Daypolitico

Позначка: штучний інтелект

  • Прецедент у кібервійні: китайські хакери вперше використали автономний ШІ для атаки на енергетику Тайваню

    Прецедент у кібервійні: китайські хакери вперше використали автономний ШІ для атаки на енергетику Тайваню

    Група хакерів, пов’язаних із Китаєм, вперше задіяла повністю автономних ШІ-агентів для проведення повномасштабної кібератаки на критичну державну інфраструктуру та енергетичний сектор Тайваню.

    Ключові деталі та загрози автономних атак

    • Повна автономність: ШІ-агенти функціонують у режимі реального часу без прямого втручання оператора, самостійно скануючи мережі та виявляючи системні вразливості.
    • Викрадення доступів: Під час атаки алгоритми автономно знаходили й викрадали облікові дані та паролі урядовців для подальшого проникнення в закриті сегменти мережі.
    • Ціль атаки: Основного удару зазнали підприємства та об’єкти енергетичного сектору Тайваню.
    • Нова ера кіберзагрози: Використання автономного ШІ кардинально прискорює швидкість розгортання атак і робить їх виявлення традиційними системами захисту значно складнішим.

    З повідомлення про аналіз кібератаки:

    «Група пов’язаних із Китаєм хакерів задіяла ШІ-агентів, які в автономному режимі шукали вразливості, викрадали паролі чиновників та атакували енергетичний сектор Тайваню. Це перший випадок повномасштабної автономної атаки ШІ на державну інфраструктуру».

     

  • США ставлять світ перед вибором: Вашингтон вимагає визначитися між американським і китайським ШІ

    США ставлять світ перед вибором: Вашингтон вимагає визначитися між американським і китайським ШІ

    Глобальна боротьба США та Китаю за домінування у сфері штучного інтелекту переходить у нову фазу. Вашингтон готується фактично поставити десятки держав перед вибором: поглиблювати технологічну співпрацю зі Сполученими Штатами або одночасно брати участь у китайських ініціативах. Намагання залишитися одразу у двох таборах може завершитися виключенням із американської коаліції.

    Про це повідомляє Reuters, яке ознайомилося з проєктом листа Державного департаменту США. Документ адресований 35 країнам, що підписали влітку спільну заяву AI Opportunity, і містить доволі недвозначний сигнал: Вашингтон очікує від партнерів стратегічного вибору.

    У центрі протистояння опинилася американська ініціатива Pax Silica. Вона значно ширша, ніж просто співробітництво у сфері програмного забезпечення чи популярних генеративних моделей ШІ. Фактично йдеться про створення окремої екосистеми, яка повинна охопити весь технологічний ланцюг — від критично важливих мінералів та енергетики до виробництва напівпровідників, дата-центрів, обчислювальної інфраструктури та самих моделей штучного інтелекту.

    Pax Silica була запущена Сполученими Штатами у грудні 2025 року. За офіційним описом ініціативи, її завданням є створення безпечних, стійких та інноваційних ланцюгів постачання технологій, необхідних для нової епохи ШІ.

    І тепер Вашингтон, схоже, хоче провести чітку межу між учасниками цієї системи та технологічними партнерами Китаю.

    «Бути частиною всього — означає не бути частиною нічого», — йдеться у проєкті американського листа, який цитує Reuters. У Вашингтоні наголошують, що приєднання до Pax Silica — не просто символічна участь у міжнародній організації, а певне зобов’язання, яке може бути несумісним з участю в конкуруючих структурах.

    Водночас Reuters застерігає: поки йдеться саме про проєкт документа. Агентству не вдалося встановити, коли його планують розіслати країнам, а остаточний текст ще може змінитися. Тому говорити про вже висунутий формальний «ультиматум» наразі було б передчасно.

    За що насправді борються США

    Масштаб Pax Silica добре демонструє, чому ця історія виходить далеко за межі дипломатії.

    Після саміту 2026 року кількість підписантів декларації Pax Silica сягнула 24. Серед них — США, Австралія, Фінляндія, Індія, Ізраїль, Японія, Норвегія, Катар, Південна Корея, Сінгапур, Швеція, Філіппіни, ОАЕ, Велика Британія, а також низка нових партнерів, включно з Німеччиною, Нідерландами та Казахстаном.

    Ще ширшим є коло країн, які підтримали AI Opportunity Statement. За даними Держдепартаменту, до нього увійшли близько трьох десятків економік, серед яких Аргентина, Вірменія, Австралія, Бахрейн, Чилі, Данія, Естонія, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Казахстан, Нідерланди, Нова Зеландія, Польща, Португалія, Південна Корея, Туреччина, ОАЕ та Велика Британія.

    Логіка США зрозуміла: сучасний штучний інтелект неможливо розвивати лише за допомогою алгоритмів.

    Потрібні надпотужні чипи, величезні дата-центри, стабільне енергопостачання, критичні мінерали, високотехнологічне виробництво, фахівці та колосальні обчислювальні ресурси.

    Контроль над цими ланцюгами стає таким самим стратегічним ресурсом, яким у попередні десятиліття були нафта, газ або транспортні маршрути.

    Reuters зазначає, що, вимагаючи від партнерів визначитися, США сподіваються обмежити доступ Китаю до ресурсів, необхідних для створення дедалі потужніших систем ШІ, які можуть забезпечити не лише економічні, а й військові переваги.

    Китай уже створив власну відповідь

    Пекін тим часом будує альтернативну систему.

    У липні в Шанхаї було офіційно створено World Artificial Intelligence Cooperation Organization — Всесвітню організацію співробітництва у сфері штучного інтелекту, або WAICO.

    За інформацією Міністерства закордонних справ Китаю, угоду про створення організації підписали представники 29 держав. Штаб-квартира структури розташовуватиметься в Шанхаї. Серед країн-засновниць китайська сторона називає, зокрема, Казахстан, Лаос, Пакистан, Росію та Індонезію.

    Сі Цзіньпін представив нову організацію як платформу для глобального управління штучним інтелектом і співробітництва, особливо з державами Глобального Півдня.

    Пекін також пообіцяв протягом наступних п’яти років надати країнам, що розвиваються, 5 тисяч місць у програмах навчання та семінарах у сфері ШІ, а також створювати міжнародні центри співпраці з ASEAN, Африканським союзом, Лігою арабських держав, BRICS та іншими об’єднаннями.

    Таким чином, США та Китай дедалі очевидніше формують не просто конкуруючі технологічні компанії, а дві міжнародні екосистеми.

    І це принципова відмінність.

    Казахстан опинився одразу у двох таборах

    Найпоказовішим прикладом став Казахстан.

    25 червня 2026 року Астана офіційно приєдналася до Pax Silica та AI Opportunity Partnership. Казахстанська влада пояснювала рішення можливістю залучити інвестиції, отримати технології та розвивати переробку критичних мінералів, високотехнологічне виробництво, дата-центри та власну ШІ-інфраструктуру.

    А вже в липні представник Казахстану підписав у Шанхаї угоду про створення китайської WAICO.

    Reuters називає Казахстан єдиною відомою на цей момент державою, яка приєдналася до обох ініціатив. Саме така ситуація і викликала занепокоєння Вашингтона.

    Для Астани це зрозуміла зовнішньополітична стратегія: країна географічно розташована між Росією та Китаєм, одночасно намагаючись розширювати співпрацю із Заходом. Крім того, Казахстан володіє значними запасами ресурсів і хоче перейти від ролі постачальника сировини до виробництва технологічної продукції з високою доданою вартістю.

    Але саме можливість такого балансування США тепер, схоже, прагнуть суттєво обмежити.

    ШІ перетворюється на питання національної безпеки

    Причина жорсткішого американського підходу полягає ще й у тому, що штучний інтелект дедалі менше сприймається лише як комерційна технологія.

    Передові моделі можуть використовуватися для військового планування, розвідки, аналізу супутникових даних, кібероперацій, автономних систем, наукових досліджень та розроблення нових технологій.

    Тому боротьба за ШІ фактично перетворюється на боротьбу за промислову та військово-технологічну перевагу наступних десятиліть.

    Особливу роль відіграють напівпровідники. Без сучасних прискорювачів неможливо навчати найбільші моделі, а їхнє виробництво залежить від складного міжнародного ланцюга компаній, обладнання, матеріалів і технологій.

    Pax Silica якраз і намагається об’єднати союзників США навколо такого ланцюга — від сировини до готової ШІ-інфраструктури.

    Світ може розділитися на два технологічні блоки

    Якщо Вашингтон реалізує підхід, описаний Reuters, наслідки можуть виявитися значно ширшими, ніж виключення окремих держав з однієї міжнародної ініціативи.

    Перед країнами постане питання, чи можна надалі одночасно користуватися американськими технологіями, залучати китайські інвестиції, будувати дата-центри з різними партнерами та співпрацювати з обома технологічними екосистемами.

    Для багатьох держав такий вибір буде складним. Китай є одним із найбільших торговельних партнерів світу та пропонує доступні технологічні рішення, тоді як США разом із союзниками контролюють значну частину найбільш передових технологій, необхідних для розвитку ШІ.

    Саме тому нинішня суперечка може стати одним із перших етапів значно масштабнішого процесу — формування двох паралельних технологічних блоків із власними чипами, дата-центрами, моделями ШІ, стандартами безпеки та правилами обміну технологіями.

    І якщо раніше держави могли намагатися співпрацювати одночасно з Вашингтоном і Пекіном, тепер США дають зрозуміти, що простір для такого маневру може скоротитися.

    Поки американський лист залишається проєктом, тому остаточні правила гри ще не визначені. Однак сам факт появи документа демонструє важливий зсув: глобальна гонка штучного інтелекту дедалі більше перетворюється з конкуренції компаній на геополітичне протистояння держав. А наступним питанням стає вже не тільки те, хто створить найпотужніший ШІ, а й на чиєму боці опиниться решта світу.

  • Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Міністерство цифрової трансформації України визначило низку пріоритетних напрямів роботи, які охоплюють розвиток військової цифрової екосистеми, мобільного зв’язку, державних послуг та штучного інтелекту. Частину запланованих змін громадяни зможуть відчути безпосередньо через застосунок «Дія», водночас окремі проєкти стосуватимуться військовослужбовців та функціонування цифрової інфраструктури держави.

    Про це йдеться в інтерв’ю міністерки цифрової трансформації Оксани Ферчук порталу DOU.

    Одним із ключових напрямів, за словами Ферчук, залишається розвиток військової технологічної екосистеми Brave1. Окремий акцент у відомстві роблять на цифровізації всього шляху людини — від моменту, коли вона набуває статусу військовозобов’язаного, до проходження служби та подальшого отримання статусу ветерана.

    Одним із компонентів цієї системи має стати психологічна підтримка військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про створення цифрових інструментів для психологічного тестування та подальшої підтримки військових. Таким чином, у Мінцифри хочуть використовувати цифрові рішення не лише для адміністративних процедур, а й для супроводу військовослужбовців під час проходження служби.

    Ще одним важливим напрямом стане цифровізація роботи навчальних центрів. За задумом міністерства, спеціальна система має допомагати інструкторам та викладачам вести навчальні програми, фіксувати результати підготовки військовослужбовців та оцінювати їхні навички.

    Система також повинна давати можливість формувати характеристику військовослужбовця після завершення навчання та рекомендувати його для подальшого проходження служби за відповідним напрямом. Таким чином, цифрові дані про результати підготовки можуть використовуватися для більш точного визначення того, на якій посаді або за якою спеціальністю людина буде найбільш ефективною.

    Окремо Мінцифри працює над автоматизацією рекрутингу до Сил оборони. За словами Ферчук, після червня 2026 року відомство зафіксувало зростання зацікавленості цивільних громадян у вакансіях в армії. Автоматизація має спростити пошук відповідної посади та зробити процес взаємодії між кандидатами й військовими структурами більш цифровим.

    Водночас одним із головних цивільних напрямів роботи міністерства залишається стабільність мобільного зв’язку та доступу до інтернету. В умовах війни та регулярних атак на українську інфраструктуру питання безперебійної роботи цифрових сервісів набуває особливого значення.

    У Мінцифри планують не лише підтримувати вже наявну інфраструктуру, а й створювати резервні рішення для державних сервісів. Паралельно відомство працює над впровадженням нових технологій зв’язку, серед яких 5G та Direct to Cell.

    Технологія Direct to Cell дозволяє забезпечувати зв’язок із сумісними мобільними пристроями безпосередньо через супутникову інфраструктуру. Для України розвиток такого напрямку може мати додаткове значення через необхідність забезпечувати зв’язок у випадках пошкодження наземної інфраструктури або перебоїв у роботі мобільних мереж.

    Ферчук зазначила, що перед міністерством одночасно стоять два завдання — зберегти працездатність уже створеної інфраструктури за умов обмежених ресурсів та продовжувати будувати нову.

    Зміни очікуються і в системі державних електронних послуг. За інформацією Мінцифри, наразі оцифровано та трансформовано менш ніж половину всіх державних послуг. Водночас відомство планує продовжувати цей процес і до кінця 2026 року запустити низку нових сервісів.

    Зокрема, йдеться про електронну чергу для водіїв легкових автомобілів та електронний європротокол. Ці сервіси мають перевести частину процедур, які нині потребують взаємодії з державними установами, у цифровий формат.

    Втім, найбільш помітною потенційною зміною може стати трансформація самої логіки роботи «Дії». У Мінцифри розглядають можливість переходу від моделі, за якої громадянин самостійно шукає необхідну послугу, до більш проактивної взаємодії.

    Тобто держава в майбутньому може самостійно пропонувати людині послугу, якщо вже має відповідну інформацію про її життєву ситуацію. Наприклад, якщо система знає, що людина навчається або отримала певний статус, вона потенційно зможе запропонувати пов’язані з цим можливості чи державні сервіси.

    Такий підхід фактично означатиме перехід від цифровізації окремих послуг до побудови більш автоматизованої взаємодії між громадянином і державою. Водночас Ферчук наголосила, що Мінцифри ще має оцінити реакцію суспільства на таку модель та визначити, наскільки швидко вона зможе стати звичною для користувачів.

    Окремо міністерство планує вдосконалити систему оповіщення про повітряні тривоги. Мета змін полягає в тому, щоб повідомлення були більш інформативними, а люди могли краще розуміти, через яку саме загрозу оголошено тривогу.

    У відомстві зазначають, що цей напрям з’явився в зоні відповідальності Мінцифри відносно нещодавно. Очікується, що оновлення системи допоможе зробити інформування населення зрозумілішим і точнішим.

    Ще одним масштабним проєктом є розвиток штучного інтелекту. Мінцифри очікує до кінця 2026 року отримати першу тестову версію національної великої мовної моделі — LLM.

    Йдеться про модель, адаптовану до української мови та українського контексту. За попередньою інформацією, її створюють на базі Gemma 3 від Google, яку планують адаптувати з урахуванням української мовної специфіки, локального контексту та історико-культурних особливостей України.

    До проєкту також залучений «Київстар», який відповідає за технічну інфраструктуру, фінансування та організаційні процеси. У перспективі така модель може використовуватися для роботи з українськомовним контентом та державними цифровими рішеннями.

    Таким чином, заявлені Мінцифри пріоритети охоплюють одразу кілька сфер — від військового рекрутингу та психологічної підтримки військових до мобільного зв’язку, «Дії», системи оповіщення та штучного інтелекту. Частина цих проєктів має бути реалізована вже до кінця 2026 року, а окремі технологічні рішення можуть визначити подальший розвиток української цифрової держави.

  • Bolt зайшов прямо в ChatGPT: українці вже можуть планувати поїздки через ШІ

    Bolt зайшов прямо в ChatGPT: українці вже можуть планувати поїздки через ШІ

    Сервіс міської мобільності Bolt запустив інтеграцію з ChatGPT, яка дозволяє користувачам в Україні та низці європейських країн готувати поїздку просто у розмові з чатботом. Тепер можна запитати орієнтовну вартість маршруту, порівняти доступні категорії автомобілів, уточнити місце посадки та передати сформоване замовлення у застосунок Bolt. Остаточне підтвердження і оплата поки що відбуваються саме в мобільному застосунку, однак компанія планує піти далі й додати можливість оплачувати поїздки безпосередньо через ChatGPT.

    Про запуск в Україні повідомила компанія Bolt. Інтеграція стала доступною одночасно у країнах Європейського Союзу, Великій Британії, Швейцарії, Норвегії, Україні та Азербайджані. Аналогічний запуск уже підтвердили європейські профільні видання.

    Для користувача механіка виглядає максимально просто. Після підключення відповідного плагіна Bolt у ChatGPT можна сформулювати запит звичайною мовою — наприклад, попросити порахувати вартість поїздки до залізничного вокзалу або підготувати Bolt до певної адреси.

    ChatGPT передасть запит інтеграції, покаже доступні варіанти та допоможе підготувати параметри маршруту. Коли користувач визначиться, дані відкриються у Bolt, де й потрібно буде остаточно підтвердити виклик автомобіля.

    Це ще не повноцінне замовлення таксі всередині ChatGPT

    Попри гучне формулювання про бронювання через ChatGPT, є важливе уточнення: сьогодні користувач усе ще не може пройти весь шлях від запиту до оплати, не залишаючи чат.

    Інтеграція фактично бере на себе підготовчий етап.

    Вона може допомогти визначити маршрут, показати попередню ціну, порівняти категорії автомобілів, оцінити час прибуття водія та підібрати зручну точку посадки. Після цього дані передаються до застосунку Bolt.

    Саме там користувач підтверджує замовлення та обирає спосіб оплати.

    Це відповідає і звичайній логіці сервісу Bolt: безпосередньо в його застосунку пасажир вказує пункт призначення, за потреби додає зупинки, обирає категорію й лише після цього підтверджує поїздку.

    Тому поки що ChatGPT варто сприймати як новий «вхід» до сервісу Bolt, а не як повну заміну його застосунку.

    Наступний крок — оплата прямо у ChatGPT

    Найцікавішою частиною плану є саме наступний етап інтеграції.

    Bolt повідомляє, що пізніше у 2026 році хоче дати користувачам можливість не лише готувати маршрут у чаті, а й завершувати оплату безпосередньо в ChatGPT.

    Якщо це буде реалізовано, взаємодія виглядатиме вже значно ближче до класичного AI-агента: користувач просто повідомляє, куди хоче їхати, а система самостійно виконує більшість технічних кроків.

    Саме в цьому напрямку зараз розвивається екосистема ChatGPT. Після оновлення структури інтеграцій у липні 2026 року зовнішні сервіси в ChatGPT працюють через плагіни, які можуть містити застосунки та інші інструменти для виконання конкретних дій. Такі застосунки можуть не лише шукати інформацію, а й виконувати зовнішні дії від імені користувача, якщо він надав необхідні дозволи.

    Саме ця архітектура робить можливими сценарії, коли чат поступово перетворюється з довідкового сервісу на інтерфейс для взаємодії з реальними послугами.

    ChatGPT може навіть підказати, де краще сісти в авто

    Однією з менш очевидних функцій нової інтеграції є підбір точки посадки.

    Для великих вокзалів, аеропортів, торгових центрів чи складних транспортних розв’язок це може мати практичне значення. Замість того щоб вручну пересувати позначку на карті та шукати, де водій реально зможе зупинитися, система може запропонувати оптимальніший варіант.

    Bolt пояснює це як спосіб скоротити час очікування та зробити зустріч пасажира з водієм простішою. Європейські видання, які описували запуск, також зазначають, що ChatGPT може показувати приблизний час прибуття автомобіля та порівнювати категорії поїздок.

    Водночас попередня ціна не є гарантованою.

    У Bolt діє динамічне ціноутворення: якщо попит перевищує кількість доступних водіїв — наприклад, у годину пік, під час великих заходів або складних погодних умов — тарифи можуть змінюватися. Тому сума, яку користувач побачив під час планування в ChatGPT, потенційно може відрізнятися від фінальної ціни у застосунку.

    Bolt запустив функцію не лише для України

    Особливість релізу полягає в його масштабі.

    Інтеграцію не тестують спочатку в одному місті чи окремій країні. Bolt запустив можливість одразу на великій групі своїх ринків — у ЄС, Великій Британії, Швейцарії, Норвегії, Україні та Азербайджані.

    У компанії наголошують, що це перший настільки широкий запуск для великого європейського ride-hailing сервісу через ChatGPT.

    Для Bolt масштаб має особливе значення.

    Компанія працює вже у більш ніж 50 країнах і 850 містах, а її платформою користувалися понад 200 млн клієнтів. Bolt також повідомляє про більш ніж 4,5 млн партнерів — водіїв, кур’єрів і ресторанів.

    Тобто інтеграція ChatGPT отримує не експериментальний стартап із кількома тисячами користувачів, а один із найбільших сервісів міської мобільності у Європі.

    Чому Bolt взагалі пішов у ChatGPT

    За новою функцією стоїть значно більший тренд.

    Технологічні компанії поступово переходять від генеративного ШІ, який переважно відповідає на запитання та створює контент, до агентського ШІ, здатного виконувати послідовність дій.

    Раніше користувач сам мав відкрити застосунок, знайти адресу, перевірити маршрут, вибрати тариф і натиснути кнопку бронювання.

    У новій моделі він формулює лише мету: «Мені потрібно до вокзалу».

    Система повинна сама визначити, які дії необхідні для її виконання.

    Саме тому транспорт, бронювання готелів, ресторанів, покупки та доставка стають одними з найбільш очевидних сфер для розвитку AI-агентів.

    OpenAI прямо описує застосунки в ChatGPT як інтеграції, які можуть підключати зовнішні інструменти та виконувати дії, а не лише повертати інформацію.

    Бізнес масово експериментує з AI-агентами

    2026 рік уже став одним із переломних для корпоративного ШІ.

    За даними глобального опитування PwC серед 4454 керівників компаній у 95 країнах, лише 12% CEO повідомили, що використання ШІ вже одночасно дало їм і зростання доходів, і зниження витрат.

    Ще третина керівників бачить хоча б один із цих позитивних ефектів, тоді як 56% поки не отримали суттєвої фінансової віддачі.

    Це добре показує нинішню фазу ринку: технології розвиваються дуже швидко, але їхнє реальне масштабування лише починається.

    Gartner водночас попереджає, що автономність AI-агентів створює нові проблеми з безпекою та управлінням. Компанія прогнозує, що вже до 2027 року близько 40% підприємств можуть знизити рівень автономності або взагалі відмовитися від частини автономних агентів через проблеми з контролем та governance.

    Тому інтеграція Bolt показова ще й тим, що компанія на першому етапі залишає фінальне підтвердження поїздки за людиною.

    Користувач усе ще контролює фінальне рішення

    Саме ця деталь може бути ключовою з погляду безпеки.

    ChatGPT не повинен самостійно замовляти автомобіль на неправильну адресу або списувати гроші через невірно зрозумілий запит.

    Сьогодні система передає параметри в Bolt, але користувач бачить їх перед підтвердженням.

    Таким чином, ШІ виконує роль асистента, а не повністю автономного агента.

    Це особливо важливо в транспорті, де помилка може означати не просто невдалу відповідь у чаті, а неправильно вказану точку посадки, зайві витрати чи затримку перед поїздом або літаком.

    Подібний підхід — коли AI готує дію, але людина її остаточно підтверджує — зараз залишається одним із найбільш практичних способів запровадження агентських систем.

    Для України функція має окреме значення

    Україна увійшла до першої хвилі запуску одночасно з великими ринками ЄС і Великої Британії.

    Це показово ще й через популярність самого ChatGPT серед українців.

    За даними, які наводить Forbes Ukraine із посиланням на дослідження Webpromo, застосунок ChatGPT посів друге місце за кількістю завантажень в App Store і Google Play в Україні у першому півріччі 2026 року.

    ШІ-сервіси також увійшли до провідних категорій за споживчими витратами: серед популярних продуктів називали ChatGPT, Claude, Grok та інші сервіси з генеративним ШІ.

    Тому для Bolt інтеграція потенційно відкриває ще один великий канал залучення клієнтів — користувачеві більше не обов’язково починати свій маршрут саме з відкриття застосунку таксі.

    Застосунки поступово можуть стати «невидимими»

    Саме це може бути найважливішим довгостроковим наслідком подібних інтеграцій.

    Зараз користувач відкриває окремий застосунок майже для кожної дії: Bolt — для поїздки, сервіс бронювання — для готелю, доставку — для їжі, банкінг — для платежу.

    Агентські системи пропонують іншу модель: людина залишається в одному чаті, а сам асистент звертається до необхідних сервісів.

    У такому сценарії бренди нікуди не зникають, однак їхні мобільні застосунки поступово перестають бути єдиним основним інтерфейсом взаємодії з клієнтом.

    Bolt фактично одним із перших великих сервісів міської мобільності в Європі почав перевіряти цю модель у масштабі.

    Поки що революція виглядає досить буденно: ChatGPT рахує приблизну ціну, допомагає вибрати місце посадки й перекидає користувача в Bolt.

    Але наступний етап — оплата і підтвердження послуги безпосередньо в чаті — вже набагато ближчий до світу, де користувач не «відкриває застосунки», а просто говорить ШІ, що йому потрібно зробити.

  • Brave1 різко посилив публічну активність одразу після ракетного удару по виставці безпілотників під Києвом

    Brave1 різко посилив публічну активність одразу після ракетного удару по виставці безпілотників під Києвом

    Після удару по виставці безпілотників 24 липня Brave1 різко наростив публічну комунікацію. За словами співрозмовника, знайомого з внутрішньою роботою оборонно-технологічного кластера, ця інформаційна активність не була випадковою. Її завданням стало зміщення суспільної уваги з трагедії та виниклих репутаційних ризиків на досягнення української оборонної екосистеми.

    У наступні дні платформа практично щодня публікувала повідомлення про нові успіхи: розповідала про рекордні обсяги закупівель через Brave1 Market, демонструвала результати бойового застосування розробок учасників кластера, оголосила про спільну грантову програму з НАТО та підкреслювала лідерство України в розвитку «етичного» штучного інтелекту для військової сфери. При цьому сам удар по полігону та можливий зв’язок платформи з виставкою Brave1 публічно не коментував.

    Інформаційний вакуум швидко заповнили інші учасники. Російська сторона практично одразу почала стверджувати, що саме Brave1 виступав організатором заходу, а відповідальність намагалася поширити і на віце-прем’єра Михайла Федорова. Українська влада подібних заяв не робила. Більше того, українські та західні ЗМІ пов’язують організацію виставки з асоціацією Armada та її керівником Василем Гончаруком, якого пізніше заарештували у справі про халатність.

    24 липня російські балістичні ракети вдарили по приватному полігону в Капітанівці. Загинули не менше десяти осіб, близько ста отримали поранення. Москва офіційно заявила, що метою стала демонстрація українських та іноземних безпілотників. Володимир Зеленський назвав проведення відкритої виставки в умовах постійної загрози ударів «дорогою помилкою». Слідство зараз з’ясовує, чому організатори зібрали на одній площадці сотні військових, представників спецслужб і виробників озброєнь, маючи укриття лише на кілька десятків осіб.

    Для Brave1 ця історія виявилася особливо чутливою. Створена у 2023 році державна платформа за участю Мінцифри, Міноборони та інших відомств до середини 2026 року стала одним із ключових елементів української системи підтримки оборонних інновацій. В екосистемі зареєстровані тисячі проєктів, а через маркетплейс Brave1 Market військові підрозділи закуповують обладнання, використовуючи систему бойових балів. Для такої структури довіра — один із головних ресурсів, оскільки від неї залежать не лише відносини з українськими розробниками та військовими, а й міжнародне фінансування.

    Саме тому інформаційна стратегія, обрана після трагедії, виглядала показовою. Уже 28 липня Brave1 спільно з Міноборони повідомив про рекордні червневі закупівлі через Brave1 Market — понад ніж на 110 млн доларів (понад 5 млрд грн) дронів, наземних роботизованих комплексів і засобів радіоелектронної боротьби, а також про скорочення термінів поставок до восьми днів. Практично одночасно з’явилися повідомлення про успішне застосування нових керованих боєприпасів, запуск спільної грантової програми з НАТО та розвиток технологій «етичного» військового штучного інтелекту. Жодна з цих публікацій не торкалася подій у Капітанівці. Натомість вони формували зовсім інший інформаційний порядок денний — про технологічні досягнення, міжнародну підтримку та зростання оборонної галузі.

    Основний репутаційний удар у підсумку припав на організаторів виставки. Василь Гончарук став фігурантом кримінального провадження, проте наслідки цієї історії можуть виявитися значно ширшими за одне розслідування. Російська інформаційна кампанія вже намагається поширити відповідальність на все коло проєктів, пов’язаних із Михайлом Федоровим і розвитком українських оборонних технологій. Навіть якщо подібні твердження не підтверджуються офіційними даними, сама спроба сформувати таку асоціацію створює додаткові репутаційні ризики для всієї екосистеми.

     

  • Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Європейська оборонно-технологічна компанія Helsing, яка постачає Україні тисячі ударних безпілотників із системами штучного інтелекту, призначила нового керівника українського напряму. Керуючим директором Helsing в Україні став колишній посол України в Канаді, дипломат, журналіст, тричі народний депутат і колишній заступник міністра оборони Андрій Шевченко.

    На новій посаді він відповідатиме за розвиток діяльності компанії в Україні, розширення місцевої команди, взаємодію з українськими військовими та реалізацію спільних оборонних проєктів. Призначення відбувається у момент, коли Helsing значно нарощує виробничі можливості та намагається перетворитися на одного з головних європейських розробників автономних ударних систем.

    Про призначення повідомили представники компанії та профільне видання Defender Media. Співзасновник Helsing Гундберт Шерф заявив, що досвід Шевченка у державному управлінні, дипломатії та оборонній сфері має допомогти компанії перейти до нового етапу роботи в Україні.

    За словами Шерфа, Україна залишається одним із ключових напрямів Helsing, оскільки саме український фронт демонструє, наскільки швидко змінюється сучасна війна та яку роль у ній відіграють програмне забезпечення, безпілотники, штучний інтелект і засоби протидії радіоелектронній боротьбі.

    Сам Андрій Шевченко зазначив, що повномасштабна війна показала вирішальне значення швидкого впровадження нових технологій у війську.

    «Helsing належить до компаній, які відіграють провідну роль у технологічній трансформації оборонної сфери», — заявив він.

    Хто такий Андрій Шевченко

    Новий керівник Helsing в Україні має тривалий досвід у політиці, дипломатії, медіа та оборонному управлінні.

    Професійну кар’єру Шевченко розпочинав як журналіст. Він працював у газетах і на телебаченні, був одним із засновників «5 каналу», а також обіймав посаду віцепрезидента Національної телекомпанії України.

    У 2006 році Шевченко вперше став народним депутатом. Загалом він тричі обирався до Верховної Ради України, де працював над питаннями свободи слова, інформаційної політики, медіа та міжнародних відносин.

    У 2015–2021 роках він був надзвичайним і повноважним послом України в Канаді. У цей самий період, із 2017 до 2021 року, представляв Україну при Міжнародній організації цивільної авіації ICAO.

    У 2023 році Андрій Шевченко працював заступником міністра оборони України та займався, зокрема, питаннями європейської інтеграції. У Helsing розраховують, що поєднання дипломатичного досвіду, розуміння українського державного сектору та роботи в Міністерстві оборони допоможе йому координувати складні оборонні проєкти.

    Що відомо про Helsing

    Helsing заснували в Німеччині у 2021 році підприємець Торстен Рейл, колишній чиновник Міністерства оборони Німеччини Гундберт Шерф і фахівець зі штучного інтелекту Ніклас Кьолер.

    Компанія позиціонує себе як оборонного розробника нового типу, який поєднує автономні платформи, серійне виробництво та програмне забезпечення на основі штучного інтелекту.

    Helsing розробляє системи для повітряного, наземного й морського середовищ. Серед її продуктів — ударний безпілотник HX-2, підводний автономний апарат SG-1, платформа для планування та управління операціями Altra, а також проєкт автономного бойового літака CA-1 Europa.

    Компанія наголошує, що її системи створюються для інтеграції сенсорів, розвідки та ударних платформ у єдину мережу, де штучний інтелект допомагає швидше аналізувати обстановку й ухвалювати рішення.

    В Україні Helsing працює з початку 2024 року. Компанія співпрацює з українською оборонною промисловістю, військовими підрозділами та технологічними командами, які випробовують системи в реальних бойових умовах.

    Тисячі ударних дронів для України

    У лютому 2025 року Helsing оголосила про виробництво 6 тисяч ударних безпілотників HX-2 для України. Цей контракт доповнив попереднє замовлення на 4 тисячі дронів HF-1, які компанія постачала у співпраці з українською промисловістю.

    Таким чином, публічно оголошений портфель постачань Helsing для України сягнув 10 тисяч ударних безпілотників двох типів.

    HX-2 — це електричний ударний дрон із Х-подібним крилом і заявленою дальністю польоту до 100 кілометрів. Він має бортові алгоритми штучного інтелекту, які повинні допомагати дрону продовжувати виконання завдання навіть в умовах втрати супутникового сигналу або активної роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Дрони HX-2 також можуть працювати групами через програмну платформу Altra. За задумом розробників, один оператор може контролювати одразу кілька безпілотників, координуючи розвідку та ураження визначених цілей.

    Для масового виробництва HX-2 Helsing відкрила на півдні Німеччини спеціальне підприємство RF-1. Початкова потужність заводу становила понад тисячу безпілотників на місяць. Точне розташування виробничого майданчика не розкривають із міркувань безпеки.

    Дрони проходили перевірку українським фронтом

    На початку 2026 року навколо HX-2 виникла дискусія після повідомлень про технічні труднощі під час окремих випробувань. ЗМІ писали, що Україна могла призупинити нові замовлення через проблеми із запуском, зв’язком та автономною навігацією.

    Helsing заперечила твердження про фактичну відмову України від системи. У компанії заявили, що HX-2 успішно пройшов фронтові випробування, був допущений до використання та внесений до централізованої системи замовлень української армії.

    За даними Helsing, підрозділ, який тестував систему, після випробувань подав запит на понад тисячу додаткових дронів. Компанія також повідомила, що на початку 2026 року постачала Україні по кілька сотень HX-2 щомісяця.

    Водночас точні результати бойового застосування, кількість доставлених апаратів і відсоток успішних уражень повністю не розкриваються. Представники Helsing повідомляли, що від початку 2026 року українські Сили оборони отримали «тисячі дронів зі штучним інтелектом».

    У профільних публікаціях також наводилися заяви компанії про приблизно 70-відсоткову ефективність її систем в Україні. Однак такі цифри залежать від умов застосування, типу цілей, інтенсивності радіоелектронної боротьби та методики підрахунку.

    Helsing розширює співпрацю з українськими виробниками

    Компанія не обмежується постачанням готових дронів із Німеччини. Helsing розвиває партнерства з українськими оборонними підприємствами та заявляє про намір поєднувати європейський капітал із бойовим досвідом українських інженерів.

    Зокрема, Helsing домовилася про співпрацю з українською компанією Culver Aerospace. Партнери планують спільно розробляти й виробляти далекобійні ударні безпілотники в Німеччині. Helsing має фінансувати масштабування виробництва та інтегрувати власні програмні рішення.

    Для України такі проєкти важливі не лише через кількість поставленої техніки. Українські військові отримують можливість впливати на вдосконалення систем, надавати розробникам інформацію про реальні умови фронту та швидко адаптувати обладнання до нових російських засобів протидії.

    Компанія залучила ще $1,8 мільярда

    Призначення Шевченка збіглося з новим великим інвестиційним раундом Helsing. 13 липня компанія оголосила про залучення 1,8 мільярда доларів у межах раунду Series E.

    Після угоди оцінка Helsing, за даними Defender Media, сягнула приблизно 18 мільярдів доларів. Отримані кошти компанія планує спрямувати на прискорення розробки нових платформ зі штучним інтелектом, розширення виробництва автономних систем та інтеграцію технологій у збройні сили партнерських держав.

    Фактично Helsing стає одним із найдорожчих оборонних стартапів Європи. Її зростання відбувається на тлі різкого збільшення військових бюджетів країн НАТО та попиту на дешевші масові системи, здатні працювати разом із традиційною авіацією, артилерією та бронетехнікою.

    Чому призначення важливе для України

    Поява окремого керуючого директора в Україні свідчить, що Helsing розглядає український напрям як довгостроковий, а не лише як тимчасовий ринок збуту.

    Перед Андрієм Шевченком стоятиме завдання координувати відносини з державними органами, військовими підрозділами, виробниками та технологічними командами. Також він може бути залучений до локалізації виробництва, пошуку партнерів і масштабування спільних розробок.

    Україна сьогодні є одним із головних центрів розвитку безпілотних технологій. Системи, які в інших країнах роками проходили б полігонні випробування, на українському фронті змінюються протягом кількох тижнів або навіть днів.

    Саме тому європейські оборонні компанії дедалі активніше створюють українські представництва та залучають фахівців із досвідом роботи у військовому й державному секторах.

    Призначення колишнього посла та заступника міністра оборони має допомогти Helsing краще орієнтуватися в українській системі оборонних закупівель і швидше реагувати на потреби фронту. Для України ж посилення присутності компанії може означати нові поставки ударних систем, інвестиції у спільне виробництво та глибшу інтеграцію українського бойового досвіду в європейську оборонну промисловість.

  • Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія продовжує масштабну модернізацію власних Збройних сил, адаптуючи їх до нових викликів сучасної війни. На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій та зростання ролі дронів у військових конфліктах Сили оборони країни запускають комплексну програму підготовки особового складу до використання сучасних протидронових систем. Уже цієї осені спеціальне навчання розпочнуть кадрові військовослужбовці, а з наступного року нову програму інтегрують у підготовку призовників. Таким чином Фінляндія прагне створити багаторівневу систему захисту від безпілотників, які дедалі частіше стають одним із головних інструментів ведення війни. Про це повідомляє Yle.

    У фінських Силах оборони зазначають, що досвід останніх років кардинально змінив підходи до забезпечення національної безпеки. Безпілотники вже давно перестали бути допоміжним елементом бойових дій і сьогодні використовуються практично для всіх видів військових операцій — від розвідки та коригування артилерійського вогню до високоточних ударів по техніці, складах боєприпасів, командних пунктах і критичній інфраструктурі.

    Особливо уважно у Фінляндії аналізують перебіг повномасштабної війни Росії проти України, яка фактично стала найбільшим полігоном для випробування сучасних безпілотних технологій. Саме український досвід переконав багато європейських держав у тому, що захист від дронів необхідно розвивати так само активно, як і традиційну систему протиповітряної оборони.

    У зв’язку з цим фінське військове командування ухвалило рішення розгорнути системну програму підготовки військових до використання спеціальних засобів боротьби з безпілотними літальними апаратами.

    Як пояснюють у Силах оборони Фінляндії, нові протидронові комплекси мають низку важливих переваг. Вони порівняно прості в експлуатації, швидко освоюються військовослужбовцями, можуть застосовуватися без тривалої спеціальної підготовки та водночас залишаються значно дешевшими, ніж використання класичних систем протиповітряної оборони для боротьби з невеликими безпілотниками.

    Саме економічна ефективність сьогодні стає одним із ключових критеріїв. Знищення недорогого безпілотника дорогою ракетою ППО дедалі частіше визнається невиправданим, тому військові різних країн шукають альтернативні засоби нейтралізації таких цілей.

    За словами інспектора протиповітряної оборони полковника Мано-Мікаеля Нокелайнена, перший етап навчань стартує вже восени цього року.

    Насамперед новітні комплекси почнуть освоювати кадрові військовослужбовці, які проходитимуть практичну підготовку із застосування різних засобів боротьби з безпілотниками.

    Під час навчань військові відпрацьовуватимуть повний цикл протидії дронам — від їхнього виявлення та ідентифікації до придушення або фізичного знищення залежно від типу загрози.

    Після завершення початкового етапу програму значно розширять.

    Вже наступного року навчання проходитимуть також призовники, які щороку поповнюють фінську армію. Це дозволить сформувати значний резерв військовослужбовців, які володітимуть сучасними навичками боротьби з безпілотниками ще до завершення строкової служби.

    У перспективі елементи протидронової підготовки можуть стати обов’язковою частиною навчання значної кількості військових спеціальностей.

    Нові комплекси насамперед отримають спеціальні батареї протидронової оборони, які зараз створюються у складі фінських Збройних сил.

    Очікується, що вони працюватимуть у взаємодії із традиційними підрозділами протиповітряної оборони, засобами радіоелектронної боротьби, системами раннього виявлення та військовою розвідкою.

    Таким чином формується багаторівнева система захисту повітряного простору, здатна реагувати як на масштабні ракетні атаки, так і на масове застосування безпілотників різних типів.

    Особливу увагу фінські військові приділяють саме малим дронам, які останніми роками стали однією з найнебезпечніших загроз на полі бою.

    Такі апарати можуть виконувати розвідувальні місії, коригувати вогонь артилерії, переносити вибухівку або діяти як дрони-камікадзе. Крім того, розвиток технологій дозволяє застосовувати їх масовано, що значно ускладнює роботу класичних систем ППО.

    Керівник дослідницького напряму фінської компанії Sensofusion, яка спеціалізується на розробці систем боротьби з безпілотниками, Мікко Хюппьонен зазначив, що розвиток технологій нагадує постійну “гру в кота й мишу”.

    За його словами, виробники ударних дронів безперервно вдосконалюють свої розробки, тоді як інженери, які створюють засоби захисту, змушені практично щодня знаходити нові способи їх нейтралізації.

    Експерт наголосив, що цей процес пришвидшується настільки стрімко, що військові змушені регулярно оновлювати обладнання та змінювати тактику боротьби з безпілотниками.

    Окремо Хюппьонен звернув увагу на розвиток штучного інтелекту.

    На його переконання, вже найближчим часом бойові дрони отримають можливість самостійно аналізувати обстановку, визначати цілі та ухвалювати рішення щодо застосування зброї практично без участі оператора.

    За словами експерта, питання полягає не в тому, чи станеться це взагалі, а лише в тому, коли саме такі технології почнуть масово використовуватися.

    Він попередив, що автономні системи озброєння можуть створити абсолютно нові ризики для міжнародної безпеки, оскільки рішення про життя і смерть людини потенційно зможуть ухвалювати алгоритми штучного інтелекту.

    Фінляндія вже сьогодні готується не лише до військових, а й до цивільних аспектів нової безпекової реальності.

    Раніше уряд країни повідомив про підготовку спеціальної пам’ятки для населення, у якій громадянам пояснюватимуть, як діяти у разі появи безпілотників, повітряної тривоги чи інших сучасних загроз.

    Документ міститиме рекомендації щодо особистої безпеки, інформування екстрених служб та алгоритмів поведінки під час кризових ситуацій.

    Паралельно Гельсінкі активно модернізує систему протиповітряної оборони.

    Нещодавно уряд ухвалив рішення закупити сучасні комплекси ППО малої дальності шведської компанії Saab, які мають суттєво посилити можливості країни із захисту від літаків, крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів.

    Посилення оборонного потенціалу Фінляндії відбувається після вступу країни до НАТО та на тлі суттєвого погіршення безпекової ситуації у Європі.

    Фінляндія має найдовший серед країн Альянсу сухопутний кордон із Росією — понад 1 300 кілометрів, тому питання захисту повітряного простору, розвитку систем раннього попередження, засобів радіоелектронної боротьби та протидії безпілотникам стали одним із головних напрямків розвитку національної оборони.

    Експерти зазначають, що рішення фінської влади вкотре підтверджує загальноєвропейську тенденцію: сучасні армії дедалі більше інвестують саме у технології боротьби з дронами, які вже стали одним із ключових факторів успіху на полі бою. В умовах стрімкого розвитку безпілотних систем країни НАТО намагаються не лише нарощувати виробництво власних дронів, а й створювати ефективні засоби їхнього виявлення, придушення та знищення, готуючи свої війська до нової реальності сучасних воєн.

  • Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Компанія Apple подала позов до федерального суду Каліфорнії проти OpenAI та двох її співробітників, звинувативши розробника ChatGPT у незаконному заволодінні комерційними таємницями, конфіденційною документацією та технологічними напрацюваннями, що стосуються майбутніх апаратних продуктів компанії. У корпорації заявляють, що OpenAI нібито систематично використовувала чинних і колишніх працівників Apple для отримання доступу до секретної інформації, яка могла бути використана під час створення власних пристроїв зі штучним інтелектом. У компанії називають це не окремими порушеннями, а цілеспрямованою схемою, яка, за їхніми твердженнями, діяла протягом тривалого часу.

    Про це повідомляє Financial Times.

    У заяві Apple наголошується, що компанія має серйозні підстави вважати, що її інтелектуальна власність була незаконно використана.

    «З’явилися вагомі докази того, що особи, які працюють в OpenAI, незаконно заволоділи секретною та конфіденційною інформацією Apple щодо наших неанонсованих технологій, процесів і продуктів. Ми завжди захищатимемо наполегливу працю та інновації наших команд і вживаємо для цього всіх належних заходів», – заявили у корпорації.

    У матеріалах позову стверджується, що OpenAI нібито створила механізм, який дозволяв отримувати доступ до внутрішніх напрацювань Apple через активне працевлаштування її нинішніх і колишніх співробітників. За версією позивача, йдеться про передачу конфіденційної інформації щодо ще не представлених публіці продуктів, інженерних рішень, виробничих процесів, креслень, архітектури майбутніх пристроїв, інформації про ланцюги постачання, партнерів і постачальників комплектуючих.

    Apple наголошує, що розглядає ці дії як систематичне порушення своїх прав інтелектуальної власності. У позові зазначається, що така практика нібито не була випадковою або поодинокою, а навпаки — підтримувалася всередині нового апаратного підрозділу OpenAI.

    За твердженням Apple, саме завдяки незаконно отриманій інформації OpenAI могла значно скоротити власний цикл досліджень і розробки, отримавши доступ до багаторічних результатів роботи інженерів компанії.

    У відповідь OpenAI категорично відкинула всі звинувачення.

    Представник компанії заявив, що OpenAI не використовує чужі комерційні таємниці та будує власні технології виключно на основі власних досліджень і розробок.

    «Нас не цікавлять комерційні таємниці інших компаній. Ми залишаємося зосередженими на створенні інноваційних технологій, які відкривають нові можливості для людей у всьому світі», – заявили в компанії.

    Позов став черговим етапом загострення конкуренції між Apple та OpenAI, яка останніми роками перетворилася на одного з найвпливовіших гравців світового ринку штучного інтелекту.

    Особливо напруженими відносини між компаніями стали після того, як OpenAI оголосила про намір вийти за межі програмного забезпечення та почати виробництво власних апаратних пристроїв із використанням технологій штучного інтелекту.

    У травні 2025 року компанія придбала за 6,4 мільярда доларів студію io, яку очолює легендарний дизайнер Джоні Айв, який протягом багатьох років відповідав за створення зовнішнього вигляду iPhone, iPad, MacBook та інших культових продуктів Apple.

    Ця угода стала одним із найбільших придбань в історії OpenAI та фактично підтвердила її амбіції вийти на ринок споживчої електроніки, де десятиліттями домінує Apple.

    Після завершення угоди, як стверджує Apple, OpenAI почала активно переманювати її співробітників.

    За інформацією компанії, нині в OpenAI працює понад 400 колишніх працівників Apple.

    Позивач зазначає, що саме масовий перехід інженерів, дизайнерів, спеціалістів із виробництва та менеджерів став підставою для проведення внутрішньої перевірки.

    Apple повідомила, що розпочала власне розслідування ще у лютому.

    Під час перевірки, за твердженням компанії, були виявлені ознаки можливого витоку комерційної інформації.

    Після цього корпорація офіційно звернулася до OpenAI, повідомивши про свої підозри та запропонувавши відреагувати на ситуацію.

    Однак, як стверджує Apple, жодної відповіді компанія так і не отримала.

    У позовній заяві наголошується, що вже виявлені факти можуть бути лише невеликою частиною набагато масштабнішої схеми.

    «Докази, викладені в цьому позові, є лише верхівкою айсберга», – зазначає Apple.

    У компанії також стверджують, що подібна поведінка стала нормою всередині нового апаратного бізнесу OpenAI.

    «Як закономірний результат, новостворений бізнес OpenAI з виробництва апаратного забезпечення зараз спирається на вкрай хиткий фундамент, повністю прогнилий через незаконне використання привласнених комерційних таємниць», – йдеться у судових документах.

    Одним із головних відповідачів у справі є керівник напряму апаратного забезпечення OpenAI Тан Тан.

    За даними Apple, він залишив компанію на початку 2024 року.

    Позивач стверджує, що ще до звільнення Тан нібито передав представникам OpenAI конфіденційну інформацію про мережу постачальників Apple, виробничі процеси та інші внутрішні матеріали.

    Крім цього, Apple заявляє, що після переходу до OpenAI Тан проводив співбесіди з інженерами Apple та використовував уже наявні конфіденційні знання для отримання ще більшого обсягу внутрішньої інформації.

    За версією компанії, таким чином OpenAI могла систематично накопичувати відомості про нові продукти конкурента.

    Другим відповідачем став колишній інженер-електрик Apple Чан Лю.

    За словами позивача, він працював над одними з найсекретніших проєктів компанії та мав доступ до особливо важливої технічної інформації.

    У січні 2026 року він перейшов до OpenAI.

    Apple стверджує, що після звільнення Лю не повернув щонайменше один службовий пристрій та не підтвердив виконання всіх обов’язкових процедур, передбачених внутрішніми правилами компанії.

    У позові також зазначається, що Лю нібито використовував комп’ютер іншої співробітниці Apple для отримання доступу до секретних матеріалів.

    Крім цього, за версією компанії, він інструктував колегу щодо способів копіювання файлів в обхід корпоративних систем захисту.

    Згодом ця співробітниця також перейшла працювати до OpenAI.

    Apple також стверджує, що вже після звільнення Лю використав одну з уразливостей корпоративного мережевого сховища, щоб отримати доступ до конфіденційної інформації, хоча більше не мав відповідних повноважень.

    За даними позову, аналогічні дії нібито здійснювали й інші працівники Apple перед своїм переходом до OpenAI.

    У компанії вважають, що окремі співробітники копіювали службову документацію, технічні файли, креслення та інші матеріали незадовго до звільнення.

    Apple просить суд негайно видати судову заборону, яка не дозволить OpenAI та окремим відповідачам знищувати документи, електронні листування, цифрові носії або будь-які інші потенційні докази.

    Також компанія вимагає зобов’язати відповідачів повернути всі копії комерційних таємниць, конфіденційної документації та інших матеріалів, які, за твердженням Apple, були незаконно привласнені.

    Окрім цього, позивач просить суд стягнути з OpenAI компенсацію завданих збитків або зобов’язати компанію виплачувати роялті у випадку, якщо спірні технології вже використовуються або будуть використані під час створення нових продуктів.

    Цей судовий процес може стати одним із найрезонансніших корпоративних спорів останніх років у технологічній галузі. Якщо викладені у позові звинувачення підтвердяться в суді, справа може мати серйозні наслідки не лише для OpenAI, а й для всієї індустрії штучного інтелекту, де конкуренція за інженерів, інновації та інтелектуальну власність останніми роками суттєво загострилася. Водночас на момент подання позову звинувачення Apple залишаються позицією позивача і мають бути перевірені судом у встановленому законом порядку.

  • “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    Російський безпілотник “Молнія” здійснив атаку на один із важливих об’єктів на території України, при цьому був зафіксований у нетиповій конфігурації — без антени управління, яка зазвичай є ключовим елементом для дистанційного контролю таких апаратів. Про це повідомив радник міністра оборони України, фахівець із радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у дописі на Facebook.

    За словами експерта, особливість цього випадку полягає в тому, що дрон фактично не містив класичних компонентів радіокерування. Натомість у його конструкції були виявлені лише камера та бортовий обчислювальний модуль, що може свідчити про зміну підходів до використання безпілотних систем Росією та поступовий перехід до автономних рішень.

    “Російський БПЛА ‘Молнія’ без жодної антени управління атакував наш об’єкт. У БПЛА була лише камера та комп’ютер”, — підтвердив Бескрестнов.

    Він пояснив, що така конфігурація потенційно вказує на використання алгоритмів машинного зору або попередньо запрограмованих систем навігації, які дозволяють дрону самостійно орієнтуватися в просторі, розпізнавати цілі та здійснювати атаку без безпосереднього зв’язку з оператором у реальному часі.

    На думку “Флеша”, це є якісно новим етапом у розвитку російських ударних безпілотників, оскільки зменшує залежність від радіоканалів управління, які раніше могли бути вразливими до українських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголосив, що це не поодинокий випадок. Раніше подібні технічні рішення вже фіксувалися у російському безпілотнику V2U, який, за даними українських фахівців, міг використовувати елементи нейромереж для навчання та розпізнавання об’єктів. Саме ці розробки, за його словами, могли стати основою для подальших експериментів із автономними системами у нових моделях дронів.

    “Сьогодні ми виявили таке рішення на ‘Молнії’. Це поганий знак”, — наголосив Бескрестнов, підкресливши, що тенденція до автономізації бойових безпілотників ускладнює їхнє виявлення та протидію.

    Фахівець зазначив, що розвиток таких технологій може змінити характер застосування ударних дронів у війні, оскільки вони стають менш залежними від зовнішнього управління і більш стійкими до засобів радіоелектронної боротьби. Це, у свою чергу, створює нові виклики для української системи ППО та антидронових засобів.

    Окремо “Флеш” звернувся до українців із проханням повідомляти про подібні знахідки уламків або нетипових компонентів БПЛА військовим чи профільним фахівцям. За його словами, кожен такий випадок є важливим для аналізу нових технологічних рішень противника та вдосконалення засобів протидії.

    Українські військові експерти раніше неодноразово зазначали, що Росія активно інвестує у розвиток автономних систем навігації та штучного інтелекту для бойових дронів, намагаючись зменшити їхню залежність від радіоканалів і підвищити ефективність ударів у зоні бойових дій.

  • Британія готує революцію в армії: ставка на дрони та досвід України

    Британія готує революцію в армії: ставка на дрони та досвід України

    Велика Британія готує одну з наймасштабніших трансформацій своєї армії за останні десятиліття, орієнтуючись на бойовий досвід України у війні проти Росії. Нова оборонна стратегія передбачає глибоку перебудову Збройних сил, переозброєння сучасними технологіями, масове впровадження безпілотних систем, розвиток штучного інтелекту та суттєву зміну підходів до ведення бойових дій. Про це повідомляє Politico.

    Як зазначає видання, повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало ключовим фактором переосмислення британським військово-політичним керівництвом характеру сучасної війни. Лондон дійшов висновку, що традиційні моделі ведення бойових дій, які довгий час залишалися основою оборонного планування НАТО, більше не відповідають реаліям поля бою, де ключову роль відіграють масові безпілотники, швидка адаптація технологій та цифрові системи управління.

    У межах нової стратегії Велика Британія планує зробити свої Збройні сили значно більш гнучкими, мобільними та технологічно інтегрованими. Одним із центральних напрямків реформи стане повномасштабне розгортання безпілотних систем різного призначення — від розвідувальних і спостережних до ударних платформ. Передбачається, що дрони стануть невід’ємною частиною всіх рівнів військового планування — від тактичного до стратегічного.

    Окремий акцент робиться на розвитку автономних систем, роботизованих комплексів та інтеграції штучного інтелекту у процеси управління військами. У британському оборонному відомстві вважають, що саме ці технології визначатимуть ефективність армії у майбутніх конфліктах, дозволяючи швидше обробляти інформацію, приймати рішення та координувати дії підрозділів у режимі реального часу.

    Важливою частиною реформи стане також суттєве прискорення оборонних закупівель. Уряд Великої Британії планує реформувати систему державних контрактів, щоб скоротити час від розробки до впровадження нових зразків озброєння. Йдеться про зменшення бюрократичних процедур, які раніше могли затягувати процес на роки, що, на думку Лондона, є неприйнятним в умовах швидко змінюваної воєнної технологічної конкуренції.

    Прем’єр-міністр Кір Стармер, за даними Politico, підтримує курс на значне збільшення інвестицій у сферу оборони. Стратегічний оборонний огляд передбачає багатомільярдні вкладення у виробництво безпілотних систем, далекобійного високоточного озброєння, модернізацію протиповітряної оборони, а також розвиток кіберзахисту та технологій штучного інтелекту, які можуть бути використані у військових операціях.

    У британському уряді підкреслюють, що війна Росії проти України стала практичним доказом того, що сучасні конфлікти все більше визначаються доступністю дешевих, масових і швидко адаптованих технологій. Особливо увагу в Лондоні звертають на досвід України у використанні безпілотників, які дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці, а також на здатність українських військових оперативно змінювати тактику відповідно до умов фронту.

    Окремо наголошується, що британська армія планує не лише закуповувати нові технології, а й змінювати саму структуру військових підрозділів. Очікується, що майбутні формування стануть більш децентралізованими, з підвищеною автономністю командирів на місцях і широким використанням цифрових систем координації.

    Паралельно уряд розглядає масштабні зміни у сфері військово-морських сил. Як повідомлялося раніше, Велика Британія поступово відходить від концепції виключно традиційних бойових кораблів, зокрема есмінців, і робить ставку на гібридні платформи, які можуть працювати у взаємодії з безпілотними морськими системами та автономними апаратами.

    Водночас у британських оборонних структурах визнають наявність певних проблем із технічним станом частини флоту та обмеженими ресурсами для повноцінного патрулювання підводного простору. Це, за оцінками експертів, також стимулює прискорення реформ і пошук нових технологічних рішень.

    Окремим елементом дискусії в британському суспільстві та політичних колах є кадрові зміни у військовому керівництві, а також загальна стабільність управління оборонним сектором на тлі масштабних реформ. Уряд наполягає, що трансформація є системною і довгостроковою та не залежить від окремих політичних перестановок.

    Аналітики зазначають, що запропонована реформа фактично означає перехід Великої Британії до нової моделі армії XXI століття, де ключову роль відіграватимуть не лише традиційні види озброєння, а й цифрові технології, автономні системи та швидкість адаптації до умов бою. Досвід України у цій моделі розглядається як один із найважливіших сучасних прикладів ведення високотехнологічної війни.

    Таким чином, Велика Британія фактично закладає основу для довгострокової трансформації своєї оборонної доктрини, яка має забезпечити країні готовність до конфліктів нового типу, де вирішальну роль відіграватимуть технології, дані та швидкість прийняття рішень.