Daypolitico

Позначка: Національний Банк України

  • ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свій прогноз для української економіки у 2025 році. Замість очікуваних раніше 3,3% зростання ВВП у банку прогнозують лише 2,5%. Головна причина — невизначеність, яку створює триваюча війна Росії проти України.

    Водночас прогноз для 2026 року залишається оптимістичнішим: ЄБРР очікує зростання на рівні 5% за умови досягнення перемир’я та активного старту післявоєнної відбудови.

    У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

    Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

    Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

    ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

  • Посадовці митниці та НБУ під підозрою через фіктивний імпорт БПЛА, – розслідування

    Посадовці митниці та НБУ під підозрою через фіктивний імпорт БПЛА, – розслідування

    Посадові особи Державної митної служби України та Національного банку, серед яких т.в.о. голови митниці Сергій Звягінцев та заступник голови НБУ Дмитро Олійник, можуть бути причетні до організованої схеми розкрадання коштів через фіктивний імпорт безпілотних літальних апаратів. За даними розслідування, посадовці разом із керівниками регіональних митниць створили організовану групу, яка діяла через компанії-«одноденки», зокрема ТОВ «Буллет», ТОВ «Експорт Мастер», ТОВ «Анвер Торг», ТОВ «Асконіпром», ТОВ «Промофлай», ТОВ «Спецприлад» та інші.

    Документально, у першому півріччі 2025 року на митниці оформлено дронів на суму понад 1 млрд доларів США, проте кожен третій апарат існує лише на папері. Через фіктивний імпорт відбувалося незаконне виведення коштів через банки – АТ «АСВІО Банк», АБ «Південний», АТ «Креді Агріколь Банк», АТ «ОТП Банк», АТ «Мотор-Банк», АТ «РВС Банк», АТ «Радабанк» та АТ «Банк Альянс». Гроші спрямовувалися на рахунки іноземних компаній у Румунії, Польщі та Гонконгу, які не мали персоналу, виробничих потужностей та прозорої звітності.

    Схема має подвійний ефект: держава втрачає мільярди гривень, а Збройні Сили України не отримують критично необхідні для фронту дрони, що знижує боєздатність армії та ставить під загрозу життя військових. У той же час посадовці та банкіри збагачуються під прикриттям війни.

    У зв’язку з цим до компетентних органів подано скаргу з вимогою провести повну перевірку діяльності Державної митної служби, Національного банку та залучених банків, встановити факти фіктивного імпорту та незаконного виведення коштів і притягнути винних до кримінальної відповідальності.

    Окремо громадськість вимагає публічних пояснень від Сергія Звягінцева та голови НБУ Андрія Пишного щодо використання схем фіктивного імпорту та заходів з їх припинення, які мають критичне значення для обороноздатності України під час війни.

  • Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

    Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

    Українці та бізнес нарощують обсяги кредитування попри воєнний стан. За даними Національного банку України, станом на початок серпня 2025 року обсяг виданих кредитів сягнув 1,23 трлн грн, що на 15% більше, ніж торік, і на 26% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.

    Основну частину позик взяв бізнес — 909,3 млрд грн (74%). Водночас громадяни залучили 316,1 млрд грн, і саме їхній кредитний портфель зріс швидше — на 22% за рік, тоді як у бізнесу лише на 13%.

    Після різкого падіння у 2022–2023 роках кредитування поступово відновлюється. Якщо у квітні 2023 року населення мало всього 205,4 млрд грн кредитів, то за два роки обсяг зріс у півтора раза.

    Українці переважно беруть кредити у гривні — 97% позик. У бізнесу ця частка нижча — 72%. Валютні кредити фізосіб залишаються мінімальними (3%) і більш ніж на 90% є непрацюючими.

    Натомість депозити в банках зростають ще швидше. Станом на серпень 2025 року українці та компанії тримають на рахунках 2,79 трлн грн — у 2,3 раза більше, ніж позичили в банках. Половину коштів зберігає бізнес (1,49 трлн грн), ще майже стільки — громадяни (1,3 трлн грн).

    Темпи зростання депозитів знизилися: якщо на початку повномасштабної війни вони щороку збільшувались на 30%, то тепер — лише на 11%. Проте гривневі вклади стабільно зростають, а валютні після падіння у 2022-му відновилися та вже перевищили рівень липня 2021 року.

    Загалом валютна частка депозитів у бізнесу становить 28%, у громадян — 34%. Це свідчить, що понад третина заощаджень українців досі зберігається у валюті.

  • Курс гривні не визначається ні МВФ, ні урядом – Пишний

    Курс гривні не визначається ні МВФ, ні урядом – Пишний

    Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний у своєму недавньому інтерв’ю Forbes Ukraine підкреслив важливість курсу валют як одного з основних інструментів, що допомагають поглинати економічні шоки в країні. Він зазначив, що відповідальність за стабільність курсу, цінову та фінансову стабільність покладається на НБУ, згідно з Конституцією України.

    Основні функції НБУ

    Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

    “Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

    Вплив девальвації на інфляцію

    Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

    Привабливість гривневих активів для населення

    Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.

  • Гривня на межі гіперінфляції, що прогнозують експерти

    Гривня на межі гіперінфляції, що прогнозують експерти

    Пішли плітки, що друкарський верстат з випуску національної валюти в Україні продовжує масово друкувати гривню. Усі експерти прогнозують до кінця цього року і початку наступного – гіперінфляцію. Будьте до цього готові. Гривня в один момент може низько впасти.

    З економічного погляду 2024 рік відрізнятиметься від попереднього. Ще на початку минулого року прогнозувалося зростання економіки на рівні до 1%, але фактично було 5% зростання економіки.

    Наприкінці 2023 року Національний банк переглянув прогноз і говорив про зростання економіки на рівні близько 3%. Також варто взяти до уваги удари ворога по енергетичній та портовій інфраструктурі. Це одразу свідчить про мінус 0,6% зростання економіки.

    Нацбанк оновлюватиме макропрогноз. Ми побачимо оновлені показники щодо інфляції. Наприклад, завдяки різним успішним діям Національного банку та уряду нам вдалося зберегти макроекономічну ситуацію таку, як торік.

    Інфляція на кінець 2023 року була близько 5%. На кінець квітня 2023-го вона складала 3,2%, і за прогнозами Національному банку України інфляція збільшиться у другому півріччі 2024-го, а на кінець року складатиме близько 8%. Потім “розвернеться” та вже на кінець наступного року складатиме приблизно 5%,– підкреслив Василь Фурман.

    Щодо такого важливого показника, як золото-валютні резерви, тобто фінансової подушки української гривні, вони прогнозуються Національним банком на достатньо високому рівні. Якщо говоримо про 2024 рік, то це 42 мільярдів доларів, а на 2025 рік – 43 мільярди, тому ситуація непроста.

    Також на ринку праці у нас є дефіцит кадрів, що негативно впливає на економічне зростання.

  • Україна досягла угоди з МВФ щодо виділення п’ятого траншу

    Україна досягла угоди з МВФ щодо виділення п’ятого траншу

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли узгодження на рівні персоналу стосовно четвертого перегляду чотирирічної кредитної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення п’ятого траншу розміром $2,2 млрд. Про це повідомив голова уряду Денис Шмигаль.

    Переговори з експертами МВФ, що проводилися у Києві та Варшаві протягом 23-31 травня, виявилися успішними. “Раніше Україна в жодній програмі МВФ не доходила до четвертого перегляду. Сьогоднішні домовленості — це свідчення нашої відданості реформам та змінам для нашої країни. Україна виконала всі кількісні критерії та структурні маяки до четвертого перегляду. Після затвердження Виконавчою радою МВФ, що має відбутись найближчими тижнями, Україна отримає $2,2 млрд”, — зазначив Шмигаль у соцмережах.

    Міністерство фінансів підкреслило, що МВФ підтримав розроблену владою Національну стратегію доходів та імплементацію визначених у ній положень. Ця стратегія є одним зі структурних маяків програми МВФ.

    “Вдячний команді Міжнародного валютного фонду за ефективну та злагоджену співпрацю. Важливим елементом нашого партнерства є формування належної політики у фінансовій та монетарній сферах, що дозволяє дієво реагувати на виклики повномасштабної війни. І Україна продовжує наполегливо працювати в умовах екстремальної невизначеності над впровадженням спільно визначених заходів”, — додав міністр Сергій Марченко. На сайті Нацбанку названо пріоритети для фінансового сектора, на які вказав МВФ.

    Умовою для пом’якшення монетарної політики Національного банку буде збереження стійких інфляційних очікувань та привабливості гривневих інструментів. Гнучкий обмінний курс також сприятиме стійкості економіки і валютного ринку.

    МВФ підкреслив, що потреби в бюджетному фінансуванні залишаються високими. Тому виконання бюджету має враховувати фінансові обмеження та необхідність відновлення фіскальної та боргової стійкості.

    Бюджет 2025 року потребуватиме мобілізації внутрішніх доходів, і влада України вже запланувала підвищення деяких податків. МВФ радить прискорити реалізацію податкових реформ та адміністрування доходів, передбачених Національною стратегією доходів.

  • Україна планує створити “банк банків” для фінансування відновлення країни

    Україна планує створити “банк банків” для фінансування відновлення країни

    Міністерство фінансів та Національний банк України разом із депутатами Верховної Ради активно працюють над створенням законопроєкту, що передбачає утворення Національної установи розвитку (НУР). Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев.

    За словами Гетманцева, НУР має стати державною спеціалізованою установою, що відіграватиме роль банку для банків, з особливим мандатом щодо відновлення та структурної трансформації економіки. Її завданням буде реалізація програм кредитування для відновлення країни.

    “Головне призначення НУР полягатиме у вирішенні проблем, пов’язаних із кредитуванням релокованого бізнесу, підприємств на прифронтових територіях, а також проектів з високим рівнем ризику”, – підкреслив він.

    Гетманцев наголосив, що НУР буде мати можливість отримати фінансування від приватних інвесторів для направлення цих коштів на відбудову та розвиток української економіки. Це буде досягатися шляхом надання підтримки різними фінансовими інструментами, переважно суб’єктам малого та середнього підприємництва, які опинилися в скрутному становищі, але мають потенціал для відновлення та розвитку.

    Нардеп зазначив, що успішним прикладом подібної установи є KFW (Kreditanstalt für Wiederaufbau – Кредитна установа для реконструкції), створена в післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала.

  • Євро може стати основною валютою в Україні

    Євро може стати основною валютою в Україні

    Національний банк України розглядає можливість зміни основної валюти курсової прив’язки, відмовляючись від долара на користь євро, у зв’язку зі зростаючою роллю євро в розрахунках в країні. Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків НБУ провела перший періодичний огляд індикаторів валютного ринку.

    Результати огляду показали, що долар США залишається основною курсоутворюючою валютою, але частка угод в євро постійно зростає, зокрема в операціях банків з клієнтами. За даними, частка угод в євро наблизилася до 50%.

    Експерти вбачають, що подальше зростання цієї тенденції може призвести до переходу до євро як основної валюти курсової прив’язки. Однак члени Ради відзначають, що учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро.

    Враховуючи ці фактори, Національний банк розглядає можливість переходу до єдиного (щоденного) переліку валют для встановлення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації щодо курсу гривні до євро.

  • У Жеваго звинувачують НБУ. Вартість Білоцерківської ТЕЦ при продажі було занижено

    У Жеваго звинувачують НБУ. Вартість Білоцерківської ТЕЦ при продажі було занижено

    Бізнесмен Костянтин Жеваго стверджує, що Національний банк України (НБУ) продав єдиний майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ Білоцерківській міській раді з порушенням закону та з заниженням вартості. За його словами, цей продаж є “чистою корупцією”.

    У заяві пресслужби Костянтина Жеваго йдеться, що в 2015 році акціонери банку “Фінанси та Кредит”, власником якого він є, передали в заставу майно в якості поручительства перед НБУ за рефінансуванням кредитів. Ці кредити були виплачені в повному обсязі, і поручителем було ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ”.

    За рішенням Господарського суду м. Києва у травні 2023 року Білоцерківська ТЕЦ потрапила під управління Нацбанку. Однак на початку грудня 2023 року міська рада Білої Церкви викупила цей майновий комплекс від Нацбанку за 298,6 млн гривень.

    Жеваго стверджує, що Нацбанк мав обирати прозорий аукціон для продажу, однак віддалився від закону, продавши об’єкт зафіксованому покупцеві за заниженою ціною. Бізнесмен оцінює завдані державі та законним акціонерам збитки в понад 500 млн гривень.

    Жеваго вважає цей продаж “чистою корупцією” та сподівається на адекватну оцінку ситуації з боку антикорупційних органів України.

    Раніше стало відомо, що Білоцерківська міська рада викупила майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ від Нацбанку. Однак компанія Mulready Ventures Limited, пов’язана з Костянтином Жеваго, намагалася заблокувати цю угоду в судах, але не мала успіху. Нагадаємо, Білоцерківська ТЕЦ була поручителем за зобов’язаннями “Фінанси та Кредит” перед НБУ за кредитами.