Daypolitico

Позначка: Київ

  • Київ частково залишився без світла: аварія знеструмила одразу три райони столиці

    Київ частково залишився без світла: аварія знеструмила одразу три райони столиці

    У Києві в неділю, 25 жовтня, виникли нові проблеми з електропостачанням. Через аварію на електромережах частина мешканців одразу трьох районів столиці залишилася без світла. Енергетики вже розпочали відновлювальні роботи, однак точний час повного усунення несправності наразі не підтверджений.

    Про ситуацію повідомила енергетична компанія ДТЕК.

    За офіційною інформацією, аварійні знеструмлення торкнулися Голосіївського, Солом’янського та Шевченківського районів Києва.

    Важливо, що без електрики залишилися не всі мешканці цих районів, а лише частина споживачів. Конкретний перелік вулиць і будинків компанія у першому повідомленні не оприлюднила.

    «Через аварію у частині Голосіївського, Солом’янського і Шевченківського районів відсутнє електропостачання», — зазначили в ДТЕК.

    У компанії додали, що аварійні бригади працюють над якнайшвидшим відновленням живлення.

    Причину виникнення несправності енергетики поки не деталізували. Також не повідомлялося, яке саме обладнання вийшло з ладу і скільки споживачів опинилися без електрики.

    Водночас аварія сталася на тлі складної ситуації в українській енергосистемі та регулярних обмежень електропостачання.

    Напередодні, 24 жовтня, у Києві та Київській області вже запроваджували екстрені відключення.

    Зокрема, тимчасові обмеження діяли в частині Голосіївського та Святошинського районів столиці.

    У неділю, 25 жовтня, енергосистема також працювала в умовах планових обмежень споживання.

    За повідомленням НЕК «Укренерго», цього дня в Києві та низці інших регіонів України передбачалося застосування графіків погодинних відключень електроенергії.

    Для побутових споживачів обмеження були заплановані з 07:00 до 23:59 в обсязі від однієї до двох черг.

    Окремо для промислових підприємств передбачалися графіки обмеження потужності з 06:00 до 23:59.

    Про це повідомило «Суспільне Київ» з посиланням на Київську міську державну адміністрацію та енергетиків.

    Водночас аварійне відключення відрізняється від планового застосування графіків.

    Якщо погодинні знеструмлення передбачають визначені проміжки часу, протягом яких споживачі можуть залишатися без електроенергії, то аварія виникає непередбачено.

    У такому випадку відновлення живлення залежить від характеру несправності, складності ремонтних робіт і можливості безпечно повернути обладнання в роботу.

    Саме тому час повернення світла може відрізнятися навіть для сусідніх будинків.

    За інформацією місцевого видання «Інформатор», у відповідях на звернення мешканців ДТЕК називав орієнтовний час відновлення електропостачання — 13:48.

    Однак цей час стосувався конкретного звернення і не означав гарантованого відновлення електрики в усіх трьох районах.

    На тлі аварійних відключень енергетики рекомендують мешканцям столиці економно використовувати електроенергію, якщо вона доступна.

    Зокрема, варто уникати одночасного ввімкнення кількох потужних електроприладів одразу після відновлення живлення.

    Це допомагає зменшити різке навантаження на електромережі.

    Також під час знеструмлень рекомендується відключати від розеток чутливу електроніку, щоб знизити ризик її пошкодження через можливі перепади напруги.

    Перевірити інформацію про відключення за конкретною адресою мешканці Києва можуть через офіційний сайт ДТЕК, чат-боти компанії або застосунок «Київ Цифровий».

    Однак варто враховувати, що під час аварійних ситуацій фактичний час знеструмлення може не збігатися зі звичайним погодинним графіком.

    Наразі енергетики продовжують працювати над усуненням несправності. Офіційної інформації про повне відновлення електропостачання в усіх постраждалих частинах Голосіївського, Солом’янського та Шевченківського районів поки немає.

    Мешканцям столиці рекомендують стежити за оновленнями ДТЕК та перевіряти інформацію про стан електромереж за своєю адресою.

  • Касетний терор у серці столиці: МЗС вимагає від світу жорсткої реакції та систем ППО після цинічного удару РФ по Києву

    Касетний терор у серці столиці: МЗС вимагає від світу жорсткої реакції та систем ППО після цинічного удару РФ по Києву

    Міністерство закордонних справ України офіційно звернулося до союзних держав, урядів та міжнародних організацій із вимогою рішуче засудити та відреагувати на черговий воєнний злочин Росії. Під час чергового повітряного обстрілу української столиці російські окупаційні війська застосували балістичну ракету, оснащену касетною бойовою частиною. У відомстві наголосили, що подібне озброєння належить до категорії зброї невибіркової дії, головним призначенням якої є завдання максимальних страждань мирному населенню та масштабне забруднення української землі вибухонебезпечними елементами.

    Цькування та атака були спрямовані безпосередньо проти цивільних об’єктів та житлової забудови. Удар припав на густонаселений район у центрі Києва, пролягши в зоні між Свято-Введенським монастирем та всесвітньо відомою Києво-Печерською лаврою, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Представники міністерства окремо підкреслили, що в цьому районі не було жодних військових об’єктів чи цілей, що перетворює цей напад на свідомий акти тероризму та грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права. Через криваву атаку постраждали мирні мешканці, зруйновано інфраструктуру міста.

    У зв’язку з цим українське зовнішньополітичне відомство закликало міжнародну спільноту невідкладно посилити санкційний тиск на кремлівський режим, а також значно прискорити постачання в Україну сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони й боєкомплектів до них. Водночас МЗС наголосило на необхідності розширення можливостей Сил оборони для завдання ефективних далекобійних ударів по військових об’єктах на території ворога та закликало партнерів інвестувати у вітчизняне оборонне виробництво задля захисту людських життів.

  • Південна Корея відкликає частину місії KOICA: Сеул виводить співробітника агентства з Києва на тлі загрози безпеці та напруги у відносинах

    Південна Корея відкликає частину місії KOICA: Сеул виводить співробітника агентства з Києва на тлі загрози безпеці та напруги у відносинах

    Південнокорейське агентство міжнародного співробітництва KOICA ухвалило рішення про дострокове відкликання одного з двох своїх представників, які здійснювали професійну діяльність у столиці України. Офіційним приводом для такого кроку названо виключно міркування безпеки після проведення спеціальної наради профільних відомств. Про це провідне міжнародне агентство Reuters повідомило з посиланням на оперативні дані південнокорейського інформаційного агентства Yonhap. Керівництво організації підтвердило, що один із дипломатів залишає українську столицю, тоді як інший співробітник продовжить виконувати свої обов’язки на місці.

    Попри те, що представники KOICA публічно заперечують прямий зв’язок цього рішення з нещодавніми дипломатичними суперечками між Сеулом і Києвом, відкликання працівника відбувається на вкрай чутливому тлі загострення двосторонніх відносин. Серйозна напруга між двома країнами спалахнула у вересні, коли президент України Володимир Зеленський під час свого виступу з трибуни Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй офіційно оголосив, що українська сторона передала Південній Кореї двох полонених військовослужбовців армії КНДР, які брали безпосередню участь у бойових діях на боці російських окупаційних військ.

    У Сеулі розцінили цей публічний крок як грубе порушення домовленостей про конфіденційність, наголосивши, що розголошення інформації створює пряму загрозу життю та безпеці самих полонених корейців, а також їхніх родин, що залишаються на території Північної Кореї. Водночас українська влада категорично заперечила наявність будь-яких офіційних домовленостей щодо нерозголошення цього факту. Одразу після інциденту Південна Корея жорстко зажадала від України офіційних пояснень та вибачень, а також викликала до Міністерства закордонних справ українського тимчасового повіреного для висловлення рішучого протесту.

  • Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    У Києві розпочали монтаж нового тунелепрохідницького комплексу «Вікторія», який має прокладати тунель метро в напрямку Виноградаря. Вартість обладнання перевищує 15 мільйонів євро, а працювати над проходкою планують цілодобово. Водночас будівництво залишається залежним від фінансування, через проблеми з яким підрядник восени вже попереджав про можливу зупинку робіт.

    Про початок монтажу 22 жовтня повідомила компанія Autostrada на своєму офіційному сайті. Деталі також оприлюднив засновник та генеральний директор групи Максим Шкіль.

    За його словами, на будівельний майданчик уже доставили понад 70% обладнання нового тунелепрохідницького комплексу. Частину ключових механізмів та інженерних систем змонтували.

    Зокрема, будівельники встановили пульт керування, редуктори, стрічковий конвеєр, технологічні платформи, силовий трансформатор, електричні шафи, насосне обладнання, приводні двигуни, систему охолодження та гідравлічний бак.

    Комплекс виготовила німецька компанія Herrenknecht, яка спеціалізується на виробництві обладнання для підземного будівництва.

    Після завершення монтажу та пусконалагоджувальних робіт «Вікторія» має розпочати механізовану проходку лівого перегінного тунелю між чинною станцією «Сирець» і майбутньою «Мостицькою».

    Особливу увагу приділяють складним геологічним умовам столиці. Через водонасичені ґрунти будівельникам необхідно постійно контролювати параметри проходки, щоб забезпечити стабільність ґрунтового масиву та безпеку робіт.

    До нового етапу планують залучити понад 100 спеціалістів, серед яких оператори тунелепрохідницького комплексу, монтажники, маркшейдери та допоміжний персонал.

    Працівники пройшли спеціалізоване навчання, зокрема на французькому заводі Techni-Metal Systemes, що входить до Herrenknecht Group. Там вони ознайомилися з роботою нових мультимашин — самохідної техніки для транспортування матеріалів та залізобетонних сегментів безпосередньо до тунелепрохідницького щита.

    Однак історія появи «Вікторії» виявилася не менш цікавою, ніж саме будівництво.

    Спочатку підрядник планував використовувати комплекс «Галина», придбаний у попередніх власників. Проте після технічного обстеження фахівці Herrenknecht визнали майже 99% його обладнання непридатним для подальшої експлуатації.

    За словами Шкіля, у комплексу були відсутні важливі вузли, системи автоматики, електричне та гідравлічне обладнання. Відновити його звичайним ремонтом виявилося неможливо.

    Тому Autostrada вирішила придбати новий комплекс. Назву «Вікторія» засновник компанії обрав особисто — на честь майбутньої перемоги України.

    Метро на Виноградар будують уже кілька років, однак реалізація проєкту супроводжується затримками та змінами підрядників.

    У грудні 2023 року «Київський метрополітен» розірвав договір із попереднім виконавцем — «Київметробудом». У серпні 2024 року новий контракт вартістю близько 13,79 мільярда гривень уклали з Autostrada.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про зміну підрядника будівництва метро на Виноградар та укладення нового контракту майже на 14 мільярдів гривень.

    Перша черга передбачає будівництво приблизно 3,7 кілометра лінії та двох нових станцій — «Мостицька» і «Варшавська».

    Водночас у вересні 2026 року Максим Шкіль заявив про серйозні фінансові труднощі через затримку бюджетних платежів. За його словами, міське фінансування будівництва метро на поточний рік скоротили з 10 до 1,6 мільярда гривень.

    Про ці проблеми «Ненька інфо» докладно писала у матеріалі щодо загрози зупинки будівництва метро на Виноградар та інших транспортних проєктів Києва.

    Попри труднощі, на початку жовтня компанія підтвердила продовження робіт. Зокрема, на проспекті Європейського Союзу триває бетонування конструкцій дворівневого тунелю між майбутніми станціями «Варшавська» та «Мостицька».

    Місто також продовжило перекриття частини цього проспекту до 1 грудня 2026 року через необхідність виконання будівельних робіт.

    Монтаж «Вікторії» свідчить про підготовку до нового етапу прокладання тунелів, але конкретної дати початку проходки та введення нових станцій в експлуатацію наразі не оголошено.

    Таким чином, ключовим питанням для мешканців Виноградаря залишається не лише готовність сучасного обладнання, а й стабільне фінансування всього проєкту.

  • З Києва до Луцька на зиму: скільки доведеться заплатити за спокій і чому він не гарантований

    З Києва до Луцька на зиму: скільки доведеться заплатити за спокій і чому він не гарантований

    На тлі російських ударів по енергетичній інфраструктурі та загрози тривалих відключень електроенергії українці дедалі частіше розглядають тимчасовий переїзд до західних областей. Одним із популярних напрямків став Луцьк, куди на зимові місяці їдуть жителі Києва, Харкова та Сум. Однак оренда житла тут стрімко дорожчає, а відключення світла та ракетно-дронові атаки залишаються серйозними ризиками.

    За інформацією «Телеграфу», попит на квартири в Луцьку суттєво перевищує пропозицію, а лише за липень–вересень 2026 року орендна плата зросла приблизно на 20%.

    Представниця Волинського відділення Асоціації фахівців з нерухомості Тетяна Шевчук розповіла «Суспільному», що до міста дедалі частіше приїжджають родини з інших регіонів, які прагнуть перечекати холодний сезон у відносно спокійніших умовах.

    «Найбільше у нас людей з Києва, Сум, є Харків. Хочуть перезимувати, щоб діти ходили до школи в безпечних умовах», — зазначила експертка.

    Проте збільшення кількості охочих винайняти житло вже вплинуло на ціни.

    Станом на кінець вересня середня вартість оренди однокімнатної квартири в новобудові Луцька становила від 12 до 16 тисяч гривень на місяць. За двокімнатне житло власники просили від 16 тисяч гривень, а трикімнатні квартири коштували ще дорожче.

    Найбільший попит спостерігається в центральній частині міста, 55-му кварталі, Привокзальному районі, поблизу Львівської вулиці та в мікрорайоні ДПЗ.

    Для родини, яка планує переїхати на три зимові місяці, лише оренда однокімнатної квартири може коштувати 36–48 тисяч гривень. Додатково потрібно врахувати комунальні платежі, дорогу, можливу комісію рієлтора та страховий депозит, який зазвичай дорівнює місячній орендній платі.

    Отже, з урахуванням депозиту для такого переїзду може знадобитися вже 48–64 тисячі гривень без витрат на комунальні послуги, дорогу й посередників. При цьому депозит за належного виконання умов договору може повертатися після завершення оренди.

    Однак головна причина переїзду — бажання уникнути масштабних блекаутів — не завжди виправдовує очікування.

    На Волині також застосовують графіки погодинних відключень електроенергії. Зокрема, 17 жовтня обмеження діяли для різних черг споживачів, а тривалість окремих відключень становила кілька годин.

    «Волиньобленерго» попереджає, що фактичний час вимкнення та відновлення електропостачання може відрізнятися від графіка на 20–30 хвилин.

    Крім того, 17 жовтня російські війська атакували енергетичні об’єкти одразу в десяти областях України, серед яких була й Волинська. Частина споживачів залишилася без електроенергії.

    Не менш важливим залишається питання безпеки.

    14 жовтня російські безпілотники атакували Луцьк. Унаслідок удару по гуртівні «Єврогурт» та пошкодження житлової забудови загинули шестеро людей, ще 13 постраждали, серед них дитина.

    За даними ДСНС, рятувальні роботи на місці трагедії завершили того ж дня. Пошкодження отримали також житлові приміщення на проспекті Соборності.

    Ця атака продемонструвала, що віддаленість від лінії фронту не гарантує захисту від російських ударів.

    Тому фахівці радять оцінювати житло не лише за ціною та розташуванням. Важливо перевірити наявність укриття, тип опалення, можливість автономного електроживлення та умови водопостачання.

    Особливо це актуально для родин із маленькими дітьми та людей, які працюють дистанційно.

    Таким чином, Луцьк залишається одним із варіантів тимчасового переїзду на зиму завдяки розвиненій міській інфраструктурі та можливості орендувати житло дешевше, ніж у деяких інших західних обласних центрах. Однак високі витрати на заселення, погодинні відключення та небезпека російських обстрілів змушують ретельно зважувати таке рішення.

  • Ласий шматок столиці за майже мільйон доларів: біля КПІ продають будівлю з перспективою забудови

    Ласий шматок столиці за майже мільйон доларів: біля КПІ продають будівлю з перспективою забудови

    У Києві неподалік станції метро «Політехнічний інститут» виставили на продаж нежитлову будівлю за 900 тисяч доларів. Головна особливість пропозиції полягає не стільки в самій нерухомості, скільки в перспективі освоєння земельної ділянки площею майже 0,25 гектара. Потенційному інвестору пропонують розглянути можливість будівництва дев’ятиповерхового житлового комплексу з комерційними приміщеннями, паркінгом та соціальною інфраструктурою.

    Про це повідомляють на інвестиційному порталі InVenture, де 19 жовтня опублікували відповідне оголошення.

    Об’єкт розташований у Шевченківському районі столиці, в районі Берестейського проспекту та вулиці Борщагівської. Поруч розташовані житлові будинки, комерційні приміщення та об’єкти міської інфраструктури.

    Згідно з пропозицією, площа нежитлової будівлі становить 198,1 квадратного метра. Нерухомість перебуває у приватній власності та може бути придбана покупцем.

    Водночас земельна ділянка площею 0,2439 гектара, або 24,39 сотки, має інший правовий статус. Вона належить територіальній громаді Києва, тобто перебуває в комунальній власності.

    Саме тому придбання будівлі не означатиме автоматичного отримання землі у приватну власність.

    За інформацією InVenture, ділянка має сформований кадастровий номер, який надають за запитом потенційного покупця. Раніше вона перебувала в оренді.

    Її цільове призначення передбачає можливість будівництва та обслуговування житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземними автостоянками й закладами соціальної інфраструктури.

    Найбільший інтерес для девелоперів може становити документація, розроблена ще у 2013 році.

    Тоді для цієї території підготували проєкт дев’ятиповерхового житлового будинку зі стилобатом, комерційними приміщеннями та підземним паркінгом.

    Продавець пропонує відповідні матеріали за запитом для попереднього оцінювання містобудівного потенціалу ділянки.

    Однак наявність проєктної документації більш ніж десятирічної давнини не означає, що новий власник зможе негайно розпочати будівництво.

    Для реалізації девелоперського проєкту необхідно врегулювати питання користування комунальною землею, перевірити відповідність запланованої забудови чинній містобудівній документації та отримати передбачені законодавством дозволи.

    Оголошення прямо передбачає, що оформлення земельних прав стане окремим етапом після придбання будівлі.

    Отже, запропоновані 900 тисяч доларів є вартістю наявного об’єкта нерухомості, а не готового девелоперського проєкту з усіма погодженнями.

    Ця пропозиція з’явилася на тлі інших великих угод на ринку комерційної нерухомості столиці.

    Зокрема, на порталі InVenture також представлена окрема офісна будівля площею 1843 квадратні метри поблизу метро «Берестейська». За цей об’єкт просять 4,4 мільйона доларів.

    Водночас питання забудови міських земель у Києві неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про суперечку навколо передачі землі біля Європейської площі під комерційну забудову.

    Наразі щодо ділянки поблизу КПІ йдеться саме про інвестиційну пропозицію. Інформації про укладення угоди, нового власника або затверджений сучасний проєкт будівництва у відкритому оголошенні немає.

    Подальша доля нерухомості залежатиме від зацікавленості покупців, можливості законного оформлення прав користування землею та погодження майбутньої забудови.

     

  • Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    У Києві посилюють енергетичну автономність медичних закладів на випадок нових російських атак на критичну інфраструктуру. Столичні лікарні забезпечують резервними джерелами електроенергії, тепла та водопостачання, щоб навіть під час масштабних відключень продовжували працювати операційні, реанімаційні відділення та життєво необхідне медичне обладнання.

    Про це 22 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко після перевірки готовності до зими однієї з найбільших багатопрофільних лікарень на лівому березі Києва.

    За словами мера, у медичному закладі наразі перебувають майже 740 пацієнтів. Більшість із них потребують складних хірургічних втручань або вже перенесли операції, тому стабільна робота інженерних систем має особливе значення.

    «Перевірив готовність до зими однієї з лікарень на лівому березі. Це багатопрофільний комунальний заклад, де надають допомогу пацієнтам із найтяжчими патологіями», — розповів Кличко.

    Лікарня вже отримує опалення від власної котельні, що дозволяє зменшити залежність від централізованого теплопостачання. Для забезпечення водою облаштовано свердловину, а додатковим резервом залишається підключення до мереж «Київводоканалу».

    Окрему увагу приділили електропостачанню. Медзаклад має вісім дизельних генераторів, які можуть використовуватися для підтримання роботи обладнання під час перебоїв у загальній енергомережі.

    Крім того, на території лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 250 кВт. Додатково триває монтаж автономного зовнішнього освітлення на сонячних панелях та вертикальних вітрогенераторів.

    Таке поєднання різних джерел енергії має підвищити стійкість закладу до аварійних відключень. Водночас фактична тривалість автономної роботи залежить від навантаження, запасів пального та технічних характеристик резервних систем.

    Важливою частиною підготовки стало облаштування укриття. У лікарні створили захищений простір із ліжками для пацієнтів та операційною кімнатою, оснащеною необхідним обладнанням.

    Це дозволяє організовувати надання медичної допомоги навіть під час повітряних тривог, коли перебування пацієнтів і персоналу в основних приміщеннях може бути небезпечним.

    Підготовка медичних установ є частиною ширшої програми енергетичної стійкості Києва. Раніше, 14 жовтня, під час виступу у Верховній Раді Кличко заявив, що столичні лікарні загалом мають 480 генераторів.

    За його словами, у 15 медичних закладах облаштовано власні свердловини, ще в шести їх будують. Одинадцять лікарень уже мають автономне опалення від власних котелень, а до кінця 2026 року кількість таких закладів планують збільшити до 21.

    Загалом для об’єктів тепло- та водопостачання столиці підготували майже 700 генераторів і 70 пересувних котелень. Також місто створило три дизельні електростанції та резервний водозабір.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на середину вересня Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    На тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі автономність лікарень залишається одним із ключових напрямів підготовки столиці до зими. Головне завдання — забезпечити безперервну медичну допомогу пацієнтам навіть за умов тривалих перебоїв із централізованим постачанням електроенергії, тепла та води.

  • Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

    Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

    У Києві 22 жовтня через перекриття Південного мосту та ускладнення транспортного сполучення між берегами Дніпра «Укрзалізниця» призначила додаткові рейси міської кільцевої електрички Kyiv City Express. Рішення ухвалили на тлі серйозних проблем із рухом транспорту після нічної російської атаки на столицю.

    Про зміни повідомила команда Kyiv City Express, передає РБК-Україна. Додаткові потяги мають забезпечити киянам альтернативний спосіб пересування містом і частково розвантажити інші транспортні маршрути.

    Причиною транспортних обмежень стали наслідки масованого російського обстрілу в ніч проти 22 жовтня. Зокрема, пошкоджень зазнала інфраструктура метрополітену, розташована на Південному мосту.

    Уранці рух мостом спочатку обмежили в одному напрямку, однак згодом переправу повністю перекрили для автомобільного транспорту в обидва боки.

    Про це повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, обмеження запровадили через необхідність проведення безпекових заходів після російського удару.

    Пошкодження мосту позначилися і на роботі столичного метро. На зеленій лінії рух поїздів організували на двох окремих ділянках: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора».

    Через це пасажири тимчасово втратили можливість користуватися звичним маршрутом метро між правим і лівим берегами Дніпра.

    Для полегшення транспортної ситуації «Укрзалізниця» вирішила збільшити кількість рейсів Kyiv City Express.

    Додаткові електрички курсуватимуть півкільцем за маршрутом: Київ-Деміївський — Видубичі — Березняки — Дарниця — Русанівка — Лівобережна — Микільська Слобідка — Воскресенка — Райдужний — Почайна та у зворотному напрямку.

    Такий маршрут дозволяє пасажирам скористатися залізничними переходами через Дніпро, не залежачи від автомобільного руху Південним мостом.

    Перший додатковий рейс зі станції Почайна у напрямку Троєщини запланували на 16:56. Тут пасажири можуть пересісти з Оболонсько-Теремківської, або синьої, лінії метро.

    Ще один важливий рейс вирушатиме зі станції Видубичі о 18:02 у напрямку Березняків. Ця станція забезпечує можливість пересадки із Сирецько-Печерської, або зеленої, лінії підземки.

    За інформацією перевізника, починаючи з 16:40 інтервали між потягами з правого берега на лівий становитимуть від 15 хвилин.

    Придбати квитки на додаткові рейси можна через офіційний мобільний застосунок «Укрзалізниці».

    Для столиці це вже не перший випадок, коли кільцева електричка стає альтернативою наземному транспорту після російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, як Kyiv City Express забезпечував сполучення між берегами Києва під час перекриття мостів.

    Крім того, на початку жовтня російські війська неодноразово атакували Південний міст. Зокрема, 2 жовтня «Ненька інфо» писала про чергове влучання та прибуття екстрених служб.

    Також у попередні тижні Kyiv City Express уже запускав додаткові човникові рейси в години пік. Вони допомагали скоротити інтервали руху між Видубичами, Березняками та Дарницею до 10–15 хвилин.

    Наразі тривалість обмежень на Південному мосту залишається невідомою. Відновлення повноцінного руху залежатиме від результатів перевірки пошкодженої інфраструктури та виконання необхідних ремонтних робіт.

    Мешканцям столиці рекомендують заздалегідь планувати поїздки, враховувати можливі зміни маршрутів і стежити за офіційними повідомленнями транспортних служб.

  • Росія вдарила касетною балістикою між Лаврою та монастирем у Києві: Зеленський розкрив моторошні деталі

    Росія вдарила касетною балістикою між Лаврою та монастирем у Києві: Зеленський розкрив моторошні деталі

    Російські війська під час масованої атаки на Київ у ніч проти 22 жовтня застосували три балістичні ракети з касетними бойовими частинами. Одна з них вдарила по історичному центру столиці — території між Києво-Печерською лаврою та Свято-Введенським монастирем. Внаслідок атаки пошкоджено релігійні споруди, житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після наради, присвяченої ліквідації наслідків російських обстрілів.

    За словами глави держави, особливість застосованих ракет полягає в тому, що їхні касетні бойові частини розкриваються в повітрі та розсіюють уражальні елементи на значній території. Президент заявив, що радіус ураження такого озброєння може сягати 400 метрів.

    Один із боєприпасів влучив у Печерський район Києва, де зосереджені історичні пам’ятки, монастирські комплекси, житлові будинки та громадські заклади.

    Внаслідок удару постраждали будівлі Свято-Введенського монастиря, прилеглі житлові будинки, магазини, кафе та інші цивільні об’єкти.

    Зеленський наголосив, що в районі ураження не було військових об’єктів, а характер використаного озброєння, на його переконання, свідчить про намір російських військ завдати максимальної шкоди мирному населенню.

    «Це свідомий вибір зброї, свідомий вибір району застосування, свідоме прагнення завдати якнайбільше втрат і збитків цивільним», — заявив президент.

    Він також підкреслив, що подібні атаки не свідчать про готовність Росії до реального припинення бойових дій.

    Додаткові подробиці щодо озброєння оприлюднив радник президента України та фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».

    За його інформацією, під час удару по історичному центру Києва російські військові використали балістичну ракету «Іскандер» із касетною бойовою частиною К5.

    Бескрестнов пояснив, що така бойова частина призначена для ураження цілей на великій площі. Вона містить 58 бойових елементів, які розсіюються та вибухають під час повітряного підриву.

    За словами експерта, зона ураження може охоплювати приблизно 400 на 400 метрів, що становить особливу небезпеку в густонаселених міських районах.

    Масована атака відбулася після чергових дипломатичних контактів щодо можливого завершення війни. Зеленський повідомив, що російські війська випустили по Києву 21 ракету впродовж кількох хвиль ударів.

    За інформацією президента, внаслідок обстрілів загинули щонайменше двоє людей, понад 30 отримали поранення.

    Пошкодження зафіксували в кількох районах столиці. Серед постраждалих об’єктів — житлові будинки, медичні установи, торговельні заклади, підприємства та транспортна інфраструктура.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про інший російський балістичний удар по Києву, перед яким Україна не отримала завчасного попередження від партнерів.

    Нинішня атака на Печерськ привернула особливу увагу через застосування касетного озброєння поблизу важливих історичних і релігійних об’єктів столиці.

    Президент назвав обстріл свідченням того, що Росія продовжує використовувати зброю з великою площею ураження в районах цивільної забудови.

    Наразі українські служби продовжують документувати наслідки ударів та встановлювати масштаби пошкоджень. Остаточні висновки щодо всіх обставин застосування касетних ракет мають бути зроблені за результатами відповідних експертиз.

  • Після руйнувань від атаки РФ у Києві відкривають «Чернігівську»

    Після руйнувань від атаки РФ у Києві відкривають «Чернігівську»

    У Києві після російського обстрілу поступово відновлюють роботу станції метро «Чернігівська», яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованої атаки на столицю. Уже з п’ятниці, 23 жовтня, для пасажирів планують відкрити один із вестибюлів станції. Водночас частина виходів залишатиметься недоступною через необхідність продовження відновлювальних робіт.

    Як повідомляє Київська міська державна адміністрація, із 23 жовтня відновлює роботу вестибюль №1, розташований у напрямку станції метро «Дарниця».

    Пасажири зможуть користуватися ним щодня з 5:31 до 23:27. Натомість вестибюль №2, який веде в напрямку станції «Лісова», поки залишатиметься зачиненим. Точних термінів його відкриття наразі не названо.

    Відновлення доступу до станції стало можливим після кількох днів інтенсивних ремонтних робіт, які розпочалися одразу після російської атаки в ніч проти 19 жовтня.

    Тоді внаслідок ударів по столиці суттєвих пошкоджень зазнала інфраструктура Святошинсько-Броварської лінії метрополітену. Зокрема, на станції «Чернігівська» було пошкоджено вітражні вікна, фасад, платформу, залізничні колії та контактну рейку.

    Також постраждали кабельні мережі, системи електропостачання та автоматизованого управління рухом поїздів. Через пошкодження технічного обладнання метрополітен не міг забезпечити звичайний рух на всій червоній лінії.

    Після обстрілу для пасажирів тимчасово закрили станції «Чернігівська» та «Лісова», а поїзди курсували лише між «Академмістечком» і «Дарницею».

    Про ці транспортні обмеження раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі про закриття двох станцій після російської атаки.

    До ліквідації наслідків обстрілу залучили понад 70 працівників різних профільних служб Київського метрополітену. Фахівці працювали над ремонтом колій, контактної рейки та відновленням пошкоджених інженерних систем.

    Мер столиці Віталій Кличко особисто перевіряв перебіг ремонтних робіт. За його словами, працівники прибрали розбите скло та будівельне сміття, після чого продовжили відновлення технічного обладнання.

    Особливо складним виявився ремонт систем електропостачання та управління рухом поїздів. Додатковою перешкодою стали повітряні тривоги, під час яких ремонтні бригади були змушені переривати роботи та переходити в укриття.

    Уже 20 жовтня рух поїздів червоною лінією вдалося відновити на всій протяжності — від «Академмістечка» до «Лісової». Однак станцію «Чернігівська» потяги продовжували проїжджати без зупинки, оскільки пасажирська інфраструктура ще потребувала ремонту.

    Поступове відкриття станції має полегшити пересування мешканців лівобережної частини Києва, для яких червона лінія метро залишається одним із ключових транспортних маршрутів.

    Водночас транспортна ситуація в районі «Чернігівської» ускладнюється реконструкцією шляхопроводу. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про будівництво нового шляхопроводу поблизу станції.

    Таким чином, із 23 жовтня пасажири знову зможуть користуватися станцією «Чернігівська», проте поки лише через один вестибюль. Киянам радять враховувати ці обмеження під час планування поїздок та стежити за повідомленнями метрополітену щодо подальшого відновлення роботи.