Daypolitico

Позначка: МВС

  • Зброя після війни в Україні, досвід інших країн та ризик зростання нелегального ринку в Європі

    Зброя після війни в Україні, досвід інших країн та ризик зростання нелегального ринку в Європі

    Через п’ять років після закінчення війни Україна може зіткнутися з однією з найбільших концентрацій бойової зброї в Європі з часів Другої світової.

    Це не абстрактна загроза. Це сценарій майже кожної великої війни XX і XXI століття. Після 1945 року в Європі залишалися мільйони одиниць зброї, які ще десятиліттями спливали в руках злочинних груп і в нових конфліктах. Україна, коли завершиться активна фаза бойових дій, зіткнеться з цим викликом у масштабі, якого не знала сучасна Європа. Ймовірно, сучасна Європа ще не стикалася з настільки масштабною концентрацією різноманітного сучасного озброєння за такий короткий час. Від радянських автоматів до західних протитанкових систем, від трофейного російського озброєння до комерційних дронів, перетворених на зброю. За оцінками експертів Small Arms Survey лише в перші місяці повномасштабного вторгнення територіальній обороні та волонтерським формуванням було видано сотні тисяч одиниць стрілецької зброї. До цього додалися великі обсяги озброєння регулярних частин ЗСУ, західні поставки (Javelin, NLAW, різні системи ППО та стрілецька зброя) і трофеї. Навіть якщо значна частина цієї зброї потрапить до нелегального обігу — це вже виявиться проблемою континентального масштабу.

    Мотиви зберігання зброї військовими та ветеранами, реальні кейси та вплив на злочинність

    Злочини, пов’язані з вогнепальною зброєю, боєприпасами та вибухівкою, зросли в 47 разів — з 273 у 2021 році до майже 13 тисяч у 2024-му. Більша частина пов’язана з воєнними злочинами окупантів, однак зростає й кількість «цивільних» насильницьких злочинів зі зброєю, про це свідчить офіційна статистика МВС України за 2024 рік.

    Експерт з кримінального права Григорій Усатий прямо каже: люди озброюються, «бо розуміють, що вони не захищені».

    В умовах війни, коли загрози (диверсії, обстріли прифронтових і деокупованих територій, кримінал) реальні, а довіра до правоохоронної системи в частини населення підірвана, зброя стає «страховкою». Це не лише про ветеранів — про всіх, хто пройшов через окупацію або бої.

    ПТСР, відчуття постійної загрози є класичними наслідками бойового досвіду. Зброя поряд дає ілюзію контролю. Це не виправдання, але реальний фактор, який відзначають психологи, що працюють з ветеранами. У поєднанні з труднощами реінтеграції (робота, сім’я, соціальна ізоляція) вона може стати тригером. Для багатьох бійців зброя, захоплена у ворога, — не просто залізо. Це доказ виживання, конкретних боїв, іноді «особистий рахунок». Такі речі везуть додому як символи. Аналогічні пояснення регулярно звучать і в українських, і в російських кейсах затримань.

    Липень 2026 року. Державне бюро розслідувань повідомило про підозру трьом військовослужбовцям, які намагалися продати цілий вантаж зброї та вибухівки (більше тонни пластиду, сотні боєприпасів, протитанкові засоби). Загальна вартість вилученого — понад 2 млн грн, про що повідомили ДБР, а деталі справи оприлюднила «Українська правда».

    Березень 2026 року. На Одещині ДБР затримало п’ятеро військовослужбовців, які крали зброю з арсеналів бойових бригад, де служили, і перепродавали її. Зброя — явно з поля бою. Це вже не «кишеньковий трофей», а організований канал збуту важких систем, про що повідомило ДБР і висвітило «Суспільне Одеса».

    Світовий досвід наслідків неконтрольованого поширення зброї

    Історія показує, що зброя після війни майже ніколи не зникає сама собою. Вона змінює власників, маршрути й цілі. Разом з нею змінюється й характер насильства в суспільстві. Після Другої світової війни в Європі та Японії союзники провели масштабні операції з роззброєння та збору зброї. Як свідчать історичні дослідженняSmall Arms Survey, значна кількість зброї залишалася в обігу десятиліттями.

    Але навіть тоді значна частина витекла на Близький Схід, в Азію та в руки кримінальних структур. Як показує аналіз Small Arms Survey, в Італії після 1945 року зброя з партизанського руху та залишків фашистських формувань стала одним із чинників посилення організованої злочинності.

    Одним із найпоказовіших прикладів залишаються Балкани 1990-х, досвід яких детально дослідили автори роботи Small Arms and Light Weapons in the Federal Republic of Yugoslavia. Після розпаду Югославії на території колишніх республік залишилося, за оцінками різних міжнародних місій та Small Arms Survey, від двох до чотирьох мільйонів одиниць стрілецької зброї. У Боснії, за оцінками експертів, майже на кожного жителя припадала одна одиниця незареєстрованої зброї. Міжнародні місії (UNPROFOR, SFOR та KFOR) змогли вилучити лише частину арсеналів, а програми «зброя за гроші», що діяли в окремих районах, не дали очікуваного ефекту. Значна частина зброї згодом опинилася на чорному ринку. Ще більш показовий випадок — Центральна Америка. Громадянські війни в Сальвадорі та Гватемалі завершилися мирними угодами на початку 1990-х. Зброя залишилася. Демобілізовані солдати та партизани часто не отримували ані земель, ані роботи, ані соціальної підтримки. У деяких країнах після війни кількість загиблих від кримінального насильства виявилася вищою, ніж загинуло за останні роки самої війни.

    Після завершення громадянської війни Сальвадор протягом багатьох років залишався однією з найнебезпечніших країн світу. У 2000-х рівень умисних убивств неодноразово перевищував 50–60 випадків на 100 тис. населення, а в окремі роки сягав понад 60, свідчать дані дослідження UNODC Global Study on Homicide.

    Ірак після 2003 року продемонстрував, що навіть за наявності потужної міжнародної коаліції та величезних ресурсів роззброєння й контроль залишаються вкрай складним завданням, коли держава зруйнована, а суспільство поляризоване. За оцінками, наведеними в дослідженнях RAND Corporation, після падіння режиму Саддама Хусейна в обіг потрапило до мільйона одиниць стрілецької зброї з розграбованих складів. Ця зброя стала одним із джерел озброєння для повстанських угруповань, а згодом і для «Ісламської держави».

    В Албанії у 1997 році крах фінансових пірамід призвів до повного колапсу держави. За кілька днів населення розграбувало армійські склади й винесло понад пів мільйона автоматів та іншої зброї. Частина цього арсеналу була використана під час заворушень, інша — потрапила на чорний ринок Балкан і за його межі. Майже через 30 років значну частину цієї зброї так і не вдалося знайти. Дослідження Turning the Page: Small Arms and Light Weapons in Albania називає цей випадок одним із наймасштабніших і найшвидших випадків втрати державного контролю над зброєю в новітній історії Європи.

    Ці приклади важливі не самі по собі, а тому що показують різні механізми: від політичної недовіри та бажання зберегти важелі впливу до миттєвого колапсу держави, від креативних громадських програм до ситуацій, коли контроль над зброєю зберігають не державні структури, а збройні угруповання.

    Перевірені механізми постконфліктного роззброєння

    Досвід постконфліктних країн показує, що просте вилучення зброї рідко дає довгостроковий результат. Найефективнішим виявився комплексний підхід, у якому роззброєння поєднується з реінтеграцією ветеранів та відновленням довіри до держави. Саме на цьому будувалися програми DDR (роззброєння, демобілізація та реінтеграція). У Ліберії, Сьєрра-Леоне та Колумбії головним було не кількість вилученої зброї, а можливість колишніх учасників конфлікту повернутися до мирного життя через роботу, освіту та психологічну підтримку. Саме такий підхід рекомендують Міжнародні стандарти ООН із роззброєння, демобілізації та реінтеграції IDDRS, наголошуючи, що без соціальної адаптації колишніх комбатантів зброя нерідко повертається до нелегального обігу.

    Гарні результати показали й кампанії добровільної здачі зброї з амністією. У країнах Західних Балкан завдяки ініціативам SEESAC з 2018 року було вилучено й знищено десятки тисяч одиниць зброї.

    Їхній успіх забезпечили обмежені строки проведення, відсутність переслідування та широка інформаційна підтримка. Програми викупу зброї самі по собі зазвичай менш ефективні.

    Винятком стала Австралія, де після подій 1996 року викуп супроводжувався посиленням збройного законодавства, що дозволило суттєво знизити рівень збройного насильства. Не менш важливі реєстрація, маркування та цифровий облік зброї, однак вони працюють лише за довіри суспільства. Якщо реєстрація сприймається як підготовка до конфіскації, зброя йде в тінь. Саме тому успішні країни поєднували контроль, соціальну реінтеграцію та координацію держави, місцевих громад і міжнародних партнерів.

    Запобігання нелегальному обігу до закінчення збройного конфлікту

    За оцінками Small Arms Survey, ще до 2022 року в Україні було зареєстровано близько 1,3–1,5 мільйона одиниць цивільної вогнепальної зброї.

    Військове озброєння враховується окремо — у системах Міністерства оборони та Генерального штабу. Однак війна неминуче змінила принципи такого обліку: частина даних фіксувалася в спрощеному порядку, деякі процеси проходили в екстремальних умовах, а масштаб поставок і переміщень зброї виявився безпрецедентним. За оцінкамиSmall Arms Survey та інших експертів, на сьогодні в Україні може перебувати до 4–5 мільйонів одиниць стрілецької зброї та боєприпасів, з яких значна частина перебуває поза цивільною системою обліку або може становити ризик потрапляння до нелегального обігу.

    Europol у флагманському звіті EU-SOCTA 2025 прямо зазначає: «Поточний збройний конфлікт в Україні є джерелом все нових загроз для нашої внутрішньої безпеки. […] Ми також повинні бути готові до нових викликів після закінчення цієї війни, таких як збільшення контрабанди зброї та боєприпасів з України.»

    У ширшому контексті Europol також попереджає, що нелегальна торгівля зброєю вже формується і може посилитися після завершення війни. Це підкреслює необхідність превентивних заходів та обміну даними для запобігання витокам у європейські кримінальні мережі. Саме тому міжнародне співробітництво, системи маркування, відстеження та обміну інформацією стають не менш важливими, ніж фізичне вилучення зброї.

    INTERPOL уже використовує міжнародну систему iARMS для пошуку викраденої та незаконно переміщеної зброї, тоді як Europol регулярно аналізує маршрути її нелегального обігу. Для України це означає, що ефективний контроль необхідно вибудовувати ще до завершення війни, інакше через кілька років українська зброя може почати фігурувати в розслідуваннях організованої злочинності по всій Європі.

     

  • Українським водіям змінюють правила: посвідчення діятиме 5 або 15 років

    Українським водіям змінюють правила: посвідчення діятиме 5 або 15 років

    Уряд України ухвалив зміни до правил видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Головна новація — строк дії водійського документа тепер залежатиме від категорії транспорту. Для водіїв мотоциклів і легкових автомобілів посвідчення видаватимуть на 15 років, а для водіїв вантажного та пасажирського транспорту — на 5 років. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, а відповідне рішення підтвердили у МВС.

    Зміни стосуються майже всіх основних категорій водіїв. Посвідчення на 15 років отримуватимуть водії категорій А1, А, В, В1 та ВЕ — тобто ті, хто керує мотоциклами, легковими автомобілями та окремими причепами до них. Натомість документ на 5 років видаватимуть водіям категорій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1Е та Т — це вантажний, автобусний, пасажирський транспорт і трамваї та тролейбуси.

    Фактично Україна відходить від практики, коли національне посвідчення водія після обміну першого документа видавалося на 30 років. Тепер строк дії буде коротшим, а сам підхід — ближчим до європейської моделі, де регулярне оновлення водійських документів пов’язане не лише з адміністративними процедурами, а й із контролем стану здоров’я водіїв.

    У МВС пояснюють: головна мета змін — поступово привести українські правила у відповідність до європейських стандартів та підвищити безпеку дорожнього руху. Особливо це стосується професійних водіїв, які перевозять пасажирів або вантажі та щодня відповідають не лише за себе, а й за безпеку інших учасників руху.

    Окремо Ігор Клименко наголосив, що після відновлення обов’язкових медичних оглядів під час обміну посвідчення водія саме регулярне підтвердження стану здоров’я стане одним із важливих елементів допуску до керування транспортними засобами. Для водіїв легкових авто та мотоциклів такий контроль відбуватиметься раз на 15 років, а для водіїв вантажного й пасажирського транспорту — кожні 5 років.

    Це означає, що водії автобусів, маршруток, вантажівок, трамваїв і тролейбусів проходитимуть процедуру обміну документа значно частіше. Під час такого обміну, за задумом уряду, має перевірятися, чи дозволяє стан здоров’я людини й надалі безпечно керувати транспортом. Такий підхід особливо важливий для пасажирських перевезень, де помилка водія або раптове погіршення самопочуття може мати важкі наслідки.

    Водночас водіям не доведеться повторно складати іспити під час планового обміну посвідчення через 5 або 15 років, якщо інше прямо не передбачено законодавством. Тобто йдеться не про повторне навчання в автошколі чи новий іспит у сервісному центрі, а саме про оновлення документа та, після відновлення відповідних процедур, проходження медичного огляду.

    Важлива деталь: раніше видані посвідчення водія залишаються чинними до дати, яка зазначена у документі. Тобто водіям не потрібно терміново бігти до сервісних центрів МВС і міняти посвідчення одразу після набуття чинності нових правил. Новий порядок застосовуватиметься під час видачі або обміну документів після офіційного запуску змін.

    Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування. Після цього сервісні центри МВС мають працювати вже за оновленими правилами. Очікується, що нововведення поступово змінять систему обліку водіїв і зроблять її більш наближеною до практик Європейського Союзу.

    Нагадаємо, перше посвідчення водія в Україні видається на два роки. Після завершення цього терміну його можна обміняти на постійне без повторного складання іспитів, якщо водій за цей період вчинив не більше двох порушень правил дорожнього руху. Якщо ж порушень було більше, водій має повторно складати теоретичний і практичний іспити.

    До цього національне посвідчення водія в Україні переважно видавали на 30 років. Такий документ отримували після обміну першого посвідчення, а також у разі відновлення прав через втрату, пошкодження або зміну персональних даних. Нове рішення уряду фактично змінює цю систему: замість одного тривалого строку тепер діятиме диференційований підхід залежно від типу транспорту.

    Для більшості приватних водіїв легкових авто зміни не виглядатимуть надто радикальними: посвідчення доведеться оновлювати раз на 15 років. Натомість для професійних водіїв нові правила будуть відчутнішими, адже обмін документа кожні 5 років стане регулярною процедурою.

    У МВС підкреслюють, що йдеться не про ускладнення життя водіям, а про безпеку на дорогах. Регулярне оновлення документів і медичний контроль мають допомогти виявляти випадки, коли людина через стан здоров’я вже не може безпечно керувати транспортом, особливо якщо йдеться про перевезення пасажирів або великогабаритних вантажів.

    Нові правила змінюють одну з ключових процедур для мільйонів українських водіїв. Посвідчення більше не видаватимуть за єдиним довгим строком для всіх: власники легкових авто та мотоциклів отримуватимуть документ на 15 років, а професійні водії вантажного й пасажирського транспорту — лише на 5 років. При цьому старі документи залишаються чинними до вказаної в них дати, а повторно складати іспити під час звичайного обміну не потрібно.

  • В Україні змінюють правила видачі водійських прав: що зміниться

    В Україні змінюють правила видачі водійських прав: що зміниться

    В Україні змінюються правила видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Кабінет міністрів затвердив масштабні зміни, які передбачають нові строки дії водійських посвідчень залежно від категорії транспорту, поступове повернення обов’язкових медичних оглядів під час заміни документів, а також подальше наближення українського законодавства до стандартів Європейського Союзу. У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що реформа має підвищити безпеку дорожнього руху, забезпечити регулярний контроль стану здоров’я водіїв та гармонізувати українські правила з європейськими нормами.

    Про зміни повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

    За його словами, нові правила є частиною масштабної реформи транспортної сфери та виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань. У більшості держав Європейського Союзу водійські посвідчення вже давно мають обмежений строк дії, а професійні водії регулярно проходять медичні огляди. Саме таку модель поступово впроваджуватимуть і в Україні.

    Міністр пояснив, що відтепер строк дії посвідчення водія безпосередньо залежатиме від категорії транспортного засобу, яким керує людина.

    Для водіїв мотоциклів і легкових автомобілів посвідчення видаватимуть строком на 15 років. Це стосується категорій А1, А, В, В1 та ВЕ.

    Натомість водії вантажного транспорту, автобусів, мікроавтобусів, причепів та інших транспортних засобів, які належать до категорій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1Е та Т, отримуватимуть посвідчення лише на п’ять років.

    У Міністерстві внутрішніх справ пояснюють, що різний строк дії документів пов’язаний із рівнем відповідальності водіїв. Особи, які здійснюють перевезення великої кількості пасажирів або керують багатотонною технікою, повинні частіше підтверджувати свою придатність до роботи.

    Ігор Клименко наголосив, що після повноцінного відновлення системи обов’язкових медичних оглядів саме вони стануть одним із ключових елементів процедури продовження права на керування транспортними засобами.

    “Після відновлення обов’язкових медичних оглядів під час обміну посвідчення водія саме регулярне підтвердження (кожні 15 років) стану здоров’я стане одним із важливих елементів допуску до керування. Це відповідає європейській практиці”, — зазначив міністр.

    Він уточнив, що для професійних водіїв медичний контроль буде ще суворішим.

    Під час кожного планового обміну посвідчення, який відбуватиметься раз на п’ять років, вони повинні будуть проходити медичний огляд. Уряд вважає, що це допоможе своєчасно виявляти захворювання, які можуть впливати на безпечне керування транспортом, і зменшить ризик аварій за участю автобусів та вантажівок.

    У МВС наголошують, що ухвалені зміни не означають автоматичної заміни всіх посвідчень водія.

    Усі документи, видані раніше, залишатимуться чинними до тієї дати, яка зазначена безпосередньо на посвідченні. Це означає, що власникам діючих прав не потрібно терміново звертатися до сервісних центрів МВС після набуття чинності новою постановою.

    Лише після завершення строку дії документа водій проходитиме процедуру його планового обміну відповідно до нових правил.

    При цьому українців запевнили, що повторно складати теоретичний чи практичний іспит під час звичайної заміни посвідчення не доведеться.

    Якщо водій не позбавлений права керування, а заміна документа відбувається у зв’язку із завершенням строку його дії, достатньо буде пройти передбачену законом процедуру оформлення нового посвідчення та, за необхідності, медичний огляд.

    Міністр також повідомив, що нова постанова Кабінету міністрів набуде чинності одразу після її офіційного опублікування.

    Однією з головних цілей реформи є приведення українського законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу.

    У більшості європейських держав водійські посвідчення також видаються на визначений строк, а професійні водії проходять регулярні медичні перевірки. Така практика дозволяє своєчасно контролювати стан здоров’я кермувальників і підвищує рівень безпеки дорожнього руху.

    У Міністерстві внутрішніх справ нагадують, що останніми роками Україна активно цифровізує сферу адміністративних послуг для водіїв.

    Сьогодні посвідчення водія можна використовувати не лише у пластиковому вигляді, а й у цифровому форматі через застосунок “Дія”. Електронне посвідчення має таку саму юридичну силу, як і фізичний документ, тому водій може пред’являти його правоохоронцям без необхідності носити із собою пластикову картку.

    Втім, у деяких випадках фізичне посвідчення все ж залишається необхідним. Насамперед це стосується поїздок за кордон, оформлення окремих адміністративних процедур або ситуацій, коли використання цифрового документа технічно неможливе.

    Особливу увагу МВС звертає на власників старих посвідчень радянського зразка або перших українських ламінованих документів без визначеного строку дії.

    У відомстві рекомендують таким громадянам добровільно замінити документи на сучасні посвідчення європейського зразка.

    У міністерстві пояснюють, що нові посвідчення відповідають міжнародним стандартам, тому значно полегшують використання документів за кордоном. У багатьох країнах старі українські або радянські бланки вже можуть не визнаватися, що створює труднощі під час оренди автомобіля, проходження поліцейських перевірок чи оформлення страхування.

    Частина українських водіїв уже сьогодні може оформити обмін посвідчення дистанційно через електронні сервіси або застосунок “Дія”. Водночас така можливість залежить від типу документа, причини його заміни та інших умов, визначених законодавством.

    Запровадження нових правил є ще одним етапом модернізації транспортної системи України. Уряд очікує, що оновлений порядок видачі посвідчень водія дозволить зробити систему більш сучасною, прозорою та безпечною, а також допоможе гармонізувати українське законодавство із законодавством держав Європейського Союзу в межах євроінтеграційного курсу країни.

  • Не власник, але був за кермом? Законопроєкт пропонує кардинально змінити порядок сплати штрафів

    Не власник, але був за кермом? Законопроєкт пропонує кардинально змінити порядок сплати штрафів

    Верховна Рада розглядає законодавчі зміни, які можуть суттєво спростити процедуру сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані камерами автоматичної фіксації. Йдеться про законопроєкт №15348, який, окрім посилення відповідальності за перевищення швидкості, містить важливу норму для водіїв, що керують автомобілем, який належить іншій особі. Документ має усунути юридичну колізію, через яку фактичний порушник сьогодні часто не може своєчасно оплатити штраф і скористатися передбаченою законом 50-відсотковою знижкою.

    Необхідність змін виникла після серії гучних дорожньо-транспортних пригод, найбільш резонансною з яких стала смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві 5 червня 2026 року. Тоді водій автомобіля Mercedes, який мав десятки зафіксованих порушень правил дорожнього руху, спричинив ДТП, у якій загинули четверо людей. Саме ця трагедія стала поштовхом до комплексного перегляду системи відповідальності за порушення швидкісного режиму та інших норм безпеки дорожнього руху.

    Законопроєкт №15348 був зареєстрований у Верховній Раді 24 червня 2026 року. Його авторами виступила група народних депутатів із Комітету з питань правоохоронної діяльності. Документ наразі перебуває на розгляді профільного парламентського комітету.

    Однією з ключових новацій документа є врегулювання ситуації, коли автомобілем керує не його власник. За чинним законодавством, якщо камера автоматичної фіксації зафіксувала порушення, постанова про адміністративне стягнення автоматично оформлюється саме на власника транспортного засобу незалежно від того, хто перебував за кермом у момент правопорушення. Формально закон дозволяє реальному водієві визнати свою вину та взяти відповідальність на себе відповідно до статті 279³ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте реалізація цього механізму на практиці виявилася значно складнішою.

    Як пояснив адвокат Дмитро Бузанов, сьогодні виникає парадоксальна ситуація. Для того щоб офіційно переоформити відповідальність на фактичного водія, необхідно подати підтвердження сплати штрафу. Але реквізити для оплати в постанові оформлені на власника автомобіля. Через це особа, яка фактично керувала транспортним засобом, не може коректно сплатити штраф від свого імені до моменту внесення змін у постанову. У результаті формується своєрідне замкнене коло: спочатку потрібно переоформити відповідальність, але для цього необхідно вже мати підтвердження оплати штрафу.

    Саме цю проблему і покликаний вирішити законопроєкт. Якщо документ буде ухвалено, оплатити штраф зі знижкою 50% протягом встановленого законом пільгового строку зможе будь-яка особа, яка визнає, що саме вона керувала автомобілем під час порушення. При цьому не матиме значення, чи є ця людина власником транспортного засобу. Таким чином законодавці прагнуть зробити процедуру більш зрозумілою, логічною та позбавленою зайвих бюрократичних перепон.

    Втім, спрощення процедури оформлення відповідальності є лише частиною масштабної реформи. Законопроєкт №15348 також пропонує суттєво змінити систему штрафів за перевищення швидкості. Замість нинішньої дворівневої системи передбачено чотири рівні адміністративної відповідальності залежно від величини перевищення швидкісного режиму. За перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год штраф пропонується збільшити до 680 гривень, понад 40 км/год — до 2040 гривень, понад 60 км/год — до 2720 гривень, а більш ніж на 80 км/год — до 3400 гривень. Для водіїв, які систематично допускають грубі порушення швидкісного режиму, передбачено окреме покарання — штраф у розмірі 17 тисяч гривень у разі п’яти і більше аналогічних порушень протягом року.

    Документ також змінює правила застосування пільгової оплати. Для менш тяжких порушень можливість сплатити половину штрафу протягом десяти днів зберігатиметься. Натомість для найсерйозніших випадків перевищення швидкості така знижка більше не діятиме. Законодавці також пропонують виключити можливість закривати окремі справи через малозначність правопорушення, якщо йдеться про суттєве перевищення швидкісного режиму.

    У Департаменті патрульної поліції підтримують необхідність змін. Перший заступник начальника ДПП Олексій Білошицький наголошував, що нинішні штрафи давно втратили превентивний ефект і не стримують системних порушників. За офіційною статистикою, лише за перше півріччя 2026 року через перевищення швидкості сталося понад 4300 дорожньо-транспортних пригод із потерпілими, у яких загинули сотні людей, а тисячі отримали травми. Саме перевищення швидкості залишається однією з головних причин смертельних аварій на українських дорогах.

    Експерти зазначають, що запропоноване спрощення процедури оформлення штрафів не посилює відповідальність для водіїв, а навпаки — дозволяє усунути очевидну адміністративну прогалину. Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, фактичний водій зможе оперативно підтвердити свою відповідальність, скористатися пільговою оплатою штрафу та уникнути тривалих процедур переоформлення постанови.

    Наразі законопроєкт №15348 перебуває на стадії опрацювання у профільному комітеті Верховної Ради. Після завершення підготовки документ має бути винесений на розгляд парламенту, де депутати визначать його подальшу долю.

  • Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    У Верховній Раді України готують законопроєкт, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності для водіїв за перевищення швидкості та значне підвищення штрафів. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, зазначивши, що над документом працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.

    За її словами, ініціатива спрямована на зміну чинної системи покарань за порушення швидкісного режиму, яка, на думку авторів законопроєкту, вже не відповідає сучасним викликам безпеки дорожнього руху. Наразі в Україні діє штраф у розмірі 340 гривень за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год та 1700 гривень за перевищення більш ніж на 50 км/год. Однак, як зазначається, ці суми не завжди мають достатній стримувальний ефект для водіїв, що призводить до збереження високого рівня аварійності на дорогах.

    Новий законопроєкт пропонує запровадити більш диференційовану шкалу штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості. Зокрема, за перевищення більш ніж на 20 км/год пропонується штраф у розмірі 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2720 гривень, а за перевищення більш ніж на 80 км/год — 3400 гривень. Окремо передбачається посилена відповідальність для систематичних порушників: у разі, якщо водій протягом року п’ять і більше разів перевищує швидкість, штраф може становити 17 000 гривень.

    У парламенті наголошують, що ключова мета запропонованих змін полягає не у фіскальному навантаженні, а у зменшенні кількості дорожньо-транспортних пригод, підвищенні дисципліни водіїв та загальному зниженні рівня смертності й травматизму на дорогах. Законодавці підкреслюють, що перевищення швидкості залишається однією з головних причин серйозних аварій в Україні, а тому потребує більш жорсткого регулювання.

    Документ наразі перебуває на стадії опрацювання, а конкретні строки його внесення до Верховної Ради та подальшого розгляду поки що не визначені. Очікується, що під час доопрацювання можуть бути враховані додаткові пропозиції від профільних відомств, зокрема поліції та експертного середовища у сфері безпеки дорожнього руху.

    Обговорення посилення відповідальності водіїв відбувається на тлі підвищеної уваги до проблеми дорожньої безпеки в Україні. Після низки резонансних аварій у великих містах, зокрема смертельної ДТП у Києві на початку червня, уряд анонсував комплекс заходів, спрямованих на посилення контролю за дотриманням правил дорожнього руху та зменшення аварійності.

    Паралельно з державними ініціативами до посилення контролю долучаються й приватні компанії. Зокрема, сервіс Bolt заявив про запровадження більш жорстких внутрішніх правил для водіїв, включно з можливістю довічного блокування тих, на кого надходять повторні скарги щодо небезпечного стилю водіння або систематичного перевищення швидкості. Це, за словами компанії, має підвищити рівень безпеки пасажирських перевезень і стимулювати водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

  • Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Прокурори Офісу Генерального прокурора та слідчі Державного бюро розслідувань завершили спеціальне досудове розслідування щодо експрезидента Віктора Януковича та ще 16 колишніх високопосадовців. Провадження стосується створення та діяльності злочинної організації, яка, за версією слідства, у 2010–2014 роках фактично захопила державний апарат України, підпорядкувала собі ключові органи влади та застосувала силу проти учасників Революції Гідності.

    Про завершення розслідування повідомив Офіс Генерального прокурора.

    Йдеться про одну з наймасштабніших справ, пов’язаних із режимом Януковича. На відміну від окремих епізодів щодо незаконного заволодіння майном чи перевищення влади, це провадження охоплює ширшу картину — формування системи особистого контролю над державою, використання силових структур у політичних інтересах та організацію насильства проти громадян.

    За даними слідства, після вступу на посаду президента 25 лютого 2010 року Віктор Янукович почав використовувати надані йому повноваження не в інтересах держави, а для встановлення особистого контролю над органами влади.

    До цієї системи, за версією правоохоронців, були залучені люди з найближчого оточення Януковича, передусім ті, хто мав вплив у правоохоронних органах, секторі безпеки, судовій системі та виконавчій владі.

    Слідство вважає, що учасники злочинної організації отримували ключові посади у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, міністерствах, Службі безпеки України, прокуратурі, Збройних силах, судах, місцевих державних адміністраціях та правоохоронних структурах.

    Формально ці органи продовжували працювати як державні інституції. Однак, за версією обвинувачення, фактично значна частина владної вертикалі діяла в інтересах експрезидента та його оточення.

    У справі фігурують 17 колишніх керівників державної влади. Серед них — експрем’єр-міністр, колишній генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ та його заступник, голова СБУ і його перший заступник, який очолював Антитерористичний центр, керівники окремих підрозділів СБУ, міністр оборони, начальник Генерального штабу — головнокомандувач ЗСУ, командувач внутрішніх військ МВС, керівництво столичної міліції та командир київського спецпідрозділу «Беркут».

    Усі підозрювані, за даними правоохоронців, переховуються на території Росії або на тимчасово окупованих територіях України. Саме тому розслідування проводили за спеціальною процедурою in absentia — тобто заочно.

    За клопотанням сторони обвинувачення всім фігурантам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Окремий блок провадження стосується злочинів проти учасників Революції Гідності.

    Слідство встановило, що після рішення тодішньої влади відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року масові мирні протести в Києві були сприйняті керівництвом держави як загроза збереженню влади.

    За версією правоохоронців, Янукович ухвалив рішення використати правоохоронні органи та Збройні сили України для придушення протестів у центрі столиці.

    Організація цих дій була покладена на підконтрольних керівників Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони та Генеральної прокуратури.

    Найкривавішими стали події 18–20 лютого 2014 року, коли силове протистояння у центрі Києва призвело до масових жертв серед протестувальників.

    За даними слідства, у період із 21 листопада 2013 року до 20 лютого 2014 року загинули 70 цивільних осіб, а понад 1200 учасників акцій протесту отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Ці цифри стали одним із ключових доказових блоків у справі, яка має показати не лише окремі злочини виконавців, а й роль найвищого політичного та силового керівництва держави у створенні системи репресивного тиску.

    Варто зазначити, що справи Майдану розслідуються вже понад десять років. ДБР неодноразово повідомляло про завершення окремих епізодів щодо командирів підрозділів «Беркуту», представників МВС, СБУ та військового керівництва часів Януковича. Зокрема, у лютому 2026 року бюро повідомляло про завершення розслідування щодо командирів Харківського та Львівського «Беркуту», яких підозрювали в організації та сприянні умисним убивствам і пораненням протестувальників.

    Нинішнє провадження є значно ширшим, адже воно охоплює не лише події конкретних днів на Майдані, а й усю систему влади, яка, за версією слідства, створювала умови для таких злочинів.

    Юридично завершення досудового розслідування не означає вирок. Це означає перехід справи до наступного етапу — ознайомлення сторони захисту з матеріалами та подальше скерування обвинувального акта до суду.

    Оскільки підозрювані перебувають за межами контрольованої Україною території, судовий процес також може відбуватися заочно.

    Для Віктора Януковича це не перше кримінальне провадження, яке дійшло до судових рішень. Раніше українські суди вже ухвалювали вироки щодо експрезидента, зокрема у справі про державну зраду та в інших епізодах. На початку 2026 року ВАКС також ухвалив вирок Януковичу у справі щодо Сухолуччя — 15 років позбавлення волі за незаконне заволодіння земельними ділянками.

    Однак справа про злочинну організацію та насильство проти учасників Майдану має особливе суспільне значення. Вона стосується не лише персональної відповідальності експрезидента, а й оцінки всієї владної системи, яка діяла в Україні у 2010–2014 роках.

    Після завершення всіх процесуальних процедур обвинувальний акт має бути переданий до суду. Саме суд встановить, чи доведені обвинувачення, і визначить міру відповідальності для кожного з фігурантів.

  • Вони ще діти, але вже герої: історії юних українців, від яких стискається серце

    Вони ще діти, але вже герої: історії юних українців, від яких стискається серце

    В Україні відзначили десятьох дітей, які у найважчі моменти проявили мужність, рішучість і силу духу, гідну дорослих героїв. Вони рятували рідних із пожежі, закривали собою малюків під час російських обстрілів, допомагали пораненим після ударів, збирали мільйони гривень для ЗСУ, плели маскувальні сітки, викликали рятувальників і самі боролися за життя після тяжких поранень.

    Щорічну акцію «Діти-Герої» провело Міністерство внутрішніх справ України. Цьогоріч лауреатами стали десятеро дітей віком від восьми до 17 років. Урочиста церемонія нагородження відбулася 12 червня в екопарку «Ясногородка» на Київщині.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголосив, що акція проводиться вже вчетверте. За попередні роки МВС відзначило 22 дітей, а у 2026 році до них додалися ще десять юних українців. За словами Клименка, ці історії особливо важливі під час війни, адже герої України — це не лише воїни на фронті, а й діти, які в критичний момент не розгубилися та зробили все, щоб урятувати інших.

    Однією з лауреаток стала 9-річна Марія Красота із села Ганнопіль на Вінниччині. У листопаді 2025 року в її будинку спалахнула пожежа через пічне опалення. У цей момент у домі були Марія та двоє її молодших братиків — Андрій і Артем. Дівчинка не втекла сама, а винесла дітей у літню кухню, після чого почала кликати дорослих на допомогу та намагалася самотужки боротися з вогнем. Половина будинку згоріла, однак завдяки рішучості Марії ніхто не постраждав.

    «Я тоді дуже злякалася, але розуміла: якщо втечу, брати загинуть», — згадує дівчинка. У майбутньому вона мріє стати патрульною.

    Найпершою особливу відзнаку отримала 9-річна Марія Красота
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Серед відзначених також 15-річний Кирило Салов із Закарпаття. Хлопець має вроджену ваду руки, але це не завадило йому професійно займатися плаванням. За сім років тренувань він здобув близько 150 медалей, чотири кубки та звання кандидата у майстри спорту. Кирило мріє потрапити до збірної України з плавання та виступити на Олімпійських іграх. Зараз хлопець має кілька сучасних протезів, зокрема спеціальний для плавання.

    Кирило Салов із Закарпаття професійно займається плаванням, попри вроджену ваду руки
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Ще одна історія — про 15-річну Калину Папроцьку з Житомирщини. 3 квітня 2026 року під час російського обстрілу Коростеня уламки ракети пошкодили будинки сотень людей. У момент вибуху Калина була вдома з дворічною племінницею Амірою. Коли дівчинка почула наближення удару, вона схопила дитину на руки та закрила її собою. Вибухова хвиля відкинула їх на кілька метрів, скло полетіло просто на них. Калина отримала поранення, але маленька Аміра вижила.

    Калина Папроцька з Житомирщини стала живим щитом для своєї племінниці
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Дівчина зізналася, що в той момент думала лише про племінницю. Вона розуміла, що має захистити дитину будь-якою ціною.

    Калина Папроцька захистила племінницю під час обстрілу
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    15-річна Діана Насібова з Ніжина вже чотири роки допомагає українським військовим. Щовихідних вона виходить на ринок, продає власноруч виготовлені прикраси з бісеру та співає, збираючи кошти для армії. За цей час Діана зібрала понад 7 млн грн. За ці гроші для військових купували автомобілі, тепловізори, прилади нічного бачення, амуніцію, рації, генератори та інше необхідне обладнання.

    Протягом чотирьох років Діана Насібова збирає кошти для українських військових
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Дівчина пригадує, що її перший збір становив лише 165 гривень. Тепер її кімната заповнена прапорами, шевронами та подяками від захисників.

    Наймолодший серед героїв — 8-річний Артем Лукащев із Харкова. У його квартирі через коротке замикання сталася пожежа. Хлопчик був удома з бабусею, яка через стан здоров’я не могла самостійно вийти із задимленого помешкання. Артем не розгубився: він набрав 101, повідомив рятувальникам адресу та пояснив, що в квартирі перебуває маломобільна бабуся. Завдяки його діям вогнеборці прибули вчасно, а життя хлопчика і його бабусі було врятовано.

    Артем Лукащев вчасно викликав вогнеборців, що врятувало життя і йому, і його бабусі
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    11-річний Максим Бородін із Кам’янського вже два з половиною роки допомагає Збройним силам України. Після школи хлопець плете маскувальні сітки, виготовляє окопні свічки та кавери для військових шоломів. За цей час він долучився до виготовлення 30 тис. кв. м маскувальних сіток, майже 3,5 тис. каверів і понад 7 тис. окопних свічок.

    Уже два з половиною роки Максим Бородін допомагає українським військовим
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Олександр Казар’ян та Ростислав Пачковський із Запоріжжя стали героями після російського удару по місту 5 травня 2026 року. Коли ворог атакував Запоріжжя керованими авіабомбами, підлітки одними з перших опинилися на місці трагедії. Вони почули крики постраждалих і кинулися допомагати людям ще до прибуття частини екстрених служб.

    Олександр Казар’ян та Ростислав Пачковський прийшли на допомогу екстреним службам під час масованого російського удару по Запоріжжю
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    17-річний Олександр витягнув із небезпечної зони щонайменше шістьох людей. 14-річний Ростислав допоміг евакуювати ще чотирьох постраждалих. Підлітки не називають себе героями, але кажуть, що є свідомими громадянами.

    17-річний Олександр Леміш, ліцеїст Криворізького ліцею МВС, урятував маленького хлопчика під час таборування в горах. Дитина послизнулася біля водоспаду, впала у холодний потік і могла загинути. Олександр миттєво стрибнув у воду та витягнув хлопчика на берег. Сам юнак каже, що на його місці так мав би вчинити кожен.

    Ще один лауреат — 17-річний Олег Шпичка із Сумщини. Хлопець жив у Великописарівській громаді та допомагав військовим. Одного вечора, повертаючись із навчання, він разом із другом потрапив під удар російського FPV-дрона. Олег отримав надзвичайно тяжкі поранення: втратив ногу та око, мав ушкодження грудної клітки. Попри шок, він зміг відповзти від дрона, щоб не згоріти, і сам наклав собі імпровізований джгут, використавши ремінець. Саме знання першої допомоги допомогло йому дочекатися медиків.

    17-річний юнак Олег Шпичка потрапив під удар ворожого FPV-дрона
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Після лікування та реабілітації Олег отримав протез і вже за тиждень після протезування почав ходити. Нині він продовжує навчання та мріє стати військовим.

    Історії цих дітей — це не просто приклади сміливості. Це доказ того, що під час війни українські діти змушені дорослішати надто рано, але навіть у найстрашніших обставинах вони не втрачають людяності, любові до близьких і віри в Україну.

    Вони не чекали, що хтось інший зробить правильний крок. Вони діяли. І саме тому сьогодні їхніми вчинками захоплюється вся країна.

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    В Україні може суттєво змінитися підхід до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а також вперше на законодавчому рівні буде комплексно врегульовано використання електросамокатів та іншого легкого персонального транспорту. Уряд спільно з Міністерством внутрішніх справ готує пакет змін, який передбачає запровадження градації штрафів для водіїв, посилення відповідальності для системних порушників і розширення системи автоматичної фіксації порушень.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що відповідні напрацювання вже перебувають на фінальній стадії опрацювання і найближчим часом будуть винесені на обговорення з народними депутатами.

    За словами глави уряду, ключова зміна полягає у переході від однакових штрафів до диференційованої системи покарань, яка враховуватиме ступінь перевищення швидкості. Окремо планується посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху та створюють підвищену небезпеку для інших учасників руху.

    В уряді підкреслюють, що нова модель не спрямована на масове підвищення штрафів для всіх водіїв, а має точковий характер і стосується насамперед тих, хто регулярно порушує правила. За офіційними даними, протягом останніх 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували близько 2 900 водіїв, які перевищували швидкість понад 50 разів, понад 35 тисяч водіїв — понад 10 разів, а ще майже 12,5 тисячі — понад 20 разів, що, на думку урядовців, свідчить про наявність системної проблеми з дисципліною на дорогах.

    Паралельно уряд планує розширення мережі камер автоматичної фіксації порушень. Наразі на дорогах України працює близько 377 таких комплексів, однак у межах реформи їх кількість планують збільшити до понад 410. У Кабміні вважають, що посилення контролю є одним із ключових факторів зниження аварійності, оскільки постійний нагляд стимулює водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

    Окрему увагу уряд приділяє регулюванню електросамокатів, які за останні роки стали масовим видом міського транспорту. За даними уряду, кількість дорожньо-транспортних пригод за участі електросамокатів та іншого легкого транспорту за перші п’ять місяців 2026 року зросла на 66,8%, що викликало потребу у створенні чіткої нормативної бази для цього сегмента.

    Згідно з пропозиціями, які вже перебувають на розгляді, для користувачів електросамокатів можуть запровадити окремі правила дорожнього руху, систему штрафів і відповідальність за порушення. У парламенті також зареєстровано законодавчі ініціативи, які передбачають штрафи до 17 тисяч гривень, а в окремих випадках — навіть можливість конфіскації транспортного засобу за грубі порушення.

    Водночас у законодавчому полі вже сформувалася позиція, відповідно до якої електросамокати розглядаються як транспорт підвищеної небезпеки. Таку правову оцінку раніше надав Верховний Суд, що додатково посилює аргументацію щодо необхідності чіткого регулювання їх використання.

    У межах загальної реформи також розглядається законопроєкт №13314, який передбачає впровадження градації штрафів за перевищення швидкості та зменшення допустимої похибки вимірювання з 20 до 10 км/год. Документ пропонує систему санкцій від 340 гривень за незначне перевищення швидкості до 3 400 гривень за суттєве порушення, що, за задумом авторів, має зробити систему більш справедливою та ефективною.

    Урядовці наголошують, що головна мета змін полягає у зниженні аварійності та підвищенні безпеки на дорогах. Вони підкреслюють, що там, де працюють камери фіксації та контроль, рівень дотримання правил суттєво зростає, а кількість грубих порушень поступово зменшується.

    Очікується, що найближчим часом урядові пропозиції будуть представлені народним депутатам, після чого може розпочатися їхнє доопрацювання та подальший розгляд у парламенті. У разі ухвалення реформи Україна отримає оновлену систему дорожньої безпеки, яка поєднуватиме посилений контроль, диференційовані штрафи та нове правове регулювання сучасних видів міського транспорту.

  • В Києві почали виявляти ухилянтів за номерами автомобілів

    В Києві почали виявляти ухилянтів за номерами автомобілів

    Як повідомляють наші джерела в силовому блоці, в Києві на блокпостах почали виявляти “ухилянтів” за номерами авто.

    “Велика кількість поліцейських патрулів на блокпостах пов’язана з тим, що поліція перевіряє за номерами власника, чи не перебуває він у розшуку за ухилення від мобілізації.

    Саме тому зараз зупинка машин на блокпостах є вибірковою і практично завжди точною.

    Таку тактику наразі використовують у столиці і готові будуть застосувати й у регіонах” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в соцмережах ширяться фото, з рекордною кількістю блокпостів на дорогах столиці.