Daypolitico

Позначка: Ліндсі Грем

  • Зеленський здійснив у Вашингтоні те, що ще рік тому здавалося неможливим

    Зеленський здійснив у Вашингтоні те, що ще рік тому здавалося неможливим

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Вашингтона зумів суттєво змінити ставлення американського політичного істеблішменту до перспектив України у війні з Росією. Як пише Politico, український лідер здійснив те, що ще рік тому здавалося майже неможливим, – переконав Вашингтон, що Україна здатна перемогти у війні та потребує подальшої масштабної підтримки.

    За оцінкою видання, нинішній візит Зеленського до США разюче відрізнявся від його поїздки до Білого дому у лютому 2025 року, коли переговори з президентом США Дональдом Трампом завершилися гострою суперечкою в Овальному кабінеті. Цього разу, зазначає Politico, атмосфера була зовсім іншою, а президент України залишив зустріч із Трампом у значно кращому настрої.

    Автори матеріалу наголошують, що політичний клімат у Вашингтоні останнім часом змінився на користь України. Одним із підтверджень цього стало процедурне голосування в Сенаті США щодо законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

    На думку Politico, підтримка законопроєкту стала ще одним важливим успіхом української дипломатії. Голосування наблизило Конгрес до можливого ухвалення нового пакета санкцій, спрямованого, зокрема, проти країн, які продовжують закуповувати російську нафту. Видання зазначає, що це відповідає одному з головних пріоритетів, які Зеленський просував під час переговорів у США, і свідчить про зміцнення позицій Києва не лише на фронті, а й у політичному діалозі з американськими партнерами.

    Водночас журналісти зауважують, що законопроєкт ще має пройти всі необхідні етапи законодавчої процедури, а остаточна позиція адміністрації Білого дому щодо окремих положень документа поки залишається невизначеною.

    За інформацією американських законодавців, під час зустрічі Зеленського із сенаторами ключовими темами стали подальше посилення санкційного тиску на Москву, продовження військової допомоги Україні та перспективи дипломатичного врегулювання війни.

    Президент України, як зазначає Politico, переконував американських політиків, що нові санкції можуть допомогти закріпити успіхи українських Сил оборони на полі бою та посилити тиск на Кремль, змусивши Росію повернутися до реальних мирних переговорів. За даними видання, ці аргументи знайшли підтримку серед представників обох партій у Сенаті.

    Окрему увагу під час переговорів було приділено подальшому зміцненню обороноздатності України. Зокрема, сторони обговорили можливість отримання ліцензій на виробництво в Україні ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, постачання ракет PAC-3, а також забезпечення безперебійного доступу до супутникового зв’язку Starlink, який використовується українськими військовими.

    Нагадаємо, 28 липня Володимир Зеленський прибув із візитом до Вашингтона, де провів переговори з президентом США Дональдом Трампом. За словами американського лідера, зустріч “пройшла дуже добре”. Крім того, український президент зустрівся із понад 60 американськими сенаторами. Після цих переговорів Сенат підтримав процедурне рішення щодо законопроєкту про нові санкції проти Росії, що відкрило шлях до його подальшого розгляду. Для остаточного набуття чинності документ ще має пройти фінальне голосування в Сенаті та отримати схвалення Палати представників США.

  • Трамп підбив підсумки переговорів із Зеленським: “Зустріч пройшла дуже добре”

    Трамп підбив підсумки переговорів із Зеленським: “Зустріч пройшла дуже добре”

    Президент США Дональд Трамп прокоментував переговори з президентом України Володимиром Зеленським, які відбулися 28 липня у Вашингтоні. Глава Білого дому позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши, що сторони обговорили широке коло питань, а самі переговори пройшли успішно.

    Про це Трамп повідомив у своїй соціальній мережі Truth Social.

    “Для мене велика честь зустрітися з президентом України Зеленським. Було обговорено багато питань. Зустріч пройшла дуже добре”, – написав президент США.

    Разом із повідомленням Трамп опублікував кілька фотографій із Білого дому, на яких він та Володимир Зеленський позують перед представниками засобів масової інформації перед початком переговорів.

    Візит українського президента до Вашингтона став одним із ключових дипломатичних заходів останніх тижнів. Під час переговорів сторони обговорили подальшу підтримку України, зміцнення обороноздатності країни, а також перспективи завершення війни.

    Однією з головних тем зустрічі стало розширення співпраці у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, Зеленський прагне досягти домовленостей щодо спільного виробництва в Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що має посилити можливості української ППО в умовах постійних російських повітряних атак.

    Окрему увагу лідери приділили посиленню санкційного тиску на Росію. Під час переговорів обговорювався законопроєкт про нові американські санкції, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає запровадження масштабних обмежень проти Росії, зокрема щодо високопосадовців, фінансових установ, Центрального банку РФ, підприємств російської промисловості та суден так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість застосування високих мит до країн, які продовжують закуповувати російські нафту, природний газ та інші енергоносії. Саме через масштабність запропонованих обмежень документ отримав неофіційну назву “пекельні санкції”.

    Під час перебування у США Володимир Зеленський також взяв участь у церемонії прощання з Ліндсі Гремом. Сенатор був одним із найактивніших прихильників України в американському Конгресі та разом із сенатором Річардом Блюменталем працював над законодавчими ініціативами, спрямованими на посилення економічного тиску на Кремль.

    Раніше Зеленський заявив, що під час переговорів із Дональдом Трампом обговорювалися також дипломатичні шляхи завершення війни. За словами українського президента, американський лідер усвідомлює, що головною перешкодою для мирного врегулювання залишається небажання Росії вести конструктивні переговори. Зеленський наголосив, що Москва відмовляється не лише від укладення мирної угоди, а й від тимчасового припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до дипломатичного процесу.

  • Зеленський пояснив, чому війна триває: “Трамп хоче миру, але Путін не хоче навіть припинення вогню”

    Зеленський пояснив, чому війна триває: “Трамп хоче миру, але Путін не хоче навіть припинення вогню”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп налаштований на завершення війни Росії проти України, однак головною перешкодою для досягнення миру залишається небажання російського диктатора Володимира Путіна розпочати реальні переговори. За словами глави держави, Москва відмовляється навіть від тимчасового припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до дипломатичного врегулювання.

    Про це Зеленський сказав в інтерв’ю Fox News під час візиту до Сполучених Штатів.

    Президент наголосив, що Україна, США та європейські партнери мають спільну мету — зупинити війну, однак реалізувати її неможливо без готовності Росії до переговорного процесу.

    “Ми хочемо зупинити цю війну. Президент Трамп хоче зупинити цю війну, і європейці хочуть її зупинити. Путін — ні. Ми щодня просимо про переговори хоча б про припинення вогню на якийсь період часу та про надання дипломатам можливості вести переговори. Але Путін цього не хоче. У цьому проблема”, — заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що саме через небажання Кремля припинити бойові дії міжнародна спільнота має продовжувати посилювати тиск на Росію. За його словами, відповідь на відмову Москви від дипломатії має бути жорсткою та рішучою, а одним із найефективніших інструментів залишаються економічні санкції.

    Зеленський окремо відзначив важливість законопроєкту про нові санкції проти Росії, який був розроблений за активної участі покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема. Президент наголосив, що Україна розраховує на його остаточне ухвалення Конгресом США, оскільки цей пакет може суттєво посилити економічний тиск на Росію та країни, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Напередодні Зеленський перебував із візитом у Вашингтоні, де провів переговори з президентом США Дональдом Трампом. За інформацією української сторони, лідери обговорили питання зміцнення української протиповітряної оборони, зокрема можливість отримання ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot в Україні, а також перспективи дипломатичного врегулювання війни.

    За даними джерел, найближчими тижнями до Києва можуть прибути спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Очікується, що під час переговорів основну увагу буде приділено можливим дипломатичним шляхам завершення війни та координації подальших кроків між Україною і США.

    Крім того, у Вашингтоні Зеленський провів зустріч із сенаторами США напередодні процедурного голосування щодо законопроєкту про так звані “пекельні санкції” проти Росії. Після того як Сенат підтримав перший етап розгляду документа, президент України назвав це рішення “кроком до миру”. Очікується, що американські законодавці спробують завершити розгляд законопроєкту в Сенаті до початку серпневої перерви, після чого документ має пройти голосування у Палаті представників. Лише після схвалення обома палатами Конгресу санкційний пакет зможе набути чинності.

  • “Це крок до миру”: Зеленський відреагував на рішення Сенату США щодо санкцій проти Росії

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував процедурне голосування в Сенаті США, яке наблизило ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. Під час візиту до Вашингтона глава держави заявив, що підтримка законопроєкту більшістю сенаторів є важливим кроком до реалізації ініціативи покійного сенатора Ліндсі Грема та посилення міжнародного тиску на країну-агресора.

    Як повідомила пресслужба президента України, перед голосуванням Зеленський провів зустріч із представниками обох партій Сенату США. За словами глави держави, під час переговорів сторони обговорили низку ключових питань, серед яких особливу увагу приділили зміцненню протиповітряної та антибалістичної оборони України, а також подальшій співпраці між Києвом і Вашингтоном.

    Президент наголосив, що символічним є той факт, що процедурне голосування відбулося саме 29 липня – у день прощання з сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, який був одним із головних авторів законопроєкту про нові санкції проти Росії та тривалий час виступав за максимальне посилення економічного тиску на Кремль.

    “Було честю бути присутнім під час підрахунку голосів – 86 сенаторів підтримали документ. Це перший крок до реалізації планів Ліндсі й точно крок до миру. Важливо, щоб цей інструмент спрацював”, – заявив Зеленський.

    Президент також опублікував кадри зустрічі із сенаторами, підкресливши, що Україна високо цінує двопартійну підтримку в американському Конгресі. За його словами, подальше посилення санкційного тиску на Росію залишається одним із ключових інструментів для досягнення справедливого й тривалого миру.

    Водночас законодавчий процес у США ще не завершено. Процедурне голосування лише відкрило шлях до фінального розгляду документа. Очікується, що Сенат проведе ще одне голосування щодо законопроєкту до початку серпневих канікул. Для прискореного проходження процедури необхідна згода всіх сенаторів, тоді як заперечення хоча б одного законодавця може затягнути процес.

    Після завершення розгляду у Сенаті документ має бути схвалений Палатою представників США. Лише після проходження обох палат Конгресу законопроєкт зможе набути чинності.

    Запропонований пакет санкцій, який неофіційно називають “пекельними санкціями Грема”, передбачає запровадження обмежень проти російських високопосадовців, фінансових установ та суден так званого “тіньового флоту”, що використовується для експорту російської нафти в обхід міжнародних санкцій. Крім того, документ надає президенту США право запроваджувати цільові мита щодо третіх країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Ініціатива розглядається як один із наймасштабніших санкційних пакетів, спрямованих на посилення економічного тиску на Росію.

  • Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив важливий крок на шляху до ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. У ніч на 29 липня сенатори підтримали процедурне рішення, яке відкриває можливість для остаточного розгляду законопроєкту, відомого як “пекельні санкції”. Документ активно просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найпослідовніших прихильників посилення економічного тиску на Кремль.

    Як повідомляють CNN та Reuters, процедурне голосування завершилося переконливою підтримкою: 86 сенаторів проголосували “за”, тоді як 12 виступили “проти”. Такий результат дозволяє продовжити законодавчий процес, однак остаточне ухвалення документа ще потребує подальших процедур у Сенаті.

    Керівництво верхньої палати Конгресу розраховує досягти домовленості між усіма 100 сенаторами, щоб завершити розгляд законопроєкту ще до початку серпневих парламентських канікул. Водночас американське законодавство дозволяє будь-якому сенатору затягнути процедуру, висловивши заперечення щодо прискореного розгляду документа, тому остаточні строки його ухвалення поки залишаються невизначеними.

    Голосування відбулося лише через кілька годин після церемонії прощання з Ліндсі Гремом у Вашингтоні. Незадовго до цього президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами США, під час якої, за даними американських медіа, серед ключових тем обговорювалися підтримка України та санкційна політика щодо Росії.

    Після завершення зустрічі сенатори запросили Зеленського до галереї Сенату, звідки він спостерігав за частиною голосування. Після оголошення результатів український президент подякував законодавцям словами “Спасибі”, а кілька сенаторів відповіли йому оплесками.

    Законопроєкт передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів. Однією з ключових норм документа є можливість запровадження мит у розмірі до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російських нафти та газу. Серед країн, які можуть потрапити під такі обмеження, називають Індію та Китай.

    Напередодні агентство Bloomberg повідомляло, що двопартійна група сенаторів узгодила фінальну редакцію законопроєкту, що дозволило винести його на процедурне голосування. Водночас документ і надалі залишається предметом політичних дискусій.

    Основні суперечки стосуються повноважень президента США Дональда Трампа. Початкова версія законопроєкту передбачала, що рішення про запровадження або скасування санкцій ухвалюватиме Конгрес. Однак після доопрацювання документа президент отримує значно ширші можливості самостійно застосовувати або скасовувати санкційні обмеження. Саме ця норма викликає занепокоєння частини демократів.

    Критики законопроєкту також вважають, що використання високих мит може негативно позначитися не лише на американських споживачах, а й на торговельно-економічних відносинах США з європейськими союзниками та іншими партнерами. Попри це, підтримка процедурного голосування більшістю сенаторів свідчить, що законопроєкт має реальні шанси пройти наступні етапи розгляду та стати одним із наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії за останні роки.

  • Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Президент США Дональд Трамп виступив із прощальною промовою на церемонії поховання сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його одним із найвидатніших законодавців в історії Сполучених Штатів та людиною, яка десятиліттями мала значний вплив на американську політику. Церемонія прощання відбулася у Вашингтонському національному соборі за участю високопосадовців США, іноземних лідерів та близьких покійного.

    Під час свого виступу Трамп назвав Грема “справжнім американським оригіналом” і “улюбленим другом”, наголосивши, що той був політиком, без якого протягом понад трьох десятиліть практично не ухвалювалися важливі рішення у Вашингтоні. За словами президента США, сенатор, який виріс у невеликому містечку в Південній Кароліні, зумів стати політиком світового масштабу та людиною, до думки якої дослухалися як у США, так і за їхніми межами.

    “Протягом понад 30 років у цій столиці не відбувалося нічого суттєвого без відома Ліндсі Грема”, – заявив американський президент, додавши, що сенатор “віддавав Америці всю міру свого доброго та могутнього серця, поки це серце просто не вичерпалося”.

    Окрему увагу Трамп приділив особистим взаєминам із покійним сенатором. Він нагадав, що на початку президентської кампанії 2016 року вони були політичними суперниками, однак згодом їхні стосунки переросли у багаторічну дружбу. Президент розповів, що вони часто разом грали у гольф, а також підкреслив унікальну здатність Грема знаходити спільну мову з людьми незалежно від їхньої політичної позиції.

    У своїй промові глава Білого дому також охарактеризував світогляд сенатора, наголосивши, що той був переконаним прихильником сильної Америки та вірив у важливість американського лідерства на міжнародній арені. За словами Трампа, Грем був людиною з рішучими поглядами у сфері національної безпеки та підтримував активну зовнішню політику США. Президент зазначив, що сенатор був “надзвичайно войовничим” і прагнув використовувати силу, якщо вважав це необхідним для захисту інтересів своєї країни.

    Церемонія прощання із Ліндсі Гремом зібрала чимало високопоставлених гостей. Крім Дональда Трампа, із промовами виступили віцепрезидент США Джей Ді Венс та лідер республіканської більшості у Сенаті Джон Тун. Серед присутніх також були президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, що підкреслило міжнародний авторитет американського сенатора.

    Ліндсі Грем помер 11 липня у віці 71 року. Протягом багатьох років він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії у сфері зовнішньої політики та національної безпеки. Сенатор послідовно підтримував Україну після початку повномасштабної війни Росії та виступав за посилення економічного тиску на Москву.

    Однією з його останніх гучних законодавчих ініціатив став законопроєкт про запровадження масштабних санкцій проти Росії. Документ передбачає введення 500-відсоткових мит для країн, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоносії. Після смерті сенатора законопроєкт отримав його ім’я, ставши символом політичної спадщини Грема та його жорсткої позиції щодо Кремля. Саме ця ініціатива вважається однією з найрезонансніших у його багаторічній кар’єрі та продовжує залишатися предметом активного обговорення у Вашингтоні.

  • «Хороша зустріч»: Зеленський повідомив про результати переговорів із президентом США

    «Хороша зустріч»: Зеленський повідомив про результати переговорів із президентом США

    Президент України Володимир Зеленський 28 липня провів переговори з президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому. Однією з ключових тем зустрічі стало посилення української системи протиповітряної оборони, подальша військово-технічна співпраця між Києвом і Вашингтоном, а також розвиток спільного виробництва оборонної продукції. За підсумками переговорів глава української держави назвав зустріч «хорошою» та подякував Сполученим Штатам за підтримку України.

    Після завершення переговорів Зеленський повідомив, що сторони детально обговорили питання зміцнення української протиповітряної оборони, дипломатичні зусилля щодо досягнення справедливого миру та координацію подальших контактів між українською й американською командами.

    «Хороша зустріч із президентом Трампом в Овальному кабінеті. Дякую за все, що ми робимо разом, щоб захистити життя українців і досягти миру», – написав президент України за підсумками переговорів.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили розвитку співпраці у сфері протиповітряної оборони. Зеленський повідомив, що разом із Трампом обговорив питання отримання Україною ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також інші спільні проєкти у сфері оборонної промисловості.

    За словами президента України, сторони розглянули можливості, які дозволять посилити спроможності українського оборонно-промислового комплексу.

    «Обговорили з президентом ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot та деякі інші ідеї, які можуть допомогти», – зазначив Зеленський.

    Тема локалізації виробництва ракет для систем Patriot обговорюється між Києвом і Вашингтоном уже кілька тижнів. Раніше під час саміту НАТО в Анкарі Дональд Трамп заявив, що США готові надати Україні відповідну ліцензію на виробництво перехоплювачів. Після завершення саміту Зеленський повідомив, що політичної домовленості щодо цього питання вже досягнуто, а нинішня зустріч у Вашингтоні стала продовженням цих переговорів.

    Крім оборонної тематики, президенти обговорили дипломатичні зусилля щодо завершення війни та подальшу взаємодію між урядами двох держав. За словами Зеленського, найближчим часом команди України та США узгодять деталі наступних контактів і форматів співпраці.

    Під час зустрічі український президент також висловив співчуття Дональду Трампу у зв’язку зі смертю американського сенатора Ліндсі Грема, якого назвав справжнім другом України. Саме для участі в державній церемонії прощання із сенатором Зеленський прибув до Вашингтона, де також запланував низку переговорів із представниками американської влади.

    Окрім переговорів із президентом США, глава української держави має провести зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом, взяти участь у церемонії прощання з Ліндсі Гремом, а також зустрітися з американськими сенаторами та конгресменами. Однією з тем цих переговорів стане законопроєкт про посилення вторинних санкцій проти Росії, який за життя активно підтримував сенатор Грем.

    За даними міжнародних медіа, нинішній візит Зеленського до США в Києві розглядають як важливу можливість зміцнити політичну й військову підтримку України з боку адміністрації Дональда Трампа. Під час переговорів українська сторона порушила питання подальших поставок засобів протиповітряної оборони, виробництва ракет Patriot, співпраці у сфері безпілотних технологій та координації дипломатичних кроків для досягнення справедливого миру.

    Зустріч у Білому домі відбулася у закритому форматі без присутності преси. Однак після її завершення обидві сторони підтвердили, що переговори стосувалися насамперед зміцнення обороноздатності України, розвитку спільних оборонних проєктів та подальшої координації між Києвом і Вашингтоном. Особливу увагу було приділено розвитку системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із головних пріоритетів України на тлі триваючих російських ракетних і дронових атак.

  • Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Президент США Дональд Трамп 28 липня виступить із прощальною промовою на похороні сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер 11 липня у віці 71 року. Церемонія прощання у Вашингтоні збере не лише американських політиків, а й світових лідерів, серед яких очікуються президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та президент Фінляндії Александр Стубб. Подія стане однією з наймасштабніших державних церемоній у США цього року та підкреслить міжнародний авторитет одного з найвпливовіших республіканців останніх десятиліть.

    За інформацією ABC News та Associated Press, тіло Ліндсі Грема спочатку доставлять до Капітолія США, де всі охочі зможуть віддати шану сенаторові, який понад три десятиліття працював у Конгресі. Після офіційної церемонії у Ротонді Капітолія відбудеться заупокійна служба у Вашингтонському національному соборі. Саме там із промовою виступить президент Дональд Трамп. Також слово матимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, телеведучий Fox News Шон Ганніті та інші представники консервативного середовища, які були близькими до сенатора.

    Церемонія у столиці стане лише першою частиною прощання. Наступного дня труну перевезуть до рідного для Ліндсі Грема штату Південна Кароліна, де відбудеться поховання. Саме цей штат сенатор представляв у Конгресі США понад 30 років, спочатку як член Палати представників, а з 2003 року – як сенатор.

    Особливу увагу міжнародних медіа привертає участь президента України Володимира Зеленського. Очікується, що український лідер прибуде до Вашингтона для участі в церемонії прощання, а також проведе окрему зустріч із президентом Дональдом Трампом у Білому домі. Інформацію про підготовку переговорів раніше підтверджували представники американської адміністрації.

    Ліндсі Грем був одним із найпослідовніших прихильників України серед американських політиків. Після початку повномасштабної війни він неодноразово відвідував Київ, зустрічався із президентом Зеленським, підтримував надання військової допомоги Україні та виступав за максимальне посилення санкційного тиску на Росію. За кілька днів до своєї смерті сенатор знову побував в Україні, після чого активно просував у Сенаті двопартійний законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії. Саме цей документ Дональд Трамп незадовго до смерті Грема погодився підтримати.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема охопила понад три десятиліття. Він здобув репутацію одного з найвпливовіших республіканців у питаннях оборони, міжнародної безпеки та зовнішньої політики США. Грем був прихильником активної ролі Вашингтона у світових конфліктах, підтримував зміцнення НАТО, виступав за військову допомогу союзникам США та послідовно займав жорстку позицію щодо Росії, Ірану й Китаю. Його часто називали одним із головних архітекторів американської зовнішньої політики всередині Республіканської партії.

    Водночас його політичні стосунки з Дональдом Трампом були неоднозначними. Під час президентської кампанії 2016 року Грем гостро критикував майбутнього президента, однак після його приходу до влади поступово став одним із найближчих союзників. Після подій 6 січня 2021 року сенатор знову публічно дистанціювався від Трампа, однак уже за кілька тижнів вони відновили співпрацю. У другій президентській каденції Трампа саме Грем став одним із його ключових радників із питань зовнішньої політики, через що в американських політичних колах отримав неофіційне прізвисько «шепітник Трампа».

    За попереднім висновком судово-медичних експертів округу Колумбія, причиною смерті сенатора стало розшарування аорти, спричинене атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням. Смерть настала раптово після повернення з поїздки до Туреччини на саміт НАТО та візиту до України. За словами його офісу, до цього сенатор не повідомляв про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Після смерті Грема губернатор Південної Кароліни призначив його сестру Дарлін Грем тимчасово виконувати обов’язки сенатора до проведення спеціальних виборів. Вона вже заявила про намір балотуватися на повний термін, а Дональд Трамп публічно висловив їй підтримку. Водночас сенатори обох партій запропонували якнайшвидше розглянути законопроєкт про нові санкції проти Росії, який Ліндсі Грем просував незадовго до своєї смерті, назвавши це символічним вшануванням його політичної спадщини.

    Похорон Ліндсі Грема стане не лише церемонією прощання з одним із найвідоміших американських сенаторів, а й важливою дипломатичною подією. Очікувана присутність світових лідерів і заплановані двосторонні зустрічі у Вашингтоні свідчать, що політичний вплив сенатора продовжує відчуватися навіть після його смерті, особливо в питаннях підтримки України та формування американської політики щодо війни Росії проти України.

  • Зеленський уже у США: попереду зустріч із Трампом, Patriot і рішення, яких чекає Україна

    Зеленський уже у США: попереду зустріч із Трампом, Patriot і рішення, яких чекає Україна

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Сполучених Штатів Америки, де 28 липня проведе низку важливих переговорів із керівництвом США. Центральною подією візиту стане зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі. Очікується, що сторони обговорять подальшу військову підтримку України, зміцнення протиповітряної оборони, санкційний тиск на Росію та стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном.

    Про початок візиту глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    «Вже у Сполучених Штатах Америки. У графіку – зустрічі з президентом Трампом, його командою і тими, хто може підтримати наш захист. Пріоритет номер один – це антибалістика та стратегічна співпраця з Америкою. Мир повинен стати ближче», – написав Зеленський.

    Таким чином президент окреслив головний пріоритет переговорів – посилення української системи протиповітряної та протиракетної оборони. Україна вже тривалий час наголошує на необхідності збільшення кількості сучасних засобів ППО для захисту міст та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    За інформацією американських ЗМІ, переговори Зеленського і Трампа відбудуться у Білому домі. Це вже друга особиста зустріч двох лідерів у липні. Після попередніх переговорів сторони заявляли про намір розширювати співпрацю у сфері оборонних технологій та спільного виробництва озброєння.

    Однією з ключових тем нинішньої зустрічі стане протиповітряна оборона України. За даними Reuters та Associated Press, Зеленський планує обговорити з американською стороною постачання додаткових комплексів Patriot, а також розвиток спільних програм із виробництва систем протиповітряної оборони та безпілотних технологій. Українська сторона розраховує на подальшу реалізацію домовленостей, досягнутих під час попередніх контактів між Києвом і Вашингтоном.

    Крім двосторонніх переговорів із президентом США, Зеленський проведе зустрічі з представниками американської адміністрації та іншими політиками, які підтримують Україну. Президент зазначив, що прагне заручитися максимально широкою підтримкою для зміцнення української оборони та наближення справедливого миру.

    Окремою частиною програми стане вшанування пам’яті американського сенатора Ліндсі Грема, який помер у липні. Зеленський повідомив, що зробить це «від імені всієї України».

    «Від імені всієї України вшануємо пам’ять сенатора Ліндсі Грема та згадаємо його зусилля заради безпеки та свободи в Євроатлантиці, інших регіонах світу», – зазначив президент.

    Ліндсі Грем протягом багатьох років залишався одним із найпослідовніших прихильників підтримки України серед американських республіканців. Лише за кілька днів до своєї смерті він відвідав Київ, де зустрічався із Зеленським та обговорював посилення санкційного тиску на Росію, додаткову військову допомогу та подальшу співпрацю між Україною і Конгресом США.

    Саме тому участь Зеленського у меморіальних заходах має не лише символічне, а й політичне значення. На церемонії очікується присутність президента Дональда Трампа, прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та інших високопосадовців.

    Паралельно із зустрічами у Білому домі український президент планує провести окремі переговори із законодавцями. За даними The Hill та Reuters, усі 100 американських сенаторів були запрошені на зустріч із Зеленським у Капітолії. Вона проходитиме на тлі розгляду Сенатом масштабного законопроєкту про посилення санкцій проти Росії.

    Йдеться про документ, який став одним із ключових політичних проєктів покійного Ліндсі Грема. Законопроєкт передбачає значне посилення економічного тиску на Росію та країни, які продовжують закуповувати російські енергоносії. За інформацією Reuters, у процесі доопрацювання окремі положення документа були змінені для забезпечення ширшої підтримки серед сенаторів, однак його головна мета залишається незмінною – обмежити фінансові можливості Москви для продовження війни проти України.

    Нинішній візит Зеленського до Вашингтона відбувається на тлі активізації контактів між Україною та США щодо оборонної співпраці. Останнім часом Дональд Трамп неодноразово заявляв про намір підтримати виробництво сучасних систем ППО та інших видів озброєння для України. Американські медіа також повідомляли, що президент США позитивно оцінює успіхи України у розвитку безпілотних технологій та зміцненні обороноздатності.

    Очікується, що переговори у Вашингтоні можуть стати важливим етапом у розвитку українсько-американського стратегічного партнерства. Для Києва пріоритетом залишається отримання додаткових засобів протиракетної оборони, поглиблення військово-технічної співпраці та збереження двопартійної підтримки України у Конгресі США.

    Поки що офіційний порядок денний переговорів повністю не оприлюднений, однак як українська, так і американська сторони вже підтвердили, що головна увага буде приділена війні Росії проти України, зміцненню оборонних можливостей Києва та подальшій координації дій між двома державами.

  • Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія може вдатися до дипломатичних маніпуляцій, аби зірвати ухвалення нового пакета американських санкцій, відомого як «пекельні санкції», який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі X.

    За словами Сибіги, Кремль уже неодноразово використовував схожу тактику напередодні запровадження нових обмежувальних заходів з боку західних партнерів, особливо Сполучених Штатів.

    «Останніми роками простежується чітка закономірність: щоразу, коли наближаються нові масштабні санкції, особливо з боку США, Володимир Путін використовує всі можливі засоби, щоб виграти час», — зазначив міністр.

    Глава МЗС наголосив, що серед основних інструментів Кремля залишаються імітація дипломатичної активності, показові телефонні розмови та переговори, які, за його словами, не мають на меті реальне досягнення миру.

    «Його улюблена зброя? Фальшива дипломатія, постановочні телефонні розмови та несумлінні зустрічі», — написав Сибіга.

    Міністр підтвердив, що вже наступного тижня американські законодавці мають розглянути законопроєкт про новий пакет санкцій. У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів зберігати пильність і не піддаватися на спроби Москви представити себе стороною, яка нібито прагне мирного врегулювання.

    «Росія може спробувати зірвати його, вдаючи, що піклується про мир. Посилення санкційного тиску на Москву не просто своєчасне — воно життєво важливе для протидії російському терору і реального припинення цієї війни», — наголосив очільник українського МЗС.

    Початкова редакція законопроєкту, ініційованого Ліндсі Гремом, передбачала запровадження США вторинних мит у розмірі 500% щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Однак згодом документ був доопрацьований.

    У чинній версії законопроєкту пропонується встановити мита на рівні 100%, а також надати президенту США Дональду Трампу право самостійно ухвалювати рішення про запровадження, призупинення або скасування цих санкцій.

    Після смерті Ліндсі Грема законопроєкт отримав підтримку вже 60 співавторів. Очікується, що голосування за нього може відбутися наступного тижня, попередньо 28 липня — у день похорону сенатора.

    Втім, за інформацією The New York Times, розгляд документа може бути відкладений через заперечення з боку Демократичної партії. Демократи виступають проти положення, яке наділяє президента США широкими повноваженнями щодо одноосібного застосування або скасування санкцій.