Daypolitico

Позначка: МОЗ

  • Корупційний синдикат у Харкові контролює ринок ліків і наркотиків

    Корупційний синдикат у Харкові контролює ринок ліків і наркотиків

    Зміна керівництва Держлікслужби після обшуків НАБУ виявилася радше формальністю, ніж реальними змінами. Призначення Володимира Короленка, який раніше працював заступником попереднього очільника, фактично зберегло існуючі корупційні схеми та дозволило системі продовжувати працювати у тіньовому режимі.

    Центром оновленої корупційної структури став Харків, де сформувався закритий синдикат під наглядом Києва. Ключовою ланкою у схемі легалізації незаконних рішень виступає суддя Київського районного суду Олексій Дьяченко, чий досвід роботи у Держлікслужбі дозволяє систематично виносити потрібні рішення. Додаткову міцність схемі надала його дружина Леся Дьяченко, яка очолила Харківський фармакопейний центр.

    Паралельно очільниця обласної служби Алла Юшко здійснює прямий тиск на аптечні мережі через адвокатські структури. Така комбінація контролю над експертною, судовою та адміністративною вертикаллю забезпечує можливість не лише зберігати існуючі прибутки, а й збільшувати їх за рахунок тіньового відпуску наркотичних засобів за підробленими рецептами та участі фірм-посередників у бюджетних тендерах.

    За оцінками експертів, така модель дозволяє системі МОЗ і Держлікслужби отримувати мільйонні надприбутки, залишаючи фармацевтичний ринок практично неконтрольованим для держави.

  • Фарма під час війни: як «Артеріум» заробляє мільйони, ігноруючи судові рішення

    Фарма під час війни: як «Артеріум» заробляє мільйони, ігноруючи судові рішення

    На тлі повномасштабної війни, перевантаженої системи охорони здоров’я та пацієнтів, які дедалі частіше змушені економити на базових препаратах, фармацевтичний ринок України демонструє протилежну тенденцію — зростання прибутків окремих виробників. Водночас питання соціальної відповідальності бізнесу та виконання судових рішень для частини компаній, схоже, відходять на другий план.

    Одним із показових прикладів такої моделі називають групу «Артеріум». Формально це великий український виробник лікарських засобів, який активно працює на внутрішньому ринку. Однак фінансова структура групи, за даними розслідувачів, побудована так, що дозволяє мінімізувати реальні зобов’язання перед кредиторами та уникати виконання судових рішень.

    Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

    Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

    Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

    На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

    Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

    У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.

  • Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Українська медицина дедалі менше асоціюється з лікуванням і дедалі більше — з грошима. Навіть у період повномасштабної війни ціни на базові лікарські препарати продовжують зростати, перетворюючи аптеку на фільтр за платоспроможністю. Для мільйонів людей купівля ліків стала вибором між здоров’ям і фізичним виживанням.

    На цьому тлі особливо показово, як влаштований фармацевтичний ринок України та хто фактично забезпечує тишу навколо цінового свавілля. Формально держава заявляє про регулювання, але на практиці майже не втручається, дозволяючи ринку працювати в інтересах вузького кола великих гравців.

    Ключову роль у цій системі відіграє Міністерство охорони здоров’я України на чолі з Віктором Ляшком. Саме він як міністр зобов’язаний реагувати на зростання цін, ознаки антиконкурентних практик і фактичну недоступність ліків для населення. У тій самій управлінській вертикалі — його заступник Ігор Кузін та голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. Проте замість реального контролю суспільство роками спостерігає мовчання і декларативні заяви.

    Обмеження торговельних надбавок, «соціальні» списки препаратів і контроль цін існують переважно в презентаціях і звітах. Реальні фінансові потоки фармринку ці бар’єри спокійно обходять. Ринок фактично сам встановлює правила, а держава обмежується роллю спостерігача.

    Одним із ключових елементів цієї моделі є фармацевтична компанія «Фармак». Протягом років вона формувала образ національного фармфлагмана із соціальною місією, інвестиціями в науку та публічними заявами про підтримку України під час війни. Водночас саме продукція цього виробника фігурувала в ланцюгах постачання, які доходили до аптек Російської Федерації та на тимчасово окуповані території. Ліки, вироблені в Києві, реалізовувалися через посередницькі юрисдикції, а податки з їхнього продажу врешті поповнювали бюджет держави-агресора.

    На внутрішньому ринку «Фармак» вибудував систему збуту через вкрай обмежену кількість дистриб’юторів. Основні обсяги продажів фактично концентруються у двох каналах, що дозволяє контролювати логістику та ціноутворення. За такої конструкції конкуренція стає імітацією, а ринкові механізми зниження вартості ліків просто не працюють. Наслідок — стабільно завищені ціни навіть на соціально значущі препарати.

    У 2025 році влада гучно оголосила про «наведення порядку» на фармацевтичному ринку. Було заявлено про зниження цін на популярні ліки на 30 відсотків, обмеження торговельних надбавок, заборону маркетингових платежів і створення національного каталогу цін. На папері це виглядало як реформа. На практиці ж пацієнти в аптеках майже не відчули жодних змін. Роздрібні ціни залишилися на попередньому рівні, а їхню динаміку, як і раніше, визначають сезонний попит і політика аптечних мереж.

    Ситуацію доповнює той факт, що компанія «Фармак» неодноразово фігурувала в кримінальних історіях, пов’язаних із можливим завищенням цін під час постачання ліків державним і комунальним установам. Попри це, компанія продовжує розширювати бізнес і публічно говорити про відповідальність та соціальну місію.

    Поки міністр Віктор Ляшко генерує чергові інформаційні приводи про «реформи», реальність для пацієнтів виглядає інакше. Пенсіонери рахують дріб’язок біля аптечних кас, хронічно хворі скорочують курси лікування, а доступність медицини перетворюється на порожнє гасло.

    Для одних фармацевтичний ринок — це зона комфорту і гарантованих прибутків. Для інших — щоденний принизливий вибір між ліками та їжею. І поки ця система прикрита управлінським мовчанням МОЗ і відсутністю реальної відповідальності, говорити про справедливі ціни та чесну конкуренцію в українській медицині не доводиться.

  • В Україні стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+»

    В Україні стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+»

    З 1 січня 2026 року в Україні офіційно стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+», яка має на меті раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем психічного здоров’я серед громадян віком від 40 років.

    За інформацією МОЗ, вже наприкінці січня 2026 року особи, яким виповнилося 40 років, отримають перші сповіщення-запрошення на участь у програмі. Повідомлення надходитиме через застосунок «Дія» на 30-й день після дня народження.

    Після підтвердження участі у програмі 2000 гривень зараховуються на Дія.Картку протягом семи днів. Ці кошти можна витратити лише на послуги скринінгу. Для громадян, які не користуються застосунком «Дія», передбачена можливість оформлення банківської картки та подання заявки через Центр надання адміністративних послуг.

    Скринінг здоров’я 40+ включає:

    • анкетування та оцінку індивідуальних ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я;

    • фізикальне обстеження: вимір артеріального тиску, оцінка частоти та ритму серця, антропометрія;

    • лабораторні дослідження для оцінки роботи серця, судин і нирок;

    • індивідуальні рекомендації лікаря щодо способу життя, призначення ліків чи направлення на додаткові обстеження при потребі.

    МОЗ наголошує, що своєчасна участь у програмі допомагає запобігти серйозним захворюванням і контролювати стан здоров’я на ранніх стадіях.

  • Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Міністерство охорони здоров’я України за керівництва Віктора Ляшко дедалі менше виконує функції державного регулятора і дедалі більше нагадує сервісну платформу для фармацевтичних корпорацій. Замість системних реформ — кулуарні рішення, замість захисту пацієнтів — політика, вигідна великим гравцям ринку. Сукупність скандалів навколо МОЗ уже давно не виглядає випадковою і формує цілісну модель управління.

    Одним із найбільш показових рішень стала ініціатива дозволити продаж лікарських засобів поза аптечною мережею — на автозаправках та через вендингові автомати. Під прикриттям гасел про «доступність» фактично пропонується демонтаж системи фармацевтичного контролю, відповідальності та якості. Для ринку це означає розширення каналів збуту, для пацієнтів — зростання ризиків самолікування та фальсифікату.

    Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

    Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

    Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

    Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

  • В Україні майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим

    В Україні майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим

    В Україні з’ясували, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Про це йдеться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня. Документ та супровідні матеріали оприлюднені в ЕП, повідомляє «Хвиля».

    Згідно з даними, у першому півріччі 2025 року було перевірено понад 4,2 тисячі листків непрацездатності. За результатами перевірок 22,8% з них визнали необґрунтованими. Це означає, що фактично майже кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх медичних підстав.

    Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

    Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

    На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

    Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

  • МОЗ і фармгіганти: посадовців підозрюють у змові для завищення цін на ліки

    МОЗ і фармгіганти: посадовців підозрюють у змові для завищення цін на ліки

    В Україні назріває один із наймасштабних корупційних скандалів у сфері охорони здоров’я та енергетики — водночас у двох напрямках, які напряму впливають на життя населення. За наявними матеріалами та зверненнями громадян, посадові особи Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я могли діяти у змові з найбільшими фармацевтичними виробниками країни. Паралельно, представники Кабінету Міністрів і керівники енергетичних структур фігурують у можливій схемі розкрадання коштів, виділених на реконструкцію критично важливої інфраструктури в зоні відчуження.

    За даними заявників, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, його заступник Ігор Кузін та голова НСЗУ Наталія Гусак нібито координували свої дії з представниками фармгігантів — «Фармак», «ІнтерХім», Борщагівського хімфармзаводу, «Віоли», корпорації «Артеріум», Київського вітамінного заводу, «Кусум Фарм» та «Юрія-Фарм». Суть висунутих претензій полягає у системному завищенні вартості ліків, маніпуляціях із граничними оптовими цінами та блокуванні реального державного регулювання, попри рішення РНБО від 30 січня та Указ Президента №40/2025. Формально декларації про зниження цін оформлювалися, але фактично ринкова вартість препаратів не зменшувалася. Це забезпечувало фармкорпораціям надприбутки й посилювало монополізацію ринку, а для пацієнтів означало ще більший фінансовий тиск у розпал війни.

    Попри серйозність викладених фактів, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва Олена Хардіна відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвала №761/36319/25 від 25 листопада фактично заблокувала початок офіційного розслідування заявлених порушень.

    Паралельно з цим, у фокусі опинилася ще одна можлива організована група — цього разу на перетині урядових структур і енергетичного сектору. У матеріалах згадуються міністр енергетики Сергій Гринчук, його попередник і нинішній очільник Мін’юсту Герман Галущенко, колишній в.о. міністра Юрій Вітренко, а також керівництво ДАЗВ і НЕК «Укренерго». Вони могли бути причетними до схеми привласнення коштів, виділених на реконструкцію повітряної лінії 330 кВ «Чорнобильська АЕС – Славутич» — об’єкта, що має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

    За інформацією заявників, замість виконання зобов’язань з модернізації інфраструктури, посадовці сприяли зриву тендерних робіт, переводили фінансування через підконтрольні структури та створювали умови для подальшої легалізації коштів через конвертаційні центри. Схема, за попередніми даними, включала ухилення від сплати податків, «відкати» чиновникам ДПС та Держаудитслужби, а також надання неправомірної вигоди для приховування порушень.

    Обидві історії — у медицини та енергетиці — мають спільний знаменник: концентрація рішень у руках вузьких груп, відсутність належного контролю й системна монетизація державних повноважень. Якщо обставини підтвердяться, йдеться про один із наймасштабніших корупційних вузлів часів війни, який одночасно зачіпає доступність ліків і стійкість енергосистеми.

  • В Україні з 2026 року запрацює оновлений Календар щеплень: МОЗ вводить вакцинацію проти 11 хвороб

    В Україні з 2026 року запрацює оновлений Календар щеплень: МОЗ вводить вакцинацію проти 11 хвороб

    З 1 січня 2026 року в Україні набуде чинності оновлений Календар профілактичних щеплень, який Міністерство охорони здоров’я розширило та адаптувало до сучасних міжнародних стандартів. Нові правила передбачають обов’язкову вакцинацію дітей проти одинадцяти інфекційних захворювань. У МОЗ наголошують: зміни спрямовані на посилення захисту дитячого населення від важких форм недуг і ускладнень, а також на зменшення кількості візитів до лікаря завдяки використанню комбінованих вакцин.

    Одним із ключових нововведень стала безкоштовна одноразова вакцинація проти вірусу папіломи людини для дівчаток 12–13 років. Держава закупила сучасну дев’ятивалентну вакцину, яка забезпечує широкий спектр захисту. МОЗ підкреслює, що це крок до подолання раку шийки матки, якого можна уникнути завдяки вчасному щепленню.

    Змінено й схему вакцинації проти гепатиту В — тепер її проводитимуть у 2, 4, 6 та 18 місяців. Це дозволить ширше застосовувати комбіновані препарати, зменшивши кількість ін’єкцій. Також оновлено графік щеплень проти кору, паротиту та краснухи: вакцинацію проводитимуть у віці одного року і чотирьох років, що має забезпечити ранній і стійкіший захист.

    Суттєві зміни стосуються й БЦЖ. Вакцинацію від туберкульозу тепер робитимуть через 24 години після народження, а не на третю–п’яту добу. До дев’яти місяців щеплення можна проводити без додаткових тестів, якщо дитина не мала контакту з хворими на туберкульоз. Крім того, Україна повністю переходить на інактивовану поліовірусну вакцину, щоб забезпечити більш надійний захист від поліомієліту.

    МОЗ повідомляє, що сімейні лікарі адаптують індивідуальні графіки вакцинації відповідно до нових норм, а батькам рекомендують ознайомитися з оновленими рекомендаціями заздалегідь. У відомстві підкреслюють, що зміни мають на меті захистити дітей у ситуації, коли ризики інфекційних хвороб зберігаються, а вакцинація є найефективнішим способом профілактики.

  • Реконструкція Інституту серця МОЗ: завищені ціни та підозрілі тендери

    Реконструкція Інституту серця МОЗ: завищені ціни та підозрілі тендери

    Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило торги на реконструкцію будівлі «А» вартістю 1,32 млрд грн. На торгах наразі лідирує ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією 1,05 млрд грн. Компанія розробляла проєкт реконструкції та мала детальне знання кошторису, що викликає питання щодо прозорості торгів.

    Експертна оцінка кошторису показала суттєве завищення цін на матеріали. Арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка коштують на 21–40% дешевше на ринку. Орієнтовна переплата лише на цих позиціях сягає 6,5 млн грн.

    Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

    ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

    Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

  • МОЗ пояснило причини затримок у розгляді скарг на медико-соціальну експертизу

    МОЗ пояснило причини затримок у розгляді скарг на медико-соціальну експертизу

    Під час круглого столу представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова повідомила про суттєве зростання кількості звернень щодо медико-соціальної експертизи. У 2024 році надійшло 299 звернень — на 95% більше, ніж у 2023-му. За перші 10 місяців 2025 року кількість звернень зросла до 382 щодо порушення права на встановлення інвалідності та 229 — щодо порушення права на огляд експертними командами.

    Моніторинг показав, що розгляд скарг на рішення експертних команд та МСЕК у Центрі оцінювання функціонального стану особи триває в середньому 5–6 місяців. Колобродова зазначила, що ці проблеми неодноразово піднімалися під час моніторингових візитів.

    У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

    Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.