Позначка: МОЗ

  • Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    В Україні буде створено державний резерв критично важливих лікарських засобів і медичних виробів, який має гарантувати безперервність лікування пацієнтів навіть у випадку перебоїв із постачанням, затримок на ринку або надзвичайних ситуацій. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України в межах подальшого реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я та посилення стійкості медичної системи в умовах війни.

    Про ухвалені зміни повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України. Там наголошують, що створення буферного резерву медичних товарів є відповіддю на нові виклики, з якими зіткнулася система охорони здоров’я після початку повномасштабної війни. Російські обстріли, пошкодження транспортної інфраструктури, перебої в міжнародній логістиці, зростання навантаження на лікарні та коливання на світових ринках продемонстрували необхідність мати гарантований запас найважливіших препаратів і медичних виробів, від яких залежить життя та здоров’я пацієнтів.

    Згідно з рішенням уряду, формування резерву здійснюватиме державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке вже багато років відповідає за централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів для державних програм. Саме ця структура накопичуватиме необхідні запаси, контролюватиме їхнє зберігання, оновлення та використання в разі виникнення дефіциту або перебоїв із поставками.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що до резерву включатимуться лікарські засоби та медичні вироби, перелік яких визначатиме МОЗ окремими рішеннями. При цьому для кожної позиції буде встановлено власний обсяг запасу. Його визначатимуть на основі кількох критеріїв: фактичної потреби пацієнтів, обсягів споживання, термінів придатності продукції, умов зберігання та наявного фінансування з державного бюджету.

    Фактично йдеться про створення механізму страхової подушки для всієї системи охорони здоров’я. У разі виникнення затримок із закупівлями, проблем із доставкою препаратів або форс-мажорних обставин держава зможе оперативно використати накопичені запаси та не допустити переривання лікування тисяч пацієнтів по всій країні. Особливо важливим це є для людей із хронічними, тяжкими або рідкісними захворюваннями, для яких навіть короткострокова відсутність ліків може призвести до погіршення стану здоров’я або серйозних ускладнень.

    У МОЗ наголошують, що новий підхід також дозволить більш ефективно планувати державні закупівлі. Завдяки наявності резерву можна буде гнучкіше реагувати на зміни ринку, уникати критичних дефіцитів та рівномірніше розподіляти фінансові ресурси. Крім того, резерв має стати одним із ключових інструментів підготовки системи охорони здоров’я до можливих кризових сценаріїв у майбутньому.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підкреслив, що для пересічного пацієнта найважливішим є не сам процес закупівель або особливості логістики, а можливість отримати необхідний препарат або медичний виріб у потрібний момент. За його словами, створення резерву покликане забезпечити саме безперервність лікування та готовність державної системи до будь-яких можливих викликів.

    Паралельно з формуванням резерву уряд ухвалив рішення про розширення переліку медичних товарів, які закуповуються за державний кошт для пацієнтів із онкологічними захворюваннями. Це рішення є частиною державної політики щодо посилення підтримки онкохворих, адже онкологія залишається однією з головних причин смертності в Україні, а потреба в сучасних препаратах і медичних виробах постійно зростає.

    До оновленого переліку включили лікарський засіб абіратерон у дозуванні 500 мг. Раніше держава закуповувала цей препарат лише у дозуванні 250 мг. Абіратерон використовується для гормональної терапії злоякісних новоутворень і є одним із важливих компонентів лікування окремих видів онкологічних захворювань. Додавання нової форми дозування має спростити проведення терапії, підвищити її зручність для пацієнтів та забезпечити ширші можливості для лікарів під час підбору лікування.

    Крім лікарських засобів, держава розширює закупівлю спеціалізованих медичних виробів для проведення хіміотерапії. Йдеться про портовані центральні венозні катетери двох типорозмірів — 6,5 Fr та 7 Fr, а також голки Губера, які використовуються для роботи з порт-системами. Такі вироби широко застосовуються в сучасній онкології та дозволяють проводити тривалі курси лікування без постійного травмування периферичних вен пацієнта.

    Фахівці наголошують, що використання порт-систем значно підвищує комфорт пацієнтів під час лікування, зменшує ризик ускладнень і полегшує проведення багаторазових курсів хіміотерапії. Включення цих виробів до державних закупівель означає, що більше українських пацієнтів зможуть отримати доступ до сучасних стандартів лікування незалежно від власних фінансових можливостей.

    Урядове рішення також вписується в загальну стратегію розширення доступу населення до медичної допомоги та життєво необхідних препаратів. Раніше влада вже оголосила про розширення програми «Доступні ліки», до якої було додано 51 новий препарат для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Таким чином держава одночасно працює над кількома напрямками — збільшенням доступності ліків для населення, зміцненням державних закупівель та формуванням запасів, які дозволять системі охорони здоров’я працювати стабільно навіть за умов воєнних і економічних викликів.

    Створення резерву критично важливих ліків та розширення підтримки онкохворих може стати одним із найбільш масштабних кроків у розвитку державної медичної політики останніх років. У МОЗ переконані, що нововведення допоможуть мінімізувати ризики дефіциту препаратів, покращать якість медичної допомоги та забезпечать більш надійний захист пацієнтів у періоди кризових ситуацій.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • Черги до сімейних лікарів уже прогнозують: з 20 травня українцям ускладнять отримання направлень

    Черги до сімейних лікарів уже прогнозують: з 20 травня українцям ускладнять отримання направлень

    В Україні від 20 травня зміниться порядок роботи з електронною системою охорони здоров’я, і це може суттєво вплинути на пацієнтів, які звикли швидко отримувати направлення до вузькопрофільних спеціалістів телефоном або через медичну сестру. Формально йдеться не про окрему заборону “направлень телефоном”, а про оновлення технічних вимог до медичних інформаційних систем. Проте на практиці для багатьох українців це може означати одне: щоб отримати направлення до невролога, кардіолога, хірурга чи на планове обстеження, доведеться окремо записуватися до сімейного лікаря й чекати прийому. Про це повідомляє ТСН.ua, а також підтверджують оновлені вимоги ЕСОЗ і НСЗУ.

    З 20 травня всі медичні інформаційні системи мають працювати за принципом “один акаунт — одна людина”. Це означає, що кожен медичний працівник повинен використовувати власний обліковий запис, а практика, коли лікар і медична сестра працюють під одним логіном або паралельно оформлюють документи через спільний доступ, має зникнути. До цієї дати МІС повинні підтвердити відповідність 37-й редакції технічних вимог, затвердженій наказом НСЗУ №138 від 20 березня 2026 року.

    Для пацієнта це може змінити звичний сценарій звернення по медичну допомогу. Якщо раніше людина могла зателефонувати до амбулаторії, пояснити проблему й отримати електронне направлення через сімейного лікаря або медсестру, то після оновлення системи такий “ручний режим” стане значно складнішим або неможливим. Медична сестра більше не зможе оформити направлення від імені лікаря, якщо лікар у цей час приймає іншого пацієнта. Тому для планового направлення доведеться записуватися на прийом заздалегідь. Такі роз’яснення вже публікують окремі центри первинної медико-санітарної допомоги.

    Офіційно зміни пояснюють кібербезпекою, захистом персональних даних і персональною відповідальністю медичного працівника за кожну дію в електронній системі. ЕСОЗ повідомляла про оновлення технічних вимог до МІС, які стосуються всіх медпрацівників, що працюють із персональними даними пацієнтів. Серед змін — жорсткіший контроль доступу, перевірка даних працівників і нові правила роботи із записами в системі.

    Однак саме пацієнти можуть першими відчути негативні наслідки. Сімейні лікарі прогнозують збільшення черг, адже частина дій, які раніше могли виконуватися швидше, тепер вимагатиме окремої участі лікаря. Особливо це може вдарити по літніх людях, пацієнтах із хронічними хворобами, батьках дітей, маломобільних людях і мешканцях громад, де навіть поїздка до амбулаторії є окремою проблемою.

    Найбільше занепокоєння викликає саме доступ до вузьких спеціалістів. Якщо людина має гострий біль у спині, загострення хронічної хвороби або потребує планового обстеження, вона може втратити кілька днів лише на те, щоб потрапити до сімейного лікаря й отримати направлення. А вже після цього доведеться окремо записуватися до профільного спеціаліста.

    У матеріалі ТСН.ua експерти звертають увагу, що нові вимоги можуть створити додаткові адміністративні бар’єри, якщо медичні заклади не підготуються організаційно. Йдеться про необхідність розділити потоки пацієнтів, створити окремі слоти для оформлення направлень, забезпечити лікарів і медсестер окремими робочими місцями та технікою. Якщо в амбулаторії досі один комп’ютер на кількох працівників, нові правила можуть фактично уповільнити роботу.

    Водночас важливо розуміти: зміни не скасовують медичну допомогу і не означають, що пацієнт залишиться без доступу до лікаря. Ургентні стани, невідкладна допомога та госпіталізація мають працювати за окремими правилами. Але саме планові направлення, консультації та обстеження можуть стати довшими за часом.

    Ще один можливий наслідок — частина пацієнтів із фінансовою можливістю може частіше звертатися до приватних клінік, щоб не чекати прийому в сімейного лікаря та направлення до спеціаліста. Це створює ризик нерівності доступу до медичних послуг: ті, хто має гроші, отримуватимуть консультацію швидше, а решта чекатиме в електронній або живій черзі.

    Фактично держава робить логічний крок із погляду цифрової безпеки: кожен працівник має відповідати за власні дії в системі, а персональні дані пацієнтів повинні бути захищені. Але якщо зміни впровадять без належної організації на місцях, українці можуть побачити не “цифрове вдосконалення”, а нову хвилю черг до сімейних лікарів.

    Тож після 20 травня пацієнтам варто заздалегідь планувати планові звернення, не чекати останнього моменту для отримання направлення та уточнювати у своєму медзакладі, як саме працюватиме запис до лікаря за новими правилами.

  • Без довідки від психіатра — ніякої зброї: в Україні готують жорсткі нові правила отримання дозволів

    Без довідки від психіатра — ніякої зброї: в Україні готують жорсткі нові правила отримання дозволів

    В Україні можуть суттєво змінити правила отримання дозволу на володіння зброєю — Міністерство охорони здоров’я готує оновлення медичних вимог, які зроблять процедуру значно суворішою. Головна новація — розширення переліку протипоказань і обов’язковий психіатричний контроль для всіх без винятку заявників.

    Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я України, у відповідь на запит hromadske, ключова зміна полягає в тому, що протипоказом до отримання дозволу на зброю можуть стати всі психічні розлади, включно з тими, що виникають унаслідок вживання психоактивних речовин. Це означає відхід від нинішньої практики, коли конкретного чіткого переліку таких станів фактично не існує, а рішення часто ухвалюється індивідуально.

    Сьогодні для отримання дозволу необхідна медична довідка форми №127/о, яку видає лікарсько-консультативна комісія після комплексного обстеження. До нього входять базові аналізи, перевірка серцево-судинної системи, зору, а також наркологічний огляд і перевірка на обліку в психіатра. Однак навіть за наявності окремих психічних станів можливість отримання дозволу іноді залишалася відкритою.

    Після змін підхід стане значно жорсткішим. Передбачається, що для ухвалення рішення комісія обов’язково враховуватиме офіційний висновок психіатричного огляду, включно з оцінкою щодо вживання психоактивних речовин. Фактично це означає, що без проходження психіатра отримати довідку буде неможливо.

    Також планується розширити трактування ризиків: до протипоказань можуть віднести не лише тяжкі психічні захворювання чи недієздатність, а й стани, пов’язані з агресивною або аутоагресивною поведінкою, когнітивними порушеннями, невротичними розладами та іншими психоемоційними відхиленнями.

    Ініціатива з’явилася не випадково. Поштовхом до обговорення стали резонансні інциденти, зокрема стрілянина в центрі Києва у квітні 2026 року, коли чоловік відкрив вогонь по цивільних. Тоді загинули люди, а правоохоронці ліквідували нападника. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко прямо заявив, що необхідно перевірити, яким чином особа зі нестабільним психічним станом змогла отримати медичні документи для дозволу на зброю.

    Після цього в уряді активізували роботу над змінами. Водночас дискусія виходить за межі лише медичних вимог. Частина посадовців, зокрема в МВС, паралельно виступає за розширення права українців на збройний самозахист, що створює певний баланс між доступом до зброї та контролем за її використанням.

    Фактично Україна зараз стоїть перед вибором моделі: або лібералізація доступу до зброї за умови жорсткого медичного та психологічного контролю, або збереження обмеженого доступу із менш формалізованими процедурами. Нові ініціативи МОЗ свідчать, що держава схиляється до першого варіанту — відкритість із максимальною перевіркою.

    Експерти вказують, що такі зміни наближають українське законодавство до європейських стандартів, де психічне здоров’я є одним із ключових факторів при видачі дозволів. У багатьох країнах ЄС саме психіатричний висновок має вирішальне значення, а будь-які відхилення автоматично блокують доступ до зброї.

    Водночас критики застерігають: надто широке трактування «психічних розладів» може призвести до зловживань або дискримінації. Наприклад, люди з легкими або контрольованими станами можуть втратити право на володіння зброєю, навіть якщо не становлять загрози.

    Наразі зміни перебувають на етапі напрацювання, і остаточна редакція правил ще може змінитися. Очікується, що після узгодження в уряді документ винесуть на ширше обговорення, оскільки питання напряму стосується як безпеки громадян, так і їхніх прав.

    Майбутні нововведення можуть суттєво змінити сам принцип доступу до зброї в Україні: від формальної перевірки — до глибокої оцінки психічного стану. І саме цей фактор, імовірно, стане головним бар’єром для отримання дозволу.

  • Медики пояснили як розпізнати інсульт і врятувати життя

    Медики пояснили як розпізнати інсульт і врятувати життя

    Інсульт залишається однією з найсерйозніших загроз для здоров’я як у світі, так і в Україні. За оцінками Міністерства охорони здоров’я, щороку в країні фіксують до 150 тисяч таких випадків. Хвороба посідає друге місце серед причин інвалідності та смертності, а її наслідки часто є незворотними.

    Інсульт виникає через порушення кровообігу в головному мозку. Найчастіше страждають ділянки, які живляться середньомозковою артерією, що відповідає за значну частину функцій півкуль. Через нестачу кровопостачання клітини мозку швидко гинуть, що призводить до втрати рухових, мовленнєвих та когнітивних функцій.

    Медики розрізняють кілька типів інсульту. Найпоширеніший — ішемічний, коли судина блокується тромбом і кров перестає надходити до тканин мозку. Інший тип — геморагічний, пов’язаний із розривом судини та крововиливом, що часто виникає на фоні високого артеріального тиску. Окремо виділяють лакунарний інсульт, який вражає дрібні судини і нерідко пов’язаний із супутніми захворюваннями.

    Небезпечним сигналом є також так званий передінсультний стан або мікроінсульт. У таких випадках симптоми можуть зникати самостійно, однак це не означає, що загроза минула. Навпаки, ризик повторного, більш тяжкого інсульту значно зростає, тому пацієнтам необхідна негайна медична допомога.

    Серед основних факторів ризику лікарі називають артеріальну гіпертензію, яка є ключовою причиною у більшості випадків. Постійно підвищений тиск пошкоджує стінки судин і робить їх вразливими до розривів або закупорок. Важливу роль також відіграють куріння, високий рівень холестерину, цукровий діабет і серцево-судинні захворювання, зокрема порушення ритму серця.

    Ожиріння та малорухливий спосіб життя додатково підвищують навантаження на організм і сприяють розвитку супутніх хвороб. Алкоголь, у свою чергу, може провокувати стрибки тиску та негативно впливати на серцевий ритм.

    Медики наголошують: ключовим фактором у боротьбі з інсультом є швидке розпізнавання симптомів. Серед найтиповіших — раптове порушення мовлення, асиметрія обличчя, запаморочення, погіршення зору, а також слабкість або оніміння кінцівок.

    У разі появи хоча б одного з цих симптомів необхідно негайно викликати швидку допомогу. Саме перші години після інсульту є критичними для збереження життя та мінімізації наслідків.

    Фахівці підкреслюють, що значну частину випадків можна попередити. Контроль артеріального тиску, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок і регулярні медичні обстеження залишаються найефективнішими способами знизити ризик цього небезпечного захворювання.

  • МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко отримує понад 160 тисяч гривень щомісяця з бюджету, проте основні претензії до нього стосуються управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його сім’ї та фармацевтичний сектор.

    Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, за яким ліцензії на медичну практику отримали одразу 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, дружина міністра. Заява на ліцензію була подана 25 грудня, а вже 27 грудня наказ про видачу був підписаний. Хоча за законом процедура триває до десяти робочих днів, у цьому випадку все вирішено за два дні.

    Цей випадок вписується у ширшу схему державних закупівель. Під керівництвом МОЗ і НСЗУ склався ринок, де домінує один виробник — «Фармак». Постачання ліків до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС забезпечує стабільний дохід компанії. У 2024 році чистий прибуток «Фармака» склав 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн отримано від держструктур. Для порівняння, у 2023 році цей показник був 205,6 млн грн, а у 2025-му вже 373,9 млн грн.

    Ринок оптової торгівлі ліками звужений до двох дистриб’юторів — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% ринку. Антимонопольний комітет зафіксував узгоджене ціноутворення, що фактично виключає конкуренцію.

    Через це подано низку скарг до наглядових органів. САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК.

    Крім того, у деклараціях міністра бракує відомостей про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом, включно з приміщенням понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, що використовується для сімейної справи.

    У підсумку виходить система, де державні рішення вигідні сімейному бізнесу, ринок ліків монополізований, а прозорість декларацій залишає бажати кращого.

  • Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт на реконструкцію будівлі під реабілітаційний центр в Ужгороді на суму 13,24 млн євро, що становить близько 655 млн гривень. Проєкт передбачає створення центру «4.5.0 Recovery Center» у приміщенні колишнього пологового будинку.

    Про це повідомляє видання «Наші гроші» з посиланням на дані системи державних закупівель Prozorro.

    Новий медичний простір матиме площу близько 8 тисяч квадратних метрів і зможе приймати до 500 пацієнтів щомісяця. У центрі планують облаштувати 100 стаціонарних ліжок, палати інтенсивної терапії, зали для фізичної реабілітації, басейн та ветеранський хаб.

    Фінансування проєкту забезпечують міжнародні партнери — Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Банк розвитку Ради Європи. Закарпатська обласна військова адміністрація також бере участь у співфінансуванні та внесла близько 60 млн гривень.

    Водночас у тендерній документації не оприлюднили ціни на будівельні матеріали, що привернуло увагу аналітиків.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що договір укладений за системою укрупнених показників. У такому форматі підрядник подає загальну вартість за певні види робіт без детального розпису вартості матеріалів.

    За словами представників міністерства, така практика погоджена зі Світовим банком, який бере участь у фінансуванні проєкту. Саме тому окремі розрахунки щодо вартості будівельних матеріалів у відкритих документах не публікуються.

    Переможцем тендера стало об’єднання трьох компаній: ТОВ «МТМ-Компаньйон» із Закарпаття, ТОВ «Компанія Інтеркон» із Київської області та київське ТОВ «Фундамент».

    Закарпатська компанія «МТМ-Компаньйон» зареєстрована у селі Великі Лучки. Її власником і директором є Сергій Титаренко.

    Згідно з умовами контракту, будівельні роботи мають завершити протягом 14 місяців після отримання дозволу на початок робіт.

  • ВАКС арештував майно заступника глави МОЗ на понад 3,2 млн грн

    ВАКС арештував майно заступника глави МОЗ на понад 3,2 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо активів заступника міністра охорони здоров’я та головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Йдеться про майно на суму понад 3,2 мільйона гривень, яке прокуратура просить визнати необґрунтованим.

    За даними позову, предметом спору стали дві земельні ділянки та два житлові будинки у Київській області, набуті посадовцем у 2021–2022 роках. Суд у межах забезпечення позову наклав арешт на відповідне майно до розгляду справи по суті.

    Згідно з декларацією, Ігор Кузін задекларував 1 467 737 гривень заробітної плати у Міністерстві охорони здоров’я, 27 766 гривень доходу за сумісництвом та 1 544 гривні іншого доходу. Сукупний задекларований дохід становить близько 1,5 мільйона гривень, що менше вартості набутого нерухомого майна.

    У 2021 році посадовець придбав земельну ділянку площею 2000 квадратних метрів і житловий будинок площею 98,8 квадратного метра у Старих Безрадичах. У 2022 році він став власником ще однієї ділянки площею 1420 квадратних метрів та будинку площею 105,1 квадратного метра у Тарасівці. Усі об’єкти оформлені у повну приватну власність.

    Період набуття активів збігається з роками активних державних закупівель у сфері охорони здоров’я. У цей час на фармацевтичному ринку концентрувалися значні бюджетні контракти, зокрема у межах програм МОЗ та НСЗУ. Регуляторні рішення міністерства безпосередньо впливають на умови доступу компаній до державного фінансування, що робить прозорість і відповідність способу життя посадовців задекларованим доходам предметом підвищеної уваги.

    Позов САП стосується не лише оцінки конкретних об’єктів нерухомості, а й загального питання відповідності активів офіційним доходам посадовця. Розгляд справи у Вищому антикорупційному суді триває.

  • Прокурор із Кіровоградщини через суд намагається відновити скасовану інвалідність

    Прокурор із Кіровоградщини через суд намагається відновити скасовану інвалідність

    Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін через суд оскаржує рішення про скасування або відмову у продовженні встановлення інвалідності.

    Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Справу веде суддя Г.М. Момонт. Інтереси прокурора представляє адвокат Юрій Кричук.

    У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

    Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

    За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

    Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

    Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

    Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

  • Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко опинився у центрі критики через звинувачення у фактичному сприянні монополізації фармацевтичного ринку. Опоненти заявляють, що замість обіцяних реформ у галузі сформувалася система, де ключові гравці диктують державі власні умови.

    Підставою для таких заяв стали, зокрема, нещодавні зустрічі міністра з представниками Американської торговельної палати. Критики вважають їх радше формальними консультаціями, тоді як реальна ситуація на ринку, за їхніми словами, свідчить про концентрацію контролю в руках обмеженого кола компаній. У публічних заявах також згадується роль Ірини Верещук, якій закидають тривале забезпечення ринку режиму фактичної безконтрольності.

    У центрі уваги — компанії «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», які, за даними ринкових аналітиків, контролюють понад 85 відсотків оптового сегмента. Критики стверджують, що така концентрація створює ризики картельних домовленостей, коли ціни на життєво необхідні препарати можуть зростати синхронно без очевидних економічних підстав. У результаті аптеки та пацієнти стають залежними від обмеженої кількості постачальників.

    Окрему увагу привертає ситуація навколо ТОВ «Вента ЛТД», яке у 2024 році отримало понад 8 мільярдів гривень доходу від участі у державних закупівлях. Попри формальну зміну власників після 2022 року, у публічному просторі лунають твердження про можливий вплив російського холдингу «Катрен» через пов’язаних осіб та мережу компаній, серед яких називають «І.К.Вел», «Форта» та «Менго».

    Додаткові питання виникли після того, як арештовану частку російських акціонерів у структурі «Венти» у 2025 році передали в управління компанії «І.К.Вел». За інформацією, що поширюється у медіа, ця структура може бути пов’язана з фактичним власником компанії Олександром Волошиним. Критики вважають, що така модель управління не усунула ризиків подальшого контролю над активом.

    Окремим блоком звинувачень є можливий конфлікт інтересів. Йдеться про те, що дружина міністра, Ірина Леонідівна, керує стоматологічною клінікою Darident, ліцензування якої здійснює Міністерство охорони здоров’я. Опоненти вважають, що це створює потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткової перевірки з боку уповноважених органів.

    Станом на момент публікації матеріалу офіційних підозр або рішень суду щодо наведених фактів немає. Представники Міністерства охорони здоров’я раніше заявляли про курс на реформування галузі та підвищення прозорості закупівель. Водночас експерти наголошують, що подальший розвиток подій залежатиме від реакції антикорупційних органів та результатів можливих перевірок.