Daypolitico

Позначка: ООН

  • Жертв землетрусів у Венесуелі вже майже 3 тисячі: ООН прогнозує ще більше

    Жертв землетрусів у Венесуелі вже майже 3 тисячі: ООН прогнозує ще більше

    Кількість загиблих унаслідок двох потужних землетрусів, які сталися у Венесуелі наприкінці червня, продовжує стрімко зростати. За останніми офіційними даними, жертвами стихійного лиха стали вже майже три тисячі людей, ще понад 16,5 тисячі отримали поранення. Водночас тисячі людей залишаються зниклими безвісти, а міжнародні гуманітарні організації попереджають, що остаточна кількість жертв може перевищити 10 тисяч осіб. Через масштабні руйнування рятувальні операції тривають цілодобово, однак надії знайти під завалами живих людей із кожною годиною стає дедалі менше.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оновлений звіт уряду Венесуели.

    Згідно з останніми офіційними даними, внаслідок землетрусів загинули 2954 людини, а ще 16 592 особи дістали поранення різного ступеня тяжкості. Порівняно з попередньою добою кількість підтверджених жертв зросла більш ніж на три сотні людей. Ще днем раніше влада повідомляла про 2645 загиблих, однак у міру розбору завалів рятувальники продовжують знаходити нові тіла.

    Також суттєво збільшилася кількість постраждалих. Лише за одну добу офіційна статистика поповнилася приблизно чотирма тисячами нових поранених. Це свідчить про те, що аварійно-рятувальні роботи тривають у десятках населених пунктів, які найбільше постраждали від руйнівних підземних поштовхів.

    Попри регулярне оновлення статистики, уряд Венесуели досі не оприлюднив офіційної інформації про кількість людей, які вважаються зниклими безвісти. Саме це питання викликає найбільше занепокоєння як серед родичів постраждалих, так і серед міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними, які зібрала венесуельська опозиція, безвісти можуть залишатися понад 32 тисячі осіб. Ці цифри поки що не підтверджені офіційно, однак вони демонструють можливі масштаби трагедії. Родичі зниклих людей продовжують звертатися до влади із закликами збільшити кількість рятувальників, важкої техніки та спеціалістів, які працюють на місцях руйнувань.

    У багатьох містах і селах люди самостійно розбирають завали, сподіваючись знайти своїх рідних. Через нестачу спеціального обладнання та складні умови роботи рятувальні операції в окремих районах просуваються повільніше, ніж очікувалося. Частина територій залишається практично ізольованою через пошкодження автомобільних доріг, мостів та інших об’єктів транспортної інфраструктури.

    Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні гуманітарні структури вже попередили, що остаточна кількість загиблих може бути значно більшою за нинішні офіційні показники. За їхніми оцінками, число жертв здатне перевищити 10 тисяч осіб. Такий прогноз пояснюють тим, що багато людей досі можуть перебувати під завалами, а також тим, що пошукові роботи ще далекі від завершення.

    Експерти наголошують, що після настільки потужних землетрусів кількість загиблих зазвичай продовжує збільшуватися протягом кількох тижнів. Частину тіл вдається знайти лише після завершення основної фази пошуково-рятувальної операції, коли починається розчищення найбільш зруйнованих кварталів.

    Руйнівна катастрофа сталася ввечері 24 червня, коли територію Венесуели майже одночасно сколихнули два сильні землетруси. Магнітуда першого підземного поштовху становила 7,2 бала, а другого — 7,5. Потужні коливання земної кори відчувалися у багатьох регіонах країни та призвели до масштабних руйнувань житлової, транспортної та соціальної інфраструктури.

    Унаслідок землетрусів тисячі житлових будинків були повністю або частково зруйновані. Значних пошкоджень зазнали лікарні, школи, адміністративні будівлі, підприємства, об’єкти енергетики та системи водопостачання. У багатьох районах виникли перебої з електроенергією, мобільним зв’язком та доступом до питної води.

    Через руйнування доріг, мостів і транспортних розв’язок рятувальникам довелося долати значні труднощі, щоб дістатися до найбільш постраждалих населених пунктів. Частина районів протягом кількох діб залишалася практично відрізаною від зовнішнього світу, що значно ускладнило доставку гуманітарної допомоги та проведення пошукових робіт.

    За оцінками Організації Об’єднаних Націй, наслідки стихійного лиха торкнулися майже двох мільйонів будівель по всій країні. Одні споруди отримали незначні пошкодження, однак десятки тисяч будинків були повністю зруйновані або стали непридатними для подальшого проживання. Сотні тисяч людей втратили свої домівки та були змушені тимчасово переселитися до спеціально облаштованих центрів або проживати у наметових містечках.

    Попередня оцінка економічних збитків уже становить близько 6,7 мільярда доларів. Фахівці припускають, що після завершення повного обстеження територій ця сума може суттєво зрости. Значних втрат зазнали транспортна система, енергетична інфраструктура, об’єкти охорони здоров’я, освіти та комунального господарства.

    Міжнародні гуманітарні організації продовжують надсилати до Венесуели медикаменти, продукти харчування, питну воду, генератори, мобільні шпиталі та інші предмети першої необхідності. Рятувальні місії з різних країн допомагають місцевим службам розбирати завали, шукати людей та надавати допомогу постраждалим.

    Фахівці наголошують, що навіть після завершення пошуково-рятувальної операції Венесуелі доведеться пройти тривалий етап відновлення. Відбудова зруйнованих міст, транспортної інфраструктури, житла та соціальних об’єктів може тривати роками, а масштаб цієї природної катастрофи вже зараз називають одним із найбільших за останні десятиліття в регіоні. З огляду на те, що кількість загиблих і постраждалих продовжує зростати, гуманітарні організації не виключають, що найближчими днями офіційна статистика може знову суттєво змінитися.

  • Китай закликає до переговорів: новий сигнал Києву і Москві

    Китай закликає до переговорів: новий сигнал Києву і Москві

    Китай публічно закликав Україну та Росію якнайшвидше повернутися до переговорного процесу та відновити політичний діалог щодо завершення війни. Відповідна заява пролунала під час засідання Ради Безпеки ООН, де позицію Пекіна озвучив заступник постійного представника КНР при ООН Сунь Лей, який виклав бачення Китаю щодо можливих шляхів деескалації конфлікту та мирного врегулювання.

    У своїй промові китайський дипломат наголосив, що Пекін послідовно виступає за негайне припинення бойових дій, адже саме зниження інтенсивності війни, на думку китайської сторони, є необхідною передумовою для будь-яких змістовних переговорів. Він підкреслив, що без припинення вогню неможливо створити умови для стійкого політичного діалогу між Києвом і Москвою, а тому першочерговим завданням міжнародної спільноти має стати саме зупинка бойових дій.

    Сунь Лей також закликав обидві сторони конфлікту продемонструвати політичну волю та відповідальність, наголосивши, що подальше затягування війни лише поглиблює гуманітарну кризу та ускладнює пошук компромісних рішень. За його словами, Китай розглядає мирне врегулювання як єдиний можливий шлях стабілізації ситуації, а всі зацікавлені сторони мають невідкладно розпочати практичні кроки у напрямку діалогу.

    Окрему увагу представник КНР приділив гуманітарному виміру війни, зазначивши, що Пекін серйозно стурбований стражданнями цивільного населення. Він підкреслив, що захист мирних жителів залишається одним із ключових пріоритетів у позиції Китаю, а міжнародні зусилля повинні бути спрямовані на зменшення людських втрат і наслідків бойових дій.

    Заява пролунала на тлі складного міжнародного контексту навколо ролі Китаю у війні Росії проти України. Попри офіційно декларовану позицію нейтралітету та заклики до миру, низка західних урядів, аналітичних центрів і розвідувальних служб неодноразово заявляли, що Пекін надає Москві суттєву непряму підтримку. Йдеться насамперед про економічну та торговельну взаємодію, яка дозволяє Росії частково компенсувати наслідки санкційного тиску.

    Серед напрямів такої взаємодії називають постачання товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у військовій сфері. Зокрема, мова йде про мікроелектроніку, промислове обладнання, оптичні системи, компоненти для безпілотників та інші технологічні вироби, які Росія, за оцінками експертів, активно застосовує у власному оборонно-промисловому комплексі. У західних столицях такі поставки розглядають як фактор, що опосередковано підтримує військові спроможності Росії.

    У Пекіні ці звинувачення традиційно відкидають, заявляючи, що Китай не є стороною конфлікту та не постачає летальне озброєння жодній зі сторін. Китайська влада наполягає, що її політика базується на принципах нейтралітету, поваги до суверенітету та територіальної цілісності держав, а також на необхідності політичного врегулювання шляхом переговорів.

    Водночас китайська дипломатія неодноразово критикувала західні країни за “ескалаційну риторику” та спроби тиску на Пекін, особливо у контексті обговорення можливих вторинних санкцій. У відповідь на подібні заяви Китай наголошує, що виступає проти розширення конфлікту та закликає всі сторони утримуватися від дій, які можуть його загострити.

    Останніми роками Китай регулярно виступає з власними ініціативами щодо “політичного врегулювання” війни, просуваючи ідею переговорів без попередніх умов. Однак ці пропозиції поки що не призвели до запуску повноцінного мирного процесу, оскільки позиції сторін залишаються суттєво віддаленими.

    Таким чином, новий заклик Пекіна в Раді Безпеки ООН вкладається у загальну дипломатичну лінію Китаю, який намагається позиціонувати себе як глобального посередника у врегулюванні війни, одночасно зберігаючи складні економічні та політичні відносини з Росією і паралельно декларуючи принцип нейтралітету.

  • «Реконструкція під обстрілами, скільки часу потрібно Україні, щоб відродити ключові сектори економіки»

    «Реконструкція під обстрілами, скільки часу потрібно Україні, щоб відродити ключові сектори економіки»

    Чотири з половиною роки війни поставили перед Україною завдання безпрецедентного масштабу. Світовий банк, Європейська комісія, ООН та уряд у спільному звіті RDNA5 (лютий 2026) оцінили прямі збитки в 195,1 млрд доларів, а загальні економічні втрати — у 666,7 млрд. Щоб повернутися до нормального життя і вийти на новий рівень, країні потрібно залучити 587,7–588 млрд доларів протягом 2026–2035 років. Це майже трирічний ВВП за довоєнними прогнозами.

    Найважчі ділянки — транспорт (96 млрд), енергетика (91 млрд) і житло (90 млрд доларів). Саме вони стали пріоритетом перших відновлювальних проєктів. Уже зараз, попри постійні ризики, бригади відновлюють пошкоджені об’єкти, запускають тимчасові схеми енергопостачання та розпочинають компенсаційні програми для людей, які втратили домівки. Понад три мільйони домогосподарств (14% житлового фонду) чекають на допомогу, а руйнування найбільше вдарили по прифронтових регіонах.

    Фахівці впевнені: критичну інфраструктуру (енергетику, ключові дороги, порти) можна суттєво відновити за 3–7 років, якщо активно застосовувати принцип «будувати краще, ніж було». Житлове будівництво розтягнеться на 5–10 років і більше. Розмінування ж потребує десятиліть. Головні перешкоди — брак робочих рук через еміграцію та демографічні проблеми, зростання вартості матеріалів і загроза корупції. Але є й оптимізм: приватний бізнес за правильних умов готовий взяти на себе до 40% робіт.

    Порівняння з післявоєнною Німеччиною та Японією показує, що швидкість відновлення залежить не тільки від грошей, а й від реформ, політичної стабільності та суспільної єдності. Якщо все скластися вдало, вже через 5–7 років після закінчення активних бойових дій Україна зможе запустити повноцінне економічне зростання. Це буде справжнім тестом на спроможність країни перетворити руїни на фундамент нового майбутнього.

    Як повідомлялося раніше, експерти також наголошують, що відновлення України не обмежуватиметься реконструкцією зруйнованих міст і доріг. Не менш важливими викликами залишаються подолання демографічної кризи, реінтеграція ветеранів, розвиток сучасної системи психічного здоров’я та проведення глибоких реформ. За сприятливого сценарію країна зможе досягти стійкого економічного зростання, інтегруватися до європейського ринку та суттєво модернізувати економіку, однак реалізація такого сценарію залежатиме від гарантій безпеки, ефективності державного управління та збереження міжнародної підтримки.

  • Відродження України після війни

    Відродження України після війни

    Чотири з лишком роки повномасштабної війни завдали Україні безпрецедентної шкоди. За даними п’ятого спільного звіту Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5) Світового банку, Європейської комісії, ООН та уряду України (лютий 2026 року, станом на кінець грудня 2025-го), прямий фізичний збиток інфраструктурі та активам оцінюється в 195,1 млрд доларів. Загальні економічні втрати сягнули 666,7 млрд доларів. Потреби у відновленні та відбудові економіки на горизонті 2026–2035 років становлять 587,7–588 млрд доларів. Це майже втричі більше за прогнозований номінальний ВВП України на 2025 рік.

    Це не абстрактні цифри. Пошкоджено або знищено житло понад 3 млн домогосподарств (14% житлового фонду). Серйозно постраждали енергетика, транспорт, промисловість, освіта та охорона здоров’я. Концентрація руйнувань припадає на прифронтові області (Донецька, Харківська, Запорізька та інші).

    Однак за цими цифрами стоїть історія неймовірної людської стійкості. Українці продовжують працювати, навчати дітей, відновлювати те, що можна, навіть під обстрілами.

    Масштаб руйнувань і поточні потреби

    Згідно з RDNA5, найбільші потреби припадають на транспорт — близько 96 млрд доларів, енергетику — близько 91 млрд доларів, житло — близько 90 млрд доларів. Ці три сектори формують основу для всього іншого. Без надійної енергії та логістики неможливе повноцінне відновлення промисловості, сільського господарства та соціальної сфери. Розмінування потребує десятків мільярдів і десятиліть роботи — це окреме, надзвичайно складне завдання.

    Важливо розуміти: звіти RDNA оцінюють потреби на 10-річний горизонт за умови, що активні бойові дії поступово зменшуються або припиняються. Поки війна триває, потреби продовжують зростати (у 2025 році вони зросли на 12%+ порівняно з попередньою оцінкою).

    Приклади післявоєнного відновлення в інших країнах

    Історичний досвід інших країн показує, що терміни відновлення залежать не лише від масштабу руйнувань, а й від політичної волі, якості реформ, обсягу та ефективності міжнародної допомоги, а також від спроможності суспільства об’єднатися навколо спільної мети.

    Німеччина у 1945 році була повністю зруйнована. Промисловість працювала на 20–30% від довоєнного рівня, міста лежали в руїнах, мільйони людей були бездомними. Базову інфраструктуру (дороги, мости, енергетику, залізниці) відновили за 3–5 років. Ключову роль зіграв план Маршалла (1948–1952), за яким Західна Німеччина отримала близько 1,45 млрд доларів (у цінах того часу — величезна сума). Однак гроші працювали лише тому, що одночасно провели валютну реформу 1948 року та впровадили модель соціальної ринкової економіки Людвіга Ерхарда. Держава мінімізувала втручання в економіку, але створила умови для приватної ініціативи. Вже до середини 1950-х років Західна Німеччина демонструвала темпи зростання 8–10% на рік. Повноцінне повернення до високих стандартів життя та статусу однієї з провідних економік світу зайняло близько 10–15 років.

    Японія втратила до 40% національного багатства. Міста були знищені бомбардуваннями, промисловість — паралізована. Американська окупація провела радикальні реформи: земельну реформу, розпуск великих промислових конгломератів (дзайбацу), демократизацію та акцент на освіту. Країна обрала експортно-орієнтовану модель розвитку з сильною роллю держави в промисловій політиці. Вже в 1950-ті роки почалося швидке зростання, а в 1960-ті Японія здійснила «економічне диво». До 1968 року вона стала другою економікою світу після США. Повне відновлення та перетворення на технологічного лідера зайняло приблизно 15–20 років, але базову інфраструктуру та промисловість відновили значно швидше — за 7–10 років.

    У Боснії та Косово міжнародна допомога була дуже значною (у перерахунку на душу населення — одна з найбільших в історії). Однак відновлення йшло помітно повільніше, ніж у Німеччині чи Японії. Причини — глибокі етнічні розбіжності, політична нестабільність, корупція та слабкі інститути. Житло та базову інфраструктуру в більшості районів відновили за 5–10 років, але економічне зростання залишалося низьким, безробіття високим, а багато регіонів так і не повернулися до довоєнного рівня розвитку. Повне «загоєння» суспільства та економіки розтягнулося на десятиліття і досі не завершено повністю.

    Ці приклади показують важливий урок: гроші та допомога важливі, але без глибоких внутрішніх реформ, політичної стабільності та суспільного консенсусу відновлення може сильно затягнутися або залишитися неповним.

    Скільки часу знадобиться на відновлення інфраструктури

    Відновлення критичної інфраструктури (енергетика, основні дороги, порти, водопостачання) може показати суттєвий прогрес протягом 3–7 років. Вже зараз Україна відновлює пошкоджені об’єкти енергетики, попри атаки. Підхід «build back better» дозволить створити якіснішу та стійкішу інфраструктуру, хоча й вимагатиме додаткового часу.

    Масове відновлення та будівництво житла потребуватиме 5–10 років і більше. Програми компенсацій уже працюють, але масштаби руйнувань величезні. Розмінування критичних територій займе 5–10 років інтенсивної роботи, а повне очищення всіх забруднених земель — десятиліття. Відновлення соціальної інфраструктури (школи, лікарні, дитячі садки) йтиме паралельно з житлом, з акцентом на сучасні стандарти безпеки та енергоефективності.

    Головні фактори, що впливають на терміни: дефіцит робочої сили через демографічну кризу та міграцію, зростання цін на матеріали, координація проєктів і ризик корупції. За сприятливих умов приватний сектор здатний покрити до 40% потреб. Базове відновлення критичної інфраструктури та запуск економіки можливі за 5–7 років після закінчення активної фази, а повноцінна модернізація країни — за 10–15 років і більше.

    Економічне відновлення

    Станом на 2025 рік реальний ВВП України все ще приблизно на 21% нижчий за рівень 2021 року. Після падіння на 29–30% у 2022-му почалося поступове зростання, але війна суттєво обмежує потенціал.

    Після припинення активних бойових дій більшість прогнозів (ЄБРР, МВФ, Світовий банк) очікують масштабного реконструкційного буму з темпами зростання ВВП 4–6% і вище в перші роки. Україна зберігає сильні позиції в ІТ, аграрному секторі та високотехнологічних напрямах.

    Ключові фактори зростання: модернізація агропромислового комплексу, розвиток експорту з високою доданою вартістю, зелена енергетика та водневі технології, зміцнення оборонно-промислового комплексу, перетворення країни на регіональний логістичний хаб, а також цифрова економіка та креативні індустрії.

    Серйозні ризики залишаються: демографічна криза, відтік населення, залежність від зовнішнього фінансування та необхідність глибоких реформ (боротьба з корупцією, верховенство права, дерегуляція). Європейська інтеграція залишається одним із найважливіших факторів довгострокового розвитку, забезпечуючи доступ до ринків і чітку програму реформ.

    Психологічне та соціальне відновлення

    Не менш важливим залишається психологічний та соціальний вимір наслідків війни. Конфлікт залишив глибокі травми. Значно зріс рівень тривожності, депресії, хронічного стресу та ПТСР — особливо серед жителів зон бойових дій, окупації, переселенців, військових і дітей.

    Психологи та міжнародні організації (включаючи MSF, ВООЗ та українських фахівців) відзначають стійке зростання потреби в допомозі. Застосовуються доказові методи: EMDR, травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія та наративна експозиційна терапія. Важлива не лише індивідуальна терапія, а й психосоціальна підтримка на рівні громад, шкіл і сімей.

    Психологічне відновлення має вирішальне значення: невирішені травми знижують продуктивність, впливають на сімейні стосунки та суспільну згуртованість. Особливої уваги потребує реінтеграція ветеранів, запобігання міжпоколінній передачі травми та боротьба з суспільною втомою від війни. Це не додаткова послуга, а фундаментальна інвестиція в людський капітал.

    Україна має шанс створити сучасну систему охорони психічного здоров’я, спираючись на найкращі світові практики та власний досвід стійкості. Високий рівень взаємодопомоги та волонтерства залишається важливим надбанням.

    Сценарії розвитку через десять років

    Майбутнє України не визначене. Експерти розглядають кілька сценаріїв на 2035–2036 роки. Український ренесанс (найбільш сприятливий): повноправне членство або близькість до ЄС, надійні гарантії безпеки, високі темпи зростання економіки (5–7%+), сучасна інфраструктура за принципом «build back better», повернення значної частини мігрантів, успішна реінтеграція ветеранів і розвинена система психологічної допомоги. Україна посідає лідируючі позиції в зеленій енергетиці, агротехнологіях, обороні та цифровій економіці.

    Нерівномірний підйом (базовий, найбільш імовірний): завершення активної фази війни за збереження окремих загроз. Зростання ВВП 3–5% в середньому, нерівномірний розвиток регіонів, поступова інтеграція в ЄС, активна участь приватного сектору. Демографічні проблеми частково пом’якшуються, але зберігаються регіональні та соціальні відмінності.

    Песимістичний сценарій: затяжний конфлікт, зниження міжнародної підтримки, низькі темпи зростання або стагнація, фрагментарне відновлення, посилення корупційних ризиків і психологічних наслідків.

    Вибір шляху залежить від гарантій безпеки, якості державного управління, реформ, залучення інвестицій, демографічної політики та суспільної згуртованості.

    Відновлення України — це марафон, а не спринт. Десять років — реалістичний термін для відновлення критичної інфраструктури та запуску стійкого зростання. Однак повноцінна трансформація суспільства, економіки та свідомості потребуватиме значно більшого часу — щонайменше життя одного покоління. Україна вже довела виняткову стійкість. Головний ресурс країни — люди, їхнє здоров’я, знання та віра в майбутнє. Саме інвестиції в психологічне відновлення, освіту та підтримку ветеранів і сімей визначать, якою стане Україна через десять років.

  • ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    Травень 2026 року став найтрагічнішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року через різке зростання інтенсивності російських повітряних атак. Про це заявив помічник генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохаммед Халед Хіарі під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, наголосивши, що масштаби втрат свідчать про подальшу ескалацію війни та погіршення гуманітарної ситуації.

    За словами представника ООН, останні дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини фіксують суттєве зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. У травні внаслідок російських обстрілів та повітряних ударів загинули щонайменше 274 цивільні особи, ще 1763 отримали поранення. Хіарі підкреслив, що це найвищий місячний показник втрат серед цивільних з початку повномасштабного вторгнення за більш ніж два роки, що свідчить про нову хвилю інтенсифікації бойових дій.

    Він наголосив, що загальна картина втрат серед цивільного населення України залишається вкрай важкою. За підтвердженими даними ООН, з початку повномасштабної агресії Росії загинули щонайменше 16 126 цивільних осіб, серед них 796 дітей. Поранення отримали 46 590 людей, включно з 2835 дітьми. Водночас представник ООН підкреслив, що реальні цифри, ймовірно, значно вищі через обмежений доступ до частини територій, де тривають активні бойові дії або тимчасова окупація.

    Мохаммед Халед Хіарі зазначив, що зростання кількості жертв безпосередньо пов’язане з посиленням російських повітряних атак по українських містах, інфраструктурі та житлових кварталах. За його словами, цивільне населення продовжує нести основний тягар війни, тоді як міжнародне гуманітарне право вимагає чіткого розмежування між військовими та цивільними об’єктами та їхнього захисту за будь-яких умов.

    Під час виступу він закликав до негайної деескалації ситуації та повернення до дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення повного та безумовного припинення вогню. Представник ООН наголосив, що подальше продовження бойових дій лише збільшуватиме кількість жертв та руйнувань, а також ускладнюватиме перспективи досягнення справедливого і сталого миру відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо Хіарі підкреслив, що міжнародна спільнота має посилити зусилля для захисту цивільного населення та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Він наголосив, що будь-які удари по об’єктах цивільної інфраструктури, включно з культурною та релігійною спадщиною, є неприйнятними та потребують належної міжнародної реакції.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після чергового масованого удару Росії, який стався в ніч на 15 червня. Тоді російські війська атакували українські міста десятками ракет різних типів та сотнями ударних безпілотників. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, зокрема у Києві постраждала Києво-Печерська лавра. Влучання ворожого дрона в Успенський собор спричинило масштабну пожежу, яка знищила понад 80% покрівлі храму, а загалом на території заповідника було зафіксовано руйнування щонайменше 19 об’єктів культурної спадщини.

    У ході засідання представники ООН вкотре наголосили, що захист цивільного населення є ключовим обов’язком усіх сторін конфлікту відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Водночас Організація Об’єднаних Націй закликала до негайного припинення атак, які призводять до загибелі мирних жителів, та до відновлення переговорного процесу, який міг би зупинити подальшу ескалацію війни.

    Таким чином, за оцінками ООН, травень 2026 року став одним із найкривавіших етапів повномасштабної війни, що триває в Україні, і продемонстрував небезпечну тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення на тлі посилення російських атак.

  • США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    Сполучені Штати Америки закликали Російську Федерацію негайно повернутися до переговорів та укласти мирну угоду з Україною, наголосивши, що подальше затягування війни лише погіршує становище Москви. З такою заявою під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй виступив заступник постійного представника США при ООН Ден Негрі.

    Виступ американського дипломата став одним із найгучніших під час засідання, скликаного на прохання України після чергової масштабної російської атаки. Негрі підтвердив, що Вашингтон залишається непохитним у підтримці українського народу та продовжить допомагати Україні захищати свою свободу, незалежність і територіальну цілісність.

    Представник США різко засудив російські удари по цивільній інфраструктурі, житлових районах та об’єктах культурної спадщини. Особливу увагу він звернув на атаки, які завдали шкоди території Києво-Печерської лаври, підкресливши, що подібні дії є неприпустимими та становлять загрозу не лише для України, а й для світової культурної спадщини.

    За словами Негрі, війна триває надто довго і щодня приносить нові людські жертви. Саме тому, наголосив він, настав час переходити від бойових дій до реальної дипломатії та шукати шлях до припинення війни.

    Американський дипломат також послався на позицію президента США Дональда Трампа, яку той озвучив під час саміту країн «Групи семи». За словами Негрі, глава Білого дому чітко дав зрозуміти, що Росія повинна погодитися на мирну угоду та припинити війну.

    «Як чітко заявив президент Трамп під час саміту G7 минулого тижня, Росія повинна укласти угоду. Час не на боці Москви», — заявив представник Сполучених Штатів.

    Окрему частину свого виступу Негрі присвятив втратам, яких зазнає Росія внаслідок затяжної війни. За його словами, російська армія щомісяця втрачає близько 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Такі масштаби втрат, наголосив дипломат, свідчать про надзвичайно високу ціну, яку Кремль продовжує платити за своє рішення вести війну проти України.

    Крім людських втрат, Росія стикається зі зростаючими економічними проблемами. Представник США заявив, що російська економіка перебуває у складному становищі через наслідки війни, міжнародні санкції та дедалі більші витрати на військову кампанію. На його думку, ці фактори лише посилюватимуть тиск на Москву в найближчі місяці.

    Водночас Негрі звернув увагу на здатність України адаптуватися до викликів війни та впроваджувати інноваційні рішення на полі бою. За його словами, українські сили демонструють високий рівень технологічної гнучкості та ефективності, що дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючому противнику.

    Американський дипломат підкреслив, що подальша ескалація не здатна принести жодній зі сторін бажаного результату. На його переконання, єдиним шляхом до припинення людських страждань та відновлення стабільності залишається дипломатичне врегулювання.

    «Дипломатія і переговори, а не подальше кровопролиття, є єдиною відповіддю. Ніщо інше не зупинить ці безглузді вбивства», — наголосив Ден Негрі.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після масованого комбінованого удару Росії в ніч на 15 червня. Тоді окупанти випустили по українських містах десятки ракет різних типів та сотні ударних безпілотників. Унаслідок атаки були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, а також постраждали мирні жителі.

    Під час засідання представники низки держав-членів ООН вкотре наголосили на необхідності припинення російської агресії та дотримання норм міжнародного права. США ж використали майданчик Ради Безпеки для того, щоб ще раз публічно підкреслити свою підтримку України та закликати Кремль до негайних переговорів.

    Заява про те, що «час не на боці Москви», стала одним із найжорсткіших сигналів на адресу Росії з боку Вашингтона за останній час. У США переконані, що продовження війни лише збільшуватиме втрати Росії на фронті, поглиблюватиме економічні труднощі та посилюватиме міжнародну ізоляцію країни. Саме тому, наголосив Ден Негрі, Кремль має якнайшвидше обрати шлях дипломатії та погодитися на мирну угоду, яка дозволить зупинити війну та врятувати тисячі людських життів.

  • Україна в ООН зробила гучне попередження світу та Росії

    Україна в ООН зробила гучне попередження світу та Росії

    Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час засідання Ради Безпеки ООН виступив із жорсткою заявою щодо подальшої реакції міжнародної спільноти на російську агресію. Український дипломат наголосив, що Київ протягом тривалого часу демонстрував готовність до дипломатичних рішень та закликав міжнародні інституції до активніших дій, однак відсутність реальних результатів змушує Україну замислюватися над можливістю перегляду власних підходів.

    За словами Мельника, вже понад рік Україна послідовно порушує питання необхідності повного та безумовного припинення вогню на майданчику Ради Безпеки ООН. Проте численні звернення та дипломатичні ініціативи не призвели до ухвалення рішень, які могли б наблизити завершення війни або створити дієві механізми примусу Росії до миру. Дипломат підкреслив, що в умовах, коли агресор продовжує щоденні атаки на українські міста, міжнародна спільнота не може дозволити собі залишатися в режимі спостереження.

    Мельник зазначив, що Україна залишається прихильницею мирного врегулювання конфлікту та готова до переговорів із Російською Федерацією за умови дотримання принципів міжнародного права та Статуту ООН. Водночас він наголосив, що прагнення до миру не повинно трактуватися як готовність нескінченно чекати на реакцію міжнародних структур. Саме тому Київ дедалі відвертіше сигналізує про необхідність конкретних рішень і практичних кроків з боку світової спільноти.

    «Наше терпіння не безмежне. Раді Безпеки варто подумати, наскільки довго можна використовувати підхід “почекаємо і побачимо”. Якщо це триватиме, не виключено, що Україна змінить свої підходи», – заявив український дипломат під час засідання.

    Заява пролунала на тлі триваючих російських атак проти українських міст та інфраструктури. Попри численні міжнародні заклики до припинення вогню, Росія продовжує масовані удари ракетами та безпілотниками, що призводить до нових жертв серед мирного населення. За оцінками міжнародних організацій, гуманітарна ситуація в Україні залишається надзвичайно складною, а кількість постраждалих цивільних продовжує зростати.

    Під час свого виступу Мельник також звернув увагу на наслідки війни для самої Росії. Він заявив, що навіть багаторівнева система протиповітряної оборони, яку російська влада роками створювала навколо Москви, більше не здатна гарантувати повний захист військових об’єктів. За його словами, дедалі частіші повідомлення про удари по території Росії свідчать про те, що війна, яку Кремль приніс в Україну, поступово повертається до країни-агресора.

    Український представник наголосив, що останнім часом навіть російські пропагандисти та наближені до влади коментатори змушені визнавати очевидне: наслідки розв’язаної Володимиром Путіним війни дедалі сильніше відчуваються всередині самої Російської Федерації. На думку Мельника, це є прямим результатом політики Кремля, який відмовляється припиняти бойові дії та продовжує ескалацію конфлікту.

    Окрему частину свого виступу дипломат присвятив питанню окупованих українських територій. Він наголосив, що жодні спроби Росії закріпити контроль над захопленими регіонами не матимуть успіху в довгостроковій перспективі. За словами представника України, міжнародне право залишається на боці Києва, а українська держава продовжить боротьбу за відновлення своєї територіальної цілісності.

    Наприкінці засідання Мельник звернувся безпосередньо до російського представника в Раді Безпеки ООН. Його слова стали одним із найемоційніших моментів виступу.

    «Вам ніколи не вдасться утримати окуповані землі. Ніколи. Забирайтеся з України якнайшвидше», – заявив дипломат.

    Виступ українського представника відбувся на тлі нових даних Організації Об’єднаних Націй щодо втрат серед цивільного населення. Згідно з інформацією ООН, травень 2026 року став найсмертоноснішим місяцем для мирних жителів України з квітня 2022 року. Унаслідок російських обстрілів, ракетних атак та ударів безпілотниками загинули щонайменше 274 цивільні особи. Такі показники свідчать про суттєве погіршення безпекової ситуації та зростання інтенсивності російських атак.

    На цьому тлі українська влада продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення політичного, економічного та військового тиску на Росію. У Києві наголошують, що без рішучих дій світової спільноти досягнення справедливого та стійкого миру залишається малоймовірним. Водночас українська сторона нагадує, що саме безкарність агресора та тривале зволікання з ухваленням рішень створюють умови для продовження війни та нових людських жертв.

    Заява Андрія Мельника в Раді Безпеки ООН стала одним із найжорсткіших сигналів України міжнародній спільноті за останні місяці. Вона засвідчила зростаюче розчарування Києва темпами реагування глобальних інституцій на російську агресію та водночас підтвердила, що Україна продовжує вимагати від світу не лише слів підтримки, а й конкретних кроків, здатних наблизити завершення війни та відновлення справедливого миру.

  • «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    Міністерство закордонних справ України жорстко відреагувало на офіційну заяву Організації ООН з питань освіти, науки і культури (UNESCO), у якій йшлося про пошкодження Києво-Печерської лаври, однак, на думку Києва, не було прямо зазначено, що удар завдала Російська Федерація. Українська дипломатія назвала таку позицію міжнародної організації неприйнятною, а речник МЗС Георгій Тихий у своїй заяві охарактеризував її як «абсурдну», підкресливши, що структура, яка має мандат на захист культурної спадщини у світі, не повинна уникати чіткого визначення відповідального за руйнування.

    За словами представника українського зовнішньополітичного відомства, проблема полягає не лише у формулюваннях, а у принциповій здатності міжнародних інституцій називати агресора прямо. Він звернув увагу на те, що ЮНЕСКО, реагуючи на удар по одному з найважливіших духовних і культурних символів України, фактично уникає вказівки на Росію як на джерело атаки. У цьому контексті Тихий наголосив, що подібна обережність підриває довіру до організації, яка має бути одним із ключових глобальних механізмів захисту культурної спадщини під час воєн і збройних конфліктів.

    Йдеться про удар по території Києво-Печерської лаври, яка входить до складу об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Комплекс є одним із найважливіших історичних і духовних центрів України та має особливий статус у міжнародному культурному просторі. Саме тому будь-які пошкодження цієї пам’ятки викликають широкий міжнародний резонанс і стають предметом обговорення не лише на рівні України, а й у структурах ООН.

    У МЗС України наголошують, що у ситуації, коли об’єкти світової спадщини зазнають руйнувань унаслідок бойових дій, міжнародні організації мають діяти максимально чітко і недвозначно, оскільки мова йде не лише про дипломатичні формулювання, а про фіксацію відповідальності за воєнні злочини та руйнування культурних цінностей. Георгій Тихий підкреслив, що відсутність прямого називання Росії у подібних заявах створює враження розмитості відповідальності, що є неприпустимим у випадку систематичних атак на цивільну та культурну інфраструктуру.

    Українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО також раніше виступила із закликами до міжнародної спільноти зайняти більш жорстку позицію щодо участі Росії в роботі ключових органів організації. У Києві наголошують, що країна-агресор не повинна мати можливості впливати на рішення структури, яка займається захистом культурної спадщини, особливо в умовах, коли ця спадщина зазнає прямих атак під час війни.

    У своїх заявах українська сторона також звертає увагу на необхідність посилення політичного, економічного та правового тиску на Російську Федерацію з боку міжнародної спільноти. Київ наполягає, що лише рішучі та скоординовані дії можуть зупинити подальше руйнування культурних і освітніх об’єктів, а також забезпечити притягнення винних до відповідальності.

    Після хвилі критики ЮНЕСКО оприлюднила оновлену заяву, в якій уже прямо засудила удар по Києво-Печерській лаврі та наголосила, що атака відбулася в контексті ескалації війни після вторгнення Російської Федерації в Україну. В організації також заявили про готовність надати підтримку українським органам влади у фіксації пошкоджень культурних та освітніх установ, а також у визначенні невідкладних заходів реагування в межах свого мандата.

    Попри це, у Києві вважають, що реакція міжнародної структури залишається недостатньо чіткою та запізнілою, а дипломатична обережність у формулюваннях не відповідає масштабам руйнувань, яких зазнає українська культурна спадщина під час повномасштабної війни. Українська сторона продовжує наполягати на тому, що міжнародні інституції повинні не лише фіксувати наслідки атак, а й однозначно називати відповідальних за них, адже це є ключовим елементом міжнародного правосуддя та історичної відповідальності.

  • ООН попереджає: через брак фінансування світ втрачає прогрес у боротьбі з ВІЛ

    ООН попереджає: через брак фінансування світ втрачає прогрес у боротьбі з ВІЛ

    ООН б’є на сполох через різке скорочення фінансування програм профілактики ВІЛ/СНІДу, попереджаючи про ризик втрати десятиліть глобального прогресу у боротьбі з епідемією. Про це йдеться у новому звіті Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS), який цитує The Washington Post.

    За даними організації, ситуація у світі різко погіршилася: кількість людей із груп ризику, які отримують доконтактну профілактику ВІЛ, скоротилася на 38%. Лише у 2025 році понад мільйон людей менше отримали доступ до таких препаратів порівняно з 2024 роком, що свідчить про суттєвий відкат у глобальних програмах профілактики.

    У звіті ООН зазначається, що однією з ключових причин є скорочення міжнародного фінансування, зокрема з боку США. У документі окремо згадується період президентства Дональда Трампа, коли частина програм міжнародної допомоги була переглянута або скорочена, що, за оцінками експертів, призвело до перебоїв у фінансуванні профілактичних ініціатив у країнах із високим рівнем поширення ВІЛ.

    Наслідки цього вже відчутні у багатьох регіонах. У деяких країнах фінансування програм безкоштовного розповсюдження презервативів скоротилося більш ніж на 90%, що фактично паралізувало один із базових інструментів профілактики. Також у державах із обмеженими ресурсами, особливо в Африці на південь від Сахари, тестування на ВІЛ скоротилося приблизно на 22%, що значно ускладнює раннє виявлення інфекції.

    ООН наголошує, що такі скорочення мають довгострокові наслідки. Програми доконтактної профілактики та тестування вважаються ключовими елементами стримування епідемії, і їх ослаблення може призвести до нового зростання кількості заражень у найближчі роки.

    Попри негативну динаміку, у звіті також фіксуються певні досягнення. Кількість нових випадків ВІЛ у світі знизилася з 2,1 мільйона у 2010 році до 1,2 мільйона у 2025 році. Крім того, смертність від СНІДу скоротилася до 570 тисяч випадків на рік, що є найнижчим рівнем за понад 30 років.

    Втім, у UNAIDS підкреслюють, що ці позитивні тенденції залишаються нестійкими. Наразі близько 9 мільйонів людей у світі не отримують необхідного лікування, а скорочення профілактичних програм створює ризик нового зростання епідемії після багаторічного спаду.

    Особливо вразливими залишаються групи, які й раніше стикалися з обмеженим доступом до медичних послуг та стигматизацією, зокрема працівники секс-індустрії та чоловіки, які мають секс із чоловіками. Саме для них цільові профілактичні програми відігравали вирішальну роль у зниженні ризиків інфікування.

    Представники ООН зазначають, що частково стабільність системи підтримується завдяки зусиллям окремих держав, місцевих організацій та міжнародних партнерів, які намагаються компенсувати втрату фінансування. Однак без відновлення стабільних донорських потоків ця система, за їхніми словами, не зможе довго працювати в нинішньому режимі.

    У UNAIDS також попереджають, що реальний масштаб наслідків скорочення фінансування стане зрозумілим лише у звітах за 2026 та 2027 роки, коли з’являться дані про нові інфекції та рівень смертності після змін у міжнародній підтримці.

    Раніше в ООН уже заявляли, що у разі подальшого скорочення фінансування щодня у світі можуть фіксувати близько 2 тисяч нових випадків інфікування ВІЛ, а смертність від СНІДу може зрости до критичних показників у наступні роки, що поставить під загрозу глобальні цілі з подолання епідемії до 2030 року.

  • США та Іран готують угоду, яка може змінити правила гри на Близькому Сході

    США та Іран готують угоду, яка може змінити правила гри на Близькому Сході

    Іран оприлюднив розширену версію можливого рамкового меморандуму про взаєморозуміння зі США, який у разі підписання може стати першим кроком до нової великої угоди щодо ядерної програми Тегерана, санкційного режиму та економічної взаємодії між двома країнами. Про це повідомляє Reuters із посиланням на високопоставленого іранського чиновника, обізнаного з ходом переговорів.

    За його словами, документ має комплексний характер і охоплює одразу кілька стратегічних напрямків — від питань безпеки в Перській затоці до фінансових механізмів, нафтового експорту та потенційної участі США у післякризовій реконструкції Ірану. При цьому йдеться не про фінальну угоду, а про рамковий меморандум, який має визначити базові принципи та запустити 60-денний період для детальних переговорів щодо остаточного договору.

    Одним із ключових елементів проєкту є питання Ормузької протоки — критично важливого маршруту для світових поставок нафти. У версії Тегерана передбачається, що Іран одразу після підписання меморандуму відкриє протоку для всіх комерційних суден без винятку. Натомість США мають поступово зняти військово-морські обмеження та обмеження, пов’язані з іранськими портами. За попереднім планом, процес згортання блокад може тривати до 30 днів, після чого сторони мають перейти до нормалізації морської торгівлі в регіоні.

    Фінансово-економічна частина потенційної угоди є ще масштабнішою. Іран наполягає, що до моменту укладення фінальної угоди США мають утримуватися від запровадження нових санкцій. Після досягнення остаточного компромісу всі американські та частина санкцій ООН щодо Ірану мають бути поетапно скасовані відповідно до узгодженого графіка. Окремо передбачається тимчасове послаблення нафтових санкцій, що дозволило б Ірану відновити повноцінний експорт нафти та отримання валютної виручки.

    Крім того, у проєкті згадується можливість розмороження іранських активів у розмірі близько 25 мільярдів доларів. За даними іранської сторони, йдеться про використання різних фінансових інструментів, включно з прямими переказами, кредитними лініями та участю регіональних партнерів у забезпеченні транзакцій. Такий крок розглядається Тегераном як важливий елемент економічної стабілізації країни після років санкційного тиску.

    Ще одним пунктом потенційної угоди є питання міжнародної реконструкції Ірану. У Тегерані стверджують, що США разом із союзниками у регіоні можуть долучитися до розробки масштабного плану відновлення інфраструктури та економіки країни. Такий план, за задумом сторін, має бути узгоджений протягом 60 днів після підписання меморандуму і стати частиною ширшого процесу нормалізації відносин.

    Найбільш чутливою залишається ядерна частина переговорів. Іран заявляє про готовність остаточно відмовитися від розробки та придбання ядерної зброї. Водночас у перехідний період країна має зберегти чинний статус своєї ядерної програми, утримуючись від подальшого розширення збагачення урану та будівництва нових об’єктів.

    Окремо обговорюється питання поводження з уже накопиченими запасами високозбагаченого урану. За іранською версією, можливе їхнє розбавлення на території країни під міжнародним контролем, без вивезення за кордон. Усі деталі ядерного блоку мають бути винесені на окремий раунд переговорів у межах 60-денного періоду, який почнеться після підписання рамкового документа.

    Попри заяви про певний прогрес, невизначеність довкола угоди залишається високою. Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що рамковий документ може бути підписаний уже 14 червня, однак у Міністерстві закордонних справ Ірану фактично спростували фіксовану дату, наголосивши, що переговори тривають і остаточні терміни ще не погоджені.

    Таким чином, потенційна угода між США та Іраном залишається складним багаторівневим процесом, у якому переплітаються питання ядерної безпеки, санкційної політики, енергетичних інтересів і регіональної геополітики. Остаточний результат переговорів залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити механізми поступового зняття обмежень і гарантії виконання взятих зобов’язань у довгостроковій перспективі.