Daypolitico

Позначка: Національний Банк України

  • НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    Національний банк України офіційно презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою за номіналом в історії української гривні. Введення нової купюри в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У НБУ наголошують, що поява банкноти є відповіддю на економічні зміни, які відбулися в країні за останні роки, а також має на меті зробити готівковий обіг більш ефективним та менш витратним.

    Про презентацію нової банкноти повідомило керівництво Національного банку України під час спеціального брифінгу. Регулятор зазначив, що новий номінал покликаний оптимізувати роботу банківської системи, інкасаторських служб та підприємств, які працюють із великими обсягами готівки.

    На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет видатного українського поета, перекладача, літературознавця, правозахисника та дисидента Василя Стуса. У Національному банку пояснили, що вибір цієї історичної постаті не є випадковим. Василь Стус став одним із символів боротьби українців за свободу слова, права людини та незалежність держави. Його творчість і громадянська позиція зробили його одним із найвідоміших діячів українського руху опору радянському режиму.

    Не випадково обрали й дату введення нової банкноти в обіг. Саме 4 вересня 1965 року у кінотеатрі “Україна” в Києві під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою здійснили першу відкриту публічну акцію протесту проти політичних репресій радянської влади щодо української інтелігенції. Тоді вони закликали присутніх виступити проти масових арештів українських діячів культури та науки. Цей виступ став однією з найвідоміших акцій українського дисидентського руху.

    Ще одна важлива історична подія також пов’язана із цією датою. 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув під час ув’язнення у таборі особливого режиму в Пермській області. Він був засуджений радянською владою за свою громадянську позицію та боротьбу за права українського народу. Сьогодні Стуса вважають одним із символів незламності, боротьби за свободу та української державності.

    У Національному банку підкреслили, що поява банкноти номіналом 2000 гривень має передусім практичне значення. За словами представників регулятора, використання банкнот більшого номіналу дозволить значно скоротити витрати держави, банківських установ та бізнесу на транспортування, обробку, зберігання та інкасацію готівкових коштів.

    За розрахунками НБУ, якщо замінити частину банкнот номіналом 1000 гривень новими купюрами по 2000 гривень, витрати на логістику скоротяться приблизно вдвічі. Якщо ж порівнювати нову банкноту із купюрами номіналом 500 гривень, економія може сягнути чотирьох разів. Порівняно з банкнотами номіналом 200 гривень витрати на перевезення та обслуговування можуть зменшитися майже у десять разів.

    У Нацбанку пояснюють, що ефективність логістики напряму залежить від кількості банкнот, які необхідно перевозити та обробляти. Чим вищий номінал купюр, тим менше їх потрібно для проведення однакових за сумою розрахунків. Це дозволяє скоротити кількість інкасацій, зменшити навантаження на банківське обладнання, пришвидшити обробку готівки та знизити витрати на друк і заміну зношених банкнот.

    Однією з головних причин появи нового номіналу стали суттєві економічні зміни, що відбулися після введення в обіг банкноти номіналом 1000 гривень у жовтні 2019 року. За інформацією НБУ, за цей період середньомісячна заробітна плата українців збільшилася приблизно утричі, тоді як загальний рівень споживчих цін зріс майже удвічі.

    У регуляторі зазначають, що сім років тому для виплати середньої заробітної плати працівнику було достатньо близько десяти банкнот найбільшого номіналу. Станом на 2026 рік для цього вже необхідно понад тридцять купюр по 1000 гривень. Саме це, за словами представників НБУ, свідчить про необхідність перегляду структури номінального ряду української валюти.

    Водночас суттєво зріс і загальний обсяг готівки, який перебуває в економіці країни. Якщо у 2019 році в обігу знаходилося майже 390 мільярдів гривень, то станом на 1 липня 2026 року цей показник перевищив 970 мільярдів гривень. Таким чином, за сім років обсяг готівки збільшився більш ніж у два з половиною рази.

    Разом із цим значно змінилася структура готівкового обігу. Банкноти номіналом 1000 гривень сьогодні становлять понад 55% від загальної суми всіх банкнот, що перебувають в обігу. У Національному банку вважають, що поява нового номіналу дозволить зробити структуру готівкової маси більш збалансованою та відповідною сучасним економічним умовам.

    Крім економії логістичних витрат, у Нацбанку назвали ще одну важливу перевагу нового номіналу. Регулятор переконаний, що поява банкноти у 2000 гривень сприятиме збереженню заощаджень населення саме у національній валюті. Це, на думку НБУ, зміцнить довіру до гривні та допоможе скоротити використання іноземної валюти для накопичення коштів.

    У Національному банку також наголосили, що введення нового номіналу не вплине на платоспроможність вже існуючих банкнот. Купюри всіх чинних номіналів, включаючи банкноти у 1000 гривень, залишатимуться законним платіжним засобом та перебуватимуть в обігу одночасно з новими банкнотами.

    Нагадаємо, востаннє Національний банк України розширював номінальний ряд української валюти 25 жовтня 2019 року, коли в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень із зображенням академіка Володимира Вернадського. Через сім років регулятор ухвалив рішення про запровадження нового найвищого номіналу, пояснюючи це змінами в економіці, зростанням грошової маси та необхідністю зробити готівковий обіг більш ефективним і менш витратним для держави.

  • Банк “Український капітал” у центрі скандалу про виведення валюти та корупції в НБУ

    Банк “Український капітал” у центрі скандалу про виведення валюти та корупції в НБУ

    На фоні “закручування гайок” Фінмоніторингом для звичайних українців, через Банк “Український капітал” роками виводяться капітали за відома НБУ.

    Банк “Український  капітал” – улюблена фінустанова по виведенню капіталів українських “схемщиків”

    За інформацією джерел, за роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.

    Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашов з часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федорович з часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.

    Однак, за інформацією ЗМІ реальними бенефіціарами “Українського капіталу” у фінансових колах називають київського “бізнесмена” із сумнівною репутацією Євгена Бурлику та Святослава Недошовенко, які мають вирішальний вплив на роботу фінустанови.

    ФОТО: Реальний бенефіціар банку “Український капітал” рекетир Євген Бурлика

    Схеми та список компаній, які були задіяні у виведені капіталів через Банк “Український капітал”

    Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня швидко конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” зараз активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.

    За даними ЗМІ, серед компаній, які системно та з порушенням валютного законодавства виводять валютний капітал з України через банк “Український капітал” наступні по списку:  ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370, що виводить гроші до TORQUE TRADE LIMITED, 2. ТОВ «ГЕФЕСТ УНІПРОМ» 4520029, яке робить через банк транзакції до ZEALOUS TRADE KFT, 3. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — до Leonardis Limited, 4. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — до KANTARA TRADE Kft., 5. ТОВ «РОН АВТО» 45487712 — Korvita s. r. o., 6. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 7. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, 8. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 9. ТОВ  «БК «БУДПОЛІІНДУСТРІЯ» 45589219 — Profus Management Sp. z o.o. SPK, 10. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — JET DP Sp. z o.o., 11. ТОВ «МЕЙДЕН СЕЙЛ» 45465421 — CALABRIAS TRADE LIMITED, 12. ТОВ «МЕГАПОБУТ» 45551981 — Clemola s. r. o., 13. ТОВ «СТАРМУН МАРКЕТ»  45467570 — Deletiko Limited, 14. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — Eco galactics, s.r.o., 15. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 16. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — KANTARA TRADE Kft., 17. ТОВ «РІЗНОВИБІР»  45436165 — Leonardis Limited, 18. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 19. ТОВ «ІНТЕР’ЄРЛАЙФ» 44538734 — MILLICENT S. R. O., 20. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, та 21. ТОВ «ТОВАРНАРАДА» 44897554 — ZERATA HOUSE LIMITED.

    Банк “Український  капітал” під кураторством ТОП-чиновників НБУ

    Опитані нами експерти банківського ринку підтверджують, що проведення таких масштабних фінансових махінацій неможливе без кураторства ТОП менеджменту Нацбанку.

    Водночас, раніше журналісти писали, що до незаконної діяльності банку “Український капітал” причетний заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник та голова НБУ Андрій Пишний, який не може не бути поінформованим про дії свого підлеглого.

    Загалом, фінансова частина оборудок виглядає наступним чином: клієнти з ознаками схемної діяльності сплачували банку щомісячно близько 0,8% від обсягу операцій, з яких, 0,3% банк міг передавати НБУ за “регуляторну лояльність”. У грошовому вимірі йдеться про 200–300 тисяч доларів США на місяць, що, у разі підтвердження, свідчило б про системну корупційну модель.

    За інформацією наших джерел в банківській сфері, після витоків у ЗМІ про дотичність Дмитра Олійника та Андрія Пишного до курування фінансових махінацій в банку “Український капітал”, чиновники вирішили підстрахуватись “через старий фокус з перевіркою від НБУ”.

    Так, у в результаті перевірки АТ “Банк “Український Капітал” Нацбанк підготував акт обсягом понад 1200 сторінок, у якому зафіксував “численні порушення у сфері фінансового моніторингу, бухгалтерського обліку та регуляторної звітності”.

    Водночас, варто відзначити, що за результатами попередньої перевірки Нацбанку, Банк “Український Капітал” відбувся просто “мізерним штрафом” в розмірі близько 10 млн грн замість реальних 200 млн грн, які мали б надійти до бюджету. Тобто “фокус з перевіркою” Нацбанк проводить не вперше.

    Також варто згадати, що заступник голови НБУ Дмитро Олійник разом в.о. голови Державної митної служби України Сергієм Звягінцевим раніше згадувалися в контексті фіктиного імпорту дронів та виведення з України сотень мільйонів доларів США за фіктивними імпортними угодами фірм-одноденок.

    Водночас, діяльністю глави Нацбанку Андрія Пишного, який попав на “плівки Міндіча”, зацікавилось НАБУ, що найближчим часом може стати приводом для вручення Пишному підозри.

    Олександр Тихомиров – “мозок” незаконних схем по виведенню коштів з Банку “Український капітал”

    Фактично “мозком” усіх незаконних схем по виведенню капіталів та легалізації коштів в АТ “Банк “Український капітал” являється колишній голова правління Тихомиров Олександр Валентинович, який після санкцій НБУ залишився працювати в банку “радником”, але фактично керує установою.

    ФОТО: Автор незаконних схем в Банку “Український капітал” – Тихомиров Олександр Валентинович

    Фактично Олександр Тихомиров спеціалізується на операціях з “фіктивним імпортом”, виведенням валютного капіталу за кордон та обігом готівки поза податковим обліком.

    Як прокуратура покриває незаконні операції з виводу валюти через Банк “Український капітал”

    Після виходу ряду журналістських розслідувань про незаконний вивід мільярдів гривень через Банк “Український капітал”, під тиск прокуратури потрапили не організатори оборудки, а журналісти, які її розкрили.

    Так, за інформацією ЗМІ,  керівник Київської міської прокуратури Сергій Ходаківський замість розслідування фінансових оборудок узгодив із заступником голови НБУ Дмитром Олійником та менеджментом Банку “Український капітал” відкриття кримінального провадження проти журналістів, нібито “за розголошення даних про рахунки й компанії, задіяні у відмиванні коштів”.

    ФОТО: Прокурор Сергій Ходаківський отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів

    При цьому самі валютні операції по відмиванню коштів через  Банк “Український капітал” тривали без перешкод. Серед компаній, через які проходили платежі, — ТОВ “Трансглобус” (перекази на кіпрську TORQUE TRADE LIMITED), ТОВ “Гефест Уніпром” (співпраця з угорською ZEALOUS TRADE KFT) та ТОВ “Різновибір” (контрагент — кіпрська Leonardis Limited). Це лише частина схеми: загалом виявлено понад два десятки фірм з ідентичними ознаками, створених для транскордонного виведення валюти.

    Після перевірки замість розслідування діяльності банку почалося переслідування журналістів. За інформацією ЗМІ, Сергій Ходаківський не приховує, що отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів. У результаті значна частина матеріалів щодо банку “Український капітал” зникла з інформаційного простору.

    Нагадаємо, за результатами розслідування журнастів hromadske.ua  батьки очільника Київської міської прокуратури Сергія Ходаківського у 2007–2008 роках отримали російські паспорти та працюють на структури, тісно пов’язані з Роснєфтю.

    Водночас, поки батьки очільника Київської міської прокуратури Сергія Ходаківського добре прилаштувалися в РФ, сам прокурор Ходаківський користуючись службовим становищем налагодив в Україні схему по сприянню столичним рейдерам.

  • Смілянський іде в суд проти НБУ

    Смілянський іде в суд проти НБУ

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський заявив, що має намір оскаржувати в судовому порядку рішення Національного банку України щодо його невідповідності вимогам професійної придатності та домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, замовників цього рішення.

    Про це він написав у своєму Telegram-каналі, різко відреагувавши на позицію регулятора та заявивши про намір діяти як в українських судах, так і на міжнародному рівні, аргументуючи це нібито завданням шкоди його репутації.

    Смілянський назвав рішення НБУ використанням посади для зведення особистих рахунків та заявив, що буде домагатися відповідальності за корупційні та неправомірні дії, не уточнюючи, кого саме має на увазі.

    Окремо він звернувся до голови НБУ Андрія Пишного, заявивши, що тому варто бути обережним зі своїми активами та не переміщувати їх, а також висловив припущення, що Пишний може залишити посаду, додавши, що відповідальність за ухвалені рішення, на його думку, все одно настане.

    Національний банк України раніше визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав «Укрпошту» відсторонити його від посади протягом п’яти робочих днів та призначити нового керівника протягом двох місяців.

    У компанії раніше заявляли, що рішення регулятора може бути пов’язане зі спробами поставити на паузу реалізацію проєкту поштового банку.

  • НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    Національний банк України ухвалив рішення, відповідно до якого генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський визнаний таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ, про що повідомила пресслужба регулятора.

    Згідно з офіційним рішенням, уповноважений орган «Укрпошти» зобов’язаний протягом п’яти робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від виконання обов’язків керівника підприємства. Після цього компанія має у строк до двох місяців забезпечити призначення нового очільника, який відповідатиме вимогам регулятора та зможе забезпечити належний рівень управління фінансовими й операційними процесами державного оператора.

    У Національному банку України пояснили, що рішення ґрунтується на результатах комплексного наглядового моніторингу діяльності «Укрпошти» за період 2023–2026 років. За цей час регулятор неодноразово фіксував порушення у сфері надання платіжних послуг, недоліки у системі фінансового моніторингу, а також проблеми в організації управління ризиками та внутрішнього контролю. У зв’язку з цим до компанії застосовувалися заходи впливу, зокрема штрафи та письмові застереження.

    Регулятор також зазначив, що виявлені порушення мають системний характер і свідчать про недостатню ефективність корпоративного управління в компанії, яка одночасно виконує функції національного оператора поштового зв’язку та надавача фінансових послуг. Саме це, на думку НБУ, створює потенційні ризики для стабільності платіжної інфраструктури України.

    Окремо в рішенні наголошується, що під час оцінки професійної придатності керівника було встановлено недостатній рівень знань чинного законодавства та досвіду його практичного застосування у сфері фінансових послуг. Це, як зазначає регулятор, унеможливлює ефективне управління складними фінансовими процесами великої державної компанії, яка працює на ринку платіжних послуг.

    У Нацбанку підкреслили, що метою ухваленого рішення є забезпечення належного рівня надійності та безпеки платіжної системи України, а також підвищення стандартів корпоративного управління в компаніях, які працюють у фінансовому секторі або надають пов’язані послуги.

    Водночас навколо керівництва «Укрпошти» останнім часом уже виникали публічні суперечки. Ігор Смілянський раніше заявляв про політичний тиск на компанію та спроби заблокувати створення проєкту «Укрпошта Банк», який мав би розширити фінансові можливості державного оператора. Компанія також оскаржувала штрафи, накладені Національним банком, у судовому порядку.

    Раніше НБУ вже висловлював застереження щодо системи корпоративного управління в «Укрпошті», наголошуючи, що її недоліки можуть трансформуватися у системний ризик для всієї платіжної інфраструктури країни. Тепер же регулятор перейшов до більш жорсткого етапу реагування, який передбачає фактичну зміну керівництва компанії.

    Рішення НБУ може стати одним із найрезонансніших у сфері регулювання державних підприємств останніх років, оскільки напряму зачіпає управління одним із ключових інфраструктурних операторів країни, який поєднує логістичні та фінансові функції.

  • НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    Національний банк України ухвалив рішення втретє поспіль залишити облікову ставку без змін на рівні 15% річних. Таким чином регулятор зберіг чинні монетарні умови, вважаючи їх достатньо жорсткими для стримування інфляційного тиску та підтримки стабільності фінансової системи в умовах триваючої війни та зростання зовнішніх ризиків.

    Про це під час пресконференції повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    У НБУ пояснили, що рішення було ухвалене після оцінки поточної економічної ситуації, динаміки інфляції, стану валютного ринку та зовнішніх факторів, які можуть вплинути на українську економіку в найближчі місяці. Одними з головних ризиків регулятор називає продовження повномасштабної війни, невизначеність із надходженням міжнародної фінансової допомоги та наслідки ескалації конфлікту на Близькому Сході.

    За словами Пишного, нинішній рівень облікової ставки дає змогу підтримувати достатньо жорсткі монетарні умови, які допомагають контролювати інфляцію, зберігати стійкість валютного ринку та стимулювати попит населення на гривневі інструменти для заощаджень.

    «Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%», – наголосив глава Нацбанку.

    Фактично регулятор дав зрозуміти, що нинішнє рішення не означає автоматичного переходу до подальшого пом’якшення монетарної політики. Навпаки, у разі погіршення інфляційної ситуації або виникнення нових ризиків Нацбанк готовий повернутися до підвищення облікової ставки.

    Наступне рішення щодо монетарної політики ухвалюватиметься вже на основі нового макроекономічного прогнозу, який НБУ представить у липні. Саме він стане ключовим орієнтиром для оцінки подальших перспектив інфляції, економічного зростання та стану державних фінансів.

    Одним із ключових факторів, який впливає на рішення Нацбанку, залишається інфляція. Попри певне уповільнення темпів зростання цін, інфляційний тиск в економіці все ще зберігається.

    За даними регулятора, у травні споживча інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. Порівняно з попередніми місяцями це свідчить про певне покращення ситуації, однак показник все ще суттєво перевищує цільовий рівень НБУ, який становить 5%.

    У Нацбанку пояснюють, що уповільненню інфляції сприяло насамперед збільшення пропозиції сирих продуктів харчування. Завдяки цьому знизився ціновий тиск на окремі категорії продовольства, що позитивно позначилося на загальному індексі споживчих цін.

    Водночас базова інфляція, яка вважається більш точним індикатором довгострокових цінових тенденцій, навпаки дещо прискорилася — до 7,9% у річному вимірі. Це свідчить про те, що фундаментальний інфляційний тиск в економіці все ще залишається доволі відчутним.

    У НБУ зазначають, що як загальна, так і базова інфляція перевищили попередні прогнози регулятора. Саме тому центральний банк поки не поспішає переходити до більш м’якої монетарної політики.

    За оцінками регулятора, протягом найближчих місяців інфляція перебуватиме поблизу нинішніх показників. Наприкінці року можливе її певне прискорення через низку внутрішніх та зовнішніх факторів. Лише у середньостроковій перспективі НБУ розраховує на повернення інфляції до цільового рівня.

    Очікується, що суттєвіше уповільнення темпів зростання цін відбудеться вже у 2027 році.

    У Національному банку наголошують, що головним джерелом ризиків для економіки України продовжує залишатися повномасштабна війна Росії проти України.

    Військові дії негативно впливають на виробництво, експорт, логістику, інвестиційну активність і споживчі настрої населення. Крім того, війна продовжує створювати значне навантаження на державний бюджет, який значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги.

    Додатковим фактором невизначеності стало загострення ситуації на Близькому Сході. У НБУ зазначають, що подальша ескалація конфлікту може вплинути на світові ціни на нафту та енергоносії, спровокувати додаткові інфляційні хвилі та ускладнити глобальну економічну ситуацію.

    Не менш важливим залишається питання своєчасного надходження зовнішнього фінансування. Україна продовжує значною мірою покривати бюджетний дефіцит завдяки підтримці міжнародних партнерів. Будь-які затримки або скорочення такої допомоги можуть створити додатковий тиск на державні фінанси та валютний ринок.

    Облікова ставка є головним інструментом грошово-кредитної політики Національного банку. Саме через неї регулятор впливає на вартість грошей в економіці.

    Фактично це відсоток, під який НБУ надає ресурси комерційним банкам. Від її рівня залежить, під які ставки банки видаватимуть кредити та залучатимуть депозити.

    Коли облікова ставка висока, кредити стають дорожчими, а депозити — більш вигідними для вкладників. Це стимулює громадян більше заощаджувати та менше витрачати, що допомагає стримувати інфляцію.

    Якщо ставка знижується, кредити дешевшають, бізнес і населення активніше позичають кошти, а економічна активність зростає. Однак водночас посилюється ризик прискорення інфляції.

    Саме тому центральні банки постійно балансують між необхідністю підтримувати економіку та стримувати зростання цін.

    Для пересічних українців рішення НБУ означає, що різких змін у вартості кредитів та прибутковості депозитів найближчим часом не очікується. Банки й надалі орієнтуватимуться на нинішній рівень ставок, а гривневі заощадження залишатимуться відносно привабливими.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Нацбанк певний час утримував облікову ставку на рівні 10%.

    Однак уже в червні того ж року регулятор був змушений різко підвищити її до 25% річних. Це стало одним із наймасштабніших рішень в історії української монетарної політики.

    Метою такого кроку було захистити гривню, стабілізувати фінансову систему та стримати інфляційний тиск, який різко посилився через війну.

    На рівні 25% ставка залишалася понад рік. Лише в другій половині 2023 року, коли економічна ситуація почала поступово стабілізуватися, НБУ розпочав цикл її зниження.

    Протягом 2024 року ставка поступово скорочувалася, однак наприкінці року регулятор був змушений повернутися до жорсткішої політики через нове прискорення інфляції.

    У січні 2025 року облікову ставку підвищили до 14,5%, а вже у березні — до 15,5%. На цьому рівні вона залишалася до завершення року.

    У січні 2026 року Нацбанк розпочав новий цикл пом’якшення монетарної політики та знизив ставку до 15%. Після цього регулятор тричі поспіль залишав її без змін, що свідчить про обережний підхід до ухвалення рішень в умовах високої невизначеності.

    Таким чином, Національний банк наразі обрав вичікувальну позицію. Регулятор прагне зберегти контроль над інфляцією та валютним ринком, водночас залишаючи за собою можливість оперативно реагувати на будь-які зміни економічної ситуації. Подальша доля облікової ставки значною мірою залежатиме від темпів інфляції, ситуації на фронті, обсягів міжнародної допомоги та загального стану світової економіки.

  • Уже завтра в обігу з’являться нові 100 гривень

    Уже завтра в обігу з’являться нові 100 гривень

    Вже з 16 червня 2026 року українці почнуть отримувати в обігу оновлені банкноти номіналом 100 гривень. Національний банк України оголосив про введення в обіг модифікованої купюри, на якій з’явиться новий напис — «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Саме ця банкнота стане завершальним етапом масштабної модернізації всього банкнотного ряду гривні, яка триває вже майже два роки.

    Про це повідомили в Національному банку України.

    У регуляторі наголошують, що нова банкнота не замінює існуючі 100 гривень і не потребує жодних додаткових дій від громадян. Оновлені купюри поступово надходитимуть в обіг разом із банкнотами попередніх років випуску, які залишаються повністю чинними та зберігають статус законного платіжного засобу на всій території України.

    Головною особливістю нової банкноти стане поява патріотичного гасла «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Напис буде розміщений на зворотному боці купюри у правому верхньому куті. Водночас дизайн, кольорова гама, художнє оформлення та всі захисні елементи залишаться такими ж, як і на банкноті номіналом 100 гривень зразка 2014 року.

    У Нацбанку пояснюють, що модифікація має символічний характер і є продовженням курсу на відображення сучасної української ідентичності в елементах національної валюти. За останні роки гасло «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» стало одним із найвідоміших символів боротьби українського народу за незалежність, свободу та державність. Саме тому було ухвалене рішення розмістити його на всіх основних паперових номіналах гривні.

    Починаючи з 16 червня, Національний банк передаватиме нові купюри комерційним банкам, інкасаторським компаніям та підприємствам, які займаються обробленням готівки. Після цього банкноти поступово потраплятимуть до кас фінансових установ, банкоматів, торговельних мереж та інших суб’єктів господарювання.

    Процес заміни не буде одномоментним. Нові купюри надходитимуть у грошовий обіг поступово в міру потреби, а старі банкноти використовуватимуться паралельно ще багато років. Українці не відчують жодних обмежень під час розрахунків, адже всі випущені раніше 100 гривень залишаються повністю дійсними.

    У Національному банку окремо підкреслили, що жодного обміну грошей проводити не потрібно. Громадяни можуть і надалі використовувати банкноти попередніх років випуску для будь-яких платежів, переказів або зберігання коштів. Усі установи, підприємства та магазини зобов’язані приймати їх без будь-яких винятків.

    Введення оновленої «сотки» має особливе значення ще й тому, що завершує реформу банкнотного ряду, яка стартувала в серпні 2024 року до 33-ї річниці Незалежності України. Саме тоді Національний банк розпочав поступове оновлення гривні, додаючи на банкноти патріотичне гасло, що стало одним із символів українського спротиву російській агресії.

    Першими оновлення отримали найбільші номінали — 500 та 1000 гривень. Вони з’явилися в обігу 8 серпня 2024 року. Через кілька тижнів новий напис з’явився на банкноті номіналом 50 гривень. У серпні 2025 року Національний банк випустив оновлені 20 гривень, а в лютому 2026 року — модернізовані 200 гривень.

    Тепер черга дійшла і до одного з найпопулярніших номіналів серед українців — банкноти в 100 гривень. Після її введення в обіг усі основні паперові номінали гривні матимуть однаковий елемент оформлення у вигляді патріотичного гасла.

    Фахівці відзначають, що зміни мають не лише символічне, але й історичне значення. Національна валюта завжди відображає важливі події та цінності держави. Розміщення напису «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» на всіх банкнотах фактично фіксує один із найважливіших символів епохи боротьби України за свою незалежність і територіальну цілісність.

    Оновлення банкнотного ряду відбувається паралельно з іншими змінами у сфері готівкового обігу. На початку 2026 року Україна завершила процес вилучення з обігу паперових банкнот номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень. Їх остаточно замінили монети відповідних номіналів, які мають значно довший термін використання та є економічно вигіднішими для держави.

    Водночас Національний банк продовжує розвивати напрямок пам’ятних та ювілейних монет. Уже найближчим часом регулятор планує випустити срібну монету «30 років Конституції України» номіналом 10 гривень, яка стане частиною серії «Українська держава» та буде присвячена одному з ключових документів сучасної української державності.

    Таким чином, уже з 16 червня українці почнуть отримувати нові банкноти номіналом 100 гривень із написом «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Жодних обмінів чи спеціальних процедур проводити не потрібно — оновлені купюри поступово з’являтимуться в обігу разом зі старими банкнотами, а завершення модернізації банкнотного ряду стане ще одним символічним кроком у розвитку української національної валюти.

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    В Україні різко активізувалися розмови про можливе подорожчання долара після того, як офіційний курс американської валюти перевищив позначку 44,5 гривні, а в окремих банках та обмінних пунктах наблизився до психологічної межі у 45 гривень. Такі цифри викликали хвилю занепокоєння серед українців, адже будь-які коливання валютного ринку традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність населення.

    Станом на 9 червня Національний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Це на 16 копійок більше, ніж попереднього банківського дня. У найбільших українських банках курс продажу валюти сягнув 44,80–44,90 гривні за долар, а в окремих фінансових установах майже торкнувся позначки у 45 гривень.

    Втім, економісти закликають не панікувати та наголошують, що нинішня ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулих років. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, йдеться про планову та контрольовану корекцію курсу з боку Національного банку.

    Експерт наголошує, що фундаментальних причин для стрімкого обвалу гривні наразі немає. Україна має значний запас міжнародних резервів, які дозволяють НБУ впевнено контролювати валютний ринок та згладжувати будь-які різкі коливання. Станом на початок червня міжнародні резерви України перевищують 45 млрд доларів, що залишається одним із найвищих показників за всю історію незалежності країни.

    За словами Гетмана, Національний банк фактично проводить політику поступової девальвації гривні, яка відповідає поточним економічним умовам. Одним із головних факторів залишається значний дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна продовжує імпортувати товарів значно більше, ніж експортує.

    Олег Гетман

    За оцінками економістів, щороку країна експортує приблизно на 30 млрд доларів менше продукції, ніж імпортує. Такий дисбаланс створює постійний тиск на валютний ринок. Водночас ситуацію суттєво компенсує міжнародна фінансова допомога.

    Саме підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стабільності української економіки. Лише протягом року Україна отримує близько 50 млрд доларів грантів, кредитів, макрофінансової допомоги та інших надходжень від західних партнерів. Завдяки цьому платіжний баланс держави залишається контрольованим навіть в умовах війни.

    Економісти підкреслюють, що нинішній курс є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком якоїсь надзвичайної події чи фінансової кризи. Національний банк поступово адаптує курс до реалій економіки, не допускаючи різких стрибків.

    За прогнозами експертів, до кінця 2026 року долар може наблизитися до рівня 46 гривень, однак це буде поступове зростання, а не різка девальвація. Саме такий сценарій наразі вважається базовим для більшості аналітиків.

    Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко також зазначає, що на валютні ринки продовжують впливати глобальні фактори. Одним із них залишається напруження на Близькому Сході та конфлікт між США й Іраном, який уже позначився на світових цінах на енергоносії та фінансових ринках.

    Олег Устенко

    На думку Устенка, світові інвестори зараз перебувають у стані невизначеності. Це впливає на ціни на золото, нафту та інші активи. Однак для України головним фактором стабільності залишається не зовнішня кон’юнктура, а продовження міжнародної фінансової підтримки.

    Водночас експерти вказують на ризики, які потенційно можуть вплинути на курс гривні у майбутньому. Найсерйознішим із них називають можливе затягування або скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Для отримання наступних траншів Україна повинна виконувати умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Частина цих умов потребує ухвалення відповідних законів Верховною Радою.

    Саме тому економісти наголошують, що політична стабільність та продовження реформ сьогодні мають безпосередній вплив на валютний ринок. Якщо співпраця з міжнародними кредиторами залишатиметься стабільною, загрози різкого обвалу гривні не існує.

    На думку більшості аналітиків, сценарій із доларом по 50 гривень найближчим часом виглядає малоймовірним. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно втручатися в ситуацію та утримувати ринок від панічних настроїв.

    Таким чином, нинішній стрибок курсу долара до 45 гривень є скоріше технічним та контрольованим процесом, ніж початком нової валютної кризи. Національний банк продовжує керовану девальвацію гривні, адаптуючи курс до економічних реалій воєнного часу. Поки міжнародна підтримка залишається стабільною, експерти не бачать підстав для різкого обвалу національної валюти або неконтрольованого зростання курсу американського долара.

  • НБУ виписав рекордні штрафи на понад 320 млн грн: під удар потрапили EasyPay, City24, VUSO та банк «Авангард»

    НБУ виписав рекордні штрафи на понад 320 млн грн: під удар потрапили EasyPay, City24, VUSO та банк «Авангард»

    Національний банк України провів одну з найбільших кампаній із застосування санкцій до фінансового сектору за останній час. У травні 2026 року регулятор оштрафував один банк та дев’ять небанківських фінансових установ на загальну суму понад 320 мільйонів гривень. Причиною стали порушення вимог фінансового моніторингу, неналежний контроль за ризиковими операціями клієнтів, недоліки у перевірці політично значущих осіб, а також порушення валютного законодавства.

    Найбільші санкції отримали компанії, пов’язані з популярними платіжними сервісами EasyPay та City24. Водночас під штрафи потрапили один із найбільших страховиків країни VUSO, банк «Авангард», мікрофінансові організації та низка компаній, які здійснюють валютно-обмінні операції.

    Про застосовані заходи впливу повідомив Національний банк України. Регулятор наголосив, що санкції стали результатом перевірок систем фінансового моніторингу та контролю за виконанням вимог законодавства щодо запобігання відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

    Найбільший штраф отримало ТОВ «ФК Контрактовий дім», яке працює під брендом EasyPay. Компанія має сплатити 135,15 млн грн. Таку ж суму — 135,15 млн грн — Нацбанк наклав на компанію «Свіфт Гарант», яка управляє мережею платіжних терміналів City24.

    За інформацією НБУ, під час перевірок було встановлено низку порушень у роботі систем фінансового моніторингу. Зокрема, компанії неналежно здійснювали перевірку клієнтів, недостатньо контролювали операції політично значущих осіб (PEP), неправильно оцінювали ризики окремих фінансових операцій, а також не забезпечували повного надання інформації на вимогу регулятора. Подібні претензії до фінансових компаній Нацбанк висував і раніше, однак нинішні штрафи стали одними з найбільших в історії українського ринку платіжних послуг.

    Суттєвий штраф отримала і страхова компанія VUSO — 40,7 млн грн. Порушення стосувалися процедур належної перевірки клієнтів, роботи з політично значущими особами та оцінки ризиків. Також регулятор зафіксував випадки неповного виконання вимог щодо надання необхідної інформації. Саме ця новина привернула особливу увагу ринку, оскільки лише нещодавно VUSO була включена до першого переліку системно значущих страховиків України за підсумками 2025 року. Компанія входить до числа найбільших гравців сегмента non-life страхування та демонструє високі фінансові показники.

    За даними ринку, у першому кварталі 2026 року чистий прибуток VUSO склав майже 158 млн грн. Обсяг страхових премій перевищив 1,3 млрд грн, а клієнтська база налічує близько 2,5 млн фізичних осіб і понад 4 тисячі корпоративних клієнтів. Саме тому штраф викликав резонанс серед учасників страхового ринку.

    Додаткового значення новині додає інформація про можливу зміну власника компанії. На початку червня Forbes Ukraine повідомив, що інвестиційна група Dragon Capital веде переговори щодо придбання VUSO. Потенційна угода може стати однією з найбільших на страховому ринку останніх років.

    Серед банків під санкції потрапив банк «Авангард». Його оштрафували на 2 млн грн. За висновками НБУ, фінансова установа неналежним чином виявляла підозрілі операції клієнтів, недостатньо аналізувала транзакції та не повною мірою застосовувала ризик-орієнтований підхід. Окрім штрафу, банк отримав письмові застереження щодо вдосконалення внутрішніх процедур фінансового моніторингу та усунення недоліків у звітності валютних операцій.

    Цікаво, що банк «Авангард» уже тривалий час перебуває у центрі уваги фінансового ринку через зміну структури власності. Раніше Нацбанк вимагав від групи ICU продати установу через регуляторні питання щодо структури володіння активом. Серед потенційних покупців медіа називали компанії, пов’язані з великим українським бізнесом.

    Ще один великий штраф отримала компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» — понад 6,1 млн грн. Регулятор встановив порушення вимог фінансового моніторингу, недоліки під час перевірки клієнтів та неналежне виконання приписів НБУ.

    Компанія «А Фінанс» має сплатити 800 тисяч гривень за порушення правил здійснення валютно-обмінних операцій. Під час перевірки з’ясувалося, що клієнтам не завжди видавали розрахункові документи, а один із пунктів обміну валют працював без належної системи відеофіксації.

    Майже аналогічний штраф — 799 тисяч гривень — отримала фінансова компанія «МБК». Регулятор виявив порушення у сфері перевірки клієнтів, організації фінансового моніторингу та надання інформації Нацбанку.

    Окремі санкції стосувалися компаній, які працюють на ринку валютно-обмінних операцій. «Ломбард №1» оштрафували на 200 тисяч гривень через невидачу клієнтам касових документів та порушення вимог до відеоконтролю. Компанія «Альянс Капітал Груп» отримала штраф у 100 тисяч гривень за схожі порушення. Щодо компанії «Альфа-Інвест Груп» Нацбанк обмежився письмовим застереженням.

    Експерти зазначають, що нинішня хвиля штрафів є частиною загальної стратегії НБУ щодо посилення контролю за фінансовим сектором. Особливий акцент регулятор робить на боротьбі з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та виконанням міжнародних стандартів FATF. Найчастіше серед порушень останніх років НБУ фіксує проблеми із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, перевіркою клієнтів та контролем підозрілих фінансових операцій.

    На тлі інтеграції України до європейського фінансового простору вимоги до банків, страхових компаній та фінансових сервісів продовжують посилюватися. Саме тому ринок очікує, що подібні перевірки та санкції можуть стати регулярною практикою вже найближчими роками.

  • НБУ попереджає про нову фішингову атаку з фейковими листами

    НБУ попереджає про нову фішингову атаку з фейковими листами

    Національний банк України повідомив про нову масштабну шахрайську кампанію, спрямовану на українських користувачів електронної пошти. Йдеться про фішингову схему, у межах якої зловмисники масово розсилають листи зі шкідливими вкладеннями, видаючи їх за офіційні повідомлення регулятора.

    Про це НБУ повідомив у своєму Telegram-каналі, наголосивши на зростанні активності кіберзлочинців та підвищеній складності нової хвилі атак.

    За даними регулятора, шахраї використовують різні електронні адреси, які не мають жодного відношення до офіційних каналів Національного банку України, однак у полі «відправник» намагаються створити враження, що листи надходять від НБУ. Для більшої правдоподібності зловмисники копіюють візуальне оформлення повідомлень, стилістику текстів і навіть елементи дизайну, схожі на офіційний сайт регулятора.

    У таких листах міститься заклик перейти за посиланням або завантажити архів із нібито важливими документами, звітами або службовою інформацією. Однак, як підкреслюють у Нацбанку, реальний вміст архівів становить шкідливе програмне забезпечення. Його основне завдання — отримати несанкціонований віддалений доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні дані, паролі, банківську інформацію або іншу конфіденційну інформацію.

    У НБУ звертають увагу, що такі атаки можуть бути особливо небезпечними для державних службовців, працівників фінансового сектору, бізнесу та громадян, які неуважно ставляться до перевірки джерела електронних листів.

    Окремо в Національному банку підкреслили, що всі офіційні повідомлення установи надходять виключно з корпоративних електронних адрес, які мають домен @bank.gov.ua. Будь-які інші адреси, навіть якщо вони візуально схожі, не є офіційними каналами комунікації регулятора.

    Фахівці з кібербезпеки НБУ також закликали користувачів не відкривати підозрілі вкладення, не переходити за невідомими посиланнями та не завантажувати файли з листів, які викликають сумнів. У разі отримання таких повідомлень рекомендується одразу видаляти їх без відкриття вкладень і, за можливості, повідомляти про інцидент відповідні служби кіберзахисту.

    У Нацбанку нагадали, що подібні атаки часто мають хвильовий характер і можуть повторюватися з використанням різних тем — від нібито офіційних документів до фінансових звітів або термінових повідомлень про «перевірки» чи «оновлення даних».

    Також регулятор звернув увагу на те, що шахрайські кампанії дедалі частіше використовують соціальну інженерію — методи психологічного впливу, які змушують користувача діяти поспіхом, не перевіряючи інформацію. Саме тому головна мета таких листів — створити відчуття терміновості та змусити людину відкрити вкладення або перейти за посиланням.

    Нагадаємо, у лютому інтернет-магазин нумізматичної продукції НБУ тимчасово зазнав перебоїв у роботі через кібератаку на компанію-підрядника. Тоді в регуляторі не виключали, що отримані дані користувачів можуть бути використані для подальших фішингових кампаній, і попереджали про ризик появи нових шахрайських схем із використанням цієї інформації.

    У Національному банку України підкреслюють, що кіберзагрози залишаються однією з ключових викликів цифрової безпеки в країні, а користувачам слід регулярно оновлювати засоби захисту, перевіряти джерела листів і дотримуватися базових правил цифрової гігієни.