Daypolitico

Позначка: Слуга народу

  • Голосування о 21:00 або пауза до серпня: інтрига навколо наступника Федорова загострюється

    Голосування о 21:00 або пауза до серпня: інтрига навколо наступника Федорова загострюється

    Парламентська фракція «Слуга народу» може ввечері 16 липня провести ще одне засідання, присвячене кандидатурі нового міністра оборони України. За інформацією джерела РБК-Україна, народним депутатам повідомили, що потенційна зустріч може розпочатися близько 21:00. Саме на ній представники монобільшості мають спробувати визначитися, кого рекомендувати на одну з найважливіших посад у державі після завершення роботи Михайла Федорова.

    Ситуація навколо Міністерства оборони залишається невизначеною навіть після масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. У четвер Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За відповідну постанову проголосували 289 народних депутатів. Пізніше парламент підтримав подання нового прем’єра щодо основного складу уряду. Однак до цього переліку не входили міністр оборони та міністр закордонних справ, кандидатури яких відповідно до Конституції вносить президент України.

    Міністерство закордонних справ, за попередніми повідомленнями, продовжить очолювати Андрій Сибіга. Натомість із Міноборони виникла кадрова пауза. Ще напередодні депутати та джерела медіа називали головним кандидатом на посаду очільника оборонного відомства Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Проте офіційного президентського подання щодо його призначення до Верховної Ради станом на другу половину дня не надійшло. Інформацію про Клименка як можливого наступника Федорова раніше підтверджували кілька джерел, наближених до Офісу президента та самого посадовця.

    Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк, коментуючи ситуацію, дала зрозуміти, що остаточне рішення ще може з’явитися протягом кількох годин. Вона заявила, що щодо міністра оборони «ще не вечір», закликавши дочекатися подальшого розвитку подій.

    Водночас депутат від «Голосу» Ярослав Железняк оцінив перспективу швидкого призначення менш оптимістично. За його словами, засідання фракції, яке відбулося після голосування за новий Кабмін, тривало лише кілька хвилин. Наступну зустріч «слуг» можуть провести або пізно ввечері 16 липня, або вже після завершення парламентської перерви.

    Якщо президентське подання та необхідні рішення не з’являться протягом вечора, кадрове питання може затягнутися. Наступне планове засідання парламенту, за інформацією депутатів, очікується 18 серпня. Це створює ризик, що оборонне відомство певний час працюватиме без повноцінно призначеного міністра.

    Формально після формування нового Кабінету Міністрів Михайло Федоров уже не входить до його складу. 15 липня він публічно підтвердив завершення роботи на посаді та підбив підсумки шести місяців у Міністерстві оборони. Федоров заявив, що для нього було великою честю служити українському народові, а також перерахував реалізовані та незавершені реформи.

    Його звільнення спричинило гостру суспільну реакцію. У Києві та інших містах пройшли акції протесту, учасники яких вимагали продовження технологічних реформ, розвитку безпілотних систем і збереження команди, яку Федоров сформував у Міноборони. Головним претендентом на його місце при цьому залишався Клименко, однак Банкова не поспішала вносити офіційне подання.

    Затримка може бути пов’язана як із необхідністю остаточно погодити кандидатуру всередині президентської команди, так і з настроями депутатів. Призначення міністра оборони потребує щонайменше 226 голосів у Верховній Раді. Навіть за підтримки монобільшості Банковій необхідно переконатися, що кандидат отримає достатню кількість голосів і не стане джерелом нового політичного конфлікту.

    Клименко має значний досвід управління великою силовою структурою. Він очолював Національну поліцію, а згодом Міністерство внутрішніх справ. Прихильники його можливого призначення вважають, що він здатний покращити дисципліну, координацію силових органів та ситуацію з мобілізацією. Саме необхідність упорядкувати систему поповнення війська називали одним із аргументів на користь його переходу до Міноборони.

    Опоненти такого рішення звертають увагу, що Міністерство внутрішніх справ і Міністерство оборони мають принципово різні завдання. МВС відповідає за поліцію, рятувальників, прикордонників і внутрішню безпеку, тоді як очільник Міноборони має забезпечувати військо, працювати з Генеральним штабом, координувати міжнародну оборонну допомогу, закупівлі озброєння та масштабне оборонне виробництво.

    Крім того, майбутньому міністру доведеться працювати на тлі відкритого конфлікту між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Колишній очільник Міноборони заявив, що його команді блокували частину кадрових і структурних рішень. Сирський у відповідь подякував Федорову за роботу та закликав зосередитися на війні, однак докладно на звинувачення не відповів.

    Саме тому кандидатура нового міністра має вирішити не лише проблему вакантної посади. Від нього очікуватимуть налагодження робочої взаємодії з Генштабом, збереження технологічних проєктів, продовження розвитку дронів і систем ППО, а також реформування мобілізації та оборонних закупівель.

    Наразі на офіційному сайті президента немає оприлюдненого подання на призначення нового міністра оборони. Водночас Верховна Рада вже завершила призначення прем’єра та основного складу Кабінету Міністрів. Офіційний парламентський портал підтверджує, що Сергій Корецький вніс кандидатури членів уряду, запропоновані фракцією «Слуга народу», а Рада підтримала їх. Посади керівників МЗС і Міноборони залишилися поза цим пакетом через окрему процедуру.

    Для внесення кандидатури міністра оборони президент має направити відповідний проєкт постанови до парламенту. Після цього документ повинен пройти розгляд профільного Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Лише потім рішення можна виносити до сесійної зали.

    Теоретично всі необхідні процедури можуть провести протягом одного вечора, якщо кандидатура вже погоджена політично. Однак для цього потрібно оперативно скликати профільний комітет, провести засідання фракції та повернути достатню кількість народних депутатів до сесійної зали.

    Додатковою проблемою є те, що депутати після формування нового уряду вже почали роз’їжджатися. Саме тому можливе засідання о 21:00 виглядає спробою терміново закрити кадрове питання до початку тривалої парламентської перерви.

    Якщо ж домовитися не вдасться, функції керівництва Міністерством оборони тимчасово можуть бути покладені на одного із заступників міністра. Такий формат дозволяє відомству продовжувати поточну роботу, але тимчасовий виконувач обов’язків матиме слабшу політичну позицію під час переговорів із Генеральним штабом, урядом, парламентом та іноземними партнерами.

    Для країни, яка веде повномасштабну війну, тривала кадрова невизначеність у Міноборони створює особливо великі ризики. Відомство відповідає за закупівлю озброєнь, фінансування армії, міжнародну військову допомогу, контракти з виробниками, цифрові військові сервіси та забезпечення особового складу. Навіть коротка пауза може ускладнити ухвалення стратегічних рішень і реалізацію довгострокових програм.

    Водночас влада опинилася під тиском громадськості. Після протестів проти відставки Федорова будь-яке нове призначення оцінюватимуть не лише за біографією кандидата, а й за його ставленням до реформ попередньої команди. Суспільство очікує гарантій, що разом зі зміною керівника не буде згорнуто цифровізацію, конкурентні закупівлі, розвиток далекобійних дронів, малу ППО та співпрацю з українськими технологічними компаніями.

    Отже, можливе нічне засідання «Слуги народу» стане спробою знайти вихід із політично та безпеково складної ситуації. Федоров уже припинив роботу, новий уряд сформований, але ключове оборонне відомство залишається без затвердженого керівника. Чи буде кандидатуру Ігоря Клименка остаточно погоджено і внесено до Ради, чи президент запропонує іншу людину, має стати зрозуміло найближчими годинами.

    Поки що офіційно підтверджено лише одне: парламент призначив нового прем’єра та основний склад уряду, але кандидатури міністра оборони у Верховній Раді немає. Усі повідомлення про вечірнє засідання, можливий час його проведення та майбутнього очільника відомства ґрунтуються на інформації джерел і заявах окремих депутатів.

  • «Перемога старих генералів»: чому Зеленський прибрав Федорова з Міноборони та хто виграв від гучної відставки

    «Перемога старих генералів»: чому Зеленський прибрав Федорова з Міноборони та хто виграв від гучної відставки

    Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони стала центральною подією масштабного кадрового перезавантаження української влади. На відміну від більшості змін у новому Кабінеті Міністрів, саме доля Федорова до останнього залишалася головною інтригою. Причиною такого інтересу була не лише стратегічна важливість Міністерства оборони, а й політична вага самого міністра, який входив до уряду ще з 2019 року та вважався одним із найбільш упізнаваних представників президентської команди.

    Офіційне пояснення рішення зводиться до глибокого конфлікту між цивільним керівництвом Міноборони та військовою вертикаллю на чолі з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За даними джерел українських медіа, Володимир Зеленський розповів депутатам фракції «Слуга народу», що більше не міг миритися із ситуацією, коли міністр оборони та головнокомандувач спілкувалися фактично через президента, а не напряму.

    Однією з ключових суперечок нібито був розподіл оборонних ресурсів. Військове командування вимагало закуповувати певні види озброєння та боєприпасів для конкретних операцій, тоді як команда Федорова робила ставку на інші напрямки, зокрема технологічні рішення, цифровізацію, дрони та зміну системи управління. Джерела описували ситуацію як зіткнення двох принципово різних моделей ведення війни: традиційної військової вертикалі та технологічного підходу, який намагався впровадити Федоров.

    Сам Федоров публічно підтвердив, що ще на початку своєї роботи в Міноборони пропонував Зеленському замінити Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. Конкретних кандидатів він, за власними словами, не називав, оскільки вважав, що остаточний вибір має зробити президент. Після відмови Зеленського міністр погодився працювати з чинним військовим керівництвом, однак згодом звинуватив Генштаб у блокуванні структурних і кадрових змін.

    Федоров стверджував, що за шість місяців його команда не змогла створити заплановані центри компетенцій, змінити організаційну структуру та залучити необхідних спеціалістів через відсутність погоджень із боку Генерального штабу. За його версією, окремі ініціативи доводилося реалізовувати нестандартними шляхами, однак це не могло замінити повноцінної системної реформи.

    Інша претензія президента, про яку повідомляли джерела, стосувалася мобілізації. Зеленський нібито заявив депутатам, що Федоров не провів обіцяну реформу системи поповнення війська. При цьому наступником міністра розглядають Ігоря Клименка, який до урядового перезавантаження керував Міністерством внутрішніх справ. На думку президента, саме Клименко може впорядкувати мобілізаційні процеси та покращити взаємодію між силовими структурами.

    Водночас офіційними поясненнями кулуарні розмови не обмежуються. Однією з найпоширеніших версій стала боротьба за контроль над величезними оборонними бюджетами. Після приходу до Міноборони Федоров почав змінювати усталені правила закупівель, посилювати цифровий контроль, впроваджувати нові критерії ефективності та перерозподіляти фінансування на користь технологічних напрямків.

    Подібні зміни неминуче зачіпали інтереси компаній, посередників, виробників та груп впливу, які роками працювали з оборонним відомством. Саме тому відставка Федорова може бути вигідною тим, хто прагне повернути попередні механізми розподілу державних коштів. Проте доказів того, що рішення президента було ухвалене винятково через тиск учасників оборонного ринку, немає. Це залишається однією з політичних версій, яку медіа наводять із посиланням на власні джерела.

    Ще одним можливим бенефіціаром кадрових змін називають голову парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Про напружені відносини між ним і Федоровим повідомлялося ще до нинішньої урядової кризи. Позиції Арахамії, за оцінками співрозмовників РБК-Україна, помітно посилилися після відходу Андрія Єрмака та зміни балансу сил у президентському оточенні.

    Під час формування нового уряду парламентська складова справді виявилася сильнішою, ніж під час попередніх кадрових перестановок. Частину кандидатів до Кабміну запропонували сам майбутній прем’єр Сергій Корецький, депутати та окремі групи всередині монобільшості. Це дало підстави говорити про посилення Верховної Ради та особисто Арахамії, який бере активну участь у переговорах щодо урядових посад.

    Імовірний прихід до уряду представників парламентської команди також може посилити контроль фракції над виконавчою владою. У кулуарах обговорювалися кандидатури народних депутатів Віталія Безгіна та Дениса Маслова на посади в Кабміні, а Міністерство у справах ветеранів, за попередніми даними, може очолити керівник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

    На цьому тлі усунення Федорова, якого вважали самостійною політичною фігурою, послаблює одного з потенційних конкурентів Арахамії всередині владної команди. Водночас достовірно встановити, чи саме голова фракції став головним ініціатором відставки, неможливо. Офіційних підтверджень цього немає, а більшість відповідних тверджень ґрунтується на кулуарних оцінках.

    Ще більш політизованою є версія, що Зеленський вирішив заздалегідь нейтралізувати можливого конкурента. Федоров має високу публічну впізнаваність, асоціюється з цифровими реформами, не був пов’язаний із найбільшими корупційними скандалами та міг би стати помітним гравцем на майбутніх виборах.

    Співрозмовники в партії влади, однак, заперечують, що рейтинги Федорова становили для Зеленського реальну загрозу. Вони звертають увагу, що його політична підтримка була значно нижчою, ніж у колишнього головнокомандувача Валерія Залужного. Крім того, Федоров до останнього уникав відкритого протистояння з президентом і не заявляв про перехід в опозицію.

    Сам Зеленський після відставки нібито запропонував Федорову залишитися його радником. Колишній міністр повідомив, що від цієї пропозиції відмовився, але остаточно про вихід із президентської команди не оголошував. Його подальша політична роль поки що залишається невизначеною.

    Водночас суспільна реакція на рішення виявилася значно гострішою, ніж могли очікувати на Банковій. У Києві та інших містах пройшли акції проти відставки Федорова. Учасники вимагали не згортати технологічні та управлінські реформи в оборонному секторі та критикували збереження впливу старої військової системи.

    На знак протесту полковник Павло Єлізаров подав рапорт про звільнення з посади заступника командувача Повітряних сил ЗСУ. Він назвав усунення Федорова «великим злом» і заявив, що блокування започаткованих реформ у протиповітряній обороні може призвести до нових жертв та руйнувань.

    Про завершення роботи також повідомили радники міністра Сергій «Флеш» Бескрестнов і Сергій Стерненко. Вони заявили, що відставка обмежить їхні можливості впливати на розвиток безпілотних технологій, радіоелектронної боротьби та закупівель FPV-дронів для українського війська.

    Таким чином, рішення Зеленського вже спричинило втрату частини команди, яка відповідала за технологічні та інноваційні напрямки. Головним ризиком тепер стає не сама зміна прізвища на дверях міністерського кабінету, а можлива зупинка або перегляд проєктів, які перебували на стадії реалізації.

    Імовірне призначення Ігоря Клименка міністром оборони фактично означатиме перемогу прихильників більш традиційної силової моделі управління. Клименко має великий досвід роботи у правоохоронній системі, однак не керував Збройними силами чи оборонним відомством. Його основним завданням, як очікується, стане впорядкування мобілізації та відновлення робочої взаємодії з Генеральним штабом. Інформацію про намір Зеленського внести його кандидатуру повідомили одразу кілька медіа з посиланням на джерела та депутатів.

    У депутатському корпусі при цьому немає впевненості, що заміна міністра автоматично розв’яже проблему мобілізації. Система комплектування війська залежить не лише від Міноборони чи МВС, а й від законодавства, роботи територіальних центрів комплектування, командування, місцевої влади та суспільної довіри.

    Показово, що раніше одна з концепцій Федорова передбачала активніше залучення поліції до мобілізаційного процесу, однак тоді вона не отримала підтримки президента. Тепер керувати реформою може сам колишній очільник МВС, чия структура мала відігравати в ній одну з головних ролей.

    Попри відставку Федорова, Зеленський, за даними джерел, не виключав майбутньої заміни Сирського, однак лише тоді, коли для цього настане відповідний момент. Це означає, що нинішнє рішення може бути не завершенням кадрової перебудови оборонної вертикалі, а лише її першим етапом.

    Наразі ж підсумок протистояння виглядає однозначно: Федоров залишає Міноборони, Сирський зберігає посаду, а вплив Генштабу та традиційного військового керівництва посилюється. Одночасно Давид Арахамія та парламентська частина владної команди отримують більше можливостей впливати на склад уряду, тоді як учасники старої системи оборонних закупівель можуть спробувати переглянути запроваджені правила.

    Проте остаточно визначити, хто стане головним переможцем цієї кулуарної боротьби, можна буде лише після призначення нового міністра та його перших рішень. Якщо технологічні реформи, прозорі закупівлі й розвиток безпілотних систем продовжаться, кадрова зміна може залишитися спробою налагодити взаємодію між Міноборони та Генштабом. Якщо ж ці процеси почнуть згортатися, відставка Федорова виглядатиме як перемога старої військово-бюрократичної системи над командою, яка намагалася її змінити.

  • Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Парламентська фракція «Слуга народу» одностайно підтримала запропонований склад нового Кабінету Міністрів України, який має працювати під керівництвом новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького. Водночас рішення фракції не стосувалося кандидатів на посади міністра оборони та міністра закордонних справ, оскільки їхнє призначення відбувається за окремою конституційною процедурою.

    Про результати внутрішнього голосування повідомила народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, члени фракції підтримали перелік кандидатів до нового уряду без заперечень. Однак питання щодо керівників оборонного та зовнішньополітичного відомств під час цього голосування не розглядали.

    «Нагадаю, про кандидатів на міністрів оборони та закордонних справ мова не йшла. Це голосується окремо, через те, що по них окрема процедура, адже це виключні повноваження президента», — пояснила Василевська-Смаглюк.

    Кадрове перезавантаження уряду відбувається після відставки Кабінету Міністрів Юлії Свириденко та призначення Сергія Корецького новим прем’єр-міністром. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру 289 голосами. Відповідну постанову №15414 парламент ухвалив після подання президента Володимира Зеленського та рекомендації профільного комітету.

    Після призначення прем’єр-міністра саме він вносить до Верховної Ради кандидатури більшості членів Кабінету Міністрів. Виняток становлять очільники Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ: відповідно до Конституції України, їхні кандидатури подає президент.

    Це означає, що підтримане фракцією рішення щодо основного складу уряду не визначає, хто керуватиме двома ключовими міністерствами в умовах повномасштабної війни. Для їхнього призначення необхідні окремі президентські подання, розгляд у профільних парламентських комітетах і голосування народних депутатів у сесійній залі.

    Василевська-Смаглюк зазначила, що на момент її заяви офіційне подання президента щодо кандидата на посаду міністра оборони до Верховної Ради ще не надійшло. Після отримання документа кандидатуру має розглянути парламентський Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Після цього питання можуть винести на засідання фракції, а вже потім — на голосування парламенту.

    Саме через відсутність подання голосування за нового очільника Міністерства оборони 16 липня могло не відбутися. Таким чином, формування Кабміну могло пройти в кілька етапів: спочатку затвердження прем’єра та більшості міністрів, а пізніше — окремі рішення щодо керівників Міноборони та МЗС.

    Найбільша увага прикута саме до оборонного відомства. Напередодні стало відомо, що Михайло Федоров не залишиться міністром оборони у новому складі Кабміну. Його відставка спричинила гостру політичну та суспільну реакцію, а в низці українських міст відбулися акції на його підтримку.

    Сам Федоров публічно підтвердив існування глибоких суперечностей із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і Генеральним штабом. За словами міністра, на початку своєї роботи він пропонував президенту замінити Сирського та начальника Генштабу Андрія Гнатова, однак Зеленський відмовився від такого рішення.

    Федоров також заявив, що після цього намагався працювати в межах чинної військової вертикалі, однак його команда нібито стикалася з блокуванням організаційних і кадрових ініціатив. Раніше джерела українських медіа називали конфлікт між Міністерством оборони та військовим командуванням однією з головних причин рішення про зміну очільника відомства.

    Серед можливих кандидатів на посаду міністра оборони медіа називали Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Водночас офіційного президентського подання на момент заяви Василевської-Смаглюк не було, тому говорити про остаточно погоджену кандидатуру передчасно.

    Сама депутатка раніше висловлювала сумніви щодо можливого переходу Клименка до Міністерства оборони. Вона звертала увагу, що керівник МВС неодноразово наголошував на відмінності завдань поліції та армії. На її думку, питання взаємодії колишнього очільника правоохоронної системи з військовими на фронті потребує додаткових пояснень.

    Не менш важливою залишається ситуація навколо Міністерства закордонних справ. Чинним главою відомства є Андрій Сибіга, який 16 липня проводив переговори з турецьким колегою Хаканом Фіданом і заявив про готовність України провести можливу зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна у Туреччині. Однак до внесення офіційного подання президента немає підстав стверджувати, чи збереже Сибіга посаду в оновленому Кабміні.

    Попередній склад нового уряду депутати та медіа обговорювали ще до призначення Корецького. За повідомленнями з посиланням на представників влади, частина міністрів мала зберегти посади, водночас планувалися кадрові зміни та можливий поділ кількох об’єднаних міністерств.

    Зокрема, повідомлялося про можливе відновлення окремих Міністерства розвитку громад і територій, Міністерства інфраструктури, Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля. Серед кандидатів на урядові посади називали представників парламентської фракції «Слуга народу», зокрема Віталія Безгіна та Дениса Маслова. Водночас до офіційного голосування будь-які попередні списки залишаються політичними домовленостями, а не завершеними призначеннями.

    Залучення депутатів монобільшості до виконавчої влади може бути спробою покращити взаємодію Кабміну з парламентом. Попередній уряд неодноразово критикували за недостатню комунікацію з Верховною Радою, через що окремі кадрові рішення та законопроєкти не отримували достатньої підтримки.

    Одностайне внутрішнє голосування «Слуги народу» свідчить, що основний склад уряду Корецького має необхідну підтримку найбільшої парламентської фракції. Проте це не гарантує автоматичного призначення всіх кандидатів, адже остаточне рішення ухвалює Верховна Рада, а для затвердження кожного кадрового питання необхідно щонайменше 226 голосів.

    Під час попереднього формування уряду у липні 2025 року парламент голосував за більшість членів Кабміну пакетом, тоді як міністрів оборони та закордонних справ призначав окремо за президентськими поданнями. Такий підхід відповідає розподілу повноважень між прем’єр-міністром, парламентською більшістю та главою держави.

    Отже, станом на 16 липня «Слуга народу» погодила політичну основу нового уряду Сергія Корецького. Проте два найважливіші кадрові рішення — щодо керівників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ — залишилися відкритими. Їхнє вирішення залежатиме від подань Володимира Зеленського, висновків профільних комітетів та окремого голосування у Верховній Раді.

  • «Доведеться вступити знову»: Безугла несподівано оголосила про повернення у фракцію

    «Доведеться вступити знову»: Безугла несподівано оголосила про повернення у фракцію

  • «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    Україною 16 липня прокотилася хвиля мирних акцій протесту проти відставки міністра оборони Михайла Федорова. Уже зранку сотні людей вийшли на площі та до адміністративних будівель у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Тернополі, Івано-Франківську, Черкасах, Запоріжжі, Миколаєві, Хмельницькому, Полтаві, Вінниці, Луцьку та низці інших міст. Учасники акцій заявляють, що виступають проти кадрових змін у Міністерстві оборони та закликають владу переглянути рішення щодо звільнення Федорова.

    Наймасовіша акція відбулася у Києві. Протестувальники зібралися на площі Івана Франка поблизу Офісу президента — одному з найближчих відкритих майданчиків до урядового кварталу. За оцінками журналістів «Української правди», на місці перебували щонайменше кілька сотень людей, а протягом ранку кількість учасників поступово зростала.

    Люди тримали картонні плакати із написами «Геть руки від Федорова», «Не чіпайте те, що працює», «Поверніть Федорова», «За що?», «Федоров — міністр оборони», «Влада досі у народу». Серед гасел також були «Совок — на пенсію» та «Сирського — на пенсію», які стали одними з найпомітніших під час акції. Протестувальники скандували «Ганьба!» та закликали народних депутатів не підтримувати кадрові зміни.

    Кореспонденти ТСН повідомили, що серед учасників були ветерани, військові, волонтери, громадські активісти, представники ІТ-спільноти та звичайні кияни. Багато хто наголошував, що підтримує не конкретну політичну силу, а курс на цифровізацію армії, реформування оборонних закупівель і розвиток безпілотних технологій, які асоціюються з роботою Федорова.

    Практично одночасно акції розпочалися і в інших містах країни. У Львові люди зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. В Одесі протест проходив у центрі міста, де учасники також вимагали переглянути рішення щодо зміни керівництва Міністерства оборони. У Харкові акція відбулася у Саду Шевченка, а в Івано-Франківську — біля будівлі обласної військової адміністрації після загальнонаціональної хвилини мовчання. Аналогічні заходи відбулися у Тернополі, Черкасах, Миколаєві, Запоріжжі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці та Полтаві.

    Мітинг у Львові / © Фото з відкритих джерел
    Мітинг в Одесі / © Суспільне
    Мітинг в Одесі / © Суспільне

    У Черкасах, за інформацією «Суспільного», перед початком акції учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих українських військових. Після цього протестувальники заявили, що вважають відставку Федорова помилкою та закликали владу не змінювати керівництво оборонного відомства.

    У Полтаві учасники протесту також виступили проти кадрового рішення президента. На плакатах можна було побачити написи «Клоунів — у Квартал, Федорова — в міністерство» та заклики не повертати систему управління армією до «радянських стандартів». За повідомленнями місцевих медіа, на площі біля театру імені Гоголя зібралися кілька десятків людей.

    За даними журналістів та очевидців, серед учасників акцій переважали молоді люди, ветерани, волонтери та представники громадських організацій. Частина протестувальників наголошувала, що виступає насамперед за продовження реформ у сфері оборонних технологій, розвитку FPV-дронів, цифровізації процесів та відкритості закупівель. Інші заявляли, що рішення про зміну міністра було ухвалене надто поспішно без достатнього пояснення суспільству.

    Хвиля протестів розпочалася після того, як президент Володимир Зеленський підтвердив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Напередодні сам Федоров повідомив про завершення роботи у Міністерстві оборони, підбив підсумки своєї діяльності та заявив, що продовжить працювати над розвитком інновацій для України в іншому форматі.

    За інформацією джерел «Української правди», президент пояснював депутатам фракції «Слуга народу», що головною причиною кадрового рішення став тривалий конфлікт між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а також необхідність реформування системи мобілізації. Офіційно ж Зеленський наголошував на необхідності оновлення уряду та підвищення ефективності взаємодії між військовим командуванням і Міністерством оборони.

    На момент проведення акцій Верховна Рада мала розглянути кадрові питання щодо нового складу уряду, включно з призначенням нового міністра оборони. За інформацією українських медіа, основним кандидатом на цю посаду є виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Ігор Клименко.

    Організатори наголошували, що всі акції мають мирний характер. Учасники не блокували рух транспорту та не перешкоджали роботі державних установ. Правоохоронці забезпечували порядок, а інформації про сутички чи затримання на момент публікації не надходило.

    Протести тривали в режимі живих оновлень, а організатори заявили, що готові продовжувати акції й надалі, якщо рішення про відставку Михайла Федорова не буде переглянуте. Водночас офіційної реакції Офісу президента або Верховної Ради на вимоги протестувальників станом на час публікації не було.

  • “По-хорошому треба міняти обох”: що Зеленський сказав депутатам про Федорова і Сирського

    “По-хорошому треба міняти обох”: що Зеленський сказав депутатам про Федорова і Сирського

    Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони стала одним із найрезонансніших кадрових рішень останніх місяців. Хоча офіційно президент Володимир Зеленський пояснював необхідність оновлення уряду комплексними змінами, джерела у фракції «Слуга народу» стверджують, що ключовою причиною стало тривале протистояння між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Саме цей конфлікт, за словами співрозмовників, президент більше не вважав можливим залишати без розв’язання.

    За інформацією «Української правди», остаточне рішення було озвучене під час закритої зустрічі президента з депутатами фракції «Слуга народу», яка відбулася після формування нового складу уряду. За словами одного з народних депутатів, Зеленському було непросто повідомляти про відставку людини, яка багато років входила до його найближчої команди. Співрозмовник видання розповів, що президент близько десяти хвилин добирав слова, намагаючись пояснити логіку свого рішення, і було помітно, що воно далося йому непросто.

    Попри те, що депутати заздалегідь знали більшість кандидатур нового Кабінету Міністрів, саме доля Михайла Федорова стала головною інтригою зустрічі. За даними джерел, президент пояснив, що системний конфлікт між Міністерством оборони та Генеральним штабом фактично паралізував ефективну взаємодію двох ключових структур, відповідальних за ведення війни.

    За словами співрозмовників «Української правди», Зеленський описував ситуацію як зіткнення двох абсолютно різних підходів до управління обороною країни. Один із депутатів переказав слова президента про те, що Федоров прагнув максимально цифровізувати всі процеси, побудувати систему навколо сучасних технологій, автоматизації та нових моделей управління. Натомість військове керівництво, за словами президента, наполягало насамперед на оперативному забезпеченні конкретних бойових потреб та швидкому реагуванні на запити командування.

    Джерела також стверджують, що суперечки виходили далеко за межі звичайних робочих дискусій. Один зі співрозмовників видання навів приклад, який, за його словами, озвучував президент. За цією версією, Сирський звертався до глави держави зі скаргами, що Міністерство оборони не забезпечує проведення окремих операцій необхідними ресурсами. У відповідь Федоров наполягав, що фінансування та техніка були виділені, однак використовуються неефективно або не за тим призначенням, для якого планувалися. Подібні суперечки, за словами джерел, повторювалися неодноразово.

    Саме тому, як стверджують учасники зустрічі, Зеленський сказав депутатам, що не може допустити ситуації, коли Міністерство оборони та Генеральний штаб фактично конфліктують між собою під час повномасштабної війни. За словами співрозмовників, президент навіть зазначив, що за ідеальних умов слід було б змінювати обох керівників одночасно, однак зробити це зараз він не може. Цю заяву також підтверджують джерела, на які посилається «Українська правда».

    Окрім конфлікту із Сирським, Зеленський, за даними джерел, назвав ще одну важливу причину кадрового рішення — відсутність очікуваних результатів у реформуванні системи мобілізації. За словами співрозмовників, президент наголосив, що саме ця сфера потребує негайного впорядкування. У зв’язку з цим він пояснив депутатам, що кандидат на посаду нового міністра оборони Ігор Клименко має значний досвід організації роботи силових структур і, на його думку, здатний ефективніше налагодити процес комплектування української армії. Подібну інформацію також підтверджують джерела РБК-Україна.

    За інформацією джерел, президент також звернув увагу на можливі майбутні виклики безпеці країни. Один із депутатів переказав слова Зеленського про те, що Україні необхідно максимально швидко впорядкувати питання мобілізації, адже ситуація на фронті може ускладнитися будь-якої миті, зокрема у разі нових масштабних рішень Росії щодо збільшення чисельності своїх військ.

    У великому матеріалі «Української правди» також зазначається, що конфлікт навколо Міністерства оборони був ширшим, ніж лише особисті розбіжності між Федоровим та Сирським. За даними видання, міністр проводив масштабні кадрові зміни, реформував систему закупівель, переводив частину процесів на відкриті тендери, ініціював аудит оборонних контрактів та намагався змінити підходи до планування забезпечення армії. Саме ці кроки викликали опір частини військового керівництва та інших груп впливу, пов’язаних із оборонною сферою. Водночас ці твердження базуються на інформації джерел видання, а не на офіційних висновках державних органів.

    Сам Михайло Федоров після оголошення про завершення роботи на посаді подякував своїй команді та заявив, що продовжить працювати заради перемоги України. Він підбив підсумки своєї діяльності, зазначивши, що за час роботи вдалося реалізувати низку технологічних реформ, однак не всі заплановані зміни були завершені. Федоров також наголосив, що має намір і надалі працювати над розвитком інноваційних рішень для держави та сектору безпеки, хоча новий формат його діяльності поки офіційно не оголошено.

    За інформацією джерел у «Слузі народу», попри відставку з посади міністра оборони, Федоров не залишає президентську команду. Очікується, що його майбутня роль стане відомою найближчим часом. Офіційно Банкова поки не повідомляла про нове призначення ексміністра.

    Рішення про зміну керівництва Міністерства оборони, за версією джерел, стало результатом поєднання кількох факторів: тривалого конфлікту між міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ, різних підходів до управління військовою сферою, необхідності реформування системи мобілізації та загального переформатування уряду. Водночас значна частина цих деталей ґрунтується на повідомленнях джерел, наведених «Українською правдою», і не підтверджувалася офіційними заявами президента чи Офісу президента.

  • На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    Як повідомляють наші джерела, сьогодні відбудеться засідання фракції “Слуги Народу” за участі Президента та ймовірного нового прем’єра Сергія Корецького, де обговорюватимуть кадрові питання.

    “Сьогодні фракція “Слуг” зустрінеться з Президентом і обговорить усі кандидатури.

    На даний момент узгоджено лише кандидатуру прем’єра Сергія Корецького, попередньо голосів за нього вистачає.

    Михайло Федоров намагається втриматися на посаді міністра оборони. Якщо йому це не вдасться, весь його бізнес із дронами піде на дно, а проблеми компанії “Вирій” — це лише початок. Правоохоронці підуть далі.

    Михайло Федоров так тримається за крісло, що вчора намагався зірвати голосування за відставку Свириденко, “включивши тривогу” в Києві.

    Сьогодні для Федорова вирішальний день: якщо йому не вдасться переконати Давида Арахамію, то він може навіть не залишитися віцепрем’єром.

    Позиції Арахамії сьогодні найсильніші, і він зараз найближчий до Президента. Він має майже стовідсотковий вплив на фракцію та дуже хороші контакти з усіма іншими фракціями.

    Саме Давид Арахамія головний архітектор усунення Єрмака та очищення політичного поля від його людей. Йому належить проект партії Терехова-Кіма, йому належить ТГ канал Труха, він формує уряд і впливає на бюджет.

    Ігоря Терехова не буде ані в уряді, ані в Київській військовій адміністрації. Він вирішив і надалі залишатися мером Харкова та балотуватися на наступний термін, тим більше що для відновлення лише Харкова після війни знадобиться щонайменше 100 мільярдів гривень.

    Найголовніші кандидати на вихід з уряду, окрім Федорова, — Олексій Кулеба, Андрій Сибіга, Оксен Лісовий, Тарас Качка” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    Водночас, однією з вимог американців є також “навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють”.

  • Чи втратить Федоров посаду? У Кабміні зростає інтрига навколо можливих кадрових змін

    Чи втратить Федоров посаду? У Кабміні зростає інтрига навколо можливих кадрових змін

    Під час масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів однією з головних кадрових інтриг залишається майбутнє Михайла Федорова на посаді міністра оборони України. Попри появу інформації про можливу зміну керівництва відомства, офіційного підтвердження таких планів наразі немає, а джерела у владі дають суперечливі оцінки щодо подальшої долі міністра.

    Питання про можливу відставку Федорова поки що залишається відкритим.

    Нову хвилю обговорень спричинило повідомлення народної депутатки від фракції “Слуга народу” Ольги Василевської-Смаглюк. У своєму Telegram-каналі вона заявила, що, за останньою інформацією, на посаду міністра оборони розглядають нинішнього очільника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка.

    За її словами, у разі такого призначення Міністерство внутрішніх справ може очолити нинішній голова Національної поліції Іван Вигівський. Водночас жодних офіційних рішень щодо таких кадрових перестановок поки що не ухвалено.

    Як зазначає РБК-Україна, численні співрозмовники видання в різних органах державної влади наразі не можуть ані підтвердити, ані спростувати інформацію про можливу відставку Михайла Федорова. Це свідчить про те, що остаточне кадрове рішення ще не оголошене або продовжує обговорюватися на найвищому рівні.

    За даними видання, розмови про можливі зміни у керівництві Міністерства оборони виникли не вперше. Раніше джерела повідомляли, що між президентом України Володимиром Зеленським та Михайлом Федоровим нібито виникли певні розбіжності. Частина співрозмовників стверджувала, що взаємини між главою держави та міністром останнім часом стали менш довірливими, хоча інші джерела такі твердження категорично заперечували.

    На тлі цих розмов увагу також привернула недавня заява президента щодо реформування системи мобілізації. Коментуючи резонансні події, пов’язані з роботою територіальних центрів комплектування у Львові, Володимир Зеленський наголосив, що Міністерство оборони має виконати всі раніше озвучені обіцянки щодо реформи мобілізаційної системи та продовжити її реалізацію.

    У парламентській фракції “Слуга народу”, за інформацією РБК-Україна, можливу відставку Федорова також розглядають як потенційний сигнал про зміну балансу впливу всередині оборонного відомства. Один зі співрозмовників видання припустив, що таке кадрове рішення могло б свідчити про посилення позицій військового керівництва у взаємовідносинах із цивільним очільником Міністерства оборони.

    Водночас джерела наголошують, що незалежно від того, хто очолюватиме відомство надалі, вже запущені реформи в оборонній сфері продовжуватимуть реалізовуватися. За їхніми словами, новий керівник Міністерства оборони навряд чи відмовиться від уже ухвалених рішень, а самі кадрові зміни не повинні безпосередньо вплинути на перебіг бойових дій чи загальну стратегію оборони країни.

    Обговорення можливих перестановок у Міністерстві оборони відбувається на тлі масштабного оновлення уряду, яке анонсував президент Володимир Зеленський. Напередодні глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та правоохоронної системи.

    Серед уже озвучених можливих змін — відставка прем’єр-міністра Юлії Свириденко, яка, за інформацією джерел, може отримати дипломатичне призначення та очолити посольство України у Сполучених Штатах. Найімовірнішим кандидатом на посаду нового глави уряду називають керівника НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького.

    Очікується, що найближчим часом Верховна Рада розгляне кадрові питання щодо оновлення Кабінету Міністрів, після чого стане зрозуміло, чи торкнуться зміни керівництва Міністерства оборони та хто в підсумку увійде до нового складу уряду.

  • Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко офіційно пояснила причини своєї відставки. За її словами, рішення стало наслідком розмови з президентом Володимиром Зеленським, під час якої глава держави наголосив на необхідності оновлення Кабінету Міністрів для посилення роботи уряду за низкою ключових напрямків.

    Про це Свириденко заявила під час засідання профільного комітету Верховної Ради, який уже підтримав її заяву про відставку.

    Відповідаючи на запитання народних депутатів щодо причин свого рішення залишити посаду, глава уряду зазначила, що ключовим фактором стала розмова з президентом України. За її словами, Володимир Зеленський чітко окреслив потребу в оновленні урядової команди та посиленні окремих напрямків державної політики.

    Свириденко пояснила, що нинішній етап розвитку країни вимагає більш ефективної роботи уряду, насамперед у сферах соціальної політики та освіти. Саме тому, за її словами, було ухвалено рішення про перезавантаження Кабінету Міністрів.

    “Цій заяві передувала розмова з президентом України, який чітко позначив необхідність оновлення Кабінету Міністрів. У нас є напрямки, в яких можливо здійснити посилення. Я сподіваюсь, ви підтримаєте кандидатів на такі напрямки, які дадуть змогу більш ефективно реалізовувати соціальну політику, освітянську. Тому є розмова з президентом, є розуміння необхідності перезавантаження уряду, перезавантаження дуже конкретних напрямків і їх посилення”, – сказала прем’єр-міністр.

    Після заслуховування пояснень урядовиці Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав її заяву про відставку. Наступним етапом стане розгляд відповідної постанови на пленарному засіданні парламенту, яке очікується вже сьогодні.

    Питання відставки Свириденко стало частиною масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент Володимир Зеленський оголосив у неділю після зустрічі з главою уряду. Тоді глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та запропонував Свириденко нову посаду.

    Офіційно не повідомлялося, яку саме посаду президент запропонував чинній прем’єр-міністерці. Водночас, за інформацією джерел РБК-Україна та низки народних депутатів, йдеться про можливе призначення Юлії Свириденко Надзвичайним і Повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки.

    Водночас остаточного рішення щодо нового призначення поки що немає. За наявною інформацією, Свириденко ще не дала офіційної згоди на пропозицію президента.

    Після ухвалення Верховною Радою рішення про звільнення прем’єр-міністра чинний склад Кабінету Міністрів автоматично складе повноваження. Після цього парламент має розглянути кандидатуру нового очільника уряду та затвердити оновлений склад Кабміну.

    Наразі основним претендентом на посаду прем’єр-міністра називають голову НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького. Очікується, що вже завтра він проведе зустріч із народними депутатами фракції “Слуга народу”, після чого відбудеться обговорення його кандидатури.

    За попередньою інформацією, голосування за нового прем’єр-міністра може відбутися вже у четвер.

    Попри масштабне перезавантаження уряду, суттєвих кадрових змін у більшості міністерств може не відбутися. За даними джерел, значна частина чинних міністрів, ймовірно, збереже свої посади.

    Водночас однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Наразі офіційних рішень щодо його можливої відставки не оголошено, однак у політичних колах активно обговорюють можливість призначення на цю посаду нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Жодного офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати визначальними для формування нового складу українського уряду, який має продовжити реалізацію ключових реформ та забезпечити ефективніше виконання державної політики в умовах війни.

  • Скандальний нардеп опинився в ізоляторі: НАБУ затримало Кузьміних у справі про хабар

    Скандальний нардеп опинився в ізоляторі: НАБУ затримало Кузьміних у справі про хабар

    Детективи Національного антикорупційного бюро затримали чинного народного депутата Сергія Кузьміних, якого обвинувачують у справі про одержання 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Затримання відбулося на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку депутата на судові засідання.

    За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обвинуваченого доставили до ізолятора тимчасового тримання. Прокурор САП просить змінити йому запобіжний захід на тримання під вартою без альтернативи застави. Розгляд відповідного клопотання призначили на 29 червня.

    У САП офіційно не назвали прізвище затриманого, однак українські медіа з посиланням на власні джерела повідомили, що йдеться саме про народного депутата Сергія Кузьміних. Він був обраний до Верховної Ради від партії “Слуга народу” по округу №67 у Житомирській області.

    Причиною затримання стала не нова підозра, а поведінка обвинуваченого під час судового розгляду. За даними прокуратури, депутат неодноразово не з’являвся на засідання ВАКС. Останню неявку він пояснював службовим відрядженням до Королівства Іспанія.

    У САП наголосили, що така поведінка створила реальну загрозу затягування провадження. Зокрема, депутат не з’являвся до суду 29 жовтня 2025 року, 30 березня 2026 року, 1 червня 2026 року та 22 червня 2026 року. За дві неявки суд уже застосовував до нього грошові стягнення.

    Сама справа тягнеться ще з початку 2022 року. За версією слідства, у січні 2022 року народний депутат через довірену особу одержав 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Ця сума, як стверджують правоохоронці, становила 30% від вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики для комунальної лікарні у Житомирі.

    Слідство вважає, що гроші були винагородою за вплив на посадових осіб медичного закладу, аби приватна компанія стала переможцем закупівлі. НАБУ раніше повідомляло, що після оплати лікарнею вартості обладнання депутат нібито попросив передати йому 30% від суми договору.

    Крім епізоду з УЗД-апаратом, слідство заявляло і про інші можливі домовленості. За даними НАБУ, депутат планував застосувати таку саму схему до інших договорів — зокрема на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного набору для хірургічних процедур. Загальна вартість цих потенційних контрактів оцінювалася у понад 38 млн гривень.

    Дії нардепа кваліфіковані за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Ця стаття стосується одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

    У січні 2022 року НАБУ повідомляло, що депутата викрили “на гарячому” під час одержання коштів. Уже в лютому того ж року його оголошували в розшук через неявку на виклики правоохоронців. Пізніше слідство було завершене, а обвинувальний акт передали до суду ще у 2022 році.

    Попри це, судовий розгляд справи затягнувся на роки. Антикорупційні організації та медіа неодноразово звертали увагу на те, що справа Кузьміних стала одним із прикладів того, як розгляд корупційних проваджень може блокуватися через неявки обвинувачених, клопотання та процесуальні затримки.

    Нинішнє затримання може стати переломним моментом у справі. Якщо ВАКС задовольнить клопотання прокурора САП, нардеп може опинитися під вартою без можливості внесення застави. Якщо суд обере м’якший запобіжний захід, провадження все одно має продовжитися за умови забезпечення явки обвинуваченого.

    Водночас важливо наголосити: Кузьміних має статус обвинуваченого, а не засудженого. Його вина може бути встановлена лише вироком суду, який набрав законної сили. Сам депутат раніше публічно заперечував обвинувачення та заявляв про політичний підтекст справи.

    Ситуація навколо затримання Кузьміних викликала резонанс ще й тому, що йдеться про чинного народного депутата та справу, пов’язану із закупівлею медичного обладнання для лікарні. На тлі війни, дефіциту ресурсів у медичній системі та підвищеної уваги суспільства до корупції будь-які підозри щодо “відкатів” у сфері охорони здоров’я сприймаються особливо гостро.

    Антикорупційні органи наполягають, що справа має бути розглянута без подальшого затягування. Саме тому САП просить суд обрати жорсткіший запобіжний захід. Остаточне рішення щодо подальшого перебування депутата під вартою має ухвалити Вищий антикорупційний суд.