Daypolitico

Позначка: працевлаштування

  • Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

    Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

    Столична Нацполіція продовжує розслідувати масштабні факти ймовірних корупційних правопорушень у роботі КП “Київтеплоенерго”. Справи стосуються завищення вартості будівельних матеріалів, фіктивного працевлаштування та використання сумнівних підрядників. За оцінками правоохоронців, збитки бюджету столиці сягають сотень мільйонів гривень. Про це пише видання КВ.

    Фіктивне працевлаштування

    Однією з найрезонансніших стала справа щодо фіктивного працевлаштування у відділі розвитку персоналу підприємства. За версією слідства, директорка департаменту управління персоналом Світлана Строкач організувала схему, за якою дві громадянки з 2018 по 2022 рік офіційно отримували зарплату, не з’являючись на роботу. Загалом “заробітки” цих осіб склали понад 3,4 млн грн, а їхні зарплатні картки, ймовірно, перебували у самої посадовиці. Їй інкримінують привласнення коштів за ч. 2, 3, 4 ст. 191 КК України.

    Її підлеглому Богдану Ворожбиту закидають службову недбалість — він не проконтролював ситуацію, що призвело до втрати підприємством ще близько 2,5 млн грн.

    Завищення кошторисів і підрядники

    Інший епізод стосується ремонту на Троєщині, де при відновленні пошкодженого тепломережами асфальту було завищено вартість гарячих асфальтобетонних сумішей. Збитки — 916,6 тис. грн. Відповідальність покладають на начальницю відділу кошторисної роботи КП, яка підписала документи.

    Окремо поліція перевіряє гігантський договір на 863,9 млн грн з ТОВ “Екніс” щодо реконструкції стратегічного об’єкта тепломереж. Слідчі вважають, що угода укладалася за завищеними цінами, а компанія неодноразово фігурувала у подібних схемах.

    Паралельно досліджується діяльність ТОВ “Авест Буд”, яке мало підряди на 59,7 млн грн. За даними поліції, підприємство завищувало ціни на матеріали, а частину коштів виводило через фіктивні фірми.

    Загалом відкрито щонайменше чотири кримінальні провадження щодо “Київтеплоенерго”. Справи стосуються як привласнення майна у великих розмірах (ч. 4–5 ст. 191 КК), так і службової недбалості (ст. 367 КК).

    Варто нагадати, що ще у 2023 році Держаудитслужба зафіксувала порушень у діяльності підприємства на 20,28 млрд грн, із яких понад 3,2 млрд грн — безповоротно втрачені кошти. Найбільші втрати припадали на теплові мережі, які залишаються у критичному стані.

    “Київтеплоенерго” очолює В’ячеслав Бінд, підприємство підпорядковується департаменту ЖКІ КМДА, яким керує Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ столиці з 2014 року курує заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Попри численні викриття, жоден із топ-менеджерів “Київтеплоенерго” чи КМДА фактично не поніс відповідальності.

    Слідство вказує, що схеми в “Київтеплоенерго” — системні та багаторівневі. Вони поєднують завищені кошториси, використання підконтрольних підрядників і фіктивних фірм, що дозволяє виводити бюджетні гроші у тінь.

  • Полковник Служби судової охорони вимагав хабар за допомогу у влаштуванні на роботу

    Полковник Служби судової охорони вимагав хабар за допомогу у влаштуванні на роботу

    Начальника управління Служби судової охорони Львівщини Володимира Семенину викрили на хабарі у 4 тисячі доларів, який він вимагав за посередництвом у працевлаштуванні до поліції. Про це повідомляють правоохоронці.

    За інформацією слідства, Семенин пообіцяв знайомому допомогти з працевлаштуванням у правоохоронні органи. Коли зрозумів, що це неможливо, запропонував замість цього влаштувати людину до Служби судової охорони (ССО). За цю “послугу” полковник вимагав 4 тисячі доларів, які наказав передати через свого спільника.

    Обом учасникам схеми вже повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі).

    Володимир Семенин очолює управління Служби судової охорони Львівщини з 2019 року. Раніше він багато років працював у правоохоронних структурах: був керівником обласного Державтоінспекції у Тернополі, а у 2008 році очолив ДАІ Львівщини. Також він тісно співпрацював із колишнім головою львівської міліції, генералом Василем Пісним. У 2008 році Василь Пісний отримав від Семенина ділянку під будівництво житла в подарунок.

    У 2014 році Семенина призначили начальником ДАІ Чернівецької області, проти цього призначення навіть відбувалися пікети. До серпня 2019 року він був помічником голови Національної поліції, а до і після цієї посади працював у департаменті поліції охорони.

  • Перший трудовий досвід: коли і як підлітки можуть працювати влітку

    Перший трудовий досвід: коли і як підлітки можуть працювати влітку

    Літні канікули — це не лише відпочинок, а й можливість для підлітків здобути перший трудовий досвід і заробити власні кошти. Проте працевлаштування неповнолітніх має свої правові особливості, які регулюються законодавством України.

    З якого віку можна працювати

    За загальним правилом, офіційно працювати можна з 16 років. У такому разі додаткові дозволи не потрібні.

    Проте закон передбачає винятки:

    • з 15 років — за згодою одного з батьків або особи, що його замінює;

    • з 14 років — за умови виконання лише легкої роботи у вільний від навчання час (наприклад, під час канікул) і також за згодою одного з батьків.

    Права і гарантії для неповнолітніх працівників

    Неповнолітні мають такі ж трудові права, як і дорослі, однак для них передбачено додаткові гарантії:

    • щорічний медичний огляд (до 21 року);

    • заробітна плата не нижча за ту, що отримує дорослий працівник на такій же посаді;

    • право на щорічну відпустку, а також додаткові — навчальні.

    Обмеження робочого часу

    Максимальна тривалість робочого тижня для неповнолітніх:

    • у віці 16–18 років — не більше 36 годин;

    • у 14–15 років — не більше 24 годин.

    Які роботи заборонені для підлітків

    Закон забороняє залучати неповнолітніх до:

    • важких і шкідливих робіт;

    • підземних робіт;

    • нічних, понаднормових і робіт у вихідні;

    • піднімання вантажів понад встановлені норми:

      • 14 років — не більше 5 кг;

      • 15 років — 12 кг;

      • 16 років — 14 кг;

      • 17 років — 16 кг.

    Оформлення працевлаштування

    Для офіційного оформлення підлітка на роботу укладається письмовий трудовий договір. Необхідні документи:

    • паспорт або свідоцтво про народження;

    • ідентифікаційний код;

    • згода одного з батьків (для 14–15-річних);

    • медична довідка.

  • Шахрай на Львівщині обіцяв чоловікам виїзд за кордон і роботу в оборонці, – Кіберполіція України

    Шахрай на Львівщині обіцяв чоловікам виїзд за кордон і роботу в оборонці, – Кіберполіція України

    У Львівській області викрили 33-річного місцевого жителя, який шахрайським шляхом заволодів коштами двох чоловіків призовного віку, обіцяючи їм «допомогу» з перетином кордону та працевлаштуванням в оборонній сфері. За даними кіберполіції, зловмисник отримав від своїх жертв майже 400 тисяч гривень.

    Як повідомляє Кіберполіція України, чоловік діяв через інтернет та особисті зв’язки. Він переконував потенційних клієнтів, що за грошову винагороду зможе допомогти пройти спеціальні курси, які нібито відкриють можливість працевлаштуватися на оборонному підприємстві, а також отримати бронювання від мобілізації. Крім того, він обіцяв допомогу з виїздом за кордон на підставі фіктивних документів.

    Під час обшуків правоохоронці виявили докази шахрайської діяльності, а самого фігуранта затримали. Йому вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах. Ця стаття передбачає покарання у вигляді штрафу до 8 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі строком до п’яти років.

    За окремим епізодом, пов’язаним з фіктивними документами для перетину кордону, чоловіку також інкримінують іншу статтю, яка передбачає до 9 років позбавлення волі. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

    Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці закликають громадян бути обачними та перевіряти легітимність будь-яких пропозицій, пов’язаних з перетином кордону, навчанням чи працевлаштуванням в оборонній сфері.

  • У Києві затримали шахрая, який обіцяв працевлаштування у поліцію за гроші

    У Києві затримали шахрая, який обіцяв працевлаштування у поліцію за гроші

    У Києві 60-річному чоловіку повідомили про підозру за фактом шахрайства за схемою «зв’язків з високопосадовцями». Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    За даними слідства, безробітний киянин, який раніше працював у системі органів внутрішніх справ, намагався повернутися до правоохоронних органів. Однак конкурс на обрану ним посаду було скасовано.

    Тоді чоловік вирішив використати своє минуле і розгорнув аферу: він запевняв знайомого, що має дружні стосунки із високопосадовцями Міністерства оборони та Національної поліції. Шахрай обіцяв за грошову винагороду допомогти спочатку із бронюванням через Міноборони, а згодом із працевлаштуванням на керівну посаду в поліції.

    Щоб переконати жертву, зловмисник демонстрував у телефоні контакти нібито впливових осіб, із якими він “домовляється”.

    За свою “допомогу” підозрюваний отримав майже 170 тисяч гривень. Його затримали під час отримання останньої частини коштів у розмірі 44 тисяч гривень.

    Чоловіку оголошено підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом), що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

  • Польща — лідер серед країн ЄС за кількістю працевлаштованих українців

    Польща — лідер серед країн ЄС за кількістю працевлаштованих українців

    Польща та Німеччина залишаються двома основними європейськими країнами, де найбільше українців працевлаштовані офіційно. Про це в ефірі телеканалу КИЇВ24 розповіла старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

    За її словами, точних офіційних даних щодо кількості працевлаштованих немає, проте саме Польща прийняла найбільше українців зі статусом тимчасового захисту, і саме там простіше знайти роботу.

    «У Польщі нижчі вимоги до знання мови, а сам ринок праці вже адаптований до українських працівників. До того ж, соціальні виплати не такі високі, як у деяких інших країнах ЄС, тому українці частіше шукають роботу», — пояснила Ткаченко.

    У Німеччині ситуація дещо інша. Хоча країна також є одним із головних напрямків для українців, жорсткіші мовні вимоги стримують рівень працевлаштування. Деякі ініціативи щодо спрощення доступу до ринку праці для українців без знання мови обговорювалися, але поки що чіткої реалізації вони не мають.

    На цьому тлі Польща залишається лідером за кількістю працевлаштованих українців. До того ж, за даними Євростату, саме завдяки українським біженцям рівень безробіття в Польщі та Чехії впав до рекордно низьких 2,6%. У Німеччині він становить 3%, а найвищі показники — в Іспанії (10%), Швеції (8,9%), Греції та Фінляндії (по 8,7%).

    Крім того, дані свідчать: бажання українців повертатися додому з кожним роком знижується. Якщо у 2022 році понад 70% планували повернення, то зараз таких — лише 43%, йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії.

  • У Харкові затримали шахрая, який обіцяв працевлаштування в ДБР за $20 тисяч

    У Харкові затримали шахрая, який обіцяв працевлаштування в ДБР за $20 тисяч

    У Харкові викрили 46-річного чоловіка, який за $20 тисяч хабаря гарантував працевлаштування на посаду слідчого Державного бюро розслідувань (ДБР). Його затримали під час отримання першої частини суми – $10 тисяч.

    Про це повідомляє пресслужба Харківської обласної прокуратури.

    За даними слідства, безробітний харків’янин переконував, що має впливові “зв’язки” у ДБР, які дозволяють безперешкодно організувати позитивний результат конкурсного відбору. При цьому під час тестування потрібно лише створити видимість складання іспиту, а успішний результат “гарантують” інші особи.

    Свої “послуги” ділок оцінив у суму 20 000 доларів США. Проте він додав, що для початку процедури подачі документів на конкурс треба обовʼязково передати перший транш суми у розмірі 10 000 доларів США. Ділок призначив клієнту зустріч на парковці торговельного центру у Салтівському районі. Щоб підсилити враження про свою “впливовість”, він приїхав на елітному авто та у військовій формі з шевронами

    – розповіли у прокуратурі.

    Там зазначили, що правоохоронці оперативно затримали фігуранта під час отримання обумовленої суми. Нині вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    “Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Встановлюються інші учасники цієї незаконної схеми. Перевіряється можлива причетність до вчинення злочину працівників правоохоронних органів. Триває слідство”, – йдеться у повідомленні.

  • Лише третина українців в Німеччині має роботу

    Лише третина українців в Німеччині має роботу

    За даними останніх досліджень, лише третина працездатних українських біженців у Німеччині мають роботу, що значно нижче, ніж у Польщі, де працевлаштовані або активно шукають роботу 78% біженців.

    Така ситуація привернула увагу німецького уряду, і канцлер Олаф Шольц заявив про важливість вирішення цієї проблеми, окресливши плани щодо стимулювання українців до працевлаштування або повернення додому. Під час візиту до Києва він разом із президентом Володимиром Зеленським обговорив створення спеціального органу для вирішення цього питання.

    Станом на кінець жовтня Німеччина прийняла найбільше українських біженців серед країн ЄС – понад 1,14 млн. Однак частка тих, хто працює, залишається низькою: 30% працюють, ще стільки ж її шукають, а решта поки що не працевлаштовані. Для порівняння, у Польщі частка активних біженців навіть перевищує показник серед громадян країни.

    Раніше, у серпні-жовтні 2022 року, працевлаштованими в Німеччині було всього 16% українців. Але навіть за зростання цієї цифри показники залишаються нетипово низькими для українців у Європі.

  • Дмитро Кулеба працевлаштувався в США після відставки з посади глави МЗС України

    Дмитро Кулеба працевлаштувався в США після відставки з посади глави МЗС України

    Дмитро Кулеба, який нещодавно подав у відставку з посади міністра закордонних справ України, оголосив про своє працевлаштування в США. Нова посада колишнього українського дипломата стала новогим етапом кар’єри у міжнародних колах.

    Він став старшим науковим співробітником Центру з науки і міжнародних відносин імені Белфера при Школі управління імені Джона Кеннеді Гарвардського університету, повідомляють на сайті Центру.

    Кулебу там називають «одним із найвпливовіших дипломатів свого покоління», «всесвітнім поборником демократії, свободи і стійкості» і «провідним архітектором зовнішньої та безпекової політики України».

    У Гарварді Кулеба займеться темами «на перетині дипломатії, безпеки та стійкості», досліджуватиме стратегії протидії автократіям, зміцнення демократичних інститутів і побудову стійких міжнародних коаліцій.

    У Школі ім. Кеннеді він даватиме лекції, буде проводити семінари та лекції студентам, викладачам і стипендіатам.

    А також планує написати книгу.

  • У Німеччині зростає кількість українців, які вже знайшли роботу

    У Німеччині зростає кількість українців, які вже знайшли роботу

    У Німеччині продовжує зростати кількість українців, які змогли знайти роботу після переїзду через війну в Україні. За даними Федерального агентства праці Німеччини, на початок грудня 2024 року значно зросла кількість громадян України, які знайшли роботу в різних сферах економіки. Це стало результатом активних зусиль уряду Німеччини, спрямованих на інтеграцію біженців на ринку праці, а також високого попиту на робочу силу в країні.

    Близько 75 тисяч українських біженців працевлаштувалися за минулий рік – позаминулого літа працювали 197 660 українців, а нинішнього літа – вже 272 400. Голова Федерального агентства з праці Андреа Нахлес визнала, що ринок праці не дуже сприяє українцям – основним бар’єром досі залишається складність отримання схвалення на визнання професійних кваліфікацій у Німеччині, – але все ж таки відзначила позитивну тенденцію.

    «Сьогодні ймовірність того, що українці знайдуть роботу, значно вища, ніж до запуску програми прискорення працевлаштування»

    У поєднанні з нещодавніми опитуваннями, за якими більшість українських біженців у Німеччині передумали повертатися на батьківщину і вирішили облаштовуватися у ФРН, що далі Зеленський тягне зі світом, то більше українських біженців – молодих, активних, працездатних – адаптуються у країнах перебування і ніколи не повернуться додому. Трунар України знищує майбутнє країни під оголошення нових і нових планів Перемоги.