Позначка: політика США

  • Трамп різко завершив брифінг після питання про Угорщину

    Трамп різко завершив брифінг після питання про Угорщину

    Президент США Дональд Трамп достроково завершив спілкування з журналістами після запитання щодо парламентських виборів в Угорщині та політичної ситуації навколо прем’єр-міністра Віктора Орбана.

    Як повідомляється, відповідне відео оприлюднив журналіст RMF FM у США у соціальній мережі X. На кадрах видно, як після короткого брифінгу представники медіа намагаються поставити низку запитань, зокрема щодо реакції Трампа на політичні події в Угорщині.

    Під час спілкування журналісти звернулися до президента США із запитанням про результати парламентських виборів в Угорщині та можливу поразку або зміну політичних позицій Віктора Орбана, якого Трамп раніше відкрито підтримував.

    Однак американський президент не став коментувати тему. Після паузи він обмежився короткою формальною подякою журналістам, розвернувся та попрямував у бік літака, фактично завершивши брифінг.

    Журналісти, які були присутні під час події, зазначили, що це виглядало як швидке припинення розмови після запитання, яке могло бути політично чутливим.

    Дональд Трамп раніше неодноразово висловлював підтримку прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, підкреслюючи його політичний курс як приклад «сильної національної політики». У публічних заявах Трамп також позитивно оцінював співпрацю зі своїми політичними союзниками в Європі, зокрема з Орбаном.

    Окремі американські посадовці та політики з оточення Трампа також коментували роль угорського прем’єра в європейській політиці. Зокрема, звучали заяви про його вплив на дискусії в ЄС щодо міграційної політики, санкцій проти Росії та війни в Україні.

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс раніше відвідував Угорщину та брав участь у передвиборних заходах, пов’язаних із політичною кампанією Орбана. У медіа також повідомлялося про його публічні заяви щодо підтримки угорського прем’єра як політичного лідера.

    Питання про Угорщину та її позицію в ЄС останніми роками залишається предметом дискусій у міжнародній політиці. Будапешт неодноразово займав відмінну від більшості країн ЄС позицію щодо санкційної політики проти Росії, а також щодо підтримки України.

    На цьому тлі будь-які публічні заяви або відсутність коментарів з боку ключових американських політиків, зокрема Дональда Трампа, привертають увагу міжнародних медіа та експертів.

    Журналісти, які були присутні на брифінгу, зазначили, що президент США фактично проігнорував запитання, не надавши жодних пояснень або оцінок. Сам момент був зафіксований на відео, яке швидко поширилося у соцмережах.

    Експерти в галузі політичних комунікацій зазначають, що подібні ситуації є типовими для коротких підходів до преси, коли політики уникають коментарів щодо чутливих міжнародних тем або внутрішньополітичних питань інших країн.

    Інцидент у черговий раз привернув увагу до відносин США та Угорщини, а також до публічної риторики Дональда Трампа щодо Віктора Орбана. Водночас офіційних коментарів від Білого дому щодо цього епізоду наразі не оприлюднено.

  • Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Президент США Дональд Трамп заявив, що результат переговорів із Іраном стане зрозумілим уже протягом 24 годин. Про це він повідомив у телефонному інтерв’ю на тлі дипломатичної місії США в Ісламабаді, де тривають ключові консультації щодо можливого врегулювання конфлікту.

    За словами Трампа, віцепрезидент США Джей Ді Венс прибув до столиці Пакистану для участі у переговорах, які мають визначити подальшу долю двотижневого перемир’я, досягнутого раніше цього тижня. Пакистан у цьому процесі виступає як посередник — країна підтримує відносини як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволяє їй виконувати роль переговорного майданчика.

    «Ми дізнаємось приблизно через 24 години. Скоро дізнаємось», — заявив Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

    Водночас президент США дав чіткий сигнал, що Вашингтон готується до можливого зриву дипломатичних зусиль. За його словами, американські військово-морські сили вже перебувають у стані підвищеної готовності.

    «Ми завантажуємо кораблі найкращою зброєю, яка коли-небудь була виготовлена — навіть на вищому рівні, ніж раніше. І якщо ми не домовимось, ми її використаємо, і використаємо дуже ефективно», — наголосив він.

    Йдеться, зокрема, про посилення присутності США в регіоні Перської затоки, де традиційно зосереджені авіаносні ударні групи, крилаті ракети морського базування типу Tomahawk, а також системи протиракетної оборони. За оцінками військових аналітиків, такі заяви можуть свідчити про готовність США до точкових ударів по іранській інфраструктурі у разі ескалації.

    Окремо Трамп висловив скепсис щодо щирості Ірану в питанні ядерної програми. Він зазначив, що іранська сторона демонструє суперечливу позицію: під час перемовин заявляє про готовність відмовитися від ядерної зброї, але публічно наполягає на праві продовжувати збагачення урану.

    «Нам вони кажуть, що позбуваються всієї ядерної зброї. А потім виходять до преси і заявляють: “Ні, ми хочемо збагачувати”. Тож ми це з’ясуємо», — сказав президент США.

    Питання ядерної програми Ірану залишається центральним у переговорах. Західні країни вимагають повного припинення збагачення урану на рівнях, які можуть бути використані для створення ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на своєму праві розвивати мирну ядерну енергетику.

    Експерти зазначають, що нинішній раунд переговорів може стати вирішальним. На кону — не лише відновлення або провал перемир’я, а й ризик масштабнішого військового конфлікту на Близькому Сході. Загострення ситуації може вплинути на глобальні ринки, зокрема спричинити зростання цін на нафту через потенційні перебої з постачанням із регіону Перської затоки.

    Аналітики також звертають увагу, що участь Пакистану як посередника є нетиповою, однак логічною з огляду на його стратегічні зв’язки з Іраном і водночас партнерство зі США. Це може свідчити про пошук нових форматів дипломатії поза традиційними майданчиками.

    Очікується, що вже найближчої доби стане зрозуміло, чи вдасться сторонам досягти компромісу. У разі провалу переговорів світ може зіткнутися з новою фазою загострення, яка матиме не лише регіональні, а й глобальні наслідки.

  • NYT: Трамп не бачить у війні агресію Путіна, а перекладає провину на Байдена і Зеленського

    NYT: Трамп не бачить у війні агресію Путіна, а перекладає провину на Байдена і Зеленського

    Відомий американський журналіст і колумніст The New York Times Томас Л. Фрідман різко розкритикував президента США Дональда Трампа після його рішення перейменувати Міністерство оборони на «Міністерство війни» та серії дописів у соцмережах.

    За словами Фрідмана, така поведінка підриває авторитет Сполучених Штатів і демонструє відсутність у Трампа серйозного підходу до агресії Володимира Путіна. Він саркастично запропонував перейменувати Білий дім на «Вафельний», аби підкреслити вагання американського лідера.

    «Наш президент звучить як підліток-блогер, а не як лідер вільного світу», — написав журналіст, реагуючи на слова Трампа про «порушення Росією повітряного простору Польщі».

    Фрідман наголосив, що Трамп фактично ігнорує фундаментальне розуміння ролі НАТО як найбільшої коаліції демократій і верховенства права. Він також звернув увагу на відсутність будь-якого процесу формування політики у нинішній адміністрації:

    «Немає жодних ознак, що заяви Трампа перевіряють експерти Держдепу чи ЦРУ. Його пости — це особиста імпровізація, а не державна стратегія».

    Оглядач застеріг, що вимоги Трампа щодо мит проти Китаю чи заборони купівлі російської нафти Європою виглядають як популізм, а не як робота відповідального лідера.

    Особливо Фрідман розкритикував формулу Трампа «Це не моя війна. Це війна Байдена і Зеленського». На думку журналіста, така риторика небезпечна, адже американський президент уникає головного факту: саме Путін розпочав агресію.

    «Вибачте, пане Президенте. Це ваша війна. Бо лише ви можете надати Україні ресурси, щоб зупинити Кремль», — підкреслив Фрідман.

    Він додав, що якщо Трамп дозволить Росії перемогти, то увійде в історію поряд із британським прем’єром Невіллом Чемберленом, символом політики умиротворення Гітлера.

    На цьому тлі європейські лідери підтверджують відданість Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив, що угода на умовах Путіна лише підштовхне його до нових агресивних кроків. А президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що 26 країн погодилися направити чи профінансувати миротворчі сили для гарантій безпеки України.

  • Камала Гарріс могла врятувати Україну, але не зробила цього – TIME

    Камала Гарріс могла врятувати Україну, але не зробила цього – TIME

    У лютому 2022 року віце-президент США Камала Гарріс вирушила до Європи з важливою місією на тлі накопичення російських військ на кордонах України. Як зазначає Саймон Шустер у статті для TIME, її візит до Мюнхена та зустріч з президентом України Володимиром Зеленським стали символом складних дипломатичних відносин, що поставили під питання ефективність американської підтримки та стратегії у відповідь на загрозу з боку Росії.

    У середині лютого 2022 року віце-президентка Камала Гарріс прилетіла до Європи для виконання критично важливої місії на світовій арені. Майже 200 000 російських військ стояли на кордонах України, і їхнє вторгнення стало б одним з найбільших викликів за останні десятиліття для міжнародного порядку, очолюваного США.
    Адміністрація Байдена відрядила Гарріс, щоб допомогти європейцям впоратися з цим викликом. Як і кожен аспект послужного списку Гарріс, її втручання в міжнародні справи знову стали предметом пильної уваги після того, як вона стала ймовірним кандидатом у президенти від Демократичної партії.
    Під час її перебування в адміністрації Байдена жодна загроза інтересам США у світі не була більш нагальною, ніж російське вторгнення в Україну, і Гарріс час від часу відігравала помітну роль у реакції США на нього.
    Її поїздка до Німеччини у 2022 році, менш ніж за тиждень до початку вторгнення, привела Гарріс на щорічну зустріч європейських лідерів у Мюнхені. Одним із її завдань було зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і донести до нього, як США мають намір реагувати на вторгнення – і як вони не будуть реагувати. За словами представника Білого дому, вона також мала представити останні оцінки американської розвідки та пояснити “підготовку, необхідну для досягнення успіху на полі бою”.
    Послання, з яким вона виступила, було не зовсім бажаним, і враження, яке вона справила на українців, було неоднозначним.
    “Камала Гарріс сказала, що атака була неминучою, – згадує Олексій Резніков, який був присутній на зустрічі в ролі міністра оборони України в той час.
    На що президент Зеленський відповів: “Я розумію: Я зрозумів. Наша розвідка також бачить цю інформацію”.
    Але вони з Гарріс не змогли дійти згоди щодо відповідної реакції. Зеленський закликав США ввести превентивні санкції проти Росії, стверджуючи, що це змусить Володимира Путіна переглянути своє рішення про вторгнення. Якщо напад дійсно неминучий, стверджував Зеленський, США повинні дати Україні зброю, в тому числі зенітні системи, винищувачі і важку артилерію, необхідну для того, щоб запобігти захопленню країни російськими військами.
    Гарріс відкинула обидві пропозиції, за словами українських посадовців, присутніх у залі. Вона сказала, що США не можуть запровадити превентивні санкції проти Росії, оскільки покарання може настати лише після скоєння злочину. Замість того, щоб пообіцяти надіслати сучасну зброю, каже Резніков, американці тиснули на Зеленського, щоб він публічно заявив, що вторгнення неминуче.
    “Зеленський чітко запитав Камалу Гарріс: “Ви хочете, щоб я це визнав, але що це вам дасть? Якщо я визнаю це тут, у цій розмові, ви введете санкції?”. І він не отримав відповіді”.
    Позиція США на той час, визначена президентом Байденом після консультацій з його помічниками з національної безпеки, полягала в тому, що загроза санкцій є більшим стримуючим фактором для Росії, ніж їх запровадження, і що надання Києву новітніх озброєнь, ймовірно, зміцнить переконання Путіна в тому, що Україна стає країною-клієнтом НАТО.
    “Віце-президентка Гарріс була рішучим прихильником тривалої підтримки України з боку США і неодноразово висловлювала непохитну прихильність підтримці народу України, який захищається від жорстокої агресії Росії”, – зазначає представник Білого дому.
    Інша головна роль Гарріс на конференції полягала в тому, щоб згуртувати європейських лідерів для об’єднаної відповіді в разі вторгнення, а також викласти позицію США у своїй промові.
    “Вона зустрічалася з європейськими лідерами, щоб скоординувати відповіді в очікуванні російського вторгнення”, – розповідає представник Білого дому в інтерв’ю TIME, а в своїй промові на конференції “вона передбачила план дій Росії і окреслила кроки, які Сполучені Штати і Європа будуть робити разом”.
    Проте послання, яке вона передала Зеленському в Мюнхені, посилило його розчарування союзниками напередодні російського вторгнення і задало тон у відносинах з Гарріс, які ніколи не були особливо теплими. У той час як президент Байден та інші високопосадовці адміністрації відвідали Київ, щоб продемонструвати рішучість і солідарність з українцями, Гарріс не їздила в Україну з моменту початку повномасштабного вторгнення.
    Під час зустрічей з українськими посадовцями в останні роки вона дійсно виявляла співчуття до їхньої долі, як сказав один з них, “але я б назвав це формальним співчуттям, згідно з протоколом”. Відповідаючи на запитання про це, представник Білого дому зазначив, що віце-президент Гарріс багато подорожувала, намагаючись згуртувати європейських союзників і підтримати українців у їхній війні проти Росії. Незабаром після початку вторгнення вона відвідала Польщу та Румунію, щоб зустрітися з європейськими лідерами та американськими військовослужбовцями на східному фланзі НАТО, “щоб зміцнити наші сили стримування та оборони”, – сказав чиновник.
    У відносинах з адміністрацією Зеленського президент Байден, як правило, брав на себе ініціативу, частково через свою історію безпосередньої взаємодії з Україною. Після того, як Росія вперше напала на Україну і захопила частину її території у 2014 році, Байден очолив реакцію США від імені адміністрації Обами, відвідавши Київ у 2015 році, щоб виступити з історичною промовою перед українським парламентом. З початку повномасштабної війни у 2022 році ключовими американськими посадовцями, які брали участь у реагуванні США, були Джейк Салліван, радник Байдена з питань національної безпеки, Вільям Бернс, директор ЦРУ, Ентоні Блінкен, державний секретар, та Ллойд Остін, міністр оборони, – усі вони неодноразово відвідували Київ під час вторгнення. Віце-президент Гарріс, як правило, відігравала допоміжну роль, відвідуючи саміти та інші важливі зустрічі, пов’язані з війною, коли Байден не міг приїхати.
    На Мюнхенській конференції з безпеки у 2023 році Гарріс зосередилася на воєнних злочинах, скоєних російськими військами в Україні.
    “Як колишній прокурор, віце-президентка була важливим надійним посланцем і згуртувала світ, щоб притягнути Росію до відповідальності за її звірства в Україні”, – каже представник Білого дому.
    На початку цього літа Гарріс також була присутня на мирному саміті, організованому Україною у Швейцарії. Зеленський сподівався на цьому заході зібрати якомога більше світових лідерів на підтримку свого плану припинення війни. Байден відмовився приїхати, пославшись на збір коштів, який він мав очолити того тижня в Голлівуді, а Зеленський відповів на цю відмову публічною критикою президента США: Путін, за його словами, “аплодував би” рішенню Байдена не приїжджати. Коли замість нього прибула Гарріс, її зустріч із Зеленським була позначена тією ж формальністю, що і їхні попередні зустрічі. Обидва лідери сиділи один навпроти одного за столом переговорів, коли журналістів провели до їхньої кімнати для переговорів на альпійському курорті. Зеленський зачитав заздалегідь підготовлену промову, подякувавши президенту Байдену і Конгресу США за підтримку.
    “Путін намагається розширити війну і зробити її більш кривавою, – сказав він.
    “Але разом з Америкою і всіма нашими партнерами ми захищаємо життя наших людей”. У відповідь Гарріс зазначила, що це буде її шоста зустріч з президентом України з моменту початку повномасштабної війни.
    “Не остання, – з посмішкою відповів Зеленський.
    “І, сподіваюся, в кращі часи”, – сказала Гарріс.
  • Зеленський заговорив про переговори через Трампа та успіхи Росії – CNN

    Зеленський заговорив про переговори через Трампа та успіхи Росії – CNN

    Україна стикається з подвійним викликом — складною ситуацією на фронті та політичною невизначеністю щодо майбутньої підтримки від ключових союзників. Як повідомляє CNN, на цьому тижні Володимир Зеленський зробив незвичну заяву до українців, натякнувши на готовність до переговорів з Росією вперше з початку конфлікту.

    Військові успіхи Росії

    Військова ситуація на фронті залишається складною для українських сил. Російські війська повільно, але впевнено просуваються вперед. Це створює додатковий тиск на Київ, змушуючи керівництво країни шукати нові стратегії для протидії агресору. Незважаючи на героїчний опір українських військових, ситуація залишається вкрай напруженою.

    Політична невизначеність на Заході

    Одночасно з цим, за межами зони бойових дій виникають питання щодо готовності деяких ключових союзників України продовжувати підтримку. Сполучені Штати та Німеччина, дві з найбільш важливих країн для української оборони, демонструють ознаки змін у своїй політиці.

    Колишній посол США в Україні Джон Хербст зазначив, що зміна тону Зеленського може бути реакцією на події в США. Зокрема, колишній президент Дональд Трамп висунув кандидатом у віце-президенти Джей Ді Вэнса, відомого критика підтримки України. Це рішення викликало занепокоєння в Києві щодо можливої зміни американської політики у випадку повернення Трампа до влади.

    Водночас Німеччина планує вдвічі скоротити свою військову допомогу Україні в наступному році. Берлін розраховує, що Україна зможе покрити більшу частину своїх військових потреб за рахунок кредитів у розмірі $50 млрд, отриманих від заморожених російських активів. Це також викликає занепокоєння в Києві, адже зменшення військової допомоги може вплинути на обороноздатність країни.

    Зеленський натякає на переговори

    У своєму зверненні до українців Зеленський натякнув на можливість переговорів з Росією. Це сталося вперше з початку повномасштабної війни і викликало значний резонанс як всередині країни, так і на міжнародній арені.

    Цей крок можна розглядати як тактичний хід, спрямований на зменшення тиску на фронті та отримання часу для перегрупування сил. Водночас це може бути сигналом західним союзникам про необхідність посилення підтримки, щоб уникнути необхідності йти на поступки агресору.

     

  • Стурбованим українським військовим доводиться стежити за американською політикою

    Стурбованим українським військовим доводиться стежити за американською політикою

    Українські військові, яким доводиться нормувати боєприпаси, змушені стежити за політикою у Вашингтоні, зокрема, за тим, як допомога Києву проходить через американський конгрес, пише The Wall Street Journal.

    “Зараз ми використовуємо боєприпаси тільки в тому разі, якщо ситуація критична”, – сказав виданню сержант ЗСУ Олександр Кучерявенко, говорячи про свій гранатомет, встановлений на американському Humvee.

    Як зазначається у статті, саме тому українські військові раптово зацікавилися політикою США.

    “Життя наших хлопців залежить від” американського фінансування, заявив Кучерявенко.

    Як і багато українських військових, він стурбований тим, що спроби республіканців заблокувати додаткову допомогу Києву позбавлять їх і без того дефіцитних боєприпасів, бронетехніки та запасних частин, що ще більше ускладнить оборону від російських військ.

    Раніше сенат США 70 голосами проти 29 схвалив план фінансування України, Ізраїлю і Тайваню. Цей законопроєкт тепер вирушив до контрольованої республіканцями палати представників, де на нього чекає невизначена доля на тлі зростаючого впливу українських скептиків і кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа, який виступає проти виділення Україні додаткової допомоги.