#слідство

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

У Німеччині поліція повідомила про затримання особи, підозрюваної у причетності до вбивства колишнього українського політика Андрія Портнова. Інформацію підтверджують іспанські ЗМІ з посиланням на джерела у слідчих органах. За наявними відомостями, підозрюваний є громадянином України, проте його точні дані поки що не розголошуються.

Слідство утримується від публічних коментарів щодо обставин затримання та мотивів, що призвели до події. Представники німецьких правоохоронних органів не надали додаткової інформації про місце або час затримання, а також про зв’язки підозрюваного з іншими особами.

Андрія Портнова було застрелено в Мадриді майже рік тому. Обставини злочину тривалий час залишалися предметом міжнародного розслідування. Іспанські правоохоронці від самого початку розглядали кілька версій, зокрема можливі мотиви, пов’язані з його політичною діяльністю.

Портнов у минулому обіймав посаду радника тодішнього президента України Віктора Януковича та входив до кола юристів, які формували правові механізми, спрямовані проти учасників Євромайдану. Після зміни влади у 2014 році він залишив Україну.

Слідчі органи продовжують встановлювати всі обставини злочину, а також можливих співучасників. Чи буде затриманого екстрадовано до Іспанії для подальших процесуальних дій — наразі не повідомляється.

Державне бюро розслідувань оголосило про підозру депутату Закарпатської обласної ради від політичної сили «За майбутнє» Іван Барна. Слідство вважає, що посадовець, який паралельно обіймає керівну посаду в Ужгородському надлісництві, міг бути причетним до погодження або сприяння забудові земель державного лісового фонду всупереч вимогам законодавства.

За інформацією правоохоронців, ідеться про дві лісові ділянки сумарною площею понад 8,5 гектара. На цих територіях, за версією слідства, розпочалося спорудження готельно-рекреаційного комплексу. Таке використання земель могло відбуватися з порушенням цільового призначення, що передбачає їх збереження та охорону як частини лісового фонду держави.

У ДБР вважають, що через бездіяльність керівництва надлісництва держава фактично втратила можливість повноцінно розпоряджатися цими ділянками. Орієнтовна вартість земель оцінюється у понад 150 мільйонів гривень.

Слідство також перевіряє інформацію про можливу причетність до схеми інших осіб. За попередніми даними, кінцевим бенефіціаром підприємств, яким належить майно комплексу, може бути народний депутат Нестор Шуфрич. У справі фігурує і керівник комплексу Андрій Опаленик, колишній помічник парламентаря. Йому інкримінують самовільне захоплення земельних ділянок та незаконне будівництво.

Розслідування у цьому провадженні триває з листопада 2025 року. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини використання державних земель і роль кожного з фігурантів. Сам Нестор Шуфрич нині перебуває під вартою за іншими кримінальними провадженнями.

У ДБР наголошують, що перевіряють законність рішень та дій посадових осіб лісового господарства, а також можливі збитки, завдані державі.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого передали до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника підозрюють у незаконному збагаченні, легалізації активів, отриманих незаконним шляхом, та одержанні неправомірної вигоди.

Слідство встановило, що у період 2019–2021 років посадовець здійснював операції, спрямовані на легалізацію коштів, отриманих неправомірним шляхом. Зокрема, гроші використовувалися для фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційних зонах. Крім того, деталі слідства свідчать про участь у схемах із переведення коштів через бізнес-структури та компанії, афілійовані з ним, що дозволяло приховувати джерело походження капіталу.

Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

Малий київський банк «3/4», який у медіа пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, став об’єктом уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами у незаконних валютних операціях. За даними міжнародного детективного бюро Absolution, яке посилається на власні джерела та матеріали слідства, банк фігурує у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що фінансова установа могла проводити операції, які порушують встановлені державні норми щодо обігу іноземної валюти. Йдеться про значні суми коштів, які, за версією правоохоронців, могли переміщуватися поза офіційним банківським контролем, що створює ризик легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, або ухилення від оподаткування.

За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.

Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.

Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.

Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».

Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.

У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.

Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.

Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.

23 лютого 2026 року в Києві правоохоронні органи зафіксували факт одержання 68 тисяч доларів США неправомірної вигоди співробітником одного з міжрайонних підрозділів Головного управління Служба безпеки України. За даними слідства, сума хабара передавалася за сприяння у видачі фіктивної відстрочки від мобілізації, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Розслідування проводиться під процесуальним керівництвом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а всі дії правоохоронців були документально зафіксовані для подальшого розгляду справи в суді. Служба безпеки України наголосила на неприпустимості корупційних проявів серед своїх працівників та пообіцяла посилити внутрішній контроль.

Як встановило слідство, службовець отримав 68 000 доларів США за «вирішення питання» щодо зняття з розшуку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки двох громадян. У подальшому їм планували оформити відстрочку від мобілізації.

За інформацією правоохоронців, схема передбачала використання завідомо неправдивих документів про нібито наявність у військовозобов’язаних трьох дітей. Йшлося про фіктивні свідоцтва про народження, які начебто були видані за кордоном. Також, за версією слідства, посадовець мав використати службове становище для приховування протиправної діяльності.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковано за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі.

Наразі тривають невідкладні слідчі дії. Вирішується питання про повідомлення підозри та обрання запобіжного заходу.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Прокурори Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальні акти стосовно 11 військовослужбовців, яких підозрюють у привласненні й незаконному продажі майже 75 тонн дизельного пального, призначеного для забезпечення підрозділів Збройні Сили України. Слідство встановило, що протиправна діяльність тривала упродовж 2024–2025 років і складалася з двох окремих епізодів, пов’язаних між собою спільним механізмом розкрадання та збуту матеріальних ресурсів.

За матеріалами провадження, перший випадок стався в одній із військових частин на території Київської області. Троє військових, використовуючи службове становище та маючи доступ до паливно-мастильних матеріалів, організували схему незаконної реалізації дизелю. Йдеться про майже 23 тонни пального, яке було фактично виведене з обліку та продане стороннім особам. Загальна сума оборудки, за попередніми підрахунками, склала близько 23,5 тисячі доларів США. Отримані кошти, як вважає слідство, розподілялися між учасниками схеми.

Серед обвинувачених — начальник служби пального, начальник складу та ще один військовослужбовець. За версією слідства, вони перекачували пальне з резервуарів та вивозили його для подальшого збуту. Щоб приховати схему, змінювали номерні знаки транспортних засобів і використовували підроблені документи під час проходження контрольно-пропускних пунктів. Правоохоронці викрили та затримали їх у вересні 2025 року. Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України.

Другий епізод стосується восьми військовослужбовців, які, за матеріалами справи, протягом листопада 2024 – березня 2025 року заволоділи понад 50 тисячами літрів дизельного пального. Сума збитків державі оцінюється майже у 1,9 мільйона гривень.

Організатором схеми слідство вважає заступника начальника логістики однієї з військових частин у смт Десна. За версією обвинувачення, він залучив ще сімох військових. Вони виготовляли фіктивні розпорядження, оформлювали так звані “дорожні листи” та списували пальне, створюючи штучні надлишки, які надалі реалізовували.

У цьому епізоді дії обвинувачених кваліфіковано за частиною 3 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 410 та частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.

Прокуратура наголошує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Печерський районний суд міста Києва є одним із найбільш відомих та суспільно значущих судових органів столиці. Його діяльність охоплює розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також клопотань у межах досудового розслідування. Завдяки розташуванню в центральній частині Києва та юрисдикції щодо органів державної влади, цей суд часто опиняється в центрі суспільної уваги.

Суд здійснює правосуддя від імені держави, керуючись Конституцією України та чинним законодавством. Важливою складовою його роботи є забезпечення балансу між правами громадян і публічними інтересами. У провадженні можуть перебувати як резонансні кримінальні справи, пов’язані з посадовими особами, так і звичайні спори між громадянами щодо майна, трудових відносин чи захисту честі та гідності.

Про можливі зловживання стало відомо у 2023 році після викриття судді детективами НАБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій у нього було вилучено мобільний телефон із фото та відеоматеріалами з подорожі, а також листування, яке, за версією обвинувачення, стосувалося оформлення документів для виїзду.

Слідство вважало, що суддя міг отримати підроблений наказ про службове відрядження за сприяння адвоката. Крім того, йшлося про отримання заробітної плати за період, коли він фактично не виконував службові обов’язки. Дії кваліфікували як заволодіння коштами шляхом обману, підроблення документів та незаконне переправлення особи через державний кордон.

У лютому 2025 року матеріали справи передали до Печерський районний суд міста Києва для розгляду по суті. Суддею у провадженні була Світлана Шапутько. У травні 2025 року провадження щодо колишнього судді було зупинено у зв’язку з його мобілізацією на військову службу.

У вересні 2025 року суд завершив підготовче засідання щодо адвоката та розпочав розгляд справи. Однак згодом прокурор відмовився підтримувати публічне обвинувачення, подавши відповідну постанову, погоджену із заступником генерального прокурора. У документі зазначено, що досліджені матеріали не підтверджують наявність умислу у діях обвинуваченого, а отже, відсутня суб’єктивна сторона інкримінованих злочинів.

Окремо територіальне управління Державна судова адміністрація України повідомило суд, що як потерпіла сторона не наполягає на продовженні розгляду справи щодо адвоката.

З огляду на відмову обвинувачення підтримувати позицію у суді, провадження було закрито. Рішення може бути оскаржене в установленому законом порядку.

22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо директора комунального підприємства, яке здійснює спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. Суд підтримав позицію слідчих органів та обрав найсуворіший із передбачених законом запобіжних заходів.

Йдеться про керівника КП «СМЭП» — підприємства, що забезпечує функціонування та обслуговування елементів дорожньої інфраструктури, зокрема технічних засобів організації дорожнього руху. За інформацією, озвученою під час судового засідання, сторона обвинувачення наполягала на необхідності ізоляції посадовця на період досудового розслідування, мотивуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання встановленню істини у справі.

У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

У Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, що діє на території Хмельницька область, правоохоронні органи викрили ймовірні порушення під час використання бюджетних коштів. Виконувачці обов’язків ректора повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні документів. Слідство пов’язує ці дії із процедурою закупівлі зарядних станцій, профінансованою з державного бюджету на суму понад 1,26 мільйона гривень.

Інформація про перебіг справи міститься в матеріалах, оприлюднених Хмельницький міськрайонний суд. Згідно з даними досудового розслідування, у грудні 2025 року навчальний заклад уклав договір на постачання обладнання, яке мало забезпечити енергетичну автономність та безперебійну роботу окремих підрозділів університету. Йдеться про придбання зарядних станцій для підтримки освітнього процесу в умовах можливих перебоїв з електропостачанням.

Слідство вважає, що виконувачка обов’язків ректора уклала договір на постачання 12 зарядних станцій загальною вартістю 1 261 992 грн, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними відомостями про поставку товару.

У матеріалах справи зазначено, що на підставі цих документів кошти були перераховані з рахунків через систему Державна казначейська служба України. Слідчі вважають, що такі дії спричинили збитки державному бюджету на суму понад 1,26 млн грн.

11 лютого 2026 року Наталії Бахмат повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення). Правоохоронці також звернулися до суду з клопотанням про її відсторонення від посади, аргументуючи це ризиком впливу на свідків і можливим перешкоджанням слідству.

Однак суд відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення. Захист підозрюваної не погоджується з висунутими звинуваченнями. Досудове розслідування триває.