Daypolitico

Позначка: ООН

  • Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Провадження проти лідерки партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко отримало новий міжнародний резонанс після того, як група європейських юристів-міжнародників з прав людини звернулася до структур Організації Об’єднаних Націй із заявами про можливі порушення фундаментальних прав та ознаки політичної вмотивованості розслідування.

    Як повідомляє агентство AFP, звернення до чотирьох спеціальних доповідачів Управління Верховного комісара ООН з прав людини подали французький юрист Франсуа Зімере, а також юристки Джессіка Фінель та Каталіна де ла Сота. У своєму документі вони виклали детальний аналіз перебігу справи та зазначили, що, на їхню думку, розслідування містить низку системних процесуальних проблем, які можуть суперечити міжнародним стандартам справедливого судочинства.

    Юристи стверджують, що ключовим елементом їхніх зауважень є питання доступу сторони захисту до доказової бази. Зокрема, вони вказують, що адвокатам, за їхньою оцінкою, було обмежено доступ до матеріалів справи, включно з оригінальними аудіозаписами, які фігурують як важливі докази. На їхню думку, така ситуація може ставити під сумнів рівність сторін у процесі та право на повноцінний захист.

    У зверненні до ООН також наголошується, що сукупність обставин у провадженні проти Тимошенко може свідчити про порушення базових гарантій справедливого суду, закріплених у міжнародному праві. Автори документа закликають спеціальних доповідачів ООН розглянути ситуацію та дати їй правову оцінку в межах своїх повноважень, а також вжити заходів реагування у випадку підтвердження виявлених порушень.

    Окрему увагу привертає постать Франсуа Зімере, який є відомим європейським правником у сфері міжнародного права та прав людини, а також колишнім послом Франції з прав людини. Він неодноразово виступав у міжнародних інституціях із позицією щодо захисту прав людини та активно підтримує притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини, скоєні під час війни проти України, що додає додаткової уваги до його участі у цій справі.

    Реакція міжнародної правової спільноти на провадження проти Тимошенко з’являється не вперше. Раніше окремі депутати Європейського парламенту та представники Парламентської асамблеї Ради Європи висловлювали занепокоєння щодо дотримання процесуальних гарантій у справі, а також наголошували на необхідності забезпечення повної неупередженості розслідування та судового розгляду.

    Крім того, у звітах українських правозахисних організацій, зокрема Харківської правозахисної групи, зазначалося, що перебіг розслідування може містити низку процесуальних порушень. У цих висновках підкреслювалося, що сукупність зафіксованих обставин потенційно може вказувати на політичну вмотивованість переслідування, хоча остаточні юридичні оцінки мають давати компетентні судові інстанції.

    Сама справа Тимошенко вже тривалий час залишається предметом суспільної та політичної дискусії як в Україні, так і за її межами. Вона неодноразово ставала об’єктом критики з боку міжнародних організацій, тоді як українська сторона наполягає на законності дій правоохоронних органів і відсутності політичного впливу на перебіг розслідування.

    Нинішнє звернення європейських юристів до структур ООН може стати черговим етапом у міжнародному розгляді справи, оскільки спеціальні доповідачі УВКПЛ мають мандат оцінювати відповідність національних проваджень міжнародним стандартам прав людини та формувати рекомендації для держав щодо усунення можливих порушень.

    Таким чином, справа Тимошенко знову опинилася у фокусі міжнародної уваги, а участь авторитетних європейських правників і звернення до ООН можуть суттєво посилити дискусію навколо дотримання стандартів справедливого судочинства в цьому провадженні.

  • США обговорюють можливу посаду Орбана в ООН для забезпечення імунітету

    США обговорюють можливу посаду Орбана в ООН для забезпечення імунітету

    У США, за даними журналістського розслідування проєкту Vsquare, обговорюють можливість надання експрем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану високої посади в системі Організації Об’єднаних Націй, яка потенційно могла б забезпечити йому дипломатичний імунітет та захист від судових переслідувань у разі зміни політичної ситуації в Будапешті.

    Як зазначає видання, відповідні обговорення нібито ведуться в колах, пов’язаних із MAGA-крилом Республіканської партії США. У межах цього сценарію розглядається варіант призначення Орбана на одну з керівних посад в ООН або в її спеціалізованих структурах. Такий крок, за оцінками авторів розслідування, міг би мати не лише політичне, а й юридичне значення для угорського політика, оскільки певні категорії посад в системі ООН передбачають міжнародно визнаний дипломатичний імунітет.

    Журналісти посилаються на положення Конвенції ООН 1946 року, згідно з якою Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, його заступники та помічники користуються повним дипломатичним імунітетом, аналогічним статусу послів. Такий захист поширюється не лише на офіційні дії в межах виконання обов’язків, а й на особистий статус посадовців, а також членів їхніх сімей, включно з подружжям і неповнолітніми дітьми.

    Окрім цього, керівники спеціалізованих агентств ООН також мають право на дипломатичний імунітет, однак його обсяг є більш обмеженим і стосується переважно дій, здійснених у межах виконання службових обов’язків. Попри це, навіть такий рівень захисту може суттєво ускладнити будь-які судові процеси або переслідування щодо посадової особи.

    За даними Vsquare, у дискусіях щодо потенційного призначення Орбана в ООН також згадується підтримка з боку окремих міжнародних політичних гравців. Зокрема, йдеться про можливу роль президента Аргентини Хав’єра Мілея, чия позиція може бути важливою в контексті внутрішньоорганізаційної конкуренції за ключові посади в системі ООН, включно з виборами майбутнього Генерального секретаря.

    У матеріалі нагадується, що серед потенційних претендентів на керівні позиції в ООН фігурує також Рафаель Гроссі — очільник Міжнародного агентства з атомної енергії, який має аргентинське походження і вважається близьким до політичного кола Мілея. Це створює додатковий дипломатичний контекст навколо можливих кадрових рішень у системі Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо журналісти звертають увагу на те, що потенційне призначення Орбана в ООН може мати для нього не лише юридичний захист, але й практичні переваги, зокрема можливість легально перебувати та працювати в Нью-Йорку. Це, за оцінками авторів розслідування, може стати важливим фактором у разі загострення внутрішньополітичної ситуації в Угорщині.

    У цьому контексті згадується, що родина Орбана вже певний час проживає у США. Також повідомляється, що сам політик планує поїздку до Сполучених Штатів улітку у зв’язку з проведенням Чемпіонату світу з футболу. Журналісти припускають, що за певних обставин ця поїздка могла б перетворитися на триваліше перебування за океаном, якщо політична ситуація в Будапешті стане нестабільною.

    Автори розслідування також згадують попередні повідомлення про те, що Орбан може розглядати США як потенційний безпечний напрямок у разі загострення політичної кризи в Угорщині. Раніше окремі журналісти та політичні опоненти в країні заявляли про можливі фінансові та юридичні ризики для оточення експрем’єра, однак ці твердження офіційно не підтверджені.

    Сам Віктор Орбан публічно відкидає будь-які припущення про можливі судові переслідування або політичні ризики. У своїх коментарях він заявляв, що дотримується законодавства та виконував усі свої обов’язки на посаді прем’єр-міністра. Також він наголошував, що не має підстав побоюватися будь-яких розслідувань.

    Водночас політична ситуація в Угорщині останнім часом залишається напруженою. Опозиційні сили, зокрема команда Пітера Мадяра, заявляють про необхідність розслідувань щодо діяльності представників чинної влади та пов’язаних із ними бізнес-структур. Це посилює внутрішньополітичну конкуренцію та формує дискусії про можливі сценарії майбутнього для колишнього прем’єра.

    Таким чином, повідомлення Vsquare описує гіпотетичний сценарій, у якому міжнародна посада в системі ООН може розглядатися як інструмент одночасно політичного впливу, дипломатичного захисту та потенційної юридичної безпеки для одного з найбільш впливових політиків Центральної Європи. Ця інформація наразі базується на даних журналістського розслідування і не підтверджена офіційними заявами сторін, які згадуються в матеріалі.

  • Україна в ООН попередила про ризик втягнення Білорусі у війну

    Україна в ООН попередила про ризик втягнення Білорусі у війну

    Україна заявила про зростаючу загрозу подальшого та більш глибокого втягнення Білорусі у війну Росії проти України, застерігши міжнародну спільноту від можливого розширення географії російської агресії. Відповідну заяву під час засідання Ради Безпеки ООН зробив постійний представник України при ООН Андрій Мельник, який наголосив, що дії Кремля системно підштовхують Мінськ до дедалі активнішої участі у війні.

    За словами українського дипломата, Білорусь перебуває під постійним і зростаючим політичним та військовим тиском з боку Російської Федерації, що проявляється у спільних військових заходах, розгортанні російських сил і засобів на білоруській території, а також у використанні інфраструктури країни для підтримки російських операцій проти України. Мельник підкреслив, що такі процеси не є випадковими, а формують довгострокову тенденцію, яка може призвести до прямого або опосередкованого розширення участі Білорусі у війні.

    Він наголосив, що Україна фіксує ознаки подальшої мілітаризації білоруського напрямку, зокрема через мобілізаційні заходи, розміщення передових російських ракетних систем на території Білорусі та проведення військових навчань, які можуть мати компоненти, пов’язані із ядерним плануванням. На думку української сторони, такі дії створюють новий рівень загрози безпеці не лише для України, а й для всього європейського континенту.

    Мельник підкреслив, що режим Олександра Лукашенка фактично дедалі більше втрачає ознаки повноцінного суверенного контролю, дозволяючи Росії використовувати територію Білорусі, її військову інфраструктуру та повітряний простір як елемент російської воєнної стратегії. Український представник наголосив, що це перетворює Білорусь на потенційний плацдарм для подальших агресивних дій Москви.

    “Під зростаючим тиском Кремля Білорусь підштовхують до глибшого залучення у війну, зокрема шляхом мобілізаційних заходів, розгортання передових ракетних систем та навчань, пов’язаних з ядерною зброєю”, — заявив Андрій Мельник під час виступу в Раді Безпеки ООН.

    Дипломат окремо наголосив, що Україна уважно моніторить усі дії Росії та Білорусі, які можуть свідчити про підготовку до нового етапу ескалації з північного напрямку. Він підкреслив, що Київ не виключає жодних сценаріїв розвитку подій, однак продовжує виходити з припущення, що нове вторгнення з території Білорусі не відбудеться. Водночас Україна залишає за собою право на рішучу відповідь у разі будь-якої агресії, відповідно до статті 51 Статуту ООН, яка гарантує право на самооборону.

    “Будь-який напад з Півночі викличе негайну та рішучу відповідь, і режим у Мінську зіткнеться з руйнівними наслідками”, — наголосив Мельник, коментуючи можливі сценарії ескалації.

    Окрему увагу український представник приділив питанню міжнародного санкційного тиску. Він закликав держави-члени ООН посилити обмежувальні заходи не лише проти Росії, а й проти Білорусі, підкресливши, що будь-які економічні чи політичні лазівки, які дозволяють Кремлю продовжувати фінансування війни, мають бути закриті. За його словами, недосконалість санкційного режиму фактично дає змогу Росії адаптуватися і продовжувати агресивні дії проти України.

    “Кожна лазівка, що залишається відкритою, кожна невиконана санкція та кожне джерело доходу, яке залишається недоторканим, дозволяють Кремлю продовжувати свою агресивну війну”, — заявив Мельник, звертаючись до міжнародної спільноти.

    Український дипломат також закликав західних партнерів значно збільшити обсяги військової допомоги Україні, особливо у сфері протиповітряної оборони, на тлі триваючих масованих російських атак по українських містах та критичній інфраструктурі. Він зауважив, що інтенсивність російських ударів свідчить про намір Москви продовжувати війну шляхом терору проти цивільного населення.

    У своїй заяві Мельник також звернув увагу на інформаційний вимір війни, зазначивши, що російська пропаганда дедалі частіше намагається виправдати або навіть фактично визнати невибірковий характер ударів по цивільних об’єктах у Києві та інших містах України, що, на його думку, є додатковим доказом системного характеру агресії.

    Заява України в Раді Безпеки ООН пролунала на тлі ширшого міжнародного обговорення ескалації війни, де низка країн, включно зі Сполученими Штатами та державами Європейського Союзу, вже висловили занепокоєння масштабами російських ударів та закликали до негайного припинення вогню як першого кроку до можливого дипломатичного врегулювання конфлікту.

  • США в ООН застерегли Росію від ударів по Києву

    США в ООН застерегли Росію від ударів по Києву

    Сполучені Штати Америки під час засідання Ради Безпеки ООН виступили із жорсткою критикою останніх масованих російських ударів по Києву та інших українських містах, назвавши дії Москви “варварською ескалацією”, яка загрожує не лише подальшими жертвами серед цивільного населення, а й остаточним руйнуванням перспектив дипломатичного врегулювання війни.

    Із відповідною заявою виступила заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс. У своєму виступі вона наголосила, що останні атаки Росії стали одним із найнебезпечніших проявів ескалації за останній час і вкотре продемонстрували нехтування Кремлем міжнародним правом та людським життям.

    За словами американської дипломатки, удари по Києву, зокрема із застосуванням балістичних ракет “Орєшник”, спричинили численні жертви серед цивільного населення, масштабні руйнування та серйозні пошкодження цивільної інфраструктури. Внаслідок атак загинули мирні жителі, а понад сотня людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    “Останні масовані удари по Києву з боку Росії, включно з розгортанням гіперзвукових балістичних ракет “Орєшник”, є непояснюваною, небезпечною та варварською ескалацією”, – заявила Теммі Брюс під час засідання Радбезу ООН.

    Вона наголосила, що під російський обстріл потрапили не військові об’єкти, а цивільна інфраструктура столиці України. За її словами, пошкоджень зазнали житлові будинки, музеї, транспортні об’єкти та інші цивільні споруди, які не мають жодного відношення до ведення бойових дій.

    Представниця США окремо підкреслила, що цілеспрямовані удари по цивільному населенню є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та не можуть бути виправдані жодними військовими аргументами.

    “Цілеспрямовані атаки проти цивільного населення є неприпустимими та огидними”, – наголосила Брюс, висловивши співчуття родинам загиблих та всім постраждалим від російських атак.

    У Вашингтоні також заявили про серйозне занепокоєння через систематичний характер ударів по Києву та інших українських містах. За словами дипломатки, продовження таких атак лише поглиблює гуманітарну кризу та створює ризики подальшої масштабної ескалації війни.

    Теммі Брюс застерегла Росію від продовження масованих обстрілів української столиці, зазначивши, що це може призвести до ще більшої кількості жертв серед мирного населення та остаточно ускладнити будь-які перспективи мирного врегулювання.

    Окрему увагу американська сторона приділила питанню безпеки дипломатичних установ та персоналу. Представниця США заявила, що Вашингтон має “серйозне занепокоєння” через недотримання Росією міжнародних зобов’язань щодо захисту дипломатичних об’єктів відповідно до міжнародного права.

    “Ми нагадуємо Росії в чітких термінах про її юридичні зобов’язання”, – підкреслила заступниця постпреда США при ООН.

    У своєму виступі Брюс неодноразово наголошувала, що дипломатія та переговори залишаються єдиним можливим шляхом до досягнення стійкого та тривалого миру. Водночас вона підкреслила, що продовження масованих атак лише віддаляє можливість політичного врегулювання.

    “Сполучені Штати знову закликають до негайного та всеосяжного припинення вогню як кроку до стійкого переговорного завершення війни”, – заявила вона.

    За словами дипломатки, альтернативою мирним переговорам є подальше неконтрольоване зростання насильства, що може мати серйозні наслідки не лише для України, а й для міжнародної безпеки загалом.

    “Альтернативою є подальша ескалація насильства, яка вийде з-під контролю, – і це неприйнятно”, – наголосила представниця США.

    Теммі Брюс також заявила, що Сполучені Штати готові й надалі відігравати конструктивну роль у пошуку шляхів завершення війни, якщо сторони демонструватимуть реальну готовність до мирного врегулювання.

    Засідання Ради Безпеки ООН було скликане після чергової масштабної атаки Росії по Україні у ніч на 24 травня. Після ударів українська сторона звернулася із вимогою провести термінове засідання Радбезу ООН, а також ініціювала проведення спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань безпекового співробітництва та Постійної ради ОБСЄ.

    Останні російські атаки викликали широку міжнародну реакцію. Лідери Франції та Німеччини виступили із засудженням ударів по Україні та закликали Росію припинити атаки на цивільну інфраструктуру. Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас також різко розкритикувала застосування Росією балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік” та заявила про необхідність посилення тиску на Москву.

    Крім того, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан висловила солідарність з українським народом після чергових масованих ударів, наголосивши на необхідності захисту цивільного населення.

    На тлі нових атак Росії міжнародна спільнота дедалі активніше закликає Москву припинити удари по українських містах та повернутися до дипломатичного врегулювання війни. Водночас Україна наполягає, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення обстрілів та дотримання Росією норм міжнародного права.

  • Шойгу знову пригрозив Києву ударами: у Кремлі заявили, що атака можлива «в будь-який момент»

    Шойгу знову пригрозив Києву ударами: у Кремлі заявили, що атака можлива «в будь-який момент»

    Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія може завдати нового удару по Києву «в будь-який момент». Також він назвав «серйозним і усвідомленим» попередження російського МЗС іноземним дипломатам залишити українську столицю.

    Чергові погрози пролунали на тлі посилення ракетно-дронових атак Росії по Україні, а також активізації заяв Кремля про удари по «центрах ухвалення рішень» та об’єктах українського військово-промислового комплексу.

    Про це Шойгу заявив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    За словами секретаря Радбезу РФ, Москва нібито вже «показала», якими можуть бути удари по Києву. Конкретних деталей він не навів, однак наголосив, що попередження дипломатичним представництвам «не є блефом».

    «Попередження іноземним послам залишити Київ є цілком серйозним і усвідомленим», — заявив Шойгу.

    Раніше Міністерство закордонних справ РФ рекомендувало іноземцям та працівникам дипломатичних місій «якнайшвидше залишити Київ», а жителям української столиці — уникати районів військової та адміністративної інфраструктури.

    У Москві заявили, що потенційними цілями можуть стати підприємства ВПК, командні пункти та «центри ухвалення рішень».

    На цьому тлі в Україні та на Заході заяви Кремля сприймають не лише як військову погрозу, а й як частину психологічного та дипломатичного тиску.

    Українські офіційні особи наголошують, що Росія регулярно атакує Київ і українські міста вже понад чотири роки, тому сама риторика про «можливі удари» не є новою. Водночас у Києві визнають, що загроза масованих атак зберігається постійно.

    Видання The New York Times зазначає, що Кремль може використовувати нову хвилю ескалації як інструмент тиску на США та союзників України. За оцінками американських аналітиків, Росія прагне повернути Вашингтон до активнішого переговорного процесу, демонструючи готовність до подальшої ескалації.

    Паралельно Росія активізувала інформаційні кампанії навколо можливих ударів по Києву. Російські пропагандистські медіа та офіційні особи дедалі частіше згадують про удари по «центрах прийняття рішень», а також натякають на використання нових типів озброєння.

    Раніше російські посадовці вже заявляли про застосування ракети «Орєшнік», яку у Кремлі називають «складною для перехоплення». Українська сторона офіційно не підтверджувала використання такого озброєння, однак у Повітряних силах неодноразово наголошували на проблемі дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Останніми тижнями Росія здійснила кілька масованих атак по Україні із застосуванням сотень дронів та десятків ракет. Основними цілями залишалися Київ, центральні регіони та енергетична інфраструктура.

    Українська ППО збивала більшість повітряних цілей, однак частина ракет та дронів все ж досягала об’єктів інфраструктури.

    Водночас експерти звертають увагу, що різке посилення погроз Кремля збіглося із проблемами російської армії на фронті.

    За даними Інституту вивчення війни (ISW), темпи просування російських військ останніми місяцями значно сповільнилися, а втрати армії РФ залишаються високими.

    Представник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше заявляв, що Кремль намагається компенсувати відсутність стратегічних успіхів на фронті інформаційним та психологічним тиском.

    «Росія використовує погрози та масовані атаки як елемент залякування суспільства та партнерів України», — зазначав Коваленко.

    На тлі нових заяв Москви окрему увагу привернула реакція міжнародної спільноти. Понад 50 держав під час засідання Ради Безпеки ООН засудили нові російські погрози щодо Києва.

    Водночас США, за інформацією західних медіа, утрималися від жорстких публічних заяв у Радбезі ООН, що викликало дискусії серед союзників України.

    Європейські дипломати також заявляють, що не планують залишати Київ попри погрози РФ. У МЗС України наголошують, що більшість дипломатичних місій продовжують працювати у столиці.

    На думку аналітиків, Кремль намагається створити атмосферу невизначеності та страху, щоб посилити тиск не лише на Україну, а й на її міжнародних партнерів.

    Попри це українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватись правил безпеки, оскільки загроза нових масованих атак залишається реальною.

  • Скандал у Радбезі ООН: США не видали візу заступнику Лаврова, Москва звинуватила Вашингтон у порушенні правил

    Скандал у Радбезі ООН: США не видали візу заступнику Лаврова, Москва звинуватила Вашингтон у порушенні правил

    США відмовили у видачі візи заступнику міністра закордонних справ Росії Олександру Алімову, який мав прибути до Нью-Йорка для участі в засіданні Ради Безпеки ООН. Через це в Москві заявили про порушення Вашингтоном зобов’язань як країни, що приймає штаб-квартиру Організації Об’єднаних Націй.

    Про інцидент повідомив постійний представник Росії при ООН Василь Небензя під час засідання Радбезу, яке відбувалося під головуванням міністра закордонних справ Китаю Ван Ї.

    За словами Небензі, Олександр Алімов, який у російському МЗС курує питання, пов’язані з ООН, мав бути присутнім на засіданні на запрошення китайської сторони. Російський дипломат заявив, що Москва нібито неодноразово намагалася переконати США видати посадовцю візу, але зрештою дозвіл на в’їзд так і не був наданий.

    Небензя назвав ситуацію «кричущим проявом неповаги» до головування Китаю в Раді Безпеки ООН. Він також заявив, що США, як країна перебування штаб-квартири ООН, повинні забезпечувати доступ представникам усіх держав-членів до заходів організації.

    Йдеться про угоду між США та ООН щодо штаб-квартири організації в Нью-Йорку. Вона передбачає, що американська сторона має сприяти в’їзду представників держав-членів для участі в роботі ООН. Водночас Сполучені Штати і раніше обмежували доступ окремим іноземним посадовцям, посилаючись на питання безпеки або санкційні обмеження.

    В ООН після інциденту заявили, що очікують від країни перебування видачі віз усім особам, яким необхідно брати участь у роботі організації. Речник генерального секретаря ООН Фархан Хак наголосив, що це є стандартною позицією секретаріату.

    За інформацією Reuters, візу для участі в цьому ж засіданні, ймовірно, не отримав і міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Через це він не перебував у Нью-Йорку та не зміг провести заплановану зустріч із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем.

    Засідання Ради Безпеки ООН, на якому виник скандал, було присвячене дотриманню Статуту ООН і зміцненню багатосторонньої співпраці. Саме цю тему виніс Китай у межах свого головування в Радбезі.

    Під час виступу Ван Ї заявив, що світ потребує «оживлення» принципів Статуту ООН на тлі зростання кількості конфліктів і нестабільності. Він попередив, що глобальна безпекова система входить у небезпечний період.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш також заявив, що світ нині переживає найбільшу кількість конфліктів від моменту створення ООН у 1945 році. За його словами, міжнародна система стикається з новими й непередбачуваними ризиками для миру та безпеки.

    Росія використала засідання для критики США та західних країн. Небензя заявив, що Статут ООН нібито перебуває під серйозним тиском, а країни Заходу застосовують подвійні стандарти для збереження власного домінування.

    Окремо російський представник розкритикував Німеччину та Японію за посилення оборонної політики. Він назвав їхню «ремілітаризацію» небезпечною тенденцією та заявив, що це нібито підриває міжнародний порядок, сформований після Другої світової війни.

    Водночас сама Росія продовжує повномасштабну війну проти України, розпочату у 2022 році, та регулярно використовує майданчики ООН для просування власних тез про «першопричини» агресії. Раніше Небензя вже озвучував у Радбезі російські умови для так званої мирної угоди з Україною, повторюючи заяви Кремля про НАТО та нібито «утиски» російськомовних.

    Інцидент із візою для Алімова став новим епізодом дипломатичної напруги між Москвою та Вашингтоном. Для Росії він став приводом звинуватити США у політизації роботи ООН, тоді як американська сторона публічно не пояснила причин відмови.

    Ситуація також наклалася на загострення навколо Ірану. За повідомленнями Reuters, Тегеран звинуватив США у порушенні режиму припинення вогню після американських ударів, які Вашингтон назвав оборонними. На цьому тлі відсутність іранського міністра в Нью-Йорку лише посилила дипломатичну напругу навколо засідання Радбезу.

    Таким чином, засідання, яке мало бути присвячене зміцненню багатосторонності та ролі Статуту ООН, перетворилося на чергову арену взаємних звинувачень між великими державами. Москва використала відмову у візі для політичної атаки на США, а сам інцидент знову порушив питання про те, як має працювати ООН у країні, яка одночасно є її господарем і одним із головних учасників глобальних конфліктів.

  • МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    Міністерство закордонних справ Польщі виступило з жорсткою заявою у відповідь на російські погрози щодо можливих “системних ударів” по Києву, наголосивши, що будь-які атаки на дипломатичні представництва будуть розцінюватися як свідомі, навмисні та ворожі дії, які матимуть серйозні міжнародно-правові наслідки.

    У заяві польського зовнішньополітичного відомства підкреслюється, що попри риторику Росії про нібито обмеження ударів лише військовими об’єктами, будь-яке ураження цивільної інфраструктури, зокрема дипломатичних установ, є прямим порушенням міжнародного права та фундаментальних норм дипломатичного захисту.

    Польська сторона окремо наголосила, що дипломатичні місії користуються особливим міжнародним статусом і захищені Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, тому атака на них розглядатиметься як умисний і цілеспрямований акт агресії. У МЗС Польщі прямо заявили, що у разі будь-якого удару по польських дипломатичних представництвах така дія буде кваліфікована як свідома та навмисна.

    У відомстві також підкреслили, що подібні дії з боку Росії не лише створюють пряму загрозу життю дипломатів та співробітників місій, але й матимуть серйозні політичні та правові наслідки на міжнародному рівні, зокрема у контексті позиції Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН. У Варшаві заявили, що подібні кроки ще більше підривають довіру до Москви як до суб’єкта міжнародних відносин.

    Окремо МЗС Польщі закликало Росію негайно припинити війну проти України, яку у Варшаві називають незаконною та невиправданою агресією, а також виконувати свої міжнародні зобов’язання. Польська сторона наголосила, що будь-які удари по цивільних об’єктах та населенню України розглядаються як акти агресії, які призводять до масштабних людських втрат і руйнування інфраструктури.

    Заява Варшави пролунала на тлі загострення риторики між Росією та західними країнами після того, як Міністерство закордонних справ РФ заявило про нібито початок “послідовних системних ударів” по Києву. У Москві стверджували, що ціллю таких ударів мають стати підприємства українського військово-промислового комплексу та так звані “центри ухвалення рішень”, а також закликали іноземних дипломатів і працівників міжнародних організацій залишити українську столицю.

    Ці заяви викликали різку реакцію з боку України та міжнародних партнерів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російські погрози мають на меті виключно залякування іноземних дипломатів і створення атмосфери тиску, але не досягнуть своєї мети. За його словами, Україна не очікує, що такий шантаж вплине на роботу дипломатичних місій у Києві.

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова також заявила, що попри російські погрози західні дипломати не планують залишати Київ і продовжать роботу в Україні, демонструючи підтримку державі під час війни.

    Водночас глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо заявив, що російська армія нібито “приступає” до системних ударів по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українськими військовими потребами.

    На тлі цих заяв у європейських столицях зростає занепокоєння щодо можливого розширення атак і ризиків для дипломатичних установ у Києві. Водночас міжнародні партнери України наголошують, що будь-які спроби тиску через погрози ударами не змінять їхньої політики підтримки Києва та не призведуть до згортання дипломатичної присутності в Україні.

  • Мельник закликав позбавити РФ статусу в Радбезі ООН

    Мельник закликав позбавити РФ статусу в Радбезі ООН

    Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою під час відкритих дебатів Ради Безпеки ООН, закликавши міжнародну спільноту розглянути можливість позбавлення Російської Федерації статусу постійного члена Ради Безпеки через триваючу агресію проти України та систематичні порушення міжнародного права.

    Про це повідомляє “Укрінформ” із посиланням на виступ українського дипломата в Нью-Йорку.

    У своїй промові Мельник наголосив, що війна Росії проти України є одним із наймасштабніших і найжорстокіших конфліктів сучасності, який характеризується регулярними атаками по цивільній інфраструктурі, містах і мирному населенню. Він підкреслив, що характер російських дій має не випадковий, а системний і цілеспрямований характер, що, за його словами, ставить під сумнів здатність чинної системи міжнародної безпеки ефективно реагувати на подібні загрози.

    Дипломат звернув увагу на те, що, за оцінкою України, російська агресія вирізняється особливою жорстокістю серед сучасних воєнних конфліктів. Він зазначив, що удари завдаються не лише по військових об’єктах, а й по критичній інфраструктурі, житлових районах, лікарнях, енергетичних системах та об’єктах, що забезпечують життєдіяльність цивільного населення.

    Окремо Мельник підкреслив, що перші місяці поточного року стали, за його словами, одним із найтрагічніших періодів для цивільного населення України за весь час повномасштабної війни. Він наголосив, що кількість загиблих і поранених серед мирних жителів зростає на тлі інтенсифікації ракетних та дронових атак, які Росія здійснює по всій території країни.

    У виступі також була приділена увага зимовій кампанії ударів по енергетичній інфраструктурі України. За словами українського постпреда, ці атаки мали чітко виражений намір створити гуманітарний тиск на населення шляхом знищення або пошкодження об’єктів енергетики, що призвело до перебоїв з електроенергією, теплопостачанням і водопостачанням у різних регіонах країни. Мельник охарактеризував такі дії як спробу використання “холоду як зброї” проти цивільних.

    Окрему увагу дипломат приділив тактиці так званих “подвійних ударів”, коли після першої атаки по об’єкту або району через короткий проміжок часу здійснюється повторний обстріл. За його словами, така практика спрямована на ураження рятувальників, медичних працівників і цивільних служб, які прибувають на місце подій для ліквідації наслідків і допомоги постраждалим. Він назвав це грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

    Мельник наголосив, що міжнародно-правові зобов’язання щодо захисту цивільного населення втрачають реальну силу, якщо їх порушення не супроводжується механізмами відповідальності. На його думку, нинішня ситуація демонструє обмеженість існуючих інструментів Ради Безпеки ООН у випадках, коли один із її постійних членів сам є стороною конфлікту та агресором.

    У цьому контексті він закликав держави-члени ООН розпочати серйозну дискусію щодо політичних і юридичних шляхів можливого позбавлення Росії статусу постійного члена Ради Безпеки. Мельник підкреслив, що йдеться не лише про політичне рішення, а про необхідність реформування глобальної системи безпеки, яка, за його словами, має реагувати на сучасні виклики та запобігати безкарності за масові порушення міжнародного права.

    Він також звернувся до членів Ради Безпеки із закликом “протистояти цій гротескній реальності”, підкресливши, що без рішучих дій міжнародної спільноти ризик подальшої ерозії авторитету ООН лише зростатиме.

    Заява українського дипломата прозвучала на тлі триваючих обговорень реформування Ради Безпеки ООН, де вже тривалий час порушується питання її ефективності та здатності запобігати масштабним війнам і порушенням міжнародного права в умовах сучасних геополітичних конфліктів.

  • Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш відреагував на атаку по автомобілю Організації Об’єднаних Націй у Херсоні, який брав участь у гуманітарній місії. Інцидент стався 14 травня у Корабельному районі міста, що перебуває під постійними російськими обстрілами. За даними української влади та самої Організації Об’єднаних Націй, автомобіль із чітким маркуванням ООН двічі потрапив під удар.

    Про це йдеться у заяві заступника речника генерального секретаря ООН Фархана Гака.

    У заяві наголошується, що транспортний засіб був частиною міжвідомчої гуманітарної місії, яку координувало Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA). Сторони конфлікту були завчасно поінформовані про пересування гуманітарної колони, однак це не завадило атаці.

    «Генеральний секретар стурбований тим, що 14 травня у Херсоні двічі було атаковано автомобіль Організації Об’єднаних Націй», — зазначив Фархан Гак.

    В ООН підкреслили, що наразі триває встановлення всіх обставин інциденту. Організація окремо наголосила на необхідності дотримання міжнародного гуманітарного права та захисту цивільного населення, гуманітарного персоналу і гуманітарних об’єктів.

    Атака сталася на тлі чергового загострення ситуації на Херсонщині. Російські війська останніми місяцями систематично обстрілюють правобережну частину області, зокрема Херсон, використовуючи артилерію, дрони та авіацію. Під особливим ударом опиняються житлові райони, волонтери, медики та гуманітарні місії.

    За даними місцевої влади, під час атаки на Корабельний район Херсона загинула жінка. Також було пошкоджено транспорт гуманітарної місії ООН. В українському МЗС після інциденту закликали Організацію Об’єднаних Націй та держави-члени організації дати чітку політичну оцінку діям Росії.

    У дипломатичних колах наголошують: атака на автомобіль міжнародної гуманітарної місії може розглядатися як грубе порушення міжнародного гуманітарного права. Особливу увагу привертає той факт, що транспорт був чітко позначений символікою ООН, а інформація про маршрут гуманітарної місії передавалася заздалегідь.

    Напередодні в мережі також з’явилося відео, яке, за даними українських джерел, зафіксувало момент удару по автомобілях ООН у Херсоні. Українська сторона стверджує, що атака була цілеспрямованою.

    Крім того, того ж дня окупанти атакували автомобіль волонтерів у Херсоні. Один із постраждалих зазнав важких травм, зокрема травматичної ампутації ноги. Херсонщина залишається одним із найнебезпечніших регіонів для гуманітарних працівників через постійні атаки FPV-дронів та артилерійські удари.

    ООН не вперше фіксує загибель або поранення гуманітарних працівників в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення міжнародні гуманітарні організації неодноразово заявляли про небезпеку роботи на прифронтових територіях. Водночас гуманітарні місії продовжують евакуацію цивільних, доставку води, медикаментів, продуктів та допомоги людям у зонах бойових дій.

    Українські посадовці наголошують, що удари по гуманітарних місіях є частиною ширшої тактики тиску на цивільне населення. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія системно атакує об’єкти, пов’язані з евакуацією, енергетикою та гуманітарною допомогою.

    На цьому тлі реакція ООН викликала активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів критикує міжнародну організацію за надто стриману риторику щодо Росії. У коментарях українці вкотре іронізують над формулюванням про «стурбованість», яке часто звучить після російських атак.

    Попри це, міжнародні правозахисні структури продовжують документувати удари по цивільних об’єктах та гуманітарному персоналу. Україна наполягає, що всі подібні випадки мають отримати не лише політичну оцінку, а й юридичні наслідки в межах міжнародних судів та майбутнього спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ.

  • Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки Організація Об’єднаних Націй після однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. Причиною звернення стала масована комбінована атака по столиці та Київській області, внаслідок якої загинули мирні жителі, десятки людей отримали поранення, а рятувальники досі продовжують пошуки людей під завалами зруйнованого житлового будинку.

    Про рішення офіційно звернутися до Радбезу ООН повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, українська дипломатія отримала доручення негайно винести питання російського удару на міжнародний рівень та домагатися жорсткої реакції світової спільноти.

    Глава МЗС наголосив, що йдеться не лише про черговий ракетний чи дроновий обстріл, а про масштабний акт терору проти цивільного населення України. Сибіга заявив, що Росія цілеспрямовано атакує мирних мешканців, житлові квартали та гуманітарну інфраструктуру, а тому міжнародні організації мають дати чітку політичну та правову оцінку діям Москви.

    «Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні майданчики для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та напади на гуманітарних працівників», — заявив міністр.

    За словами Сибіги, Україна очікує від міжнародних партнерів не лише заяв підтримки, а й конкретних дій у відповідь на посилення російських ударів по українських містах. Він підкреслив, що нинішній рівень атак демонструє ескалацію російського терору та вимагає консолідованої реакції міжнародної спільноти.

    Міністр окремо звернув увагу на масштаби трагедії у Києві. За офіційними даними, внаслідок нічної атаки загинули щонайменше вісім людей, серед яких 12-річна дитина. Ще 44 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина постраждалих перебуває у лікарнях столиці. Крім того, за інформацією рятувальників, близько 20 людей досі вважаються зниклими безвісти.

    Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район Києва, де внаслідок російського удару було частково зруйновано багатоповерховий житловий будинок. Після влучання частина конструкцій обвалилася, під завалами опинилися мешканці будинку. На місці трагедії від моменту удару безперервно працюють підрозділи Державна служба України з надзвичайних ситуацій, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Рятувальники проводять пошуково-рятувальну операцію, використовуючи спеціальну техніку, кінологів та інженерні підрозділи. У ДСНС зазначають, що роботи ускладнюються масштабом руйнувань та ризиком повторного обвалу конструкцій.

    На тлі трагедії українська дипломатія розпочала додаткову міжнародну кампанію для привернення уваги іноземних партнерів до наслідків російських ударів по цивільних об’єктах. Андрій Сибіга повідомив, що доручив усім українським дипломатичним установам за кордоном 15 травня приспустити державні прапори та відкрити книги співчуття у пам’ять про загиблих у Києві.

    Крім того, Міністерство закордонних справ України запросить усіх іноземних послів, які працюють у Києві, відвідати місце удару у Дарницькому районі. Українська влада планує показати дипломатам масштаби руйнувань житлового будинку та наслідки атаки для мирного населення.

    У МЗС наголошують, що подібні візити мають стати додатковим свідченням того, що Росія продовжує атакувати саме цивільну інфраструктуру та житлові квартали, попри заяви Кремля про нібито удари виключно по військових цілях.

    Передумовою нового звернення України до міжнародних організацій стала нічна комбінована атака Росії 14 травня. За попередніми даними, окупанти застосували ракети та ударні безпілотники. У різних районах Києва були зафіксовані вибухи, пожежі та руйнування. Постраждали житлові будинки, цивільна інфраструктура та автомобілі.

    На тлі наслідків атаки київська влада оголосила 15 травня днем жалоби за загиблими. У столиці приспустять державні прапори, а також скасують усі розважальні заходи.