Daypolitico

Позначка: МОЗ

  • Операція з видалення катаракти тепер безкоштовна: держава покриває повну вартість

    Операція з видалення катаракти тепер безкоштовна: держава покриває повну вартість

    Операція з видалення катаракти, зокрема встановлення штучного кришталика, доступна для українців безкоштовно — у межах Програми медичних гарантій. Про це 14 липня повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

    Повний пакет медичних послуг оплачується державою через НСЗУ, а вартість, яку компенсує держава, стартує від 28 441 грн залежно від індивідуальних коефіцієнтів.

    «Катаракта — це не просто вікове ускладнення, а одна з головних причин втрати зору. Тому ми зробили все, щоб українці могли отримати ефективне лікування безоплатно», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

    Що входить до гарантованого пакету:

    • консультація офтальмолога;

    • передопераційна діагностика;

    • операція з видалення катаракти;

    • імплантація інтраокулярної лінзи (включно з самим імплантом);

    • післяопераційне спостереження.

    Як отримати допомогу:

    1. Зверніться до сімейного лікаря.

    2. Отримайте електронне направлення до офтальмолога.

    3. Оберіть медзаклад, контрактований із НСЗУ.

    4. Пройдіть лікування без жодних оплат.

    МОЗ підкреслює: усі етапи повністю безоплатні. Якщо в лікарні вимагають гроші — слід повідомити про це:

    • НСЗУ: 16-77

    • МОЗ:  0 800 505 201

  • Програма “Доступні ліки” стала обов’язковою для всіх аптек

    Програма “Доступні ліки” стала обов’язковою для всіх аптек

    Від 1 липня 2025 року в Україні набули чинності нові правила, згідно з якими усі аптеки зобов’язані брати участь у державній програмі “Доступні ліки”. Відтепер пацієнти можуть отримати необхідні препарати за електронним рецептом безоплатно або з частковою доплатою в будь-якій аптеці — незалежно від її формату чи мережевої приналежності.

    Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Згідно з новими вимогами, кожна аптека повинна укласти договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та забезпечити відпуск препаратів за програмою.

    Якщо ж в аптеці відмовляються видавати “Доступні ліки” або кажуть, що не мають відповідного договору, МОЗ радить звертатися на гарячі лінії:

    • Якщо аптека не має договору з НСЗУ — скаргу слід подати до МОЗ за телефоном 0 800 505 201.

    • Якщо аптека має договір, але відмовляє у відпуску ліків за е-рецептом — звертайтесь до НСЗУ за номером 16-77.

    МОЗ також готує розширення списку ліків. Уже в серпні до переліку додадуться нові діючі речовини — препарати на основі індапаміду, торасеміду, метилдопи, а також засоби для лікування анемії з двовалентним залізом і фолієвою кислотою.

    У жовтні до програми також мають включити ліки для пацієнтів з онкологією — екземестан, летрозол і тамоксифен.

    Для жителів прифронтових регіонів та віддалених сіл створено альтернативні механізми доступу до програми:

    • Мобільні аптечні пункти вже працюють у 17 областях і обслуговують понад тисячу населених пунктів. Графіки їх переміщення можна переглянути на сайті МОЗ.

    • “Укрпошта. Аптека” — проєкт, який дозволяє замовляти препарати телефоном з безкоштовною доставкою. Ініціатива працює по всій країні з жовтня 2024 року.

    МОЗ закликає українців не залишати такі випадки без уваги й захищати своє право на доступне лікування.

  • МОЗ чистить лави держорганів від фіктивних інвалідів

    МОЗ чистить лави держорганів від фіктивних інвалідів

    Скасовано вже 445 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності посадовцям — більшість із них стосуються митників, податківців і прокурорів. Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, яке разом із правоохоронцями проводить масштабну перевірку дій комісій.

    Усього перевірці підлягає 2630 справ посадовців з понад 70 державних органів. Центром оцінювання функціонального стану особи вже розглянуто 1692 справи. Ще 423 людини викликано на дообстеження для уточнення діагнозів.

    З 445 скасованих рішень у 286 випадках були винесені нові: у 226 — змінено групу інвалідності, ще у 60 — термін її встановлення.

    Найбільше фіктивних рішень виявлено серед таких відомств:

    • митна служба — 810 справ, із них 369 уже розглянуто, 129 рішень скасовано, у 78 — змінено;

    • податкова служба — 518 справ, 291 розглянуто, 90 скасовано, 64 змінено;

    • прокуратура — 448 справ, 203 розглянуто, 80 скасовано, у 45 випадках рішення змінено, ще 121 особу викликано на повторну перевірку.

    У МОЗ запевняють, що перевірки триватимуть. Мета — виявити та скасувати неправомірно надані статуси інвалідності, якими посадовці могли зловживати для уникнення служби, пільг або дострокового виходу на пенсію.

  • В Україну прийшов сезон змій: як вберегтися від укусу

    В Україну прийшов сезон змій: як вберегтися від укусу

    З настанням тепла в Україні традиційно активізуються плазуни — зокрема, отруйні змії. Міністерство охорони здоров’я закликає громадян бути пильними під час прогулянок на природі, адже у різних регіонах країни можуть зустрічатися три види отруйних гадюк.

    Найбільш поширеною вважається гадюка звичайна — її можна побачити у Поліссі, Карпатах і місцями в лісостеповій зоні. Вона має впізнавану зигзагоподібну смугу на спині.

    Рідкісніша — гадюка степова. Цей вид занесено до Червоної книги України. Зустріти її можна переважно у степах, зокрема на півдні країни, часто в межах природних заповідників.

    Третій вид — гадюка Нікольського — майже повністю чорна змія, яка також перебуває під охороною. Вона мешкає переважно на північному сході України, у лісостеповій зоні.

    У МОЗ підкреслюють, що ці змії здебільшого не агресивні і самі уникають контактів із людьми. Вони можуть нападати лише в разі, якщо почуваються загроженими. Укус гадюки рідко становить загрозу життю здорової людини, однак вкрай небезпечним він може бути для дітей, людей із хронічними захворюваннями або алергіками.

    Лікарі наголошують: у разі укусу змії варто негайно звернутися по медичну допомогу, не намагатися самостійно витягувати отруту або робити надрізи.

    МОЗ закликає громадян дотримуватися обережності, особливо під час перебування в лісах, степах і на південних територіях України, де ймовірність зустріти отруйного плазуна зростає.

  • Міноборони просить розбронювати медиків для ЗСУ

    Міноборони просить розбронювати медиків для ЗСУ

    Міністерство охорони здоров’я України розпочало консультації з регіональними департаментами охорони здоров’я для формування списків медичних працівників, яких можуть розбронювати для потреб Збройних сил України. Про це йдеться в офіційному повідомленні МОЗ.

    У міністерстві зазначили, що запит на розбронювання медиків надійшов від Міністерства оборони та Командування Медичних сил ЗСУ.

    «Для забезпечення потреб Збройних сил України та сектору оборони у медичних працівниках розроблено механізм розбронювання окремих медичних працівників, в яких є потреба», – повідомили у МОЗ.

    Наразі фахівці міністерства проводять консультації у взаємодії з обласними департаментами охорони здоров’я, щоб сформувати попередні списки кандидатів на розбронювання.

    Процедура передбачає координацію між цивільним і військовим медичним керівництвом, а остаточні рішення ухвалюватимуться на основі реального запиту з боку оборонного відомства.

    МОЗ не уточнило, скільки медиків наразі можуть бути включені до таких списків і коли процес буде завершено.

  • МОЗ розпочинає будівництво нового корпусу Охматдиту

    МОЗ розпочинає будівництво нового корпусу Охматдиту

    Міністерство охорони здоров’я планує оголосити тендер на будівельні роботи для нового корпусу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» уже в першій половині травня. Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов, повідомляє «Главком».

    За словами посадовця, орієнтовна вартість будівельних робіт становить 396 млн грн. Утім, ця сума ще може бути скоригована після проходження державної експертизи проєкту. Йдеться про відновлення будівельної інфраструктури лікарні — без урахування витрат на медичне обладнання.

    «У кошторисі враховано лише фасади, вікна, інженерні мережі, вентиляцію — усе, що необхідне для функціонування лікарні, окрім медичного оснащення», — уточнив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

    Паралельно з цим МОЗ розпочинає процес консервації корпусів, пошкоджених внаслідок обстрілів. Зокрема, на ці роботи виділено:

    • 4,58 млн грн — на консервацію третього корпусу;

    • 868 тис. грн — на законсервування адміністративного корпусу.

    Проєкт відбудови лікарні, за словами Ляшка, вдалося завершити на два місяці раніше від очікуваного терміну. Точні строки завершення відбудови поки не озвучують — їх мають назвати після фіналізації процедур у травні.

    Адаманов пояснив, що тривалість робіт пов’язана з високим рівнем складності будівництва (категорія СС3), а також із тим, що лікарня має продовжувати працювати під час усіх етапів ремонту. Будівельники мають зберегти евакуаційні виходи та мінімізувати шум.

    До кінця року МОЗ планує визначитися з долею хірургічного корпусу — чи підлягає він відновленню, чи доведеться будувати його з нуля.

  • Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

    Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

    Міністерство охорони здоров’я оголосило про здешевлення сотні популярних ліків. Але замість подяки — хвиля критики від експертів, медиків і депутатів. Бо у списку — чимало препаратів без доведеної ефективності.

    Ініціатива МОЗ щодо зниження цін на Топ-100 лікарських засобів — амбітний проєкт, який мав би стати відповіддю на потреби українських пацієнтів. Але замість того, щоб покращити доступ до справді потрібних медикаментів, документ, схоже, розв’язав руки фармвиробникам і поховав надії на реальну реформу.

    За словами народної депутатки, члена парламентського комітету з питань здоров’я Оксани Дмитрієвої, сам принцип формування списку є хибним. Адже він базується не на аналізі медичної доцільності чи рекомендаціях лікарів, а… на поданих виробниками пропозиціях.

    «Знижувати ціни треба на ліки першої потреби, як хліб чи молоко в продуктовому кошику. А не на “чіпси й газовану воду”, які добре продаються, але не мають доведеної ефективності», — наголосила вона в коментарі для УНН.

    У самому списку трапляються абсурдні повтори — по кілька позицій займають одні й ті ж самі ліки з різною кількістю таблеток в упаковці. Це дозволяє виробникам технічно “роздути” список, скоротивши реальну кількість унікальних найменувань, які потрапили під здешевлення.

    Ще більший скандал спричинив додатковий список препаратів, на які також мають знизити ціни. Серед них — малоефективні або взагалі застарілі засоби на кшталт “Клофеліну”, “Кодепсину”, “Бруньок сосни” та “Перекису водню”.

    Нардепи також звертають увагу: реформа паралельно спричинила підвищення цін на інші, не включені до списку ліки. І все через заборону маркетингових договорів між аптеками та виробниками. Раніше саме вони дозволяли надавати знижки споживачам. Тепер аптеки позбавлені стимулів — і змушені піднімати націнки, щоби не працювати в мінус.

    «Маркетингові платежі зникли — а разом з ними і знижки для людей. Але ж виробники при цьому зекономили. Де ці гроші тепер? В ціні для покупця їх не видно», — зауважує Дмитрієва.

    Її колега по комітету Юрій Заславський вважає несправедливим, що державне регулювання зачепило лише роздріб, тоді як виробники досі формують до 72% кінцевої вартості препарату.

    «Чому ми контролюємо аптеки, але не зачіпаємо націнки виробників?» — ставить запитання нардеп.

    За його словами, попри гучні заяви про “прозорість і боротьбу з накрутками”, головні важелі впливу залишаються у руках великих фармкомпаній.

  • Центр громадського здоров’я оприлюднив статистику захворюваності на туберкульоз

    Центр громадського здоров’я оприлюднив статистику захворюваності на туберкульоз

    Поки увага країни прикута до війни та економічної нестабільності, в тилу тихо, але впевнено росте інша загроза — туберкульоз. У березні 2025 року в Україні офіційно зафіксовано 1375 випадків цього захворювання. Більшість із них — нові.

    Про це свідчать дані Центру громадського здоров’я при МОЗ. За місяць медики зафіксували 1028 випадків первинного захворювання. Ще понад 280 людей уже стикалися з хворобою — у них рецидив.

    Найнебезпечніша категорія — 289 пацієнтів, у яких виявили лікарсько-стійку форму туберкульозу. Це означає, що звичні схеми лікування можуть не діяти, а сам процес боротьби з інфекцією стає тривалим і дорогим.

    Ще 67 пацієнтів — це ті, хто колись кидав лікування, проходив його невдало або має невідому історію боротьби з туберкульозом. Тобто ці випадки потребують додаткової уваги та ризикують стати новими джерелами поширення хвороби.

    Цифри б’ють по уявленнях про «зниклий» туберкульоз.
    З 1375 хворих — 1296 мають легеневу форму, яка є заразною. Ще 79 пацієнтів — із позалегеневою формою, менш поширеною, але теж небезпечною.

    Також Центр громадського здоров’я зафіксував чітку гендерну нерівність у цифрах: туберкульоз значно частіше вражає чоловіків (1050 випадків проти 325 у жінок). Майже кожен п’ятий хворий — ВІЛ-позитивний (248 осіб).

    Попри все, вилікуватись можливо: у березні одужали 1072 пацієнти. Але це — лише частина. Стійкі форми, перерване лікування та слабкий контроль з боку системи охорони здоров’я залишають шанс хворобі далі розповсюджуватись.

    Чи стане Україна новим осередком туберкульозу в Європі — залежить від рішень уже зараз.

  • МОЗ хоче зменшити ціни на ліки, які давно не призначають

    МОЗ хоче зменшити ціни на ліки, які давно не призначають

    Поки українці платять удвічі більше за антибіотики, Міністерство охорони здоров’я включає до списку ліків для обов’язкового здешевлення… клофелін і кодеїн. Препарати, які давно не використовують у медичній практиці або які прямо пов’язані з ризиком залежності, раптом з’явились серед «топ-100 життєво необхідних».

    Згідно з постановою Кабміну, з 1 березня ціни на певні ліки мали впасти на 30%. Та експерти б’ють на сполох: до переліку потрапили “Кодепсин” (опіоїдний анальгетик) та “Клофелін” (препарат з радянського минулого, відомий як “сонна крапля”).

    “Клофелін неактуальний, а кодеїн здебільшого пов’язаний із ризиком формування залежності”, – зазначив нарколог Вадим Неясов в коментарі УНН. За його словами, в цивілізованих країнах такі препарати давно обмежені в застосуванні, і точно не є пріоритетом для здешевлення.

    А нарколог-психіатр Сергій Миколайович взагалі жартує: “Вігор” у списку — це, мабуть, просто ностальгія. “Цей бальзам у 2000-х пили студенти-інтерни, бо не було грошей на алкоголь. Тепер що — повертаємося до тих часів?”

    МОЗ досі не надало публічного пояснення, чому саме ці препарати з’явилися у переліку. Більше того — представники міністерства на запит журналістів не змогли навіть згадати, хто формував цей список і за якими критеріями.

    Наразі з відомого списку таки прибрали “Вігор” після шквалу критики, однак клофелін та кодеїн залишились. Тим часом ціни на життєво необхідні антибіотики, засоби від серцево-судинних хвороб і ліки для хронічних пацієнтів — лише зростають.

    Чим пояснюється така фармацевтична політика — незрозуміло. Але експерти вважають, що мова може йти про лобіювання виробників конкретних засобів або банальну некомпетентність.

    “Замість реальної підтримки пацієнтів ми отримуємо фарс. Люди чекають зниження цін на інсуліни, антибіотики, ліки для гіпертоніків, а їм пропонують дешевший “Кодепсин” і бальзам, який уже навіть не продається в аптеках”, – зазначають лікарі.

    Попри постанову, реальні ціни впали лише на 25%, як свідчать аналітичні дані. А решта лікарських засобів, які не потрапили до “золотого списку”, продовжують дорожчати. МОЗ обіцяє “переглянути критерії”, але поки що “Клофелін” залишається в переліку препаратів, які, за логікою міністерства, “життєво необхідні українцям”.

  • Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію

    Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію

    Раїса Богатирьова — колишня міністерка охорони здоров’я та одна з найвпливовіших соратниць Віктора Януковича — знову нагадала про себе. Уже четвертий рік вона намагається через суд домогтися перерахунку пенсії. Цього разу справу, яку не встиг розглянути скандально відомий ОАСК, перебрав на себе Волинський окружний адміністративний суд.

    У позові, поданому ще у травні 2021 року, Богатирьова вимагає зобов’язати Пенсійний фонд України перерахувати їй пенсію за віком, виходячи з 90% заробітної плати чинного народного депутата станом на 1 січня 2021 року. За тодішніми розрахунками, це понад 20 тисяч гривень на місяць. Аргументи — її депутатський стаж і посилання на закон про статус народного депутата.

    Після ліквідації ОАСК у грудні 2022 року, розгляд справи завис у повітрі. Але 3 березня 2025 року Волинський суд постановив розглядати справу в письмовому провадженні без виклику сторін.

    За інформацією з декларацій, ще у 2012 році пенсія Богатирьової складала близько 16,5 тисяч гривень на місяць. Враховуючи загальний рівень життя та скандали навколо неї, навіть така сума вже викликала подив у суспільстві.

    Втім, Пенсійний фонд відмовився надати будь-яку інформацію щодо пенсій таких осіб, як Янукович, Азаров, Табачник чи Богатирьова. Аргументація — це може створити для них “ворожий психологічний фон” та “поставити під загрозу їхнє здоров’я”.

    Однак суспільний резонанс викликає не тільки сума пенсії. Богатирьова, яку звинувачували у розкраданні коштів на закупівлі ліків для МОЗ, ще у 2021 році через суд домоглася поновлення доступу до розкішного маєтку на держдачах у Конча-Заспі. Свого часу вона побудувала там будинок в рамках “інвестиційного проєкту”, але після Революції гідності її позбавили права користування нерухомістю. Судовий процес триває досі.

    Раїса Богатирьова була фігурою не лише політичною, а й сімейно-бізнесовою. Її сини – Олександр і Ігор – ще за її міністерської каденції розгорнули масштабні схеми в енергетичному та фармацевтичному секторах. Один – отримував мільйонні держпідряди на поставки ліків, інший – на модернізацію ТЕС.

    Після Революції гідності Богатирьова виїхала з України, а в 2019 році повернулася, де її одразу затримали. Але вже незабаром випустили під заставу. Пізніше Антикорупційний суд скасував і арешт, і запобіжний захід. З того часу про неї чутно мало, але судова тяганина за “депутатську” пенсію свідчить: боротьба за статус і привілеї триває.