Позначка: МВС

  • Адміністратор сервісного центру МВС у Дніпрі Станіслав Філіппов оформлює елітне майно на безробітну дружину

    Адміністратор сервісного центру МВС у Дніпрі Станіслав Філіппов оформлює елітне майно на безробітну дружину

    Адміністратор територіального сервісного центру №1249 Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях Станіслав Філіппов опинився в центрі уваги через походження майна його родини. Згідно з деклараціями посадовця, значна частина дорогих активів оформлена на його дружину Інну Філіппову, яка офіційно не працює.

    Станіслав Філіппов працює в системі сервісних центрів МВС з 2019 року. У 2021 році він ненадовго залишав посаду, але вже наступного року повернувся до структури. До цього Філіппов працював інспектором управління патрульної поліції. Нині він є адміністратором ТСЦ №1249, який розташований у Дніпрі.

    Попри роботу в державному органі, у декларації чиновник не зазначає власної нерухомості. Натомість три об’єкти майна у 2025 році з’явилися у власності його дружини. У лютому Інна Філіппова придбала житловий будинок площею 137,5 квадратного метра та дві земельні ділянки у Дніпрі площею 549 і 451 квадратний метр.

    Вартість цієї нерухомості, вказана у декларації, виглядає вкрай заниженою. За документами, житловий будинок оцінений у 204 тисячі гривень, а земельні ділянки — у 3,9 тисячі та 3,3 тисячі гривень відповідно. Водночас реальна ринкова вартість подібної нерухомості у Дніпрі може бути у сотні разів більшою.

    Схожа ситуація спостерігається і з транспортними засобами родини. У вересні 2025 року сам Станіслав Філіппов придбав позашляховик BMW X5 2015 року випуску, задекларувавши його вартість у 685 тисяч гривень.

    Тим часом його дружина упродовж 2025 року стала власницею одразу трьох транспортних засобів. Йдеться про автомобіль BMW M4 2017 року, квадроцикл SEGWAY SNARLER AT6L 2025 року та BMW X1 2021 року.

    Згідно з декларацією, BMW M4 обійшовся у 348 тисяч гривень, хоча на ринку така модель може коштувати від 1,6 до 2 мільйонів гривень. Квадроцикл SEGWAY SNARLER AT6L задекларовано за 40,6 тисячі гривень, тоді як його реальна вартість перевищує 9 тисяч доларів. Ще один автомобіль — BMW X1 2021 року — був оцінений у 150 тисяч гривень, хоча сьогодні його ринкова ціна може сягати близько півтора мільйона гривень.

    Офіційні доходи Станіслава Філіппова за минулий рік виглядають значно скромнішими за обсяг придбаного майна. У 2025 році він задекларував 461 тисячу гривень заробітної плати, 700 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна, а також подарунок у негрошовій формі від дружини на суму 500 тисяч гривень.

    Окрему увагу привертає операція, зазначена у розділі видатків. За декларацією, 8 серпня 2025 року Філіппов отримав у подарунок транспортний засіб і того ж дня продав його. Ймовірно, йдеться про автомобіль, який чиновник отримав від дружини, а згодом реалізував за ціною приблизно на 200 тисяч гривень вищою, ніж задекларована вартість подарунка.

    Такі фінансові операції та значні розбіжності між задекларованими цінами і ринковою вартістю майна можуть викликати додаткові запитання щодо джерел походження активів родини посадовця.

  • Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці щодо адміністратора територіального сервісного центру МВС у Закарпатській області Дениса Шимона. У межах повної перевірки його декларації за 2024 рік детективи звернулися до банківських установ із вимогою надати детальні дані про фінансові операції самого посадовця, його дружини та близьких родичів.

    Про це повідомляє видання UA.NEWS.

    За наявною інформацією, запит охоплює період із 1 січня 2022 року до 31 грудня 2024 року. Йдеться про повний аналіз фінансової активності Дениса Шимона, його дружини Анни, а також імовірних родичів — Івана та Ганни Лойків.

    Детективи вимагають від банків надати вичерпну інформацію про наявні рахунки, рух коштів, залишки на рахунках, фінансові операції та контрагентів. Також у запиті містяться вимоги щодо інформації про використання банківських сейфів і транзакції, проведені без відкриття рахунків.

    Фактично йдеться про повний фінансовий аудит діяльності посадовця та його оточення за останні три роки.

    Згідно з декларацією за 2023 рік, сам Денис Шимон не володів житловою нерухомістю. Єдиним об’єктом, який фігурує у документі, є житловий будинок площею 296,4 квадратного метра, однак право на нього зазначено як право користування. Власницею будинку вказана Шимон Оксана Василівна, імовірно родичка посадовця.

    Водночас родина володіє п’ятьма земельними ділянками загальною площею понад 9 тисяч квадратних метрів. Частина з них записана безпосередньо на Дениса Шимона, інші — на його дружину.

    У декларації за 2023 рік також з’явився об’єкт незавершеного будівництва — готельно-ресторанний комплекс, зареєстрований на дружину посадовця Анну Шимон. При цьому площу об’єкта у декларації не зазначено.

    Офіційні доходи Дениса Шимона у 2023 році виглядали досить скромно. Його заробітна плата у сервісному центрі МВС становила близько 291 тисячі гривень на рік, тобто приблизно 24 тисячі гривень на місяць. Крім того, родина задекларувала близько 155 тисяч гривень готівкових коштів.

    У декларації за 2024 рік кількість активів родини зросла. Зокрема, дружина посадовця стала власницею кількох об’єктів нерухомості, серед яких СПА-готель площею понад 600 квадратних метрів, лазня та житловий будинок, право власності на який оформлено також на її батьків.

    Вартість СПА-готелю у декларації вказана на рівні приблизно 6,7 мільйона гривень. Водночас реконструкція та облаштування подібного комплексу, за оцінками ринку, може потребувати значно більших інвестицій.

    Окрему увагу привертає транспортний розділ декларації. Сам посадовець користується службовим автомобілем ВАЗ 21093 2002 року випуску, який належить Головному сервісному центру МВС. Його дружина володіє автомобілем Fiat Doblo 2012 року.

    При цьому у декларації зазначено, що Денис Шимон має рахунки одразу у 18 банківських установах.

    Бізнес дружини посадовця також викликає інтерес. Анна Шимон зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності є виробництво тортів та тістечок, однак вона має ще понад десяток додаткових напрямків діяльності, зокрема виробництво меблів та будівельні роботи.

    Саме завдяки цим видам діяльності підприємиця отримувала замовлення від державних установ Хустського району. Зокрема, у 2023 році вона постачала меблі для лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради, а у 2024 році виконувала замовлення для підрозділів ДСНС.

    У 2025 році контракти з нею укладали також управління культури Хустської міської ради та рятувальні підрозділи.

    Ймовірною причиною інтересу антикорупційних органів став контраст між офіційними доходами посадовця та масштабами активів і бізнес-проєктів родини. Детективів могло зацікавити походження коштів, які використовувалися для будівництва та розвитку комерційної нерухомості.

    Наразі перевірка декларації триває, а банки мають надати детальну інформацію про фінансові операції фігурантів за останні три роки.

  • Кількість нелегальної зброї в Україні зросла утричі з початку війни

    Кількість нелегальної зброї в Україні зросла утричі з початку війни

    В Україні на руках у цивільного населення може перебувати до п’яти мільйонів одиниць незареєстрованої вогнепальної зброї. Таку оцінку наводять представники Консультативної місії ЄС. За їхніми даними, кількість необлікованих стволів після початку повномасштабної війни зросла приблизно утричі порівняно з довоєнним періодом.

    Проблема нелегального обігу озброєння стала предметом закритого засідання парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності. Участь у ньому взяли міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та керівництво Національної поліції. Як повідомив перший заступник голови комітету Андрій Осадчук, під час зустрічі детально обговорили ризики використання вибухових речовин і нелегальної зброї в цивільному секторі.

    Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

    Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

    Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

    Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.

  • Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Поки Міністерство охорони здоров’я публічно звітує про реформи та нові програми скринінгу, на фармацевтичному ринку дедалі гучніше звучать питання щодо прозорості державних закупівель. У центрі дискусії — АТ «Фармак», одна з найбільших фармкомпаній країни, яка активно працює з державними замовниками в оборонному секторі.

    За підсумками 2024 року компанія задекларувала чистий прибуток у розмірі 1,62 млрд грн. За наявними даними, понад 844 млн грн із цієї суми припадає на контракти з державними структурами, зокрема госпіталями Міністерства оборони та підрозділами МВС. Динаміка зростання доходів від бюджетних замовників суттєво перевищує показники попередніх років, що викликає інтерес до умов формування цін.

    Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

    Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

    Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

    Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

    Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

    Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

  • Фальшиві уроки водіння: керівника автошколи підозрюють у підробці даних

    Фальшиві уроки водіння: керівника автошколи підозрюють у підробці даних

    У Вінницькій області правоохоронці викрили ймовірну схему фальсифікації даних про навчання майбутніх водіїв. У підробці інформації в електронній системі обліку підозрюють директора автошколи ТОВ «Автоплюс-К» у Калинівці Руслана Семенюка.

    За матеріалами досудового розслідування, у період із квітня 2023 по 2024 рік посадовець нібито вносив завідомо неправдиві відомості до інформаційної системи «АРМ «Автошкола». Йдеться про фіктивну реєстрацію практичних занять із водіння для груп учнів, які фактично не відбувалися.

    Слідство встановило, що один із інструкторів з 2021 року працює адміністратором у Калинівській міській раді і фізично не міг проводити заняття. Попри це, у системі відображалося, що він навчав курсантів. Аналогічні записи, за даними правоохоронців, вносилися і щодо ще чотирьох інструкторів.

    Усі недостовірні відомості підтверджувалися електронним цифровим підписом директора закладу. Це дозволяло учням формально виконати вимоги програми підготовки, скласти іспити в сервісному центрі МВС та отримати посвідчення водія без проходження необхідної кількості практичних занять.

    Правоохоронці вважають, що такі дії могли створювати ризики для безпеки дорожнього руху, адже на дороги могли виїжджати водії без належної підготовки.

    Руслану Семенюку повідомлено про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціоновані дії з інформацією, що обробляється в електронних системах). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Слідство триває.

  • Начальниця логістики ГСЦ МВС Валова задекларувала понад мільйон доходу та сотні тисяч готівки

    Начальниця логістики ГСЦ МВС Валова задекларувала понад мільйон доходу та сотні тисяч готівки

    Ольга Валова, начальниця відділу логістики Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, задекларувала загальний дохід родини за 2024 рік понад 1 млн грн. Вона є дружиною колишнього поліцейського Руслана Валова, який після початку повномасштабного вторгнення залишив службу та наразі перебуває без роботи.

    Відзначається, що Ольга Валова фактично проживає в Дніпрі разом із чоловіком. Родина має у власності земельну ділянку площею 2 га в селі Бердянське Маріупольського району Донецької області, набутою чоловіком у 2020 році, а також квартиру площею 65,9 м² у Дніпрі (Ольга Валова має право безоплатного проживання, власник — Ганна Давимука).

    Серед транспортних засобів сім’ї – Mitsubishi Outlander 2015 року випуску, придбаний Валовою у червні 2022 року за 40 тис. грн.

    Доходи родини за 2024 рік включають:

    • 563 тис. грн — заробітна плата Ольги Валової;

    • 179 тис. грн — пенсія чоловіка;

    • 300 тис. грн — дохід від продажу автомобіля чоловіком;

    • 4 тис. грн — допомога на проживання ВПО для Ольги Валової;

    • 1 тис. грн — зимова підтримка від Міністерства економіки.

    Готівкою родина зберігає значні суми: 835 тис. грн у Ольги Валової та 400 тис. грн у чоловіка.

    Зазначається, що Валова супроводжує керівника Степанова на всіх місцях його роботи та раніше працювала у Хмельницькому, нині — у Дніпрі.

  • Посадовці купують авто у 50 разів дешевше: схема клану МВС

    Посадовці купують авто у 50 разів дешевше: схема клану МВС

    Донецький клан у ГСЦ МВС Дніпропетровщини продовжує розширювати свій вплив на регіональні сервісні центри. Керівник угруповання Володимир Степанов, уродженець Маріуполя та колишній керівник РСЦ Донеччини до окупації у 2022 році, сформував команду, яка забезпечує вигідні послуги для «своїх» та приховує фінансові порушення.

    Заступником Степанова був Роман Кучурін, оперативник ДВБ Нацполіції та давній партнер Степанова, який виступає неформальним «смотрящим». Кучурін «з’являється» поруч у всіх резонансних випадках, зокрема у ДТП за участю сина начальника ТСЦ №1241 Олександра Хтомінського.

    До структури клану входять Павло Шабанов, начальник ТСЦ №1242, де минулого року викрили схему з «приватним автодромом», та Роман Філімоненко, керівник ТСЦ №1244 у Кам’янському, який налагодив «робочі» зв’язки з автошколами та посередниками.

    Особливою послугою клану є легалізація елітних автомобілів за мізерними цінами для «своїх». Сервісні центри Степанова фактично стали хабом для запорізьких та дніпровських посадовців і силовиків, які реєструють авто за цінами, що значно нижчі за ринкові. Наприклад, слідчий поліції Запорізької області Олександр Тетеря придбав Dodge Dart за 6 тисяч гривень, а старший слідчий Євгеній Радченко — Toyota Camry за 80 тисяч гривень, що мінімум у п’ять разів дешевше за ринкову вартість.

    Такі маніпуляції з оцінкою автомобілів дозволяють посадовцям уникати фінансового моніторингу та приховувати необґрунтовані активи, що підтверджує масштабну корупцію у регіональних сервісних центрах МВС.

  • Схема МВС: номери, автошколи та медогляди під контролем однієї компанії

    Схема МВС: номери, автошколи та медогляди під контролем однієї компанії

    Ринок виробництва державних номерних знаків для автомобілів в Україні останніми роками фактично виведено з конкуренції та переведено під ручне управління. Формально закупівлі проводилися через платформу Prozorro, проте участь у тендерах носила імітаційний характер: переможця обирали заздалегідь, а інші виробники або виключалися через дискримінаційні вимоги документації, або не могли конкурувати з нереально низькими цінами.

    Головним вигодонабувачем цієї схеми стало ТОВ «СПЕЦЗНАК», засновником і бенефіціаром якого є Ігор Грицуник. З 2022 року компанія перемогла щонайменше у 13 державних тендерах на виробництво номерних знаків. Всі контракти супроводжувалися ціновими пропозиціями, які унеможливлювали участь інших виробників і не відповідали ринковим умовам. Контроль за процесом здійснювався на рівні Головного сервісного центру МВС.

    Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

    Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

    Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

    Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

    У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.

  • МВС заперечило інформацію про нові вимоги для водіїв

    МВС заперечило інформацію про нові вимоги для водіїв

    У Головному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України спростували інформацію про нібито запровадження іспитів під час обміну або відновлення посвідчення водія. У відомстві наголосили, що жодних змін у чинній процедурі не відбулося.

    Як і раніше, обмін та відновлення посвідчень водія у сервісних центрах МВС здійснюються без складання теоретичних чи практичних іспитів. У МВС підкреслили, що поширена в мережі інформація про обов’язкові іспити не відповідає дійсності.

    Послуга обміну або відновлення посвідчення водія надається у кількох випадках. Зокрема, йдеться про закінчення строку дії документа, зміну персональних даних, пошкодження або втрату посвідчення, а також бажання водія обміняти документ старого зразка на новий.

    Алгоритм отримання послуги залишається незмінним. Для цього необхідно звернутися до сервісного центру МВС особисто або скористатися електронними сервісами — Кабінетом водія чи застосунком Дія. Після подання необхідних документів та сплати встановлених платежів водій отримує нове посвідчення.

    Крім того, у відомстві нагадали, що на період дії воєнного стану медична довідка для обміну або відновлення посвідчення водія не є обов’язковою. Це правило залишається чинним до окремого рішення про його зміну.

  • Ексчиновника БЕБ підозрюють в імітації служби у бойовому підрозділі МВС

    Ексчиновника БЕБ підозрюють в імітації служби у бойовому підрозділі МВС

    Поки країна перебуває у стані повномасштабної війни, в системі Міністерства внутрішніх справ розгортаються внутрішні кадрові процеси, які викликають серйозні запитання. У центрі уваги — колишній керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, ім’я якого в бізнес-середовищі пов’язують із системним тиском та корупційними практиками.

    За наявною інформацією, Ткачук знайшов спосіб повернутися у владну вертикаль через формальне зарахування до бойового підрозділу. Йдеться про штурмовий полк «Сафарі» у складі бригади «Лють», де він, згідно з наказом від 10 вересня 2025 року, був призначений інспектором взводу.

    Втім, за даними джерел, це призначення має виключно номінальний характер. Посада не передбачає реальної участі у бойових діях, а сама «служба» використовується як формальний етап для подальшого кадрового зростання. Кінцева мета — призначення Ткачука заступником керівника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції з перспективою повного контролю над цим підрозділом.

    Офіційно керівництво департаменту заявляє, що йдеться про проходження професійної підготовки. Проте на практиці відсутня інформація про реальні службові обов’язки, контроль виконання завдань чи фактичну присутність Ткачука в підрозділі. У середовищі правоохоронців це називають класичною схемою фіктивної служби, яка використовується для «очищення» репутації та уникнення відповідальності за попередні дії.

    За словами джерел, просування ексчиновника відбувається за прямого сприяння міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Саме він нібито забезпечує кадрові рішення в обхід відкритих конкурсів і встановлених процедур. Такий підхід суперечить вимогам закону про Національну поліцію та внутрішнім наказам МВС.

    Експерти звертають увагу, що Департамент стратегічних розслідувань виконує ключові функції в умовах воєнного стану. Призначення на керівні посади осіб із сумнівною репутацією несе ризики не лише для довіри до правоохоронної системи, а й для інституційної стійкості держави.

    Формально ситуація виглядає законною — є накази та записи про проходження служби. Фактично ж, за оцінками джерел, ідеться про використання війни та бойових підрозділів як інструменту для збереження впливу, контролю над фінансовими потоками та легалізації токсичних кадрів у системі МВС.