Daypolitico

Позначка: Нідерланди

  • Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Нідерландів заявив про старт підготовки до першого спільного виробництва безпілотників між двома країнами. Домовленостей досягли 16 квітня під час переговорів із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен, після чого сторони підписали відповідні документи.

    Йдеться про запуск ініціативи Drone Deal — нового формату оборонного партнерства, який передбачає не лише постачання озброєння, а й спільну розробку та виробництво військової техніки.

    За словами Зеленського, підписані документи є рамковими та відкривають шлях до довгострокової співпраці. У межах Drone Deal передбачається спільне виробництво безпілотників, розвиток систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також інших видів озброєння. Окремо йдеться про інвестиції в оборонні технології, інновації та обмін досвідом між країнами. Також уже підписано ліцензійні документи, які фактично запускають практичну реалізацію проєкту.

    Попередньо виробництво планується як в Україні, так і в Нідерландах. Такий підхід дозволяє швидше запускати виробничі процеси, поєднувати індустріальні можливості двох країн, а також інтегрувати український оборонний сектор у європейський.

    Окремо Нідерланди вже оголосили про виділення близько 248 млн євро на виробництво дронів для України. Ці кошти спрямовуються на запуск виробництва, закупівлю безпілотників і розвиток технологій. У нідерландському уряді наголошують, що така співпраця водночас посилює обороноздатність України та сприяє розвитку власної оборонної промисловості країни.

    Під час візиту також було наголошено, що Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Україна отримує від них підтримку у вигляді систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та авіаційної техніки. За словами Зеленського, ця допомога щодня рятує життя в українських містах і громадах.

    Значення дронів у сучасній війні залишається критичним. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій та протидії ворожим безпілотникам. Україна за час повномасштабної війни накопичила унікальний бойовий досвід у цій сфері, який стає основою для міжнародної співпраці.

    Окремо підкреслюється, що домовленості з Нідерландами є частиною ширшої тенденції переходу від класичної військової допомоги до спільного виробництва озброєнь. Подібні ініціативи Україна розвиває й з іншими європейськими партнерами.

    Раніше також повідомлялося, що Нідерланди планують передати Україні протимінний корабель. Водночас зазначається, що всі військові судна України та РФ наразі не можуть заходити в Чорне море до завершення війни через чинні безпекові обмеження.

    Росія, у свою чергу, негативно реагує на розширення оборонної співпраці України з європейськими країнами та заявляє про “ризики”, пов’язані з виробництвом безпілотників у Європі.

    У підсумку запуск спільного виробництва дронів між Україною та Нідерландами є важливим кроком до поглиблення оборонної інтеграції з ЄС, розвитку технологічного партнерства та посилення обороноздатності України в умовах війни.

  • Зеленський отримав престижну премію в Нідерландах: нагороду присвятили всьому українському народу

    Зеленський отримав престижну премію в Нідерландах: нагороду присвятили всьому українському народу

    Президент України Володимир Зеленський 16 квітня 2026 року отримав престижну міжнародну нагороду Four Freedoms Awards («Чотири свободи») під час урочистої церемонії у нідерландському місті Мідделбург. Відзнаку глава держави прийняв не особисто для себе, а від імені всього українського народу — як символ визнання стійкості, мужності та боротьби за свободу в умовах повномасштабної війни з Росією.

    Церемонія відбулася у Новій церкві Мідделбурга — історичному місці, пов’язаному з родиною Рузвельтів, і зібрала високопоставлених гостей, серед яких король Нідерландів Віллем-Александр, прем’єр-міністр Роб Єттен, а також представники фонду Рузвельта та міжнародної спільноти.

    Нагорода Four Freedoms Awards була заснована у 1982 році та присвячена чотирьом фундаментальним свободам, сформульованим президентом США Франклін Рузвельт у 1941 році: свободі слова, свободі віросповідання, свободі від злиднів і свободі від страху. Саме ці принципи стали ідейною основою сучасного демократичного світу.

    У 2026 році міжнародну нагороду присудили Україні як державі, що протистоїть агресії та захищає не лише власний суверенітет, а й базові цінності демократії. У Фонді Рузвельта підкреслили, що це рішення є «визнанням мужньої боротьби України за свободу і демократію в надзвичайно складних обставинах».

    Під час церемонії Зеленський розпочав виступ із хвилини мовчання за жертвами нещодавніх російських атак. Він нагадав, що навіть у день вручення нагороди Україна продовжує зазнавати масованих обстрілів, унаслідок яких гинуть мирні жителі.

    У своїй промові президент наголосив, що ключова свобода, за яку сьогодні бореться Україна, — це свобода від страху. Він підкреслив, що українці досі не мають змоги жити без загрози ракетних ударів, руйнувань і втрат. За словами Зеленського, ця боротьба є спільною для всього цивілізованого світу, адже агресія Росії становить глобальну загрозу.

    Президент також закликав міжнародну спільноту не зменшувати підтримку України. Він наголосив на необхідності продовження військової, фінансової та політичної допомоги, а також притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини. Окремо Зеленський підкреслив важливість створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії.

    У своїй промові він прямо назвав російського президента глобальною загрозою та застеріг, що безкарність агресора може призвести до нових війн. «Не дайте Росії залишитися безкарною», — звернувся він до партнерів.

    Церемонія нагородження також стала частиною ширшого дипломатичного візиту Зеленського до Європи. Напередодні він відвідав низку європейських столиць, де обговорював питання військової допомоги та фінансування України. Після вручення премії президент провів переговори з нідерландським керівництвом щодо подальшої співпраці, зокрема у сфері оборонних технологій та виробництва безпілотників.

    Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у протидії російській агресії. Країна вже надала значну військову допомогу, включаючи системи ППО та фінансування оборонних проєктів. Зокрема, нещодавно було оголошено про виділення сотень мільйонів євро на підтримку українських дронових програм.

    Окрім України, цьогорічними лауреатами премії стали також інші міжнародні діячі та організації. Серед них — Комітет захисту журналістів (за свободу слова), французька активістка Жизель Пеліко (за свободу від страху) та чилійська правозахисниця Ісидора Урібе Сільва (за свободу від злиднів).

    Премія «Чотири свободи» вважається однією з найпрестижніших міжнародних нагород у сфері захисту прав людини та демократичних цінностей. У різні роки її отримували такі світові лідери, як Нельсон Мандела, Далай-лама, Кофі Аннан та Ангела Меркель.

    Отримання цієї відзнаки Україною стало потужним символічним сигналом підтримки з боку Заходу. Воно підтверджує, що боротьба українців розглядається не лише як національний спротив, а як частина глобального протистояння за свободу, демократію та міжнародний порядок.

  • Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія висловлюють застереження щодо пришвидшеного вступу України до Європейського Союзу, тоді як Швеція та Данія наполягають на швидшому просуванні переговорного процесу. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, ці країни наголошують, що процес розширення ЄС має залишатися «заснованим на заслугах» і не може пришвидшуватися виключно з геополітичних причин, навіть попри війну Росії проти України та Молдови.

    Водночас частина дипломатів ЄС зазначає, що більшість держав-членів наразі не готові активно включатися в політичні дискусії щодо прискорення вступу нових країн.

    «Звичайно, ми не хочемо послаблювати Зеленського, але переважна більшість держав-членів зараз не відчувають бажання брати участь у цих дебатах», — цитує Politico європейського дипломата.

    Втім, до позиції Франції у цьому питанні долучаються також Німеччина, Нідерланди та Італія. Ці країни наголошують, що складний і багаторівневий процес вступу до ЄС має залишатися однаковим для всіх кандидатів і не може змінюватися під впливом геополітичних факторів.

    У ЄС також згадують досвід попередніх розширень і необхідність дотримання єдиних стандартів оцінки прогресу країн-кандидатів.

    Ще одним чинником обережності в ЄС називають досвід із Угорщиною, яку неодноразово критикували за обмеження демократичних інститутів, політичні розбіжності з Брюсселем і блокування окремих рішень щодо підтримки України.

    Цей випадок, за оцінками європейських чиновників, вплинув на більш жорстке ставлення до критеріїв вступу нових країн, щоб уникнути повторення подібних ситуацій у майбутньому.

    Окремо згадується ситуація з Чорногорією, яка майже завершила необхідні реформи для вступу, але стикається з затримками через відсутність одностайної підтримки всередині ЄС для переходу до наступного етапу переговорів.

    За оцінками дипломатів, це демонструє загальну складність процесу розширення, навіть коли країна-кандидат виконує більшість вимог.

    У матеріалі Politico зазначається, що така ситуація створює складний фон для України, оскільки перспективи вступу до ЄС розглядаються як один із ключових елементів довгострокових гарантій безпеки на тлі російської агресії.

    Обговорюється також сценарій, за якого потенційні мирні домовленості можуть містити політичні орієнтири щодо членства України в ЄС у майбутньому, однак частина урядів Євросоюзу не підтримує прискорений формат інтеграції.

    Водночас Швеція та Данія залишаються серед найактивніших прихильників завершення переговорів у стислі строки.

    «Ми ще не там», — заявив високопосадовець ЄС, коментуючи перспективи відкриття наступних етапів переговорів.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір підготувати країну до вступу в ЄС у 2027 році та закликав Євросоюз визначити чіткі часові рамки процесу.

    Водночас у ЄС наголошують, що конкретна дата вступу залежатиме від прогресу реформ та узгодження всіх етапів переговорного процесу між Україною та країнами-членами Євросоюзу

  • Федоров анонсував план залучення іноземців до ЗСУ

    Федоров анонсував план залучення іноземців до ЗСУ

    Віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час спільного брифінгу з очільницею Міністерства оборони Нідерландів Ділан Єшильгоз-Зегеріус заявив про підготовку комплексного плану щодо вирішення проблем мобілізації та випадків самовільного залишення частини.

    За його словами, документ уже пройшов обговорення з командирами на фронті та військовими експертами. Він зазначив, що план передбачає низку рішень, зокрема кроки, спрямовані на збільшення кількості іноземців у складі Збройні сили України.

    «Наш комплексний план щодо вирішення проблем із СЗЧ та мобілізацією включає певні рішення стосовно того, як зробити так, щоб в Україні було більше іноземців», — повідомив Федоров.

    Він додав, що впродовж найближчих місяців розпочнеться поетапне ухвалення конкретних рішень у межах цього плану.

    Під час брифінгу також обговорювалися питання співпраці з Нідерландами у сфері оборони та безпеки. Представники Міністерство оборони Нідерландів підтвердили подальшу підтримку України.

    Деталі механізмів залучення іноземців, а також можливі законодавчі зміни поки що не розголошуються. Водночас тема посилення комплектування армії залишається однією з ключових в умовах тривалої війни.

  • Український ринок свинини: рекордний імпорт та падіння експорту

    Український ринок свинини: рекордний імпорт та падіння експорту

    За даними Державної митної служби, у січні – листопаді 2025 року Україна імпортувала 28,4 тисячі тонн свинини, що у 12,9 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року. У грошовому вираженні обсяг імпорту досяг 70,8 мільйона доларів – також майже у 13 разів більше минулорічного показника.

    Основними постачальниками свинини в Україну залишаються Данія (57,9%), Польща (19%) та Нідерланди (7,9%). Водночас експорт української свинини за той самий період знизився на 21,4% – до 2,2 тисячі тонн, а його вартість скоротилася на 4,3%, до 6,6 мільйона доларів. Головними покупцями української свинини є ОАЕ (33,9%), Гонконг (16,9%) та Бахрейн (16,6%).

    Експерти Асоціації «Свинарі України» пояснюють різкий ріст імпорту збігом кількох факторів: недостатньою внутрішньою пропозицією та високими цінами на вітчизняну свинину, вичерпанням квот безмитного ввезення свинини з ЄС та зниженням середньої митної вартості імпортованого м’яса до 2,56 долара за кілограм у вересні.

    Попри рекордні обсяги імпорту, більшість свинини на українському ринку все ще походить від вітчизняних виробників.

    За даними аналітиків, також спостерігається подорожчання сала – у річному вимірі його вартість зросла на 26,2%. Основною причиною дефіциту сала та свинини називають зменшення поголів’я через війну.

    Раніше повідомлялося, що Україна збільшила експорт великої рогатої худоби та яловичини, що пояснюється високими світовими цінами та обмеженою пропозицією на зовнішніх ринках.

  • Українцям у Нідерландах підвищать плату за проживання в притулках

    Українцям у Нідерландах підвищать плату за проживання в притулках

    Із жовтня 2025 року працюючі українські біженці в Нідерландах сплачуватимуть більше за проживання у державних притулках. Про це повідомила міністерка у справах біженців і міграції Мона Кейзер, передає видання NOS.

    Наразі українці, які мають статус тимчасового захисту та офіційну роботу або інші джерела доходу, сплачують 105 євро на місяць за проживання у притулках. Але вже восени ця сума зросте до 244,22 євро. За словами чиновниці, таке рішення ухвалене з метою уніфікації умов перебування для українців та інших категорій шукачів притулку.

    Мона Кейзер пояснила, що додаткові кошти, які сплачуватимуть українці, будуть спрямовані на покриття витрат держави на газ, воду та електроенергію у притулках. Таким чином уряд намагається зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і водночас вирівняти умови проживання для всіх категорій біженців.

    Для дорослих українців, які перебувають у місцях тимчасового розміщення з організованим харчуванням, вводиться ще одна стаття витрат — щомісячний внесок у розмірі 252,18 євро. Тобто сім’я з двох дорослих осіб за проживання і харчування буде змушена сплачувати до 992,80 євро на місяць.

    Влада Нідерландів повідомила про зміни заздалегідь, щоб люди встигли адаптувати свої фінансові плани. Очікується, що нововведення торкнеться десятків тисяч українських біженців, адже понад 59% з них уже мають роботу або стабільне джерело доходу в країні.

    Уряд Нідерландів вважає, що нові тарифи зроблять систему прийому біженців більш справедливою та збалансованою. Крім того, у такий спосіб країна намагається зменшити навантаження на місцеві бюджети в умовах зростаючого числа прохачів притулку.

  • У Нідерландах судитимуть українця, підозрюваного в ножовому нападі в Амстердамі

    У Нідерландах судитимуть українця, підозрюваного в ножовому нападі в Амстердамі

    У Нідерландах триває розслідування гучного ножового нападу, що стався 27 березня 2025 року поблизу площі Дам у центрі Амстердама. Підозрюваним виявився 30-річний громадянин України Роман Д., колишній військовослужбовець, який залишив службу без дозволу. Внаслідок інциденту поранення отримали п’ятеро перехожих.

    Про це повідомив нідерландський мовник NOS із посиланням на джерела у правоохоронних органах. За попередньою версією слідства, українець навмисне скоїв напад, щоб потрапити до європейської в’язниці.

    За словами колишніх побратимів, Роман неодноразово говорив про своє бажання бути ув’язненим у Європі, вивчав законодавство різних країн та навіть заявляв, що «планує вбити когось у Норвегії». Його товариші по службі вважають, що чоловік ще до втечі за кордон демонстрував ознаки психологічної нестабільності.

    Роман Д. родом із селища Сартана Донецької області. У лавах Збройних сил України він служив з 2019 року, зокрема у 503-му батальйоні, який брав участь у боях за Вугледар та Херсон. У 2023 році Роман отримав черепно-мозкову травму внаслідок вибуху гранати, після чого був переведений на адміністративну посаду у 15-й окремий полк 38-ї бригади. За свідченнями колег, після травми він став замкнутим, конфліктним і ще більше ізолювався.

    В останні місяці служби Роман Д. заявляв про намір відвідати матір у Чехії. Проте, як з’ясувалося пізніше, до Чехії він не доїхав. Його мати стверджує, що не спілкувалася з сином від початку повномасштабного вторгнення. Поліція Нідерландів повідомила, що чоловік в’їхав на територію країни безпосередньо з України.

    Після арешту у нападника виявили підроблені документи на імена п’яти інших українських військовослужбовців. Міністерство юстиції України вже зв’язалося з ними для з’ясування обставин.

    Хоча походження Романа з окупованого селища спричинило припущення про можливе російське втручання, його колишні командири схиляються до думки, що дії чоловіка були особистою ініціативою, а не частиною спецоперації. Утім, прокуратура Нідерландів не виключає жодної версії.

    Слідство висунуло підозру за статтями про замах на вбивство або ненавмисне вбивство з терористичним мотивом. Судовий процес над українцем має розпочатися на початку липня.

  • Нідерландський політик Вілдерс пропонує відправити українських чоловіків на війну як рішення для кризи біженців

    Нідерландський політик Вілдерс пропонує відправити українських чоловіків на війну як рішення для кризи біженців

    Нідерландський політик Герт Вілдерс, який відомий своїми лібертаріанськими поглядами, нещодавно викликав обурення своїми заявами щодо кризи біженців у Нідерландах. У своїх постах у соцмережі X (колишньому Twitter) Вілдерс заявив, що Нідерланди більше не можуть впоратися з великою кількістю біженців, і що ситуацію можна вирішити, відправивши українських чоловіків, які перебувають у Нідерландах, назад до України для участі у війні.

    “Нідерланди більше не можуть з цим впоратися. Наша країна вже заповнена,” — написав Вілдерс, підкреслюючи свою точку зору щодо перенаселеності та кризи біженців у країні. Він додав, що рішенням могло б стати скасування захисту для біженців, зокрема для українців, які, на його думку, повинні повернутися в Україну і допомогти у захисті та відбудові своєї Батьківщини.

    “Українських чоловіків, які можуть допомогти захистити та відбудувати свою Батьківщину, слід відправити назад в Україні. Це можна зробити, не продовжуючи Європейську директиву про тимчасовий захист або припинити її раніше,” — додав Вілдерс.

    Ці заяви Вілдерса стали відомі після його нещодавньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським 7 вересня. Під час зустрічі обговорювались питання війни в Україні, підтримки Нідерландів та корупції в Україні. Вілдерс також підняв питання “Північного потоку” та наявності українських чоловіків у Нідерландах, які, за його словами, мають повернутися додому.

    Зазначимо, що Герт Вілдерс, який раніше в 2018 році заявляв, що винуватцями війни в Україні є не Росія, а ЄС, також критикував політику Нідерландів щодо постачання озброєнь в Україну. Він вважає, що країна зосереджена більше на підтримці іншої країни, ніж на забезпеченні безпеки в Нідерландах. Вілдерс також виступає проти членства України в ЄС або НАТО.

  • Штурмова бригада «Азов» скасувала тур Німеччиною та Нідерландами через обурення лівих груп

    Штурмова бригада «Азов» скасувала тур Німеччиною та Нідерландами через обурення лівих груп

    Третя штурмова бригада, основою якої є вихідці з українського батальйону «Азов», оголосила про скасування планованого туру своїх ветеранів Німеччиною та Нідерландами. У четвер було підтверджено, що ветерани бригади не проведуть запланованих зустрічей з українською діаспорою в Берліні, Роттердамі, Брюсселі та Кельні.

    Як заявлялося, поїздку скасовано «з міркувань безпеки».

    Водночас, за даними видання Berliner Zeitung, причиною скасування туру стали обурення лівих груп у Німеччині, які звинуватили український підрозділ у «правоекстремізмі, мілітаризмі та неонацизмі».

    Ліві активісти пригрозили протестами біля готелю «Континеталь», де мали зібратися українські військові.

    Після цього в 3-й штурмовій скасували заходи в Німеччині та Голландії, але анонсували, що наступного тижня проведуть їх у Празі та Вільнюсі.

    При цьому Berliner Zeitung у своїй статті пише і про інший скандал, який напередодні був у Німеччині.

    Тиждень тому в німецькій пресі вийшла новина про те, що «правоекстреміст з Азова» приїхав до концтабору Освенцим «у неонацистській футболці».

    «Солдат, якого можна знайти в Instagram під ніком «111toha_22», відвідав колишній нацистський концтабір. Він був одягнений у футболку російського блек-метал-гурту M8l8th (розшифровується ця назва як «Молот Гітлера», а її засновник Левкін воює (https://t.me/stranaua/106185) у складі Російського добровольчого корпусу на боці України – Ред.). На звороті красується фраза «Там, де ми є, немає місця нікому іншому». Деякі історики приписують цю цитату Адольфу Гітлеру, навіть якщо точне походження точно не доведено», – пише видання t-online.

    Сайт стверджує, що ідентифікував хлопця як українського військового, знайшовши його фото на офіційних сторінках підрозділу. Після цього українець закрив свій інстаграм.

  • Яким бачать українські біженці майбутнє своїх дітей

    Яким бачать українські біженці майбутнє своїх дітей

    За останні кілька років Україна стала свідком масштабних викликів і гуманітарної кризи, спричиненої військовим конфліктом на сході країни. Сотні тисяч українців були змушені залишити свої домівки, шукаючи безпеки за кордоном. Деякі з них обрали міжнародний захист у різних країнах Європи.

    При цьому залежно від країни частка таких українців значно відрізняється, свідчить дослідження міграційної платформи EWL, проведене спільно з Центом Східноєвропейських студій Варшавського університету.

    З’ясувалося, що більше половини українських громадян у Німеччині (57%) бачать майбутнє своїх дітей у цій країні, тоді як 39% – в Україні. А ось у Нідерландах ситуація протилежна – більше половини (60%) бачать майбутнє своїх дітей в Україні і тільки 29% – у поточній країні проживання.

    При цьому половина опитаних українців у Німеччині (51%) і Нідерландах (50%) повідомили, що приїхали з дітьми до 18 років. В обох країнах з однією дитиною перебуває третина респондентів (33%). Середній вік наймолодшої дитини в Німеччині – 8 років, у Нідерландах – 9 років.