Позначка: кримінальне провадження

  • З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    Вищий антикорупційний суд не продовжив для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака обов’язок носити електронний засіб контролю. Причиною стало медичне застереження: за висновком незалежного спеціаліста, подальше використання браслета могло становити загрозу для його життя та здоров’я.

    Водночас це рішення не означає скасування інших процесуальних обмежень. ВАКС продовжив ще на два місяці низку обов’язків, які діють щодо Єрмака у кримінальному провадженні.

    Про рішення суд повідомила пресслужба ВАКС 15 вересня.

    За інформацією суду, під час розгляду питання про продовження обов’язків стороною захисту були надані пояснення незалежного медичного спеціаліста. Саме вони стали однією з підстав, через які суддя відмовився продовжувати обов’язок носити електронний браслет.

    При цьому ВАКС не повідомляє діагноз Єрмака або конкретний медичний стан, через який пристрій нібито міг бути небезпечним. Тому стверджувати про певне захворювання або характер проблем зі здоров’ям немає підстав.

    Інші обмеження залишилися чинними.

    Єрмак має прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, не залишати визначені судом населені пункти без відповідного дозволу, а також утримуватися від контактів із конкретними підозрюваними та свідками щодо обставин кримінального провадження.

    Окрім цього, у нього залишаються вилученими документи для виїзду за кордон. Йдеться про закордонні та дипломатичні паспорти й інші документи, які дають право залишати Україну.

    Таким чином, фактично суд прибрав лише одну складову контролю — електронний засіб спостереження.

    Це не перша спроба захисту Єрмака домогтися скасування браслета.

    Ще 29 червня ВАКС розглядав відповідне клопотання адвокатів, однак тоді відмовився його задовольняти. Інформація Transparency International Ukraine у базі рішень ВАКС свідчить, що електронний браслет залишався серед процесуальних обов’язків і після попередніх переглядів запобіжного заходу.

    У серпні суд частково пом’якшив обмеження на пересування Єрмака. Захист аргументував необхідність змін його участю у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям.

    ВАКС тоді дозволив ексочільнику ОП за погодженням із детективом, прокурором або судом їздити до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей, а також транзитом перетинати інші регіони.

    Проте електронний браслет у серпні залишили. Захист просив скасувати й цей обов’язок, але суддя не погодився.

    Тепер ситуація змінилася через медичні аргументи.

    Сам Андрій Єрмак після внесення застави ще у травні заявляв, що виконав усі визначені судом процесуальні вимоги, здав документи для виїзду за кордон та носив електронний браслет.

    Кримінальна справа, у якій він має статус підозрюваного, стосується ймовірної легалізації 460 млн гривень, які, за версією слідства, могли мати злочинне походження.

    Йдеться про будівництво елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області.

    НАБУ і САП вважають, що у 2021–2025 роках учасники схеми могли легалізувати понад 460 млн гривень через будівництво чотирьох приватних резиденцій та спільної SPA-зони. У публічних матеріалах справу пов’язують із масштабнішим антикорупційним розслідуванням, відомим як операція «Мідас».

    Сам факт підозри не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    Підозру Єрмаку повідомили у травні 2026 року.

    14 травня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 140 млн гривень. Прокуратура просила визначити більшу альтернативну заставу — 180 млн гривень.

    Після внесення застави Єрмак мав дотримуватися низки процесуальних обов’язків. Серед них були заборона залишати визначену територію без дозволу, здавання паспортів, обмеження спілкування з іншими фігурантами та носіння електронного браслета.

    Повну суму застави — 140 млн гривень — внесли 18 травня, після чого ексчиновник вийшов із СІЗО. Інформацію про надходження грошей підтверджували безпосередньо у ВАКС.

    Заставу збирали протягом кількох днів окремими платежами. За даними ЗМІ, кошти вносили різні фізичні особи. У перші години після рішення суду було перераховано майже 15 млн гривень, а станом на 15 травня сума сягнула десятків мільйонів.

    Справу супроводжував значний суспільний резонанс ще й через попередню політичну роль Єрмака.

    Він очолював Офіс президента Володимира Зеленського з лютого 2020 року до кінця листопада 2025-го. Наприкінці листопада НАБУ проводило обшуки за місцем його проживання на тлі антикорупційних розслідувань в енергетичній сфері. Того ж дня Єрмак подав у відставку, а президент звільнив його з посади.

    Після повідомлення про підозру у травні 2026 року суд неодноразово повертався до питання його запобіжного заходу.

    Першим суттєвим пом’якшенням стало розширення географії дозволених поїздок. Тепер другим стало скасування електронного контролю.

    Однак рішення від 15 вересня принципово не змінює процесуальний статус Єрмака і не скасовує заставу.

    Так само воно не означає закриття справи або визнання підозри необґрунтованою.

    Суд лише переглянув один із обов’язків, які були покладені на підозрюваного після внесення застави.

    Електронний браслет використовується у кримінальному процесі для контролю за місцезнаходженням людини. Водночас закон дозволяє суду переглядати покладені на особу обов’язки, якщо з’являються нові обставини або втрачається необхідність у конкретному обмеженні.

    У випадку Єрмака суд прямо послався на медичну інформацію.

    Тобто ключовим аргументом стало не завершення строку слідства, не зменшення процесуальних ризиків саме по собі і не рішення прокуратури, а потенційний ризик для здоров’я від подальшого використання пристрою.

    При цьому решта встановленого механізму контролю продовжує працювати.

    Єрмак, зокрема, не отримав назад закордонні паспорти та не може вільно залишати визначені судом території. Також залишається заборона на спілкування з окремими фігурантами та свідками провадження.

    Саме тому рішення ВАКС коректніше називати частковим пом’якшенням процесуальних обов’язків, а не повним скасуванням запобіжного заходу.

    Станом на 15 вересня досудове розслідування у справі триває, а суд не встановлював винуватість Єрмака в інкримінованих йому діях.

    Тепер ключовим питанням буде подальший рух справи — зокрема, чи завершать НАБУ і САП розслідування та чи передадуть матеріали до суду для розгляду по суті.

    А поки головна зміна для колишнього очільника ОП полягає лише в одному: після кількох місяців електронного контролю носити браслет йому більше не потрібно — суд визнав, що за наявними медичними даними це може становити загрозу для його здоров’я.

  • Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Редакцію нашого видання зацікавила історія ймовірно неправомірного збагачення суддів Обухівського районного суду разом з прокурором Київській обласної прокуратури, чоловік якої воює за Росію та брав участь у катуванні українських воїнів.

    Так, згідно даних декларацій, судді Обухівського райсуда Потабенко Лариса Вікторівна, Кравченко Максим Володимирович та Зінченко Олександр Миколайович у 06.10.2011 році синхронно отримали у власність ділянки землі у Київській області площею 10 000 м2.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Варто відзначити, що судді отримали ці земельні ділянки в той час, коли чоловік судді Лариси Потабенко – Потабенко Юрій Миколайович обіймав керівну посаду в Обухівській районній державній адміністрації на територіальній юрисдикції якої саме і знаходяться ці ділянки.

    Що цікаво, вищезгадані судді в своїх корупційних кейсах часто мають справу з силовиками з вкрай сумнівною репутацією.

    До прикладу, при розгляді справи про екстрадицію громадянина України Кошового А.Ю. № 12021111050000020 від 11.02.2021 року, яка має явно замовний характер та корупційну складову, судді Обухівського райсуда увійшли у змову з прокуроршою Київської обласної прокуратури Валерією Володимирівною Васечко.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Прокурор Київської обласної прокуратури Васечко Валерія Володимирівна

    Зокрема, редакції нашого видання стало відомо, що відносно прокурора Валерії Васечко та суддів Обухівського райсуду Потабенко, Кравченко та Зінченко було зареєстроване ЄРДР за фактом певних протиправних дій передбачених ч. 3 ст. 255 КК України “Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній”.

    Прокурорша Валерія Володимирівна Васечко родом з Горлівки, що само по собі не являється злочином. З початку 2025 року перевелась до Київської обласної прокуратури, до цього часу працювала в Броварській прокуратурі.

    А що цікаво, так це той факт, що чоловік прокурорші Валерії Васечко – також уроженець Горлівки Васечко Денис Олександрович 21.06.1984 року народження, який був довіреною особою нині ліквідованого колаборанта Армена Саркисяна та разом з ним організував незаконне збройне формування “АрБАТ” бійці якого не тільки воювали проти України, але й були причетні до катування наших воїнів з 2025 року занесений на сайт Миротворець.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Чоловік прокурора Валерії Васечко засновник батальйону АрБАТ

    Так, відповідно до матеріалів справи Nº42023000000001936 від 01.12.2023 чоловік української прокурорші Валерії Васечко, як права рука Армена Саркисяна (Армена Горлівского) допомагав йому у створенні воєнізованого формування батальойн “АрБАТ”, за що отримав підозру 23.07.2025 року.

    Зокрема, в матеріалах справи також зазначено, що Денис Васечко займався підшукуванням та залученням осіб, готових за грошову винагороду надавати їм інформацію про місця розташування обʼєктів критичної інфраструктури, військових обʼєктів, місць дислокації військовослужбовців ЗСУ, представників Сил оборони України, співробітників правоохоронних органів України, військовослужбовців військових формувань України.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Скріншот матеріалів справи Nº42023000000001936

    Як встановило слідство Денис Васечко займався організацією батальйону АрБАТ не пізніше вересня 2022 року, будучи в офіційному шлюбі з прокуроршою Валерією Васечко.

    Нагадаємо, в декларації за 2022 рік Валерія Васечко не просто вказує чоловіка Дениса Васечко в Декларації, але й декларує дохід від його зарплати, тобто підтверджує спільне проживання та спільний побут із найближчим засновником незаконного збройного формування “АрБАТ”.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Скріншот декларації прокурора Валерії Васечко

    Також цікавий нюанс, згідно даних офіційної декларації поданої Валерією Васечко, в 2019 році вони разом з чоловіком стали власником квартири 69,7 м2, якраз в той час коли Денис Васечко активно співпрацював з Арменом Саркисяном і можливо за отримані від нього гроші.

    Варто відзначити, що в декларації Валерії Васечко за 2023 рік інформація про чоловіка колаборанта повністю відсутня.

    Водночас, за інформацією наших джерел, Валерія Васечко до цього часу продовжує спілкування та періодично сумісне проживання з екс-чоловіком коллаборантом.

    Улюбленим місцем зустрічі української прокурорші Валерії Васечко та російського  бойовика Дениса Васечка стала Туреччина, яку після 2022 року Валерія регулярно відвідує.

    Часті вояжі прокурорші Валерії Васечко до “традиційного місця зустрічі російських спецслужб зі своїми агентами”  викликали інтерес в українських спецслужб, які під час чергового відвідування Валерією Васечко Туреччини зафіксували сумісне проживання та близькі контакти між нею та її екс-чоловіком.

    З урахуванням підривного характеру діяльності Дениса Васечко та його участь у зборі даних про військові та стратегічні об’єкти на території України у відношенні прокурорші Валерії Васечко було розпочате внутрішнє розслідування.

    За інформацією джерел нашого видання, свої зустрічі з екс-чоловіком та бойовиком російського терористичного угрупування “АрБАТ” Денисом Васечко прокурорша Валерія Васечко обгрунтувала фразою “він батько моїх дітей”.

    Варто відзначити, що любі зафіксовані контакти такого роду з представниками російських терористичних військових угрупувань для громадян України мали б закінчитись підозрою по статті 111 (державна зрада), але з якоїсь невідомої причини навіть внутрішнє розслідування по прокурорші Васечко було закрите.

    Варто відзначити, що суддів Обухівського райсуда Потабенко Ларису Вікторівну, Кравченко Максима Володимировича та Зінченко Олександра Миколайовича разом з прокуроршою Валерією Васечко зібрав в одному кейсі інший відомий силовик з корупційним шлейфом – Кукос Євгеній Володимирович.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Євгеній Кукос відмовляється воювати за Україну на Донбасі

    Євгеній Кукос став фігурантом ряду журналістських після того, як журналісти знайшли в нього незадекларованої нерухомості на мільйони гривень.

    Наразі Євгеній Кукос займає посаду Начальника відділу в Управлінні карного розшуку міста Києва, який займається розслідуванням диверсій РФ на території Києва.

    Що цікаво, за інформацією наших джерел, в Управлінні карного розшуку новопризначеного начальника не те щоб “не люблять”, а серед рядових співробітників Управління поширена думка, що “Кукос з незрозумілих причин блокує їх роботу”.

    “Новий начальник з нами навіть пити не сідає, не тому що не любить, а тому що розуміє що хлопці можуть не витримати та дійде до фізичного насилля” – зазначає джерело в Управлінні.

    Також показово, що більшість співробітників Управлінні карного розшуку міста Києва були командировані на фронт на Донецький напрямок та отримали статус УБД, крім Євгенія Кукоса, який навідріз відмовляється воювати за Україну на Донбасі.

    Водночас, поведінка Євгена Кукоса повністю логічна в контексті його зв’язків з прокуроршою Валерією Васечко і, відповідно, її чоловіком засновником батальйону АрБАТ Денисом Васечко.

     

     

  • За $1000 — технології для МіГ-29: українця підозрюють у передачі Білорусі військової програми

    За $1000 — технології для МіГ-29: українця підозрюють у передачі Білорусі військової програми

    В Україні розслідують кримінальне провадження щодо ймовірної незаконної передачі Білорусі програмного забезпечення для військового авіаційного тренажера. За версією слідства, громадянин України, який раніше займався розробкою електронних комплексів для підготовки екіпажів МіГ-29, Мі-8, Мі-24 та Іл-76, передав технологію білоруській стороні, а винагорода за неї могла становити лише 1000 доларів. Особливої гостроти справі додає те, що програму могли використовувати для підготовки військових льотчиків країни, яка залишається найближчим військово-політичним союзником Росії та надала свою територію й інфраструктуру для війни проти України.

    Про розслідування 27 серпня повідомила білоруська служба «Радіо Свобода» з посиланням на інформоване джерело. За її даними, йдеться про програмне забезпечення для стаціонарного комплексного тренажера КТС-21М військового призначення. Подібні комплекси використовують для підготовки пілотів бойової авіації, зокрема екіпажів винищувачів МіГ-29.

    За версією українських слідчих, програмне забезпечення було передано білоруській стороні в обхід встановлених обмежень і правил міжнародної передачі товарів, послуг та технологій подвійного призначення. Передача, як стверджується, відбулася не пізніше червня 2025 року. Джерела «Радіо Свобода» повідомляють, що за отриману технологію фігурант справи нібито одержав 1000 доларів.

    У різних публікаціях є розбіжність щодо технічного способу передачі. Білоруська служба «Радіо Свобода» пише про передачу через один із месенджерів, тоді як українські медіа, які переказували матеріал, згадували також кур’єра. Тому достеменно підтвердженим на цей момент варто вважати сам факт, який перевіряє слідство, а конкретний механізм передачі ще потребує уточнення в офіційних матеріалах правоохоронних органів.

    За даними джерела журналістів, кримінальне провадження може стосуватися кількох громадян України. Один із них нібито працює у Білорусі на ЗАТ «Група виробничих технологій і авіаційного машинобудування “Аеромаш”», розташованому у Мачулищах неподалік Мінська.

    Саме це підприємство становить особливий інтерес у контексті справи. За даними «Радіо Свобода», «Аеромаш» займається розробкою, виробництвом, ремонтом та модернізацією авіаційної техніки, а також створенням і обслуговуванням авіаційних тренажерів. На базі КТС-21М можуть готувати пілотів бойових літаків МіГ-29.

    Важливо й те, ким був підозрюваний до описаних подій.

    За інформацією джерел журналістів, українець раніше працював конструктором модульних електронних авіаційних тренажерів. Він мав досвід створення систем для підготовки екіпажів одразу кількох типів військової авіатехніки — вертольотів Мі-8 та Мі-24, винищувачів МіГ-29 і військово-транспортних літаків Іл-76.

    Слідство також вважає, що технологія могла бути передана колишньому колезі підозрюваного, пов’язаному з Інститутом автоматизованих систем Академії наук України. Водночас повних імен фігурантів у відкритих джерелах поки що не оприлюднено, тому робити висновки про конкретних осіб до появи офіційних матеріалів правоохоронців було б передчасно.

    Після викриття правоохоронці провели обшуки за місцем проживання підозрюваного. За даними журналістів, було вилучено мобільні телефони та електронні носії інформації, які можуть містити докази комунікації та передачі програмного забезпечення.

    Суд поки не відправив чоловіка під варту. До нього застосували запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, тобто підозрюваний має виконувати покладені судом процесуальні обов’язки, однак залишається на свободі. Розслідування триває.

    Чому така програма може бути важливою

    КТС-21М — це не звичайний комп’ютерний симулятор у побутовому розумінні. Комплексні авіаційні тренажери створюють для відпрацювання дій екіпажу максимально близько до реального польоту: від запуску систем та навігації до виконання процедур у складних або аварійних ситуаціях.

    Їхня цінність полягає в тому, що військовий льотчик може багаторазово відпрацьовувати небезпечні сценарії без використання справжнього бойового літака, пального, ресурсу двигунів і ризику втрати техніки або екіпажу.

    Програмне забезпечення є критично важливою частиною такого комплексу, оскільки саме воно моделює поведінку систем літака, параметри польоту та реакцію машини на дії пілота. Тому передача спеціалізованого софту для військового тренажера країні, яка бере участь у військовому співробітництві з Росією, може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайний продаж комп’ютерної програми.

    Особливий контекст створює й місце розташування підприємства «Аеромаш» — Мачулищі.

    Там розташована одна з ключових білоруських військових авіабаз. Авіабаза Мачулищі використовується ВПС і військами ППО Білорусі та здатна приймати різні типи військової авіації, включаючи Іл-76, Ан-26, Мі-8 і Мі-24. Після початку повномасштабного російського вторгнення об’єкт також використовувався російськими військовими.

    Саме з білоруських аеродромів у перші місяці великої війни Росія здійснювала бойові вильоти проти України. Білорусь офіційно не оголошувала про вступ своєї армії у війну, однак територія країни використовувалася для вторгнення російських сухопутних підрозділів, роботи російської авіації та запусків ракет.

    І військова взаємодія Мінська та Москви не припинилася. У 2026 році зберігаються повідомлення про використання білоруської території та інфраструктури для підтримки російської військової діяльності. Окремі дослідження також вказують на використання території Білорусі для технічного забезпечення маршрутів російських безпілотників під час атак на Україну.

    Водночас білоруський сегмент інтернету дедалі активніше використовується і для вербування громадян Білорусі на контрактну службу у російській армії. Deutsche Welle у серпні повідомляла про збільшення кількості відповідних оголошень, де білорусам пропонують службу у ЗС РФ та участь у війні проти України.

    Тому будь-який витік спеціалізованих українських військових або подвійних технологій у Білорусь правоохоронці розглядають через значно ширший безпековий контекст — можливість їх подальшого використання не лише Мінськом, а й російським військово-промисловим комплексом.

    Особливо це стосується технологій, пов’язаних з МіГ-29. Ці винищувачі залишаються на озброєнні як Білорусі, так і Росії, а отже, обладнання для підготовки екіпажів має практичну військову цінність.

    При цьому в самій справі наразі залишається багато невідомого.

    Не оприлюднено, яку саме версію програмного забезпечення передали, наскільки вона була повною, чи містила закриті технологічні рішення, чи потрапила вона безпосередньо на підприємство «Аеромаш» і чи використовувалася після передачі для фактичної підготовки білоруських військових пілотів. Немає й публічного підтвердження, що технологія надалі була передана російській стороні.

    Так само на момент публікації немає підстав стверджувати, що фігурант уже визнаний винним. Йдеться про версію слідства і кримінальне провадження, а остаточну правову оцінку може дати лише суд.

    Проте навіть відомі зараз обставини роблять історію показовою. Людина з професійними знаннями у сфері військових авіаційних тренажерів, за версією слідства, могла передати союзнику Росії програмне забезпечення для підготовки екіпажів МіГ-29 — і отримати за це лише тисячу доларів.

    На тлі війни, у якій авіація, ППО, ракети та технології підготовки екіпажів залишаються стратегічними ресурсами, ця сума виглядає особливо разюче. А слідству тепер належить встановити головне: хто саме отримав програму, як її використали і чи могла вона зрештою посилити військові можливості Білорусі або Росії проти України.

  • Пасько залишає КМДА на тлі нових обвинувачень, зберігаючи вплив на підряди в інтересах заступника Кличка

    Пасько залишає КМДА на тлі нових обвинувачень, зберігаючи вплив на підряди в інтересах заступника Кличка

    Ілля Пасько, заступник директора Департаменту освіти і науки КМДА — начальник управління капітальних видатків, може втратити формальну посаду, але зберегти вплив на процеси, які перебувають у зоні його колишньої відповідальності. Йдеться про будівництво, капітальні ремонти та інші витрати на інфраструктуру столичних шкіл і дитячих садків.

    За інформацією джерела, знайомого з процесами всередині Київської міської адміністрації, Пасько вже позбавлений бронювання, однак його мобілізація найближчим часом не очікується через кримінальне провадження, у якому він фігурує. Джерело пов’язує його звільнення не із завершенням роботи в цьому напрямку, а з можливим появленням нових епізодів у кримінальній справі. За цією версією, дистанціювання від формальної посади має знизити політичні ризики для міської влади, не обов’язково змінюючи систему неформальних домовленостей навколо підрядів.

    Публічно цей перехід поки не оформлений. На сайті Департаменту освіти Пасько продовжує значитися на своїй посаді. У декларації за 2025 рік, поданій 12 березня 2026 року, він також вказаний як заступник директора департаменту — начальник управління капітальних видатків. Відкритого розпорядження про його звільнення або переведення на момент підготовки матеріалу редакція не виявила.

    Це важливо не лише як кадрова деталь. Управління, яке очолював Пасько, пов’язане з однією з найбільш фінансово ємних частин роботи столичного департаменту освіти — з капітальними видатками на будівництво та ремонт об’єктів, включно зі школами, дитячими садками та захисними спорудами.

    Саме ця сфера вже опинилася в центрі кримінального провадження. У 2025 році правоохоронці повідомили про підозру Паську та начальнику відділу планування капітальних видатків департаменту Олександру Шевчуку. За матеріалами справи, йшлося про заволодіння понад 2,2 млн грн, виділених на ремонт ліцею та шкільних укриттів. Слідство стверджувало, що підрядник необґрунтовано отримав бюджетні кошти, що було підтверджено проведеними експертизами.

    Якщо джерело має рацію, після формального звільнення Паська з КМДА може зберегтися його участь у процесах навколо будівельних і ремонтних проєктів. За його версією, Пасько продовжить взаємодіяти з підрядниками та впливати на рішення вже не як офіційний керівник управління, а через збережені зв’язки всередині системи. Джерело пов’язує цей вплив з інтересами заступника голови КМДА Валентина Мондрієвського (заступника Кличка), який координує роботу Департаменту освіти і науки.

    При цьому звільнення Паська не означає, що із системи виходить його найближче робоче оточення. Олександр Шевчук, начальник відділу планування капітальних видатків, який разом із Паськом фігурує в тому самому кримінальному провадженні, продовжує працювати в департаменті. Саме через цей напрям проходять планування видатків і підготовка рішень щодо капітального ремонту об’єктів освіти.

    Якби звільнення Паська означало повний розрив із цим напрямом, логічним наступним кроком було б перерозподілення повноважень, зміна людей, які беруть участь у підготовці та погодженні видатків, і зміна відносин із підрядниками. Якщо ж неформальні зв’язки збережуться, кадрове рішення може виявитися переважно політичним. Офіційно людину виводять зі структури, але пов’язані з нею процеси продовжують працювати через інших учасників.

    Особливе значення в цьому контексті має кінець бюджетного року. Восени муніципальні структури починають закривати виконані роботи, оформлювати акти та проводити розрахунки за укладеними договорами. У цей період особливо показовими є зміни у вартості контрактів, додаткові угоди, нові договори з уже знайомими підрядниками та послідовність платежів. Саме тому жовтень і листопад 2026 року можуть стати своєрідним тестом нинішнього кадрового рішення.

    Якщо після звільнення Паська зміняться підрядники, ланцюжок погоджень і люди, які ухвалюють рішення щодо капітальних видатків, це свідчитиме про реальний перерозподіл впливу. Якщо ж у системі збережуться ті самі учасники, підрядники та механізми ухвалення рішень, це може вказувати на те, що формальна кадрова перестановка не призвела до зміни самої конструкції.

    Для Мондрієвського ця ситуація також має окреме значення. Він координує роботу Департаменту освіти і науки КМДА, до сфери якого належать зокрема питання фінансування та розвитку освітньої інфраструктури. Публічно Мондрієвський регулярно коментує стан столичної освіти — роботу шкіл, безпеку, ремонти та відновлення після атак. Саме тому можливі зміни в команді, яка відповідає за капітальні видатки, безпосередньо зачіпають напрям, який перебуває в його зоні відповідальності.

    Поки кадрове рішення виглядає незавершеним. Формальна дистанція між Паськом і КМДА може збільшитися, але наскільки далеко зайде реальний поділ повноважень, покажуть рішення щодо столичних шкіл і дитячих садків найближчими місяцями.

  • П’яне «виховання» закінчилося операцією: офіцер ТЦК жорстоко побив солдата на Прикарпатті

    П’яне «виховання» закінчилося операцією: офіцер ТЦК жорстоко побив солдата на Прикарпатті

    На Івано-Франківщині працівники Державного бюро розслідувань затримали старшого лейтенанта одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За версією слідства, офіцер у стані алкогольного сп’яніння побив 45-річного військовослужбовця, який у цей час перебував на службі. Наслідки конфлікту виявилися серйозними — потерпілого госпіталізували, а отримана ним травма потребувала оперативного втручання.

    Інцидент стався в одному з районних ТЦК та СП Івано-Франківської області в ніч проти 13 серпня. За інформацією слідства, старший лейтенант, який обіймав посаду заступника начальника роти, серед ночі приїхав до територіального центру. Як згодом встановили правоохоронці, офіцер перебував у стані алкогольного сп’яніння.

    У цей час 45-річний військовослужбовець зі Львова ніс службу в наряді. Саме він, за даними ДБР, і став жертвою дій старшого лейтенанта.

    Вирішив «виховати» підлеглого

    У ДБР повідомляють, що офіцер почав принижувати військовослужбовця та демонструвати свою зверхність. Зрештою словесний конфлікт переріс у фізичне насильство — старший лейтенант застосував силу до підлеглого.

    Саме формулювання про «виховання» використовує Державне бюро розслідувань, описуючи обставини події. Слідчі вважають, що офіцер фактично вирішив таким способом продемонструвати свою владу над солдатом.

    Побиття мало серйозні наслідки. Потерпілий отримав закритий розрив лівого акроміально-ключичного з’єднання — травму в ділянці плечового пояса.

    Близько 05:00 13 серпня 45-річного військовослужбовця доставили до лікарні. Після огляду медики направили його для проведення оперативного втручання.

    Таким чином, нічне «виховання», як його характеризують правоохоронці, завершилося для солдата госпіталізацією та необхідністю операції.

    Експертиза показала 0,69 проміле

    Окремо слідчі перевірили інформацію про можливе алкогольне сп’яніння офіцера. За даними ДБР, на це вказували як показання очевидців, так і результати медичного освідування.

    Прилад зафіксував у старшого лейтенанта 0,69 проміле алкоголю.

    Після отримання інформації про побиття слідчі ДБР почали збирати докази. Правоохоронці допитали потерпілого, свідків та очевидців, провели слідчі експерименти, вилучили документи, які стосуються проходження військової служби учасниками події, а також отримали медичну документацію щодо травм потерпілого.

    Старшого лейтенанта зрештою затримали.

    Офіцеру повідомили про підозру

    Затриманому повідомили про підозру в перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчиненому в умовах воєнного стану.

    Справу кваліфікували за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України. За даними ДБР, у разі доведення вини підозрюваному може загрожувати до 12 років позбавлення волі.

    Водночас важливо, що на цьому етапі йдеться саме про підозру. Остаточне рішення щодо винуватості військовослужбовця може ухвалити лише суд.

    ДБР також звернулося до суду з клопотанням про обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини нічного конфлікту, зокрема події, які безпосередньо передували застосуванню сили.

    ДБР заявляє про принципову реакцію на насильство щодо підлеглих

    У Бюро окремо наголосили, що реагують на випадки перевищення влади військовими посадовцями, зокрема застосування насильства та приниження підлеглих.

    Нинішня справа на Прикарпатті не є першим розслідуванням щодо можливого насильства у структурах територіальних центрів комплектування.

    У річному звіті ДБР за 2025 рік, наприклад, окремо згадувалося розслідування щодо одного з районних ТЦК Івано-Франківської області. Тоді правоохоронці перевіряли скарги на побиття, приниження та інші можливі зловживання. Слідчі заявляли про виявлені епізоди перевищення влади одним із офіцерів-керівників.

    У лютому 2026 року ДБР також повідомляло про розслідування щодо офіцера одного з ТЦК на Київщині, якого підозрювали у застосуванні фізичного насильства до мобілізованих.

    Тому новий інцидент на Прикарпатті знову актуалізує питання не лише персональної відповідальності конкретного військовослужбовця, а й контролю за дотриманням законності та військової дисципліни всередині територіальних центрів комплектування.

    Що відомо про потерпілого

    Ім’я 45-річного військовослужбовця правоохоронці не розголошують. Відомо лише, що він зі Львова та в момент конфлікту перебував у наряді.

    Так само ДБР не оприлюднює ім’я затриманого старшого лейтенанта та не називає конкретний районний ТЦК та СП Івано-Франківської області, де стався інцидент. Тому називати конкретний територіальний центр або особу офіцера без офіційного підтвердження наразі немає підстав.

    За інформацією ДБР, травма потерпілого була достатньо серйозною, щоб медики ухвалили рішення про необхідність операції.

    Станом на вечір 14 серпня слідство у справі продовжується. Подальший розвиток ситуації залежатиме, зокрема, від рішення суду щодо запобіжного заходу та результатів експертиз.

    Наразі офіційно встановлена слідством картина виглядає так: старший лейтенант районного ТЦК, за версією ДБР, приїхав на місце служби у стані алкогольного сп’яніння, вирішив «виховати» 45-річного підлеглого, застосував до нього фізичну силу, після чого потерпілий із серйозною травмою опинився в лікарні. Самого офіцера затримали, а тепер йому може загрожувати багаторічне ув’язнення.

  • Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Правоохоронці провели масштабну операцію проти шахрайських call-центрів, які виманювали гроші в українців та іноземців під приводом інвестицій, банківських операцій і повернення раніше втрачених коштів. У результаті спецоперації припинено діяльність 94 таких call-центрів, а правоохоронці провели 411 обшуків.

    Про це повідомила Національна поліція України.

    До операції були залучені співробітники Нацполіції, Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора. Загалом правоохоронці відпрацювали 867 адрес, за якими могла функціонувати шахрайська інфраструктура.

    Під час обшуків правоохоронці виявили 1794 повністю обладнані робочі місця. За даними слідства, вони використовувалися операторами, адміністраторами та іншими учасниками злочинних схем для масових телефонних контактів із потенційними жертвами.

    У межах проведених слідчих дій вилучили 3336 одиниць комп’ютерної техніки, 1346 мобільних телефонів, понад 5200 SIM-карток, 90 банківських карток та засоби доступу до 20 криптовалютних гаманців. Також правоохоронці вилучили 22 автомобілі.

    Окремо слідчі зафіксували значні обсяги готівки та цінностей. Йдеться приблизно про 2 мільйони доларів США, 64 тисячі євро, готівкові кошти у гривнях, кілограм банківського золота у злитках та ювелірні вироби.

    У межах розслідування вже встановлено 67 фінансових інструментів, які могли використовуватися для вчинення кримінальних правопорушень. Серед них 40 банківських карток або рахунків, 12 криптовалютних гаманців та 15 осіб, яких слідство відносить до так званих дропів.

    За даними правоохоронців, шахрайські call-центри мали розгалужену структуру та працювали за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори отримували бази потенційних потерпілих, після чого телефонували їм і під різними приводами намагалися заволодіти грошима або отримати доступ до банківських рахунків.

    В одному з поширених сценаріїв зловмисники представлялися працівниками банків. Вони повідомляли людині про нібито підозрілу операцію, спробу списання коштів або загрозу блокування рахунку. Після цього жертву переконували повідомити реквізити картки, коди підтвердження або виконати певні дії у банківському застосунку.

    Інша схема була пов’язана з фіктивними інвестиціями. Оператори видавали себе за брокерів та переконували людей вкладати гроші у неіснуючі інвестиційні або криптовалютні платформи. Потерпілим могли демонструвати підроблену інформацію про нібито прибуток, щоб спонукати їх переказувати нові кошти.

    Ще одним способом обману було так зване повернення втрачених грошей. Шахраї знаходили людей, які вже стали жертвами інших афер, і пропонували їм за винагороду допомогти повернути кошти. Насправді це був лише новий етап шахрайства, під час якого з потерпілих намагалися отримати додаткові гроші або банківські дані.

    За інформацією слідства, жертв також могли переконувати оформлювати кредити, переказувати кошти на підконтрольні рахунки або встановлювати на телефони та комп’ютери програми віддаленого доступу. Такий доступ давав зловмисникам можливість контролювати пристрій потерпілого та здійснювати операції з його рахунками.

    Окремі call-центри спеціалізувалися на потенційних інвесторах. Контактні дані людей, які цікавилися інвестиціями, збирали до баз, після чого використовували для здійснення дзвінків або передавали іншим учасникам шахрайської мережі.

    Правоохоронці також виявили call-центри, які працювали з громадянами країн Європейського Союзу. Потенційним потерпілим пропонували інвестувати через фіктивні брокерські платформи, а після встановлення програм віддаленого доступу отримували можливість керувати їхніми пристроями. Викрадені кошти, за даними слідства, надалі могли переводити через криптовалютні біржі на підконтрольні рахунки та електронні гаманці.

    Серед виявлених схем була й діяльність із продажу біологічно активних добавок. Оператори пропонували їх громадянам як засоби для лікування різних захворювань, хоча такі товари не мали відповідного медичного призначення.

    Наразі 26 фігурантам уже повідомили про підозру. Правоохоронці продовжують аналізувати вилучену техніку, банківські операції та криптовалютні транзакції. Також встановлюються організатори схем, інші учасники мережі, потерпілі та остаточний розмір завданих збитків.

    Дії фігурантів кваліфікують, зокрема, як шахрайство та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Залежно від обставин і доведених епізодів фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Таким чином, правоохоронці заявляють про масштабне викриття інфраструктури, яка могла системно виманювати кошти у громадян за допомогою телефонного шахрайства, фіктивних інвестицій та незаконного отримання доступу до банківських рахунків.

  • ДБР порушило справу щодо підробки диплома главою НБУ Андрієм Пишним

    ДБР порушило справу щодо підробки диплома главою НБУ Андрієм Пишним

    Як повідомляє УНІАН, Шевченківський райсуд Києва зобов’язав ДБР внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування ймовірної підробки документів про профільну освіту голови НБУ Андрія Пишного.

    Відповідно до матеріалів справи, Пишний не навчався у Сумському філіалі “Університету сучасних знань”, проте на його ім’я оформили документи, які дозволили йому вступити одразу на четвертий курс банківської академії та отримати диплом.

    ФОТО: Ухвала Шевченківського райсуду м Києва про зобов’язання ДБР відкрити кримінальну про підроблений диплом Пишного

    Нагадаємо, детально про головні корупційні скандали за участю Андрія Пишного, в тому числі про підроблений диплом глави Нацбанку, читайте у нашому журналістському розслідуванні – Під главою НБУ “захиталось крісло”.

    Зокрема, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Також, у фінансових колах загальновідома арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна.  Арт-галерея слугувала неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Під час таких зустрічей впливові фінансисти та бізнесмени мали можливість через “благодійні внески” повирішувати з Пишним свої питання. Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Також, раніше ми писали, що Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів НБУ на фоні ймовірної відставки

     

  • Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.

    Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.

    Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної  кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.

    Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва

    Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.

    З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина  займалася приватною юридичною практикою, далі  карколомна кар’єра на держслужбі.

    З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.

    В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період  з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.

    ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина

    Мова йде про розтрату 2,52 млн грн бюджетних коштів, призначених для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Фігуранти перерахували гроші ТОВ “Європейська правова група” та низці ФОПів без достатніх на те правових підстав.

    З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина  у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.

    Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності

    У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції –  за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).

    Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.

    Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті

    В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.

    З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.

    Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.

    Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення

    Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.

    Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.

    За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:

    ● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
    ● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
    ● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).

    За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.

    ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних

    “Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.

    Темна сторона подружжя Стефанішиних –  як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних

    Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.

    Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.

    ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин

    Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.

    В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.

    Офіційно пара розвелась у 2017 році, за твердженням Ольги Стефанішин “через домашнє насильство та вживання алкоголю” з боку Михайла.

    У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.

    ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю

    Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.

    “Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.

    Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано  сп’яніння (1,23 % проміле).

    Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.

    В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.

    ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним

    Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.

    Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника

    Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.

    Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.

    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування

    Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.

    Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.

    В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.

    Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.

    В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ.  Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.

    “Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.

    Як повідомляє ТГ канал  Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.

    За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.

  • Стрілянина під час мобілізації в Одесі: чоловік відкрив вогонь по військових ТЦК — четверо поранених

    Стрілянина під час мобілізації в Одесі: чоловік відкрив вогонь по військових ТЦК — четверо поранених

    В Одесі правоохоронці затримали 32-річного чоловіка, якого підозрюють у стрілянині по військовослужбовцях територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент стався ввечері 2 серпня під час проведення заходів з оповіщення. Внаслідок стрілянини поранення отримали четверо військових. Поліція відкрила кримінальне провадження, а вилучену у затриманого зброю направили на експертизу.

    За інформацією правоохоронців та Одеського обласного ТЦК та СП, подія сталася близько 19:30 в одному з районів Одеси. Військовослужбовці районного територіального центру комплектування проводили передбачені законодавством заходи з оповіщення населення, коли чоловік відкрив у їхній бік вогонь.

    У перших повідомленнях у соціальних мережах фігурувала інформація про інцидент на вулиці Космонавтів. Згодом факт стрілянини та поранення чотирьох військових підтвердили офіційні структури й низка українських медіа.

    Після пострілів усім чотирьом потерпілим знадобилася медична допомога. Їх госпіталізували. В офіційних повідомленнях наголошується, що військові отримали поранення різного ступеня тяжкості. Водночас інформація про їхній точний стан у перші години після інциденту відрізнялася залежно від джерела, тому остаточні медичні висновки мають повідомляти лікарі або правоохоронці.

    Після стрілянини на місце прибули слідчо-оперативні групи. Правоохоронці встановлювали особу нападника, опитували свідків та з’ясовували обставини конфлікту.

    Згодом поліція повідомила про затримання 32-річного чоловіка. За попередніми даними слідства, він міг стріляти з пістолета під патрон Флобера. Водночас остаточно тип і характеристики зброї мають встановити експерти — вилучений предмет направлено на відповідне дослідження.

    Підозрюваного затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Ця норма дозволяє уповноваженій службовій особі за визначених законом обставин затримати людину без ухвали слідчого судді.

    Справу розслідують за статтею про перешкоджання діяльності ЗСУ

    Слідчі внесли інформацію про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.

    Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Хаджибейська окружна прокуратура Одеси.

    Наразі слідству належить встановити повну послідовність подій: що відбувалося безпосередньо перед стріляниною, скільки пострілів було здійснено, на якій відстані перебували учасники інциденту, а також походження та технічні характеристики вилученої зброї.

    Саме результати експертиз, показання потерпілих і свідків та інші матеріали провадження мають стати підставою для остаточної правової оцінки дій затриманого.

    У мережі одразу після події поширювалися різні версії обставин нападу, зокрема твердження про те, що стрілець нібито перебував у будинку після інциденту. Однак такі деталі варто відокремлювати від інформації, яку підтвердили правоохоронці. Достовірно відомо про чотирьох поранених військових, затримання 32-річного чоловіка та вилучення зброї.

    В Одеському ТЦК відреагували на напад

    Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки назвав застосування зброї проти військовослужбовців неприпустимим та наголосив на кримінальній відповідальності за перешкоджання роботі представників Збройних сил.

    У ТЦК звернули увагу, що військовослужбовці виконували службові обов’язки в умовах воєнного стану. Представники центру також закликали громадян не перешкоджати роботі груп оповіщення та вирішувати можливі спірні ситуації виключно у правовий спосіб.

    Інцидент 2 серпня став не першим випадком застосування насильства щодо представників ТЦК в Одеській області. Зокрема, у травні Одеський обласний ТЦК повідомляв про напад у Подільському районі області: тоді порушник військового обліку, за версією відомства, поранив ножем двох військовослужбовців.

    Раніше траплялися інциденти й безпосередньо в Одесі. У лютому 2025 року повідомлялося про чоловіка, який під час конфлікту застосував проти військовослужбовця сльозогінний газ, після чого здійснив кілька пострілів та втік.

    У лютому 2026 року в Одесі стався ще один резонансний епізод зі стріляниною за участю представників груп оповіщення. Тоді обласний ТЦК заявляв, що конфлікт виник між самими військовослужбовцями, а один з учасників застосував шумовий пристрій і здійснив постріл у повітря холостим патроном. Водночас у соціальних мережах активно поширювали інші версії події.

    Нинішній випадок відрізняється передусім кількістю потерпілих — поранення отримали одразу четверо військовослужбовців.

    Що загрожує затриманому

    Частина 2 статті 114-1 Кримінального кодексу стосується перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, якщо такі дії призвели до тяжких наслідків. Водночас остаточна кваліфікація може змінюватися під час досудового розслідування залежно від встановлених обставин, результатів експертиз і ступеня тяжкості поранень потерпілих.

    Надалі слідство має повідомити затриманому про підозру, після чого суд може розглянути питання про обрання запобіжного заходу. Станом на ранок 3 серпня про остаточне рішення суду ще не повідомлялося.

    Правоохоронці продовжують встановлювати мотиви 32-річного чоловіка та всі обставини стрілянини. Водночас саме результати розслідування мають дати відповідь на ключове питання — що стало безпосередньою причиною застосування зброї під час роботи групи оповіщення в Одесі.

  • Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    У Кропивницькому суд обрав запобіжний захід двом військовослужбовцям 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, яких підозрюють у жорстокому поводженні та катуванні своїх побратимів. Обох чоловіків взяли під варту на два місяці без права внесення застави. Водночас підозрювані заперечують свою провину та по-різному відреагували на рішення суду.

    Про це повідомляє Суспільне Кропивницький із зали суду.

    Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та обрав для обох військовослужбовців найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення застави. Під час судового засідання обидва підозрювані попросили не показувати їхні обличчя.

    Прокурори наполягали саме на арешті, вказуючи на тяжкість інкримінованих злочинів та можливі ризики для слідства. Захисники військовослужбовців, своєю чергою, просили суд застосувати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.

    Один із підозрюваних — 28-річний санітарний інструктор — категорично відкинув звинувачення. Він заявив, що не причетний до катувань, а кримінальне провадження назвав наслідком обмови.

    За словами військового, потерпілі нібито мають наркотичну залежність і таким чином вирішили помститися йому. Він просив суд не відправляти його до слідчого ізолятора та обрати інший запобіжний захід, однак суд не підтримав це клопотання.

    Після оголошення рішення санітарний інструктор повідомив, що планує його оскаржити. Відповідно до законодавства, він має п’ять днів для подання апеляційної скарги.

    Другий підозрюваний — 29-річний діловод медичної роти полку “Скеля” — також заявив про необґрунтованість підозри. Він, як і його колега, заборонив журналістам показувати своє обличчя та називати прізвище.

    Під час судового розгляду він також просив не застосовувати до нього арешт, однак суд залишив це клопотання без задоволення.

    Водночас, на відміну від іншого підозрюваного, діловод повідомив, що не збирається оскаржувати рішення суду, оскільки вважає це безперспективним.

    За даними слідства, інцидент стався у травні 2026 року. Як раніше повідомляло Державне бюро розслідувань, двоє військовослужбовців медичної роти 425-го окремого штурмового полку “Скеля” самовільно вирішили “покарати” двох побратимів за нібито порушення військової дисципліни.

    За версією правоохоронців, вони жорстоко побили військових, після чого зачинили їх у господарській будівлі. Один із потерпілих отримав тяжкі травми, зокрема черепно-мозкову травму та перелом кісток носа, через що був госпіталізований. Іншого, за інформацією слідства, незаконно утримували у приміщенні ще майже добу.

    Розслідування щодо можливих злочинів у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля” набуло широкого розголосу наприкінці червня після публікації журналістського розслідування видання “Бабель”. У матеріалі йшлося про можливі випадки катувань військовослужбовців, жорстокого поводження та смерті мобілізованих.

    Після оприлюднення цієї інформації Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження та розпочало перевірку викладених фактів. Наразі слідчі продовжують встановлювати всі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до ймовірних злочинів.