Daypolitico

Позначка: політика США

  • Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Трамп заговорив про зміну президента України: у медіа з’явилася резонансна заява

    Увечері 10 жовтня українське видання «Апостроф» опублікувало повідомлення із заголовком, у якому президентові США Дональду Трампу приписують заяву про необхідність обрання нового президента України. Інформація з’явилася на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном після домовленостей американського лідера з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Заголовок матеріалу «Апострофа» містить слова: «Думаю, Україні час отримати нового президента».

    Водночас обставини цієї заяви, місце її виголошення та повний контекст наразі потребують додаткового підтвердження.

    Повідомлення з’явилося після кількох днів дипломатичних суперечностей між Україною та США.

    9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світові ринки.

    Американська адміністрація тимчасово послабила відповідні санкційні обмеження, пояснивши рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував цей крок, наголосивши, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть допомогти Росії продовжувати війну.

    За інформацією Axios, між представниками Вашингтона та Києва також виникли розбіжності через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

    Американська сторона, за даними видання, неодноразово просила Україну припинити такі атаки, однак Київ наполягав на взаємному припиненні ударів по енергетичній інфраструктурі.

    На тлі цих суперечностей будь-які заяви американського президента щодо українського керівництва привертають особливу увагу.

    Водночас питання проведення президентських виборів в Україні регулюється українським законодавством. Під час дії воєнного стану проведення президентських виборів заборонене.

    Наразі залишається нез’ясованим, чи справді Трамп 10 жовтня висловився за зміну президента України саме в наведеному формулюванні. Для остаточного підтвердження необхідні оригінальний запис виступу, стенограма або повідомлення авторитетних інформаційних агентств із прямою цитатою.

  • ICE готує закупівлю електрошокових рукавичок на $20 млн: що задумали в США

    ICE готує закупівлю електрошокових рукавичок на $20 млн: що задумали в США

    Американська імміграційна та митна служба США (ICE) готується до масштабної закупівлі спеціального спорядження для своїх співробітників. Йдеться про тисячі електрошокових рукавичок, які зовні виглядають як звичайне патрульне спорядження, але можуть використовуватися для завдання електричного імпульсу під час затримань.

    Про це повідомляє The Guardian.

    За інформацією видання, ICE планує витратити до 20 млн доларів на закупівлю таких рукавичок у американської компанії Compliant Technologies LLC. Йдеться про спеціальний пристрій, інтегрований у рукавичку, який дозволяє співробітнику застосувати електричний імпульс без використання традиційного електрошокера.

    За задумом виробника, рукавичка має залишатися звичайним елементом екіпірування доти, доки співробітник не активує спеціальний режим. Для передачі електричного імпульсу пристрій необхідно безпосередньо притиснути до шкіри людини.

    Виробник стверджує, що електричний імпульс викликає біль і в багатьох випадках дозволяє домогтися виконання вимог менш ніж за три секунди. При цьому компанія позиціонує технологію не як засіб покарання, а як інструмент деескалації, який нібито має допомагати співробітникам швидше завершувати фізичне протистояння.

    Compliant Technologies також заявляє, що після використання пристрій не повинен залишати опіків, шрамів або інших видимих слідів на шкірі. Водночас саме можливість непомітного застосування електричного впливу стала однією з причин занепокоєння правозахисників.

    Американський союз громадянських свобод (ACLU) виступив із критикою плану ICE. Представники організації наголошують, що імміграційна служба вже перебуває під пильною увагою через випадки застосування сили під час операцій із затримання людей.

    Заступниця директора проєкту ACLU з питань поліційної діяльності Дженна Ролнік Борчетта заявила, що особливе занепокоєння викликає можливість активувати електрошок натисканням кнопки. За її словами, на відміну від традиційних засобів, використання такого пристрою може бути значно менш помітним для сторонніх спостерігачів.

    Правозахисники побоюються, що це може ускладнити контроль за застосуванням сили співробітниками ICE. Якщо електричний імпульс можна активувати безпосередньо під час фізичного контакту, стороннім людям може бути складніше зрозуміти, що саме відбулося під час затримання.

    Водночас виробник пристрою встановлює низку обмежень щодо його застосування. Зокрема, Compliant Technologies не рекомендує використовувати електрошокові рукавички як покарання за словесну непокору або агресивну поведінку, якщо така поведінка не супроводжується безпосередньою фізичною загрозою.

    Також компанія застерігає від використання пристрою щодо дітей, вагітних жінок, людей похилого віку та осіб з інвалідністю.

    Попри заяви виробника про деескалаційний характер технології, правозахисники наголошують на ризиках її широкого застосування. На їхню думку, сам факт доступності електрошокового механізму безпосередньо в рукавичці може вплинути на те, як співробітники ICE використовуватимуть силу під час затримань.

    План закупівлі також необхідно розглядати у ширшому контексті імміграційної політики адміністрації президента США Дональда Трампа. У 2026 році американська влада продовжує курс на масштабне посилення боротьби з нелегальною імміграцією.

    Трамп раніше заявляв про розширення імміграційних операцій по всій території США. Серед запланованих заходів — збільшення кількості співробітників ICE та прикордонної служби, проведення масштабніших рейдів на робочих місцях і розширення мережі центрів утримання під вартою.

    На цьому тлі закупівля нового спеціального спорядження може стати частиною ширшого переоснащення американських імміграційних служб. ICE отримує більше ресурсів для проведення операцій, а правоохоронні структури шукають нові засоби, які дозволяють контролювати затриманих без застосування традиційної вогнепальної зброї.

    Водночас остаточний масштаб закупівлі та умови її реалізації можуть залежати від процедур федеральних закупівель. Заплановані витрати у розмірі до 20 млн доларів означають, що йдеться не про тестування невеликої партії, а про потенційне масове оснащення співробітників ICE.

    Сама поява таких технологій демонструє, як змінюються підходи американських правоохоронних структур до контролю під час затримань. Приховані або інтегровані в одяг засоби впливу потенційно дозволяють діяти швидше, однак одночасно породжують питання щодо прозорості, контролю та відповідальності за застосування сили.

    На цьому етапі залишається невідомим, наскільки широко електрошокові рукавички фактично використовуватимуться співробітниками ICE та скільки агентів отримають таке спорядження. Водночас сам намір витратити на його закупівлю до 20 млн доларів свідчить про серйозність планів американської імміграційної служби.

  • Стан Джо Байдена погіршився: рак простати поширився на кістки та інші частини тіла

    Стан Джо Байдена погіршився: рак простати поширився на кістки та інші частини тіла

    Стан колишнього президента США Джо Байдена погіршився на тлі боротьби з онкологічним захворюванням. Рак передміхурової залози, який раніше діагностували у політика, поширився на кістки та інші частини його організму. Про це розповів син експрезидента США Хантер Байден.

    Про стан батька Хантер Байден розповів в інтерв’ю BBC.

    За його словами, захворювання прогресує, а Байден відчуває значний біль. Водночас, попри погіршення здоров’я, колишній американський президент продовжує залишатися активним і, за словами сина, намагається вести звичне життя.

    «Рак поширився, дав метастази в кістки й далі. Це дуже боляче. І це в багатьох відношеннях сильно послаблює його. Але він все ще на ногах, він все ще займається своїми справами. І він так вірить у цю країну», — сказав Хантер Байден.

    Він не став уточнювати, які саме органи, крім кісток, були уражені внаслідок поширення захворювання. Водночас син експрезидента назвав спостереження за перебігом хвороби батька дуже сумним і наголосив, що рак суттєво впливає на його фізичний стан.

    За словами Хантера Байдена, його батько при цьому рідко скаржиться на своє самопочуття. Син експрезидента навіть зазначив, що хотів би, аби Джо Байден більше говорив про свій стан і дозволяв близьким бачити, наскільки важко йому доводиться.

    «Єдине, що я скажу про тата і його здоров’я зараз, — я хотів би, щоб він більше скаржився», — розповів Хантер Байден.

    Він також наголосив, що попри хворобу Джо Байден залишається важливою людиною для всієї родини. Хантер назвав батька найкращим батьком, чоловіком і дідусем та підкреслив його сильну прив’язаність до родини.

    Повідомлення про погіршення стану Байдена з’явилося після тривалої боротьби колишнього президента з агресивною формою раку передміхурової залози. Про діагноз стало відомо у травні 2025 року. Тоді представники Байдена повідомили, що у нього виявили рак простати на пізній стадії, який уже дав метастази в кістки.

    На момент оголошення діагнозу лікарі зазначали, що пухлина мала високий показник за шкалою Глісона, яка використовується для оцінки агресивності раку передміхурової залози. Водночас у представників Байдена заявляли, що захворювання є гормонозалежним, що дозволяє застосовувати відповідне медикаментозне лікування.

    Діагноз Байдена свого часу спричинив значний суспільний резонанс у США. Зокрема, інформація про онкологічне захворювання стала приводом для нових дискусій щодо стану здоров’я експрезидента та того, наскільки повною була інформація про його медичний стан у період перебування на посаді глави держави.

    Після оголошення про захворювання в офісі Байдена заявили, що політик разом із лікарями розглядає кілька варіантів лікування. Метою було забезпечити максимально ефективний контроль над хворобою та стримувати її подальше поширення.

    Лікування Байдена тривало протягом наступних місяців. Зокрема, у жовтні 2025 року стало відомо, що колишній президент завершив курс променевої терапії, який застосовували для боротьби з агресивною формою раку простати.

    Однак завершення курсу променевої терапії не означало повного завершення лікування. У випадку метастатичного раку передміхурової залози пацієнти можуть потребувати тривалої терапії та регулярного медичного спостереження. Подальша тактика залежить від реакції організму на лікування, поширення захворювання та інших медичних факторів.

    Нинішня заява Хантера Байдена свідчить про те, що захворювання залишається серйозним випробуванням для 83-річного експрезидента. Водночас конкретної інформації про те, які саме додаткові органи могли бути уражені, родина не надала.

    Джо Байден залишався президентом США до січня 2025 року, після чого передав повноваження Дональду Трампу. Після завершення президентського терміну Байден значно рідше з’являється на публіці, однак продовжує брати участь у політичному та суспільному житті.

    На тлі нинішніх повідомлень особливу увагу привертає те, що, за словами його сина, Байден навіть під час боротьби з онкологічним захворюванням продовжує залишатися активним. Хантер Байден наголосив, що батько зберігає віру в Сполучені Штати та продовжує займатися своїми справами, попри біль і фізичне послаблення.

    Наразі додаткових подробиць щодо подальшого лікування Джо Байдена або прогнозів його лікарів не оприлюднено. Сім’я також не повідомляла, які саме органи могли бути уражені внаслідок подальшого поширення раку.

  • Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Президент США Дональд Трамп виступив із прощальною промовою на церемонії поховання сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його одним із найвидатніших законодавців в історії Сполучених Штатів та людиною, яка десятиліттями мала значний вплив на американську політику. Церемонія прощання відбулася у Вашингтонському національному соборі за участю високопосадовців США, іноземних лідерів та близьких покійного.

    Під час свого виступу Трамп назвав Грема “справжнім американським оригіналом” і “улюбленим другом”, наголосивши, що той був політиком, без якого протягом понад трьох десятиліть практично не ухвалювалися важливі рішення у Вашингтоні. За словами президента США, сенатор, який виріс у невеликому містечку в Південній Кароліні, зумів стати політиком світового масштабу та людиною, до думки якої дослухалися як у США, так і за їхніми межами.

    “Протягом понад 30 років у цій столиці не відбувалося нічого суттєвого без відома Ліндсі Грема”, – заявив американський президент, додавши, що сенатор “віддавав Америці всю міру свого доброго та могутнього серця, поки це серце просто не вичерпалося”.

    Окрему увагу Трамп приділив особистим взаєминам із покійним сенатором. Він нагадав, що на початку президентської кампанії 2016 року вони були політичними суперниками, однак згодом їхні стосунки переросли у багаторічну дружбу. Президент розповів, що вони часто разом грали у гольф, а також підкреслив унікальну здатність Грема знаходити спільну мову з людьми незалежно від їхньої політичної позиції.

    У своїй промові глава Білого дому також охарактеризував світогляд сенатора, наголосивши, що той був переконаним прихильником сильної Америки та вірив у важливість американського лідерства на міжнародній арені. За словами Трампа, Грем був людиною з рішучими поглядами у сфері національної безпеки та підтримував активну зовнішню політику США. Президент зазначив, що сенатор був “надзвичайно войовничим” і прагнув використовувати силу, якщо вважав це необхідним для захисту інтересів своєї країни.

    Церемонія прощання із Ліндсі Гремом зібрала чимало високопоставлених гостей. Крім Дональда Трампа, із промовами виступили віцепрезидент США Джей Ді Венс та лідер республіканської більшості у Сенаті Джон Тун. Серед присутніх також були президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, що підкреслило міжнародний авторитет американського сенатора.

    Ліндсі Грем помер 11 липня у віці 71 року. Протягом багатьох років він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії у сфері зовнішньої політики та національної безпеки. Сенатор послідовно підтримував Україну після початку повномасштабної війни Росії та виступав за посилення економічного тиску на Москву.

    Однією з його останніх гучних законодавчих ініціатив став законопроєкт про запровадження масштабних санкцій проти Росії. Документ передбачає введення 500-відсоткових мит для країн, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоносії. Після смерті сенатора законопроєкт отримав його ім’я, ставши символом політичної спадщини Грема та його жорсткої позиції щодо Кремля. Саме ця ініціатива вважається однією з найрезонансніших у його багаторічній кар’єрі та продовжує залишатися предметом активного обговорення у Вашингтоні.

  • Трамп назвав можливі терміни завершення війни та розповів, що говорить Путіну

    Трамп назвав можливі терміни завершення війни та розповів, що говорить Путіну

    Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає цілком реальним завершення війни Росії проти України ще до завершення свого президентського терміну, який спливає у січні 2029 року. Водночас американський лідер запевнив, що продовжує особисто закликати російського диктатора Володимира Путіна припинити бойові дії та висловив думку, що глава Кремля нібито готовий до укладення мирної угоди.

    Про це Трамп повідомив в інтерв’ю Fox News.

    Під час розмови журналісти поцікавилися, чи вірить президент США, що війна між Росією та Україною завершиться саме за час його перебування на посаді. У відповідь Трамп заявив, що переконаний у такому розвитку подій і навіть зазначив, що розраховував на значно швидше врегулювання конфлікту.

    За словами американського президента, він очікував, що війна завершиться ще до початку його нинішньої каденції, оскільки, як він стверджує, має можливість підтримувати діалог з обома сторонами. На його думку, саме це мало зробити процес досягнення домовленостей простішим.

    Водночас Трамп розповів, що під час контактів із Володимиром Путіним постійно повторює одну й ту саму тезу. За словами президента США, він закликає російського диктатора припинити бойові дії та завершити війну. При цьому американський лідер не став розкривати деталей своїх переговорів із главою Кремля, зазначивши лише, що незмінно говорить Путіну: “Володимире, тобі час зупинитися. Час закінчити цю війну”.

    Окремо Трамп висловив припущення, що російський президент готовий до укладення домовленостей. За його словами, під час спілкування Путін нібито дає зрозуміти, що не виключає можливості досягнення угоди. Водночас американський президент не назвав жодних конкретних термінів можливого завершення війни.

    На уточнювальне запитання журналістів про те, коли саме може бути досягнута домовленість, Трамп відповів доволі стримано. Він лише зазначив, що це може статися “скоро”, додавши відому фразу про те, що “танго танцюють удвох”, натякаючи на необхідність готовності обох сторін до переговорного процесу.

    Заява президента США пролунала на тлі активного обговорення у Вашингтоні нового пакета санкцій проти Росії. Напередодні Трамп заявив, що оцінює шанси на ухвалення законопроєкту про так звані “пекельні санкції”, ініційованого сенатором Ліндсі Гремом, як досить високі.

    За словами американського президента, документ може бути доповнений новими обмеженнями не лише проти Росії, а й щодо Ірану та угруповання “Хезболла”. Крім того, у Конгресі вже обговорюють оновлену редакцію законопроєкту, яка передбачає можливість запровадження мит до 100% для найбільших покупців російської нафти та природного газу. Водночас документ містить винятки для держав, які поступово скорочують імпорт російських енергоносіїв.

    Останні заяви Трампа вкотре демонструють, що тема російсько-української війни залишається одним із ключових напрямків зовнішньої політики США. При цьому Вашингтон продовжує одночасно декларувати підтримку України, посилювати санкційний тиск на Москву та шукати дипломатичні шляхи завершення війни.

  • Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Смерть американського сенатора Ліндсі Грема, який був одним із найвідоміших прихильників України у Конгресі США, продовжує викликати широкий резонанс. На тлі численних припущень і конспірологічних версій президент США Дональд Трамп заявив, що наразі немає жодних підстав вважати смерть політика наслідком злочину. Про це глава Білого дому сказав під час пресконференції.

    Коментуючи обставини смерті сенатора, Трамп зазначив, що, за наявною у нього інформацією, Ліндсі Грем тривалий час мав серйозні проблеми зі здоров’ям. За словами президента, попередньою причиною смерті могли стати закупорені артерії.

    “Спочатку я чув, що це були закупорені артерії. Бо у нього дійсно були закупорені артерії. У нього були проблеми з цим. Шкода, що він не дбав про себе краще. Це щось таке, що майже неможливо виявити, і якщо це трапляється, то мало що можна з цим вдіяти”, – заявив Трамп.

    Президент США також прокоментував численні теорії змови, які почали поширюватися після смерті сенатора. За його словами, він не бачить жодних ознак того, що до загибелі Ліндсі Грема могли бути причетні сторонні особи чи злочинні дії.

    “Я не бачу в цьому нічого злочинного. Я знаю, що ходять всілякі теорії змови, і вважаю, що ФБР марнує свій час, якщо займається цим”, – сказав американський президент.

    Таким чином Трамп фактично закликав не спекулювати на темі смерті сенатора та не поширювати непідтверджені версії, які не мають доказової бази. За словами глави Білого дому, нині немає підстав пов’язувати смерть Грема із його політичною діяльністю чи міжнародною ситуацією.

    Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії та протягом багатьох років залишався активним учасником формування зовнішньої політики США.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сенатор став одним із найпослідовніших прихильників підтримки Києва. Він регулярно виступав за збільшення військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Кремль та притягнення Росії до відповідальності за агресію.

    За кілька днів до своєї смерті Грем відвідав Київ, де провів зустрічі з українським керівництвом. Під час візиту він заявив про необхідність максимально посилити економічний тиск на Москву та підтримав законопроєкт про масштабні санкції проти Росії, який у США вже встигли неофіційно назвати “пекельними санкціями”. Документ передбачає запровадження жорстких економічних обмежень не лише щодо Росії, а й щодо держав і компаній, які допомагають Кремлю обходити санкції або продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Після смерті сенатора його законодавча ініціатива отримала додаткову увагу в американському політикумі. Представники Білого дому вже заявили про готовність підтримати цей законопроєкт, а сам Дональд Трамп нещодавно зазначив, що шанси на його ухвалення є доволі високими.

  • «Його дуже не вистачатиме»: Трамп про смерть Грема

    «Його дуже не вистачатиме»: Трамп про смерть Грема

    Президент США Дональд Трамп відреагував на смерть сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його «справжнім американським патріотом» і одним із найвидатніших сенаторів, яких він знав. Відповідне звернення глава Білого дому опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social після офіційного підтвердження смерті політика.

    «Він був одним із найвидатніших людей і сенаторів, яких я знав. Він завжди працював і був справжнім американським патріотом. Ліндсі буде дуже не вистачати! Деталі та порядок організації поховання будуть повідомлені згодом. Так сумно!» — написав Трамп.

    Заява президента пролунала через кілька годин після того, як офіс сенатора повідомив про його смерть. У заяві зазначається, що Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої та раптової хвороби. Родина попросила поважати її право на приватність у період жалоби.

    Ліндсі Грем був одним із найвідоміших республіканських політиків США. Він представляв штат Південна Кароліна в Сенаті з 2003 року, а до цього працював у Палаті представників. Протягом політичної кар’єри він входив до впливових сенатських комітетів із питань оборони, бюджету, юстиції та міжнародної політики, а також мав багаторічний досвід служби військовим юристом у Повітряних силах США.

    Відносини між Трампом і Гремом не завжди були безхмарними. Під час президентської кампанії 2016 року сенатор відкрито критикував Дональда Трампа та виступав проти його висунення кандидатом від Республіканської партії. Однак після приходу Трампа до Білого дому політики поступово відновили співпрацю, а згодом Грем став одним із найближчих союзників президента в Сенаті. Сам Трамп неодноразово називав його своїм другом і відкрито підтримував під час передвиборчих кампаній у Південній Кароліні.

    Попри союз із Трампом, Грем іноді займав незалежну позицію в окремих питаннях зовнішньої політики. Зокрема, останніми місяцями він був одним із головних прихильників посилення санкцій проти Росії та збільшення військової допомоги Україні.

    Лише за кілька днів до смерті сенатор відвідав Київ уже вдесяте від початку російської агресії. Під час візиту він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall та заявив, що підтримує новий двопартійний санкційний пакет проти Росії. Також Грем виступав за розширення оборонної співпраці між Україною та США, зокрема у сфері виробництва сучасних дронів і далекобійного озброєння.

    На смерть сенатора вже відреагували й українські посадовці. Президент Володимир Зеленський назвав Грема одним із найвідданіших друзів України у Сполучених Штатах, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що його підтримка української боротьби проти російської агресії ніколи не буде забута.

    Смерть Ліндсі Грема стала однією з найрезонансніших політичних подій у США. Його відхід означає втрату одного з найвпливовіших представників Республіканської партії в питаннях національної безпеки та міжнародної політики. Водночас у Сенаті звільнилося місце від штату Південна Кароліна, і губернатор штату має призначити тимчасового наступника до проведення виборів відповідно до законодавства.

  • Трамп показав себе «рятівником світу»? Загадкова ШІ-картинка президента США підірвала мережу

    Трамп показав себе «рятівником світу»? Загадкова ШІ-картинка президента США підірвала мережу

    Президент США Дональд Трамп знову опинився в центрі уваги через незвичайну публікацію у власній соціальній мережі Truth Social, джерело Independent. Цього разу американський лідер оприлюднив створене за допомогою штучного інтелекту зображення, на якому він стоїть на одному коліні, загорнувшись в американський прапор, і тримає на своїх плечах земну кулю. Жодного підпису чи пояснення до публікації президент не додав, однак це не завадило допису миттєво стати предметом активного обговорення у соцмережах та медіа.

    Користувачі інтернету майже одразу побачили у зображенні очевидну алюзію на Атланта — титана з давньогрецької міфології, якого Зевс прирік вічно тримати небесне склепіння. У мистецтві пізніших століть Атланта часто зображували із земною кулею на плечах, тому багато хто припустив, що Трамп свідомо використав саме цей образ.

    Офіційного пояснення від Білого дому чи самого президента щодо задуму публікації не пролунало. Саме відсутність будь-якого коментаря породила безліч інтерпретацій. Частина користувачів припустила, що таким чином Трамп хотів продемонструвати власну роль як політика, який нібито «несе на собі тягар світу» або бере на себе відповідальність за глобальну безпеку. Інші ж сприйняли зображення як черговий елемент політичного самопіару та культивування образу сильного лідера.

    Особливого символізму публікації додає її час. Зображення з’явилося невдовзі після того, як американські військові завдали ударів по об’єктах зі зберігання безпілотників в Ірані. За інформацією західних медіа, операція стала відповіддю на атаку проти комерційного судна в Ормузькій протоці. Хоча жодного підтвердження зв’язку між військовою операцією та публікацією Трампа немає, саме цей часовий збіг активно обговорюють користувачі мережі.

    Це була не єдина незвична публікація американського президента того дня. Майже одночасно Трамп розмістив ще одне зображення, на якому порівняв себе у 20-річному віці з експрезидентом США Бараком Обамою у 18 років. Для себе він використав архівне фото часів навчання у Нью-Йоркській військовій академії, де був сфотографований у військовій формі. Для Обами ж було обрано студентську фотографію, на якій майбутній президент тримає самокрутку з марихуаною. Ця публікація також викликала значний резонанс у соціальних мережах.

    Втім, використання штучного інтелекту для створення символічних образів стало вже характерною рисою комунікації Дональда Трампа. Протягом останніх місяців він неодноразово публікував AI-зображення, які викликали широкий суспільний резонанс.

    Раніше цього року президент США розмістив картинку, на якій був зображений у вигляді Ісуса Христа, який зцілює людину. Зображення викликало хвилю критики навіть серед частини його прихильників, які назвали таку аналогію недоречною. Згодом Трамп пояснював, що нібито мав на увазі образ лікаря, який «робить людей здоровими».

    Ще одним приводом для дискусій стали інші AI-публікації президента, зокрема зображення себе у папському вбранні, стилізовані військові ролики та різноманітні патріотичні композиції із використанням штучного інтелекту. Подібний контент регулярно стає вірусним та збирає мільйони переглядів у соцмережах.

    Окремо цього року хвилю критики викликало використання персонажів японського аніме та манґи у публікаціях, пов’язаних із Трампом та офіційними акаунтами Білого дому. Через це прихильники японської попкультури навіть створили онлайн-петицію із закликом припинити використовувати популярних персонажів у політичній комунікації. За повідомленнями ЗМІ, документ уже зібрав десятки тисяч підписів.

    Нова публікація із образом Атланта вкотре продемонструвала, наскільки активно Дональд Трамп використовує соціальні мережі не лише для політичних заяв, а й для формування власного публічного образу через візуальний контент. Відсутність пояснення лише посилила ефект: користувачі самостійно почали шукати прихований зміст, аналізувати символіку та висувати різні версії щодо намірів президента.

    Поки одні прихильники називають зображення метафорою відповідальності світового лідера, критики вважають його черговою демонстрацією культу особистості та надмірної саморепрезентації. Сам Дональд Трамп жодним чином не прокоментував дискусію, яка розгорнулася навколо його нового AI-зображення.

    Наразі допис продовжує активно поширюватися у соціальних мережах, а користувачі й надалі сперечаються, чи справді президент США хотів порівняти себе з міфічним Атлантом, чи це лише художній образ без прихованого політичного підтексту. Оскільки жодних офіційних пояснень не було, остаточний задум автора публікації залишається невідомим.

  • Трамп презентував ювілейний паспорт США зі своїм зображенням

    Трамп презентував ювілейний паспорт США зі своїм зображенням

    Президент США Дональд Трамп представив дизайн спеціального ювілейного паспорта Сполучених Штатів, який планують випустити обмеженим тиражем до 250-річчя країни. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social, оприлюднивши візуальний макет документа, який одразу привернув значну увагу американських та міжнародних медіа.

    У своєму дописі Трамп показав зразок сторінки майбутнього паспорта, оформленої у символічному та історичному стилі. На зображенні він представлений у монументальній композиції — його фігура височіє над президентським столом «Резолют», який традиційно використовується в Овальному кабінеті Білого дому. На фоні розміщено текст Декларації незалежності США, що підкреслює зв’язок із ключовими моментами американської історії, а внизу сторінки видно підпис Трампа як частину дизайнерського рішення.

    На протилежній сторінці макета розміщено одну з найвідоміших історичних ілюстрацій США — картину Джона Трамбулла «Декларація незалежності», яка символізує момент проголошення американської державності. Таким чином дизайн поєднує сучасний політичний образ із класичними символами заснування Сполучених Штатів.

    Сам Трамп супроводив публікацію коротким слоганом, який, за його словами, буде частиною оформлення документа: «Новий паспорт США, на якому написано: “Ласкаво просимо, але поводьтеся добре!”». Ця фраза одразу стала предметом активного обговорення в соцмережах і медіа, оскільки деякі коментатори розцінили її як символічний і політично забарвлений меседж, інші — як маркетинговий елемент кампанії до ювілею США.

    Американський телеканал CNN звернув увагу на те, що оприлюднений Трампом макет відрізняється від варіантів, які раніше представлялися Державним департаментом США у межах підготовки до ювілейної серії документів. Різниця стосується як художніх елементів, так і загального акценту на персоналізації дизайну, де фігуру президента зроблено центральним візуальним елементом сторінки.

    Проєкт спеціального паспорта вперше був анонсований у квітні як частина підготовки до масштабного святкування 250-річчя США. Тоді його описували як обмежену серію документів із оновленим художнім оформленням, яке мало включати історичні ілюстрації, модернізований дизайн сторінок та символічні елементи, пов’язані з історією американської державності.

    За попередніми поясненнями представників американської адміністрації, такий ювілейний паспорт може стати доступним для громадян, які оформлюватимуть або оновлюватимуть документ особисто у Вашингтонському паспортному агентстві. Водночас при онлайн-заявках або оформленні через інші відділення планується збереження стандартного чинного дизайну паспорта США.

    Сьогодні американський паспорт традиційно містить на внутрішній стороні обкладинки історичну ілюстрацію Персі Морана із зображенням Френсіса Скотта Кі — автора тексту гімну США, натхненного подіями битви за форт МакГенрі. Також у документі надруковані рядки національного гімну, що підкреслює його державний символізм і історичну спадковість.

    Ініціатива зі створення ювілейної серії документів стала частиною ширшої кампанії до 250-річчя Сполучених Штатів. Раніше повідомлялося про затвердження спеціальної ювілейної монети із зображенням Трампа, а також про запуск так званої «золотої карти» для заможних іноземців, яку він представляв як новий інструмент імміграційної політики.

    У цьому контексті поява дизайну ювілейного паспорта стала черговим елементом серії ініціатив, що поєднують історичну символіку США з сучасною політичною комунікацією та персоналізованими візуальними образами.

  • Ім’я Трампа прибрали з Кеннеді-центру за рішенням суду

    Ім’я Трампа прибрали з Кеннеді-центру за рішенням суду

    Ім’я Дональда Трампа було остаточно демонтовано з фасаду Центру виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді у Вашингтоні після рішення американського суду, яке зобов’язало усунути відповідні написи з будівлі та фактично поставило крапку в тривалому юридичному й політичному спорі навколо статусу однієї з найвідоміших культурних установ США. Про це повідомляє Associated Press.

    Роботи з демонтажу завершилися у суботу після серії судових слухань, під час яких керівництво Кеннеді-центру намагалося відтермінувати виконання рішення, посилаючись на технічні складнощі та погодні умови. Початковий дедлайн для виконання припису спливав опівночі п’ятниці, однак суд погодився продовжити його до полудня суботи, врахувавши ризики для безпеки працівників та несприятливу погоду. Після завершення робіт адміністрація установи офіційно підтвердила, що рішення суду виконано у повному обсязі, а всі написи з іменем чинного президента США з фасаду будівлі знято.

    Напередодні апеляційний суд відхилив чергову спробу керівництва культурного центру зберегти ім’я Трампа на будівлі до завершення остаточного розгляду справи по суті. Після цього на території комплексу були встановлені будівельні риштування, а частину фасаду закрили захисними матеріалами, що дозволило провести демонтажні роботи без значного резонансу для відвідувачів і мінімізувати публічний доступ до процесу.

    Юридичний конфлікт довкола назви Кеннеді-центру розпочався після позову конгресвумен Джойс Бітті, яка оскаржила рішення про зміну оформлення та фактичне перейменування частини елементів будівлі, а також вимагала зупинити плани масштабної реконструкції установи. Федеральний суддя підтримав позов, постановивши, що розміщення імені чинного президента на фасаді культурної інституції є неправомірним, і зобов’язав негайно його прибрати.

    Після ухвалення цього рішення Джойс Бітті заявила, що воно є «перемогою верховенства права» та важливим кроком до відновлення традиційного статусу Кеннеді-центру як незалежної культурної установи, створеної на честь 35-го президента США Джона Кеннеді. За її словами, культурні інституції не повинні ставати інструментом політичної персоналізації, а їхня символіка має залишатися поза межами політичних змін влади.

    Сам конфлікт навколо Кеннеді-центру загострився після повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році, коли було ініційовано кадрові зміни в керівництві установи та сформовано нову раду піклувальників. Ця рада згодом обрала Трампа своїм головою, що стало безпрецедентним кроком в історії культурного закладу. Після цього його ім’я з’явилося не лише на фасаді будівлі, але й на офіційних інформаційних ресурсах центру, що викликало суспільну дискусію та низку юридичних викликів.

    Рішення суду про демонтаж стало кульмінацією багатомісячного протистояння між адміністративним керівництвом центру, політичними структурами та позивачами, які наполягали на незаконності персоналізації державної культурної інституції. Сам процес супроводжувався кількома апеляціями, спробами відтермінування виконання рішень та обговоренням майбутнього статусу установи.

    Попри судову поразку в цьому епізоді, Дональд Трамп продовжує реалізовувати низку масштабних проєктів, пов’язаних із архітектурними та інфраструктурними змінами у Вашингтоні. Серед них ініціативи щодо перебудови окремих частин Білого дому, реконструкції меморіальних зон та оновлення міської інфраструктури, які викликають дискусії серед політиків і громадськості щодо масштабів і доцільності таких змін.

    Водночас майбутнє самого Кеннеді-центру залишається невизначеним. Судові рішення також заблокували плани його тимчасового закриття на масштабну реконструкцію, а скорочення персоналу ускладнило нормальне функціонування установи. Експерти відзначають, що подальша доля центру залежатиме як від нових судових рішень, так і від політичних рішень у Вашингтоні, що можуть визначити формат управління та статус однієї з найважливіших культурних інституцій країни.