Позначка: Нідерланди

  • Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав європейські країни не послаблювати підтримку України та максимально посилити міжнародний тиск на Росію, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна припинити війну. За його словами, лише єдина позиція всіх європейських держав, міжнародних організацій та партнерів України здатна переконати Кремль у тому, що продовження агресії не має перспектив. Він наголосив, що Росія повинна зрозуміти: єдиним шляхом є негайне припинення вогню та початок змістовних переговорів про справедливий і тривалий мир.

    Про це Роб Єттен заявив, повідомляє “Укрінформ”.

    Глава уряду Нідерландів наголосив, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. На його переконання, сьогодні Україна фактично стоїть на захисті всієї Європи, її безпеки та міжнародного правопорядку, який сформувався після Другої світової війни.

    За словами прем’єра, українські військові захищають не тільки власну державу, а й принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності держав, які лежать в основі сучасної системи безпеки. Саме тому підтримка України є питанням не лише солідарності, а й стратегічного інтересу всіх демократичних країн.

    Єттен зазначив, що Україна сьогодні стримує агресора, який відкрито порушує міжнародне право, нехтує нормами Статуту ООН, систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та продовжує ескалацію війни. Саме тому, наголосив він, європейські держави повинні демонструвати незмінну єдність та не дозволяти Росії розраховувати на втому союзників від війни.

    “Україна також захищає міжнародний правопорядок, заснований на правилах, включно з ОБСЄ та зобов’язаннями, які всі ми на себе взяли. Саме тому Нідерланди твердо підтримують Україну і продовжуватимуть це робити. Надзвичайно важливо, щоб ми всі зберігали єдність і не втрачали темпу у підтримці України та посиленні тиску на Росію, адже це вже довело свою ефективність”, — заявив Роб Єттен.

    Прем’єр підкреслив, що санкційна політика Заходу вже суттєво вплинула на російську економіку, оборонно-промисловий комплекс та фінансову систему. Водночас, на його думку, цього поки недостатньо для того, щоб Кремль остаточно відмовився від продовження війни. Саме тому міжнародний тиск необхідно не лише зберігати, а й постійно посилювати.

    Особливу увагу глава уряду Нідерландів приділив ролі Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він наголосив, що ОБСЄ залишається важливим майданчиком для координації міжнародних зусиль із підтримки України та захисту основоположних принципів європейської безпеки.

    За словами Єттена, лише повна єдність усіх країн-членів організації здатна сформувати достатній політичний тиск на Москву. Він закликав держави Європи виступити єдиним фронтом та надіслати Кремлю недвозначний сигнал про те, що агресія не принесе Росії бажаного результату.

    “Нам потрібна європейська єдність на всіх рівнях, у тому числі в рамках ОБСЄ, щоб максимально посилити тиск на Путіна і змусити Росію припинити цю війну. Ми повинні показати Путіну, що єдиний шлях — це негайне припинення вогню та участь у змістовних переговорах щодо справедливого і тривалого миру. Я закликаю вас надіслати цей сильний сигнал з Гааги до Москви”, — наголосив прем’єр.

    Єттен зазначив, що будь-які спроби послабити санкційний режим або зменшити підтримку України лише створять у Кремлі хибне враження, що Захід готовий поступово відмовитися від допомоги Києву. На його думку, саме послідовність та єдність союзників є одним із головних чинників, які стримують подальшу російську агресію.

    Окремо глава нідерландського уряду звернув увагу на питання незаконного утримання Росією співробітників Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він закликав Москву негайно звільнити трьох представників ОБСЄ, наголосивши, що їхнє затримання є грубим порушенням міжнародного права та міжнародних зобов’язань Російської Федерації.

    Виступ Роба Єттена відбувся на тлі нової хвилі російських атак на українські міста. Останніми днями російська армія здійснила масовані удари по Сумах, Харкову, Запоріжжю та інших регіонах України, застосувавши ракети, ударні безпілотники та керовані авіаційні бомби. Унаслідок цих атак були пошкоджені житлові будинки, лікарні, підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, а також загинули й постраждали мирні жителі.

    Після чергових російських обстрілів президент України Володимир Зеленський також закликав міжнародних партнерів значно посилити тиск на Кремль. За його словами, лише рішучі економічні, дипломатичні та політичні заходи здатні змусити Росію відмовитися від продовження війни та припинити щоденний терор проти українських міст.

    Президент України наголосив, що Росія не зможе ігнорувати консолідовану позицію Сполучених Штатів, країн “Великої сімки”, “Великої двадцятки” та європейських держав. Він підкреслив, що партнери мають достатньо механізмів для посилення санкційного тиску, зокрема шляхом запровадження нових обмежень проти енергетичного сектору Росії, її фінансової системи, оборонної промисловості та так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Останніми місяцями країни Європейського Союзу та інші партнери України продовжують працювати над новими пакетами санкцій, спрямованими на скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, ускладнення виробництва сучасного озброєння та обмеження доступу російської економіки до критично важливих технологій.

    У Нідерландах наголошують, що лише збереження єдності між союзниками, подальше посилення санкційного режиму, стабільна військова та фінансова допомога Україні, а також чітка й послідовна позиція міжнародної спільноти можуть змусити Кремль переглянути свої плани. На думку Роба Єттена, Путін має отримати однозначний сигнал про те, що війна не принесе Росії бажаного результату, а єдиним виходом із ситуації залишається припинення бойових дій і початок реальних переговорів про справедливий та довготривалий мир.

  • 144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    Росія, ймовірно, протягом майже півтора року проводила масштабну кампанію повітряної розвідки над стратегічними військовими та ядерними об’єктами країн Європи, використовуючи безпілотники, які запускалися з суден так званого “тіньового флоту”. До такого висновку дійшли експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), результати роботи яких опублікувало британське видання The Guardian.

    За даними дослідження, аналітики проаналізували 144 підозрілі інциденти із безпілотниками, зафіксовані в більш ніж десяти європейських країнах у період із кінця 2024 року до першої половини 2026 року. Найбільше випадків було зареєстровано у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Данії та Ірландії. Усі вони мають схожі ознаки та можуть бути частиною єдиної координованої операції російських спецслужб.

    Автори звіту зазначають, що головною особливістю цієї кампанії стала майже повна безкарність її виконавців. Попри численні польоти над військовими базами, аеродромами, портами та критичною інфраструктурою, жоден із безпілотників не був збитий або захоплений західними військовими. Це, на думку дослідників, продемонструвало серйозні прогалини у системах протиповітряної оборони країн НАТО, які традиційно орієнтовані на боротьбу з літаками, крилатими чи балістичними ракетами, але виявилися недостатньо готовими до масового використання невеликих малопомітних дронів.

    Серед ключових об’єктів, які, за оцінкою експертів, стали цілями російської розвідки, називають британську авіабазу RAF Lakenheath, де у 2025 році були розгорнуті американські ядерні боєприпаси. Також безпілотники неодноразово помічали поблизу французької бази атомних підводних човнів Île Longue, де базується морська складова французьких ядерних сил стримування. Аналогічні інциденти фіксувалися над авіабазами Kleine-Brogel у Бельгії та Volkel у Нідерландах, де також зберігається американська ядерна зброя.

    Окрім військових баз, дрони регулярно з’являлися поблизу цивільних аеропортів та інших важливих інфраструктурних об’єктів. Одним із найгучніших випадків стало тимчасове закриття аеропорту Копенгагена у вересні 2025 року після серії повідомлень про невідомі безпілотники. Подібні інциденти відбувалися також у Німеччині та низці інших європейських держав.

    Особливу увагу дослідники приділяють способу запуску цих безпілотників. За їхніми висновками, Росія використовувала для цього судна так званого “тіньового флоту” — танкери та вантажні кораблі, які часто працюють із вимкненими системами автоматичної ідентифікації (AIS) та використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій. Такі судна могли виступати не лише платформами для запуску безпілотників, а й виконувати функції ретрансляторів сигналу або кораблів для їхнього повернення після завершення місії.

    Одним із найважливіших доказів цієї версії стало затримання французькими військовими танкера Boracay восени 2025 року. Під час перевірки судна на його борту виявили двох громадян Росії, пов’язаних із приватною військовою компанією Moran Security Group, а також капітана з Китаю. Експерти IISS вважають цей випадок важливим підтвердженням використання цивільних суден у військово-розвідувальних операціях Росії.

    Співавтор дослідження, старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс, наголосив, що аналіз численних інцидентів дозволяє з високою ймовірністю говорити про централізовану кампанію, організовану Кремлем. За його словами, російська операція переслідувала одразу кілька цілей: збір розвідувальної інформації про ядерні об’єкти НАТО, вивчення маршрутів військової логістики, тестування швидкості реагування систем ППО, а також психологічний і економічний тиск на країни Заходу.

    У звіті також зазначається, що найбільша активність таких польотів припала на осінь 2025 року, коли кількість зафіксованих інцидентів різко зросла. Водночас у 2026 році інтенсивність кампанії помітно знизилася після того, як європейські військово-морські сили почали активніше затримувати судна російського “тіньового флоту” та посилили контроль над морськими маршрутами.

    Попри це, експерти попереджають, що проблема залишається актуальною. На їхню думку, Росія продемонструвала здатність використовувати недорогі цивільні технології для проведення складних розвідувальних операцій практично без ризику негайної відповіді. Саме тому країнам НАТО рекомендують переглянути існуючі підходи до протидії малорозмірним безпілотникам, посилити захист стратегічної інфраструктури та вдосконалити координацію між військовими й цивільними службами.

    Дослідники наголошують, що нинішня система безпеки Альянсу була створена для відбиття традиційних повітряних загроз, однак сучасні гібридні операції, у яких використовуються дешеві безпілотники, цивільні судна та приховані методи ведення розвідки, потребують зовсім інших підходів. Саме тому звіт IISS уже називають одним із найважливіших досліджень про нові форми російської гібридної війни проти Європи.

  • Вперше в історії: у Нідерландах провели евтаназію дитині до 12 років

    Вперше в історії: у Нідерландах провели евтаназію дитині до 12 років

    У Нідерландах уперше застосували процедуру евтаназії щодо дитини віком до 12 років після того, як країна два роки тому розширила законодавство і дозволила медично асистовану смерть для невиліковно хворих дітей цієї вікової категорії. Про перший такий випадок офіційно повідомила міністерка охорони здоров’я Нідерландів Софі Германс під час представлення щорічного звіту комітету, який контролює випадки пізніх абортів та медично асистованої смерті дітей.

    Випадок став першим після набуття чинності нових правил, які дозволяють застосовувати евтаназію до дітей віком від одного до дванадцяти років лише за надзвичайно суворих медичних і юридичних умов.

    За словами Софі Германс, дитина страждала на тяжке невиліковне захворювання, яке супроводжувалося постійними та нестерпними стражданнями. Водночас посадовиця не розкрила жодних персональних даних чи деталей про діагноз пацієнта, посилаючись на вимоги законодавства щодо захисту приватності.

    Про випадок стало відомо під час презентації щорічного звіту спеціальної комісії, яка здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері евтаназії та медично асистованої смерті дітей. Сам документ із детальним описом процедури мають оприлюднити найближчим часом.

    Як передбачає закон, після проведення евтаназії кожен такий випадок автоматично передається до державної прокуратури. Прокурори не розслідують його як кримінальне правопорушення, а перевіряють, чи були медиками повністю виконані всі законодавчі вимоги та протоколи.

    Нідерланди вже понад два десятиліття залишаються світовим лідером у сфері законодавчого регулювання евтаназії. Саме ця країна у 2002 році першою у світі легалізувала добровільну евтаназію для дорослих пацієнтів із невиліковними захворюваннями за суворо визначених умов.

    Згодом дія закону була поширена і на неповнолітніх. До останніх змін евтаназія дозволялася підліткам від 12 років за певних умов та за участю батьків. Проте у 2024 році уряд Нідерландів ухвалив рішення розширити дію спеціального протоколу і на дітей віком від одного до дванадцяти років.

    Нові правила були запроваджені після тривалих консультацій із педіатрами, дитячими онкологами, етичними комітетами та медичними асоціаціями. За оцінками Міністерства охорони здоров’я країни, щороку такі критерії можуть стосуватися лише приблизно 5–10 дітей, які страждають від невиліковних захворювань із безперспективним прогнозом та нестерпними стражданнями.

    Нідерландське законодавство містить низку обов’язкових вимог, без яких проведення евтаназії є неможливим.

    Передусім лікарі повинні підтвердити, що дитина страждає від невиліковної хвороби, яка спричиняє постійний нестерпний біль або інші тяжкі страждання, а сучасна медицина не має можливості покращити її стан чи вилікувати захворювання.

    Крім цього, медики мають отримати незалежний висновок іншого лікаря, який підтвердить правильність діагнозу та відсутність альтернативних варіантів лікування.

    Обов’язковою також є згода обох батьків або законних представників дитини. Медичні працівники повинні переконатися, що рішення ухвалюється без будь-якого зовнішнього тиску чи примусу.

    Окрему увагу приділяють психологічній оцінці ситуації та консультаціям із родиною. Лише після проходження всіх необхідних процедур може бути ухвалене остаточне рішення.

    Після проведення евтаназії всі документи автоматично передаються до незалежної комісії та прокуратури, які окремо перевіряють законність кожного випадку.

    Тема евтаназії вже багато років залишається однією з найсуперечливіших у світовій біоетиці. Прихильники таких законів вважають, що вони дозволяють припинити нестерпні страждання пацієнтів, для яких сучасна медицина більше не має ефективних способів лікування.

    Водночас противники наголошують на складних моральних питаннях, особливо коли йдеться про дітей, які не завжди можуть повною мірою усвідомлювати наслідки подібних рішень. Саме тому законодавство Нідерландів містить один із найжорсткіших механізмів контролю у світі.

    Окрім Нідерландів, різні форми евтаназії або медично асистованої смерті дозволені також у Бельгії, Люксембурзі, Іспанії, Канаді, Новій Зеландії та низці окремих штатів США й Австралії. Водночас умови їх застосування суттєво відрізняються залежно від законодавства конкретної країни.

    Нещодавно широку міжнародну увагу також привернула справа в Іспанії, де Конституційний суд остаточно підтвердив законність проведення евтаназії для 25-річної жінки з параплегією. Попри заперечення її батька, суд визнав право пацієнтки самостійно ухвалити рішення щодо завершення життя. Родина повідомила про намір звернутися до Європейського суду з прав людини, однак це не призупиняє виконання рішення іспанських судів.

    Перший випадок евтаназії дитини до 12 років у Нідерландах, найімовірніше, стане предметом широкої міжнародної дискусії щодо медичної етики, прав дітей, паліативної допомоги та меж державного регулювання таких складних рішень. Водночас нідерландська влада наголошує, що кожен подібний випадок є винятковим і можливий лише за суворого дотримання всіх вимог законодавства та після багаторівневої перевірки медичних і юридичних обставин.

  • Магучіх одним стрибком прибрала всіх суперниць: українка виграла престижний турнір у Нідерландах

    Магучіх одним стрибком прибрала всіх суперниць: українка виграла престижний турнір у Нідерландах

    Українська олімпійська чемпіонка та світова рекордсменка зі стрибків у висоту Ярослава Магучіх продовжила свою переможну серію у сезоні-2026. 24-річна спортсменка з Дніпра виграла турнір FBK Games у нідерландському Хенгело, який входить до золотої серії Континентального туру World Athletics.

    Для Магучіх ця перемога стала вже шостою поспіль у поточному сезоні з урахуванням стартів у приміщенні та літньої частини календаря.

    Ярослава вступила у боротьбу на висоті 1,91 метра. Українка пропустила стартові позначки, а свою першу висоту подолала з другої спроби. Як виявилося, саме цього результату вже було достатньо для перемоги, адже жодна з суперниць не змогла стрибнути вище.

    Срібну медаль здобула представниця Куби Даксі Аделіна Брісон, яка також подолала 1,91 метра, але поступилася Магучіх за додатковими показниками. Третє місце посіла Крістіна Овчинникова з Казахстану з результатом 1,88 метра.

    Уже в статусі переможниці Магучіх продовжила виступ і з другої спроби взяла 1,94 метра. Після цього українка замовила висоту 2,00 метра, однак цього разу планка не встояла у жодній із трьох спроб.

    Результати змагань

    Попри те, що результат у Хенгело не став найкращим для Магучіх у сезоні, перемога підтвердила її стабільність і статус головної фаворитки світового сектору стрибків у висоту. Найкращим результатом українки у 2026 році залишаються 2,03 метра, які вона показала на Меморіалі Олексія Дем’янюка у Львові. Цей показник досі є найкращим результатом сезону у світі.

    FBK Games стали для Магучіх другим стартом літнього сезону після етапу Діамантової ліги в Рабаті, де українка також здобула золото з результатом 1,97 метра. Тоді вона випередила австралійку Елеонор Паттерсон та сербку Ангеліну Топич, які взяли по 1,94 метра.

    У сезоні-2026 Магучіх демонструє майже ідеальну форму. Вона виграла старти у приміщенні, стала чемпіонкою України, перемогла на чемпіонаті світу в приміщенні, розпочала літній сезон із золота Діамантової ліги, а тепер додала до своєї колекції перемогу на престижному турнірі в Нідерландах.

    Особливо вражає те, що українка продовжує тримати високий рівень навіть у турнірах, де конкуренція не змушує її ризикувати максимальними висотами. У Хенгело Магучіх фактично забезпечила перемогу вже першим результативним стрибком, а далі виступала більше для покращення власного показника.

    Ярослава Магучіх є чинною олімпійською чемпіонкою, чемпіонкою світу та рекордсменкою світу. У 2024 році вона встановила історичний світовий рекорд у стрибках у висоту — 2,10 метра, перевершивши легендарне досягнення, яке трималося десятиліттями.

    Після перемоги в Нідерландах українка має продовжити виступи на міжнародних стартах. Наступним турніром для Магучіх має стати етап Континентального туру в Загребі, де вона знову спробує атакувати двометрову висоту та зміцнити лідерство у світовому сезоні.

    Українські вболівальники активно вітають спортсменку з новою перемогою, наголошуючи, що навіть у складний для країни час Магучіх продовжує приносити Україні гучні міжнародні перемоги.

    Її виступ у Хенгело став ще одним доказом: українська королева висоти залишається головною силою світової легкої атлетики, а кожен її старт перетворюється на подію.

  • Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Україна та Нідерланди досягли стратегічної домовленості про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у межах масштабної міжнародної ініціативи Build with Ukraine, яка передбачає не лише постачання озброєнь, а й глибоку інтеграцію українських оборонних технологій у виробничі потужності країн-партнерів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України Mykhailo Fedorov, який зазначив, що новий етап співпраці відкриває можливість для фактичного перенесення частини українського оборонного виробництва до Європейського Союзу.

    За словами Федорова, під час робочого візиту до Нідерландів він провів комплексні переговори з міністеркою оборони країни, керівництвом уряду, представниками парламенту, оборонної промисловості та науково-дослідної організації TNO, яка спеціалізується на технологічних інноваціях. Основною темою зустрічей стало розширення оборонної співпраці, прискорення постачання критично важливих військових технологій для України та залучення додаткових фінансових і виробничих ресурсів до сектору безпілотних систем.

    У результаті переговорів сторони погодили запуск виробництва українських безпілотних систем безпосередньо на території Нідерландів, що фактично означає створення спільної індустріальної платформи для випуску сучасних дронів української розробки в європейському виробничому середовищі. Йдеться про виробництво як mid-strike, так і deep-strike безпілотних рішень, які використовуються для ураження цілей на середній та великій оперативній глибині, що має ключове значення для сучасних бойових дій високої інтенсивності.

    Фінансування першого етапу проєкту здійснюватиметься Міністерством оборони Нідерландів, що свідчить про пряме залучення державного сектору країни до створення виробничих потужностей для українських оборонних технологій. При цьому на початковій фазі вся продукція, виготовлена на території Нідерландів, буде спрямована виключно на потреби України, що має на меті оперативне посилення обороноздатності українських Сил оборони та стабілізацію постачання високотехнологічних систем на фронт.

    Окремо підкреслюється, що в межах візиту було підписано угоду про розвиток оборонних інновацій та співпрацю між оборонними підприємствами України та Нідерландів. Документ передбачає розширення кооперації у сфері досліджень і розробок, прискорення впровадження нових технологій у виробництво, а також масштабування рішень, які вже довели свою ефективність у бойових умовах. Особливу увагу сторони приділили питанню технологічного обміну між оборонними секторами та створенню умов для довгострокових спільних виробничих програм.

    Федоров наголосив, що основною метою домовленостей є не лише збільшення обсягів виробництва безпілотних систем, а й підвищення їхньої технологічної якості та швидкості адаптації до змін на полі бою. За його словами, сучасна війна значною мірою визначається темпами інновацій, і саме тому інтеграція українських рішень у виробничі ланцюги європейських країн дозволяє суттєво пришвидшити цикл «розробка–виробництво–застосування».

    На тлі цієї угоди також повідомляється, що Нідерланди раніше анонсували пакет військової допомоги Україні на суму 500 мільйонів євро, який включає закупівлю безпілотників та систем протиповітряної оборони. Це демонструє поступовий перехід від класичної моделі військової допомоги до більш інтегрованої системи оборонного партнерства, у якій країни ЄС не лише фінансують закупівлі, а й беруть участь у виробництві українських технологій.

    Додатково у політичному та оборонному дискурсі обговорюється запит України на збільшення фінансування оборонних потреб приблизно на 20 мільярдів доларів, який може бути винесений на розгляд чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Це підкреслює, що нові виробничі домовленості з Нідерландами є частиною ширшої стратегії масштабування оборонного потенціалу України за рахунок міжнародного партнерства.

    Таким чином, запуск виробництва українських безпілотних систем у Нідерландах стає важливим етапом формування нової моделі європейсько-української оборонної співпраці, яка поєднує технології, фінансування та спільне виробництво в єдину систему швидкого реагування на сучасні безпекові виклики.

  • Після атак РФ Україна отримала потужну підтримку

    Після атак РФ Україна отримала потужну підтримку

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про надання нового масштабного пакета військової допомоги від Нідерландів на загальну суму 500 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на посилення української протиповітряної оборони та закупівлю безпілотників для Сил оборони України. Глава держави наголосив, що рішення партнерів надійшло у вкрай важливий момент, коли Росія продовжує здійснювати масовані ракетні та дронові атаки по українських містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    Про новий пакет підтримки Зеленський повідомив на своїх офіційних сторінках у соціальних мережах. Президент підкреслив, що допомога Нідерландів стане важливим внеском у зміцнення обороноздатності України та дозволить посилити захист населення від повітряних загроз. За його словами, після чергових жорстоких атак Росії підтримка міжнародних партнерів має особливе значення, оскільки дозволяє оперативно реагувати на виклики безпеки та нарощувати спроможності української армії.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, половина пакета — 250 мільйонів євро — буде спрямована на фінансування міжнародної ініціативи PURL, яка спеціалізується на посиленні української системи протиповітряної оборони. Саме захист неба залишається одним із головних пріоритетів для України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Постійні атаки із застосуванням крилатих та балістичних ракет, а також ударних безпілотників змушують Україну шукати додаткові можливості для зміцнення ППО, розширення мережі засобів виявлення цілей та підвищення ефективності перехоплення повітряних загроз.

    Інша половина коштів, ще 250 мільйонів євро, буде використана для закупівлі безпілотників для українських військових. Дрони стали одним із визначальних факторів сучасної війни, а Україна сьогодні є однією з держав, яка найбільш активно використовує безпілотні технології на полі бою. Безпілотники застосовуються для проведення розвідки, спостереження за пересуванням противника, коригування артилерійського вогню, ураження військової техніки та живої сили ворога, а також для виконання спеціальних операцій на значній відстані від лінії фронту.

    Президент України подякував уряду Нідерландів за черговий прояв солідарності та підтримки. Зеленський наголосив, що українська сторона високо цінує послідовну позицію Гааги, яка від початку повномасштабної війни залишається серед держав, що активно підтримують Україну як у військовій, так і в політичній та гуманітарній сферах. За словами глави держави, новий пакет допомоги сприятиме зміцненню безпеки країни та допоможе рятувати життя українців.

    «Вдячний Нідерландам за оборонний пакет на суму 500 мільйонів євро. Після жорстоких російських ударів по Україні, наших містах і наших людях ця підтримка дуже вчасна, і вона нам допоможе», — зазначив Зеленський.

    Оголошення про новий пакет підтримки пролунало на тлі чергової хвилі російських атак, під час яких ворог активно використовує як ракети різних типів, так і ударні безпілотники. Впродовж останніх місяців Росія суттєво збільшила інтенсивність повітряних ударів по українській території, намагаючись завдати шкоди енергетичній системі, транспортній інфраструктурі та оборонним об’єктам. У таких умовах питання зміцнення протиповітряної оборони набуває стратегічного значення не лише для захисту військових об’єктів, а й для безпеки мільйонів цивільних громадян.

    Напередодні про намір виділити Україні 500 мільйонів євро повідомило агентство Reuters. За інформацією журналістів, уряд Нідерландів офіційно взяв на себе зобов’язання профінансувати закупівлю безпілотників і засобів протиповітряної оборони для України. Частина цих коштів буде реалізовуватися через програму PURL, яка вже стала одним із важливих міжнародних механізмів підтримки української системи захисту повітряного простору.

    Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України серед європейських держав. Від початку повномасштабного вторгнення країна надала Україні багатомільярдну допомогу, включаючи сучасне озброєння, боєприпаси, бронетехніку, системи протиповітряної оборони, фінансову підтримку та гуманітарну допомогу. Крім того, Нідерланди активно беруть участь у міжнародних коаліціях на підтримку України та виступають за посилення санкційного тиску на Росію.

    Особливу роль Гаага відіграє і в розвитку авіаційної коаліції, яка займається підготовкою українських пілотів та передачею винищувачів F-16. Саме Нідерланди стали однією з перших країн, які підтримали передачу Україні сучасних бойових літаків західного зразка, а також забезпечили навчання українських військових для роботи з новою технікою.

    На тлі затяжної війни та постійних повітряних атак підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів зміцнення обороноздатності України. Новий пакет допомоги від Нідерландів має не лише практичне військове значення, а й демонструє збереження високого рівня політичної підтримки України з боку європейських союзників. Виділені кошти дозволять посилити захист українського неба, розширити можливості Сил оборони на фронті та підвищити ефективність протидії російській агресії в найближчій перспективі.

  • НАТО відпрацьовує масове захоплення військових РФ: що відомо про нові табори

    НАТО відпрацьовує масове захоплення військових РФ: що відомо про нові табори

    Нідерланди вперше за останні десятиліття розпочали масштабні навчання з розгортання спеціальних таборів для військовополонених. Новий центр, який створюється на полігоні Марнехейзен у провінції Гронінген, розрахований на одночасне утримання до двох тисяч полонених військових. Особливістю об’єкта стане використання сучасних технологій спостереження, зокрема безпілотників, які цілодобово патрулюватимуть територію.

    Проєкт став частиною ширшої підготовки країн НАТО до можливих масштабних військових сценаріїв у Європі. Про це повідомляє нідерландське видання NL Times із посиланням на командування Збройних сил Нідерландів.

    За словами представників армії, нинішні навчання є найбільшими подібними маневрами за останні 30 років. Військові відпрацьовують ситуацію, за якої країнам Альянсу доведеться одночасно приймати та обробляти велику кількість військовополонених після можливого масштабного конфлікту.

    Бригадний генерал Nicole de Wolf наголосила, що сучасний табір кардинально відрізнятиметься від моделей часів Холодної війни. За її словами, старі проєкти використовувалися лише як довідковий матеріал для розуміння базових потреб, а сама концепція була повністю переосмислена відповідно до сучасних стандартів безпеки та міжнародного гуманітарного права.

    Однією з найпомітніших особливостей нового центру стане відсутність класичних сторожових веж із озброєними охоронцями. Натомість територію контролюватимуть сучасні камери спостереження та безпілотні літальні апарати.

    Дрони виконуватимуть постійне патрулювання над табором, передаючи відео в режимі реального часу до центрального командного пункту. Такий підхід дозволяє скоротити кількість персоналу, необхідного для охорони, а також забезпечити повний контроль над територією з повітря.

    Військові зазначають, що розвиток технологій значно змінив підходи до охорони стратегічних об’єктів. Якщо раніше основний акцент робився на фізичній присутності великої кількості військовослужбовців, то сьогодні дедалі більше функцій беруть на себе автоматизовані системи спостереження та безпілотники.

    Полонених планують розміщувати у компактних житлових модулях білого кольору. Усередині встановлять двоярусні ліжка та необхідні побутові умови для тривалого перебування.

    Цікаво, що проєкт не передбачає окремого розселення офіцерського складу та рядових військових. За задумом організаторів навчань, полонених розміщуватимуть змішаними групами.

    Для утримуваних осіб також передбачені відкриті дворики для прогулянок, спільні душові приміщення, їдальня, медичний пункт та інші об’єкти інфраструктури, необхідні відповідно до вимог міжнародного права.

    Після прибуття до табору всі особисті речі, включно з мобільними телефонами та електронними пристроями, вилучатимуться на зберігання. Водночас військовополонені матимуть можливість підтримувати зв’язок із родичами через листування звичайною поштою.

    Командування армії Нідерландів підкреслює, що умови утримання повинні відповідати положенням Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    “Вони можуть розраховувати на житло, яке буде щонайменше таким самим комфортним, як і те, в якому проживають наші власні військові”, — заявила бригадний генерал Ніколь де Вольф.

    Навчання відбуваються на тлі зростання занепокоєння в країнах НАТО щодо безпекової ситуації в Європі. Після початку повномасштабної війни Росії проти України багато держав Альянсу розпочали перегляд оборонних стратегій та планів реагування на можливі кризові сценарії.

    Останніми роками країни НАТО суттєво збільшили оборонні бюджети, активізували спільні навчання та прискорили модернізацію збройних сил. Особлива увага приділяється східному флангу Альянсу, який межує з Росією та Білоруссю.

    Паралельно із навчаннями в Нідерландах союзники продовжують відпрацьовувати різні сценарії оборони. Зокрема, Литва, Польща та Франція проводять масштабні маневри поблизу Сувалкського коридору — стратегічної ділянки між Білоруссю та Калінінградською областю Росії, яка вважається одним із найбільш вразливих напрямків у разі потенційного конфлікту між НАТО та РФ.

    Експерти зазначають, що підготовка таборів для військовополонених є стандартною практикою для сучасних армій. Подібні об’єкти створюються не через очікування неминучої війни, а як елемент комплексного військового планування, що дозволяє бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій.

    Водночас сам факт проведення найбільших за три десятиліття навчань такого типу демонструє, наскільки серйозно європейські держави оцінюють ризики безпеки на континенті після початку російсько-української війни.

    Наразі табір у Марнехейзені залишається навчальним проєктом. Проте отриманий під час випробувань досвід може бути використаний для створення подібних центрів у майбутньому, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація в Європі.

  • Євросоюз узгодив реформу міграції: прискорення депортацій і нові обмеження

    Євросоюз узгодив реформу міграції: прискорення депортацій і нові обмеження

    Країни-члени Європейського Союзу досягли попередньої політичної домовленості щодо нових правил депортації мігрантів, які передбачають пришвидшення процедур повернення осіб, яким було відмовлено у наданні притулку, а також можливість їхнього переміщення до спеціальних центрів за межами ЄС. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, узгоджений документ є частиною масштабної реформи міграційної політики Євросоюзу, спрямованої на посилення контролю над потоками шукачів притулку та зменшення навантаження на країни, які приймають найбільшу кількість мігрантів. Рішення було досягнуте напередодні набуття чинності інших елементів міграційної реформи, запланованих на 12 червня.

    Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер заявив, що нові правила мають відновити ефективність системи повернення мігрантів і підвищити рівень довіри до міграційної політики ЄС.

    За його словами, наразі лише близько 27% осіб, яким відмовлено у притулку, фактично залишають територію Європейського Союзу, що, на думку європейських посадовців, є недостатнім показником для ефективного функціонування системи.

    Згідно з досягнутою домовленістю, держави-члени отримають можливість направляти осіб, яким винесено рішення про депортацію, до так званих «центрів повернення», розташованих за межами ЄС. Такі механізми мають стати інструментом для пришвидшення процедур видворення та зменшення навантаження на національні міграційні системи.

    Документ також передбачає посилення заходів щодо осіб, які вважаються потенційною загрозою безпеці. Зокрема, йдеться про розширення підстав для обшуків житла, можливість тривалого утримання під вартою, запровадження заборон на в’їзд до ЄС, а також санкції за відмову співпрацювати з правоохоронними органами.

    Європейські політики, які підтримують реформу, заявляють, що нові правила покликані змінити підхід до нелегальної міграції та посилити принцип обов’язковості виконання рішень про повернення. Французький депутат Європарламенту від Європейської народної партії Франсуа-Ксав’є Белламі заявив, що Європа роками демонструвала недостатню ефективність у виконанні рішень щодо депортації, однак тепер цей підхід має змінитися.

    Водночас критики реформи застерігають, що створення центрів повернення за межами ЄС може викликати юридичні та гуманітарні суперечки, зокрема щодо дотримання прав людини та умов утримання мігрантів.

    Частина положень нових правил набуде чинності через рік після остаточного затвердження. Водночас окремі механізми, зокрема можливість створення центрів повернення, можуть почати діяти одразу після формального ухвалення документа, що вже викликає інтерес у низки країн-членів ЄС, серед яких Нідерланди та Німеччина.

    Очікується, що реформа ще має пройти остаточне погодження в Раді ЄС та Європейському парламенті, після чого набуде статусу обов’язкової для виконання всіма державами-членами.

    На тлі цих змін у низці країн ЄС уже фіксується посилення міграційної політики. Зокрема, в Німеччині зросла кількість депортацій осіб, яким відмовлено в наданні притулку, а парламент країни ухвалив рішення про скасування прискореної процедури натуралізації. У Нідерландах також зафіксовано зростання частки відмов у наданні притулку, що свідчить про загальну тенденцію до посилення контролю у сфері міграції в Європейському Союзі.

  • Спалах смертельного вірусу на лайнері: пасажирів терміново евакуюють

    Спалах смертельного вірусу на лайнері: пасажирів терміново евакуюють

    Масштабна міжнародна операція з евакуації пасажирів круїзного лайнера MV Hondius, на борту якого стався спалах смертельно небезпечного хантавірусу, триває на Канарських островах. Судно, яке напередодні прибуло до Tenerife, опинилося в центрі глобальної медичної тривоги після того, як серед пасажирів зафіксували смертельні випадки та підтверджені зараження небезпечним вірусом. Влада десятків країн терміново організувала евакуаційні рейси, а пасажирів після прибуття відправляють на карантин, у військові госпіталі та спеціалізовані медичні центри.

    Як повідомляє Associated Press, евакуація проходить у безпрецедентних заходах безпеки. Після швартування судна в порту Тенерифе пасажирів по черзі виводили на берег у супроводі медиків та працівників порту, одягнених у повний захисний одяг, респіратори та ізоляційні костюми. Частину причалу тимчасово закрили для сторонніх через ризик поширення інфекції.

    Першими судно залишили громадяни Іспанії. Їх одразу перевезли до аеропорту та спеціальним рейсом доставили до Madrid, де пасажирів направили до військового госпіталю для медичного спостереження. Невдовзі після цього до Paris прибув літак із французькими пасажирами. Його зустрічали карети швидкої допомоги, епідеміологи та сили цивільного захисту.

    Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню повідомив, що в одного з французьких пасажирів симптоми захворювання проявилися вже під час польоту з Тенерифе. Через це всіх п’ятьох евакуйованих французів негайно помістили у сувору ізоляцію. Французька влада заявила, що подальші рішення щодо їхнього перебування ухвалюватимуться лише після повного циклу тестування.

    Спалах хантавірусу на борту став однією з найрезонансніших епідемічних подій останніх років у сфері морських перевезень. За офіційними даними, від початку спалаху вже померли троє людей. Ще щонайменше п’ятеро пасажирів, які раніше залишили судно, отримали позитивні результати тестів на хантавірус.

    Попри це, представники іспанського Міністерства охорони здоров’я, Всесвітньої організації охорони здоров’я  та круїзної компанії Oceanwide Expeditions раніше заявляли, що жоден із понад 140 людей на борту нібито не мав симптомів зараження. Саме тому нині міжнародні медичні служби намагаються встановити, коли саме могла початися передача вірусу та скільки людей потенційно могли інфікуватися ще до прибуття судна на Канарські острови.

    За словами представників влади, всім пасажирам і членам екіпажу, які сходять на берег, заборонено контактувати з місцевим населенням. Людей перевіряють безпосередньо під час евакуації, а в деяких випадках — повторно вже після посадки на літаки. Пасажирам дозволили взяти із собою лише мінімум особистих речей — документи, мобільний телефон, зарядний пристрій та невелику сумку. Основний багаж залишився на борту через загрозу зараження.

    Частина екіпажу залишиться на судні разом із тілом одного з померлих пасажирів. Після завершення евакуації лайнер вирушить до Роттердама, де має пройти повну дезінфекцію. За оцінками компанії-оператора, перехід до Нідерландів триватиме близько п’яти днів.

    Евакуаційна операція охопила громадян понад двадцяти країн. До Ейндховена уже прибув літак із 26 пасажирами, серед яких були громадяни Нідерландів, Індії, Німеччини, Аргентини, Бельгії, Греції, Португалії, України, Гватемали, Філіппін та Чорногорії. Люди виходили з літака у медичних масках, несучи особисті речі у білих поліетиленових пакетах, що стало одним із найбільш символічних кадрів цієї евакуації.

    Уряд Нідерландів заявив, що громадян країни після прибуття доставлять додому спеціальним медичним транспортом. Вони перебуватимуть на самоізоляції щонайменше шість тижнів. Для іноземних громадян місцеві служби охорони здоров’я підготували окремі карантинні приміщення.

    Подібні заходи безпеки запроваджують і в інших країнах. У Великій Британії пасажирів планують госпіталізувати на 72 години для первинного медичного спостереження, після чого вони повинні пройти тривалу самоізоляцію. Франція також готує жорсткий карантинний режим для всіх евакуйованих.

    Виконувач обов’язків директора Центрів з контролю та профілактики захворювань у США доктор Джей Бхаттачарія повідомив, що американських громадян після повернення направлять до карантинного центру при Університеті Небраски-Лінкольна. Там спеціалісти оцінюватимуть ступінь контакту пасажирів із потенційно зараженими людьми та ризики подальшого поширення інфекції.

    За його словами, семеро американців, які залишили лайнер раніше, вже приблизно два тижні перебувають у різних штатах США. За ними продовжують спостерігати місцеві служби охорони здоров’я.

    Тим часом Australia направила до Тенерифе спеціальний евакуаційний літак для своїх громадян та мешканців сусідніх держав Океанії. Міністерка охорони здоров’я Іспанії Mónica García повідомила, що цей рейс, ймовірно, стане останнім, який вилетить із Канарських островів у межах евакуаційної операції.

    Norway також відправила на острів санітарний літак із медичними бригадами, спеціально навченими для роботи з високонебезпечними інфекціями. Норвезькі служби цивільного захисту заявили, що готові до транспортування навіть важких пацієнтів у повністю ізольованих медичних капсулах.

    На тлі цих подій занепокоєння почало поширюватися й за межі круїзного лайнера. За даними Associated Press, британські військові медики були терміново направлені на віддалений острів Тристан-да-Кунья у Південній Атлантиці, де в одного з місцевих мешканців виникла підозра на зараження хантавірусом. Населення острова становить лише 221 людину, тому навіть один випадок може мати серйозні наслідки для громади.

    В Іспанії також перевіряли жінку з провінції Alicante, яка подорожувала одним рейсом із громадянкою Нідерландів, котра згодом померла в Johannesburg після поїздки на лайнері. Пізніше іспанська влада повідомила, що тест жінки виявився негативним.

    Хантавірус вважається рідкісною, але надзвичайно небезпечною інфекцією. Найчастіше зараження відбувається через контакт із виділеннями інфікованих гризунів. У важких випадках вірус викликає гострі ураження легень або нирок, а рівень смертності залежно від штаму може бути дуже високим. Спалахи хантавірусу періодично фіксують у Північній і Південній Америці, однак випадки масового зараження на круїзних суднах є вкрай рідкісними.

    Міжнародні служби охорони здоров’я наразі намагаються встановити джерело зараження та відстежити всі контакти пасажирів і членів екіпажу. У кількох країнах уже заявили про готовність запровадити додаткові карантинні заходи у разі появи нових підтверджених випадків.

    Ситуація навколо лайнера MV Hondius продовжує залишатися однією з головних тем міжнародних новин, а масштаби евакуації та карантинних заходів дедалі більше нагадують перші місяці пандемії COVID-19, коли держави по всьому світу терміново закривали кордони та намагалися не допустити поширення небезпечної інфекції.

  • Нідерланди у Вашингтоні закликали США не відводити увагу від України: підтримка і тиск на РФ — серед пріоритетів

    Нідерланди у Вашингтоні закликали США не відводити увагу від України: підтримка і тиск на РФ — серед пріоритетів

    Під час офіційного візиту до Сполучених Штатів урядова делегація Нідерландів зробила чіткий акцент на необхідності збереження України в центрі міжнародної політики. Підтримка Києва, посилення санкційного тиску на Росію та координація дій між Європою і США стали ключовими темами переговорів на найвищому рівні.

    Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен в інтерв’ю українським медіа. За його словами, під час зустрічі з державним секретарем США Марко Рубіо він окремо наголосив на тому, що Україна має залишатися у фокусі уваги міжнародної спільноти.

    «Ми підкреслили, що надзвичайно важливо продовжувати підтримку України, зокрема військову, а також посилювати тиск на Росію. Це питання було одним із ключових під час наших переговорів у Вашингтоні», — зазначив Берендсен.

    Він додав, що Нідерланди послідовно відстоюють цю позицію на всіх міжнародних майданчиках. На його переконання, лише спільні дії Європейського Союзу та США можуть забезпечити ефективну підтримку України та створити умови для досягнення справедливого і тривалого миру.

    Під час візиту делегація Нідерландів провела низку зустрічей із представниками американської влади. Зокрема, відбулися переговори з президентом США Дональд Трамп, у яких взяли участь король і королева Нідерландів, а також прем’єр-міністр країни. Крім того, глава МЗС провів окремі зустрічі з членами Палати представників від обох партій — Республіканської та Демократичної.

    За словами Берендсена, ці контакти дозволили обговорити широкий спектр питань — від війни в Україні до співпраці в межах НАТО, а також ситуацію на Близькому Сході, включно з Іраном і безпекою в районі Ормузької протоки.

    Окрему увагу сторони приділили трансатлантичним відносинам. Міністр підкреслив, що співпраця між Європою і США залишається критично важливою для глобальної безпеки. «Трансатлантичний альянс — це основа нашої спільної стабільності та добробуту», — зазначив він.

    Контекст цих переговорів є особливо важливим з огляду на виклики, які постають перед західними союзниками. З одного боку, триває війна Росії проти України, яка вимагає значних ресурсів і координації. З іншого — геополітична ситуація у світі ускладнюється через напруження на Близькому Сході та конкуренцію між глобальними гравцями.

    Нідерланди залишаються одним із активних партнерів України у військовій та фінансовій сферах. Раніше країна вже оголосила про інвестиції у виробництво дронів для України, а також про передачу військової техніки. Зокрема, у червні Україна має отримати протимінний корабель «Генічеськ», який посилить можливості Військово-морських сил.

    Аналітики зазначають, що такі візити є важливими для збереження єдності західного світу у підтримці України. Умови війни змінюються, і питання довгострокової підтримки стає дедалі актуальнішим. Саме тому дипломатичні зусилля спрямовані не лише на збереження нинішнього рівня допомоги, а й на її посилення.

    Водночас у США тривають внутрішньополітичні дискусії щодо масштабів підтримки України. У цьому контексті позиція європейських партнерів, зокрема Нідерландів, відіграє важливу роль у формуванні спільної політики.

    Берендсен наголосив, що Україна має залишатися серед головних пріоритетів міжнародної спільноти, адже результат війни матиме довгострокові наслідки для безпеки всієї Європи. Він також підкреслив необхідність продовження санкційного тиску на Росію як інструменту стримування агресії.

    Таким чином, візит нідерландської делегації до Вашингтона став черговим підтвердженням того, що підтримка України залишається ключовим питанням трансатлантичного порядку денного. У Нідерландах переконані: лише спільні зусилля ЄС і США здатні забезпечити стабільність, посилити обороноздатність України та створити умови для досягнення миру.