Daypolitico

Позначка: Ліндсі Грем

  • Голосування за «пекельні санкції» проти РФ під загрозою

    Голосування за «пекельні санкції» проти РФ під загрозою

    Розгляд законопроєкту про так звані «пекельні санкції» проти Росії, автором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, може затриматися через суперечки між демократами та республіканцями у Конгресі США. Причиною стало питання щодо обсягу повноважень президента Дональда Трампа у сфері запровадження торговельних обмежень. Про це повідомляє The New York Times.

    За інформацією видання, головним предметом дискусії є положення законопроєкту, яке надає президенту США право, але не зобов’язує його, запроваджувати 100-відсоткові мита проти країн, які закуповують значні обсяги російської нафти та інших енергоносіїв. Документ також передбачає можливість для глави держави на власний розсуд скасовувати такі мита.

    Як зазначає The New York Times, демократи вже тривалий час виступають проти розширення дискреційних повноважень президента у сфері торгівлі. Вони вважають, що подібні механізми посилюють вплив Білого дому на шкоду ролі Конгресу. Водночас республіканці наполягають, що така гнучкість необхідна для ефективного посилення економічного тиску на Росію.

    Представники Республіканської партії також попередили, що Дональд Трамп може накласти вето на будь-який законопроєкт, який суттєво обмежуватиме його можливості самостійно ухвалювати рішення щодо митної політики.

    Позиція демократів останнім часом стала ще жорсткішою на тлі активного використання адміністрацією Трампа тарифної політики. Законодавці не хочуть надавати президенту додаткові торговельні інструменти, вважаючи, що він і без того надмірно розширює власні повноваження та втручається у сферу компетенції Конгресу.

    Саме через ці розбіжності строки ухвалення законопроєкту можуть бути переглянуті, хоча ще напередодні видання Axios повідомляло, що голосування може відбутися вже наступного тижня. Зокрема, розгляд документа очікувався у вівторок, 28 липня, у день похорону Ліндсі Грема.

    Варто зазначити, що після смерті сенатора підтримка законопроєкту серед американських законодавців лише зросла. За останніми даними, документ уже має 60 співавторів, що свідчить про значний рівень підтримки ідеї посилення санкційного тиску на Росію. Однак політичні суперечки щодо повноважень президента можуть відтермінувати його остаточний розгляд і голосування.

  • Сенат США може вже наступного тижня схвалити “пекельні санкції” проти Росії

    Сенат США може вже наступного тижня схвалити “пекельні санкції” проти Росії

    Сенат США вже наступного тижня може винести на голосування законопроєкт про так звані “пекельні санкції” проти Росії. Документ, який ще за життя активно просував сенатор Ліндсі Грем, має широку двопартійну підтримку та може стати одним із найжорсткіших санкційних пакетів, спрямованих на посилення економічного тиску на Кремль. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела в Конгресі.

    За інформацією видання, демократи вже дали зрозуміти своїм колегам-республіканцям, що готові підтримати законопроєкт найближчими днями. Якщо документ буде ухвалений, це стане одним із небагатьох прикладів двопартійної співпраці в Сенаті за останній час, адже протягом більшої частини року робота Конгресу була ускладнена політичним протистоянням між двома партіями.

    Додаткового символізму розгляду законопроєкту надає те, що у вівторок у Капітолії відбудеться меморіальна церемонія на честь сенатора Ліндсі Грема, який був одним із головних ініціаторів цього документа та до останніх днів працював над його просуванням. Очікується, що саме після цього питання санкцій може перейти до активної фази розгляду.

    Сенаторка Жанна Шахін висловила сподівання, що Конгрес не затягуватиме з ухваленням рішення. За її словами, ситуація на полі бою поступово змінюється на користь України, тоді як становище Росії стає дедалі складнішим, тому зараз важливо діяти швидко та рішуче.

    Як зазначає Axios, законопроєкт уже має понад 60 співавторів, однак після смерті Ліндсі Грема його текст двічі доопрацьовували. Однією з головних змін стало зменшення максимального розміру вторинних мит із 500% до 100%. Крім того, автори звузили сферу застосування документа, передбачивши можливість запровадження таких мит не більш як щодо п’яти країн.

    Окремі зміни до законопроєкту були внесені після звернення президента США Дональда Трампа. 19 липня глава Білого дому запропонував поширити дію майбутнього закону також на Іран. За даними американських медіа, сенатори врахували це побажання та внесли відповідні корективи до документа.

    Питання підтримки законопроєкту адміністрацією Трампа останнім часом залишалося предметом активних дискусій. Минулого тижня американські ЗМІ повідомляли, що Білий дім готовий підтримати масштабний пакет санкцій проти Росії. Водночас пізніше з’явилася інформація, що президент США ще не ухвалив остаточного рішення щодо його повної підтримки.

    Попри це Дональд Трамп під час спілкування з журналістами заявив, що шанси на ухвалення законопроєкту Сенатом і його подальше підписання залишаються дуже високими. Якщо документ набере необхідну кількість голосів, він може стати одним із найпотужніших інструментів економічного тиску США на Росію та її партнерів від початку повномасштабної війни проти України.

  • Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Президент США Дональд Трамп повторно звернувся до Конгресу із закликом розширити законопроєкт про нові санкції проти Росії, включивши до нього положення, що стосуються Ірану. Американський лідер заявив, що саме такого кроку нібито прагнув покійний сенатор Ліндсі Грем, який був одним із головних авторів документа. Відповідну заяву Трамп оприлюднив у власній соціальній мережі Truth Social.

    За словами президента США, республіканці мають підтримати внесення до законопроєкту окремих пунктів щодо Ірану. Він наголосив, що саме цього, за його словами, хотів Ліндсі Грем, а тому відповідні зміни необхідно ухвалити. Трамп підкреслив, що таке рішення є важливим і має стратегічне значення для американської політики.

    “Республіканці мають включити Іран до проєкту про санкції проти Росії. Це те, що Ліндсі хотів зробити, і це мало відбутися. Це важливо”, – написав президент США.

    Це вже не перший випадок, коли Дональд Трамп наполягає на поєднанні санкційної політики щодо Росії та Ірану в одному законодавчому документі. Раніше він уже висловлював побажання доповнити санкційний законопроєкт положеннями, спрямованими проти Тегерана, водночас сигналізуючи, що готовий підписати документ після його ухвалення Конгресом.

    Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який був підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, залишається одним із ключових зовнішньополітичних документів, що нині розглядаються у Вашингтоні. Його метою є суттєве посилення економічного тиску на Росію через її агресію проти України, а також запровадження жорстких обмежень щодо держав і компаній, які допомагають Москві обходити чинні санкції.

    У Сенаті США останніми днями дедалі частіше лунають заклики якнайшвидше винести законопроєкт на голосування без внесення додаткових правок, щоб не затягувати процес його ухвалення. За інформацією американських ЗМІ, документ уже заручився підтримкою понад 60 сенаторів, що забезпечує йому достатню кількість голосів для успішного проходження верхньої палати Конгресу.

    Раніше цього тижня сенатори також представили оновлену редакцію законопроєкту, у якій були деталізовані окремі механізми застосування санкцій та їхня взаємодія з уже чинними обмежувальними заходами. Попри це, ініціатива Дональда Трампа щодо включення до документа окремих положень стосовно Ірану може стати предметом нових дискусій серед законодавців, адже частина сенаторів наполягає на якнайшвидшому ухваленні документа без додаткових змін.

    Заклики Трампа свідчать про його прагнення пов’язати санкційну політику США одразу щодо двох держав, які Вашингтон розглядає як ключові виклики міжнародній безпеці. Водночас остаточне рішення щодо змісту законопроєкту та можливого включення до нього положень про Іран залишається за Конгресом США.

  • Трамп назвав можливі терміни завершення війни та розповів, що говорить Путіну

    Трамп назвав можливі терміни завершення війни та розповів, що говорить Путіну

    Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає цілком реальним завершення війни Росії проти України ще до завершення свого президентського терміну, який спливає у січні 2029 року. Водночас американський лідер запевнив, що продовжує особисто закликати російського диктатора Володимира Путіна припинити бойові дії та висловив думку, що глава Кремля нібито готовий до укладення мирної угоди.

    Про це Трамп повідомив в інтерв’ю Fox News.

    Під час розмови журналісти поцікавилися, чи вірить президент США, що війна між Росією та Україною завершиться саме за час його перебування на посаді. У відповідь Трамп заявив, що переконаний у такому розвитку подій і навіть зазначив, що розраховував на значно швидше врегулювання конфлікту.

    За словами американського президента, він очікував, що війна завершиться ще до початку його нинішньої каденції, оскільки, як він стверджує, має можливість підтримувати діалог з обома сторонами. На його думку, саме це мало зробити процес досягнення домовленостей простішим.

    Водночас Трамп розповів, що під час контактів із Володимиром Путіним постійно повторює одну й ту саму тезу. За словами президента США, він закликає російського диктатора припинити бойові дії та завершити війну. При цьому американський лідер не став розкривати деталей своїх переговорів із главою Кремля, зазначивши лише, що незмінно говорить Путіну: “Володимире, тобі час зупинитися. Час закінчити цю війну”.

    Окремо Трамп висловив припущення, що російський президент готовий до укладення домовленостей. За його словами, під час спілкування Путін нібито дає зрозуміти, що не виключає можливості досягнення угоди. Водночас американський президент не назвав жодних конкретних термінів можливого завершення війни.

    На уточнювальне запитання журналістів про те, коли саме може бути досягнута домовленість, Трамп відповів доволі стримано. Він лише зазначив, що це може статися “скоро”, додавши відому фразу про те, що “танго танцюють удвох”, натякаючи на необхідність готовності обох сторін до переговорного процесу.

    Заява президента США пролунала на тлі активного обговорення у Вашингтоні нового пакета санкцій проти Росії. Напередодні Трамп заявив, що оцінює шанси на ухвалення законопроєкту про так звані “пекельні санкції”, ініційованого сенатором Ліндсі Гремом, як досить високі.

    За словами американського президента, документ може бути доповнений новими обмеженнями не лише проти Росії, а й щодо Ірану та угруповання “Хезболла”. Крім того, у Конгресі вже обговорюють оновлену редакцію законопроєкту, яка передбачає можливість запровадження мит до 100% для найбільших покупців російської нафти та природного газу. Водночас документ містить винятки для держав, які поступово скорочують імпорт російських енергоносіїв.

    Останні заяви Трампа вкотре демонструють, що тема російсько-української війни залишається одним із ключових напрямків зовнішньої політики США. При цьому Вашингтон продовжує одночасно декларувати підтримку України, посилювати санкційний тиск на Москву та шукати дипломатичні шляхи завершення війни.

  • У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У Сполучених Штатах двопартійна група сенаторів закликала Конгрес якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти Росії. Законодавці наполягають, що документ, над яким майже два роки працював покійний сенатор Ліндсі Грем, уже узгоджений із Білим домом, має широку підтримку як серед республіканців, так і демократів, а тому не потребує жодних додаткових змін чи поправок. Про це сенатори заявили під час спільної пресконференції.

    За словами авторів ініціативи, законопроєкт став результатом тривалих міжпартійних переговорів і містить складний механізм економічного та санкційного тиску на Росію. Саме через це вони виступають проти повторного відкриття документа для внесення нових положень, оскільки це може затягнути процес його ухвалення.

    Сенатори наголошують, що нинішня редакція законопроєкту вже погоджена з адміністрацією президента США та є компромісом, досягнутим після багатьох місяців консультацій. На їхню думку, головним пріоритетом зараз має стати якнайшвидше голосування, а не нові дискусії щодо його змісту.

    Позицію сенаторів підтримав і спікер Палати представників Майк Джонсон. Він заявив, що переважна більшість республіканців давно підтримує ідею запровадження нових санкцій проти Росії та готова працювати над документом, який уже погодили Сенат і Білий дім.

    “Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить… Сенат та Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати”, – наголосив Джонсон.

    Окрему увагу під час пресконференції приділили пропозиції президента США Дональда Трампа, який раніше висловив ідею доповнити законопроєкт санкційними положеннями щодо Ірану та ліванського угруповання “Хезболла”. Однак співавтор документа, сенатор-демократ Річард Блюменталь, виступив проти такого підходу.

    За його словами, президент уже підтримав чинну редакцію законопроєкту, а будь-яке розширення його предмета може лише затягнути ухвалення документа. Якщо адміністрація США вважає за необхідне посилити санкції проти Ірану чи “Хезболли”, відповідні законодавчі ініціативи, на його думку, слід розглядати окремо.

    “Президент схвалив цей законопроєкт, і ми маємо рухатися вперед саме з ним, а не відкривати його для інших потенційних цілей. Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи “Хезболли”, Конгрес може розглянути їх окремо”, – заявив Блюменталь.

    Сенатор також наголосив, що необхідність якнайшвидшого ухвалення документа пов’язана з продовженням російських атак проти українського цивільного населення. За його словами, кожне зволікання з посиленням санкцій означає додаткові можливості для Кремля фінансувати війну, що зрештою призводить до нових людських жертв.

    Автори законопроєкту сподіваються, що голосування вдасться провести ще до початку серпневої перерви в роботі Конгресу США. За їхніми словами, лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун готовий винести документ на розгляд, щойно буде остаточно підтверджено достатню кількість голосів. Водночас самі ініціатори переконані, що необхідна підтримка серед сенаторів уже сформована.

    Законопроєкт передбачає масштабне розширення санкційного тиску на Росію. Під нові обмеження можуть потрапити російські державні структури, компанії, фінансові установи, олігархи, а також особи й організації, які допомагають Москві обходити міжнародні санкції. Окремим напрямом документа є запровадження вторинних санкцій та спеціальних мит щодо найбільших імпортерів російської нафти й природного газу.

    Порівняно з початковою версією законопроєкту його остаточну редакцію суттєво доопрацювали. Якщо раніше документ допускав можливість застосування мит до понад 60 держав, то тепер санкційний механізм буде зосереджений лише на п’яти найбільших імпортерах російської нафти та п’яти ключових покупцях природного газу, частина з яких збігається. Крім того, автори уточнили процедури застосування винятків із санкційного режиму та розширили повноваження Торгового представника США щодо визначення конкретних тарифних ставок.

    Однією з головних новацій законопроєкту став окремий розділ, присвячений боротьбі з так званим “тіньовим флотом” Росії. Йдеться про мережу танкерів, які використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри чинні обмеження. За словами Річарда Блюменталя, нова редакція документа містить дієві інструменти для протидії діяльності цього флоту, що має суттєво ускладнити Росії отримання прибутків від продажу енергоносіїв і посилити економічний тиск на країну-агресора.

  • Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Смерть американського сенатора Ліндсі Грема, який був одним із найвідоміших прихильників України у Конгресі США, продовжує викликати широкий резонанс. На тлі численних припущень і конспірологічних версій президент США Дональд Трамп заявив, що наразі немає жодних підстав вважати смерть політика наслідком злочину. Про це глава Білого дому сказав під час пресконференції.

    Коментуючи обставини смерті сенатора, Трамп зазначив, що, за наявною у нього інформацією, Ліндсі Грем тривалий час мав серйозні проблеми зі здоров’ям. За словами президента, попередньою причиною смерті могли стати закупорені артерії.

    “Спочатку я чув, що це були закупорені артерії. Бо у нього дійсно були закупорені артерії. У нього були проблеми з цим. Шкода, що він не дбав про себе краще. Це щось таке, що майже неможливо виявити, і якщо це трапляється, то мало що можна з цим вдіяти”, – заявив Трамп.

    Президент США також прокоментував численні теорії змови, які почали поширюватися після смерті сенатора. За його словами, він не бачить жодних ознак того, що до загибелі Ліндсі Грема могли бути причетні сторонні особи чи злочинні дії.

    “Я не бачу в цьому нічого злочинного. Я знаю, що ходять всілякі теорії змови, і вважаю, що ФБР марнує свій час, якщо займається цим”, – сказав американський президент.

    Таким чином Трамп фактично закликав не спекулювати на темі смерті сенатора та не поширювати непідтверджені версії, які не мають доказової бази. За словами глави Білого дому, нині немає підстав пов’язувати смерть Грема із його політичною діяльністю чи міжнародною ситуацією.

    Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії та протягом багатьох років залишався активним учасником формування зовнішньої політики США.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сенатор став одним із найпослідовніших прихильників підтримки Києва. Він регулярно виступав за збільшення військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Кремль та притягнення Росії до відповідальності за агресію.

    За кілька днів до своєї смерті Грем відвідав Київ, де провів зустрічі з українським керівництвом. Під час візиту він заявив про необхідність максимально посилити економічний тиск на Москву та підтримав законопроєкт про масштабні санкції проти Росії, який у США вже встигли неофіційно назвати “пекельними санкціями”. Документ передбачає запровадження жорстких економічних обмежень не лише щодо Росії, а й щодо держав і компаній, які допомагають Кремлю обходити санкції або продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Після смерті сенатора його законодавча ініціатива отримала додаткову увагу в американському політикумі. Представники Білого дому вже заявили про готовність підтримати цей законопроєкт, а сам Дональд Трамп нещодавно зазначив, що шанси на його ухвалення є доволі високими.

  • Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ймовірність ухвалення американським Конгресом законопроєкту про масштабні санкції проти Росії є “досить високою”. За його словами, законодавці серйозно розглядають документ, який передбачає суттєве посилення економічного тиску на Москву, а також можливе розширення санкційного пакета на Іран і угруповання “Хезболла”. Про це американський лідер повідомив під час пресконференції.

    Відповідаючи на запитання журналістів щодо перспектив ухвалення законопроєкту вже найближчими тижнями та можливості його підписання, Трамп зазначив, що документ має значну підтримку серед законодавців.

    “Вони серйозно над цим замислюються, і це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він прагнув цього більше за все на світі. Ви знаєте, як він до цього ставився. І є велика ймовірність, що це буде зроблено”, – заявив президент США.

    Американський лідер також повідомив, що законопроєкт може вийти за межі санкцій виключно проти Росії. За його словами, до документа планують включити нові обмеження щодо Ірану, а також не виключають запровадження санкцій проти ліванського угруповання “Хезболла”.

    “Вони збираються додати Іран, і це буде дуже серйозним кроком, якщо вони це зроблять. Можливо, додадуть і “Хезболлу”, – сказав Трамп.

    Йдеться про законопроєкт, який у політичних колах США вже отримав неофіційну назву “пекельні санкції”. Документ передбачає значне посилення економічного тиску на Росію у разі продовження війни проти України та небажання Кремля припиняти агресію.

    Одним із головних механізмів законопроєкту є можливість запровадження жорстких вторинних санкцій щодо держав і компаній, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоресурси. Крім того, документ відкриває шлях до введення високих мит та інших економічних обмежень щодо партнерів Москви, які допомагають Росії обходити вже чинний санкційний режим.

    Ініціатива також суттєво розширює повноваження президента США щодо застосування санкцій без необхідності ухвалення окремих рішень Конгресом у кожному конкретному випадку. Це, на думку авторів законопроєкту, дозволить Вашингтону оперативніше реагувати на дії Кремля та посилити тиск на російську економіку.

    Автором документа був американський сенатор Ліндсі Грем, який тривалий час активно виступав за максимальне посилення санкційної політики щодо Росії. Над законопроєктом він разом із сенатором Річардом Блументалем працював майже два роки. Після смерті Грема ініціатива отримала новий імпульс, а в адміністрації Трампа заявили про готовність підтримати її ухвалення.

    Під час візиту до Києва 10 липня Ліндсі Грем наголошував, що запропонований законопроєкт має стати одним із найпотужніших інструментів економічного тиску на Росію та сприяти якнайшвидшому завершенню війни. Він зазначав, що документ створює для президента США ефективні важелі впливу не лише на Москву, а й на держави та компанії, які продовжують підтримувати російську економіку через закупівлю енергоносіїв або сприяють обходу міжнародних санкцій.

    Заява Дональда Трампа свідчить про те, що питання ухвалення нового пакета санкцій залишається одним із ключових напрямків американської політики щодо Росії. У разі підтримки законопроєкту Конгресом він може стати одним із наймасштабніших санкційних документів, ухвалених США від початку повномасштабної війни Росії проти України.

  • «Росія отруїла Грема?» Соратниця Трампа вимагає розслідування

    «Росія отруїла Грема?» Соратниця Трампа вимагає розслідування

    Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема спричинила хвилю припущень у політичних колах і соціальних мережах. Американська ультраправа активістка та прихильниця президента Дональда Трампа Лора Лумер закликала провести повне розслідування обставин смерті політика, припустивши, що до неї теоретично могли бути причетні Росія або Іран.

    Лумер звернула увагу на погрози, які лунали на адресу сенатора через його жорстку позицію щодо Кремля й Тегерана, а також на те, що він помер невдовзі після повернення з України. Вона вимагає провести токсикологічну експертизу та перевірити версію можливого отруєння.

    Водночас жоден американський правоохоронний орган не заявляв про встановлені ознаки насильницької смерті. Офіс Грема повідомив лише, що 71-річний сенатор помер увечері 11 липня після «короткочасної та раптової хвороби». Офіційна причина смерті досі не оприлюднена.

    Що заявила Лора Лумер

    У серії дописів у соціальній мережі X Лумер запитала, чи не могла Росія отруїти сенатора, та наголосила, що настільки раптова смерть після закордонної поїздки потребує ретельної перевірки.

    Активістка пов’язала свої підозри з останнім візитом Грема до Києва. 10 липня сенатор зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, відвідав виробництво українських безпілотників і говорив про просування нового санкційного законопроєкту проти Росії. Угода з адміністрацією Трампа щодо подальшої роботи над пакетом обмежень була одним із його останніх політичних досягнень.

    «Чи не отруїла Росія щойно Ліндсі Грема? Це справді потребує розслідування», — написала Лумер.

    У ще одному дописі вона нагадала, що незадовго до смерті політик повідомляв про погрози з боку Корпусу вартових ісламської революції Ірану. За твердженням активістки, на заходах у Тегерані демонстрували плакати із зображеннями Грема, Трампа та самої Лумер як можливих цілей.

    Лумер заявила, що збіг між погрозами, поверненням сенатора з України та його раптовою смертю не можна ігнорувати. Вона закликала негайно провести токсикологічне дослідження, яке могло б установити або спростувати наявність отруйних речовин.

    Лумер також згадала Дугіна

    Окремо активістка звернула увагу на попередні слова російського ультранаціоналістичного ідеолога Олександра Дугіна. За її твердженням, за кілька місяців до смерті Грема той закликав «розчавити» американського сенатора.

    Лумер опублікувала скриншот відповідного допису та заявила, що погрози з боку публічних прихильників Кремля мають бути враховані слідством.

    Водночас заклики або агресивні публікації самі по собі не є доказом причетності будь-якої держави до смерті політика. Наразі немає підтверджених даних, що Дугін, російські посадовці чи спецслужби мали стосунок до подій у будинку сенатора.

    Що відомо про останні години Грема

    За даними Reuters, екстрені служби прибули до будинку Грема у Вашингтоні після повідомлення про зупинку серця. Американські медіа писали, що перед цим у людини в будинку виникли болі в грудях. Сам офіс сенатора не розкрив медичних подробиць і не назвав остаточної причини смерті.

    The Wall Street Journal проаналізувала записи диспетчерських переговорів. За їхніми даними, медиків викликали через біль у грудях, після чого повідомлялося про серцеву зупинку та проведення реанімації. У диспетчерських повідомленнях був указаний вік 73 роки, хоча Грему був 71 рік, тому не всі деталі запису вдалося однозначно пов’язати саме із сенатором.

    Президент Дональд Трамп заявив, що розмовляв із Гремом телефоном увечері 11 липня. За його словами, сенатор здавався втомленим після поїздки, але загалом почувався нормально. Глава Білого дому припустив, що це могла бути одна з останніх розмов політика.

    Чи розпочали розслідування

    Директор ФБР Каш Патель повідомив, що бюро готове надати місцевим органам влади всі необхідні ресурси. Водночас він не заявляв про наявність ознак злочину чи підозри в отруєнні.

    Залучення ФБР до перевірки смерті впливового сенатора саме по собі не є підтвердженням версії про замах. Американські федеральні служби можуть допомагати місцевій поліції через статус померлого, його доступ до чутливої інформації, міжнародну діяльність і численні погрози на його адресу.

    На момент публікації американська влада не повідомляла про відкриття кримінальної справи за фактом убивства. Не оголошувалися й результати розтину або токсикологічного аналізу.

    Тому твердження про отруєння залишається непідтвердженою версією Лумер та інших коментаторів, а не офіційним висновком слідства.

    Іран дійсно погрожував Грему

    Підозри частини прихильників Трампа виникли не на порожньому інформаційному тлі. Ліндсі Грем був одним із найжорсткіших критиків іранського режиму в Конгресі та підтримував військові дії США й Ізраїлю проти Тегерана.

    За кілька днів до смерті він публічно коментував зображення зі своїм портретом як мішенню, що з’являлися під час заходів в Ірані. Американські медіа повідомляли, що сенатор відреагував на погрози з іронією та не демонстрував наміру змінювати свою позицію.

    Трамп також заявив, що наказав військовим підготувати нищівну відповідь у разі, якщо Іран спробує вбити президента США. Ця заява пролунала 11 липня на тлі повідомлень про можливі іранські плани замаху.

    Після смерті Грема окремі іранські державні та провладні медіа відкрито раділи цій новині. Це посилило обурення у США, але також не доводить причетності Тегерана до смерті сенатора.

    Чому згадують Росію

    Грем протягом останніх років став одним із найактивніших прихильників України у Сенаті США. Він десять разів відвідував країну після початку повномасштабного вторгнення та постійно вимагав посилювати санкції проти Кремля.

    Під час останнього візиту сенатор заявив, що адміністрація Трампа погодилася підтримати законопроєкт, який дозволив би запроваджувати обмеження та високі тарифи проти країн, що продовжують купувати російські енергоносії.

    Грем також відвідав українське підприємство SkyFall, де ознайомився з виробництвом бойових безпілотників. Він виступав за посилення американсько-української співпраці у сфері дронів та далекобійної зброї.

    Через це сенатор регулярно ставав об’єктом агресивної риторики російських пропагандистів. Однак доказів того, що Росія мала доступ до нього під час останньої поїздки або організувала будь-яку операцію проти нього, немає.

    Наскільки надійні заяви Лумер

    Лора Лумер відома як прихильниця Трампа та впливова активістка серед частини руху MAGA, однак вона не обіймає офіційної посади в адміністрації США та не має підтвердженого доступу до матеріалів слідства.

    Сам Трамп раніше дистанціювався від частини її заяв, зазначаючи, що вона не працює на його виборчу кампанію, хоча він цінує її підтримку. Reuters називало Лумер ультраправою активісткою та прихильницею конспірологічних версій.

    Тому її припущення мають розглядатися саме як публічний заклик до перевірки, а не як інформація від американської розвідки чи правоохоронних органів.

    Медіа також звертають увагу, що після заяви директора ФБР про допомогу місцевій владі в соцмережах почали масово поширюватися непідтверджені теорії про Росію, Іран та Україну. Офіційні органи ж поки не підтвердили жодної з них.

    Що може поставити крапку у версіях

    Ключове значення матимуть результати судово-медичної експертизи, токсикологічного дослідження та аналіз медичної історії сенатора.

    Американські медіа повідомляють, що найбільш очевидною попередньою версією є серцевий напад або інша гостра серцево-судинна подія. У Грема також могла бути сімейна схильність до серцевих захворювань: його батько помер від інфаркту. Проте ця інформація не є офіційно встановленою причиною смерті самого сенатора.

    До оприлюднення медичного висновку коректно говорити лише про раптову смерть після короткої хвороби, можливу серцеву зупинку та вимоги окремих політичних активістів провести ширше розслідування.

    Отруєння Росією чи Іраном наразі не підтверджене жодними доказами. Однак через міжнародний статус Грема, прямі погрози та його останню активність на українському й іранському напрямках заклики до прозорої перевірки, найімовірніше, лише посилюватимуться.

    Остаточну відповідь можуть дати лише американські слідчі та медики. До цього часу найгучніша версія про можливу спецоперацію залишається припущенням Лори Лумер, а не встановленим фактом.

  • Останнє інтерв’ю Грема: Україна має перевагу

    Останнє інтерв’ю Грема: Україна має перевагу

    Американський сенатор Ліндсі Грем лише за три дні до своєї раптової смерті дав інтерв’ю BBC News Україна, у якому висловив упевненість у силах України, закликав посилити тиск на Росію та підтримав майбутній вступ української держави до НАТО. Розмова відбулася 7 липня на полях саміту Альянсу в Анкарі й стала одним з останніх великих публічних інтерв’ю впливового республіканця.

    Грем говорив про ситуацію на фронті, можливість завершення війни, нові санкції проти покупців російської нафти, українські далекобійні удари та необхідність надати Києву реальні гарантії безпеки.

    Увечері 11 липня офіс сенатора повідомив, що він помер після короткочасної раптової хвороби. Політику був 71 рік. За день до смерті він завершив свій десятий візит до України, під час якого зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та відвідав виробництво українських безпілотників.

    «Українці б’ються як тигри»

    На запитання журналістки BBC News Україна Мирослави Пеци про ситуацію на фронті Грем відповів із помітним оптимізмом. Він заявив, що Україна не лише змогла втримати позиції, а й поступово нарощує військові можливості.

    Сенатор сказав, що пишається українським народом, який, за його словами, «б’ється як тигри». Він вважав, що Україна входить у літню кампанію з перевагою та необхідним імпульсом.

    Грем особливо відзначив розвиток українського оборонного виробництва. На його переконання, здатність України самостійно виготовляти більше зброї та безпілотників поступово зменшує залежність від іноземних постачань.

    Він також заявив, що російський правитель Володимир Путін припустився великої помилки, розпочавши війну. За оцінкою сенатора, Україна дедалі успішніше переносить її наслідки на територію Росії через удари по військових та економічно важливих об’єктах.

    Після саміту в Анкарі Грем відвідав Київ і повторив схожі тези під час зустрічі із Зеленським. Він закликав поєднати посилення української армії з новим санкційним тиском, щоб змусити Москву до переговорів.

    Грем сподівався завершити війну у 2026 році

    В останньому інтерв’ю сенатор висловив сподівання, що війну вдасться завершити вже цього року. Водночас він наголошував: для цього недостатньо лише дипломатичних закликів — необхідно збільшувати економічну й військову ціну війни для Кремля.

    Грем не вважав, що Путін на той момент справді прагнув миру. На пряме запитання журналістки, чи хоче російський лідер домовленості, сенатор відповів негативно.

    За його оцінкою, Путін погодиться на змістовні переговори лише тоді, коли почне відчувати загрозу своїй владі та зрозуміє, що не може здобути бажаної перемоги на полі бою.

    Ця оцінка збігається з інформацією Reuters, оприлюдненою за два дні після інтерв’ю. Джерела агентства, близькі до Кремля, стверджували, що Путін на той момент не був готовий припиняти війну й розглядав можливість подальшої ескалації.

    Законопроєкт проти покупців російської нафти

    Однією з головних тем розмови став санкційний законопроєкт, над яким Грем працював разом із демократом Річардом Блюменталем та іншими сенаторами.

    Ініціатива мала надати президенту США додаткові інструменти для тиску на країни, які продовжують купувати російські енергоносії та фактично фінансують війну проти України.

    В інтерв’ю Грем заявив, що проєкт підтримали 85 зі 100 сенаторів. Він пояснив, що нові мита й санкції можуть бути спрямовані передусім проти Китаю, Індії та інших великих покупців дешевої російської нафти.

    За словами сенатора, сенс такого механізму полягає у позбавленні Кремля доходів, необхідних для виробництва зброї, виплат військовим та утримання воєнної економіки.

    Ще у травні 2025 року офіс Грема повідомляв, що законопроєкт мав понад 80 співавторів у Сенаті. А 10 липня 2026 року — за день до смерті політика — Грем, Блюменталь, Джин Шахін і Роджер Вікер оголосили про домовленість з адміністрацією Трампа щодо просування оновленої редакції документа.

    Трамп міг отримати новий інструмент тиску

    Під час інтерв’ю Грем висловив упевненість, що Дональд Трамп підтримає санкційну ініціативу. Сенатор повідомив, що планує обговорити її з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

    Він навів як приклад американські мита проти Індії за закупівлю російської нафти та заявив, що такий підхід уже показав ефективність.

    Після останньої зустрічі із Зеленським у Києві Грем підтвердив, що команда Трампа погодилася підтримати оновлений законопроєкт. Він назвав це шансом надати американському президенту нові важелі для примушення Росії до миру.

    Сенатор також вважав, що важливу роль може відіграти Китай. У Києві він заявив журналістам, що шлях до завершення війни значною мірою проходить через Пекін, оскільки китайське керівництво має значний вплив на Росію.

    Україні потрібно більше ППО

    Грем наголосив, що економічний тиск має поєднуватися з подальшим озброєнням України. Одним із головних пріоритетів він назвав посилення протиповітряної оборони.

    Сенатор вважав, що Київ повинен отримати більше можливостей для захисту міст і цивільного населення від російських ракет та ударних дронів.

    Під час свого останнього візиту він обговорював із Зеленським термінові потреби України у ППО. Зустріч відбулася після переговорів українського президента з Трампом на саміті НАТО, де сторони також порушували питання виробництва перехоплювачів для систем Patriot.

    Грем закликав діяти максимально рішуче саме влітку, щоб збільшити тиск на Кремль і створити умови для реальних переговорів.

    Чи боявся Грем ядерної відповіді Росії

    Журналістка BBC запитала сенатора про побоювання, що передача Україні балістичних ракет або посилення ударів углиб Росії може спричинити ядерну ескалацію.

    Грем відповів, що не вважає цей ризик підставою для обмеження української оборони. Він припустив, що російське суспільство та оточення Путіна не дозволять йому зробити крок, який матиме катастрофічні наслідки для самої Росії.

    Сенатор заявив, що на місці України використовував би всі доступні можливості для тиску на Кремль — у межах прагнення змусити Путіна сісти за стіл переговорів.

    Це була послідовна позиція Грема. Упродовж повномасштабної війни він підтримував передачу Україні далекобійної зброї, посилення санкцій та удари по об’єктах, пов’язаних із російською воєнною машиною.

    Війна завершиться переговорами

    Попри оптимістичну оцінку українських військових можливостей, Грем не прогнозував завершення війни виключно на полі бою.

    На запитання, чи зможе Україна повернути всі окуповані території, включно з Кримом і Донбасом, він відповів, що все можливо, однак кінцеве рішення, найімовірніше, буде досягнуте за столом переговорів.

    Сенатор наголосив, що позиція України на майбутніх переговорах безпосередньо залежить від її сили. Що потужнішою буде українська армія, то вищими будуть шанси на справедливий і чесний мир.

    Для Грема принциповим було не лише припинення нинішніх бойових дій, а й недопущення нового російського вторгнення в майбутньому.

    Він нагадав, що після попередніх домовленостей Україна не отримала достатньо надійних гарантій безпеки. Тому нова система мала чітко показати Росії: повторна агресія означатиме зіткнення не лише з Україною, а й із Європою та Сполученими Штатами.

    Грем підтримав вступ України до НАТО

    Наприкінці розмови журналістка запитала сенатора, чи хотів би він бачити Україну членом НАТО.

    Грем відповів однозначно ствердно. На уточнення, коли саме це повинно відбутися, він сказав, що підтримав би вступ у будь-який момент, коли це стане можливим і практично здійсненним.

    Ця відповідь стала однією з останніх публічних заяв сенатора про стратегічне майбутнє України.

    Грем багато років належав до прихильників жорсткої зовнішньої політики США. Він вважав, що слабка відповідь Заходу на агресію заохочує авторитарні режими до нових нападів, а надійні союзи та військова перевага зменшують ризик великої війни.

    Останній візит до Києва

    Через три дні після розмови з BBC Грем прибув до Києва. Це був його десятий візит до України.

    Він зустрівся із Зеленським, обговорив ППО, новий санкційний пакет і можливості дипломатичного завершення війни. Після зустрічі сенатор закликав Китай використати вплив на Москву та заявив, що найближчі місяці можуть стати вирішальним вікном для мирного процесу.

    Грем також відвідав виробництво української компанії SkyFall, де ознайомився з безпілотними технологіями. Він виступав за посилення співпраці між українською та американською оборонними промисловостями.

    Саме підтримка України стала одним з останніх напрямків його політичної роботи.

    «Слава Україні й молімося за мир»

    У своєму останньому інтерв’ю Грем не приховував оптимізму щодо здатності України вистояти. Він вірив, що російська економіка слабшає, суспільство втомлюється від війни, а Путін рано чи пізно буде змушений перейти до переговорів.

    Водночас сенатор не закликав Україну чекати цього моменту. Навпаки, він вимагав посилити її армію, ППО, оборонне виробництво та можливості завдавати Росії відчутних втрат.

    Його логіка була простою: справедливий мир можливий лише тоді, коли Україна буде достатньо сильною, а Росія зрозуміє, що продовження війни коштуватиме дорожче, ніж її припинення.

    Одну зі своїх останніх відповідей Грем завершив словами: «Слава Україні й молімося за мир».

    Через чотири дні після інтерв’ю стало відомо про його смерть. Для України ця розмова стала політичним заповітом сенатора, який до останніх днів вимагав сильнішої підтримки Києва, жорсткішого тиску на Кремль і таких гарантій безпеки, які не дозволять Росії розпочати третє вторгнення.

  • «Його дуже не вистачатиме»: Трамп про смерть Грема

    «Його дуже не вистачатиме»: Трамп про смерть Грема

    Президент США Дональд Трамп відреагував на смерть сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його «справжнім американським патріотом» і одним із найвидатніших сенаторів, яких він знав. Відповідне звернення глава Білого дому опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social після офіційного підтвердження смерті політика.

    «Він був одним із найвидатніших людей і сенаторів, яких я знав. Він завжди працював і був справжнім американським патріотом. Ліндсі буде дуже не вистачати! Деталі та порядок організації поховання будуть повідомлені згодом. Так сумно!» — написав Трамп.

    Заява президента пролунала через кілька годин після того, як офіс сенатора повідомив про його смерть. У заяві зазначається, що Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої та раптової хвороби. Родина попросила поважати її право на приватність у період жалоби.

    Ліндсі Грем був одним із найвідоміших республіканських політиків США. Він представляв штат Південна Кароліна в Сенаті з 2003 року, а до цього працював у Палаті представників. Протягом політичної кар’єри він входив до впливових сенатських комітетів із питань оборони, бюджету, юстиції та міжнародної політики, а також мав багаторічний досвід служби військовим юристом у Повітряних силах США.

    Відносини між Трампом і Гремом не завжди були безхмарними. Під час президентської кампанії 2016 року сенатор відкрито критикував Дональда Трампа та виступав проти його висунення кандидатом від Республіканської партії. Однак після приходу Трампа до Білого дому політики поступово відновили співпрацю, а згодом Грем став одним із найближчих союзників президента в Сенаті. Сам Трамп неодноразово називав його своїм другом і відкрито підтримував під час передвиборчих кампаній у Південній Кароліні.

    Попри союз із Трампом, Грем іноді займав незалежну позицію в окремих питаннях зовнішньої політики. Зокрема, останніми місяцями він був одним із головних прихильників посилення санкцій проти Росії та збільшення військової допомоги Україні.

    Лише за кілька днів до смерті сенатор відвідав Київ уже вдесяте від початку російської агресії. Під час візиту він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall та заявив, що підтримує новий двопартійний санкційний пакет проти Росії. Також Грем виступав за розширення оборонної співпраці між Україною та США, зокрема у сфері виробництва сучасних дронів і далекобійного озброєння.

    На смерть сенатора вже відреагували й українські посадовці. Президент Володимир Зеленський назвав Грема одним із найвідданіших друзів України у Сполучених Штатах, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що його підтримка української боротьби проти російської агресії ніколи не буде забута.

    Смерть Ліндсі Грема стала однією з найрезонансніших політичних подій у США. Його відхід означає втрату одного з найвпливовіших представників Республіканської партії в питаннях національної безпеки та міжнародної політики. Водночас у Сенаті звільнилося місце від штату Південна Кароліна, і губернатор штату має призначити тимчасового наступника до проведення виборів відповідно до законодавства.