Орбана буде висунуто офіційне обвинувачення. За його словами, інші корупційні розслідування щодо колишнього прем’єра та його оточення також тривають, але перебувають на менш просунутій стадії.

    Водночас говорити про вирок чи навіть гарантоване пред’явлення обвинувачення ще рано. Наразі йдеться про розслідування та свідчення, які мають бути перевірені прокуратурою і судом. Сам Орбан раніше заперечував корупційні звинувачення та заявляв, що дії його уряду мали законні підстави. Це важливо, оскільки кримінальна відповідальність може бути встановлена лише судом.

    Паралельно нова угорська влада вже взялася за інших представників попередньої системи. Наприкінці вересня парламент позбавив недоторканності двох колишніх міністрів уряду Орбана, після чого їх затримали у справах про підозрюване хабарництво та зловживання державними коштами. Обидва заперечують провину.

    Окремо тривають розслідування щодо колишнього голови центробанку Дьордя Матолчі та його сина. Уряд Мадяра створив новий антикорупційний орган, який уже відкрив низку справ, пов’язаних із можливими зловживаннями за часів попередньої влади.

    Історія з українським «золотим конвоєм» при цьому залишається особливою ще й тому, що тут уже є чітко встановлений фінал попереднього провадження: угорські правоохоронці не знайшли злочину в діях працівників Ощадбанку.

    У серпні 2026 року угорська податкова служба офіційно припинила справу щодо перевезення готівки й золота. Вона встановила законне походження активів, перевірила митні документи, маршрути, електронні пристрої та інформацію від інших європейських правоохоронних органів і не знайшла підстав для продовження кримінального переслідування українців.

    Сам вантаж ще раніше повернули Україні.

    Таким чином, головне питання тепер звучить інакше: якщо транспорт Ощадбанку рухався законно, а версія про відмивання грошей не підтвердилася, то хто саме наказав провести силове затримання і на яких підставах?

    Саме відповідь на це питання може стати юридично найнебезпечнішою для Орбана.

    За даними Financial Times, слідство вже має свідчення колишнього прокурора, внутрішні документи та покази керівників силових структур. Якщо прокуратура визнає ці матеріали достатніми, справа може перейти з політичного скандалу у площину офіційного кримінального обвинувачення.

    Поки що це лише ймовірний наступний крок, але сама історія вже стала одним із найбільш символічних епізодів зміни влади в Угорщині: операція, яку навесні використовували проти України у передвиборчій кампанії, восени може стати однією з перших справ проти самого колишнього прем’єра.

  • Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    В Одесі розслідують резонансне вбивство 50-річного військовослужбовця, яке сталося вранці 30 вересня на Люстдорфській дорозі. За версією слідства, підозрюваний навмисно спровокував дорожньо-транспортну пригоду, після чого під час конфлікту двічі вистрілив у військового.

    Про нові деталі повідомили Одеська обласна прокуратура та Національна поліція.

    За даними правоохоронців, підозрюваний — мешканець Дніпропетровської області старшого віку — їхав автомобілем ЗАЗ у Київському районі Одеси. Побачивши Chevrolet, за кермом якого перебував військовослужбовець, він, за версією слідства, умисно спричинив зіткнення.

    Після ДТП обидва водії вийшли з автомобілів і почали з’ясовувати обставини аварії. Саме тоді конфлікт переріс у стрілянину.

    Два постріли впритул

    Прокуратура стверджує, що під час сварки підозрюваний дістав пістолет і вистрілив військовому в груди.

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Після першого поранення чоловік упав на асфальт. Тоді, за версією слідства, нападник підійшов ближче і зробив ще один прицільний постріл у шию.

    Від отриманих поранень 50-річний військовослужбовець помер на місці.

    Правоохоронці підкреслюють, що обставини події наразі розслідуються саме як умисне вбивство, а не як випадкова ескалація дорожнього конфлікту.

    Підозрюваного затримали на місці

    Поліцейські прибули на Люстдорфську дорогу після повідомлення про стрілянину та виявили тіло чоловіка поруч із Chevrolet.

    Підозрюваного затримали безпосередньо на місці події. За первинною інформацією поліції, водій ЗАЗ намагався залишити місце злочину, однак правоохоронці його зупинили.

    Під час огляду вилучили зброю, стріляні гільзи та інші речові докази. Усе направили на експертизи, які мають встановити тип зброї, її походження та підтвердити інші деталі стрілянини.

    Які статті інкримінують

    Прокуратура повідомила затриманому про підозру в умисному вбивстві за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.

    Спочатку протаранив авто, потім добив пострілом: в Одесі вбили військового

    Поліція також заявила про підозру за ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

    Правоохоронці готують клопотання до суду про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Водночас остаточна юридична кваліфікація може уточнюватися в ході розслідування залежно від висновків експертиз та встановлених обставин.

    Слідство перевіряє мотив

    Одне з головних питань, на яке правоохоронці ще мають відповісти, — чому підозрюваний навмисно спровокував ДТП і що стало справжнім мотивом убивства.

    Наразі прокуратура та поліція не повідомляють про підтверджений мотив і зазначають, що слідство розглядає кілька версій.

    Тому твердження про можливе замовлення, політичний чи інший мотив наразі не підтверджені офіційно.

    За інформацією місцевого видання «Думська», перед стріляниною між водіями міг виникнути конфлікт поблизу пішохідного переходу. Втім, ця деталь ще має бути перевірена слідством.

    ДТП могла бути лише приводом

    Особливу увагу слідчих привертає те, що, за версією прокуратури, зіткнення автомобілів не було випадковим.

    Якщо умисність створення ДТП буде доведена, це може свідчити про те, що аварія використовувалася як спосіб зупинити автомобіль військового та спровокувати подальший контакт.

    Однак на цьому етапі слідства правоохоронці не повідомляють, чи були чоловіки знайомі раніше, чи мав підозрюваний інформацію про потерпілого до моменту ДТП та чи готувався він до злочину заздалегідь.

    Саме ці обставини можуть бути ключовими для встановлення мотиву.

    Що відомо про загиблого

    Публічно правоохоронці повідомили лише, що загиблому було 50 років і він був військовослужбовцем.

    Інших даних про місце його служби, посаду чи військову частину наразі офіційно не розкривають.

    Це може бути пов’язано як із необхідністю сповістити родину, так і з міркуваннями безпеки та слідства.

    Що буде далі

    Найближчим часом слідчі мають отримати результати судово-балістичної та інших експертиз, опитати свідків і проаналізувати записи камер відеоспостереження.

    Окремо перевірятимуть законність походження зброї та обставини, за яких вона опинилася у підозрюваного.

    Суд також має визначити запобіжний захід.

    У разі доведення вини покарання залежатиме від остаточної кваліфікації злочину. Наразі ж чоловік має статус підозрюваного, а його вина може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Розслідування триває, а правоохоронці продовжують встановлювати мотив убивства та причини, через які підозрюваний, за версією слідства, навмисно спровокував ДТП перед стріляниною.

  • Серед поранених 17-річна дівчина: на Львівщині військовий підірвав гранату під час сварки

    Серед поранених 17-річна дівчина: на Львівщині військовий підірвав гранату під час сварки

    У місті Шептицький Львівської області конфлікт на вулиці завершився вибухом гранати та госпіталізацією чотирьох людей. За даними правоохоронців, боєприпас під час суперечки з перехожими підірвав 36-річний місцевий мешканець — військовослужбовець, який на момент події перебував у відпустці.

    Інцидент стався 26 вересня на проспекті Тараса Шевченка. Повідомлення про вибух надійшло на спецлінію 102, після чого на місце виїхали слідчо-оперативна група Шептицького районного відділу поліції, вибухотехніки та інші підрозділи поліції Львівщини.

    За офіційно озвученими даними, внаслідок вибуху ніхто не загинув. Однак четверо місцевих мешканців отримали осколкові поранення.

    Серед постраждалих — троє жінок віком 17, 18 та 56 років, а також 26-річний чоловік. Усіх доставили до лікарні, де їм надали необхідну медичну допомогу. За інформацією, яку наводять українські ЗМІ з посиланням на поліцію, загрози життю постраждалих немає.

    Що передувало вибуху

    За попередньою версією правоохоронців, перед вибухом між 36-річним чоловіком та перехожими виник конфлікт.

    Саме під час цієї суперечки військовослужбовець, який перебував у відпустці, застосував гранату. Детального опису причини конфлікту, його тривалості або того, що саме стало безпосереднім приводом до застосування боєприпасу, поліція станом на 27 вересня не оприлюднювала.

    Тому будь-які припущення щодо мотиву чоловіка або характеру суперечки наразі залишаються непідтвердженими.

    Після вибуху правоохоронці розпочали пошуки підозрюваного. Поліцейські встановили його місцеперебування та затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Ця процедура дозволяє правоохоронцям затримати особу без попередньої ухвали слідчого судді у випадках, прямо визначених кримінальним процесуальним законодавством.

    Відкрили справу про хуліганство

    Слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство.

    Йдеться про особливо тяжкий різновид хуліганських дій із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень.

    Санкція статті передбачає від трьох до семи років позбавлення волі.

    Досудове розслідування триває. Найближчим часом суд має розглянути питання про запобіжний захід для затриманого.

    Водночас правова кваліфікація справи в процесі розслідування може уточнюватися залежно від висновків експертиз, встановлених обставин вибуху та тяжкості отриманих потерпілими травм.

    Вибухотехніки з’ясовують деталі

    На місці працювали фахівці вибухотехнічної служби.

    Саме вони мають встановити точний тип використаного боєприпасу, його походження та інші технічні характеристики. У первинному повідомленні поліція називає предмет гранатою, однак додаткових подробиць — зокрема марки боєприпасу або інформації про те, де військовослужбовець його отримав, — наразі публічно не повідомляли.

    Так само немає підтвердженої інформації, чи мав затриманий законні підстави для зберігання цього боєприпасу.

    Ці питання можуть стати предметом окремих слідчих дій та експертиз.

    Подібні випадки вже траплялися

    Інциденти із застосуванням гранат у громадських місцях періодично фіксують і в інших регіонах України.

    «Ненька інфо» раніше повідомляла про випадок у Дніпропетровській області, де чоловік під час спроби затримання кинув у бік правоохоронців дві гранати. Тоді поранення отримали п’ятеро поліцейських.

    На Дніпропетровщині чоловік кинув гранати в поліцейських — «Ненька інфо»

    Ще один резонансний випадок нещодавно стався безпосередньо на Львівщині. Біля будівлі територіального центру комплектування у Миколаєві Стрийського району стався вибух, унаслідок якого був поранений військовослужбовець ТЦК.

    У тій історії правоохоронці на початковому етапі не повідомляли точний тип вибухового пристрою, тому називати його гранатою було передчасно.

    Вибух біля ТЦК на Львівщині: поранено військового, шукають причетних — «Ненька інфо»

    Також у липні в Києві біля ресторану перехожі знайшли залишену куртку, всередині якої лежали два корпуси гранат та запал. На місце викликали поліцію й вибухотехніків, які вилучили небезпечні предмети та розпочали перевірку їх походження.

    Біля ресторану в Києві знайшли куртку з гранатами — «Ненька інфо»

    Що відомо про стан потерпілих

    Найважливішою деталлю станом на день 27 вересня є те, що всі четверо потерпілих залишилися живими.

    Їхні поранення правоохоронці характеризують як осколкові. Детальні діагнози, характер ушкоджень кожної людини та інформацію про можливу необхідність операцій публічно не розголошували.

    Наймолодшій постраждалій — 17 років.

    Усі четверо є місцевими мешканцями.

    Правоохоронці також поки не повідомляли, чи були всі вони безпосередніми учасниками конфлікту, чи частина потерпілих випадково опинилася поруч у момент вибуху.

    Слідство продовжується

    Наразі основні обставини події вже встановлені: місце вибуху, особа затриманого та кількість постраждалих.

    Втім, слідству ще належить відповісти на низку питань — що стало причиною конфлікту, звідки у військовослужбовця була граната, за яких саме обставин вона здетонувала та чи усвідомлював чоловік небезпеку для людей поруч.

    Остаточні висновки щодо вини 36-річного військовослужбовця може зробити лише суд.

    Поки ж він затриманий, кримінальне провадження розслідується за статтею про хуліганство із застосуванням небезпечного предмета, а четверо постраждалих після вибуху отримують необхідну медичну допомогу.

  • «Медвежатник» для підстави комбата: ДБР знайшло нового фігуранта справи Ширшина

    «Медвежатник» для підстави комбата: ДБР знайшло нового фігуранта справи Ширшина

    Справа про підкидання наркотиків колишньому командиру батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександру Ширшину отримала новий, фактично кримінальний поворот. 23 вересня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ще одному учаснику ймовірної провокації — чоловіку, якого правоохоронці називають відомим у кримінальних колах «медвежатником». За версією слідства, саме він мав спеціальні навички для відкриття чужих автомобілів і допоміг іншим фігурантам потрапити до машини Ширшина.

    ДБР стверджує, що цей чоловік не був випадковим учасником історії. Його нібито спеціально знайшли для реалізації плану з дискредитації військового. Використовуючи кримінальні навички, він відкрив автомобіль Ширшина, після чого троє інших підозрюваних військовослужбовців отримали доступ до салону й, за версією слідчих, заховали там наркотичні засоби та психотропні речовини.

    Саме цей епізод, на думку слідства, був частиною заздалегідь підготовленої операції: створити штучні «докази», повідомити про них правоохоронцям, а потім домогтися затримання Ширшина й відкриття проти нього кримінального провадження.

    Машину відкривали спеціально

    За інформацією ДБР, троє основних фігурантів справи раніше незаконно стежили за екскомандиром і збирали про нього конфіденційні дані.

    Але для проникнення до автомобіля їм, за версією слідства, знадобилася окрема людина зі специфічними навичками. Саме так у справі й з’явився «медвежатник».

    У ніч із 27 на 28 серпня фігуранти проникли до автомобіля Ширшина біля його будинку. Усередині машини, за даними ДБР, вони сховали наркотики та психотропні речовини, попередньо розфасовані у зіп-пакети. Після цього учасники схеми самі повідомили Військову службу правопорядку та поліцію про нібито наявність заборонених речовин в автомобілі.

    Коли Ширшин сів у машину й поїхав у своїх справах, за ним продовжували стежити. Його маршрут, як стверджує слідство, передавали правоохоронцям.

    У Харкові автомобіль зупинили поліцейські. Під час огляду вони знайшли саме ті пакети, які, за нинішньою версією ДБР, були підкладені заздалегідь.

    Ширшин одразу заявив, що його підставили

    28 серпня, ще до того, як правоохоронці оголосили про викриття ймовірної схеми, сам Ширшин публічно заявив, що наркотики йому підкинули.

    Він розповідав, що поліція під час особистого обшуку нічого забороненого в нього не знайшла, а пакет в автомобілі був захований у місці, куди він сам майже не заглядав.

    Ширшин також звернув увагу, що правоохоронці нібито дуже точно знали, де саме шукати пакунок. Тоді ж він повідомляв про підозріле стеження й присутність біля місця події людей, яких вважав пов’язаними із силовими структурами.

    Національна поліція після резонансу заявила, що сигнал про можливу наявність наркотиків надійшов від Військової служби правопорядку. Тодішній т.в.о. керівника Нацполіції Максим Цуцкірідзе доручив окремо перевірити походження цієї оперативної інформації та обставини огляду автомобіля.

    Через два тижні ДБР заявило: наркотики справді підкинули

    9 вересня справа різко змінилася.

    ДБР разом із Департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції повідомило про викриття трьох військовослужбовців окремого штурмового полку, які, за версією слідчих, і організували провокацію проти Ширшина.

    «Українська правда» з посиланням на джерело у правоохоронних органах писала, що йдеться про військовослужбовців 225-го окремого штурмового полку. Саме ДБР у своєму повідомленні номер підрозділу не називало.

    Слідство стверджує, що чоловіки незаконно стежили за Ширшиним, збирали персональну інформацію, організували проникнення в авто, придбали наркотики та психотропи, а після їх підкидання намагалися використати поліцію і ВСП для створення кримінальної справи проти екскомандира.

    За даними прокуратури, у машині йшлося приблизно про 30 пакетів із канабісом та PVP.

    Усіх трьох військових відправили під варту

    11 вересня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи трьом основним підозрюваним.

    Усі вони були відправлені під варту з можливістю внесення застави. Одному з підозрюваних суд визначив заставу 14,9 млн грн, двом іншим — приблизно по 12,6 млн грн.

    Їм інкримінують одразу кілька злочинів: незаконне проникнення до іншого володіння особи, незаконне збирання та поширення конфіденційної інформації, незаконний обіг наркотиків і психотропів, а також підбурення до притягнення завідомо невинної людини до кримінальної відповідальності.

    Новому фігуранту — «медвежатнику» — поки оголосили підозру у пособництві незаконному проникненню до іншого володіння особи. ДБР готує клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

    «Ненька інфо» писала про цю історію ще на самому початку

    Ще 29 серпня «Ненька інфо» повідомляла про огляд автомобіля екскомбата та дивні обставини появи в машині пакетів із невідомими речовинами.

    Обшук авто екскомбата 47-ї бригади: у машині Олександра Ширшина виявили підозрілі речовини за наведенням ВСП

    На той момент ситуація виглядала зовсім інакше: поліція офіційно повідомляла про виявлення речовин, експертиза ще тривала, а сам Ширшин заявляв, що його намагаються підставити.

    Через кілька тижнів версія самого військового фактично стала основною версією слідства ДБР.

    Передісторія конфлікту Ширшина

    Історія набула особливого резонансу ще й через попередні конфлікти Ширшина з військовим командуванням.

    У травні 2025 року, коли він командував батальйоном 47-ї бригади, Ширшин різко критикував окремі бойові завдання на Курському напрямку та публічно заявляв про невиправдані, на його думку, втрати.

    Після цього щодо нього проводили службову перевірку, яка визнала військового недисциплінованим. Водночас у лютому 2026 року суд задовольнив позов Ширшина та скасував одну з дисциплінарних доган.

    Сам Ширшин також заявляв, що пізніше передавав ДБР інформацію про можливі правопорушення в одному зі штурмових підрозділів. Він пов’язував подальше стеження за собою саме зі своєю публічною активністю, хоча правоохоронці наразі офіційно не встановили мотив або замовника ймовірної провокації.

    Головне питання тепер — хто замовив операцію

    Новий підозрюваний суттєво розширює картину справи.

    За версією ДБР, це вже не виглядає як спонтанна дія кількох людей. Слідство описує послідовність, що включала стеження, збір інформації, пошук людини зі спеціальними кримінальними навичками, проникнення до автомобіля, закупівлю та підкидання наркотиків, повідомлення силовиків і передачу їм маршруту військового.

    Тобто йдеться про цілу підготовлену операцію.

    При цьому слідство поки публічно не називає людину, яка могла віддати наказ або бути ініціатором провокації. ДБР лише повідомляє, що встановлення всіх причетних триває.

    Саме це тепер стає центральним питанням справи: якщо підкидання наркотиків було справді організованою провокацією, хто її замовив і навіщо потрібно було дискредитувати колишнього комбата 47-ї бригади.

    Водночас усі викладені обставини щодо конкретних підозрюваних є версією слідства. Їхню винуватість може встановити лише суд.

  • На Закарпатті чоловіка підозрюють у зґвалтуванні власної матері: жінку забрали до лікарні

    На Закарпатті чоловіка підозрюють у зґвалтуванні власної матері: жінку забрали до лікарні

    На Закарпатті правоохоронці затримали 48-річного чоловіка, якого підозрюють у зґвалтуванні власної 68-річної матері. Про можливий злочин поліція дізналася після того, як літню жінку госпіталізували до Іршавської міської лікарні з кровотечею. Саме медикам вона повідомила, що сексуальне насильство щодо неї нібито вчинив її син.

    Про подію повідомило Головне управління Національної поліції у Закарпатській області.

    За даними правоохоронців, повідомлення від медиків надійшло до поліції 16 вересня о 09:02. Працівники лікарні поінформували про госпіталізацію 68-річної місцевої жительки.

    Під час спілкування з медиками потерпіла заявила, що зазнала сексуального насильства з боку власного сина.

    На місце одразу направили слідчо-оперативну групу відділу поліції №1 Хустського районного управління поліції.

    Що, за версією слідства, сталося вночі

    Правоохоронці провели першочергові слідчі дії та почали встановлювати всі обставини того, що сталося.

    За попередньою інформацією поліції, інцидент стався вночі у будинку, де мати та син проживали разом.

    Слідчі стверджують, що зібрані на початковому етапі матеріали попередньо підтверджують слова потерпілої.

    У поліції також повідомили, що 48-річний чоловік під час інциденту перебував у стані алкогольного сп’яніння. Це, за інформацією правоохоронців, підтвердило проведене медичне освідування.

    Інших детальних обставин події, зокрема точного часу можливого злочину та характеру всіх травм потерпілої, правоохоронці у відкритому повідомленні не розкривають.

    Відомо лише, що жінку госпіталізували до лікарні з кровотечею.

    Чоловіка затримали

    Після проведення первинних слідчих дій правоохоронці затримали 48-річного чоловіка в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Ця стаття дозволяє уповноваженій службовій особі затримати людину без ухвали суду у випадках, передбачених законом, зокрема коли є підстави підозрювати її у вчиненні злочину.

    Поліція повідомила, що затриманого мають помістити до ізолятора тимчасового тримання.

    Станом на момент першого повідомлення слідчі готували матеріали для офіційного повідомлення чоловікові про підозру.

    Попередньо його дії кваліфікували за частиною 2 статті 152 Кримінального кодексу України — зґвалтування.

    Досудове розслідування триває.

    Що передбачає стаття 152 КК України

    Стаття 152 Кримінального кодексу визначає зґвалтування як вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із проникненням у тіло іншої людини без її добровільної згоди.

    Частина друга цієї статті охоплює, зокрема, кваліфікуючі обставини, які можуть посилювати кримінальну відповідальність.

    Остаточну правову кваліфікацію дій підозрюваного визначатиме слідство, а питання винуватості може встановити лише суд.

    Тому на цьому етапі коректно говорити саме про підозру, а не про доведений злочин.

    Чоловік користується презумпцією невинуватості та вважається невинуватим, доки його провина не буде доведена в законному порядку обвинувальним вироком суду.

    Поліція збирає докази

    У подібних кримінальних провадженнях слідство може проводити судово-медичні та інші експертизи, допити свідків, огляд місця події й аналізувати медичну документацію.

    У цьому випадку поліція заявила, що вже виконала першочергові слідчі дії та зібрала матеріали, які попередньо підтверджують показання жінки.

    При цьому публічна інформація наразі обмежена.

    Правоохоронці не повідомляли ім’я підозрюваного, точне місце проживання родини чи додаткові персональні дані потерпілої. Це дозволяє не розкривати особу жінки, яка заявила про сексуальне насильство.

    Такий підхід особливо важливий у справах про сексуальні злочини, де захист приватності потерпілих є одним із ключових принципів.

    На Закарпатті вже розслідували інші резонансні злочини в родинах

    Нинішній випадок став ще одним резонансним кримінальним провадженням у регіоні.

    Раніше Nenka.info писала про іншу тяжку справу на Закарпатті — жінку, яка намагалася передати власних дітей сторонній особі для використання в жебракуванні.

    Тоді суд визнав 32-річну мешканку Хустського району винною у торгівлі людьми та призначив їй вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна. За матеріалами справи, вона планувала отримати тисячу доларів за передачу 11-річного сина та 5-річної доньки на два тижні.

    На відміну від тієї історії, у нинішньому випадку розслідування лише почалося, а суд ще не встановлював факту злочину.

    Чому важливо не розкривати зайвих деталей

    Справи, пов’язані із сексуальним насильством, вимагають особливо обережного висвітлення.

    Навіть якщо правоохоронці повідомляють частину деталей, надмірна конкретизація адреси, стану потерпілої, сімейних обставин або інших ознак може фактично дозволити ідентифікувати людину.

    Саме тому у відкритих повідомленнях правоохоронці обмежилися віком потерпілої та підозрюваного, районом події й загальними обставинами розслідування.

    У цій історії також немає підстав публічно називати мотиви чоловіка або робити припущення щодо його психічного стану — таких даних поліція не повідомляла.

    Єдина додаткова обставина, яку підтвердили правоохоронці, — стан алкогольного сп’яніння підозрюваного.

    Що відомо зараз

    Отже, станом на вечір 16 вересня відомо, що до поліції звернулися медики Іршавської міської лікарні після госпіталізації 68-річної жінки.

    Потерпіла заявила, що її сексуально скривдив власний 48-річний син.

    Поліція повідомила, що подія могла статися вночі у будинку, де вони проживали разом. Правоохоронці провели першочергові слідчі дії, а медичне освідування підтвердило, що чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння.

    Його затримали за статтею 208 КПК України.

    Дії фігуранта попередньо кваліфікували за частиною 2 статті 152 Кримінального кодексу України.

    Наразі слідство має встановити всі обставини справи, отримати результати необхідних експертиз та зібрати докази. Остаточну відповідь на питання про винуватість чоловіка може дати лише суд.

  • У Чернівцях незаконно торгували тканинами померлих з використанням інфраструктури КІТ Group

    У Чернівцях незаконно торгували тканинами померлих з використанням інфраструктури КІТ Group

    У Чернівецькому обласному комунальному патологоанатомічному бюро з тіл померлих незаконно вилучали та продавали шкіру та тканини опорно-рухового апарату для виготовлення біоімплантів, а розрахунки проводили через структури КІТ Group.

    Як встановило слідство, в Обласному комунальному патологоанатомічному бюро у місті Чернівці з тіл померлих вилучали шкіру та тканини опорно-рухового апарату для виготовлення біоімплантів. При цьому бюро не мало статусу “банку тканин” і не входило до державного переліку суб’єктів трансплантації. Справу кваліфіковано за ч. 5 ст. 143 КК – незаконна торгівля анатомічними матеріалами, вчинена групою за попередньою змовою.

    Організатором слідство вважає генерального директора бюро Дмитра Гречка. 17 січня 2024 року з’явилася угода про “науково-медичне співробітництво”, а 21 січня 2025-го – договір № 21/01/25 із київським ТОВ “Пробонес”. Морг вилучав матеріали у донорів-трупів, компанія приймала їх і платила. Акт від 7 квітня 2025 року фіксує тканини щонайменше двох померлих і 5334,58 грн оплати, потім такі акти складалися щомісяця.

    Патологоанатомів, за версією слідства, призначили координаторами з трансплантації та водночас включили до бригад з вилучення. У судових матеріалах описано випадки обману родичів та щонайменше три епізоди, коли матеріали вилучалися шляхом маніпуляцій або всупереч відмові родини. Лаборантка виконувала функції кур’єра та відправляла тканини представникам “Пробонес” і третім особам, зокрема залізницею.

    Також, за інформацією слідства, всі незаконні розрахунки по торгівлі біологічними тканинами тканинами померлих здійснювались через структури “КІТ Group” харківського бізнесмена Антона Ткаченко.

    Зокрема, у матеріалах Шевченківського райсуду Чернівців зазначено, що представники “Пробонес” та треті особи з квітня по липень 2026 року щомісяця передавали співробітникам бюро готівку через мережу пунктів обміну валют ТОВ “КІТ Груп”. Потім гроші розподілялися між учасниками. Слідство нарахувало щонайменше 190 тис. грн неправомірного доходу. Чотирьом фігурантам повідомили про підозру; питання щодо запобіжного заходу розглядалися у справах №727/12176/26, №727/12177/26, №727/12178/26 та №727/12180/26.

    Нагадаємо, раніше ми писали, як харківський бізнесмен Антон Ткаченко вибудува масштабну інфраструктуру по відмиванню коштів та легалізації їх за кордоном через близьку до росіян кріптобіржу  WhiteBIT Микити Шенцева та Володимира Носова.

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.