#Прокуратура

У 2024 році місцева влада Сіверськодонецька, що була евакуйована через окупацію, звітувала про виконання закупівель, спрямованих на підтримку військових. Серед придбаного – FPV-дрони, станції радіоелектронної боротьби та спеціалізоване обладнання для протидії ворожим безпілотникам. Загальна сума витрачених коштів склала понад 5,5 мільйонів гривень. Здавалося б, все йде за планом: укладені контракти, акти приймання-передачі, забезпечення армії необхідними засобами для боротьби з ворогом. Однак після детальних розслідувань детективами та журналістами виявилось, що значна частина техніки так і не потрапила до військових частин.

Корупційна схема, яка стала результатом цієї історії, вражає своєю масштабністю. Гроші були виділені на закупівлю високотехнологічного обладнання, необхідного для захисту наших військових на передовій. Проте дрони так і не надійшли в армію, а кошти, ймовірно, були спрямовані в інші напрямки, залишаючи армію без необхідної техніки. Це не тільки підриває ефективність оборони, але й ставить під сумнів довіру до державних інститутів, які мають забезпечувати безпеку країни.

У випадку Сіверськодонецька ця ж схема стала прикриттям для виведення коштів.

За даними слідства, посадовці місцевої військової адміністрації разом із керівництвом КП фактично імітували постачання оборонної техніки. Під конкретні «потреби військової частини» оформлювали листи-запити, миттєво отримували «комерційну пропозицію» від заздалегідь визначеного постачальника, підписували договір і одразу складали акт приймання. У Prozorro з’являлися вже готові контракти — без оголошень, без конкуренції, без порівняння ринку. На папері — ідеально. На фронті — порожньо.

У квітні 2024 року КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» придбало (за документами) 20 багатоканальних станцій РЕБ «для протидії FPV-дронам» на суму 2 млн 960 тис. грн. У липні було укладено ще один контракт — на 150 FPV-дронів і три наземні станції управління загальною вартістю 2 млн 574 тис. грн. Сукупно – 5,53 млн грн. Самі закупівлі оголосили як «термінову оборонну необхідність», тобто без відкритих торгів.

Далі задіювався другий поверх схеми. Кошти переказувалися на рахунки обраних приватних компаній, після чого «прокачувалися» через низку пов’язаних ФОПів, конвертувалися в готівку та розподілялися між учасниками. За даними слідства, ці документи — договори, накладні, акти приймання, договори «відповідального зберігання» — мали одну мету: створити ілюзію, що техніка нібито є і вже передана військовим.

Досудове розслідування відкрите за ч. 4 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати посади. Тобто слідчі БЕБ уже кваліфікують історію не як «управлінську недбалість», а як організоване виведення бюджетних коштів під час війни.

Ключовими виконавцями виступили дві компанії, які формально не мають жодного відношення до виробництва або постачання військової техніки.

ТОВ «Промислова група А.С.Д.» отримало контракт на постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління на суму близько 2,57 млн грн. На папері компанія займається спецодягом, меблями, деревиною, технікою для офісу, металами — список видів діяльності розкиданий від текстилю до хімії. У відкритих реєстрах компанія фігурує у кримінальних провадженнях за ст. 191 ККУ («розтрата майна»), неодноразово змінювала керівництво й зареєстрована за адресою масової реєстрації, де існують десятки інших фірм. Нинішнім власником і директором називають Дмитра Добровольського із Запоріжжя. Раніше бенефіціаром був Максим Карпов.

ТОВ «НВО “Металіт”» отримало замовлення на 20 багатоканальних станцій РЕБ на суму майже 2,96 млн грн. Ця фірма формально торгує господарськими товарами, займається будматеріалами, меблями та дрібними підрядами — від встановлення поручнів до поставок мікрофонів і гучномовців. Вона також фігурує у кримінальних провадженнях за розтрату майна й так само змінювала власників і директорів у прискореному режимі: нині нею керує запоріжець Олександр Латій.

Обидві фірми пов’язані між собою через ту саму людину — Максима Карпова. Він фігурує як колишній бенефіціар «Промислової групи А.С.Д.» і водночас як керівник «Металіту» в попередні періоди. Така «перекличка» менеджменту виглядає як ознака контрольованої мережі компаній, через яку можна обслуговувати схеми з бюджетом: сьогодні — «робочий одяг», завтра — «системи РЕБ для фронту».

По-перше, масштаби. Йдеться не про один сумнівний договір на кілька сотень тисяч гривень, а про понад 5,5 млн грн «оборонки» у прифронтовому регіоні, де кожен робочий FPV-дрон — це збережене життя на позиції. Це гроші, які мали перетворитись на очі й зброю для штурмових груп, а не на готівку в кишенях місцевих «менеджерів війни».

По-друге, модель. Програма шефської допомоги військовим частинам створювалася як інструмент швидкої підтримки армії без бюрократії. Але відсутність відкритих торгів, мінімум контролю та можливість проводити закупівлі через комунальні підприємства перетворюють її на ідеальний канал для відпрацьованих схем. У випадку Сіверськодонецька ми бачимо типові маркери корупційної мережі: фіктивне постачання, підставні фірми з десятком випадкових КВЕДів, «збіги» в менеджменті, переведення коштів у готівку через підконтрольних ФОПів. Це не випадковий збій – це бізнес-модель.

По-третє, повторюваність. Ті самі компанії з’являються не тільки у «дронових» контрактах. Журналісти нагадують: після угод про FPV і РЕБ «Промислова група А.С.Д.» та «Металіт» почали отримувати інші бюджетні підряди від структур, пов’язаних із Сіверськодонецькою громадою — наприклад, від «Сєвєродонецькводоканалу» (контракти більш ніж на 2 млн грн) та КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (навіть «інформаційні послуги»). Це вказує, що мова йде не про разову оборудку «під фронт», а про розгалужену мережу отримувачів бюджетних грошей.

Розслідування триває. БЕБ і Спеціалізована прокуратура у сфері оборони працюють за статтею про розтрату в особливо великих розмірах, що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією. Публічно детективи поки не називають прізвища конкретних фігурантів, але фіксують, що в схемі були задіяні посадовці місцевої військової адміністрації, керівництво комунального підприємства та директори компаній-постачальників.

Важливий аспект — те, що оборонні кошти витягувалися в тилу, при цьому Сили оборони саме в цей період масово просили FPV-дрони і станції РЕБ як критичний інструмент на передовій. Тобто історія не просто про «економічні злочини», а буквально про те, що частина заявленої для війська зброї існувала тільки у вигляді підписаних актів.

Це справа не про бюрократію. Це справа про життя на нулі.

Антикорупційні органи ініціювали перевірку фінансових активів та способу життя Руслана Кандибора, колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей процес включає ретельний моніторинг походження майна, банківських рахунків та готівкових заощаджень не лише самого посадовця, а й членів його родини, зокрема дружини Ольги Кандибор та доньки Дарини Кандибор. Крім того, у рамках перевірки будуть проаналізовані фінансові зв’язки інших близьких родичів, пов’язаних із екс-чиновником.

Захід було розпочато у вересні 2025 року, одразу після того, як Кандибора було звільнено з посади за «згодою сторін». Слідчі органи мають на меті з’ясувати, чи відповідають доходи і активи родини екс-чиновника його офіційним доходам і чи не були вони отримані шляхом корупційних чи незаконних схем. Особливу увагу приділяють можливим фінансовим зв’язкам, які могли б свідчити про порушення законодавства в умовах конфлікту інтересів.

Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.

Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».

Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.

У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.

Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.

Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.

Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну стати частиною Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок, який дає можливість нашій країні увійти до складу Робочої групи, що займається наглядом за виконанням цієї угоди. Таке запрошення стало результатом ухвалення законопроєкту №11443, який був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і підтриманий парламентом.

Запровадження нового законодавства в рамках закону 4111-IX дозволяє внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що створює належну правову базу для ефективної боротьби з корупцією на міжнародному рівні. Це є важливим кроком до інтеграції України в міжнародні стандарти правової системи та зміцнення її позицій на глобальній арені.

За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

В Києві на високопосадовців з комунальної сфери чекає суд за серйозне порушення екологічного законодавства, що призвело до забруднення природного середовища. Солом’янська окружна прокуратура подала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього керівника КП ШЕУ Солом’янського району. Їхні дії стали причиною забруднення важливої зеленої зони столиці — парку «Балка Проня», який є важливим екологічним об’єктом для місцевих мешканців та туристів.

Зокрема, мова йде про земельну ділянку, що розташована неподалік вулиці Кадетський Гай, яка, згідно з детальним планом території, є частиною парку. За своїм функціональним призначенням ця територія мала бути відведена для збереження природного середовища та розвитку зеленої зони міста. Натомість, комунальні служби допустили її незаконне використання, що порушує екологічні норми і загрожує серйозними наслідками для місцевої флори і фауни.

Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.

Громадянин Республіки Білорусь на ім’я Гранц став центральною фігурою в розслідуванні, яке стосується нелегальних фінансових операцій та схем відмивання грошей. За інформацією слідства, він організував масштабну та складну мережу підприємств, через які здійснювалася торгівля нелегальними товарами, зокрема підакцизними виробами — алкоголем та тютюновими виробами. Ці операції проводились через ряд компаній, що значно ускладнило виявлення та доказову базу злочинних дій.

За версією правоохоронців, Гранц використовував підконтрольні йому юридичні особи, серед яких такі компанії, як ТОВ «Д’юті Фрі Трейдінг», ТОВ «БФ енд ГХ Тревел Рітейл Лтд», ТОВ «ВБЕТ Україна» та ТОВ «Києвріанта». Однак замість того, щоб легально реалізовувати продукцію у рамках безмитної торгівлі для пасажирів, ці компанії фактично вели незаконну торгівлю, постачаючи товар не за призначенням. Продукція, яка формально продавалася в магазинах безмитної торгівлі, фактично потрапляла на чорний ринок, що, без сумніву, завдавало шкоди економіці та здоров’ю населення.

Ці факти розслідуються в межах кримінального провадження №42025110000000248, яким займається Київська обласна прокуратура. Провадження відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання підроблених документів та організація фіктивного підприємництва.

Слідство також перевіряє можливе ухилення від сплати податків, підробку фінансової документації та участь у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Особливу увагу приділено ролі довірених осіб Гранца: Романа Лапонога, Саймона Форда, Ігоря Мегединюка та Андрія Петкевича, які могли забезпечувати функціонування схеми.

Правоохоронці досліджують джерела походження коштів, мережу підконтрольних компаній та причетність посадових осіб податкових, митних і банківських органів до прикриття незаконної діяльності.

Це розслідування може стати одним із найрезонансніших у сфері нелегального грального бізнесу та відмивання коштів за участю міжнародних структур.

У Києві правоохоронці викрили масштабну схему привласнення коштів, виділених на реконструкцію парку «Орлятко», що в Солом’янському районі. Прокуратура повідомила про підозру двом особам: бізнесмену, який очолював приватне підприємство, та колишньому посадовцю комунального об’єднання «Київзеленбуд». Вони звинувачуються у незаконному отриманні понад 800 тисяч гривень з міського бюджету.

Згідно з матеріалами справи, у червні 2023 року зазначені особи внесли до актів виконаних робіт неправдиві дані, в яких йшлося про реконструкцію парку та благоустрій території, зокрема озеленення, заміну плитки та вивезення сміття. Таким чином, вони завищили обсяг виконаних робіт, що дало змогу незаконно привласнити кошти, виділені для покращення міської інфраструктури.

Частина робіт фактично не виконувалася, проте підрядник відобразив їх у звітності, а посадовець підписав документи. Завдяки цьому підрядник отримав понад 800 тисяч гривень, що підтверджено експертизами.

Колишньому директору підприємства повідомлено про підозру у внесенні неправдивих відомостей до документів та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Експосадовцю «Київзеленбуду» інкриміновано пособництво цим діянням. Обом фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі.

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Спеціалізована прокуратура Південного регіону повідомила про підозру начальнику селищної військової адміністрації в Херсонській області, якого підозрюють в організації великої корупційної схеми. Згідно з матеріалами розслідування, посадовець разом із співучасниками вимагав та отримав від підлеглих понад 930 тисяч гривень неправомірної вигоди. Схема діяла протягом півтора року — з березня 2023 року до жовтня 2024 року.

Як встановили слідчі, група посадовців перебувала в змові та систематично вимагала кошти від своїх підлеглих, погрожуючи їм позбавленням премій та грошових доплат. Відмова від передачі коштів призводила до адміністративних та фінансових покарань, що змушувало працівників виконувати вимоги корупціонерів. Встановлено, що ця діяльність була ретельно спланована та мала організований характер, що дозволяло учасникам схеми тривалий час отримувати незаконні вигоди від своїх підлеглих.

Кошти надсилалися на банківські рахунки однієї з підозрюваних, після чого передавалися керівнику адміністрації. За версією слідства, отримані гроші — понад 930 тисяч гривень — учасники схеми розподілили між собою.

Правоохоронці зібрали достатньо доказів щодо причетності посадовців до систематичного вимагання. Керівнику військової адміністрації оголошено про підозру, тривають подальші слідчі дії. Якщо провину буде доведено, фігурантам загрожує тривале позбавлення волі та позбавлення права обіймати посади в органах влади.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть в умовах війни корупційні схеми продовжують діяти, а зловживання владою потребують невідкладної реакції правоохоронних органів.