Позначка: працевлаштування

  • ШІ витісняє новачків з ринку праці

    ШІ витісняє новачків з ринку праці

    Стрімке впровадження штучного інтелекту дедалі сильніше змінює глобальний ринок праці та підходи компаній до формування команд. Якщо ще кілька років тому великі корпорації активно інвестували у молодих спеціалістів та розширювали програми стажувань, то тепер ситуація починає кардинально змінюватися. Нове дослідження консалтингової компанії Oliver Wyman свідчить, що бізнес дедалі частіше робить ставку на працівників із досвідом, тоді як кількість вакансій для початківців може суттєво скоротитися вже найближчими роками. Про результати опитування повідомило агентство Bloomberg.

    Опитування проводилося серед генеральних директорів американських компаній і показало різку зміну настроїв у корпоративному середовищі. Понад 40% керівників заявили, що протягом найближчих одного-двох років планують скоротити кількість молодших посад у своїх компаніях. Натомість бізнес має намір зосередитися на працівниках середнього та старшого рівня, які вже мають професійний досвід та здатні виконувати складні завдання без тривалого навчання.

    Лише 17% опитаних керівників повідомили, що планують збільшувати найм молодших спеціалістів. Для ринку праці це стало тривожним сигналом, адже ще рік тому ситуація була майже протилежною — тоді компанії, навпаки, активно розширювали програми для початківців та молодих фахівців.

    Аналітики пояснюють таку трансформацію стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту та ШІ-агентів, які вже сьогодні можуть виконувати значну частину роботи, що раніше доручалася молодшим співробітникам. Сучасні алгоритми здатні писати код на рівні junior-розробників, готувати звіти, аналізувати масиви даних, створювати презентації, обробляти документи, проводити первинну оцінку клієнтів та навіть виконувати окремі маркетингові чи юридичні завдання.

    Саме тому компанії дедалі частіше ставлять питання про доцільність утримання великої кількості молодших співробітників, якщо частину їхньої роботи можна автоматизувати значно дешевше та швидше.

    Результати дослідження Oliver Wyman підтверджують і наукові роботи провідних університетів. Зокрема, Гарвардський університет раніше дійшов висновку, що компанії, які активно впроваджують генеративний штучний інтелект, найчастіше скорочують саме молодші позиції. При цьому рівень зайнятості досвідчених працівників у таких організаціях залишається відносно стабільним.

    Директор дослідницького підрозділу Oliver Wyman Forum Джон Ромео зазначив, що сучасний бізнес дедалі більше цінує працівників, які вже мають досвід вирішення складних проблем та можуть швидко адаптуватися до нових викликів. За його словами, роботодавці розглядають середню та старшу ланку як ключовий ресурс для підвищення продуктивності в умовах активного впровадження ШІ.

    «Початківцям стає все важче знайти першу роботу, оскільки значну частину базових завдань тепер можуть виконувати алгоритми», — пояснюють експерти ринку праці.

    Консультант із питань майбутнього праці Равін Джесутхасан також наголосив, що компанії дедалі частіше шукають людей, які вже стикалися з кризовими ситуаціями, вміють ухвалювати рішення під тиском та мають практичні навички роботи у складних умовах.

    За його словами, штучний інтелект може виконувати багато технічних функцій, однак досі не здатний повноцінно замінити критичне мислення, інтуїцію, людський досвід та стратегічне бачення. Саме ці якості залишаються головною перевагою досвідчених працівників перед автоматизованими системами.

    Утім, експерти попереджають, що така тенденція може мати небезпечні наслідки для економіки в майбутньому. Керівниця глобального напряму лідерства та змін в Oliver Wyman Гелен Лейс застерегла, що масова відмова від молодих кадрів уже зараз може призвести до дефіциту кваліфікованих працівників через кілька років.

    Вона пояснила, що сьогоднішні молодші спеціалісти — це майбутні керівники, аналітики, інженери та управлінці середньої ланки. Якщо компанії перестануть інвестувати у їхнє навчання та професійний розвиток, то згодом на ринку просто не вистачатиме людей із необхідним рівнем досвіду.

    «Молодші спеціалісти повинні отримувати практичний досвід зараз, щоб згодом стати саме тими фахівцями, яких компанії потребуватимуть у майбутньому», — наголосила Лейс.

    Особливо гостро проблема може проявитися у сферах технологій, фінансів, маркетингу, консалтингу та IT, де традиційно кар’єра будувалася саме через поступове проходження всіх рівнів — від junior-позицій до керівних ролей.

    Ще одним сигналом масштабних змін стало дослідження Стенфордського університету, оприлюднене у листопаді. Науковці дійшли висновку, що молоді працівники на 16% частіше втрачають роботу у сферах, найбільш схильних до автоматизації за допомогою штучного інтелекту. Йдеться насамперед про професії, де багато повторюваних завдань і стандартизованих процесів.

    Експерти прогнозують, що найближчими роками конкуренція за першу роботу лише посилюватиметься. Молодим спеціалістам доведеться не просто володіти базовими навичками, а й навчитися працювати разом із ШІ-інструментами, швидко адаптуватися до нових технологій та постійно підвищувати кваліфікацію.

    Водночас деякі великі корпорації демонструють інший підхід. Наприклад, IBM у лютому оголосила про плани утричі збільшити найм працівників на початкові позиції у США. Компанія також планує адаптувати опис вакансій до нових умов ринку праці та активнішого використання штучного інтелекту.

    У IBM вважають, що молоді фахівці залишаються важливими для довгострокового розвитку компанії, а завдання бізнесу полягає не у повній заміні людей штучним інтелектом, а у створенні нових моделей співпраці між людиною та технологіями.

    Попри це, загальний тренд на ринку праці наразі свідчить про поступову зміну балансу на користь досвідчених працівників. Аналітики зазначають, що штучний інтелект не лише трансформує окремі професії, а й повністю змінює логіку побудови кар’єри. Якщо раніше молоді спеціалісти отримували досвід через виконання простих завдань, то тепер значну частину такої роботи виконуватимуть алгоритми.

    У результаті компаніям доведеться переглядати підходи до навчання персоналу, а молодим працівникам — шукати нові способи здобуття практичного досвіду в умовах стрімкої автоматизації.

    Експерти також звертають увагу, що навіть досвідчені працівники не можуть почуватися повністю захищеними. Корпорації дедалі рідше готові гарантувати довгострокову стабільність зайнятості, а ринок праці стає більш гнучким та менш передбачуваним. Штучний інтелект уже зараз змінює не лише окремі вакансії, а й саму модель взаємин між роботодавцями та працівниками у глобальній економіці.

  • Польща може відсторонити сотні українських лікарів через мову

    Польща може відсторонити сотні українських лікарів через мову

    У Польщі сотні українських лікарів можуть втратити право на роботу через невиконання мовної вимоги — йдеться про сертифікат рівня B1

    У Польщі частина українських лікарів опинилася під загрозою втрати права на медичну практику через вимогу підтвердження знання польської мови. Йдеться про медиків, які працювали на підставі умовної ліцензії та не надали сертифікат володіння мовою щонайменше на рівні B1. Про це повідомив президент Вищої медичної ради Лукаш Янковський в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita.

    За його словами, з 1 травня частині іноземних лікарів, які не є громадянами Європейського Союзу, було припинено право на медичну практику через відсутність підтвердження мовної компетенції. Станом на зараз уже 146 медиків втратили можливість працювати в Польщі в рамках умовного дозволу.

    Водночас, за оцінками польських медичних органів, загалом у країні працює близько трьох тисяч лікарів з України. Приблизно третина з них, як зазначається, досі не надала офіційних документів, які підтверджують знання польської мови на необхідному рівні. Це означає, що потенційно сотні спеціалістів можуть втратити право на роботу в системі охорони здоров’я Польщі.

    Янковський пояснив, що частина лікарів перебуває у процесі отримання сертифікації або подала альтернативні документи, однак їхній статус залишається неврегульованим. Медична рада, за його словами, поступово анулює умовні ліцензії тим фахівцям, які не виконали мовну вимогу у встановлений термін.

    Він наголосив, що вимога знання польської мови є критичною для безпеки пацієнтів і якості медичної допомоги. На його думку, лікар, який не володіє мовою на достатньому рівні, не повинен здійснювати медичну практику в Польщі, оскільки це може створювати реальні ризики для пацієнтів під час діагностики та лікування.

    Окремо представник Вищої медичної ради зазначив, що значна частина українських лікарів була залучена до роботи в регіонах Польщі, де відчувався гострий дефіцит медичного персоналу. У таких районах польські лікарі часто відмовлялися працювати через навантаження або умови праці, тому саме іноземні фахівці заповнювали кадрові прогалини в системі охорони здоров’я.

    Водночас Янковський визнав, що серед українських медиків є значна кількість фахівців, які успішно підтвердили свої кваліфікації та знання польської мови, офіційно визнані та продовжують працювати на рівні з польськими колегами. Частина з них, за його словами, демонструє високий рівень професійної підготовки та активно інтегрується в польську медичну систему.

    У Польщі діє система умовного допуску до медичної практики для лікарів і стоматологів, які здобули освіту поза межами ЄС. Для отримання такого дозволу необхідні диплом, підтверджений професійний досвід та дозвіл на роботу в конкретному медичному закладі. Водночас цей дозвіл є тимчасовим і обмеженим у часі — він діє до п’яти років і не може бути продовжений, після чого лікар зобов’язаний повністю відповідати загальним вимогам, включно з мовними.

    Останній дедлайн для подання мовного сертифіката був встановлений заздалегідь, і, за словами польської сторони, лікарі мали достатньо часу для його отримання. Тепер, після завершення цього періоду, ті, хто не склав іспит на рівень B1, фактично втрачають право на роботу у польській системі охорони здоров’я.

    Паралельно у Польщі триває ширше посилення вимог до інтеграції іноземців. Міністерство внутрішніх справ країни розробляє зміни до законодавства про громадянство, які передбачають жорсткіші критерії для отримання польського паспорта, включно з тривалішим періодом проживання, обов’язковими мовними іспитами та оцінкою рівня інтеграції у суспільство.

    У цьому контексті ситуація з українськими лікарями розглядається як частина загальної тенденції посилення регулювання міграції та професійного допуску іноземців у ключових сферах, зокрема в медицині, де питання мови напряму пов’язане з безпекою пацієнтів і якістю надання медичних послуг.

  • Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    У 2025 році 8 697 українських роботодавців отримали штрафи за невиконання нормативу щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Загальна сума санкцій склала 2,76 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні Опендатабот.

    За даними аналітики, такі компанії становлять близько 10% від усіх роботодавців, які були зобов’язані забезпечити відповідну квоту. Для порівняння, у 2023 році цей показник сягав 17,5%, а до початку повномасштабної війни — лише 2,5%.

    Загалом під дію нормативу у 2025 році підпадали 88 705 компаній із чисельністю від восьми працівників. Це на 2% менше, ніж роком раніше.

    У середньому один роботодавець має сплатити 317 тисяч гривень штрафу. За рік цей показник зріс на 20%.

    Відповідно до законодавства, підприємства зобов’язані забезпечувати працевлаштування людей з інвалідністю на рівні не менше 4% від загальної чисельності працівників. Для колективів до 25 осіб передбачено щонайменше одне робоче місце для такої категорії працівників, тоді як для компаній із менш ніж вісьмома співробітниками ця норма не застосовується.

  • Ветерани та люди з інвалідністю проходитимуть навчання з кіберзахисту

    Ветерани та люди з інвалідністю проходитимуть навчання з кіберзахисту

    Під час Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України підписало меморандум про співпрацю з Кіберакадемія SHERIFF. У межах проєкту CyberBee передбачено навчання перших двох тисяч учасників. Про це повідомили в міністерстві.

    Ініціатива спрямована на поєднання підготовки у сфері кібербезпеки за міжнародними стандартами з реальними можливостями працевлаштування. Пріоритетною категорією є люди з інвалідністю I та II групи, для яких кіберсфера розглядається як одна з найбільш доступних і перспективних галузей зайнятості завдяки високому попиту на фахівців та відсутності фізичних бар’єрів.

    Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначив, що в країні понад 1,7 мільйона людей з інвалідністю I та II групи. За його словами, розвиток цифрових професій може стати для них шляхом до фінансової самостійності, соціальної інтеграції та переходу від отримання соціальних виплат до активної участі в економіці.

    У межах пілотного проєкту «Кіберполк SHERIFF» навчання вже проходять перші 36 учасників, серед яких є ветерани зі складними ампутаціями. Проєкт реалізується як практичний механізм професійної перекваліфікації з подальшою інтеграцією у ринок праці.

    Засновник холдингу SHERIFF Дмитро Стрижов підкреслив, що ініціатива є інвестицією в людський капітал. За його словами, в Україні вже відчувається дефіцит фахівців із кібербезпеки, а проєкт покликаний поєднати соціальну відповідальність бізнесу з потребами ринку та посиленням цифрової стійкості держави.

    Навчання триватиме від 9 до 12 місяців. Програма передбачає практичну спеціалізацію та підготовку до міжнародної сертифікації, а також опанування напрямів SOC, Incident Response і Defensive Security. Учасники отримають доступ до адаптованих форматів навчання з урахуванням принципів безбар’єрності та універсального дизайну.

    Окрім освітнього компоненту, проєкт передбачає методологічну підтримку, консультації щодо вибору спеціалізації, допомогу у підготовці резюме, проходженні співбесід і супровід на етапі працевлаштування. Особлива увага приділяється співпраці з роботодавцями та створенню умов для довгострокового професійного розвитку.

  • Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща готується змінити правила працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Нові ініціативи можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів і створити додаткове адміністративне навантаження для роботодавців.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомила віцепрезидент міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal Галина Кіріченко.

    За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

    Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

    Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

    Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

    Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

    Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

    Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

    Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.

  • Кабмін запускає цифрове працевлаштування через систему «Обрій»

    Кабмін запускає цифрове працевлаштування через систему «Обрій»

    Кабінет Міністрів України розпочав експериментальний проєкт із цифровізації працевлаштування на базі Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій». Проєкт розрахований на два роки та передбачає повний перехід ключових етапів трудових відносин у цифровий формат — від пошуку роботи до ведення особової справи працівника.

    Як повідомили в уряді, участь у проєкті є добровільною як для роботодавців, так і для працездатних громадян. Повноцінний запуск системи запланований на жовтень 2026 року.

    Система «Обрій» створює єдине цифрове середовище для ринку праці, у якому всі основні процеси відбуватимуться онлайн. Зокрема, йдеться про пошук роботи, підбір персоналу, укладення та припинення трудових договорів, а також електронне ведення кадрової документації.

    Усі сервіси будуть доступні через портал і мобільний застосунок «Дія».

    Кожна працездатна особа, яка долучиться до проєкту, отримає власний цифровий профіль «Обрій ID». У ньому міститиметься інформація про кваліфікації, навички та досвід відповідно до європейської класифікації ESCO. На основі цих даних система формуватиме персоналізовані пропозиції роботи.

    Пошук вакансій здійснюватиметься, зокрема, за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Система визначатиме рівень відповідності кандидата вимогам вакансії — від повної сумісності до 51%. Якщо показник буде нижчим, «Обрій» вкаже, яких навичок або кваліфікацій бракує, та запропонує варіанти навчання для підвищення кваліфікації.

    Через цифровий профіль громадяни зможуть надсилати відгуки на вакансії, передавати роботодавцям інформацію про себе, а також підписувати електронні документи з кадрових питань.

    Роботодавці, своєю чергою, отримають інструменти для керування власними обліковими даними, доступ до переліку кандидатів, сформованого системою за рівнем відповідності вимогам вакансії, а також можливість запрошувати кандидатів на співбесіди в електронному форматі.

    Окремим елементом проєкту стане прозорий облік кадрового потенціалу. Система передбачає створення реєстрів працездатних осіб і робочих місць, а також доступ учасників до аналітичних інструментів. Вони дозволять відстежувати стан і тенденції ринку праці, співвідношення попиту та пропозиції робочої сили та формувати інтерактивні звіти, зокрема в динаміці.

    В уряді зазначають, що експериментальний формат дозволить поступово впроваджувати цифрові рішення та адаптувати їх до реальних потреб ринку праці. За підсумками дворічного тестування планується ухвалити рішення щодо повноцінного впровадження системи на національному рівні.

  • Яких фахівців бракує в Україні: дані служби зайнятості

    Яких фахівців бракує в Україні: дані служби зайнятості

    В Україні офіційно зареєстровано 9 267 професій, які систематизовані у дев’ять основних розділів. Така класифікація дозволяє впорядкувати ринок праці, спростити роботу роботодавців і допомогти шукачам швидше орієнтуватися у виборі фаху. Дані щодо вакансій і відгуків уже дають змогу оцінити, в яких сферах спостерігається надлишок кадрів, а де формується дефіцит.

    До першого розділу належать законодавці, вищі державні службовці, керівники та менеджери. Це президенти, голови судів, директори підприємств і керівники структурних підрозділів. В Україні налічується 1 268 таких професій. Протягом року роботодавці пропонували близько 24 тисяч вакансій, тоді як кількість охочих працевлаштуватися перевищила 41 тисячу, що свідчить про високу конкуренцію.

    Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

    Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

    Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

    П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

    Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

    Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

    Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

    Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

    Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.

  • Штучний інтелект у «Дії» допомагатиме безробітним українцям знайти нову роботу

    Штучний інтелект у «Дії» допомагатиме безробітним українцям знайти нову роботу

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про створення цифрової екосистеми зайнятості «Обрій», яка стане частиною застосунку та порталу «Дія». Новий сервіс покликаний зробити процес працевлаштування, перекваліфікації та отримання допомоги безробітним максимально зручним і прозорим.

    Завдяки «Обрію» українці зможуть у кілька кліків зареєструвати статус безробітного, оформити грошову допомогу, офіційно звільнитися навіть із тимчасово окупованих територій, подати заявку на навчальний грант або підтвердження професійної кваліфікації — усе онлайн.

    Як повідомили в Міністерстві цифрової трансформації, «Обрій» стане спільною платформою для державних структур, навчальних закладів і місцевої влади. Вона забезпечить автоматичну перевірку інформації через Пенсійний фонд, Державний центр зайнятості та інші офіційні реєстри.

    У перспективі екосистема отримає підтримку штучного інтелекту. ШІ допомагатиме користувачам із профорієнтацією, підбором професій і навчальних курсів, а також аналізуватиме ситуацію на ринку праці й прогнозуватиме попит на фахівців.

    Основна цільова аудиторія «Обрію» — повнолітні українці, які втратили роботу через війну, планують змінити професію або хочуть підтвердити свій рівень кваліфікації. Таким чином держава створює сучасний інструмент, який допоможе громадянам швидше повернутися до економічної активності та знайти себе у нових професійних умовах.

  • Українські роботодавці шукають працівників за кордоном

    Українські роботодавці шукають працівників за кордоном

    В Україні зростає попит на іноземну робочу силу. Як повідомив співзасновник HRD-club Дмитро Дегтяр, місцеві компанії все активніше залучають трудових мігрантів, аби заповнити кадровий дефіцит у низці галузей.

    Іноземці здебільшого працевлаштовуються на посади різноробочих, водіїв, зварювальників, а також фахівців з логістики. За словами експерта, найбільше українські роботодавці запрошують працівників з Індії та Бангладешу.

    «Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є», — зазначив Дегтяр, підкресливши, що бізнес починає адаптуватися до нових реалій ринку праці.

    Водночас процес офіційного оформлення іноземних працівників залишається складним і тривалим. У середньому отримання всіх необхідних дозволів займає близько шести місяців, що створює додаткові труднощі для компаній, які потребують швидкого заповнення вакансій.

    Експерт також нагадує, що навіть після відкриття кордонів не всі трудові мігранти готові їхати в Україну — частину з них стримують питання безпеки та нестабільна економічна ситуація. Водночас європейські країни намагаються утримати українських біженців, пропонуючи їм вигідні умови проживання та роботи.

  • Польща змінила правила виплат для українців

    Польща змінила правила виплат для українців

    У Польщі відтепер виплати за програмою соціальної допомоги “800+” напряму залежать від працевлаштування біженців та навчання їхніх дітей у місцевих школах. Винятки передбачені лише для людей з інвалідністю.

    Як повідомляє Польська агенція друку, іноземці, зокрема українці, зможуть отримувати допомогу лише за умови офіційної трудової зайнятості. Якщо людина не працювала у конкретному місяці, виплата автоматично призупиняється.

    Закон також встановлює мінімальний рівень заробітку — щонайменше 50% від мінімальної зарплати. У 2025 році це становитиме 2333 злотих. Крім того, для отримання допомоги потрібно мати номер PESEL, а польське Управління соціального страхування щомісяця перевірятиме зайнятість та фактичне перебування іноземців у країні.

    Паралельно вводяться обмеження на доступ до частини медичних послуг для дорослих громадян України. Водночас термін їхнього легального перебування у Польщі продовжено до 4 березня 2026 року.

    Програма “800+” — це щомісячна допомога у розмірі 800 злотих на дитину до 18 років. Її отримують польські сім’ї, а також іноземці, які мають легальний статус. У серпні президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на попередню редакцію закону про підтримку українців, заявивши, що виплати мають отримувати лише ті, хто реально працюють у Польщі.