Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на рішення американського лідера Дональда Трампа призупинити застосування масштабних санкцій проти Росії, передбачених так званим законом Грема. За словами глави держави, цей крок відбувся саме тоді, коли російські війська здійснили один із найбільших ударів по українській енергетичній інфраструктурі, атакувавши понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії. Зеленський переконаний, що відмова від економічного тиску створює для Кремля додаткові можливості продовжувати війну. Водночас президент наголосив: санкційний закон досі може стати ефективним інструментом впливу на Москву, якщо американська влада вирішить застосувати його положення.
Про це Зеленський заявив 17 жовтня у соціальній мережі X. Його звернення також оприлюднила «Європейська правда».
Президент пов’язав рішення Білого дому з останніми російськими атаками, які спричинили масштабні пошкодження української енергосистеми.
За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано бити по інфраструктурі, необхідній для забезпечення населення електроенергією та теплом.
Зеленський наголосив, що Вашингтон повинен усвідомлювати масштаби російських атак і наслідки послаблення економічного тиску на Москву.
Український президент заявив, що закон, який міг допомогти змусити Росію до припинення війни, фактично залишився без застосування.
Водночас він закликав американських політиків не відмовлятися від передбачених документом механізмів.
Трамп призупинив санкції після масштабного удару по енергетиці
Заява Зеленського пролунала на тлі чергової хвилі російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.
За інформацією президента, під ударом опинилися понад 15 важливих об’єктів електрогенерації та передачі електроенергії в різних регіонах країни.
Російські атаки призвели до нових пошкоджень обладнання та ускладнили забезпечення споживачів електропостачанням.
Глава держави наголосив, що Кремль намагається використати наближення холодів для посилення тиску на Україну.
На його думку, метою російської стратегії є створення масштабних перебоїв із постачанням електроенергії та тепла саме перед зимовим періодом.
Особливо небезпечним Зеленський назвав можливе одночасне знеструмлення великої кількості населених пунктів, адже від електроенергії залежить робота критично важливих систем життєзабезпечення.
Пошкодження електростанцій та підстанцій впливають не лише на освітлення житлових будинків, а й на водопостачання, опалення, транспорт і роботу медичних закладів.
Тоді президент України також наголошував, що міжнародні партнери повинні реагувати на продовження російських обстрілів не лише дипломатичними заявами, а й конкретними заходами.
Що передбачає «закон Грема»
Йдеться про американський закон Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який отримав назву на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Документ передбачає суттєве розширення економічних обмежень проти Росії та країн, які продовжують закуповувати російські енергоносії.
Його головна мета — скоротити фінансові надходження, які Москва отримує від експорту нафти й газу.
Серед найбільш помітних положень — можливість застосування надзвичайно високих імпортних мит.
Зокрема, закон передбачає 500-відсоткове мито на товари російського походження та додаткові 100-відсоткові тарифи щодо п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу за визначених умов.
Крім того, документ розширює санкційні інструменти щодо російського енергетичного сектору, фінансових структур та осіб, пов’язаних із діяльністю РФ.
Сутність механізму полягає у створенні економічного тиску не лише на саму Росію, а й на держави та компанії, які забезпечують її енергетичними доходами.
Закон пройшов американський Конгрес у вересні 2026 року.
18 вересня Дональд Трамп підписав його, а ключові нові обмеження мали почати застосовуватися з 18 жовтня.
Однак за два дні до запланованого початку застосування окремих тарифів Білий дім ухвалив рішення призупинити нові обмеження.
Чому Трамп не застосував санкції
16 жовтня президент США підписав відповідний указ, текст якого оприлюднений на офіційному сайті Білого дому.
Документ дозволяє не застосовувати визначені законом санкції, обмеження та мита.
Трамп обґрунтував своє рішення національними інтересами Сполучених Штатів.
Для цього американський президент скористався спеціальним положенням закону, яке надає главі держави право тимчасово відмовлятися від застосування певних заходів за умови відповідного обґрунтування перед Конгресом.
Принципово важливо, що закон Грема юридично залишається чинним. Президент США не скасував його, а призупинив виконання більшості ключових санкційних положень.
В указі також передбачено можливість переглянути рішення та поновити застосування обмежень.
Саме на цю обставину звертає увагу Зеленський, наголошуючи, що санкційний механізм досі можна використати.
За інформацією Bloomberg та Reuters, рішення американської адміністрації також пов’язане із ситуацією на світовому енергетичному ринку.
Вашингтон прагне стримати високі ціни на дизельне пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада.
Російський дизель став новим джерелом суперечок
Одним із чинників загострення дискусії стала нещодавня домовленість адміністрації Трампа щодо постачання російського дизельного пального.
Американський президент пояснював необхідність такої співпраці бажанням збільшити доступні обсяги пального та знизити його вартість.
Водночас критики домовленості вважають, що послаблення обмежень на російські енергоносії може забезпечити Москві додаткові фінансові надходження.
За повідомленням Reuters, проти дизельної домовленості виступила група з 12 американських сенаторів від обох партій.
Вони закликали адміністрацію переглянути рішення та повернутися до посилення економічного тиску на Росію.
Сенатори також висловили сумнів у тому, що додаткові поставки російського дизеля суттєво поліпшать ситуацію з цінами на американському паливному ринку.
Про зв’язок між дизельними домовленостями та призупиненням санкцій раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про рішення Трампа відкласти застосування закону Грема.
У Конгресі США почалася хвиля критики
Рішення Трампа викликало гостру реакцію американських законодавців.
Одним із найактивніших критиків став сенатор-демократ Річард Блюменталь, який брав участь у розробленні санкційного законодавства разом із Ліндсі Гремом.
Блюменталь заявив, що відмова від нових обмежень суперечить меті ухваленого Конгресом документа.
За його оцінкою, такий крок послаблює позиції України та може збільшити економічні можливості Росії.
Проте критика пролунала не лише від демократів.
Як повідомило Associated Press, сенатор-республіканець Том Тілліс також засудив рішення президента.
Він нагадав, що санкційний закон отримав значну підтримку в Сенаті, та поставив під сумнів доцільність відмови від його виконання.
Інший республіканець, Джон Корнін, заявив, що покійний Ліндсі Грем був би незадоволений таким розвитком подій.
Сенаторка-демократка Елізабет Воррен також закликала Конгрес відреагувати на дії Білого дому.
Отже, розбіжності щодо санкцій проти Москви виникли всередині обох американських політичних партій.
Водночас негайне втручання Конгресу малоймовірне, оскільки законодавці перебувають на перерві до завершення виборів 3 листопада.
Як на рішення Трампа відреагувала Москва
У Росії рішення Білого дому сприйняли позитивно.
За інформацією Reuters, представники російської сторони розцінили відмову від нових обмежень як можливість зберегти економічні контакти зі Сполученими Штатами.
Прихильники пом’якшення санкцій аргументують свою позицію тим, що додаткові торговельні обмеження можуть спричиняти зростання цін на міжнародних ринках та створювати проблеми для країн — покупців російських енергоресурсів.
Натомість прихильники жорсткішої санкційної політики наголошують, що без скорочення енергетичних доходів Росія матиме більше фінансових ресурсів для продовження війни.
Таким чином, суперечка стосується не лише двосторонніх відносин Вашингтона й Москви, а й міжнародної торгівлі нафтою та газом.
Чи можна повернути санкції без нового закону
Юридично можливість відновлення санкцій залишається.
Указ Трампа прямо передбачає, що рішення про незастосування окремих обмежень може бути переглянуте президентом або уповноваженими посадовцями.
Для цього не обов’язково ухвалювати повністю новий санкційний закон.
Водночас чинний документ надає адміністрації США значну свободу у визначенні подальших дій.
Саме тому політична позиція Білого дому матиме вирішальне значення.
Наразі не оголошено конкретної дати, коли адміністрація Трампа може повернутися до застосування призупинених санкцій.
Також немає підтвердженого рішення Конгресу, яке вже змінювало б ситуацію.
Позиція Зеленського полягає в тому, що міжнародний економічний тиск має залишатися одним з інструментів примушення Росії до переговорів про припинення війни.
Водночас конкретний вплив можливих нових санкцій на російську економіку залежатиме від їхнього обсягу, виконання та реакції країн, які купують російські енергоносії.
Україна закликає США не відмовлятися від тиску на Кремль
Володимир Зеленський пов’язує американське санкційне рішення з ризиками подальшого посилення російських атак.
На його думку, Москва може сприйняти пом’якшення економічних обмежень як сигнал про зменшення міжнародного тиску.
Президент наголошує, що Україні потрібне не відтермінування рішень, а дієві механізми стримування російської агресії.
Особливо актуальним це питання є напередодні зимового періоду, коли стабільна робота української енергосистеми безпосередньо впливає на умови життя мільйонів людей.
Водночас не можна стверджувати, що саме рішення Трампа спричинило останні російські удари: атаки на українську енергетику тривають систематично, а для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між конкретними політичними рішеннями й військовими операціями потрібні додаткові докази.
Станом на 17 жовтня 2026 року закон Грема залишається чинним, але більшість його ключових нових санкційних механізмів призупинено рішенням президента США.
Зеленський наполягає, що ці обмеження ще можуть допомогти посилити тиск на Росію.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень адміністрації Трампа, позиції Конгресу та загальної політики США щодо російського енергетичного експорту й війни проти України.
