Позначка: МОЗ

  • В Україні відкрили Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих у війні

    В Україні відкрили Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих у війні

    В Україні перевірили готовність до запуску Єдиного центру ідентифікації тіл (останків) невпізнаних осіб, загиблих внаслідок збройної агресії РФ. Центр побудований за сучасними стандартами судово-медичної експертизи та стане частиною загальнодержавної системи судово-медичних установ Міністерства охорони здоров’я.

    За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, новий центр дозволить вдосконалити процеси ідентифікації тіл та забезпечити високі стандарти проведення експертиз. «Відкриття Національного центру ідентифікації — важливий крок у зміцненні потенціалу держави для проведення комплексних та високоточних досліджень у найскладніших випадках», — зазначив він.

    Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

    За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

    МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

  • СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

    СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

    За інформацією джерел, Офіс Генерального прокурора спільно з Службою безпеки України готують повідомлення про підозру міністру Віктору Ляшку. Йдеться про можливе нецільове використання державних коштів і схеми, пов’язані з відчуженням санаторіїв на користь осіб, наближених до керівництва міністерства.

    За даними джерел у правоохоронних органах, слідчі перевіряють низку фінансових операцій, пов’язаних із реорганізацією санаторно-курортних закладів, які перебували у підпорядкуванні МОЗ. Йдеться про можливу передачу державних об’єктів у користування приватним структурам, пов’язаним із представниками міністерства.

    Слідчі дії, за інформацією джерел, тривають уже кілька тижнів. У межах розслідування вивчаються контракти на десятки мільйонів гривень, а також документи, що стосуються використання коштів міжнародної допомоги у сфері медицини.

    На тлі розслідування, за словами інсайдерів, в Офісі Президента вже розглядають варіанти заміни Ляшка. Серед головних кандидатів називають його нинішнього заступника Ігоря Копача, який може тимчасово очолити МОЗ у разі усунення або відставки чинного міністра.

  • В Україні стартував епідсезон ГРВІ

    В Україні стартував епідсезон ГРВІ

    Наприкінці вересня в Україні розпочався новий епідемічний сезон на грип, COVID-19 та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), який триватиме до травня 2026 року. Про це повідомляє Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України.

    Грип серед респіраторних хвороб є найнебезпечнішим, оскільки частіше призводить до тяжких ускладнень і може мати летальні наслідки. Цього сезону очікується циркуляція вірусів грипу А не субтипований, А (H1)pdm09, А (H3) та В.

    Щороку в холодний період зростає кількість випадків респіраторних хвороб. Це пов’язано з тим, що люди проводять більше часу в закритих приміщеннях у тісному контакті, сухе повітря в опалюваних кімнатах висушує слизові оболонки дихальних шляхів, а з настанням холодів знижується рухова активність і вплив сонячного світла, що зменшує імунний захист.

    Прості профілактичні заходи допомагають знизити ризик зараження: регулярне миття рук щонайменше 30 секунд, використання захисних масок у місцях скупчення людей, провітрювання та вологе прибирання приміщень, прикривання рота та носа під час кашлю й чхання, а також залишання вдома у разі хвороби або носіння маски при контактах із іншими.

    Наразі в Україні немає підстав для введення карантину в жодній області, хоча відзначається повторне поширення коронавірусу.

  • САП вимагає конфіскації майна головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна

    САП вимагає конфіскації майна головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду з вимогою конфіскувати майно заступника міністра охорони здоров’я — головного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Йдеться про дві земельні ділянки та два житлові будинки у Київській області.

    За даними прокуратури, ВАКС наклав арешт на землю площею 0,2 та 0,145 га, а також на будинки площею 98,8 та 105,1 кв. м у селах Старі Безрадичі та Тарасівка Обухівського району.

    У вересні прокурор САП заявив позов про визнання цих активів необґрунтованими та їхню конфіскацію в дохід держави. Загальна вартість майна оцінюється у понад 3,2 млн грн.

    У САП стверджують: аналіз доходів і видатків Кузіна засвідчив, що він не міг придбати це майно за рахунок законних джерел доходів.

    У межах цього ж провадження прокурори подали позов і до начальника відділу УСР Нацполіції в Києві Івана Карабіци, його дружини Олени та двоюрідного брата Олександра Песляка.

    За інформацією слідства, вони стали власниками автомобілів Volkswagen Passat (2021), Volkswagen Touareg (2022), BMW 330I (2022), а також 1,27 млн грн готівки. Вартість цих активів перевищує 6 млн грн, однак офіційних доходів для їх придбання родина не мала.

  • Рекордний спалах кору в Україні: у 17 разів більше випадків, ніж торік

    Рекордний спалах кору в Україні: у 17 разів більше випадків, ніж торік

    З початку 2025 року в Україні зафіксовано майже 1200 випадків кору, з них близько 900 — серед дітей. Про це повідомив головний санітарний лікар Ігор Кузін. Для порівняння: за весь 2024 рік було лише 70 випадків.

    Чому ситуація критична

    • Рівень вакцинації від кору, паротиту та краснухи становить лише 44%.

    • Найгірші показники — у Київській, Одеській та Івано-Франківській областях.

    • За словами Кузіна, кір — надзвичайно заразна інфекція, яка може спричинити серйозні ускладнення, особливо серед дітей.

    ВООЗ рекомендує не менше 95% охоплення щепленнями для запобігання спалахам. В Україні останні роки цей показник коливався в межах 85–88%, але тепер впав до рекордно низьких 44%.

    Міністерство охорони здоров’я закликає батьків своєчасно вакцинувати дітей, а дорослих — надолужувати пропущені дози. Це єдиний надійний захист від хвороби.

  • Екстрені бригади у прифронтових областях отримають мільйонні доплати

    Екстрені бригади у прифронтових областях отримають мільйонні доплати

    Міністерство охорони здоров’я України ухвалило рішення про запровадження нових фінансових коефіцієнтів для медичних працівників, які виконують обов’язки у небезпечних умовах. Це дозволить суттєво збільшити їхні доходи та посилити спроможність системи охорони здоров’я реагувати на виклики війни. Про це повідомляє Судово-юридична газета.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що базовий рівень оплати праці для медиків планують довести до 30 тисяч гривень. Для тих, хто працює у зонах з підвищеним ризиком, запроваджено додаткові надбавки.

    Зокрема, для бригад екстреної медичної допомоги, що здійснюють виїзди у райони бойових дій або в регіони з високою загрозою, коефіцієнт підвищили до 6. Це означає, що, наприклад, Чернігівський центр екстреної допомоги отримуватиме щомісячно близько 9 мільйонів гривень додатково.

    Нові коефіцієнти небезпеки

    • Території з можливими бойовими діями: коефіцієнт зріс із 1,1 до 1,48.

    • Зони активних бойових дій: коефіцієнт підняли з 1,26 до 6,01.

    Таким чином, медики, які щодня ризикують життям, отримають суттєво вищу винагороду за свою працю.

    За словами Ляшка, нова система фінансових стимулів не лише мотивує медичних працівників, а й зміцнює фінансову стійкість центрів екстреної допомоги та медицини катастроф. Це, у свою чергу, дозволить швидше реагувати на виклики війни й гарантувати якісну медичну допомогу навіть у найскладніших умовах.

    У МОЗ підкреслюють, що таке рішення має забезпечити стабільну роботу екстрених бригад, які часто стають першими, хто рятує життя на лінії фронту та в прифронтових громадах.

  • У МОЗ виявили сотні необґрунтованих інвалідностей у митників і прокурорів

    У МОЗ виявили сотні необґрунтованих інвалідностей у митників і прокурорів

    МОЗ повідомляє про масове скасування рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо інвалідності серед посадовців. Станом на 25 липня визнано необґрунтованими 795 рішень.

    Загалом до перевірки включено 2630 справ держслужбовців. Центр оцінювання функціонального стану людини вже розглянув 1989 із них.

    У результаті:

    • 795 рішень МСЕК визнані необґрунтованими і скасовані.

    • У 400 випадках винесено нові рішення, з них:

      • у 307 — змінено групу інвалідності;

      • у 93 — змінено термін її встановлення.

    Найбільше справ стосується співробітників:

    • Митної служби — 810 справ (236 скасовано);

    • Податкової служби — 518 справ (154 скасовано);

    • Прокуратури — 448 справ (152 скасовано).

    Міністерство охорони здоров’я продовжує перевірки, наголошуючи на важливості об’єктивного медичного оцінювання та недопущення зловживань з боку державних службовців під час воєнного стану.

  • МОЗ зафіксувало спалахи кишкових інфекцій у трьох областях України

    МОЗ зафіксувало спалахи кишкових інфекцій у трьох областях України

    Міністерство охорони здоров’я повідомило про нові спалахи гострих кишкових інфекцій у Запорізькій, Івано-Франківській та Львівській областях. Зростання кількості випадків зафіксовано впродовж останніх днів, що викликає занепокоєння в МОЗ.

    Гострі кишкові інфекції можуть передаватися різними шляхами: через неякісну воду або їжу, під час купання в забруднених водоймах, а також через контакт із брудними руками або предметами побуту. У зоні найвищого ризику — діти, літні люди та ті, хто має ослаблений імунітет.

    МОЗ закликає дотримуватись базових правил гігієни, зокрема:

    • мити руки з милом перед їжею та після туалету,

    • не вживати продукти сумнівного походження,

    • уникати купання в неперевірених водоймах.

    При появі таких симптомів, як нудота, блювання, біль у животі чи підвищена температура, необхідно негайно звернутись до лікаря. У відомстві наголошують: самолікування може призвести до ускладнень.

    МОЗ продовжує моніторити епідеміологічну ситуацію та просить громадян бути особливо уважними в літній сезон, коли ризик кишкових інфекцій традиційно зростає.

  • Імпортери штучно піднімають ціни на медикаменти через новий реєстр МОЗ

    Імпортери штучно піднімають ціни на медикаменти через новий реєстр МОЗ

    Оновлений Каталог цін на лікарські засоби, який запустило Міністерство охорони здоров’я разом із новим держреєстром, вже викликає тривогу у фахівців. За словами заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, механізм ціноутворення, передбачений МОЗ, може стати інструментом штучного підвищення цін на медикаменти.

    У своєму дописі на Facebook політолог звернув увагу на аномально високі ціни, які задекларували деякі виробники. В окремих випадках ціни вже наблизились до максимально дозволених меж, хоча раніше вони були нижчими за середньоринкові.

    «Це може свідчити про системну гру на випередження — з метою зафіксувати високу референтну ціну до того, як МОЗ оновить методику обрахунку», — вважає Голобуцький.

    Окрему небезпеку він вбачає у маніпуляціях з боку імпортерів, які можуть реєструвати свої продукти як “оригінальні”. Це дозволяє їм вибудовувати вищу стартову ціну та фактично витісняти конкурентів з українськими дженериками.

    «Українські виробники можуть бути змушені знижувати ціни щонайменше на 25%, що для багатьох буде просто економічно неможливо. Це ризик масового виходу вітчизняних компаній з ринку», — наголошує експерт.

    Таким чином, навіть незначне «перекручування» методики формування каталогу МОЗ може призвести до цінової деформації всього фармацевтичного ринку.

    Голобуцький закликав профільне міністерство оперативно відстежити перші результати дії нового каталогу, щоб не допустити ситуації, коли державний механізм, покликаний захищати пацієнтів, стане інструментом прибутку для окремих фармгруп — і водночас ударом по українських виробниках.

  • Фіктивне лікування на мільйони: у лікарнях оформляли неіснуючих пацієнтів

    Фіктивне лікування на мільйони: у лікарнях оформляли неіснуючих пацієнтів

    У кількох українських медичних закладах проведено обшуки через підозру у масштабному привласненні бюджетних коштів. Йдеться про шахрайське використання Програми медичних гарантій, яку координує Міністерство охорони здоров’я. За попередніми оцінками, сума збитків становить мільйони гривень.

    Як встановили слідчі, керівники й окремі працівники медичних установ 2024 року уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та вносили неправдиву інформацію до електронної системи охорони здоров’я. У звітах йшлося про тисячі нібито наданих медичних послуг, яких насправді не було.

    У такий спосіб лікарні “освоювали” державні кошти, отримуючи щомісячне фінансування за фіктивно пролікованих пацієнтів. Йдеться про підозру у злочині за ч. 5 ст. 191 КК України — “Привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах”.

    Слідчі Бюро економічної безпеки спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції та під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора провели десятки обшуків — як у медзакладах, так і за місцем проживання їх працівників.

    У ході слідчих дій вилучено первинну документацію, на основі якої проводились нарахування НСЗУ. Саме ці документи стали формальною підставою для виплати бюджетних коштів за “лікування”, яке насправді не проводилось.

    У фокусі слідства — не лише конкретні медзаклади. Правоохоронці також перевіряють можливу причетність посадовців НСЗУ та Міністерства охорони здоров’я, які могли знати або бути залученими до фіксації неправдивих даних та узгодження виплат.

    Йдеться про національну бюджетну програму “Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення”. Саме в межах цієї програми у 2024 році українські лікарні отримували значні кошти з бюджету.

    Розслідування ще триває. У полі зору правоохоронців — десятки інших закладів охорони здоров’я, які могли діяти за схожою схемою. Правоохоронці готують підозри першим фігурантам справи.

    У МОЗ наразі офіційно не коментують ситуацію.