Daypolitico

Позначка: кримінальне провадження

  • Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям медичної роти 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яких слідство вважає причетними до жорстокого побиття та незаконного утримання двох своїх побратимів. За даними Державного бюро розслідувань, інцидент стався на Кіровоградщині у травні 2026 року, а потерпілі отримали тяжкі тілесні ушкодження, зокрема черепно-мозкові травми. Цей епізод став ще одним кримінальним провадженням у низці розслідувань щодо можливих порушень прав військовослужбовців у полку «Скеля», який останніми місяцями опинився у центрі суспільної уваги після журналістських розслідувань та перевірок правоохоронних органів.

    Як повідомили у ДБР та Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, слідство встановило, що двох військовослужбовців після виписки з лікарні через порушення встановленого режиму направили до медичної частини підрозділу. За версією правоохоронців, 30-річний водій-електрик та 28-річний санітарний інструктор медичної роти вирішили самостійно «покарати» військових за дисциплінарні порушення, не маючи на це жодних законних повноважень.

    За даними слідства, підозрювані завдали потерпілим численних ударів, після чого зачинили їх у господарській будівлі на території частини. Саме там, як стверджують слідчі, побиття та знущання продовжилися. Один із військовослужбовців під час побиття втратив свідомість. Його госпіталізували з черепно-мозковою травмою, переломом кісток носа та іншими тілесними ушкодженнями. Іншого потерпілого, за версією ДБР, незаконно утримували ще майже добу. Після звільнення його також доставили до медичного закладу із черепно-мозковою травмою, множинними забоями та гематомами.

    Обох підозрюваних затримали. Їм повідомлено про підозру за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України (катування) та частиною 3 статті 406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що супроводжувалося побиттям і знущанням над кількома особами). Максимальна санкція за інкримінованими статтями передбачає до 12 років позбавлення волі. Наразі слідчі готують клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    У Державному бюро розслідувань наголосили, що цей випадок не є єдиним епізодом, який перевіряється в межах кримінальних проваджень щодо полку «Скеля». За інформацією Бюро, слідчі продовжують досліджувати повідомлення про можливе неналежне поводження з військовослужбовцями під час проходження навчання та перебування у місцях розподілу підрозділу.

    Резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку виник після масштабного журналістського розслідування видання Babel, оприлюдненого у червні 2026 року. Автори матеріалу, посилаючись на свідчення понад 30 осіб, серед яких родичі військовослужбовців, колишні та чинні бійці підрозділу, повідомили про випадки насильства, жорстокого поводження та смерті мобілізованих під час проходження підготовки. За даними журналістів, із кінця 2025 року до весни 2026 року у навчальних центрах полку загинули щонайменше 26 військовослужбовців, причому йшлося саме про небойові втрати.

    Після оприлюднення цього матеріалу Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактами можливого перевищення службових повноважень та інших правопорушень. У Бюро заявили, що всі наведені журналістами обставини підлягають ретельній перевірці, а кожному можливому факту буде надано правову оцінку.

    До перевірки також долучився Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Моніторингова група Офісу омбудсмана відвідала місця дислокації полку, провела конфіденційні зустрічі з військовослужбовцями та оглянула об’єкти, де, за інформацією заявників, могли незаконно утримувати людей. За словами Лубінця, за результатами цієї роботи вже відкрито щонайменше одне кримінальне провадження, однак перевірка ще не завершена, а слідчі отримали додаткову інформацію щодо можливих порушень.

    Командування Сухопутних військ ЗСУ після появи журналістського розслідування заявило, що не виправдовує жодних випадків насильства або приниження людської гідності. У повідомленні наголошувалося, що навіть бойові заслуги чи складні умови війни не можуть бути підставою для порушення законів або статутних норм. Водночас військові закликали дочекатися результатів офіційного розслідування та не робити передчасних висновків щодо всієї діяльності підрозділу.

    Сам полк «Скеля» також відреагував на публікації у ЗМІ. Представники підрозділу підтвердили, що більшість військовослужбовців, згаданих у журналістських матеріалах, дійсно проходили службу саме у складі полку, однак заперечили твердження про системний характер зловживань. Командування заявило, що частина наведених фактів потребує додаткової перевірки, а окремі висновки журналістів назвали передчасними.

    Нове повідомлення про підозру двом військовослужбовцям стало вже не першим процесуальним рішенням у справах, пов’язаних із полком «Скеля». Раніше, у липні, ДБР затримало ще одного військовослужбовця, якому інкримінують побиття двох побратимів у Харківській області. У Бюро тоді наголошували, що окремі кримінальні провадження щодо насильства були відкриті ще до публікації журналістських розслідувань, а після широкого суспільного резонансу їх об’єднали із новими матеріалами для комплексного розслідування.

    Слідство у справі триває. Правоохоронці встановлюють, чи були випадки насильства в полку поодинокими епізодами або могли свідчити про системні порушення прав військовослужбовців. У ДБР наголошують, що кожен факт жорстокого поводження, якщо він буде підтверджений доказами, отримає належну правову оцінку незалежно від посад чи військових звань осіб, причетних до таких дій.

  • Блекаут у Грузії розслідують як диверсію

    Блекаут у Грузії розслідують як диверсію

    Масштабні аварійні відключення електроенергії, які охопили Грузію 24 та 25 липня, розслідують у межах кримінального провадження за статтею «диверсія». Про це повідомила Служба державної безпеки Грузії.

    У відомстві зазначили, що провадження відкрито за статтею 318 Кримінального кодексу Грузії. Вона передбачає відповідальність за порушення, пошкодження або знищення нормального функціонування державних підприємств чи інших важливих об’єктів, якщо такі дії становлять загрозу державним інтересам.

    «Служба державної безпеки буде поетапно інформувати громадськість про хід розслідування», — повідомили у спецслужбі.

    Нагадаємо, у ніч на 24 липня Грузія пережила масштабний блекаут, унаслідок якого без електропостачання залишилися Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Кобулеті, Телаві та низка інших міст. Одночасно в окремих регіонах виникли перебої з мобільним зв’язком, доступом до інтернету та роботою світлофорів.

    Уже вранці 25 липня країна зіткнулася з повторним масштабним збоєм в енергосистемі. Близько 08:00 за місцевим часом електроенергія знову зникла в Тбілісі, Батумі, Кутаїсі та інших населених пунктах.

    Через відключення електрики у столиці тимчасово припинив роботу метрополітен, виникли перебої в русі поїздів, а після зупинки насосних станцій частина Тбілісі залишилася без водопостачання. Жителі також повідомляли про нестабільну роботу мобільного інтернету.

    Наразі правоохоронці встановлюють причини двох масштабних збоїв в енергосистемі та перевіряють усі можливі версії, зокрема ймовірність умисного втручання в роботу критичної інфраструктури.

  • Удар по полігону на Київщині: кількість загиблих зросла до 10, відкрито два кримінальні провадження

    Удар по полігону на Київщині: кількість загиблих зросла до 10, відкрито два кримінальні провадження

    Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по полігону в Київській області зросла до 10 осіб. Ще близько ста людей отримали поранення. За фактом атаки та можливих порушень під час організації заходу правоохоронці відкрили два кримінальні провадження.

    Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

    За його словами, слідчі встановлюватимуть усі обставини трагедії, зокрема хто ухвалював рішення про проведення заходу на полігоні, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи була належним чином оцінена загроза в умовах воєнного стану.

    «Слідство встановить, хто ухвалював рішення про проведення заходу, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи були належним чином оцінені ризики в умовах воєнного стану», — заявив Кравченко.

    Генеральний прокурор уточнив, що відкрито два кримінальні провадження. Перше розслідується за статтею 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни (воєнні злочини). Друге — за статтею 367 КК України щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків, яке могло призвести до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

    За даними слідства, російські війська завдали удару двома балістичними ракетами по полігону в Київській області, де в цей момент перебували представники оборонної промисловості України. Внаслідок атаки є значна кількість жертв і постраждалих.

    Наразі на місці продовжується рятувальна операція. Правоохоронці, рятувальники та інші профільні служби працюють над ліквідацією наслідків удару, встановленням особи кожного загиблого та документуванням чергового воєнного злочину Росії.

  • Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    АТ «Українська оборонна промисловість» застосувало кадрові рішення щодо керівників двох державних підприємств після трагедії у Вишневому Київської області. За попередніми результатами внутрішньої перевірки та матеріалами слідства, посадовці допустили порушення вимог щодо безпечного розміщення і зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови.

    Крім керівників підприємств, посад могли позбутися й інші працівники, чиї рішення або бездіяльність перевіряють у межах кримінального провадження. Окремо вивчається робота заступників директорів, відповідальних за безпеку.

    В «Українській оборонній промисловості» заявили, що співпрацюють зі Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами, передають необхідну документацію і розпочали перевірку правил поводження із засобами ураження на всіх підприємствах товариства.

    Що вирішили в Укроборонпромі

    Після перших висновків щодо причин масштабних наслідків російської атаки керівництво оборонного товариства застосувало дисциплінарні заходи до очільників двох підприємств. У повідомленнях медіа йдеться про їхнє звільнення або відсторонення від виконання обов’язків, однак офіційний повний текст кадрових наказів і прізвища посадовців публічно не оприлюднювалися.

    У компанії наголосили, що дотримуються принципу невідворотності відповідальності та не обмежуватимуться лише кадровими рішеннями. Якщо слідство встановить склад кримінального правопорушення, посадовці відповідатимуть у передбаченому законом порядку.

    «Наш обов’язок — зробити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося», — наголосили в оборонному товаристві.

    Водночас сам факт звільнення або відсторонення не означає автоматичного доведення кримінальної вини. Остаточну правову оцінку діям посадовців мають надати слідчі, прокурори та суд.

    Що встановило слідство

    Президент Володимир Зеленський 11 липня повідомив, що керівники двох державних підприємств діяли всупереч законодавству, рішенню Ставки верховного головнокомандувача та власним посадовим обов’язкам.

    За словами глави держави, перший заступник керівника СБУ Олександр Поклад доповів про осіб, які допустили розміщення складів зі зброєю та боєприпасами у Вишневому неподалік житлових будинків.

    Зеленський наголосив, що існувала пряма заборона на таке зберігання, закріплена як нормативними вимогами, так і рішеннями Ставки. Попри це, відповідальні посадовці не забезпечили перенесення небезпечних запасів у визначені для цього місця.

    Президент також повідомив, що слідство перевіряє діяльність заступників керівників, які відповідали за безпеку, та інших посадових осіб. Йдеться не лише про тих, хто безпосередньо підписував документи, а й про працівників, які мали контролювати виконання правил та повідомляти про небезпечні порушення.

    Чому наслідки удару були такими масштабними

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Під ударом опинилися Київ і Київська область, а у Вишневому після влучання виникла пожежа та почалася вторинна детонація боєприпасів.

    Пізніше Зеленський підтвердив, що здетонував склад, який належав одному з підприємств «Укроборонпрому». Президент назвав ситуацію жахливою та повідомив про відкриття кримінального провадження.

    Саме вторинні вибухи суттєво збільшили зону руйнувань. Через ризик повторної детонації з небезпечної території евакуювали сотні людей, а рятувальники працювали на десятках локацій.

    За даними Київської обласної влади, унаслідок атаки та подальших вибухів у Вишневому загинули дев’ятеро людей. Також повідомлялося про десятки постраждалих.

    Міністерство розвитку громад і територій повідомляло про пошкодження 280 житлових будинків: 253 приватних і 27 багатоквартирних. Площа зруйнованої або пошкодженої житлової забудови сягнула приблизно 13 гектарів.

    Об’єкт не підпорядковувався ЗСУ

    Одразу після трагедії у соціальних мережах поширювалися припущення, що склад міг належати військовій частині або безпосередньо Збройним силам України.

    У Генеральному штабі ЗСУ це заперечили. Там заявили, що об’єкт, на території якого відбувалася детонація, не належав до сфери управління та не підпорядковувався Збройним силам.

    Згодом президент уточнив, що йдеться про склад одного з підприємств, які входять до структури «Української оборонної промисловості».

    Це стало однією з причин початку окремої перевірки не лише обставин зберігання у Вишневому, а й системи внутрішнього контролю всередині всього оборонного товариства.

    Перевірятимуть усі оборонні підприємства

    Після трагедії АТ «Українська оборонна промисловість» розпочало комплексну перевірку дотримання вимог безпеки під час зберігання зброї, боєприпасів та інших засобів ураження на підприємствах товариства.

    Особливу увагу мають приділити розташуванню складів відносно житлової забудови, технічному стану приміщень, наявності укриттів, протипожежному захисту, обліку небезпечної продукції та виконанню рішень органів військового управління.

    Зеленський наголосив, що в Україні визначені належні місця для зберігання зброї й боєприпасів, які розташовані на безпечній відстані від житлових будинків. Тому нехтування цими вимогами не може пояснюватися відсутністю альтернативних майданчиків.

    Президент також заявив, що контроль за директорами та внутрішніми процесами в «Укроборонпромі» має бути посилений. До структури товариства входять десятки підприємств, тому порушення на одному об’єкті може свідчити про необхідність ширшого аудиту всієї системи безпеки.

    Хто може понести кримінальну відповідальність

    Правоохоронці мають встановити повний ланцюг ухвалення рішень: хто дозволив розміщення складу, хто відповідав за його безпечну експлуатацію, хто контролював дотримання нормативів і хто знав про порушення, але не вжив заходів.

    Окремо перевірятимуть, чи отримували керівники приписи перенести боєприпаси, чи доповідали вони про реальні умови зберігання та чи виконували рішення Ставки.

    Кримінальна кваліфікація справи у відкритих повідомленнях поки повністю не деталізована. Залежно від установлених обставин, слідство може оцінювати дії посадовців як службову недбалість, порушення правил поводження зі зброєю або інші правопорушення, що спричинили тяжкі наслідки.

    Проте навіть якщо порушення правил зберігання підтвердиться, безпосередню відповідальність Росії за атаку це не скасовує. Саме російський удар спричинив пожежу й подальшу детонацію. Водночас українські слідчі з’ясовують, чому небезпечний об’єкт узагалі перебував поруч із житловим масивом і чому встановлені заборони не були виконані.

    На відбудову Вишневого виділять понад 3 млрд грн

    Кабінет Міністрів вирішив спрямувати з резервного фонду державного бюджету близько 3,04 млрд грн на ліквідацію наслідків трагедії у Вишневому.

    Кошти мають використати на компенсації постраждалим, ремонт будинків, відновлення інженерних мереж, соціальної інфраструктури та інших пошкоджених об’єктів.

    Президент наголосив, що відбудова повинна проходити якомога швидше. Водночас держава має не лише компенсувати наслідки, а й усунути причини, які зробили руйнування настільки масштабними.

    Кадрові рішення щодо керівників двох підприємств стали першим кроком. Далі очікуються результати кримінального розслідування, повна перевірка оборонних об’єктів і посилення контролю за зберіганням боєприпасів поблизу населених пунктів.

  • «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    Одна з найбільших приватних компаній українського оборонно-промислового комплексу — ТОВ «Українська бронетехніка» — заявила про жорстке побиття свого першого заступника директора під час проведення обшуків співробітниками Служби безпеки України. У компанії стверджують, що силові дії призвели до госпіталізації керівника із численними тілесними ушкодженнями та струсом мозку, а саме кримінальне провадження називають сфальсифікованим і таким, що створює загрозу обороноздатності держави.

    Про інцидент підприємство повідомило 9 липня у своїй офіційній заяві, яку поширили українські медіа. Станом на момент публікації Служба безпеки України не оприлюднила офіційного коментаря щодо озвучених звинувачень.

    У компанії заявляють, що обшуки проводилися в межах кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею одноразових реактивних протитанкових гранатометів для потреб Збройних сил України. За словами представників «Української бронетехніки», під час слідчих дій правоохоронці застосували фізичну силу до першого заступника директора підприємства без законних підстав.

    У заяві компанії наголошується, що постраждалий отримав численні травми, струс головного мозку та був госпіталізований. Представники підприємства стверджують, що застосування сили стало частиною тиску на одного з найбільших українських виробників продукції для сил оборони.

    За інформацією підприємства, кримінальне провадження стосується контракту, укладеного після проведення закупівлі Державним підприємством «Агенція оборонних закупівель» (АОЗ) у лютому 2026 року.

    Тоді АОЗ оголосила закупівлю реактивних протитанкових гранат типу РПГ-18, РПГ-22, РПГ-26 або їх аналогів відповідно до потреб Генерального штабу ЗСУ. У торгах, як стверджує компанія, брали участь близько двадцяти постачальників.

    «Українська бронетехніка» подала декілька варіантів продукції, серед яких Bulspike-AT, Bulspike-TB, RPG-75M та RTG68mm. За словами компанії, після двох етапів переговорів із виробниками вона двічі знижувала запропоновану вартість продукції на вимогу замовника, а її пропозиція виявилася найдешевшою серед усіх учасників процедури.

    Як стверджує підприємство, остаточний вибір зробила саме Агенція оборонних закупівель, яка визначила до постачання чеський одноразовий гранатомет RPG-75M виробництва компанії Zeveta Ammunition — виробника однієї з країн НАТО.

    У «Українській бронетехніці» наголошують, що контракт був виконаний у повному обсязі: перша партія була передана визначеному вантажоодержувачу ще у травні, а в червні підприємство завершило виконання всіх договірних зобов’язань.

    Водночас у компанії зазначають, що продукція поки не пройшла остаточну процедуру приймання державним замовником. При цьому підприємство стверджує, що жодних офіційних рекламацій або претензій щодо якості поставлених гранатометів не отримувало.

    Саме ця обставина стала основним аргументом компанії у критиці дій правоохоронців. Представники підприємства заявляють, що слідство нібито ігнорує позицію безпосереднього виробника продукції та використовує експертні висновки, які називають упередженими.

    За словами компанії, гранатомети RPG-75M раніше вже багаторазово постачалися українським Силам оборони та використовувалися без претензій щодо якості.

    У заяві підприємства також зазначено, що застосування силових методів щодо керівництва найбільшого приватного виробника оборонної продукції може негативно вплинути на виконання державних контрактів у сфері оборони.

    Свою позицію публічно висловив і голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Пашинський.

    Він заявив, що застосування фізичної сили до керівника оборонного підприємства стало безпрецедентним випадком. За словами Пашинського, кримінальне провадження базується на твердженнях про нібито неякісні гранатомети чеського виробництва, які вже тривалий час постачаються українській армії.

    Пашинський також звернув увагу, що, за його словами, державний замовник не оформлював офіційної рекламації відповідно до чинного законодавства.

    Окремо він наголосив, що спірний контракт становить лише близько 0,2% усіх поставок продукції, які «Українська бронетехніка» здійснила для українського війська.

    На думку голови NAUDI, застосування силових методів може поставити під загрозу виконання інших контрактів із забезпечення української армії боєприпасами та озброєнням.

    У своїй заяві Пашинський звернувся до Генерального прокурора України, тимчасового виконувача обов’язків голови СБУ та керівництва спецслужби із закликом провести неупереджену перевірку дій співробітників, які брали участь в обшуках, а також перевірити обґрунтованість самого кримінального провадження.

    Водночас офіційної позиції СБУ щодо обставин проведення обшуків, можливого застосування фізичної сили чи суті розслідування станом на час публікації немає. На офіційному сайті спецслужби оприлюднювалися повідомлення про інші кримінальні провадження у сфері оборонних закупівель, однак інформація саме щодо цієї справи наразі відсутня.

    Через відсутність коментаря правоохоронців перевірити озвучені компанією твердження наразі неможливо. Відтак усі наведені звинувачення щодо застосування сили, фальсифікації кримінального провадження та якості поставленої продукції залишаються позицією «Української бронетехніки» та її представників і потребують офіційної оцінки слідства та компетентних органів.

  • 13-річний на самокаті зламав жінці обидві руки: поліція б’є на сполох через нову загрозу на дорогах

    13-річний на самокаті зламав жінці обидві руки: поліція б’є на сполох через нову загрозу на дорогах

    У Хмельницькому поліція розслідує ДТП за участю електросамоката, внаслідок якої 53-річна жінка отримала переломи обох рук і була госпіталізована. За попередніми даними правоохоронців, аварія сталася 5 липня на проспекті Миру: 13-річний місцевий житель, керуючи електросамокатом KuKirin G4, здійснив наїзд на пішохідку. Після інциденту поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею 291 Кримінального кодексу України — порушення чинних на транспорті правил.

    За інформацією поліції, потерпілу після наїзду доставили до лікарні. Медики діагностували у неї тілесні ушкодження у вигляді перелому обох рук. Наразі слідчі встановлюють усі обставини події: де саме рухався підліток, з якою швидкістю, чи були поруч інші учасники руху та чи порушував він правила безпеки під час керування електросамокатом.

    Як повідомили джерела «Главкома» у поліції Хмельницької області, дії неповнолітнього кваліфіковано за статтею 291 ККУ. Водночас через вік 13-річний хлопець не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за цією статтею. У поліції зазначили, що до нього можуть бути застосовані заходи впливу, однак кримінального покарання у звичному розумінні йому не загрожує.

    Цей випадок знову підняв питання правового статусу електросамокатів в Україні. Популярність такого транспорту стрімко зросла у великих і середніх містах, однак правила його використання залишаються недостатньо чіткими. На практиці електросамокати часто рухаються тротуарами, велодоріжками, проїжджою частиною, а іноді й пішохідними зонами, створюючи ризики як для самих користувачів, так і для пішоходів.

    Начальник поліції Хмельницької області Іван Іщенко після аварії заявив, що ситуація потребує невідкладного врегулювання на законодавчому рівні. За його словами, лише за останній рік в Україні сталося 845 ДТП за участю електросамокатів, у яких загинули 19 людей. На Хмельниччині від початку 2026 року поліція отримала 61 повідомлення про такі пригоди, з яких 43 стосувалися випадків із травмованими.

    Іщенко наголосив, що електросамокати вже фактично стали повноцінними учасниками дорожнього руху, але законодавство не встигає за темпами поширення цього транспорту. Серед необхідних змін він назвав визначення правового статусу електросамокатів, встановлення мінімального віку для керування, обов’язкове використання шоломів, вимоги до знання Правил дорожнього руху та чітке визначення місць, де дозволено їздити.

    У Верховній Раді вже зареєстровані два законопроєкти, які мають врегулювати використання малого електротранспорту в Україні. Законопроєкт №15284 «Про особливості використання малого електротранспорту в Україні» був зареєстрований 29 травня 2026 року. Його мета — визначити правовий статус такого транспорту та правила його використання на дорогах і вулицях.

    Пов’язаний із ним законопроєкт №15283 передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування електросамокатами, моноколесами, гіробордами та іншим малим електротранспортом. За даними профільних публікацій, ініціатива передбачає вікові обмеження від 16 років та штрафи, які в окремих випадках можуть сягати 17 тисяч гривень із можливою конфіскацією транспортного засобу.

    Проблема полягає не лише у відсутності штрафів. Електросамокати можуть розвивати значну швидкість, а їхні користувачі часто не мають жодної підготовки, не проходять інструктаж і не усвідомлюють, що наїзд на пішохода може призвести до тяжких травм. Особливо небезпечно, коли потужними моделями користуються діти та підлітки. У випадку з Хмельницьким йдеться про 13-річного хлопця, тобто про людину, яка за віком ще не несе повної кримінальної відповідальності за такі дії.

    Поліція наголошує, що безпека має починатися не лише зі штрафів, а й з відповідальності батьків. Саме дорослі часто купують дітям потужні електросамокати, не перевіряючи, чи розуміє дитина правила дорожнього руху, чи вміє безпечно гальмувати, маневрувати та оцінювати ризики для пішоходів. У підсумку небезпечна поїздка може закінчитися лікарнею для випадкової людини та юридичними наслідками для родини неповнолітнього.

    У Хмельницькому слідство триває. Правоохоронці мають встановити точну картину аварії та визначити, які заходи впливу можуть бути застосовані до неповнолітнього водія електросамоката. Водночас цей випадок уже став черговим аргументом для прихильників жорсткішого регулювання малого електротранспорту. Якщо законопроєкти будуть ухвалені, в Україні можуть з’явитися чіткі вікові обмеження, штрафи, правила руху та вимоги до безпеки користувачів електросамокатів.

  • Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Правоохоронці повідомили про підозру водію кросовера Nissan Murano, який, за даними слідства, став винуватцем масштабної дорожньо-транспортної пригоди на Миколаївщині, що забрала життя 12 людей. Після аварії чоловік залишив місце події, однак його вдалося оперативно розшукати та затримати. Наразі слідчі готуються звернутися до суду з клопотанням про взяття підозрюваного під варту, а розслідування обставин однієї з найтрагічніших автокатастроф останнього часу триває.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

    За інформацією прокуратури, водію повідомлено про підозру за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із можливим позбавленням права керувати транспортними засобами на визначений судом термін.

    У прокуратурі зазначають, що найближчим часом буде вирішено питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Сторона обвинувачення наполягатиме на триманні чоловіка під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, кількість загиблих та поведінку водія після аварії.

    За даними слідства, трагедія сталася вранці 4 липня на території Миколаївської області на одній із ділянок автомобільної дороги, якою щоденно рухаються сотні транспортних засобів.

    Маршрутний мікроавтобус Mercedes Sprinter здійснював регулярний рейс за маршрутом Одеса – Миколаїв та перевозив пасажирів до обласного центру.

    За попередньою інформацією Національної поліції, під час руху назустріч маршрутці виїхав кросовер Nissan Murano.

    Слідчі вважають, що водій легкового автомобіля порушив правила дорожнього руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, де й сталося лобове зіткнення з пасажирським мікроавтобусом.

    Удар був надзвичайно потужним.

    Від сили зіткнення Mercedes Sprinter перекинувся, після чого зіткнувся ще й із вантажним автомобілем Volvo, який рухався дорогою.

    Фактично маршрутний автобус опинився затиснутим між двома транспортними засобами, що значно збільшило масштаби трагедії та ускладнило проведення рятувальної операції.

    Мікроавтобус отримав критичні пошкодження кузова, а багато пасажирів опинилися заблокованими всередині салону.

    На місце події були негайно направлені численні екіпажі екстрених служб.

    Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій проводили деблокування людей за допомогою спеціального гідравлічного обладнання, адже самостійно вибратися із понівеченого транспортного засобу більшість потерпілих не могла.

    Одночасно медики надавали першу допомогу постраждалим безпосередньо на місці аварії, після чого потерпілих госпіталізували до лікарень Миколаївської області.

    Унаслідок аварії загинули 12 людей.

    Ще шестеро пасажирів отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Постраждалих доправили до медичних закладів, де вони перебувають під наглядом лікарів. Частина з них отримала тяжкі травми, тому медики продовжують боротися за їхнє здоров’я.

    Особливого резонансу трагедія набула через те, що після аварії водій Nissan Murano не залишився на місці пригоди.

    За інформацією правоохоронців, він утік одразу після зіткнення, не викликав екстрені служби, не надав допомоги постраждалим і не дочекався прибуття поліції.

    Після отримання повідомлення про втечу винуватця аварії правоохоронці негайно розпочали спеціальну поліцейську операцію.

    До пошуку чоловіка були залучені оперативники, патрульні поліцейські та інші підрозділи.

    У результаті проведених оперативно-розшукових заходів особу водія вдалося швидко встановити, після чого його затримали відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

    Після затримання із підозрюваним провели першочергові слідчі дії.

    Наразі правоохоронці продовжують збирати доказову базу у кримінальному провадженні.

    Слідчі призначили низку експертиз, зокрема автотехнічну, трасологічну та судово-медичну.

    Фахівці мають остаточно встановити швидкість руху транспортних засобів, механізм виникнення аварії, технічний стан автомобілів, дорожню обстановку, а також інші обставини, які можуть мати значення для кримінального провадження.

    Крім того, правоохоронці аналізують записи камер відеоспостереження, реєстраторів транспортних засобів, якщо вони збереглися, та опитують очевидців трагедії.

    У прокуратурі наголошують, що кримінальне провадження перебуває на особливому контролі через надзвичайно тяжкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди.

    Смерть дванадцяти людей зробила цю аварію однією з найбільш трагічних в Україні за останній час.

    Трагедія вкотре привернула увагу до проблеми грубих порушень правил дорожнього руху, які можуть мати катастрофічні наслідки, а також до необхідності суворої відповідальності для водіїв, чиї дії призводять до загибелі людей.

    Найближчим часом суд має розглянути клопотання прокуратури щодо запобіжного заходу для підозрюваного. Якщо його провину буде доведено в суді, чоловікові загрожує тривалий строк позбавлення волі.

  • Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював офіційну перевірку обставин смерті чоловіка, який, за словами його родини, помер наступного дня після мобілізації працівниками Шептицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині. Причиною звернення стали суперечливі обставини справи, численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі загиблого, а також твердження родичів про те, що про смерть чоловіка їх тривалий час не повідомляли. Представник Омбудсмена у Львівській області вже направив офіційний запит до Львівського обласного ТЦК та СП з вимогою надати вичерпні пояснення щодо всіх обставин цього випадку.

    Про інцидент Дмитро Лубінець повідомив після отримання звернення від родини померлого та інформації, що раніше з’явилася у відкритих джерелах. За словами омбудсмена, донька чоловіка повідомила, що її батька мобілізували 13 червня 2026 року співробітники Шептицького районного ТЦК та СП, а вже наступного дня він помер. Саме така швидкість розвитку подій, а також подальші обставини викликали серйозні питання щодо законності дій усіх причетних служб.

    Найбільше занепокоєння викликають твердження родичів про те, що сім’ю не повідомили ні про сам факт смерті, ні про відкриття кримінального провадження. За їхніми словами, тіло чоловіка майже дванадцять діб перебувало у морзі, а коли близьким нарешті дозволили його оглянути, вони помітили численні тілесні ушкодження. Родина стверджує, що виявила гематоми в районі печінки та селезінки, а також травми кінцівок, які, на їхню думку, не узгоджуються з офіційно встановленою причиною смерті.

    Водночас висновок судово-медичного дослідження містить іншу версію. Згідно з документом, причиною смерті стала гіпертрофічна кардіоміопатія — тяжке захворювання серцевого м’яза, яке могло призвести до раптової зупинки серця. Саме ця обставина породила ще одне важливе питання. Родичі звертають увагу, що лише за день до смерті чоловік проходив військово-лікарську комісію, яка визнала його повністю придатним до проходження військової служби. Якщо ж у нього справді була тяжка серцева патологія, виникають запитання щодо повноти та якості медичного огляду.

    За словами Дмитра Лубінця, родина також повідомила про труднощі з отриманням процесуальних документів та інформації щодо перебігу розслідування. Саме тому представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний звернувся до керівництва Львівського обласного ТЦК та СП із вимогою надати повну інформацію про дії посадових осіб, перебіг мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та всі відомі обставини смерті чоловіка.

    Омбудсмен наголосив, що незалежно від попередніх висновків чи припущень кожен подібний випадок має бути ретельно, неупереджено та повноцінно перевірений. Він підкреслив, що якщо в ході розслідування буде встановлено порушення закону, усі винні повинні понести відповідальність. За словами Лубінця, родина має право знати правду про обставини смерті близької людини, а суспільство повинно отримати чесні відповіді від державних органів.

    Окремо Уповноважений Верховної Ради з прав людини знову порушив питання необхідності реформування мобілізаційної системи. На його переконання, чинні процедури потребують комплексного перегляду, аби громадяни не були змушені захищати свої законні права вже після фактичного затримання чи мобілізації. Лубінець також вкотре розкритикував практику так званої «бусифікації», наголосивши, що подібні випадки негативно впливають на рівень довіри громадян до державних інституцій.

    Цей випадок став черговою резонансною історією, у якій Офіс Омбудсмена звертає увагу на можливі порушення під час мобілізаційних заходів. Лише у червні Дмитро Лубінець повідомляв про інший випадок у Києві, коли після мобілізаційних заходів чоловік був госпіталізований із тяжкими травмами, а після його смерті прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо можливого перевищення службових повноважень працівниками поліції та ТЦК, а також щодо можливого неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

    Станом на момент оприлюднення інформації Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки публічно не коментував заяви родини загиблого та вимоги Омбудсмена. Також наразі не оприлюднено результатів можливих службових перевірок або офіційної позиції щодо озвучених родичами обставин. Остаточні висновки щодо причин смерті, походження тілесних ушкоджень та можливих порушень під час мобілізації мають бути встановлені виключно в межах офіційного розслідування компетентних правоохоронних органів.

  • Гучний скандал навколо “відьми” Тихої та “мага” Веліара: правоохоронці перевіряють заяви про шахрайство

    Гучний скандал навколо “відьми” Тихої та “мага” Веліара: правоохоронці перевіряють заяви про шахрайство

    В Україні набирає обертів резонансна історія навколо діяльності двох відомих медійних езотериків — Марії Ареф’євої, яка позиціонує себе як “відьма” Марія Тиха, та Богдана Оріщенка, більш відомого під псевдонімом “маг Веліар”. Після звернення народного депутата Ярослава Железняка правоохоронні органи розпочали перевірки щодо можливого шахрайства, а також ймовірного ухилення від сплати податків.

    За інформацією, яку оприлюднив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк, до нього звернулися громадяни, які заявили, що заплатили значні кошти за так звані езотеричні послуги, однак не отримали обіцяного результату. За словами парламентаря, окремі заявники стверджують, що йдеться про суми у сотні тисяч гривень, а серед клієнтів були родичі військовослужбовців, які зникли безвісти під час бойових дій. За їхніми словами, езотерики нібито пропонували “допомогу” у пошуку зниклих захисників, використовуючи власні “надприродні здібності”. Саме ці заяви стали підставою для звернення депутата до правоохоронних органів.

    Железняк також заявив, що отримав свідчення людей, які повідомляли про ймовірне отримання коштів поза офіційною фінансовою звітністю. Крім того, він стверджує, що обидва медійні езотерики нібито демонстрували близькі зв’язки з представниками державних органів та використовували це для підвищення власного авторитету. Сам депутат наголошує, що наведені факти потребують ретельної перевірки правоохоронцями, а остаточну правову оцінку повинні надати виключно компетентні органи.

    Одразу після отримання відповідних звернень Національна поліція розпочала кримінальне провадження щодо Богдана Оріщенка. Як повідомили правоохоронці у коментарі журналістам, 26 червня слідчі поліції Києва внесли відповідні відомості та здійснюють розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України — “Шахрайство”. Саме в межах цього провадження правоохоронці перевірятимуть обставини надання платних послуг та можливого заволодіння коштами громадян шляхом обману або зловживання довірою.

    Паралельно Бюро економічної безпеки України повідомило про початок аналітичного дослідження щодо діяльності Марії Ареф’євої, відомої як Марія Тиха. У відповіді БЕБ зазначено, що 24 червня до відомства надійшла офіційна заява народного депутата Ярослава Железняка про можливі протиправні дії громадянки Ареф’євої. У документі йдеться про можливе заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, а також про ймовірне умисне приховування реальних доходів від податкових органів.

    У БЕБ наголосили, що наразі не йдеться про відкриття кримінального провадження саме бюро. На цьому етапі фахівці проводять аналітичне дослідження з метою встановлення можливих ознак кримінальних правопорушень, які належать до підслідності Бюро економічної безпеки. Якщо під час перевірки будуть виявлені достатні ознаки злочину, відповідні відомості внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого може бути розпочато офіційне досудове розслідування.

    Сам Ярослав Железняк повідомив, що передав правоохоронним органам усі наявні у нього матеріали та свідчення заявників. За його словами, йдеться не лише про можливе шахрайство, а й про ймовірні порушення податкового законодавства, якщо буде підтверджено приховування доходів або отримання коштів поза офіційним обліком. Водночас парламентар наголошує, що всі обставини мають бути перевірені виключно у правовому полі.

    Останніми роками в Україні значно зріс попит на різноманітні езотеричні послуги — астрологію, тарологію, екстрасенсорику, ворожіння та інші практики. На тлі повномасштабної війни багато громадян, які перебувають у стресовому стані, звертаються до людей, які обіцяють психологічну підтримку або навіть допомогу у пошуку безвісти зниклих родичів. Саме тому будь-які повідомлення про можливе використання вразливого становища таких людей для отримання грошей викликають значний суспільний резонанс.

    Водночас на цей момент ні Марії Ареф’євій, ні Богдану Оріщенку офіційної підозри не оголошено. БЕБ лише проводить аналітичне дослідження, а Національна поліція здійснює досудове розслідування у відкритому кримінальному провадженні. Остаточні висновки щодо наявності або відсутності складу злочину мають зробити правоохоронні органи після завершення необхідних процесуальних дій.

    Сама Марія Тиха раніше активно веде публічну діяльність у соціальних мережах, бере участь у телевізійних проєктах та надає консультації як езотерикиня. Богдан Оріщенко, відомий під псевдонімом Веліар, також позиціонує себе як практик езотеричних послуг і має власну аудиторію в інтернеті. Публічної детальної реакції обох фігурантів саме на останні заяви правоохоронців станом на момент публікації офіційно не оприлюднено.

    Розвиток цієї справи може стати одним із найбільш резонансних прикладів перевірки діяльності представників комерційної езотеричної сфери в Україні. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від результатів розслідування Національної поліції та аналітичної роботи Бюро економічної безпеки.

  • Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    Полювали на сім’ї полеглих і зниклих безвісти: шахрайки постануть перед судом

    У Кіровоградській області завершили досудове розслідування щодо п’ятьох учасниць організованої шахрайської схеми, жертвами якої стали родичі загиблих, полонених і зниклих безвісти українських військовослужбовців. За даними правоохоронців, аферистки представлялися працівницями державних органів та військових підрозділів, обіцяли допомогу з оформленням грошових виплат і компенсацій, а натомість виманювали у людей кошти. Загальна сума збитків становить близько 1,7 мільйона гривень.

    Про це повідомили в Національній поліції України.

    За даними слідства, зловмисниці цілеспрямовано шукали потенційних жертв у відкритому доступі. Вони моніторили соціальні мережі, месенджери та інтернет-платформи, де родичі українських військових публікували оголошення про пошук полонених або зниклих безвісти захисників.

    Після цього учасниці схеми зв’язувалися з рідними військовослужбовців і представлялися співробітницями державних установ, фінансових підрозділів військових частин або інших офіційних органів.

    Використовуючи довіру людей, які перебували у важкому психологічному стані, вони повідомляли, що можуть допомогти з оформленням державних компенсацій, соціальних виплат чи інших грошових коштів, які нібито належать сім’ям військових.

    Для цього, за легендою шахрайок, потрібно було здійснити певні платежі або сплатити окремі послуги.

    Отримані від потерпілих гроші перераховувалися на банківські рахунки, які перебували під контролем учасниць злочинної схеми.

    Під час досудового розслідування кіберполіцейські встановили механізм роботи угруповання та зібрали необхідну доказову базу.

    У процесі слідства правоохоронці також викрили ще одну співучасницю, яка брала участь у функціонуванні злочинної схеми.

    Після збору доказів слідчі повідомили їй про підозру, а обвинувальний акт щодо всіх п’ятьох фігуранток уже передано до суду.

    За інформацією Національної поліції, загалом аферистки незаконно заволоділи коштами потерпілих на суму 1,7 мільйона гривень.

    Жертвами злочину стали сім’ї українських військовослужбовців, які втратили близьких на війні або продовжують чекати на повернення рідних із полону чи після зникнення безвісти.

    Правоохоронці наголошують, що саме емоційний стан родичів захисників став одним із головних факторів, на якому будувалися шахрайські дії.

    Зловмисниці використовували надію людей на отримання інформації про рідних або законної державної допомоги, аби заволодіти їхніми коштами.

    Наразі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини всім п’ятьом обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян бути максимально обережними та не довіряти особам, які телефонують із пропозиціями оформити компенсації чи інші державні виплати за попередню оплату.

    Усі питання щодо соціальних гарантій, виплат сім’ям загиблих, полонених або зниклих безвісти військовослужбовців вирішуються виключно через уповноважені державні органи та офіційні канали комунікації.

    Якщо невідомі особи вимагають переказати кошти для отримання компенсації або представляються працівниками державних установ без належного підтвердження своїх повноважень, правоохоронці рекомендують негайно припинити спілкування та звернутися до поліції.

    Розгляд справи щодо п’ятьох учасниць шахрайської схеми найближчим часом розпочне суд.