Daypolitico

Позначка: Київ

  • Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    У Києві внаслідок чергового російського обстрілу тимчасово обмежили функціонування «червоної» лінії метрополітену, закривши для пасажирів дві кінцеві наземні станції — «Чернігівська» та «Лісова». Про зміни в організації руху громадського транспорту офіційно повідомило комунальне підприємство «Київський метрополітен» у своїх соціальних мережах.

    Згідно з повідомленням транспортного відомства, поїзди Святошинсько-Броварської лінії зранку курсують лише між станціями «Академмістечко» та «Дарниця» у відповідності до встановленого графіка. Натомість наземний відрізок колій на лівому березі столиці тимчасово виведений з експлуатації:

    «Зранку рух поїздів буде відновлено між станціями “Академмістечко” – “Дарниця” відповідно до розкладу. Наземні станції “Чернігівська” та “Лісова” тимчасово будуть закриті для входу та виходу», — заявили в метрополітені.

    Наразі на місці інциденту розгорнуто відновлювальні роботи. До ліквідації наслідків залучені аварійні бригади, зокрема спеціалісти з ремонту та обслуговування колійного господарства, систем електропостачання та кабельних мереж підземки. Фахівці проводять комплексне обстеження та лагодження пошкодженої інфраструктури, щоб максимально швидко повернути лінію до звичного режиму. Про точний час відновлення повноцінного руху поїздів до кінцевих станцій міська влада обіцяє повідомити додатково.

     

  • Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    У неділю, 18 жовтня 2026 року, в Україні продовжують діяти обмеження електропостачання через наслідки масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Для промисловості та бізнесу графіки обмеження потужності запроваджені в усіх регіонах країни, а в частині областей застосовують погодинні відключення для населення. Найскладніша ситуація залишається в регіонах, де російські удари пошкодили об’єкти генерації та передачі електроенергії. Енергетики попереджають, що графіки можуть змінюватися протягом дня, а в разі погіршення стану енергосистеми можливе застосування аварійних обмежень.

    Про це повідомила НЕК «Укренерго», оприлюднивши інформацію щодо обмежень на 18 жовтня.

    Відповідно до розпорядження диспетчерського центру, з 06:00 до 23:59 для підприємств та бізнесу в усіх регіонах діятимуть графіки обмеження потужності.

    Водночас погодинні відключення електроенергії для побутових споживачів передбачені не по всій Україні, а лише в окремих областях.

    Їхній обсяг становить від 0,5 до 1,5 черги залежно від часу доби та ситуації в енергосистемі.

    В «Укренерго» наголосили, що через можливі нові російські удари та складну ситуацію в енергосистемі розклад відключень може змінюватися без попереднього довгострокового анонсування.

    Київ та Київська область: діють стабілізаційні графіки

    У Києві та Київській області 18 жовтня запроваджені погодинні відключення електроенергії.

    Про це повідомляє компанія ДТЕК.

    Столиця та прилеглі райони залишаються серед територій, де енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Для різних груп споживачів діють окремі часові проміжки відсутності електроенергії.

    Водночас розклад залежить від конкретної адреси та черги, до якої належить будинок.

    Перевірити актуальний час можливого відключення можна на офіційному сайті ДТЕК Київські електромережі.

    Для жителів Київщини інформація доступна на сайті ДТЕК Київські регіональні електромережі.

    Важливо враховувати, що під час екстрених відключень раніше оприлюднені погодинні графіки можуть тимчасово не діяти.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження екстрених відключень у столиці та області після російських ударів.

    Черкаська область: відключення протягом усього дня

    На Черкащині графіки погодинних відключень застосовують із 06:00 до 24:00.

    За оприлюдненим розкладом для різних підчерг передбачено такі періоди відсутності електроенергії.

    Для підчерги 1.1 — з 06:00 до 08:00 та з 16:00 до 18:00. Для 1.2 — з 16:00 до 18:00 та з 22:00 до 24:00.

    Підчерги 2.1 і 2.2 можуть залишатися без електроенергії з 14:00 до 16:00.

    Для підчерги 3.1 передбачений проміжок з 12:00 до 14:00, а для 3.2 — також із 20:00 до 22:00.

    Споживачів підчерг 4.1 і 4.2 планують відключати з 10:00 до 12:00 та з 20:00 до 22:00.

    Для підчерг 5.1 і 5.2 обмеження передбачені з 08:00 до 10:00 та з 18:00 до 20:00.

    Підчерга 6.1 — з 16:00 до 18:00. Підчерга 6.2 — з 18:00 до 20:00 та з 22:00 до 24:00.

    Крім того, для промисловості та бізнесу регіону діють графіки обмеження потужності.

    Актуальну інформацію про черги можна перевіряти на сайті «Черкасиобленерго».

    Полтавщина: найбільші обмеження у вечірні години

    У Полтавській області на 18 жовтня затверджено графіки погодинних відключень зі змінним обсягом обмежень.

    За інформацією «Полтаваобленерго», з 06:00 до 08:00 передбачено 0,5 черги.

    З 08:00 до 16:00 застосовується одна черга відключень.

    У вечірній період із 16:00 до 22:00 обсяг обмежень збільшується до 1,5 черги.

    Після 22:00 і до завершення доби заплановано одну чергу.

    Таким чином, найбільше навантаження на енергосистему регіону очікується у вечірні години, коли громадяни активніше користуються побутовими електроприладами.

    Водночас кількість черг не означає кількість годин без світла для кожної квартири.

    Точна тривалість відключення визначається графіком відповідної підчерги.

    Сумська та Чернігівська області: можливі зміни графіків

    На Сумщині 18 жовтня також застосовуються погодинні відключення.

    Місцевий оператор системи розподілу повідомляв про коригування обсягів обмежень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Тому споживачам необхідно перевіряти останні оновлення на сайті «Сумиобленерго».

    На Чернігівщині також діють погодинні графіки.

    Енергетики попереджають, що внаслідок нових атак або пошкоджень обладнання можливі зміни розкладу.

    Оперативна інформація доступна на сайті «Чернігівобленерго».

    Запоріжжя, Вінниччина та Тернопільщина: що з відключеннями

    У Запорізькій області 18 жовтня запроваджено графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

    Відповідно до повідомлення «Запоріжжяобленерго», обмеження діють із 06:00 до 24:00 у повному обсязі — п’ять черг.

    Водночас на момент відповідного повідомлення розпоряджень щодо погодинних відключень для населення Запорізької області не надходило.

    На Вінниччині також передбачені обмеження потужності для непобутових споживачів.

    Вінницяобленерго закликало підприємства дотримуватися визначених лімітів електроспоживання.

    На Тернопільщині від 06:00 до 24:00 діють обмеження для промислових підприємств та бізнесу.

    При цьому «Тернопільобленерго» уточнило, що відповідні планові обмеження не стосуються населення.

    Однак після нових російських ударів ситуація може змінюватися.

    Зокрема, 17 жовтня внаслідок атаки по енергетичній інфраструктурі Тернопільщини без електропостачання залишалася частина споживачів Кременецького району.

    Чому відключення тривають навіть у вихідний

    Причиною нових обмежень залишаються пошкодження української енергосистеми після російських атак.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих ударів Росія атакувала понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії.

    Пошкодження зафіксовані в різних регіонах країни.

    Ремонтні роботи тривають, однак не всі об’єкти можна швидко повернути до повноцінної роботи.

    Навіть у неділю енергосистема повинна забезпечувати роботу транспорту, лікарень, водоканалів, підприємств і житлових будинків.

    За нестачі доступної потужності диспетчери змушені застосовувати обмеження, щоб зберегти стабільність мережі.

    Чим погодинні відключення відрізняються від аварійних

    Погодинні відключення відбуваються за попередньо визначеним розкладом.

    Споживачі можуть дізнатися свою чергу та орієнтовний час, коли електроенергії не буде.

    Аварійні або екстрені відключення запроваджують тоді, коли потрібно терміново зменшити навантаження на мережі чи ліквідувати наслідки пошкоджень.

    У таких випадках графіки можуть не діяти, а час відновлення електропостачання залежить від конкретної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про повернення погодинних графіків у Києві та області на початку жовтня.

    Також видання писало про посилення обмежень у частині регіонів 14 жовтня.

    Де перевіряти актуальний графік

    Енергетики рекомендують орієнтуватися насамперед на офіційні повідомлення обленерго та операторів систем розподілу.

    Саме вони публікують графіки для конкретних адрес і повідомляють про оперативні зміни.

    Крім того, «Укренерго» закликає громадян ощадливо споживати електроенергію, особливо у вечірні години з 16:00 до 22:00.

    Зокрема, варто за можливості не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів.

    Станом на 18 жовтня загальноукраїнський план передбачає обмеження потужності для бізнесу в усіх регіонах та погодинні відключення для населення лише в частині областей.

    Втім графіки можуть змінюватися залежно від стану енергосистеми, тому перед плануванням дня необхідно перевірити інформацію саме для своєї адреси.

  • Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Росія може реалізовувати заздалегідь розроблену стратегію руйнування української енергетичної та комунальної інфраструктури, головна мета якої — зробити великі міста непридатними для нормального життя й змусити їхніх мешканців залишати домівки. Британське видання The Guardian ознайомилося з документами, які, за інформацією української розвідки, були перехоплені в Росії. Вони описують можливі наслідки систематичного знищення електростанцій, систем водопостачання, опалення та каналізації. Найнебезпечніший сценарій для Києва передбачає відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Однак це прогноз на випадок масштабних пошкоджень, а не підтверджений графік майбутніх відключень.

    Про зміст документів 16 жовтня повідомило британське видання The Guardian у матеріалі журналіста Ендрю Рота.

    За інформацією видання, українська розвідка отримала аналітичні матеріали російського походження, у яких розглядаються можливості завдання системної шкоди життєво важливій інфраструктурі України.

    Документ має назву «Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України».

    Особливу увагу автори приділяють не лише знищенню електроенергії як ресурсу, а й подальшим наслідкам для життя цивільного населення.

    У документі, як повідомляє The Guardian, розглядаються ситуації, коли відсутність електроживлення призводить до зупинки водопостачання, порушення роботи каналізації, погіршення санітарних умов та вимушеного виїзду мешканців із міст.

    Саме такий послідовний розвиток гуманітарної кризи, за оцінкою британських журналістів, може відповідати нинішній тактиці російських ударів.

    Що відомо про перехоплені документи

    За даними The Guardian, документи українська розвідка отримала у вересні 2026 року.

    Вони містять оцінки стану української енергетики, можливих наслідків пошкодження критичної інфраструктури та використання різних видів озброєння.

    Журналісти зазначають, що матеріали підготовлені у формі технічного аналізу.

    У них розглядаються окремі сценарії виведення з ладу енергетичних і комунальних систем, а також можливий вплив цих руйнувань на великі населені пункти.

    Водночас достеменно невідомо, яка саме російська державна структура підготувала документ.

    Кілька європейських посадовців, ознайомлених із матеріалами, припустили, що автори можуть бути пов’язані з аналітичними підрозділами російської армії або спецслужб.

    Проте ці оцінки не є остаточним підтвердженням авторства.

    Також The Guardian не оприлюднила доказів того, що Володимир Путін особисто затверджував саме цей документ або підписував наказ про його реалізацію.

    Водночас український президент раніше заявляв, що українська розвідка отримала свідчення нової російської доктрини атак на ширше коло цивільних об’єктів.

    Про це The Guardian повідомляла ще 4 жовтня.

    За словами Зеленського, російська стратегія спрямована, зокрема, на те, щоб змусити українців залишати великі міста.

    Денис Шмигаль розповів про два російські документи

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль раніше повідомляв європейським партнерам про отримані аналітичні матеріали.

    За його словами, йдеться про два великі документи, які містять детальні технічні розрахунки.

    У них оцінюється можливе застосування різних типів ракет і ударних безпілотників проти української інфраструктури.

    Міністр наголосив, що українська сторона усвідомлює характер загроз і розуміє логіку можливих подальших атак.

    Водночас The Guardian не стала публікувати частину технічних подробиць на прохання українського Міністерства енергетики.

    У відомстві пояснили, що розголошення такої інформації могло б полегшити російським військовим планування подальших ударів.

    Це важлива деталь: журналісти ознайомилися з матеріалами, але вирішили не оприлюднювати дані, які можуть становити додаткову загрозу для енергетичної безпеки України.

    Чому головною ціллю залишається Київ

    Одним із найнебезпечніших напрямків російської кампанії аналітики називають спроби порушити електропостачання української столиці.

    Київ — великий центр споживання електроенергії, який залежить як від місцевої генерації, так і від передачі електроенергії з інших регіонів.

    Для забезпечення міста використовується складна система електростанцій, підстанцій і магістральних мереж.

    У разі одночасного пошкодження кількох важливих елементів цієї системи можливості стабільного електропостачання можуть істотно скоротитися.

    За інформацією The Guardian, російський документ містить оцінку сценарію, за якого під загрозою може опинитися понад 90% електроенергії, запланованої для забезпечення Києва протягом зими.

    Однак цей показник не означає, що Росія вже знищила 90% доступного електропостачання столиці.

    Йдеться про потенційні наслідки масштабного пошкодження критично важливих об’єктів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про оцінку Інституту вивчення війни (ISW), згідно з якою Росія може намагатися системно відрізати Київ від електропостачання.

    Аналітики звертали увагу на ризик комплексних ударів по генерації та системах передачі електроенергії.

    Після останніх атак Київ утратив основну електрогенерацію

    Особливо тривожними виглядають повідомлення про стан київських теплоелектроцентралей.

    Після масованих російських атак у жовтні основні великі ТЕЦ столиці припинили виробляти електроенергію.

    Як раніше повідомляли українські медіа з посиланням на представників енергетичного сектору, йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ.

    Водночас пошкоджені станції можуть зберігати окремі можливості виробництва теплової енергії.

    Це особливо важливо на початку опалювального сезону.

    Про небезпеку повторних ударів по столичних теплоелектроцентралях «Ненька інфо» розповідала ще 14 жовтня.

    Тоді зазначалося, що ураження великих об’єктів генерації не означає автоматичного повного припинення теплопостачання, але значно ускладнює забезпечення міста електроенергією.

    Крім того, теплові мережі, насосні станції та інше допоміжне обладнання також потребують стабільного електроживлення.

    Саме тому масштабний блекаут може вплинути не лише на освітлення квартир, а й на роботу систем опалення та водопостачання.

    До 20 годин без електрики: наскільки реальний такий сценарій

    У матеріалі The Guardian наведені експертні прогнози щодо проходження зимового періоду.

    Вони передбачають різні варіанти розвитку подій залежно від погоди, інтенсивності обстрілів та швидкості ремонтних робіт.

    За відносно сприятливого сценарію, коли температура залишається помірною, а пошкоджене обладнання вдається оперативно ремонтувати, тривалість відключень у Києві може становити до восьми годин на добу.

    Значно складнішим є сценарій тривалих морозів у поєднанні з новими масштабними атаками.

    У такому випадку, за оцінками експертів, перебої з електропостачанням можуть тривати до 20 годин на добу.

    Це не офіційний графік відключень і не гарантований прогноз. Це оцінка можливого розвитку подій за несприятливих умов.

    Реальна ситуація залежатиме від того, скільки енергетичного обладнання залишиться працездатним, як швидко проводитимуть ремонти та чи вдасться запобігти повторним руйнуванням.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала заяви про можливу катастрофічну зиму та пояснювала різницю між реальними ризиками і панічними прогнозами.

    Росія атакує не лише електростанції

    Особливістю описаної стратегії є можливе поєднання ударів по кількох системах життєзабезпечення.

    Енергетична інфраструктура тісно пов’язана з водопостачанням, каналізацією, тепловими мережами та роботою міського транспорту.

    Якщо електроенергії немає тривалий час, насосне обладнання може припинити роботу, а резервні джерела живлення мають обмежені ресурси.

    У разі серйозних пошкоджень це може спричинити перебої з подачею питної води та відведенням стічних вод.

    У холодний період виникають додаткові ризики для систем централізованого опалення.

    Особливо небезпечними можуть бути тривалі відключення за низьких температур, коли житлові будинки швидко втрачають тепло.

    У подібній ситуації найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, маленькі діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійного медичного догляду.

    Саме комплексний характер можливих руйнувань робить загрозу гуманітарної кризи значно серйознішою, ніж звичайні тимчасові відключення електроенергії.

    ООН попереджає про ризик нової хвилі переселенців

    Можливі наслідки російських ударів уже привернули увагу міжнародних гуманітарних організацій.

    16 жовтня агентство Reuters повідомило про попередження Міжнародної організації з міграції ООН щодо ризику нових переміщень населення.

    За оцінкою організації, пошкодження житла та критичної інфраструктури, подорожчання життя й наближення морозів можуть змусити частину українців знову залишити свої домівки.

    Нині мільйони людей залишаються внутрішньо переміщеними, а значна кількість українців, які раніше повернулися додому, продовжує жити в умовах нестабільного електро- та теплопостачання.

    У Міжнародній організації з міграції звернули увагу, що доступ до води безпосередньо залежить від функціонування енергетичних систем.

    Тому нові масовані удари можуть спричиняти вторинні гуманітарні наслідки навіть далеко від безпосередніх місць влучань.

    Чому Москва посилює тиск на цивільне населення

    Український політолог Володимир Фесенко в коментарі The Guardian пов’язав посилення енергетичних атак із ситуацією на фронті.

    За його оцінкою, Кремль може дедалі більше покладатися на руйнування цивільної інфраструктури як спосіб тиску на Україну.

    Йдеться про стратегію, за якої складні умови життя, економічні проблеми та суспільне невдоволення розглядаються як інструменти політичного впливу.

    Однак це аналітична оцінка, а не доведене свідчення того, що російське керівництво остаточно відмовилося від військових цілей.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисно атакувати цивільні об’єкти та використовувати терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

    Водночас правова оцінка кожного конкретного удару залежить від характеру об’єкта, військової необхідності, пропорційності та інших установлених обставин.

    Що може допомогти Україні пройти зиму

    На тлі зростання загроз українська влада й місцеві громади працюють над підвищенням стійкості енергетичних систем.

    Серед основних напрямків — ремонт пошкодженого обладнання, створення резервної генерації, захист важливих об’єктів та забезпечення аварійного живлення для лікарень, водоканалів і теплопостачальних підприємств.

    Окреме значення має розвиток розподіленої генерації, яка дозволяє зменшувати залежність великих міст від окремих потужних електростанцій.

    Проте невеликі генератори та когенераційні установки не можуть миттєво замінити всі втрачені потужності.

    Також критично важливою залишається робота протиповітряної оборони, зокрема захист від балістичних ракет та ударних безпілотників.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Однак навіть за наявності резервного обладнання нові масштабні удари можуть суттєво ускладнювати роботу міських систем.

    Чи означає розслідування The Guardian, що гуманітарна катастрофа неминуча

    Ні. Документи, з якими ознайомилися британські журналісти, описують можливу російську стратегію та її очікувані наслідки.

    Вони не доводять, що всі передбачені сценарії обов’язково здійсняться.

    Також наразі не встановлено незалежно, який саме російський орган розробив документи та чи були всі запропоновані в них заходи затверджені на найвищому рівні.

    Водночас реальні атаки на українські електростанції та мережі підтверджують, що загроза масштабних комунальних перебоїв існує.

    Головний висновок розслідування The Guardian полягає в тому, що російські удари по енергетиці можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на цивільне населення — із розрахунком на тривалі відключення, погіршення умов життя та вимушене переміщення людей.

    Напередодні зими 2026–2027 років питання захисту енергосистеми, резервного теплопостачання та стабільної роботи водоканалів залишається одним із найважливіших для українських міст.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, можливостей протиповітряної оборони, відновлювальних робіт та міжнародної підтримки України.

  • ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    Київ після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі фактично втратив основні потужності для виробництва електроенергії. Три найбільші теплоелектроцентралі столиці — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ — більше не генерують струм. До пошкоджень їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт. Тепер столиця значно більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Водночас пошкоджені станції зберегли можливість виробляти теплову енергію, що має вирішальне значення напередодні опалювального сезону.

    Про ситуацію в енергосистемі Києва повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі «Вечір.LIVE».

    Його заяву 17 жовтня також підтвердили повідомлення УНІАН та інших українських медіа.

    За словами парламентаря, після останніх російських ударів київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію, однак не втратили можливості забезпечувати місто теплом.

    Це означає, що електрична й теплова частини роботи станцій наразі перебувають у принципово різному стані.

    Що сталося з трьома найбільшими ТЕЦ Києва

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по українській енергосистемі.

    Серед цілей були об’єкти генерації електроенергії та високовольтні підстанції.

    Повторних уражень зазнали три ключові київські теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ.

    До російських атак ці об’єкти відігравали важливу роль у забезпеченні столиці електроенергією.

    За наявними оцінками, їхня сукупна встановлена електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт.

    Наразі всі три станції не здійснюють електрогенерацію.

    Як повідомляла ТСН 15 жовтня, після пошкодження великих електростанцій Київ змушений покладатися насамперед на енергію, яка надходить із загальноукраїнської мережі.

    Водночас відсутність виробництва електроенергії на трьох основних ТЕЦ не означає, що в столиці повністю зникли всі локальні джерела живлення.

    У місті можуть працювати інші, зокрема резервні та розподілені генерувальні установки. Проте вони не можуть автоматично замінити всю потужність великих теплоелектроцентралей.

    Як Київ отримуватиме електроенергію

    Після зупинки власної великої генерації забезпечення столиці значною мірою залежить від роботи магістральних електромереж.

    Електроенергія надходить із загальноукраїнської енергосистеми через високовольтні лінії та підстанції, які утворюють так зване Київське енергетичне кільце.

    Ця інфраструктура дозволяє передавати електроенергію до столиці з інших регіонів.

    Однак її робота також залежить від технічного стану обладнання, доступної потужності та наслідків російських обстрілів.

    Удари по вузлових підстанціях можуть обмежувати можливості передачі електроенергії навіть тоді, коли генерація в інших частинах країни залишається доступною.

    Саме тому втрата великих місцевих електростанцій створює додаткові ризики для стабільного живлення столиці.

    Проте це не означає неминучого повного блекауту: електропостачання залежатиме від стану мереж, доступної генерації, ремонтів і можливостей аварійного резервування.

    Чому київські ТЕЦ ще можуть давати тепло

    Олексій Кучеренко звернув увагу на важливу технічну особливість теплоелектроцентралей.

    На відміну від звичайних електростанцій, ТЕЦ призначені для комбінованого виробництва двох видів енергії — електричної та теплової.

    Ця технологія називається когенерацією.

    У нормальних умовах теплоелектроцентраль одночасно виробляє електроенергію й використовує частину теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання.

    Проте залежно від конструкції станції та характеру пошкоджень обладнання окремі теплові потужності можуть працювати навіть тоді, коли генерація електроенергії неможлива.

    За словами Кучеренка, саме такий режим наразі намагаються забезпечити на київських ТЕЦ.

    Станції поступово готують до роботи з пріоритетом теплопостачання.

    Таким чином, пошкодження електрогенерувального обладнання не обов’язково означає повну втрату можливості обігрівати житлові будинки.

    Водночас реальна подача тепла залежатиме також від стану насосів, теплових мереж, електроживлення допоміжного обладнання та готовності внутрішньобудинкових систем.

    Скільки електроенергії потрібно Києву взимку

    Київ залишається одним із найбільших центрів споживання електроенергії в Україні.

    За оцінками енергетичних експертів, за звичайних умов потреба столиці може становити приблизно 1–1,2 ГВт.

    У холодну пору року навантаження зростає через освітлення, роботу систем опалення, використання електрообігрівачів та іншу побутову й промислову активність.

    У зимові пікові години потреба Києва може сягати 1,8–2 ГВт.

    Ці цифри демонструють, наскільки важливою була власна велика генерація міста.

    До пошкодження основні ТЕЦ мали встановлену потужність, співмірну зі звичайним попитом столиці.

    Однак встановлена потужність не тотожна фактичному виробництву: реальні обсяги електрогенерації залежать від режиму роботи станцій, стану обладнання та поточних умов.

    Тепер значну частину необхідної електроенергії доведеться передавати через магістральні мережі.

    Це підвищує значення стабільної роботи підстанцій і ліній електропередачі.

    Чому Україні потрібна розподілена генерація

    На тлі руйнування великих енергетичних об’єктів Олексій Кучеренко наголосив на необхідності активніше розвивати когенераційні установки.

    Йдеться передусім про газопоршневі та газотурбінні системи, які можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло.

    На відміну від великих централізованих ТЕЦ, такі установки можна розташовувати в різних частинах міста.

    Це потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих великих джерел генерації.

    Проте сама по собі наявність невеликих установок не гарантує безперебійної роботи. Для цього необхідні паливо, справні розподільні мережі, системи автоматичного керування та резервне обладнання.

    Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський ставив завдання наростити додаткову газову генерацію на 1 ГВт.

    Однак питання реальних темпів введення нових потужностей залишається важливим, особливо після нових атак на великі електростанції.

    Які ризики для опалювального сезону

    Пошкодження трьох основних київських ТЕЦ стало серйозним випробуванням напередодні холодного періоду.

    Найважливішим завданням є відновлення стабільного електроживлення та забезпечення роботи систем централізованого опалення.

    Навіть якщо станції можуть виробляти тепло, для його транспортування потрібна електроенергія.

    Насоси, автоматика, індивідуальні теплові пункти та інше обладнання повинні мати надійне електроживлення.

    Тому захист електричних мереж залишається критично важливим і для теплопостачання.

    У разі тривалих відключень окремі житлові будинки можуть мати проблеми з циркуляцією теплоносія, особливо якщо насосне обладнання не забезпечене резервним живленням.

    Водночас реальні наслідки залежатимуть від стану систем у конкретних районах та будинках.

    Чи зможе Київ пройти зиму без власних великих ТЕЦ

    Станом на 17 жовтня 2026 року не оголошено остаточного терміну відновлення електрогенерації на трьох основних столичних теплоелектроцентралях.

    За словами Кучеренка, пріоритетом залишається підготовка пошкоджених станцій до забезпечення теплом.

    Паралельно енергетикам необхідно підтримувати стабільну роботу зовнішніх мереж та відновлювати обладнання, пошкоджене внаслідок російських атак.

    Головний ризик полягає в одночасному поєднанні двох проблем: втрати великих джерел місцевої електрогенерації та можливих обмежень передачі електроенергії з інших регіонів.

    Саме тому Київ потребує відновлення пошкоджених потужностей, розвитку розподіленої генерації й надійного резервного живлення критичної інфраструктури.

    Поки що основні теплоелектроцентралі столиці не виробляють електроенергію, але, за словами народного депутата, зберігають можливість працювати на теплопостачання.

    Це дає підстави сподіватися на відновлення подачі тепла, однак не усуває ризиків нових відключень світла протягом опалювального сезону.

  • «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    У суботу, 17 жовтня 2026 року, біля будівлі Київської міської державної адміністрації на Хрещатику відбулася акція протесту з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Учасники звинуватили столичну владу в неналежній підготовці до зими, проблемах із захисними укриттями, громадським транспортом, забудовою та збереженням історичних пам’яток. Протест запам’ятався також незвичними плакатами, картонними транспарантами, появою народної депутатки Мар’яни Безуглої та поліцейської спецтехніки поблизу місця проведення акції.

    Про перебіг мітингу повідомили «Інформатор Київ», «Суспільне Київ» та інші українські медіа, журналісти яких працювали біля КМДА.

    Скільки людей вийшло проти Кличка

    Акція розпочалася в першій половині дня біля центрального входу до міської адміністрації на Хрещатику, 36.

    Серед учасників були громадські активісти, представники організацій, ветерани та мешканці столиці, невдоволені рішеннями міської влади.

    За повідомленням «Інформатора», ближче до 13:00 кількість учасників перевищила тисячу людей.

    Водночас інші редакції наводять значно скромніші оцінки.

    Зокрема, «Українська правда» з посиланням на поліцію повідомила приблизно про 200 учасників, а кореспонденти Інтерфакс-Україна зафіксували кілька сотень людей.

    Таким чином, масштаби акції різні джерела оцінюють по-різному, але сам факт протесту та його основну вимогу підтвердили кілька незалежних редакцій.

    Організаторами стали громадські ініціативи, серед яких «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Спадщина», «Право на місто» та інші об’єднання.

    «Скажена Оксана», сокіл і картонні плакати

    Протестувальники прийшли з десятками саморобних транспарантів.

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка
    ФОТО: ІНФОРМАТОР

    Окрім традиційних вимог відставки, учасники використали гумор, меми та відсилання до політичного минулого Кличка.

    Одним із найпомітніших експонатів стала картонна фігура популярної TikTok-блогерки, відомої в інтернеті як «скажена Оксана».

    Її зображення надрукували майже в натуральний зріст і принесли до будівлі міської адміністрації.

    Інший плакат відсилав до старої політичної реклами партії «ПОРА».

    На ньому зобразили молодого Віталія Кличка та сокола, які дивляться один на одного. Підпис переосмислював назву політичного руху як заклик до відставки міського голови.

    На інших транспарантах можна було побачити написи «Make Kyiv Green Again», «Стоп стихійній забудові!» та «Геть корупцію з Києва».

    Активіст громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко прийшов із пожовклим кленовим листком, іронізуючи над чутками про нібито оплату участі в акції.

    Цей жарт став приводом для обговорення в соціальних мережах, однак доказів організованої оплати участі протестувальників у перевірених повідомленнях немає.

    Що вимагали від столичної влади

    Попри гумористичне оформлення плакатів, основні вимоги учасників стосувалися цілком конкретних проблем міського господарства.

    Насамперед активісти критикували недостатню кількість доступних укриттів та стан підготовки столиці до можливих тривалих відключень електроенергії, води й тепла.

    Окремою темою стали проблеми громадського транспорту.

    Протестувальники висловлювали невдоволення якістю перевезень, транспортними рішеннями міської влади та використанням бюджетних коштів.

    Лунали також претензії щодо збереження зелених зон та історичних будівель.

    Серед прикладів називали садибу Зеленських, Екопарк Осокорки, урочище Самбурки та території Голосіївського парку.

    Учасники вимагали більшої прозорості міських рішень, належної підготовки до надзвичайних ситуацій та відповідальності посадовців за управління столицею.

    Водночас окремі звинувачення в корупції, які лунали на плакатах, є позицією протестувальників, а не встановленими судом фактами.

    Безугла прийшла на мітинг і звернула увагу на автозаки

    Серед присутніх журналісти помітили народну депутатку Мар’яну Безуглу, яка останнім часом публічно критикує Віталія Кличка.

    Вона звернула увагу на поліцейські автозаки, розташовані неподалік від учасників акції.

    Безугла висловила здивування через присутність такого транспорту та поставила питання про причини його залучення.

    При цьому сам факт перебування спецтехніки поблизу протесту не підтверджує підготовки затримань або неправомірних дій поліції.

    За повідомленням «Інформатора», акція пройшла без серйозних інцидентів.

    Протестувальники виступали біля входу до КМДА, обговорювали проблеми різних районів Києва та скандували вимоги відставки.

    Прихильники Кличка також прийшли під КМДА

    На акції були не лише противники міського голови.

    Кореспондентка hromadske повідомила про присутність кількох людей, які прийшли підтримати Кличка.

    Вони висловлювали незгоду з вимогами протестувальників та наголошували на відповідальності центральної влади за частину проблем столиці.

    Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала утриматися від масових зібрань через небезпеку російських повітряних атак.

    У політичній силі пояснювали це ризиками для життя людей під час можливих обстрілів.

    Сам Кличко раніше заявляв, що міська влада намагається забезпечувати життєдіяльність столиці за складних обставин і водночас стикається із суперечками щодо повноважень та ресурсів із центральною владою.

    Протест відбувся на тлі конфлікту навколо підготовки Києва до зими

    Акція стала продовженням суспільної та політичної дискусії щодо готовності столиці до опалювального сезону.

    14 жовтня Кличко виступав у Верховній Раді, де пояснював стан енергетичної інфраструктури та заходи із захисту міста від російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала політичне протистояння навколо цього виступу.

    У матеріалі розглядалися взаємні претензії центральної та міської влади й питання розподілу відповідальності за підготовку до складної зими.

    Протест 17 жовтня продемонстрував, що ці суперечки вийшли за межі політичних заяв і стали темою відкритої громадської акції.

    Мітинг тривав близько двох годин. Після завершення учасники залишили частину картонних плакатів біля будівлі КМДА.

    Водночас сам протест не означає автоматичного припинення повноважень міського голови. Зміна очільника столиці можлива лише відповідно до передбачених законодавством процедур.

    Наразі основним результатом акції стала публічна демонстрація невдоволення частини киян роботою міської влади та вимога відповідей на питання, пов’язані з безпекою, інфраструктурою й управлінням містом.

  • Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    В Україні зафіксували різке зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. Лише у вересні 2026 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей зазнали поранень. Загальний показник виявився на 85% вищим, ніж у вересні минулого року, і став найгіршим для цього місяця від початку повномасштабного російського вторгнення. В Організації Об’єднаних Націй попереджають, що ситуація продовжує погіршуватися, а систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні зими створюють нові загрози для мільйонів українців.

    Про це йдеться в офіційному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 15 жовтня.

    За даними міжнародних спостерігачів, протягом вересня 2025 року в Україні було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Через рік сумарна кількість жертв зросла з 1317 до 2433 осіб.

    Таким чином, у середньому у вересні 2026 року щодня гинула або зазнавала поранень 81 цивільна людина.

    Це лише підтверджені випадки. Реальні втрати можуть бути більшими, оскільки міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до частини тимчасово окупованих територій.

    Найбільшу небезпеку для мирних жителів становили далекобійні ракети та ударні безпілотники.

    За статистикою ООН, саме на них припало 53% усіх загиблих і поранених цивільних у вересні — 165 загиблих та 1119 поранених.

    Ще 23% випадків пов’язані із застосуванням безпілотників малої дальності, зокрема поблизу лінії фронту. Внаслідок таких атак загинули 87 людей, ще 475 отримали поранення.

    Особливо тривожна ситуація склалася у Києві

    У столиці протягом вересня підтвердили загибель 32 цивільних і поранення ще 340 людей.

    При цьому цивільні страждали внаслідок атак упродовж 22 із 30 днів місяця. За інформацією ООН, такої частоти випадків у Києві не фіксували в жодному попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення.

    Високі показники втрат зафіксували також у прифронтових містах.

    У Херсоні підтверджено 16 загиблих і 202 поранених, у Сумах — 11 загиблих і 131 пораненого, у Запоріжжі — сім загиблих і 127 поранених.

    Загалом цивільні гинули та зазнавали поранень у 22 областях України та Києві.

    2026 рік уже став одним із найважчих для цивільного населення за час повномасштабної війни.

    За січень–вересень ООН підтвердила 2570 загиблих і 15 211 поранених. Сукупно це 17 781 цивільна жертва за дев’ять місяців.

    Показник на 59% перевищує дані за аналогічний період 2025 року та більш ніж удвічі — результати відповідного періоду 2024-го.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що кількість загиблих і поранених цивільних за перші вісім місяців 2026 року вже перевищила показник усього 2025 року.

    Особливо трагічним був липень, коли міжнародні спостерігачі підтвердили понад три тисячі загиблих і поранених мирних жителів.

    Про ці цифри видання також розповідало у матеріалі «Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки».

    У жовтні ситуація не покращилася

    Як повідомила ООН 16 жовтня, перші два тижні нового місяця стали одними з найсмертоносніших періодів для українських цивільних за останні роки.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала російська атака на Прилуки Чернігівської області в ніч проти 7 жовтня.

    За даними Моніторингової місії ООН, там загинули 22 цивільні людини, ще 45 отримали поранення.

    Інші атаки з великою кількістю постраждалих міжнародні спостерігачі задокументували у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосила, що лише протягом кількох днів російські атаки призвели до численних жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.

    Додатковою загрозою для українців стає наближення холодів на тлі російських ударів по енергетиці.

    У вересні Росія відновила масштабні скоординовані атаки на об’єкти електропостачання та теплової інфраструктури.

    30 вересня були пошкоджені енергетичні об’єкти у трьох областях і Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії.

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали нових ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по трьох основних теплоелектроцентралях столиці.

    За даними української влади, після цієї атаки приблизно 600 тисяч жителів Києва тимчасово залишилися без електропостачання.

    В ООН попереджають, що повторні удари по електричних і теплових мережах напередодні опалювального сезону можуть мати особливо тяжкі гуманітарні наслідки.

    Відключення світла та тепла ускладнюють роботу лікарень, систем водопостачання, транспорту й інших життєво необхідних служб.

    Найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійної медичної допомоги.

    Окрему проблему становить облік загиблих і поранених на тимчасово окупованих територіях.

    У вересні ООН змогла незалежно підтвердити загибель 18 цивільних і поранення 44 осіб на територіях України, які перебувають під російською окупацією.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що не мають можливості перевірити більшість повідомлень із цих районів.

    Тому фактичні масштаби втрат можуть перевищувати офіційно підтверджені цифри.

    Звіт ООН засвідчує, що загроза для мирного населення України залишається надзвичайно високою не лише в прифронтових регіонах, а й у великих містах далеко від лінії зіткнення.

    Міжнародні спостерігачі закликають до захисту цивільних відповідно до міжнародного гуманітарного права та попереджають, що продовження масованих ударів по житловій і критичній інфраструктурі напередодні зими може ще більше поглибити гуманітарну кризу.

  • «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    Комунальне підприємство «Київпастранс» завершило скандальний тендер на закупівлю перших чотирнадцяти первинних мобільних укриттів для пасажирів столичного громадського транспорту. Торги, які офіційно завершилися 14 жовтня, пройшли за повної відсутності конкуренції: пропозицію подав лише один учасник – харківська будівельна компанія, яка й отримала ексклюзивне право на реалізацію багатомільйонного замовлення. Ця ситуація одразу викликала жорстку критику з боку громадськості та експертних кіл через беззаперечні ознаки штучного обмеження умов закупівлі та ймовірну колосальну переплату з міського бюджету.

    Згідно з жорсткими технічними вимогами замовника, нові захисні споруди виготовлятимуться із надміцних залізобетонних конструкцій і розміщуватимуться переважно біля найбільш завантажених зупинок наземного транспорту. Кожне таке приміщення матиме площу не менше тридцяти квадратних метрів та зможе одночасно вмістити до п’ятдесяти осіб із розрахунку відповідної площі на одну людину. Модулі повинні бути обов’язково обладнані двома входами із захисними тамбурами та металевими дверима, автономним освітленням, системою примусової вентиляції, вогнегасниками, місцями для сидіння, а також спеціальним майданчиком для безбар’єрного доступу людей на кріслах колісних і пасажирів із дитячими візочками.

    Початкова очікувана вартість цієї закупівлі була встановлена підприємством на рівні 54,2 мільйона гривень. Єдиний учасник торгів, товариство з обмеженою відповідальністю «Сітірейл технолоджі», запропонував виконати замовлення за 44,8 мільйона гривень. Незважаючи на це формальне зниження ціни, столичні активісти наголошують на тому, що підсумкова вартість залишається завищеною щонайменше на тридцять відсотків порівняно з ринковими реаліями. За одне укриття на п’ятдесят людей столиця фактично заплатить близько 3,2 мільйона гривень із доставкою та монтажем. Водночас інші державні структури та регіональні муніципалітети купували абсолютно аналогічні за місткістю споруди значно дешевше – у середньому за 2,4 або 2,5 мільйона гривень.

    Відсутність інших великих постачальників на торгах експерти пояснюють надто специфічними вимогами комунальників. Ще на етапі підготовки тендера потенційні учасники масово скаржилися на прописані розміри конструкцій. Зокрема, замовник вимагав суворих габаритів – вісімнадцять на чотири метри. Виробники офіційно просили дозволити трохи більшу довжину, аби безперешкодно адаптувати замовлення під власні готові серійні блоки, проте керівництво столичного підприємства категорично відхилило ці обґрунтовані прохання.

    Варто нагадати, що процес закупівлі розпочався на тлі тривалого судового тиску: нещодавно столична прокуратура через суд вимагала зобов’язати міську владу вжити реальних заходів для облаштування мобільних укриттів на вулицях міста. Проте внаслідок сумнівної тендерної політики ринок був штучно відрізаний від участі, а стратегічно важливе замовлення безальтернативно відійшло одній компанії. Поки перша подібна споруда монтується на Берестейському проспекті, практика підлаштування тендерної документації під конкретного виконавця продовжує спустошувати скарбницю столиці, залишаючи киян заручниками корупційних ризиків під час щоденних повітряних атак.

  • Коригування дронів зсередини столиці: у Генштабі та ІТ-секторі розкрили схему встановлення ретрансляторів для російських БпЛА у Києві

    Коригування дронів зсередини столиці: у Генштабі та ІТ-секторі розкрили схему встановлення ретрансляторів для російських БпЛА у Києві

    У Києві фіксуються спроби розгортання прихованих наземних ретрансляторів — спеціальних пристроїв зв’язку, які допомагають російським ударним і розвідувальним безпілотникам долати міську забудову та точно наводитися на цілі. Механізми встановлення подібного обладнання та специфіку його функціонування для видання LIGA.net детально проаналізували начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу ЗСУ Іван Павленко, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко, а також фахівець у галузі мілітарного зв’язку та амбасадор американської компанії Persistent Systems Володимир Степанець.

    Застосування наземних ретрансляторів у межах мегаполіса дозволяє ворогу вирішити критичну проблему керування дронами на низьких висотах, де радіосигнал глушиться багатоповерхівками та щільною роботою столичних комплексів РЕБ. Такий модуль виступає проміжною ланкою зв’язку, передаючи телеметрію та відеопотік між оператором (або супутниковим/повітряним шлюзом) і безпосередньо апаратом у зоні ураження. Як зауважив авіаційний експерт Валерій Романенко, монтаж подібної апаратури є технологічно складною задачею, доступною далеко не кожному пересічному диверсанту: пристрій вимагає правильного розрахунку висоти, орієнтації діаграми спрямованості антен, маскування та підключення до стабільного автономного або мережевого електроживлення.

    Зі свого боку представники військового командування та ІТ-індустрії наголошують на тому, що протидія цій загрозі потребує комплексної координації спецслужб, фахівців радіоелектронної розвідки та цивільного сектору. Виявлення підпільних радіоретрансляційних точок на дахах і висотних конструкціях ускладнюється використанням противником комерційних та військових протоколів зв’язку стандарту MANET або Mesh-мереж, аналогічних тим, які виготовляє Persistent Systems. За словами експертів, посилення радіоелектронного пеленгування міського простору та перевірка підозрілого радіотехнічного обладнання на житлових і промислових будівлях столиці є вирішальним фактором для зриву коригування нічних повітряних ударів ворога.

  • Політична війна на тлі енергетичної кризи: чому звіт Кличка у Верховній Раді оголив проблему колективної безвідповідальності перед важкою зимою

    Політична війна на тлі енергетичної кризи: чому звіт Кличка у Верховній Раді оголив проблему колективної безвідповідальності перед важкою зимою

    Виступ міського голови Києва Віталія Кличка у Верховній Раді 14 жовтня, присвячений енергетичній стійкості столиці перед початком опалювального сезону, став кульмінацією тривалого конфлікту між центральною владою та муніципалітетом. Як зазначив політолог Максим Джигун в ефірі Radio NV, поява мера в парламенті та його емоційна промова не лише спровокували хвилю критики в суспільстві, а й були сприйняті профільними аналітиками як перший крок у можливій процедурі відсторонення очільника столиці від виконання посадових обов’язків. Загострення протистояння розгортається на тлі критичного стану комунальної та енергетичної інфраструктури Києва, яка підійшла до чергової воєнної зими абсолютно непідготовленою.

    Експерт провів паралель між діями українських посадовців та недавніми скандалами у США щодо блокування роботи супутникового зв’язку: коли Ілон Маск перекладав відповідальність за обмеження на Білий дім, а американські чиновники стверджували, що це виключно компетенція компанії SpaceX. За словами Джигуна, у Києві наразі спостерігається ідентична стратегія взаємного уникнення відповідальності. Замість конструктивного плану дій Кличко обрав агресивну риторику на адресу уряду, закидаючи центральній владі провал фізичного захисту та прикриття стратегічних об’єктів засобами ППО, тоді як урядовці вказують на хронічну бездіяльність міської адміністрації у модернізації мереж та впровадженні розподіленої генерації за прикладом Харкова чи Житомира.

    Втім, політичні баталії на Печерських пагорбах жодним чином не покращують реального становища містян. Виступ очільника столиці залишив без відповідей фундаментальні питання: якими є антикризові алгоритми у разі тривалих блекаутів, як планується мінімізувати наслідки ударів по ТЕЦ та хто персонально гарантуватиме життєдіяльність мегаполіса. Політолог констатував, що вирішити накопичені структурні проблеми за лічені дні до морозів неможливо, особливо в умовах щоденних атак російської балістики, яка методично доруйновує енергетичні вузли. Дискусія та реальна підготовка мали розпочинатися ще у березні, одразу по завершенні минулого опалювального періоду, через що нинішня криза є наслідком провалу стратегічного планування та колективної безвідповідальності обох гілок влади.

  • Атака реактивних дронів на західні області: в Івано-Франківську пролунала серія вибухів під час нічного комбінованого нальоту

    Атака реактивних дронів на західні області: в Івано-Франківську пролунала серія вибухів під час нічного комбінованого нальоту

    У ніч проти 16 жовтня російські окупаційні війська здійснили чергову цілеспрямовану атаку на західні регіони України, застосувавши швидкісні реактивні безпілотні літальні апарати. Основним напрямком удару на Прикарпатті став обласний центр: сигнал повітряної тривоги в Івано-Франківській області оголосили о 02:56, після чого Повітряні сили ЗСУ зафіксували рух ворожих реактивних БПЛА безпосередньо в бік міста. Невдовзі в Івано-Франківську пролунала серія гучних вибухів. Міський голова Руслан Марцінків завчасно попередив жителів про бойову роботу сил протиповітряної оборони проти реальної загрози. Повторна хвиля атаки відбулася за кілька хвилин після п’ятої ранку, коли нова партія швидкісних дронів намагалася прорватися до міських об’єктів.

    Цей наліт став продовженням систематичного повітряного тиску на місто: напередодні ввечері, 15 жовтня, російські реактивні безпілотники вже атакували Івано-Франківськ, де також лунали вибухи. Використання противником саме реактивних модифікацій БПЛА свідчить про намагання скоротити час реагування мобільних вогневих груп та ускладнити перехоплення за рахунок значно вищої швидкості та нестандартної траєкторії польоту в глибокому тилу.

    Повітряна атака в ніч на 16 жовтня мала комплексний характер і охопила цілу низку регіонів. Одночасно з Прикарпаттям вибухи лунали в інших містах заходу країни — Луцьку та Рівному, де підрозділи ППО відбивали ворожі засоби ураження. Крім того, чергової хвилі комбінованого нападу зазнав Київ, що вказує на спробу агресора перевантажити ешелоновану систему протиповітряної оборони України розсіюванням швидкісних цілей по всій території держави.