Daypolitico

Позначка: штраф

  • Суд покарав чоловіка за страх піти на фронт

    Суд покарав чоловіка за страх піти на фронт

    В Арцизі Одеської області працівник комунального підприємства “Благоустрій” постраждав через ухилення від виконання військових зобов’язань. Він отримав повістку, однак не з’явився на медичний огляд до ВЛК, через що суд визнав його винним і наклав штраф у розмірі 5 100 гривень.

    Згідно з вироком Арцизького районного суду, ухваленим 4 грудня, інцидент стався після того, як чоловік 5 листопада під особистий підпис отримав повістку. Його попередили про обов’язковість явки наступного дня о 09:00 та про кримінальну відповідальність у разі неявки. Проте, як з’ясувалося, фігурант не виконав своїх обов’язків без поважних причин, а в суді зізнався, що уникав проходження військового обліку через страх перед воєнними діями.

    Під час засідання обвинувачений визнав провину та висловив розкаяння. Суд врахував ці обставини, призначивши мінімальне покарання у вигляді штрафу. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, після чого рішення набуде законної сили.

  • Як уникнути штрафів за неявку по повістці

    Як уникнути штрафів за неявку по повістці

    Мобілізація в Україні триває, і разом з нею зростає кількість запитань, які турбують військовозобов’язаних. Новий законопроєкт №10449 передбачає суворі штрафи та навіть кримінальну відповідальність за порушення правил військового обліку. Юристи пояснили, які штрафи загрожують, у яких випадках і як уникнути несправедливих покарань.

    Якщо військовозобов’язаний не забрав повістку на уточнення даних чи проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), йому загрожує штраф у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень. Це стосується як тих, хто проігнорував замовний лист, так і тих, хто забрав повістку, але не з’явився до територіального центру комплектування (ТЦК).

    Штраф визначається залежно від обставин порушення. За перше правопорушення найчастіше накладається мінімальний штраф — 17 тисяч гривень. Якщо ситуація повторюється, штраф може сягнути максимального рівня.

    Найсуворіші наслідки передбачені за неявку по бойовій повістці, яка вручається особам, визнаним придатними до служби після ВЛК. Ухилення від такого виклику регламентується статтею 336 Кримінального кодексу України. За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

    Однак суди можуть врахувати пом’якшувальні обставини, наприклад, стан здоров’я, і призначити умовний термін.

    Вручення повісток повинно відповідати чітким нормам закону. Якщо документ залишили у поштовій скриньці, передали через сусідів або родичів, його не можна вважати врученою. Лише особисте отримання повістки із підтвердженням підпису військовозобов’язаного є підставою для застосування штрафів.

    За словами адвоката Дмитра Франчука, надіслана рекомендованим листом повістка вважається врученою лише за умови, що адресат отримав її особисто і підписав повідомлення про вручення.

    Юристи радять фіксувати будь-які порушення під час вручення повісток. У разі сумнівів у законності накладеного штрафу необхідно звертатися до суду.

    Серед причин для оскарження штрафів можуть бути:

    • Неправильні особисті дані у повістці.
    • Вручення документа неналежним чином.
    • Відсутність доказів, що військовозобов’язаний отримав повістку.

    Юристи зазначають, що ймовірність скасування штрафу у суді становить близько 40% для обґрунтованих позовів. Приклади таких рішень є, наприклад, у Володимир-Волинському міському суді, де штраф було анульовано через порушення процедур вручення.

    Закон про мобілізацію вже призвів до хвилі судових позовів. У 2023 році суди розглянули понад 5 тисяч справ щодо оскарження штрафів. У середньому лише 15-20% із них завершилися на користь військовозобов’язаних.

    Експерти прогнозують, що після закінчення війни суди можуть зіткнутися зі значним збільшенням кількості таких справ.

  • НБУ наклав штрафи на ПриватБанк та інші установи на суму понад 40 млн грн за порушення фінмоніторингу

    НБУ наклав штрафи на ПриватБанк та інші установи на суму понад 40 млн грн за порушення фінмоніторингу

    Національний банк України оголосив про накладення штрафів на три банки та дві небанківські фінансові установи через порушення вимог фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 40 млн грн. Найбільший штраф отримав ПриватБанк.

    У листопаді 2024 року Національний банк України застосував санкції до трьох банків і двох небанківських фінансових установ за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів. Загальна сума накладених штрафів перевищила 40 млн грн.

    Про це повідомила пресслужба регулятора.

    ПриватБанк отримав штраф у розмірі 10 млн грн за недотримання вимог фінансового моніторингу, зокрема, за недостатню перевірку клієнтів з високим ризиком. Крім того, банк отримав письмове застереження за порушення внутрішніх процедур управління ризиками, а також нездійснення додаткових перевірок стосовно політично значущих осіб та їхніх родин.

    АТ “Банк Альянс” був оштрафований на 15,05 млн грн за неналежну перевірку високоризикових клієнтів, а також за надання недостовірної інформації під час моніторингу ділових відносин. АТ “Асвіо Банк” отримав штраф на 2,45 млн грн через невиконання вимог щодо ризикоорієнтованого підходу в перевірці клієнтів.

    Крім того, ТОВ “Вей Фор Пей” оштрафовано на 15,35 млн грн за недотримання вимог первинного фінансового моніторингу, а ПрАТ “УФГ” заплатить 255 тис. грн за порушення вимог ідентифікації та верифікації клієнтів. Усі компанії отримали письмові застереження щодо інших порушень у своїй діяльності.

    Нагадаємо, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України поставив крапку в багаторічному судовому процесі щодо оскарження націоналізації ПриватБанку.

  • В Україні запровадили нові штрафи – хто і за що платитиме

    В Україні запровадили нові штрафи – хто і за що платитиме

    В Україні введено штрафи за незаконне носіння військової форми, що є серйозним порушенням.

    Закон, ухвалений Верховною Радою у червні 2019 року, регулює адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення, пов’язані з використанням військової форми, державних нагород, а також пошкодженням пам’ятників і місць поховання захисників України.

    Згідно з українським законодавством, носити військову форму можуть лише певні категорії осіб: військовослужбовці, курсанти, резервісти, військовозобов’язані під час зборів, ліцеїсти та особи, звільнені у запас або відставку з правом носіння форми. Всі інші, хто незаконно носить військову форму, підлягають адміністративним санкціям.

    Штрафи за незаконне носіння форми коливаються від 2 550 до 6 800 гривень, залежно від порушення. За перше порушення передбачено попередження або штраф від 2 550 до 3 400 грн із конфіскацією форми. Якщо особа повторно порушить закон протягом року, штраф зростає і становить від 3 400 до 6 800 грн, а також можуть бути призначені громадські роботи тривалістю від 30 до 40 годин.

    Поліція має право перевіряти документи осіб, які носять військову форму, і складати протоколи про порушення. Водночас незаконний обіг державних нагород також карається штрафами: за купівлю, продаж або обмін нагород передбачено штраф від 850 до 1 700 грн, а за незаконне виготовлення чи збут – від 1 700 до 3 400 грн.

    Особлива увага приділяється збереженню культурної спадщини та авторитету державних нагород. Закон передбачає кримінальну відповідальність за наругу над пам’ятниками та місцями поховання захисників України. За такі дії передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк у разі тяжких порушень.

  • Суд Львова оштрафував постраждалого пішохода за ДТП

    Суд Львова оштрафував постраждалого пішохода за ДТП

    Франківський районний суд Львова виніс незвичне рішення у справі про ДТП, що сталася 17 жовтня на вулиці Генерала Чупринки. У цьому випадку винним визнали пішохода, якого збив автобус.

    За даними судових матеріалів, чоловік порушив правила дорожнього руху, переходячи дорогу на нерегульованому пішохідному переході. Він раптово вийшов на проїзну частину, не впевнившись у безпеці для себе та інших учасників руху. Це змусило водія автобуса екстрено загальмувати та викрутити кермо, що призвело до наїзду на пішохода та механічних пошкоджень транспорту.

    Пішохід визнав свою провину та попросив про м’яке покарання. Суд, врахувавши це, призначив йому штраф у розмірі 850 гривень, а також 605 гривень судового збору.

  • Як уникнути штрафів під час мобілізації

    Як уникнути штрафів під час мобілізації

    Чоловіки в Україні віком від 18 до 60 років зобов’язані дотримуватися правил військового обліку. Особливо це актуально під час мобілізації. Юристка Лідія Карплюк з компанії Attorneys at Law “Leshchenko, Doroshenko & Partners” пояснила, які саме дані необхідно повідомляти та за яких умов може бути накладено штраф.

    Що треба оновити?

    Призовники, військовозобов’язані та резервісти мають протягом семи днів після змін повідомити органи військового обліку про:

    • Сімейний стан (одруження, розлучення тощо);
    • Адресу проживання або перебування;
    • Номери телефонів та електронну пошту;
    • Нову посаду або освіту.

    Передати інформацію можна через ЦНАПи або електронні системи.

    Коли може бути штраф?

    За порушення цих правил передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Втім, накладення штрафу залежить від наявності державних реєстрів, які можуть підтягнути інформацію автоматично.

    “Якщо дані вже є у державному реєстрі, штраф не застосовується”, – пояснює Лідія Карплюк.

    Наприклад, якщо роботодавець повідомив податкову службу про вашу нову посаду, то повторно надавати ці дані військовим органам не обов’язково.

    Що з реєстрами?

    В Україні наразі немає централізованої бази даних для:

    • Номерів телефонів або електронних адрес;
    • Тимчасових змін стану здоров’я (якщо це не інвалідність).

    Через це відсутність оновленої інформації може бути розцінена як порушення.

    Що варто зробити?

    Щоб уникнути штрафів:

    • Оновлюйте дані через офіційні канали протягом семи днів;
    • Перевіряйте, чи інформація вже доступна у відповідних реєстрах;
    • Повідомляйте про зміни заздалегідь, якщо це можливо.

    Чи дає штраф відстрочку від мобілізації?

    Юристи пояснюють, що отримання штрафу не звільняє від виконання військових обов’язків.

    Українська армія продовжує мобілізацію, і дотримання правил військового обліку залишається одним із ключових аспектів для громадян. Щоб уникнути проблем, важливо бути відповідальним у питанні оновлення своїх даних.

  • Суд покарав посадовців Держгеонадр за ігнорування ухвали

    Суд покарав посадовців Держгеонадр за ігнорування ухвали

    Господарський суд Києва оштрафував в.о. голови Державної служби геології та надр України Сергія Дехтяренка і начальника відділу Ольгу Яковлєву на 30 280 грн кожного за невиконання ухвали щодо заборони внесення змін до спеціального дозволу на видобування граніту Коростенського родовища в Житомирській області. Ухвала стосувалася активів АТ “Коростенський кар’єр”, яке перебуває під контролем підсанкційного бізнесмена Ігоря Наумця.

    30 жовтня 2024 року суд ухвалив заборону на будь-які дії з дозволом №634, виданим ще в 1996 році. Однак, попри це, 14 листопада було видано новий наказ Держгеонадр, який фактично дозволив змінити власника дозволу. Спочатку його переписали на ТОВ “Новел Пром”, а потім — на ТОВ “Коростенська видобувна компанія”.

    Суд розцінив ці дії як пряме порушення ухвали. Окрім штрафів для посадовців, суд звернувся до Кабінету Міністрів та Офісу Генерального прокурора для перевірки цих дій, що можуть містити ознаки кримінального правопорушення за ст. 382 ККУ (“Невиконання судового рішення”).

    У Держгеонадрах наполягають, що ухвала суду не містила достатніх юридичних підстав для її виконання:

    1. Другий пункт ухвали про заборону внесення змін до реєстру вважають невиконуваним, адже такого реєстру в Україні не існує.
    2. Решту пунктів, на їхню думку, виконали, адже станом на момент ухвали дозволом вже володіла інша компанія — ТОВ “Новел Пром”.

    Держслужба стверджує, що нова угода із “Коростенською видобувною компанією” була правомірною, адже санкції РНБО у 2023 році вивели спецдозвіл з-під обмежень.

    Суд дійшов висновку, що Держгеонадр мали утриматися від подальших змін до спецдозволу, оскільки ухвала стосувалася саме документа №634 незалежно від його власників.

    АТ “Коростенський кар’єр” із групи UNIGRAN належав Ігорю Наумцю, який із 2023 року перебуває під санкціями РНБО. Спочатку активи були заблоковані, але пізніше обмеження послабили, дозволивши користування надрами.

    Цей випадок висвітлює серйозні прогалини у законодавстві щодо ідентифікації активів і управління ними під час дії санкцій.

    Держгеонадр заявила, що оскаржуватиме судові рішення. Однак у Кабміні та Офісі Генпрокурора вже розпочато перевірки, а посадовцям загрожує дисциплінарне або навіть кримінальне переслідування.

  • Штрафи за порушення мобілізації в Україні ігнорують: ТЦК масово судяться, але безрезультатно

    Штрафи за порушення мобілізації в Україні ігнорують: ТЦК масово судяться, але безрезультатно

    Введений механізм штрафів за ухилення від мобілізації, на який розраховували в Офісі Президента, практично не працює. Про це свідчить інформація від джерела в ОП: більшість українців уникають сплати штрафів, а територіальні центри комплектування (ТЦК) змушені постійно звертатися до суду, щоб домогтися виконання законодавства.

    Наше джерело в ОП розповіло, що українці взагалі не платять штрафи за порушення мобілізації, а ТЦК змушене постійно судитися. На Банковій сподівалися, що механізм штрафів змусить чоловіків іти до ТЦК, але вони просто масово закрили рахунки і працюють на підставні картки.

  • Арахамія хоче конфіскувати “покинуті” авто

    Арахамія хоче конфіскувати “покинуті” авто

    За інформацією з джерел у фракції Слуга Народу, Давид Арахамія активно просуває проєкт, згідно з яким “покинуті” автівки будуть евакуйовані та конфісковані.

    Як пише видання 360ua.news, офіційна мета ініціативи – забезпечення національної безпеки, оскільки такі транспортні засоби можуть використовуватися для диверсій. Проте за цією ідеєю може ховатися масштабна схема із отримання надприбутків.

    Національна безпека чи маніпуляція?

    Щоб обґрунтувати необхідність законодавчих змін, для громадськості підготовлено пояснення: “покинуті машини становлять загрозу безпеці, бо їх можуть замінувати або використовувати для диверсій”. Джерела повідомляють, що для “наочності” небезпеки навіть розглядається сценарій демонстративного підриву кількох автомобілів у різних містах.

    Щоб уникнути негативних суспільних настроїв, частину конфіскованих авто планують публічно передати військовим на фронт. Проте проблема полягає в тому, що “покинутими” можуть вважати автівки, які просто залишилися без руху на кілька днів. Такий статус машина може отримати і за заявою “пильного громадянина”.

    Евакуація як бізнес-схема

    Ще до прийняття змін у законодавство, за словами джерел, оточення Арахамії вже готується зайняти нішу цього “бізнесу”. Схема виглядає так:

    1. Евакуація та зберігання: Власники авто повинні будуть оплатити не лише штраф за “порушення”, але й послуги евакуації та зберігання. У разі несплати протягом 90 днів автомобіль реалізують “за борги”.
    2. Комерційні ділянки: Для компаній, що займатимуться евакуацією, виділяють майданчики поблизу великих міст на пільгових умовах. Надалі ці ділянки можуть перейти під забудову житла чи комерційних об’єктів, що забезпечить значний прибуток структурам, близьким до Арахамії.
  • Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

    Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

    У 2024 році Державна податкова служба України здійснила 16 119 камеральних перевірок серед фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що працюють з підакцизними товарами, та нарахувала штрафи на суму 9,5 мільйона гривень. Це свідчить про активізацію перевірок у порівнянні з попередніми роками.

    Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

    При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

    Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

    Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

    Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

    Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.