Daypolitico

Позначка: штраф

  • Що можуть забрати за борги перед ТЦК: пояснюємо, що підлягає арешту, а що — ні

    Що можуть забрати за борги перед ТЦК: пояснюємо, що підлягає арешту, а що — ні

    До 1 травня 2025 року у Полтавській області співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) склали понад 1500 постанов на блокування банківських рахунків. Причина — ухилення від мобілізаційного обов’язку та несплата штрафів за порушення відповідного законодавства.

    Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

    Механізм блокування рахунків діє через виконавче провадження. Якщо людина після отримання постанови про адміністративне правопорушення не сплачує штраф протягом 15 днів (згідно зі статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення), документ передається до виконавчої служби.

    Згідно зі статтею 308 КУпАП, в такому разі на особу накладається подвійний штраф, а також стягуються витрати, передбачені виконавчим провадженням. Сюди входять:

    • виконавчий збір;

    • основна винагорода приватного виконавця;

    • витрати, пов’язані з розшуком майна або боржника;

    • інші штрафи в межах провадження.

    Рахунки арештовують як у гривні, так і в іноземній валюті. Якщо майно або кошти знаходяться у спільній власності, арешт накладають на частку боржника.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 985 від 11.07.2002 року, арешту не підлягає низка життєво необхідних речей. Серед них:

    • предмети гігієни, посуд, постіль;

    • одяг, взуття, дитячі речі;

    • лікарські засоби, окуляри, медвироби;

    • мінімальний набір меблів (ліжко, стілець, стіл, шафа);

    • один холодильник, телевізор, ПК на родину, мобільний — на кожного члена;

    • їжа або кошти на три місяці;

    • професійне обладнання, якщо воно — єдине джерело доходу;

    • паливо, необхідне для життя;

    • релігійні атрибути та допоміжні засоби для осіб з інвалідністю.

    Це правило має гарантувати, що навіть у разі арешту боржник не буде позбавлений базових умов для життя.

    В умовах воєнного стану арештоване майно можуть вилучити для потреб Сил оборони України. Це регламентується законом “Про правовий режим воєнного стану”. Йдеться не лише про корпоративне, а й про приватне майно — зокрема житло або автомобілі.

    Таке рішення ухвалюється місцевою військовою адміністрацією і застосовується виключно за потреби, з подальшою компенсацією згідно з чинним законодавством.

  • Військовозобов’язаним за кордоном почали надходити штрафи від ТЦК

    Військовозобов’язаним за кордоном почали надходити штрафи від ТЦК

    Українські військовозобов’язані, які перебувають за межами країни, можуть отримати штраф від територіальних центрів комплектування (ТЦК) за порушення правил військового обліку. Про це повідомляє чеське видання Blesk.cz з посиланням на дані української влади.

    За даними Міністерства оборони, перебування за кордоном не звільняє громадян від обов’язку оновлювати дані військового обліку. Підставою для накладення штрафу може бути, зокрема, неповідомлення ТЦК про:

    • зміну місця проживання;

    • одруження або народження дитини;

    • завершення навчання;

    • інші важливі зміни.

    Штраф можна сплатити онлайн через застосунок “Резерв+”. Якщо цього не зробити, виконавча служба відкриє провадження — зазвичай через 2–3 місяці після постанови. Далі можливі:

    • блокування банківських рахунків в Україні;

    • примусове списання коштів;

    • затримання під час перетину кордону.

    Наявність штрафів можна перевірити у застосунку “Дія” (розділ “Послуги” → “Штрафи за порушення правил військового обліку”). Для сплати потрібно подати заяву про визнання порушення в “Резерв+” і отримати постанову з реквізитами. Оскарження добровільно сплаченого штрафу не передбачено.

    Також з 2024 року дипустанови України не оформлюють документи громадянам чоловічої статі віком 18–60 років без дійсного військово-облікового документа. Це ще один аргумент для виконання обов’язків перед державою навіть за кордоном.

  • Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

    Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

    Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №9510, ініційований головою парламентського комітету з питань соціальної політики Галиною Третьяковою. Документ передбачає суттєве посилення захисту прав працівників у разі затримки заробітної плати, особливо в ситуаціях неплатоспроможності роботодавця.

    Однією з головних новацій законопроєкту є запровадження обов’язкової пені у разі затримки зарплати більш ніж на 15 календарних днів після закінчення місяця. Розмір пені — не менше облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Також передбачена компенсація відповідно до чинного законодавства щодо втрати частини доходів через несвоєчасну виплату.

    Крім того, працівнику надається право тимчасово припинити виконання роботи в разі такої затримки, що має стимулювати роботодавців дотримуватись строків виплат.

    У документі пропонується створення спеціальної гарантійної установи, яка виплачуватиме компенсацію працівникам у разі неплатоспроможності роботодавця. Сума — до трьох середньомісячних зарплат, але не більше 12 мінімальних зарплат. При цьому компенсаційні виплати будуть враховані до страхового стажу.

    Також розширюються підстави для видання судових наказів — відтепер до суми боргу можуть включатись пеня та компенсація.

    У Міністерстві фінансів висловили незгоду з проєктом. Там попереджають, що реалізація ініціативи потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, що викликає занепокоєння в умовах воєнного стану та бюджетних обмежень.

    Згідно з даними Держстату, на початку 2022 року заборгованість із зарплати сягала 3,1 млрд грн. Найбільші суми — понад 2,2 млрд грн — припадали на промислові підприємства. Найбільшими боржниками були державні й комунальні підприємства.

    Попри застереження урядовців, парламент підтримав ініціативу, яка може стати важливим кроком у напрямку реального захисту трудових прав працівників.

  • Лікарка-офтальмолог з Одещини придбала за рік нерухомості на 10 млн гривень

    Лікарка-офтальмолог з Одещини придбала за рік нерухомості на 10 млн гривень

    На Одещині суд визнав винною лікарку-офтальмолога Захарівської багатопрофільної лікарні Любов Кожухаренко у внесенні недостовірних даних до щорічної декларації. Протягом 2023 року вона придбала 10 квартир, 4 нежитлові приміщення та земельну ділянку загальною вартістю понад 10 мільйонів гривень, однак не зазначила їх у декларації.

    Крім роботи офтальмологом, Кожухаренко також є спеціалісткою з УЗД та членкинею військово-лікарської комісії. Проте, у своїй декларації за 2023 рік вона вказала лише одну квартиру площею 63 кв. м, яку також придбала того ж року, старий автомобіль ВАЗ 1997 року випуску, річний дохід у розмірі 421 тисячі гривень від лікарської діяльності та ще 23 тисячі від компанії “Ейвон Косметікс Юкрейн”. Жодних заощаджень чи інших активів задекларовано не було.

    Як встановило слідство, Кожухаренко навмисно приховала відомості про чотири нежитлові приміщення площею від 29 до 36 кв. м, десять квартир площею від 31 до 64 кв. м та земельну ділянку площею 1226 кв. м, право на яку вона набула у 2022 році.

    На суді лікарка визнала свою вину, щиро покаялась і заявила, що не хотіла вказувати майно, хоча розуміла, що мала це зробити. Суд визнав її винною у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації та призначив їй штраф у розмірі 68 тисяч гривень із позбавленням права займати державні посади протягом одного року.

  • В Україні за продаж енергетиків дітям каратимуть штрафами

    В Україні за продаж енергетиків дітям каратимуть штрафами

    У Верховній Раді з’явився новий законопроєкт, який передбачає заборону продажу енергетичних напоїв неповнолітнім і введення штрафів за їхнє споживання. Ініціаторками документа стали депутатки від партії “Слуга народу” Олена Вінтоняк та Марія Мезенцева-Федоренко.

    Як пояснюють авторки, вживання енергетиків серед молоді стрімко зростає, а їхній склад — кофеїн, цукор, діоксид вуглецю, таурин — може шкодити здоров’ю підлітків. Саме тому нардепки пропонують внести відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.

    Що передбачає законопроєкт №13025-1:

    • Неповнолітнім за вживання енергетиків або за участь у їхньому споживанні пропонується штраф 340–510 грн, а при повторному порушенні — 510–680 грн.

    • Якщо енергетики вживали діти віком 14–16 років, відповідальність нестимуть батьки: штраф 255–425 грн або громадські роботи (20–40 годин).

    • За повторне порушення для батьків — штраф 425–680 грн.

    Мета законопроєкту — зменшити споживання шкідливих напоїв серед неповнолітніх і запобігти проблемам зі здоров’ям, зокрема залежності від кофеїну та стимуляторів.

    У пояснювальній записці зазначається, що такі заходи мають сприяти формуванню здорових харчових звичок та зниженню ризику захворювань, пов’язаних із вживанням енергетиків.

  • Суд покарав уманського воєнкома штрафом за вимагання

    Суд покарав уманського воєнкома штрафом за вимагання

    Щоб «відмазатися» від армії, студент духовної академії звернувся до Уманського територіального центру комплектування. Та замість стандартної процедури, натрапив на схему: за відстрочку з нього вимагали 3000 доларів США. А коли заплатив — обіцяної відстрочки так і не побачив.

    Цю історію оприлюднили черкаські ЗМІ, посилаючись на рішення суду. Службовець ТЦК, якого визнали винним, відбувся штрафом у 51 тисячу гривень. Військове керівництво – мовчить, громадськість – обурена.

    Студент-семінарист звернувся до ТЦК, маючи на руках документи про навчання. Але замість того, щоб поставити штамп і оформити законну відстрочку, йому заявили: мовляв, не вистачає гербової та кутової печатки. Хоча такі деталі не мають стати підставою для відмови в реєстрації освітньої довідки.

    Далі — більше. Представник ТЦК натякнув: якщо хлопець не хоче прямо зараз поїхати на фронт, треба «домовитися». Ціна питання — 3000 доларів. За ці кошти йому пообіцяли не чіпати та видали лише військово-обліковий документ.

    Суд визнав працівника ТЦК винним у корупції. Проте замість реального строку або хоча б умовного покарання, призначили штраф — 51 тисяча гривень. Із доволі формулюванням: мовляв, врахували «обставини справи» та особу підсудного.

    Цей випадок — не виняток. В умовах воєнного стану та загальної мобілізації схеми з «відстрочками за гроші» перетворилися на окремий вид бізнесу. Релігійні, волонтерські, освітні установи — одна з найбільш «популярних» прикрить. Водночас покарання за корупцію в ТЦК часто закінчуються штрафами або умовними строками.

  • Що треба повідомляти ТЦК, щоб уникнути штрафу до 25 тисяч

    Що треба повідомляти ТЦК, щоб уникнути штрафу до 25 тисяч

    Після набуття чинності оновлених правил обліку військовозобов’язаних, українці зобов’язані повідомляти про зміну особистих даних не пізніше ніж за 7 днів. Інакше — штраф від 17 до 25,5 тисяч гривень.

    Про це нагадують юристи, а також самі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які фіксують зростання кількості порушень.

    Перелік змін, які мають бути внесені до реєстру військовозобов’язаних, є чітко визначеним. Зокрема, це:

    • зміна місця проживання (навіть у межах населеного пункту);

    • зміна сімейного стану (шлюб, розлучення, народження дітей);

    • нове місце роботи або звільнення;

    • здобуття або зміна рівня освіти;

    • встановлення або скасування інвалідності.

    За словами адвоката Романа Кичка, невчасне повідомлення про такі зміни може призвести до серйозних наслідків. Відповідальність — адміністративна, але сума штрафу вражає: від 17 000 до 25 500 гривень.

    Законом встановлений чіткий термін: 7 календарних днів із моменту зміни персональних даних. Цього часу достатньо, щоб особисто звернутись до ТЦК або скористатись електронними сервісами — наприклад, через мобільний додаток “Резерв+”. Винятків немає.

    Якщо штраф не сплатити добровільно — його розмір подвоюється, а стягнення передається на виконання держвиконавцям.

    Так. Сплата штрафу за порушення обліку не звільняє від мобілізаційного обов’язку. Більше того, ТЦК отримує підстави звернути увагу на порушника як на особу, яка уникає контакту з органами військового обліку.

    Вихід один — дотримуватись законодавства. Змінили адресу — повідомили. Одружилися — повідомили. Змінили місце роботи або захворіли — теж повідомили. І зробили це у визначений строк.

    Це не лише про штраф. Це — про формування реального мобілізаційного ресурсу країни в умовах війни.

  • Суд скасував штраф за неуточнення даних у ТЦК

    Суд скасував штраф за неуточнення даних у ТЦК

    В Україні створено ще один важливий юридичний прецедент — суд скасував штраф щодо громадянина, який мав чинну відстрочку від мобілізації та надав до ТЦК повний пакет документів із персональними даними. В рішенні суду прямо вказано: ТЦК не мав підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.

    Чоловік пройшов військово-лікарську комісію ще у 2022 році, після чого отримав законну відстрочку. До відповідної заяви він надав належно завірені копії документів, у яких містились актуальні облікові дані.

    30 травня 2024 року він з’явився до ТЦК за повісткою, проте представники територіального центру склали адміністративний протокол за нібито несвоєчасне уточнення персональних даних у період з 19 травня по 16 липня.

    Суду ТЦК доводив, що громадянин не звернувся особисто або не оновив свої дані через портал, але суд побачив інше.

    У рішенні суду чітко зазначено: перш ніж вимагати від громадянина особистого уточнення, ТЦК зобов’язаний використати всі можливості для електронного отримання даних. Це передбачено приміткою до статті 210 КУпАП.

    Суд підкреслив, що жодних доказів, що ТЦК справді намагався зв’язатися з іншими державними базами даних або використовував електронну інформаційну взаємодію, представлено не було.

    Також не встановлено жодних змін у персональних даних громадянина, які б вимагали уточнення — наприклад, зміни місця проживання, стану здоров’я чи іншої важливої інформації.

    Це рішення підтверджує важливу норму: громадяни не зобов’язані приходити до ТЦК особисто, якщо їхні дані вже подані й доступні через державні реєстри. Ба більше — саме на державні органи покладено обов’язок шукати інформацію всіма доступними способами.

    Для тисяч військовозобов’язаних це означає, що ТЦК не може штрафувати “на автоматі” — лише за умовою, що всі інші способи отримання інформації виявились недієвими.

    Юристи радять громадянам з відстрочками або іншими легальними підставами для несвоєчасного звернення зберігати всі документи і не боятися захищати свої права в суді.

    Примітка до статті 210 КУпАП може стати реальним щитом у справах, де штрафи накладаються без урахування електронних можливостей держави.

  • Дівчина у Тернополі принесла наркотики до школи

    Дівчина у Тернополі принесла наркотики до школи

    У Тернополі 15-річна школярка принесла до навчального закладу психотропну речовину. Пакунок із підозрілим порошком виявила інспекторка Служби освітньої безпеки після того, як інші учні звернули увагу на дивну поведінку дівчини й повідомили дорослих.

    Інцидент стався під час навчального дня. Після повідомлення школярів інспекторка провела перевірку, під час якої у рюкзаку дівчини знайшла пластиковий пакет із порошкоподібною речовиною. На місце викликали слідчо-оперативну групу. Речовину вилучили та направили на експертизу для встановлення точного складу.

    Дівчина відмовилася пояснити, де взяла наркотики та навіщо принесла їх до школи.

    Поліція Тернопільщини відкрила кримінальне провадження. Санкція статті, за якою кваліфіковано дії дівчини, передбачає:

    • штраф до 51 тисячі гривень,

    • виправні роботи на строк до двох років,

    • пробаційний нагляд до п’яти років,

    • обмеження волі на той самий термін.

    Окрім цього, правоохоронці склали адміністративний протокол на батьків неповнолітньої за неналежне виконання батьківських обов’язків. Їм загрожує штраф до 1 700 гривень.

  • «Міжнародний інвестиційний банк» Порошенка оштрафували за відмивання злочинних доходів

    «Міжнародний інвестиційний банк» Порошенка оштрафували за відмивання злочинних доходів

    Національний банк України наклав штраф на «Міжнародний інвестиційний банк» (МІБ), який належить Петру Порошенку, на суму 20,5 мільйонів гривень за серйозні порушення у сфері фінансового моніторингу. За інформацією регулятора, банк Порошенка не виконував належним чином свої обов’язки щодо перевірки клієнтів і подавав недостовірну інформацію, що могло сприяти відмиванню грошей, здобутих злочинним шляхом.

    Рішення НБУ було ухвалене в березні 2025 року після перевірки банківської установи, під час якої було виявлено численні порушення вимог законодавства щодо запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також порушення у сфері валютного законодавства та фінансування тероризму. Зокрема, банк не використовував ризик-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу та не дотримувався стандартів перевірки клієнтів.

    Крім того, в Україні вже неодноразово обговорювалися підозрілі фінансові операції «Міжнародного інвестиційного банку», зокрема махінації з коштами Фонду Порошенка, які використовувалися для купівлі державних облігацій. Це призводило до того, що державні кошти, які повинні були йти на потреби Збройних Сил України, фактично поверталися через відсотки від облігацій на рахунки Порошенка.

    Цей інцидент став черговим етапом у серії скандалів, що стосуються діяльності Петра Порошенка, зокрема, санкцій, введених проти нього в лютому 2025 року. Олігарха звинувачують у фінансуванні тероризму та сприянні незаконним операціям, зокрема, через спільні з Медведчуком махінації. За даними опитувань, більшість українців підтримує санкції проти Порошенка та інших фігурантів, вважаючи їх «заслуженими».

    Крім того, варто зазначити, що до введення санкцій, Порошенко вивів з України мільярди гривень, що додає ще більше підозр до його фінансової діяльності в умовах війни.