Daypolitico

Позначка: політика США

  • Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Президент США Дональд Трамп вкотре різко розкритикував свого попередника Джо Байдена за політику військової підтримки України, заявивши, що попередня адміністрація нібито передала Києву озброєння на суму близько 350 мільярдів доларів без належної компенсації. Ці слова прозвучали під час спілкування з журналістами біля Білого дому, відео якого поширили американські медіа, зокрема CBS News.

    Виступ Трампа став черговим епізодом у серії політичних заяв, які демонструють принципово інший підхід нинішньої адміністрації США до міжнародної допомоги, зокрема у контексті війни Росії проти України. Президент США наголосив, що більше не підтримує практику безкоштовного надання військової допомоги союзникам і вважає, що така політика шкодить національним інтересам країни.

    За словами Трампа, адміністрація Байдена діяла «нерозумно», передаючи значні обсяги військових ресурсів без отримання фінансової компенсації. Він також підкреслив, що його команда змінила підхід: відтепер союзники повинні оплачувати американську зброю та оборонні послуги.

    Водночас ця риторика викликає дискусії серед експертів, адже офіційні дані щодо обсягів допомоги Україні значно відрізняються від озвучених цифр. Згідно з відкритими звітами уряду США та Конгресу, загальний обсяг підтримки України з 2022 року включає не лише військову, а й фінансову, гуманітарну допомогу та кошти на відновлення, і його оцінки суттєво нижчі за заявлені Трампом 350 мільярдів доларів. Аналітики наголошують, що частина цих коштів фактично витрачається всередині США — на виробництво озброєння, підтримку оборонної промисловості та модернізацію армії.

    Однак політичне значення заяви Трампа виходить далеко за межі точності цифр. Вона відображає глибший конфлікт у американській політиці щодо ролі США у світі та підтримки союзників. Республіканська частина політикуму дедалі частіше виступає за скорочення безоплатної допомоги іншим країнам і переорієнтацію ресурсів на внутрішні потреби.

    Заяви Трампа пролунали на тлі загострення міжнародної ситуації, зокрема через конфлікт на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану. У цьому контексті президент США також прокоментував стан американських військових запасів, запевнивши, що країна не відчуває дефіциту озброєння, попри активне використання ресурсів у різних регіонах світу.

    «У нас більше зброї, ніж будь-коли», — заявив він, намагаючись розвіяти побоювання щодо можливого виснаження арсеналів. Ця теза важлива з огляду на дискусії в Конгресі США щодо подальшого фінансування оборонних програм і підтримки союзників.

    Окрему увагу Трамп приділив Європейському Союзу, який він навів як приклад «правильного» підходу. За його словами, європейські країни нині оплачують американські оборонні послуги, тоді як попередня адміністрація не вимагала подібної компенсації від України. Така позиція вписується в загальну стратегію Трампа, спрямовану на перерозподіл фінансового навантаження між США та їхніми партнерами.

    Експерти відзначають, що подібна риторика може вплинути на подальший формат підтримки України. Якщо раніше допомога надавалася переважно у вигляді грантів і безповоротних пакетів, то нині дедалі частіше обговорюються варіанти кредитування, спільних програм або комерційних контрактів.

    Для України це означає потенційну зміну умов співпраці зі США. З одного боку, підтримка може зберегтися, але з іншого — вона може стати більш прагматичною та прив’язаною до економічних інтересів обох сторін.

    Політичний контекст також відіграє ключову роль. Заяви Трампа активно використовуються у внутрішній політичній боротьбі в США, де тема допомоги Україні стала одним із маркерів розбіжностей між партіями. Демократи традиційно виступають за продовження підтримки, тоді як частина республіканців закликає до її перегляду.

    Водночас міжнародні партнери США уважно стежать за цією дискусією. Для європейських країн важливо розуміти, чи збережеться стратегічна роль США як гаранта безпеки, чи ж Вашингтон поступово переходитиме до більш ізоляціоністської політики.

    Загалом заява Трампа є частиною ширшого тренду, який свідчить про трансформацію глобальної політики. Питання фінансування безпеки, розподілу витрат і ролі міжнародних союзів стають дедалі більш актуальними на тлі нових геополітичних викликів.

    Для України ця ситуація створює як ризики, так і можливості. З одного боку, зміна підходів у США може ускладнити отримання допомоги, з іншого — стимулює пошук нових форматів співпраці та зміцнення власної оборонної спроможності.

    У підсумку, критика Байдена з боку Трампа є не лише політичним жестом, а й сигналом про можливі зміни у світовій системі безпеки, де економічна доцільність і прагматизм дедалі більше визначатимуть характер міжнародних відносин.

  • Пентагон виділив $400 млн допомоги Україні

    Пентагон виділив $400 млн допомоги Україні

    Міністерство оборони США заявило про виділення 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні, які були раніше затверджені Конгресом у грудні 2025 року. Про це повідомив глава Пентагону Піт Гегсет, пише Bloomberg.

    За словами очільника оборонного відомства США, відповідне фінансування було офіційно розподілене 28 квітня. Гегсет уточнив, що йдеться про кошти, спрямовані на зміцнення оборонного потенціалу партнерів у Європі, однак не навів деталей щодо конкретного механізму їх використання чи обсягів допомоги, яка безпосередньо призначена для України.

    Йдеться про кошти в рамках Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI) — довгострокового механізму підтримки, який передбачає не передачу озброєнь зі складів Пентагону, а укладання контрактів з американськими оборонними компаніями на виробництво нового обладнання для України.

    Сам пакет на 400 млн доларів був включений до Закону про національну оборону США (National Defense Authorization Act), ухваленого Конгресом у грудні 2025 року. Саме ця процедура означає, що фінансування вже було юридично затверджене, але потребувало адміністративного розподілу та запуску контрактних механізмів.

    USAI традиційно вважається одним із ключових інструментів довгострокової військової підтримки України з боку США, оскільки дозволяє не лише передавати наявні ресурси, а й розширювати виробництво озброєнь у США під конкретні потреби Києва.

    Оголошення Пентагону відбулося на тлі гострої критики з боку частини американських законодавців щодо затримки реалізації вже затверджених пакетів допомоги.

    Сенатор-республіканець Мітч Макконнелл, який очолює комітет Сенату з питань оборонних витрат, у своїй статті для The Washington Post заявив, що частина схваленої допомоги Україні фактично не запускалася в роботу протягом кількох місяців після ухвалення рішень Конгресом.

    За його словами, під час запитів до Міноборони США члени комітету з асигнувань не отримали чітких пояснень причин затримок. Він також зазначив, що звернення були адресовані до відділу політики Пентагону, який очолює заступник міністра оборони з політичних питань Елбрідж Колбі.

    Макконнелл нагадав, що Колбі раніше вже фігурував у рішеннях про тимчасове призупинення постачання озброєнь Україні, що викликало додаткові дискусії у Вашингтоні щодо стабільності та передбачуваності військової підтримки.

    У виступі перед комітетом Палати представників 29 квітня Піт Гегсет заявив, що кошти були виділені напередодні — 28 квітня. Він підкреслив, що фінансування спрямоване на посилення оборонних можливостей європейських партнерів США, не деталізуючи, яка частка безпосередньо призначена Україні.

    Фактично, за процедурою USAI, навіть після виділення коштів реальне постачання може займати час, оскільки залежить від укладання контрактів з виробниками, виробничих циклів і логістики.

    Ситуація навколо цього пакета стала черговим елементом внутрішньополітичних дискусій у США щодо темпів підтримки України. Частина законодавців наполягає, що затверджене фінансування має реалізовуватися швидше, з огляду на воєнні потреби Києва.

    Водночас у Пентагоні наголошують на складності процесу оборонних закупівель, який включає виробничі черги, контрактні процедури та необхідність узгодження з оборонними компаніями.

    Пакет у 400 млн доларів є частиною довгострокового механізму підтримки, який дозволяє Україні отримувати більш складні та сучасні системи озброєння, ніж це можливо в межах термінових передач зі складів США.

    Такі програми зазвичай включають артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони, засоби зв’язку, радіоелектронної боротьби та інше обладнання, що виробляється під конкретні контракти.

    Очікується, що реалізація цього пакета буде відбуватися поетапно, у міру виконання контрактів між Пентагоном та американськими оборонними компаніями. Водночас політичні дебати у Вашингтоні щодо швидкості та обсягів допомоги Україні, ймовірно, продовжаться, оскільки це питання залишається одним із ключових у відносинах США та їх союзників у НАТО.

  • Пентагон під тиском: Гегсет вперше звітує Конгресу про війну з Іраном

    Пентагон під тиском: Гегсет вперше звітує Конгресу про війну з Іраном

    Міністр оборони США Піт Гегсет у середу вперше з моменту початку війни проти Ірану 28 лютого постане перед Конгресом США, де відповість на запитання законодавців щодо перебігу бойових дій, витрат на оборону та стратегічних пріоритетів Пентагону. Про це повідомляє AP.

    Слухання відбудуться в комітеті Палати представників США з питань збройних сил. Ключовою темою стане проєкт оборонного бюджету на 2027 рік, запропонований адміністрацією.

    Документ передбачає суттєве збільшення військових витрат — до рекордного рівня близько 1,5 трильйона доларів. Це одне з найбільших бюджетних оборонних планувань в історії США.

    Очікується, що Піт Гегсет разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном будуть аргументувати необхідність масштабної модернізації збройних сил.

    Серед пріоритетів Пентагону різке нарощування виробництва та закупівель безпілотних систем, посилення багаторівневої системи протиракетної та протиповітряної оборони, розвиток військово-морського флоту та інвестиції в технологічну перевагу США у майбутніх конфліктах

    У Пентагоні наголошують, що сучасні війни дедалі більше залежать від дронів, високоточної зброї та цифрових систем управління.

    Окремий блок слухань присвячений війні проти Ірану, яка триває з 28 лютого. Демократи в Конгресі планують поставити низку жорстких запитань щодо ефективності та наслідків військової кампанії.

    Серед тем, які вони підніматимуть:

    • різке зростання вартості війни для американського бюджету
    • виснаження запасів критично важливих боєприпасів і ракет
    • наслідки ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема випадки загибелі дітей у школі
    • стратегічна доцільність тривалого військового залучення США

    Демократи також можуть вимагати пояснень щодо того, наскільки США готові протидіяти масованим атакам безпілотників, які активно застосовує Іран. За даними обговорень у Конгресі, частина дронів змогла проникнути через систему оборони та завдати втрат американським військовим.

    Паралельно загострюється політична дискусія щодо повноважень президента США Donald Trump у веденні війни без окремого дозволу Конгресу.

    Демократи намагалися просунути резолюції, які б обмежили можливість продовження бойових дій без схвалення законодавчої влади. Однак ці ініціативи не набрали достатньої підтримки.

    Республіканці загалом заявляють, що довіряють президенту у питаннях національної безпеки. Водночас частина партії наполягає на необхідності швидкого завершення конфлікту, щоб уникнути його затягування і зростання політичних ризиків.

    Соціологічні опитування, проведені наприкінці березня, свідчать, що близько двох третин американців підтримують якнайшвидше завершення війни проти Ірану. Це створює додатковий тиск як на Білий дім, так і на Конгрес.

    Експерти зазначають, що слухання можуть стати важливим політичним випробуванням для адміністрації, оскільки одночасно поєднують три чутливі теми — війну, бюджетні витрати та контроль Конгресу над військовими рішеннями.

    Після початку війни 28 лютого США різко збільшили військову присутність у регіоні та розширили операції проти іранських сил. Це супроводжується зростанням витрат, напруженням у відносинах між гілками влади та активними дискусіями про довгострокову стратегію Вашингтона на Близькому Сході.

    Слухання в Конгресі стануть одним із перших великих публічних звітів керівництва Пентагону щодо перебігу конфлікту та його наслідків для США.

  • Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Стрілянина під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні, де перебував президент США Дональд Трамп, викликала хвилю запитань серед експертів. Інцидент розглядають як можливий замах, однак обставини події містять низку суперечливих моментів, які змушують сумніватися у простому поясненні.

    Збройний напад стався під час заздалегідь спланованого заходу високого рівня, підготовка до якого традиційно триває місяцями. Саме тому ключове питання, яке піднімають аналітики, — як озброєний чоловік зміг проникнути на територію з такою кількістю охорони.

    За словами експертів, оприлюднені кадри з камер спостереження виглядають нетипово: підозрюваний зміг пройти повз представників служби безпеки, і лише після цього його почали переслідувати. Такий розвиток подій викликав сумніви щодо ефективності системи охорони.

    Окрему увагу привертає і той факт, що нападник мав при собі кілька видів зброї, зокрема вогнепальну та холодну. Досі не зрозуміло, як саме він зміг пронести їх на територію готелю, де проходив захід із присутністю перших осіб держави.

    Частина експертів припускає, що інцидент міг мати ширший політичний контекст. Зокрема, не виключається, що подібні події можуть впливати на суспільні настрої, особливо напередодні виборів. У цьому контексті звучать припущення, що навіть якщо напад не був спланованим, його могли використати для підвищення політичної підтримки.

    Водночас інші аналітики закликають не поспішати з висновками і наголошують, що є ознаки того, що підозрюваний діяв самостійно. Зокрема, повідомляється, що перед нападом він попереджав родичів про свої наміри, а також мав історію радикальних висловлювань.

    За попередніми даними, підозрюваний міг мати психологічні проблеми, що також розглядається як один із факторів, які могли вплинути на його дії. Це, на думку частини експертів, знижує ймовірність організованого характеру нападу.

    Попри різні версії, ключовою проблемою інциденту називають саме безпекову складову. Факт того, що озброєна людина змогла потрапити на захід такого рівня, став серйозним сигналом для американських силових структур. Аналітики підкреслюють, що це свідчить про наявність прогалин у системі захисту навіть на найвищому рівні.

    Сам Дональд Трамп після інциденту заявив, що загалом задоволений роботою служб, однак ситуація вже отримала широкий міжнародний резонанс. Подія також відбулася на тлі складної політичної ситуації у США, що лише посилило її значення.

    Додатковий резонанс викликала інформація про підозрюваного. За даними медіа, він активно висловлював політичні погляди у соціальних мережах, критикував зовнішню політику США та публічно підтримував Україну. Його риторика, за словами джерел, з часом ставала дедалі радикальнішою.

    Він також залишив маніфест, у якому пояснив свої мотиви, звинувачуючи чинну адміністрацію у переході «межі», після якої, на його думку, неможливо залишатися осторонь.

    Стрілянина у Вашингтоні стала не лише кримінальним інцидентом, а й подією з потенційно серйозними політичними наслідками. Вона підняла питання ефективності безпеки, впливу радикалізації та ролі подібних інцидентів у політичному процесі.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо мотивів нападника та обставин інциденту ще попереду. Водночас вже зараз очевидно, що ця подія стане предметом детального аналізу як у США, так і за їх межами.

  • Візит Чарльза III до США: що насправді стоїть за зустріччю з Трампом і чому це більше, ніж дипломатія

    Візит Чарльза III до США: що насправді стоїть за зустріччю з Трампом і чому це більше, ніж дипломатія

    Король Чарльз III разом із королевою Каміллою 27 квітня розпочав чотириденний державний візит до США, який офіційно має церемоніальний характер, але фактично є частиною складної дипломатичної гри між Лондоном і Вашингтоном, повідомляє Politico. Програма візиту охоплює Вашингтон, Білий дім, Конгрес, Нью-Йорк і Вірджинію, а центральною подією стане зустріч із президентом США Дональдом Трампом.

    Попри офіційні заяви про зміцнення «особливих відносин», сам візит відбувається на тлі напруженості між двома країнами. Останніми місяцями Дональд Трамп неодноразово критикував позицію британського уряду, зокрема щодо війни в Ірані, міграційної політики та енергетичних рішень, пов’язаних із видобутком нафти й газу. Це створило додаткові ризики для традиційного партнерства між США та Великою Британією.

    Саме тому, як зазначають західні медіа, Лондон використовує візит монарха як м’який дипломатичний інструмент для зниження напруги. Розрахунок робиться не лише на політичні переговори, а й на особистий фактор — відомо, що Трамп позитивно ставиться до британської монархії і особисто до Чарльза III. У британській столиці розглядають це як можливість налагодити діалог там, де офіційна дипломатія дає збій.

    Візит також проходить у складному безпековому контексті. Напередодні в США сталася стрілянина під час вечері кореспондентів Білого дому, що додало напруження до політичного порядку денного. Очікується, що Чарльз III торкнеться цієї теми під час свого виступу в Конгресі. Його промова запланована на близько 30 хвилин, що значно довше, ніж виступ королеви Єлизавети II під час її візиту до США у 1991 році.

    Окремий акцент робиться на оборонній співпраці. Велика Британія прагне підтвердити свою відданість спільним безпековим зобов’язанням, зокрема в межах НАТО, на тлі заяв Трампа, які ставлять під сумнів майбутнє альянсу. Серед ключових тем — протидія Росії, зокрема в Арктиці, а також питання збільшення оборонних витрат.

    Очікується, що під час переговорів обговорюватиметься питання фінансування оборони. США наполягають на тому, щоб Велика Британія збільшила витрати до 3,5% ВВП до 2035 року. Це питання вже стало одним із маркерів довіри у відносинах між країнами. Експерти вважають, що подальша співпраця значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко Лондон продемонструє готовність рухатися в цьому напрямку.

    Ще одним чутливим питанням є статус Фолклендських островів. У політичних колах США обговорюється можливість перегляду позиції щодо їхнього суверенітету, що може стати додатковим джерелом напруги між країнами.

    Паралельно з офіційною частиною візиту відбуваються і менш публічні переговори. Зокрема, представники британського уряду планують окремі зустрічі з американськими посадовцями для обговорення складних політичних питань, які виходять за межі протокольної програми.

    Не менш важливим є і глобальний контекст. Однією з тем, яка, ймовірно, буде порушена під час зустрічей, є війна в Україні. За даними аналітиків, ця тема частково відійшла на другий план у внутрішній політиці США через інші міжнародні конфлікти та внутрішні політичні процеси. Велика Британія, зі свого боку, зацікавлена в тому, щоб повернути її в центр уваги американського керівництва.

    Водночас візит не позбавлений і репутаційних ризиків для британської монархії. У центрі уваги залишається справа, пов’язана з Джеффрі Епштейном, у якій фігурує брат короля, принц Ендрю. Попри заперечення будь-яких правопорушень, ця тема продовжує викликати суспільний резонанс і може впливати на загальне сприйняття візиту.

    Державний візит Чарльза III до США є значно ширшим за традиційний дипломатичний жест. Це спроба Великої Британії зберегти стратегічний баланс у відносинах із ключовим союзником, використовуючи як політичні, так і символічні інструменти впливу. У центрі цього процесу — не лише протокол і зустрічі, а й спроба відновити довіру, яка останнім часом зазнала випробувань.

  • Трамп пояснив стрілянину у Вашингтоні бальною залою Білого дому

    Трамп пояснив стрілянину у Вашингтоні бальною залою Білого дому

    Президент США Дональд Трамп заявив, що інцидент зі стріляниною, який стався у Вашингтоні під час вечері кореспондентів Білого дому, не відбувся б, якби на території президентської резиденції вже була збудована спеціальна захищена бальна зала. Про це він написав у соцмережі Truth Social, коментуючи як сам інцидент, так і хід реалізації будівельного проєкту.

    За словами Трампа, нова бальна зала мала б стати не лише майданчиком для офіційних заходів, а й об’єктом із найвищим рівнем безпеки, інтегрованим у периметр Білого дому. Він наголосив, що її розташування всередині найбільш захищеної урядової будівлі у світі виключало б ризики, подібні до тих, що виникли під час інциденту 25 квітня.

    У своїй заяві Трамп стверджує, що ідея будівництва великої бальної зали в Білому домі має багаторічну історію та нібито підтримувалася різними структурами безпеки США, включно з військовими та Секретною службою.

    Він наголосив, що подібні простори потрібні для проведення великих державних подій, дипломатичних прийомів і зустрічей високого рівня, які зараз часто організовуються поза межами Білого дому — у готелях або інших приватних локаціях, що, за його словами, створює додаткові ризики.

    Трамп також підкреслив, що майбутня бальна зала проєктувалася як “повністю захищений простір”, який би унеможливлював несанкціонований доступ і відповідав би сучасним стандартам безпеки.

    Інцидент стався 25 квітня під час вечері кореспондентів Білого дому у Вашингтоні. За повідомленнями американських ЗМІ, під час заходу пролунали постріли, що спричинило паніку серед учасників і термінову евакуацію.

    Правоохоронні органи оперативно відреагували на подію, а підозрюваного було затримано. Унаслідок інциденту розпочато розслідування, яке має встановити мотиви та обставини стрілянини. Офіційні структури США відзначили швидку реакцію Секретної служби та поліції, яка дозволила уникнути більш серйозних наслідків.

    Проєкт будівництва бальної зали в Білому домі супроводжується масштабними змінами інфраструктури резиденції президента США. Згідно з попередніми повідомленнями, для реалізації проєкту було частково демонтовано східне крило будівлі.

    Вартість проєкту неодноразово переглядалася. Якщо на початкових етапах йшлося приблизно про 200 млн доларів, то пізніше оцінки зросли до близько 400 млн доларів. Зміни вартості пояснюються розширенням технічних вимог, посиленням безпекових стандартів та адаптацією архітектурного плану.

    Трамп наголошує, що будівництво ведеться “в межах бюджету” і “значно випереджає графік”, попри триваючі судові процеси.

    Будівництво бальної зали стало предметом юридичних суперечок у США. Наприкінці 2025 року Національний фонд охорони історичної спадщини подав позов до суду, вимагаючи зупинити реалізацію проєкту. Основний аргумент — можливе порушення історичної цілісності комплексу Білого дому, який має статус національної спадщини.

    Раніше федеральний суд тимчасово зупиняв роботи, однак згодом федеральна комісія з планування дозволила продовження розгляду проєкту, зазначивши, що судове рішення не блокує адміністративні процедури погодження.

    Таким чином, проєкт фактично перебуває у стані паралельного судового та адміністративного розгляду, що є нетиповою ситуацією для інфраструктурних об’єктів такого рівня.

    Ідея будівництва бальної зали в Білому домі викликає неоднозначну реакцію в американському суспільстві. Прихильники ініціативи розглядають її як модернізацію президентської резиденції та розширення її функціональних можливостей для проведення міжнародних заходів.

    Критики ж звертають увагу на кілька аспектів:

    • високу вартість проєкту, яка продовжує зростати;
    • ризики для архітектурної спадщини Білого дому;
    • політичну чутливість рішення щодо перебудови історичної будівлі;
    • і використання безпекових аргументів у публічній аргументації.

    Заява Трампа про зв’язок між стріляниною та необхідністю будівництва бальної зали додала новий вимір до дискусії, поєднавши питання громадської безпеки з інфраструктурними планами адміністрації.

    Проєкт бальної зали в Білому домі залишається одним із найбільш обговорюваних інфраструктурних задумів у США останніх років. Він одночасно охоплює питання безпеки, політики, історичної спадщини та державного бюджету.

    Заява Дональда Трампа про стрілянину у Вашингтоні ще більше загострила дискусію навколо проєкту, який і без того перебуває під пильною увагою судів, громадськості та політичних опонентів.

  • Трамп думає, що був ціллю стрілянини у Вашингтоні

    Трамп думає, що був ціллю стрілянини у Вашингтоні

    Президент США Дональд Трамп заявив, що не виключає можливості того, що саме він був основною ціллю нападника під час стрілянини, яка сталася на заході за його участі у Вашингтоні. Про це він сказав під час пресбрифінгу в Білому домі після інциденту, який змусив Секретну службу терміново евакуювати президента.

    Подія відбулася під час публічного заходу за участі представників медіа, коли в будівлі пролунали звуки пострілів. Реагуючи на потенційну загрозу, співробітники Секретна служба США негайно вивели президента та інших високопосадовців у безпечну зону. Згодом правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного, особу якого наразі офіційно не розкривають.

    Після інциденту Трамп виступив із коментарем, у якому охарактеризував затриманого як «дуже хвору людину». Він різко засудив подію, заявивши, що подібні випадки є наслідком поведінки людей із серйозними психічними проблемами та радикалізованими поглядами.

    «Це божевільні. Це божевільні, і з ними потрібно розібратися», — сказав президент, коментуючи нападника.

    За словами Трампа, інцидент став серйозним психологічним випробуванням не лише для нього, а й для його родини. Він повідомив, що захід, під час якого сталася стрілянина, буде перенесено на іншу дату. Окремо він згадав про емоційну реакцію першої леді Меланія Трамп, зазначивши, що подія стала для неї травматичною.

    Президент також детально описав момент евакуації. За його словами, співробітники Секретної служби наполягали на негайному залишенні місця події через невизначеність ситуації. Трамп, однак, спочатку не хотів залишати залу.

    «Я відчайдушно боровся за те, щоб залишитися. Але вони сказали: “Будь ласка, сер”, бо не знали всього, що відбувалося, і не могли виключити можливість, що там може бути одинокий стрілець», — розповів він.

    Одним із ключових моментів його заяви стала відповідь на запитання журналістів про те, чи вважає він себе ціллю нападу. Трамп не дав однозначного підтвердження, але припустив таку можливість.

    «Мабуть… Я маю на увазі, ці люди просто божевільні, ти ніколи не знаєш», — зазначив він.

    За словами президента, у подібних випадках нападники часто обирають найвпливовіших політичних діячів. Він провів історичну паралель із замахами на відомих лідерів, зокрема згадав Авраам Лінкольн, підкресливши, що такі дії зазвичай мають символічний характер і спрямовані проти ключових фігур держави.

    Інцидент викликав значний резонанс у США, оскільки стався під час офіційного заходу за участі чинного президента. Служби безпеки вже посилили заходи охорони навколо президента та інших високопосадовців, зокрема під час публічних виступів та масових заходів.

    Правоохоронні органи продовжують розслідування, намагаючись встановити мотиви нападника, джерела його дій та можливі зв’язки. На цей момент офіційно не підтверджено, чи був Трамп безпосередньою ціллю стрілянини, чи йдеться про інший характер інциденту.

    У Вашингтоні ситуація перебуває під контролем правоохоронців, а Секретна служба проводить внутрішній аналіз дій під час евакуації, щоб оцінити ефективність реагування на потенційну загрозу.

    Очікується, що в найближчі дні з’являться додаткові офіційні повідомлення щодо особи затриманого та результатів первинного розслідування. Американська влада наголошує, що безпека президента залишається абсолютним пріоритетом, а протоколи захисту будуть додатково переглянуті після інциденту.

  • Стрілянина у Вашингтоні: Трамп терміново евакуйований

    Стрілянина у Вашингтоні: Трамп терміново евакуйований

    У Вашингтоні стався інцидент зі стріляниною під час публічного заходу за участі президента США Дональда Трампа. Подія трапилася під час вечері з представниками медіа, на якій були присутні журналісти провідних американських та міжнародних видань, чиновники адміністрації, а також віцепрезидент США Джей Ді Венс. Після того як у будівлі пролунали звуки пострілів, співробітники Секретної служби США оперативно евакуювали президента зі сцени.

    За попередніми даними, інцидент стався у готелі Washington Hill, де проходив захід. За словами очевидців, усе відбулося дуже швидко: після кількох гучних звуків, схожих на постріли, охоронці негайно зреагували, оточили президента та вивели його у безпечне місце. У залі виникла паніка — частина гостей почала залишати приміщення, інші ж залишалися на місцях, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Представники служби безпеки відтісняли журналістів і присутніх, вигукуючи попередження про небезпеку.

    Як повідомляє CNN, президент не постраждав і перебуває у безпеці. Джерела також підтверджують, що віцепрезидент Джей Ді Венс був евакуйований окремо відповідно до протоколів безпеки. У подібних ситуаціях Секретна служба діє за чітко визначеними процедурами, які передбачають негайне виведення перших осіб держави з потенційно небезпечної зони та їх транспортування у захищене місце.

    Згодом сам Дональд Трамп прокоментував ситуацію у своїй соціальній мережі Truth Social. За його словами, особу, яка відкрила вогонь, було оперативно затримано. Президент також додав: «Того, хто стріляв, затримали — і я запропонував: нехай шоу триває». Ця заява викликала жваве обговорення у медіа та соціальних мережах, адже вона демонструє прагнення Трампа продовжити захід попри небезпечний інцидент.

    Наразі офіційні органи не розкривають деталей щодо особи підозрюваного, його мотивів або того, чи був він пов’язаний із будь-якими організаціями. Також невідомо, чи був інцидент спланованим замахом, чи йдеться про ізольований випадок. Правоохоронні органи розпочали розслідування, яке має встановити всі обставини події.

    За даними американських медіа, подібні заходи за участі президента традиційно супроводжуються підвищеними заходами безпеки. Секретна служба США відповідає за охорону перших осіб держави та має значний досвід реагування на надзвичайні ситуації. У випадках, коли виникає навіть потенційна загроза, охоронці діють максимально швидко та рішуче, не чекаючи додаткових підтверджень небезпеки.

    Експерти з безпеки зазначають, що швидка реакція охорони, ймовірно, дозволила уникнути серйозніших наслідків. Водночас такі інциденти піднімають питання щодо рівня безпеки навіть на добре контрольованих заходах у столиці США. Вашингтон, як політичний центр країни, регулярно стає місцем проведення подій високого рівня, і будь-які порушення безпеки викликають широкий резонанс.

    Подія також привернула увагу до роботи Секретної служби, яка неодноразово демонструвала ефективність у кризових ситуаціях. За словами колишніх співробітників служби, ключовим фактором у таких випадках є швидкість ухвалення рішень і чітка координація між різними підрозділами охорони.

    На момент публікації матеріалу невідомо, чи є постраждалі внаслідок стрілянини. Також не уточнюється, де саме в будівлі стався інцидент — у залі проведення заходу чи в іншій частині готелю. Представники правоохоронних органів пообіцяли надати додаткову інформацію після завершення першочергових слідчих дій.

    Інцидент уже став однією з головних тем у американських новинах і активно обговорюється як політиками, так і громадськістю. Очікується, що найближчим часом з’являться нові подробиці, які допоможуть зрозуміти, що саме сталося та чи існують подальші загрози.

    Розслідування триває, а служби безпеки продовжують працювати на місці події, забезпечуючи контроль ситуації та збір доказів.

  • США провели закриті переговори з Кубою

    США провели закриті переговори з Кубою

    Американська делегація Державного департаменту США минулого тижня здійснила неоголошений візит до Гавани, де провела серію закритих зустрічей із представниками кубинської влади. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів.

    За даними видання, переговори відбулися у п’ятницю та включали контакти з представниками політичного керівництва Куби, зокрема з Раулем Гільєрмо Родрігесом Кастро — онуком колишнього лідера країни Рауля Кастро, який, за інформацією співрозмовників журналістів, зберігає вплив у політичній системі острова.

    Під час зустрічей американська сторона заявила, що економічна ситуація на Кубі перебуває у критичному стані. Представники США, за даними джерел, наголосили, що країна має обмежений час для ухвалення рішень щодо можливих реформ.

    Серед ключових вимог, які озвучив Вашингтон:

    • проведення політичних та економічних реформ;
    • звільнення політичних в’язнів;
    • компенсація американським громадянам та компаніям за активи, конфісковані після революції 1959 року;
    • обмеження або припинення діяльності іноземних військових і розвідувальних структур на території Куби.

    Окремо американська сторона висловила занепокоєння щодо присутності на острові сил, які у США розглядають як потенційно загрозливі, враховуючи географічну близькість Куби до американського узбережжя.

    У відповідь на можливі кроки з боку Гавани американські представники, за даними Axios, порушили питання потенційного пом’якшення політики Вашингтона.

    Йдеться про можливість:

    • поступового перегляду торговельного ембарго;
    • розширення економічних контактів;
    • доступу до супутникового інтернету Starlink компанії SpaceX.

    Ці пропозиції, як зазначається, не є остаточними рішеннями, а лише предметом можливих подальших переговорів.

    Як повідомляється, це перші прямі контакти такого рівня між країнами за останні близько десяти років. Останній масштабний дипломатичний діалог відбувся під час візиту президента Барака Обами до Куби у 2016 році.

    У матеріалі також згадується, що на початку 2026 року США запровадили посилені економічні обмеження щодо Куби, включно з заходами, які в медіа описуються як фактична паливна блокада. Це, за оцінками оглядачів, суттєво погіршило економічну ситуацію на острові.

    Адміністрація США пояснювала такі кроки міркуваннями національної безпеки та заявляла про ризики, пов’язані з зовнішньополітичними союзами Гавани.

    Окремо раніше повідомлялося, що Вашингтон не виключає політичних змін у керівництві Куби як одного з можливих елементів майбутніх домовленостей.

    Попри активізацію контактів, офіційні сторони публічно не підтверджували зміст переговорів і не коментували можливі домовленості. Джерела вказують, що діалог може бути продовжений, однак його формат і умови залишаються невизначеними.

    Аналітики зазначають, що сам факт таких зустрічей свідчить про спробу обох сторін відновити канал комунікації після багаторічного фактичного замороження відносин, однак перспективи прориву залишаються відкритими.

  • Венс заявив про зміну політики США щодо України: фінансування передають Європі

    Венс заявив про зміну політики США щодо України: фінансування передають Європі

    Віцепрезидент США J. D. Vance заявив, що одним із ключових рішень нинішньої адміністрації стало припинення прямого фінансування війни в Україні з боку Сполучених Штатів. За його словами, Вашингтон більше не закуповує озброєння для Києва та передав фінансову відповідальність за підтримку української оборони європейським союзникам.

    Відповідну заяву Венс зробив під час спілкування з журналістами, наголосивши, що вважає це рішення одним із головних досягнень адміністрації Дональда Трампа. Він прямо зазначив, що США «вийшли з процесу» закупівлі та постачання зброї Україні, запропонувавши Європі самостійно фінансувати ці витрати.

    Ця позиція не є новою для Венса. Ще раніше він неодноразово виступав проти масштабної військової допомоги Україні та закликав скоротити участь США у фінансуванні війни. У своїх заявах політик підкреслював, що саме європейські країни мають брати на себе більшу частину витрат, оскільки війна відбувається на їхньому континенті.

    Фактично зміна підходу США почала формуватися ще у 2025 році. За оцінками аналітичних центрів, адміністрація поступово скорочувала прямі програми військової допомоги, не затверджуючи нові пакети підтримки та переводячи постачання озброєння у формат непрямих схем — через європейських партнерів або спільні фонди.

    У результаті Європа вже значно збільшила свою фінансову участь у підтримці України. Деякі країни, зокрема Німеччина та держави Балтії, оголосили про багатомільярдні пакети допомоги, щоб компенсувати зменшення ролі США. Водночас самі Сполучені Штати дедалі частіше виступають як постачальник технологій і озброєння, але не як основний фінансовий донор.

    Політика Венса також вписується у його загальну позицію щодо війни в Україні. Ще під час роботи в Сенаті він виступав проти нових пакетів допомоги, аргументуючи це тим, що фінансування не змінить стратегічного перебігу війни і лише затягне конфлікт.

    Крім того, він неодноразово заявляв про необхідність пошуку переговорного врегулювання та навіть припускав можливість територіальних компромісів як частини майбутньої угоди. Така риторика викликала критику як серед демократів, так і серед частини республіканців у США.

    Зміна підходу Вашингтона відбувається на тлі ширшого перегляду глобальної безпекової політики. Зокрема, адміністрація Трампа одночасно стикається з кількома міжнародними кризами, включно з напруженням на Близькому Сході та конфліктом із Іраном. Це змушує США перерозподіляти ресурси та визначати нові пріоритети у сфері оборони.

    Водночас повної відмови від підтримки України не відбулося. Як зазначають експерти, США продовжують відігравати важливу роль у логістиці, технологічному забезпеченні та координації допомоги через механізми НАТО. Таким чином, мова йде не про припинення підтримки, а про зміну її формату.

    Аналітики звертають увагу, що така трансформація може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, посилення ролі Європи може зробити підтримку України більш стійкою в довгостроковій перспективі. З іншого — це створює ризики нерівномірного фінансування та залежності від політичних рішень окремих країн ЄС.

    Крім того, нова модель може вплинути на швидкість постачання озброєння. Якщо раніше США могли оперативно ухвалювати рішення щодо допомоги, то тепер процес потребує узгодження між кількома країнами та інституціями.

    Таким чином, заява J. D. Vance відображає глибшу зміну стратегії США щодо війни в Україні. Вашингтон поступово переходить від ролі головного фінансового донора до координатора та постачальника технологій, перекладаючи основне фінансове навантаження на європейських партнерів.

    Подальший розвиток цієї політики залежатиме від ситуації на фронті, позиції союзників по НАТО та внутрішньополітичних рішень у США.