Daypolitico

Позначка: Національний Банк України

  • ДБР порушило справу щодо підробки диплома главою НБУ Андрієм Пишним

    ДБР порушило справу щодо підробки диплома главою НБУ Андрієм Пишним

    Як повідомляє УНІАН, Шевченківський райсуд Києва зобов’язав ДБР внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування ймовірної підробки документів про профільну освіту голови НБУ Андрія Пишного.

    Відповідно до матеріалів справи, Пишний не навчався у Сумському філіалі “Університету сучасних знань”, проте на його ім’я оформили документи, які дозволили йому вступити одразу на четвертий курс банківської академії та отримати диплом.

    ФОТО: Ухвала Шевченківського райсуду м Києва про зобов’язання ДБР відкрити кримінальну про підроблений диплом Пишного

    Нагадаємо, детально про головні корупційні скандали за участю Андрія Пишного, в тому числі про підроблений диплом глави Нацбанку, читайте у нашому журналістському розслідуванні – Під главою НБУ “захиталось крісло”.

    Зокрема, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Також, у фінансових колах загальновідома арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна.  Арт-галерея слугувала неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Під час таких зустрічей впливові фінансисти та бізнесмени мали можливість через “благодійні внески” повирішувати з Пишним свої питання. Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Також, раніше ми писали, що Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів НБУ на фоні ймовірної відставки

     

  • НБУ оштрафував Райффайзен Банк і «Український капітал» майже на 59 млн грн: що стало причиною

    НБУ оштрафував Райффайзен Банк і «Український капітал» майже на 59 млн грн: що стало причиною

    Національний банк України у липні 2026 року застосував заходи впливу до низки банків та небанківських фінансових установ за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства. Найбільші штрафи отримали банк «Український капітал» та Райффайзен Банк. Загальна сума санкцій лише щодо цих двох банків перевищила 58 млн гривень. Про це повідомив Національний банк України у щомісячному звіті про застосовані заходи впливу.

    Найбільший штраф регулятор наклав на банк «Український капітал». Фінустанова отримала одразу два фінансові стягнення: перше — у розмірі 40,545 млн грн, друге — 2 млн грн. Таким чином, загальна сума штрафів для банку склала 42,545 млн грн.

    Другим за розміром санкцій став Райффайзен Банк, який у липні отримав штраф у 16,1 млн грн. Як і в інших випадках, рішення Національного банку пов’язане з порушеннями вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також окремих норм валютного законодавства.

    Окрім банків, санкції отримали й кілька небанківських фінансових установ. Зокрема:

    • ТОВ «ФК «ГРОУВЕЙ» — штраф 799 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» — 595 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «ФОРВАРД ФІНАНС» — 459 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «РОЯЛ ФІНАНС 1» — 391 тис. грн;
    • ТОВ «ФІНЕТИКА» — 51 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «МЕГА ФІНАНС» — 51 тис. грн;
    • ТОВ «ДЖИВВАЙП ФІНАНС» — 17 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «МАНІ РЕПАБЛІК» — 17 тис. грн.

    Усі зазначені заходи впливу пов’язані з порушеннями у сфері фінансового моніторингу та валютного регулювання.

    Фінансовий моніторинг є одним із ключових напрямів нагляду Національного банку. Законодавство зобов’язує банки та інші фінансові установи здійснювати належну перевірку клієнтів, оцінювати ризики фінансових операцій, виявляти підозрілі транзакції, повідомляти про них уповноважені державні органи та виконувати вимоги щодо санкційної політики. Крім того, установи повинні дотримуватися правил валютного законодавства та забезпечувати належну організацію внутрішніх процедур контролю.

    У попередніх рішеннях Національний банк детально пояснював, що найпоширенішими порушеннями, за які застосовуються фінансові санкції, є неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, недостатня перевірка клієнтів, невиконання вимог щодо внутрішніх процедур фінансового моніторингу, а також порушення порядку здійснення валютних операцій. Саме такі порушення найчастіше стають підставою для накладення штрафів на банки та фінансові компанії.

    Водночас сам факт накладення штрафу не означає застосування інших обмежувальних заходів щодо роботи банку чи його клієнтів. У більшості випадків йдеться саме про фінансову санкцію та вимогу усунути виявлені порушення у визначені регулятором строки. Якщо порушення не усуваються або мають системний характер, Національний банк може застосовувати й інші заходи впливу, передбачені законодавством.

    Практика застосування штрафів до банків і небанківських фінансових установ є регулярною. Так, місяцем раніше Національний банк застосував санкції до кількох українських банків, серед яких ПУМБ, а також до небанківської фінансової установи «Ай Ломбард». Тоді найбільший штраф серед банків становив 10 млн грн і також був пов’язаний із порушеннями вимог фінансового моніторингу.

    Регулятор наголошує, що системний контроль за виконанням законодавства у сфері фінансового моніторингу залишається одним із пріоритетів банківського нагляду. Це особливо актуально в умовах воєнного стану, коли фінансова система має забезпечувати прозорість операцій, протидіяти легалізації незаконних доходів, фінансуванню тероризму та обходу міжнародних санкцій. З цією метою НБУ продовжує проводити перевірки банків та фінансових компаній, а в разі виявлення порушень застосовує передбачені законом заходи впливу.

  • В Україні випустять монету на честь Іоана Павла II: НБУ пояснив, чому його слова сьогодні звучать особливо

    В Україні випустять монету на честь Іоана Павла II: НБУ пояснив, чому його слова сьогодні звучать особливо

    Національний банк України вирішив випустити у 2026 році нову пам’ятну монету, присвячену святому Папі Римському Іоану Павлу II. Її поява буде приурочена до 25-річчя одного з найважливіших папських візитів у новітній історії України — Апостольської подорожі понтифіка до Києва та Львова у червні 2001 року.

    Про рішення офіційно повідомив Національний банк. Ідею майбутньої монети представили голова НБУ Андрій Пишний та посол України при Святому Престолі Андрій Юраш. Водночас остаточного дизайну поки немає: Нацбанк лише розпочинає роботу над випуском, а номінал, тираж, художнє оформлення та дату введення монети в обіг обіцяє повідомити окремо.

    Саме цього року виповнюється чверть століття від поїздки Іоана Павла II до України, яка тривала з 23 до 27 червня 2001 року. Папа відвідав Київ і Львів, зустрічався з представниками влади, церков, інтелігенції та молоді, служив літургії різних обрядів і говорив про місце України у Європі. Офіційний архів Ватикану зберігає програму тієї подорожі та тексти його виступів.

    Фраза 2001 року, яка сьогодні звучить зовсім інакше

    Пояснюючи вибір постаті для нової монети, Андрій Пишний нагадав слова понтифіка, сказані одразу після прибуття в Україну.

    Ще у 2001 році Іоан Павло II говорив про Україну як про європейську державу з власною культурою, історією та правом самостійно визначати майбутнє. НБУ особливо виділяє його тезу про те, що Україна має «виразне європейське покликання».

    Для України 2026 року ці слова мають уже зовсім інший політичний та історичний контекст.

    Коли понтифік вимовляв їх, до Революції Гідності залишалося понад десять років, російська окупація Криму та війна на Донбасі ще здавалися немислимими, а повномасштабне вторгнення РФ було більш ніж за два десятиліття попереду.

    За словами Пишного, Іоан Павло II вже тоді бачив Україну не як буферну територію між Росією та Заходом, а як самостійну європейську націю.

    Під час церемонії прибуття 23 червня 2001 року сам понтифік назвав себе другом українського народу. В офіційному тексті його промови збереглися слова про довгоочікуваний візит та Україну як землю з глибокою християнською традицією.

    Візит тривав п’ять днів

    Апостольська подорож Іоана Павла II до України була надзвичайно насиченою.

    23 червня він прибув до Києва. Там відбулися зустрічі з представниками державної влади, політичних, наукових і культурних кіл.

    24 червня понтифік відслужив месу на аеродромі «Чайка», а також зустрівся з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

    Наступного дня у Києві відбулася Божественна літургія візантійського обряду.

    Після цього Іоан Павло II вирушив до Львова, де 26 і 27 червня відбулися богослужіння та беатифікації. Він також зустрівся з молоддю на Сихові. Завершився візит 27 червня церемонією прощання у Львівському аеропорту.

    Це була перша поїздка глави Римо-католицької церкви до незалежної України.

    Понтифік говорив не лише про Європу

    Для Національного банку важливий ще один вимір спадщини Іоана Павла II — його роль у польсько-українському примиренні.

    Папа, який сам був поляком, неодноразово закликав два народи не дозволяти трагічним сторінкам минулого визначати їхнє майбутнє.

    Особливо відомим стало його звернення 2003 року, присвячене 60-м роковинам трагічних подій на Волині.

    У посланні до представників українського і польського церковного середовища Іоан Павло II говорив про необхідність чесного осмислення минулого, взаємного прощення та звільнення від пам’яті, побудованої на образі й помсті. Він наголошував, що співпраця без взаємної відкритості залишатиметься крихкою.

    Ця частина його спадщини сьогодні особливо актуальна на тлі нових суперечок між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті.

    У НБУ прямо наголосили, що заклики понтифіка до польсько-українського порозуміння у 2026 році набувають нового змісту.

    Майбутня монета стане ще одним символом зв’язку України та Польщі

    Випуск не буде першим нумізматичним проєктом НБУ, пов’язаним із Польщею.

    У 2023 році Національний банк України разом із польським Narodowy Bank Polski створив набір срібних пам’ятних монет «Дружба та братство – найбільше багатство».

    Проєкт був присвячений українсько-польській солідарності та допомозі, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення. НБУ тепер прямо називає монету на честь Іоана Павла II продовженням цієї нумізматичної традиції.

    Нова монета матиме водночас український, польський і ватиканський символічний контекст.

    Іоан Павло II народився як Кароль Войтила у Польщі, став першим за кілька століть неіталійцем на папському престолі та однією з найвпливовіших постатей кінця ХХ століття. Його понтифікат тривав від 1978 до 2005 року.

    На заході згадали загиблого польського волонтера

    Оголошення рішення НБУ мало і трагічний сучасний контекст.

    Під час презентації Андрій Пишний згадав польського волонтера Марека Русека-Вольського, який загинув у Харкові 27 липня після удару російського дрона по його автомобілю.

    За даними НБУ, волонтер із 2023 року регулярно приїжджав в Україну та доставляв гуманітарну допомогу людям у східних регіонах.

    Пишний пов’язав його історію з поняттям польсько-української солідарності, наголосивши, що в таких випадках вона перестає бути дипломатичною формулою і перетворюється на конкретні людські вчинки.

    Посол України у Ватикані назвав монету елементом дипломатії

    Андрій Юраш наголосив, що майбутня пам’ятна монета матиме значення не лише для колекціонерів.

    На його думку, вона стане також інструментом культурної та публічної дипломатії України у відносинах зі Святим Престолом і Польщею.

    Посол нагадав, що Іоан Павло II під час поїздок Польщею регулярно приділяв увагу українським громадам і підтримував діалог між двома народами.

    Саме тому майбутній випуск НБУ має відображати не тільки релігійну роль понтифіка, а й його внесок у формування українсько-польського порозуміння та підтримку європейського вибору України.

    Якою буде монета — поки таємниця

    Найбільш цікаві для колекціонерів характеристики Національний банк наразі не розкриває.

    Невідомими залишаються номінал, метал, розмір, тираж і художня композиція.

    НБУ лише підтвердив, що монету введуть в обіг до кінця 2026 року, а робота над нею вже починається. Деталі дизайну і презентації обіцяють оголосити пізніше.

    Тому зображення Іоана Павла II на аверсі чи реверсі, використання силуетів Києва або Львова чи знаменитої фрази про європейське покликання України наразі залишаються лише можливими варіантами — офіційного дизайну НБУ ще не представляв.

    Проте сама концепція нового випуску вже зрозуміла. Це має бути не просто монета на честь релігійного діяча, а пам’ять про історичний момент, коли глава Католицької церкви ще у 2001 році говорив про місце України в Європі та необхідність примирення між українцями й поляками.

    Через 25 років, під час великої війни та нового етапу боротьби України за своє європейське майбутнє, ці два мотиви — європейський вибір і примирення із сусідами — фактично стали центральними для майбутньої пам’ятної монети.

  • НБУ відреагував на заяву “Укрпошти” про ІПН у квитанціях

    НБУ відреагував на заяву “Укрпошти” про ІПН у квитанціях

    Національний банк України спростував інформацію про нібито нові вимоги щодо обов’язкового зазначення податкового номера та повного номера банківської картки у квитанціях під час оплати житлово-комунальних послуг. Регулятор заявив, що жодних таких змін не запроваджував, а поширена “Укрпоштою” інформація не відповідає чинному законодавству. Водночас у НБУ повідомили, що перевірять практику оформлення платіжних документів компанією.

    Про це повідомляє пресслужба Національного банку України.

    У Нацбанку наголосили, що твердження про обов’язкове зазначення на квитанціях реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та повного номера банківської картки є недостовірними.

    У регуляторі підкреслили, що такі заяви не відповідають змісту чинних нормативно-правових актів НБУ та викривляють встановлені ним правила.

    У Національному банку пояснили, що основні вимоги до оформлення платіжних документів діють ще з 2022 року після набрання чинності Законом України “Про платіжні послуги” та Інструкцією №163.

    При цьому зміни до Інструкції, які почали діяти у березні 2026 року, навпаки спростили процедуру оформлення документів під час оплати житлово-комунальних послуг.

    Зокрема, під час безготівкової оплати комунальних послуг не потрібно зазначати прізвище, ім’я та по батькові платника, а також його податковий номер ані у платіжній інструкції, ані у квитанції.

    У випадку готівкової оплати, відповідно до правил, що діють ще з 2018 року, у квитанції зазначається лише прізвище, ім’я та по батькові платника.

    Окремо Нацбанк спростував інформацію про нібито обов’язковий друк повного номера банківської картки. У регуляторі пояснили, що номер картки може відображатися лише у замаскованому вигляді, коли частина цифр прихована. Саме такий формат відповідає міжнародним стандартам безпеки платіжних даних PCI DSS і забезпечує захист персональної інформації клієнтів.

    Також НБУ наголосив, що для “Укрпошти” не існує жодних окремих вимог чи винятків. Правила є однаковими для всіх надавачів платіжних послуг — як банків, так і небанківських фінансових установ. Крім того, усі учасники ринку отримали однаковий шестимісячний перехідний період для адаптації до оновлених вимог.

    Після публічних заяв “Укрпошти” Національний банк повідомив, що проведе перевірку практики оформлення платіжних документів компанією на відповідність вимогам законодавства та нормативно-правових актів щодо захисту прав споживачів платіжних послуг.

    У НБУ також закликали учасників ринку відповідально ставитися до публічних коментарів щодо регуляторних вимог.

    У регуляторі наголосили, що суспільна дискусія повинна базуватися на точному змісті нормативних документів, а свідоме поширення інформації, яка викривляє вимоги Національного банку або приписує йому норми, яких він не встановлював, є неприпустимим.

    Нагадаємо, раніше в “Укрпошті” заявили, що з 1 серпня компанія нібито змушена друкувати у квитанціях персональні дані платників, зокрема ПІБ, ІПН та повний номер банківської картки. У компанії повідомили, що не підтримують такі вимоги та звернулися до органів влади із проханням переглянути відповідні норми. Після цього Національний банк офіційно заявив, що таких вимог не встановлював.

  • Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Як повідомляє близький до фінансових кіл ТГ канал ВІЙ, глава НБУ Андрій Пишний, на фоні ймовірної відставки, намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів Нацбанку.

    Зокрема, у фінансових колах відмічають цікаву тенденцію з приховування доходу менеджменту Нацбанку та уникнення декларування майнових змін у відповідності до ЗУ “Про запобігання корупції”.

    Так, згідно даних НАЗК доходи правління НБУ у вигляді зарплат за 2025 рік склали:

    Голова НБУ Андрій Пишний – 7,02 млн гривень;

    Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук – 6,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Юрій Гелетій – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський- 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Ярослав Матузка – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ  Дмитро Олійник – 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Олексій Шабан – 5,6 млн гривень.

    Нагадаємо, Законом «Про запобігання корупції» передбачається, що у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку декларантом на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів декларант повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єктів декларування.

    Тобто, якщо разова місячна виплата менеджменту НБУ становить більше 166 тис гривень, оприлюднюється в реєстрі НАЗК.

    Але у Правління Нацбанку, як і у директорів департаментів, не спостерігаються регулярні повідомлення, хоча їх зарплата становить в середньому 400-500 тис гривень на місяць.

    Важливими аспектами при визначенні суттєвої зміни є саме разова операція одержання доходу, купівля майна чи здійснення видатку, а не сукупний дохід чи витрати за певний період.

    За інформацією джерел в Нацбанку, щоб не привертати увагу до мільйонних виплат Андрій Пишний дав вказівку бухгалтерії здійснювати дроблення зарплат на декілька виплат до граничної суми. Виключення – соціальні виплати, дохід та проценти від погашення ОВДП, тобто те, що це приховати неможливо.

    Водночас, аванс має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час (50%). У розрахунку авансу бере участь «голий» оклад, без надбавок, доплат, у тому числі й доплати до МЗП та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

    Таким чином бухгалтерія Андрія Пишного вимальовує особисті схеми та щотижнево виплачує менеджменту Нацбанку зарплату з метою не перевищення граничної суми в 166 тис гривень.

    Це є свідченням повного ігнорування антикорупційних законів, а також приховування неймовірної індексації зарплат під час військового стану.

    На прикладі директора департаменту внутрішнього аудиту Олени Авраменко, яка була призначена у 2024 році, можна відслідкувати «індексацію» зарплати даній категорії. В порівнянні з зарплатою попереднього директора Вадима Миронюка її дохід збільшився на 2 млн гривень на рік. Тепер він на рівні Правління – 6 млн гривень на рік.

    Аналогічна ситуація з подругою Пишного – директором департаменту комунікацій Юлією Євтушенко.

    Наведені у матеріалі факти мають стати підґрунтям для вивчення операції бухгалтерії Нацбанку яки започаткував Андрій Пишний.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний.

    Про основні скандали за участі Андрія Пишного на посаді глави Нацбанку читайте у нашому журналістському розслідуванні: Під главою НБУ “захиталось крісло”.

     

     

     

     

  • Після резонансу навколо 2000 гривень: син Василя Стуса вперше зустрівся з головою НБУ

    Після резонансу навколо 2000 гривень: син Василя Стуса вперше зустрівся з головою НБУ

    Голова правління громадської спілки “СтусЦентр” Дмитро Стус провів зустріч із головою Національного банку України Андрієм Пишним, під час якої сторони обговорили створення нової банкноти номіналом 2000 гривень із зображенням видатного українського поета-шістдесятника Василя Стуса. Зустріч відбулася 21 липня 2026 року та стала майданчиком для відкритого діалогу щодо концепції нової купюри, її символічного значення та подальшої співпраці. Про це повідомила громадська спілка “СтусЦентр”.

    У переговорах також взяли участь представники Національного банку України та представник Lobby Club Сергій Колісник, який долучився до організації зустрічі. Основною темою обговорення стали художня концепція майбутньої банкноти, її символіка та роль у популяризації творчої спадщини Василя Стуса як одного з найвідоміших українських поетів-дисидентів і символів боротьби за свободу та людську гідність.

    За інформацією “СтусЦентру”, учасники зустрічі підтвердили спільне прагнення гідно вшанувати пам’ять поета, чия постать стала моральним орієнтиром для багатьох поколінь українців. Окрему увагу сторони приділили можливим спільним проєктам, спрямованим на популяризацію творчої спадщини Стуса як в Україні, так і за її межами. За підсумками зустрічі було досягнуто домовленостей про розвиток співпраці між Національним банком України, громадською спілкою “СтусЦентр” та Lobby Club.

    Дмитро Стус позитивно оцінив рішення Національного банку присвятити нову банкноту його батькові. За його словами, Василь Стус є символом людської та національної гідності, а поява його портрета на новій купюрі стане важливим кроком у збереженні історичної пам’яті та популяризації української культури.

    У громадській спілці також подякували Національному банку за відкритість до діалогу, прозорість та готовність співпрацювати над реалізацією суспільно важливого культурного проєкту. Там наголосили, що саме партнерство між державними установами та громадським сектором є найкращою основою для вшанування видатних постатей української історії.

    Нагадаємо, раніше голова НБУ Андрій Пишний повідомив про запровадження нової банкноти номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса. Введення її в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У Національному банку вже пояснили, що нова купюра поступово інтегруватиметься у готівковий обіг, а банкомати та інші платіжні системи будуть адаптовані до роботи з нею.

  • Близьке оточення Івана Виговського отримало контроль над банком “Український капітал” – блогер Володимир Бондаренко

    Близьке оточення Івана Виговського отримало контроль над банком “Український капітал” – блогер Володимир Бондаренко

    Як повідомляє блогер Володимир Бондаренко з посиланням на власні джерела, близькі соратники міністра внутрішніх справ Івана Вигівського – Олексій Комінарець та Віталій Кшановський, купують 20% акцій Банку “Український Капітал”.

    Як стверджує Бондаренко, 20% акцій Банку “Український Капітал” фактично оформляються на фунтів близького оточення Івана Виговського. Зокрема, Олексій Комінарець традиційно виступає номіналом-адвокатом.

    Олексій Кшановський також є співзасновником благодійного фонду “ВГ “До Мрії” разом із Вачаганом Ростомяном та його сином Давидом. Брат Вачагана – Сейран Ростомян – разом з Микитою Ільїним та В’ячеславом Даниленком заснував “Престиж-Інвест Груп”.

    Їх родини представляють один із наймогутніших поліцейсько-прокурорських кланів країни — клан Яреми-Гелетея. Саме завдяки цьому клану Іван Вигівський зробив стрімку кар’єру: від Очакова до міністра МВС. Яремівці вже мали свій “Авантбанк”. Тепер, судячи з усього, їм потрібен ще один банк.

    Як ми писали раніше, через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів топових чиновників, а до незаконної діяльності банку “Український капітал” причетний заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник та голова НБУ Андрій Пишний, який не може не бути поінформованим про дії свого підлеглого.

  • Долар готується до нового ривка: економісти назвали межу, до якої може впасти гривня

    Долар готується до нового ривка: економісти назвали межу, до якої може впасти гривня

    Український валютний ринок у другій половині липня може залишатися відносно стабільним, однак економісти не виключають поступового подорожчання долара до 45–45,5 гривні. Подальша динаміка залежатиме від політики Національного банку, попиту населення та бізнесу на валюту, обсягів міжнародної допомоги, ситуації на енергетичному ринку і можливого загострення на Близькому Сході.

    Станом на 17 липня Національний банк установив офіційний курс долара на рівні 44,6173 гривні. Порівняно з попереднім днем американська валюта подешевшала приблизно на 13 копійок. Офіційний курс євро, навпаки, зріс до 51,1649 гривні. Таким чином, побоювання щодо негайного подолання доларом психологічної межі у 45 гривень поки не справдилися.

    На готівковому ринку ситуація також залишалася контрольованою. У середньому українські банки 17 липня купували долар приблизно по 44,41 гривні, а продавали по 44,88 гривні. В обмінних пунктах середній курс продажу перебував біля 44,72 гривні. На міжбанківському ринку торги проходили приблизно в межах 44,65–44,68 гривні за долар.

    Попри це, експерти попереджають, що нинішня стабільність не гарантує збереження таких самих значень до кінця місяця. Ринок перебуває під впливом одразу кількох факторів, частина з яких не залежить безпосередньо від економічної ситуації в Україні.

    Що прогнозує Олег Пендзин

    Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає найбільш імовірним сценарій, за якого гривня до кінця липня залишатиметься приблизно на нинішніх позиціях, передає ТСН. На готівковому ринку долар, за такої ситуації, може продаватися поблизу 45 гривень без різких і тривалих стрибків.

    Водночас економіст називає головним зовнішнім ризиком можливе загострення протистояння між Сполученими Штатами та Іраном. Особливе значення має безпека судноплавства через Ормузьку протоку, якою транспортується значна частина світових поставок нафти.

    У разі нової ескалації, блокування маршрутів або зростання загрози для танкерів нафтові котирування можуть піднятися. Для України це означатиме збільшення вартості імпортованого пального та додатковий попит на іноземну валюту з боку імпортерів. За такого сценарію, на думку Пендзина, готівковий курс може наблизитися до 45,5 гривні за долар, а офіційний курс НБУ — перевищити позначку у 45 гривень.

    Водночас такий прогноз є сценарним, а не гарантованим. Сам факт зростання світових цін на нафту не означає автоматичного стрибка курсу на відповідну величину. Остаточний вплив залежатиме від тривалості подорожчання енергоресурсів, дій Нацбанку, структури імпорту та пропозиції валюти на українському ринку.

    Два сценарії Андрія Шевчишина

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин оцінює ситуацію дещо обережніше. На його думку, оптимістичний сценарій, розрахований для першої половини липня, поки загалом реалізувався.

    Національний банк упродовж більшої частини першої половини місяця утримував офіційний курс долара приблизно в коридорі 44,50–44,80 гривні. Лише 15 липня показник наблизився до 44,88 гривні, після чого знову почав знижуватися.

    За оптимістичного сценарію НБУ й надалі не дозволятиме офіційному курсу надовго закріпитися вище 45 гривень. У такому разі гривня завершить липень без значної девальвації, а коливання на готівковому ринку залишаться помірними.

    Базовий сценарій Шевчишина передбачає поступове послаблення гривні приблизно до 45,5 гривні за долар. Тоді готівковий долар може продаватися в діапазоні від 45 до 45,75 гривні, а євро — від 51,25 до 52 гривень.

    Аналітик оцінює вірогідність оптимістичного розвитку подій у 60%, а базового — у 40%. Тобто більш імовірним він усе ж вважає збереження керованого та відносно стабільного курсу.

    Ключовим сигналом стане поведінка офіційного курсу протягом найближчих торговельних сесій. Якщо НБУ продовжить утримувати долар нижче психологічного рівня 45 гривень, це свідчитиме про достатню пропозицію валюти та готовність регулятора згладжувати підвищений попит.

    Різких стрибків поки не прогнозують

    Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський також очікує певного подорожчання американської валюти до кінця липня. Однак, за його оцінкою, воно відбуватиметься поступово.

    Економіст не очікує повторення швидкого підвищення курсу, яке спостерігалося в окремі дні 13–15 липня. На його думку, долар рухатиметься у плавному висхідному тренді в межах, які фактично визначатиме валютна політика Національного банку.

    Максимальним орієнтиром до завершення місяця Забловський називає близько 45,5 гривні за долар. При цьому йдеться не обов’язково про офіційний курс НБУ: у банківських касах та обмінниках ціна продажу традиційно може бути вищою через валютний спред і комерційну політику конкретної установи.

    Як НБУ впливає на курс гривні

    Після переходу від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості Національний банк не встановлює незмінну вартість долара, однак продовжує активно впливати на валютний ринок. Регулятор продає валюту з міжнародних резервів, коли попит суттєво перевищує пропозицію, та намагається не допустити різких курсових стрибків.

    Тому короткострокова динаміка гривні значною мірою залежить не лише від настроїв населення або бізнесу, а й від обсягів валютних інтервенцій НБУ. Саме регулятор залишається найбільшим продавцем валюти на міжбанківському ринку.

    Водночас Нацбанк не зобов’язаний утримувати конкретне числове значення курсу. Його основне завдання полягає у збереженні цінової та фінансової стабільності й згладжуванні небезпечних коливань, а не в захисті певної позначки будь-якою ціною.

    Що ще може послабити гривню

    Крім геополітики та нафтових цін, на курс впливає сезонне зростання імпорту. Україна закуповує за кордоном енергоресурси, техніку, обладнання, транспортні засоби та значну кількість споживчих товарів. Для розрахунків імпортерам потрібні долари та євро, що збільшує попит на валюту.

    Додатковим фактором може стати підготовка до опалювального сезону. Через російські атаки на енергетичну та газовидобувну інфраструктуру потреба в імпорті палива, газу й обладнання може зрости. Це створюватиме додаткове навантаження на валютний ринок.

    Водночас гривню підтримують міжнародна фінансова допомога, валютні надходження від експорту, перекази українців із-за кордону та значні міжнародні резерви. Тому навіть у разі поступового подорожчання долара економісти наразі не прогнозують неконтрольованої девальвації.

    Чи варто чекати долар по 45,5 гривні

    Позначка 45,5 гривні залишається реалістичним, але не базовим для всіх експертів сценарієм. Для її досягнення має збігтися кілька факторів: зростання попиту на валюту, погіршення зовнішньої ситуації, подорожчання імпорту та готовність Нацбанку дозволити гривні дещо послабитися.

    Станом на 17 липня офіційний курс перебував нижче 44,62 гривні, а середня ціна продажу готівкового долара — нижче 45 гривень. Це означає, що для досягнення прогнозованої верхньої межі валюті необхідно подорожчати ще приблизно на 60–90 копійок, залежно від сегмента ринку.

    Найімовірнішим сценарієм до кінця липня залишається контрольоване коливання курсу без валютного шоку. Долар може поступово наблизитися до 45 гривень або тимчасово перевищити цю позначку на готівковому ринку. Проте значно сильніше падіння гривні наразі не є основним прогнозом опитаних економістів.

    Українцям, які планують купувати валюту, експерти традиційно радять не орієнтуватися лише на гучні прогнози та не вкладати всі кошти в долари або євро після короткочасного стрибка. Курсові прогнози залежать від великої кількості змінних і не можуть гарантувати конкретної вартості валюти у визначений день.

  • Після хвилі критики НБУ змінить дизайн нової банкноти у 2 000 гривень

    Після хвилі критики НБУ змінить дизайн нової банкноти у 2 000 гривень

    Національний банк України внесе зміни до дизайну нової банкноти номіналом 2 000 гривень після зауважень представників дизайнерської спільноти. Регулятор повідомив, що оновить шрифтове оформлення напису номіналу, аби усунути будь-які асоціації з дизайнерськими роботами російського походження. При цьому дата введення нової банкноти в обіг залишиться незмінною — вона з’явиться 4 вересня 2026 року.

    Про це повідомив Національний банк України.

    У НБУ пояснили, що після офіційної презентації нової банкноти уважно проаналізували зауваження українських дизайнерів, які звернули увагу на стилістичну схожість напису номіналу з однією з неофіційних кириличних адаптацій шрифту Bickham Script, яку пов’язують із російською дизайнеркою.

    У регуляторі наголосили, що під час створення дизайну банкноти жодних сторонніх шрифтових пакетів або неліцензійних рішень не використовували. За словами представників Нацбанку, художники працюють у спеціальному захищеному програмному середовищі, де всі графічні елементи створюються вручну на основі офіційно ліцензованих шрифтів із подальшим авторським доопрацюванням.

    Попри це, в Національному банку вирішили змінити оформлення напису номіналу, підкресливши, що навіть сама поява подібних асоціацій є неприйнятною в умовах війни з Росією.

    Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що банкнота із зображенням українського поета Василя Стуса повинна бути бездоганною не лише з юридичного чи технічного погляду, а й у символічному вимірі. Він наголосив, що Стус є моральним символом української нації, а будь-які асоціації дизайну банкноти з громадянами країни-агресора суперечать тим цінностям, які має нести нова українська валюта.

    За словами Пишного, Національний банк не бачить юридичних порушень, адже використовує ліцензійне програмне забезпечення та власні дизайнерські напрацювання. Водночас регулятор вирішив відмовитися від будь-яких рішень, які можуть викликати дискусії щодо російського походження окремих графічних елементів.

    У НБУ уточнили, що напис номіналу на новій купюрі буде виконаний відповідно до офіційної кириличної версії шрифту Bickham Script без жодних авторських модифікацій чи стилістичних варіацій.

    У Нацбанку також наголосили, що зміни не вплинуть на графік виробництва нової банкноти. Оскільки купюра ще не була запущена у серійний друк, коригування дизайну можна внести без затримок, тому банкнота номіналом 2 000 гривень, присвячена Василю Стусу, як і планувалося, надійде в обіг 4 вересня 2026 року.

    Дискусія навколо дизайну нової банкноти виникла невдовзі після її презентації. Частина українських дизайнерів заявила, що напис номіналу візуально нагадує неофіційну кириличну адаптацію шрифту Bickham Script, яку пов’язують із російською дизайнеркою Олександрою Гофман.

    Одним із тих, хто публічно звернув увагу на проблему, став український дизайнер Богдан Гдаль. Він нагадав, що схожа ситуація вже виникала у 2019 році після презентації банкноти номіналом 1 000 гривень. Тоді, за його словами, разом зі шрифтовим дизайнером Андрієм Шевченком вони зверталися до компанії Adobe із проханням роз’яснити походження кириличної версії шрифту.

    За словами Гдаля, у відповіді компанії зазначалося, що до 2016 року офіційної кириличної версії Bickham Script не існувало, а ліцензійні умови не дозволяли стороннім особам створювати та поширювати власні модифікації цього шрифту.

    Дизайнер також нагадав, що після дискусії навколо банкноти у 1 000 гривень Національний банк заявляв про намір додатково перевірити використані дизайнерські рішення та обіцяв провести відкритий конкурс на створення майбутніх дизайнів банкнот, аби уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

    У Національному банку підкреслюють, що рішення оперативно змінити шрифтове оформлення демонструє готовність реагувати на професійну критику та враховувати не лише технічні, а й суспільні та символічні аспекти під час створення нових українських грошей.

  • «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    Національний банк України оголосив про введення нової банкноти номіналом 2000 гривень — найбільшої в сучасному грошовому ряду. Однак у гаманцях українців вона з’явиться не одразу: офіційна дата введення в обіг — 4 вересня 2026 року. На лицьовому боці купюри буде портрет поета, дисидента і політв’язня Василя Стуса, а на зворотному — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

    Поява нового найвищого номіналу одразу породила побоювання, що НБУ готується до нового стрибка цін, девальвації або запускає додаткову емісію грошей. Проте регулятор наголошує: введення банкноти саме по собі не збільшує грошову масу і не спричиняє інфляцію. Йдеться насамперед про зміну структури вже наявної готівки — частину купюр по 1000 гривень поступово замінюватимуть банкнотами удвічі більшого номіналу.

    Коли купюра насправді з’явиться в обігу

    У частині публікацій помилково зазначалося, що Нацбанк ввів банкноту в обіг уже 10 липня. Насправді цього дня Андрій Пишний лише презентував новий номінал. Розраховуватися купюрою можна буде з 4 вересня 2026 року. Дату обрали символічно: 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив у київському кінотеатрі «Україна» проти політичних репресій, а 4 вересня 1985-го поет загинув у радянському таборі.

    Нова банкнота матиме синій колір і розмір 75 на 166 міліметрів. Вона буде більшою за купюру номіналом 1000 гривень, щоб люди могли легко відрізняти її візуально та на дотик.

    На банкноті передбачено понад 20 захисних елементів. Серед них — оновлена «віконна» полімерна стрічка у синьо-жовтих кольорах, на якій під час нахилу Тризуб змінюється на знак гривні, а також оптично-змінний елемент із переходом кольорів від пурпурного до золотисто-зеленого. За даними НБУ, така захисна стрічка вперше використовується на банкноті у світовій практиці.

    Чому НБУ вирішив збільшити номінал

    Національний банк називає кілька ключових причин.

    Перша — суттєве зростання цін і доходів із моменту появи банкноти 1000 гривень у 2019 році. За сім років середньомісячна зарплата зросла приблизно утричі, а загальний рівень споживчих цін — майже вдвічі. Якщо у 2019 році для виплати середньої зарплати готівкою було достатньо близько десяти купюр максимального номіналу, то у 2026 році потрібно вже понад 30 банкнот по тисячі гривень.

    Друга причина — різке збільшення загальної кількості готівки. У 2019 році в обігу перебувало близько 390 млрд гривень, а станом на 1 липня 2026 року — понад 970 млрд гривень. Тобто сума готівки зросла більш ніж удвічі. На цей процес вплинула й повномасштабна війна: у прифронтових громадах, під час відключень електроенергії або проблем зі зв’язком безготівкові платежі можуть бути недоступними, тому попит на фізичні гроші залишається значним.

    Третя причина — структура грошового обігу. На банкноти номіналом 1000 гривень уже припадає понад 55% усієї готівки за сумою. У міжнародній практиці центральних банків таке домінування найвищого номіналу вважається сигналом, що грошовий ряд потребує розширення.

    Четверта причина — економія. Менша кількість банкнот для обслуговування тієї самої суми означає нижчі витрати на друк, перевезення, інкасацію, перерахунок і зберігання. Для банків це також менше навантаження на каси й банкомати, а для бізнесу — швидші розрахунки.

    Чи означає нова банкнота прискорення інфляції

    Прямого зв’язку між введенням більшого номіналу і майбутнім зростанням цін немає. Інфляцію спричиняє не сам дизайн або номінал банкнот, а надмірне збільшення кількості грошей в економіці порівняно з обсягом товарів і послуг.

    Якщо НБУ замінює дві купюри по 1000 гривень однією банкнотою по 2000, загальна сума грошей не змінюється. Новий номінал лише робить обіг компактнішим.

    Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев наголосив, що Україна навіть під час п’ятого року повномасштабної війни зберігає макрофінансову стабільність. Серед факторів він називає значні міжнародні резерви, підтримку партнерів і стійкість банківської системи.

    Міжнародні резерви України за підсумками червня 2026 року становили 51,3 млрд доларів, повідомляв Нацбанк. Регулятор також зберіг облікову ставку на рівні 15%, що свідчить про продовження стриманої монетарної політики.

    Офіційна статистика показує, що в червні споживчі ціни навіть знизилися на 0,1% порівняно з травнем. Від початку року інфляція становила 5,7%. Це не означає, що цінового тиску немає, однак і не свідчить про початок гіперінфляції.

    Чому українці згадують купоно-карбованці

    Побоювання щодо нових великих купюр значною мірою пов’язані з досвідом 1990-х років. Тоді Україна використовувала купоно-карбованці, а через гіперінфляцію владі доводилося випускати дедалі більші номінали — 10 тисяч, 100 тисяч і навіть мільйон.

    Ситуація 2026 року принципово інша. Тоді великі номінали з’являлися через неконтрольоване зростання грошової маси та фактичний розвал економічної системи. Нині НБУ має незалежну монетарну політику, банківська система працює, а гривня залишається повноцінною валютою.

    Водночас сам факт появи 2000 гривень усе ж відображає те, що гривня за останні сім років втратила частину купівельної спроможності. За підрахунками економіста CASE Україна Володимира Дубровського, накопичена інфляція з 2019 року становить близько 84%. Тобто умовний набір товарів, який тоді коштував 100 гривень, зараз обходиться приблизно у 184 гривні.

    Нові 2000 гривень — це фактично колишня тисяча

    Появу купюри можна пояснити не лише інфляцією, а й девальвацією гривні.

    Коли у 2019 році ввели банкноту 1000 гривень, вона дорівнювала приблизно 40 доларам. За курсу близько 44 гривень за долар нові 2000 гривень — це орієнтовно 45 доларів.

    Тобто з погляду доларової вартості нова найбільша купюра майже відповідає тому, чим банкнота 1000 гривень була сім років тому. Саме тому Дубровський називає рішення природним і навіть припускає, що банкнота номіналом 4000 гривень не була б економічно нелогічною.

    Однак Нацбанк не повідомляв про плани випускати купюру 4000 гривень. Це лише особиста оцінка економіста, а не підготовлене рішення регулятора.

    Чи стане легше корупціонерам і тіньовому бізнесу

    Один із популярних аргументів проти великих номіналів полягає в тому, що ними зручніше передавати хабарі, накопичувати незадекларовані кошти або перевозити великі суми.

    Справді, мільйон гривень купюрами по 2000 займатиме вдвічі менше місця, ніж банкнотами по 1000. Проте НБУ виходить із того, що 96 зі 100 операцій із платіжними картками вже є безготівковими. Тому нова банкнота не змінює загальної тенденції до цифрових розрахунків.

    Боротьба з тіньовими операціями залежить не від номіналу купюр, а від фінансового моніторингу, контролю походження коштів, роботи податкових і правоохоронних органів.

    Крім того, більший номінал потрібен не лише для великих покупок. Він полегшує доставлення грошей у прифронтові регіони, наповнення банкоматів, виплату пенсій і соціальної допомоги там, де електронні платежі можуть тимчасово не працювати.

    Чому Стус з’явиться на найбільшій купюрі

    Обрання Василя Стуса для нової банкноти має не лише культурне, а й політичне значення.

    Поет став одним із символів українського опору радянській системі. Він двічі був засуджений за так звану антирадянську діяльність, перебував у таборах і помер у ніч проти 4 вересня 1985 року в таборі особливого режиму.

    На зворотному боці банкноти розмістять будівлю філологічного факультету Донецького університету. Так НБУ наголошує на українській культурній і освітній історії Донеччини, частина якої нині окупована Росією.

    Дизайн також міститиме образ сокола-боривітра, натхнений мозаїками художниці Алли Горської, рядок із вірша Стуса та шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута — автора перших українських гривень часів УНР.

    Що буде зі старими банкнотами

    Поява 2000 гривень не означає вилучення купюр номіналом 1000, 500, 200, 100, 50 або 20 гривень. Усі вони залишатимуться законними платіжними засобами.

    Нову банкноту поступово вводитимуть у готівковий обіг через банки, каси та банкомати. НБУ не планує одномоментно замінювати всі тисячні купюри.

    Водночас регулятор продовжує спрощувати грошовий ряд. З 2 березня 2026 року паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень старих випусків перестали бути платіжним засобом і замінюються відповідними монетами. Їх ще можна безкоштовно обміняти в банках та НБУ.

    Такий підхід пояснюється економією: дрібні паперові гроші швидко зношуються, тоді як монета може служити десятки років.

    Чи з’являться купюри ще більшого номіналу

    Офіційних планів щодо банкноти 4000 або 5000 гривень Нацбанк не оголошував.

    Рішення про подальше розширення ряду залежатиме від інфляції, зарплат, курсу гривні, обсягу готівки та того, яку частку в обігу займатиме купюра 2000 гривень.

    Якщо через кілька років вона домінуватиме так само, як зараз тисяча, питання про новий максимальний номінал справді може виникнути. Але за стабільної інфляції та розвитку безготівкових платежів потреби в цьому може не бути тривалий час.

    Отже, поява банкноти 2000 гривень є наслідком уже накопичених економічних змін, а не обов’язково сигналом майбутнього обвалу. Ціни та зарплати зросли, готівки стало більше, а купюра 1000 гривень почала домінувати в обігу.

    Новий номінал не зробить українців ані багатшими, ані біднішими в день його появи. Він лише дозволить зручніше перевозити, зберігати й видавати ту саму суму грошей. Реальна цінність гривні й надалі залежатиме не від цифри на банкноті, а від інфляції, стану економіки, війни, міжнародної допомоги та політики Національного банку.