Daypolitico

Позначка: НАЗК

  • НАЗК: у кожній третій перевіреній декларації чиновників знайшли мільйонні розбіжності

    НАЗК: у кожній третій перевіреній декларації чиновників знайшли мільйонні розбіжності

    За перші шість місяців 2025 року українські посадовці подали 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024-го. Про це свідчать дані Опендатабота з посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції.

    Більшість документів стосувалися 2024 року, а пік подачі припав на березень — тоді надійшло 71% декларацій. При цьому кожна восьма згодом зазнала виправлень.

    За 2024–2025 роки НАЗК розпочало 1 534 повні перевірки декларацій, з яких 78% уже завершено. Порушень не виявили лише у 0,9% випадків — це 11 декларацій. До перевірки відбирають лише ті документи, що відносяться до категорії високого ризику.

    У майже половині перевірок (45%, або 558 випадків) виявили неточності, які не перевищують 302 тис. грн. Це тягне за собою дисциплінарну відповідальність — від догани до звільнення чи позбавлення премій.

    Кожна третя перевірена декларація (423 випадки) містила ознаки свідомого подання неправдивих відомостей на загальну суму понад 5,8 млрд грн — у середньому 13,6 млн грн на документ. За цим фактом у 2024 році відкрили 358 кримінальних проваджень, у 2025-му — 258, але до суду доходить лише 6–7% справ.

    Ще 159 декларацій (13%) підпали під адміністративну відповідальність через недостовірні дані на суму понад 129,5 млн грн. Штрафи за це становлять від 17 000 до 42 500 грн.

    У 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення на загальну суму 646,2 млн грн. У 30 деклараціях (3%) знайшли необґрунтовані активи на суму понад 129,1 млн грн.

    В окремих випадках фіксували одразу кілька порушень: 18 декларацій поєднували недостовірні дані та незаконне збагачення, а 24 — недостовірні дані та необґрунтованість активів.

    За оцінками експертів, така статистика свідчить не лише про масштаби проблеми з достовірністю декларування, а й про низьку ефективність доведення справ до вироків у судах.

  • Миколаївська ОДА віддала відновлення Баштанської лікарні фірмі з кримінальним минулим

    Миколаївська ОДА віддала відновлення Баштанської лікарні фірмі з кримінальним минулим

    Відновлення зруйнованої Баштанської багатопрофільної лікарні у Миколаївській області мало б стати прикладом ефективної роботи влади та підрядників під час війни. Натомість історія перетворилася на чергову корупційну схему із багатомільйонними переплатами та скандальними закупівлями.

    У 2023–2024 роках Миколаївська ОДА провела чотири тендери на відбудову корпусів лікарні загальною вартістю 345,5 млн грн. Усі підряди отримала одна і та сама компанія — «ПІВДЕНЬБУД МИКОЛАЇВ ЛТД», яка вже фігурувала у кримінальних справах за розкрадання бюджетних коштів та мала штрафи за антиконкурентну змову.

    За підрахунками, лише на цих проєктах вартість робіт та матеріалів була завищена щонайменше на 32,4 млн грн, а в окремих позиціях — до 86% понад ринкову ціну. Схема виглядала просто: у кошторисах бетонну суміш оцінювали у понад 8 тисяч гривень за кубометр, тоді як на ринку вона коштує близько 5 тисяч. Газоблоки — по 6 тисяч замість середньої ціни у 3,7 тисячі. Навіть перевезення ґрунту виставляли у півтора раза дорожче від реальної вартості.

    Цинізму ситуації додає й те, що в кошторисах закладали закупівлю обладнання китайського бренду Hikvision, який НАЗК офіційно внесло до переліку міжнародних спонсорів війни. І все це відбувалося під гаслом “відновлення критичної інфраструктури”.

    Ще більш показовим є те, що після виявлених порушень, розірваних договорів та зауважень Держаудитслужби, у 2024 році ті ж посадовці знову віддали підряди тим самим виконавцям. Ні результати аудитів, ні звернення до НАБУ не вплинули на перебіг тендерів.

    Ця історія показує, що навіть у час війни та гострої потреби у відновленні медичних закладів, для “обраних” фірм руйнування можуть стати джерелом стабільного та надприбуткового бізнесу.

  • Нардеп Петруняк не задекларував мільйони та елітну нерухомість за кордоном

    Нардеп Петруняк не задекларував мільйони та елітну нерухомість за кордоном

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило перевірку декларацій народного депутата від “Слуги народу” Євгена Петруняка та виявило недостовірні відомості на мільйони гривень.

    Під час перевірки декларації за 2022 рік НАЗК встановило невідповідності на понад 7,3 млн грн. Ще на 3,6 млн грн недостовірних даних знайшли у декларації за 2023 рік.

    Ключове порушення — приховування $100 тис., отриманих як аванс за продаж будинку у селі Зубра під Львовом. За даними агентства, угода передбачає загальну вартість у $1 млн, з яких частину коштів покупець сплатив у 2022 та 2023 роках, а решту планує передати до 2027 року.

    Крім того, Петруняк вказав занижену площу квартири в Іспанії, придбаної його дружиною у 2022 році, — 130,8 кв.м замість фактичних 185 кв.м.

    Питання у НАЗК викликали й фінансові активи дружини нардепа — понад мільйон польських злотих, які вона внесла як попередню оплату польським будівельним компаніям, та понад $30 тис. на рахунках у польських банках. Документи, що підтверджують джерела цих коштів, подружжя не надало.

    У 2024 році сім’я нардепа витратила 3 млн грн на придбання нових автомобілів, а дружина приховала дохід від незалежної професійної діяльності. Загалом у 2023 році подружжя задекларувало 5,4 млн грн доходу.

    Висновок НАЗК щодо недостовірних даних на 3,6 млн грн передано до Офісу генерального прокурора. Дії Петруняка можуть містити ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації.

    Євген Петруняк до обрання в парламент мав близько 20 років досвіду в адвокатурі, очолював юридичну компанію “Лекс-К” та балотувався до Львівської міськради. У Верховній Раді працює в складі фракції “Слуга народу”.

  • НАЗК виявило 18 млн грн недостовірних даних у декларації депутата Петра Обухова

    НАЗК виявило 18 млн грн недостовірних даних у декларації депутата Петра Обухова

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що в електронній декларації депутата Одеської міської ради від партії «Європейська солідарність» Петра Обухова за 2023 рік містяться недостовірні відомості на суму понад 18,28 млн грн.

    Як повідомляє детективне бюро Absolution, основна частина розбіжностей стосується операції з придбання акцій закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Макрос» на суму 16 млн грн. Обухов зазначив, що купив їх у Олександра Капітана, але, за даними НАЗК, угода була укладена не з ліцензованим брокером, а з фізичною особою-підприємцем, що робить договір нікчемним.

    Крім того, у декларації депутат не відобразив отримання цих 16 млн грн. З його пояснень, 9,6 млн грн він отримав готівкою, а 6,45 млн грн були переказані через посередника прямо на банківський рахунок.

    НАЗК також встановило невідповідності у вказаних доходах від підприємницької діяльності: замість 6,44 млн грн у декларації зазначено 5,02 млн грн. Обухов пояснює це складнощами підрахунку через різні системи оподаткування.

    Ще одна розбіжність стосується дивідендів: депутат задекларував 1,48 млн грн, тоді як перевірка виявила 2,36 млн грн. Сам він стверджує, що орієнтувався на рух коштів по своєму рахунку, а довідку з Державного реєстру платників податків не отримував.

    За фактом можливого декларування недостовірної інформації поліція відкрила кримінальне провадження щодо Петра Обухова.

  • САП вимагає конфіскації майна родини ексдепутата з Сумщини на 4,2 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна родини ексдепутата з Сумщини на 4,2 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими та конфіскацію активів на понад 4,2 млн грн, якими користується родина колишнього депутата однієї з міських рад Сумської області.

    Як повідомляє НАЗК, йдеться про цивільну конфіскацію майна відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України. Серед активів, які можуть перейти у власність держави, — квартира площею 53,8 кв. м у столичному житловому комплексі «Французький квартал» вартістю близько 2,8 млн грн, машиномісце за 225 тис. грн, а також автомобіль Toyota RAV4 2022 року випуску, який оцінили майже в 1,3 млн грн.

    За даними НАЗК, майно було придбане близькими особами ексдепутата, проте він має право ним розпоряджатися. Аналіз доходів та витрат показав, що ні колишній посадовець, ні члени його родини не мали законних фінансових підстав для придбання зазначених активів.

    Тепер рішення про можливу конфіскацію цього майна ухвалюватиме ВАКС. Якщо суд задовольнить позов, майно буде стягнуто в дохід держави.

  • Посадовці масово помиляються в деклараціях: 5,8 млрд грн неточностей

    Посадовці масово помиляються в деклараціях: 5,8 млрд грн неточностей

    В Україні кожна третя перевірена декларація чиновників містила ознаки свідомо недостовірної інформації. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), таких випадків зафіксовано 423, а загальна сума «похибок» перевищила 5,8 млрд грн — у середньому це понад 13,6 млн грн на одну декларацію.

    Загалом протягом першого півріччя 2025 року посадовці подали 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період торік. Найбільший пік подачі припав на березень, коли надійшло 71% усіх декларацій. Примітно, що кожна восьма згодом була виправлена.

    З 1 534 розпочатих перевірок НАЗК завершило 1 203 — це 78% від загальної кількості. При цьому лише у 11 випадках (0,9%) не виявили порушень. Алгоритми автоматичного відбору наразі охоплюють лише високоризикові декларації.

    У половині перевірених документів (45%, або 558 випадків) порушення стосувалися суми, меншої за 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тис. грн). За такі порушення передбачені дисциплінарні санкції — догани, звільнення або позбавлення премій.

    Якщо сума неточності більша, можливе покарання адміністративного або кримінального характеру. Зокрема, у 2024 році було відкрито 358 кримінальних справ за подання неправдивих даних, а цьогоріч — ще 258. Проте результативність проваджень низька: лише 9% доходять до вручення підозри, а в суд передано ще менше — 6% у 2024 році та 7% цього року.

    Окремо у 159 деклараціях виявлено недостовірні відомості на суму 129,5 млн грн — це близько 814 тис. грн на декларацію. За такі порушення передбачено штрафи від 17 000 до 42 500 грн.

    У 21 випадку (2%) задекларовано незаконне збагачення на загальну суму 646,2 млн грн, тобто майже 31 млн грн на одного декларанта. За цими фактами відкрито 154 кримінальні провадження (102 торік і 52 цьогоріч), однак лише 9 підозр вручено, і лише одна справа наразі передана до суду.

    Ще 30 декларацій (3%) викликали питання щодо необґрунтованості активів: посадовці вказали майно на понад 129,1 млн грн без підтвердженого джерела походження.

    У 18 деклараціях зафіксовані одразу два порушення — подання недостовірних даних та незаконне збагачення, а в 24 — комбінація неправдивих даних та необґрунтованості активів.

  • У Хмельницькому реконструюють ресторан сина фігурантки справи НАБУ

    У Хмельницькому реконструюють ресторан сина фігурантки справи НАБУ

    У самому центрі Хмельницького, поруч із парком імені Чекмана, триває реконструкція будівлі колишнього ресторану «Зоряна Ніч». Новий готельно-ресторанний комплекс зводиться сином фігурантки кримінальних проваджень, колишньої очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи. Її родина опинилася у фокусі уваги антикорупційних органів через підозри в незаконному збагаченні на десятки мільйонів гривень. Проте місцева влада, попри гучний резонанс, виявилася безсилою вплинути на процес забудови.

    Заступник міського голови Хмельницького Микола Ваврищук публічно прокоментував ситуацію з реконструкцією, яка викликала хвилю обурення у громадськості. За його словами, будівля, на якій ведуться роботи, є приватною власністю, а отже — міська влада не має юридичних підстав втручатися в ситуацію або змінювати власника.

    «Я, мабуть, був би радий, якби об’єкт належав громаді. Але це неможливо. Приватна власність захищена законом, і вилучити її можна лише за рішенням суду», — пояснив Ваврищук.

    Будівля була приватизована ще у 2001 році. А у 2020-му її придбала родина Круп, після чого право власності було офіційно зареєстроване.

    Один із головних закидів громадськості — те, що ділянка, на якій ведеться реконструкція, межує з центральним парком міста. Втім, чиновники запевняють: формально ця земля не входить до території парку. Земельна ділянка була сформована ще у 2001 році і наразі передана в оренду Крупі Олександру Володимировичу — сину ексочільниці МСЕК.

    Заступник мера також наголосив, що відмова міськради поновити договір оренди лише відкрила б шлях до судового позову, в результаті якого місто все одно було б зобов’язане укласти угоду з чинним власником.

    Згідно з паспортом об’єкта, розміщеним на будівлі, новий комплекс складатиметься з трьох поверхів і матиме загальну площу понад 2700 кв. м. Замовником вказаний «ФО Крупа О. В.». Реконструкцію виконує ТОВ «Поділля-Інвест Сіті», дозвіл на проведення робіт видано в червні 2023 року. Роботи ще тривають.

    Хоча забудовник запевняє, що висота будівлі залишиться на рівні попередньої (15,9 м), а площа забудови не збільшиться, сам факт зведення розкішного об’єкта в історичній частині міста, у родини з кримінальним шлейфом, викликає в суспільства обурення.

    НАБУ розпочало кримінальне провадження щодо Олександра Крупи — батька забудовника і сина Тетяни Крупи, яка свого часу очолювала Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи. Справу було відкрито на основі перевірки НАЗК, що виявила численні факти незаконного збагачення.

    У декларації Крупи за 2022 рік вказано готівку на суму понад 23,3 млн грн. Також з’ясувалося, що на ім’я його дружини відкрито банківський рахунок в Австрії, де зберігалося понад $500 тис. — без пояснень щодо джерел походження цих коштів.

    Олександру Крупі інкримінують ч. 2 ст. 366-2 (внесення недостовірних даних до декларації) та ст. 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України. Загальна сума недекларованого майна та сумнівних активів перевищує 60 млн грн.

    Ситуація з реконструкцією «Зоряної Ночі» — це не лише приклад юридичних колізій, коли закон на боці власника, а громада — беззахисна. Це також лакмусовий папірець того, як легко фігуранти кримінальних справ можуть інвестувати кошти сумнівного походження у проєкти в центрі міста — і при цьому залишатися поза підзвітністю.

    Ресторан у центрі Хмельницького може і стане новою окрасою міста. Але кожна його цеглина нагадуватиме про корупційне минуле — і бездіяльність держави у поверненні вкраденого.

  • Депутатку з Умані викрили у приховуванні майна на 2,4 млн грн

    Депутатку з Умані викрили у приховуванні майна на 2,4 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції викрило депутатку Уманської міськради Олену Кернос у недостовірному декларуванні майна та доходів на загальну суму понад 2,3 мільйона гривень.

    Про це йдеться у звіті НАЗК, який був оприлюднений за підсумками перевірки декларації Кернос за 2023 рік. Жінка є депутаткою від партії “Слуга народу” та, згідно з офіційними даними, працює вчителькою іноземної мови в Уманській загальноосвітній школі №11.

    У своїй декларації Кернос не вказала одразу кілька важливих елементів доходу та майна:

    • Заробітну плату від управління освіти та гуманітарної політики Уманської міськради (код 44308884) у розмірі 244 тисяч гривень.

    • Заробітну плату від сільськогосподарського будинку “Шумівка За” (код 220800632) у сумі 54 тисячі гривень.

    • Квартиру площею 67 квадратних метрів у Черкаській області, яку вона отримала ще у 2000 році та оцінила в 366 тисяч гривень.

    • Автомобіль Volkswagen Tiguan 2021 року випуску, зареєстрований 7 листопада 2023 року, вартістю 588 тисяч гривень.

    • Крім того, в документі виявлено помилку щодо закордонного паспорта.

    Таким чином, загальна сума невказаних активів і доходів сягнула 2,34 мільйона гривень.

    У звіті НАЗК зазначено, що дії Кернос мають ознаки умисного подання недостовірних відомостей, що підпадає під ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

    Нагадаємо, що Олена Кернос є не лише депутаткою, а й активною учасницею громадського життя в регіоні. У декларації вона вказала також двох помічників — Костянтина Керноса та Назарія Крочака.

    Чи буде відкрито кримінальне провадження — поки невідомо, але з урахуванням висновків НАЗК, справа має всі шанси перейти до правоохоронних органів.

  • НАЗК підозрює секретаря Обухівської міської ради у незаконному збагаченні на 45 мільйонів

    НАЗК підозрює секретаря Обухівської міської ради у незаконному збагаченні на 45 мільйонів

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило масштабні порушення в декларації секретаря Обухівської міської ради Лариси Ільєнко. За результатами перевірки встановлено, що чиновниця могла вказати недостовірні відомості на понад 32 мільйони гривень. Окрім того, її підозрюють у незаконному збагаченні ще на майже 13 мільйонів.

    Наразі відкрите кримінальне провадження за статтею 366-2 Кримінального кодексу України — йдеться про декларування завідомо недостовірної інформації. Загальна сума невідповідностей у декларації Лариси Ільєнко перевищує 45 мільйонів гривень.

    Попри те, що розгляд таких справ у компетенції НАБУ, наразі розслідування веде Національна поліція. Санкція статті передбачає обмеження або позбавлення волі строком до двох років, а також заборону обіймати державні посади.

    На сьогоднішній день Ільєнко продовжує обіймати посаду секретаря міськради. Водночас джерела в правоохоронних органах не виключають, що після завершення досудового розслідування справа може бути передана до НАБУ, а сама посадовиця — відсторонена.

  • Податківця з Тернополя судитимуть за приховування майна на понад 23 мільйони

    Податківця з Тернополя судитимуть за приховування майна на понад 23 мільйони

    Офіс Генерального прокурора передав до суду обвинувальний акт щодо колишнього начальника Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області. Йому інкримінують внесення завідомо недостовірних відомостей до декларацій за 2022 та 2023 роки. Сума «забутого» майна сягнула понад 23,4 мільйона гривень.

    Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на інформацію ОГП.

    Як встановили під час перевірки фахівці НАЗК, у декларації за 2022 рік посадовець не вказав майна на понад 13,7 млн грн, а за 2023 рік — ще на понад 9,7 млн грн. Йдеться, зокрема, про два житлові будинки поблизу Тернополя площею 290,6 кв м та 64,6 кв м, які оформлені на його матір, але фактично використовуються ним і членами його родини. Крім того, він не задекларував земельні ділянки, на яких розташовані ці будинки.

    Закон вимагає декларування не лише майна у власності, а й того, яке використовується чи перебуває у користуванні посадовця або членів його сім’ї. Таким чином, за двома епізодами екс-посадовцю інкримінують правопорушення за ст. 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).

    Обвинувальний акт уже скеровано до суду. Якщо вину буде доведено, фігуранту загрожує штраф або обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в держорганах на певний строк.