Daypolitico

Позначка: Слуга народу

  • Ресторан друзів нардепа-втікача: де збирав партактив Київщини віцеспікер Корнієнко

    Ресторан друзів нардепа-втікача: де збирав партактив Київщини віцеспікер Корнієнко

    Перший віцеспікер Верховної Ради та один із лідерів партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко опинився у центрі інформаційного скандалу після проведення зустрічі зі старостами громад Київської області у ресторанному комплексі «Яхта» на Вишгородщині. Сам захід був присвячений питанням підтримки українських військових, розвитку місцевого самоврядування та взаємодії громад із центральною владою, однак увагу громадськості привернув не зміст дискусії, а місце її проведення.

    Зустріч відбулася у ресторанному комплексі «Яхта», розташованому в селі Осещина поблизу Києва. Заклад позиціонується як преміальний ресторанно-готельний комплекс із власною набережною, басейнами, аквазоною, дитячим парком та банкетною інфраструктурою. Сам ресторан активно рекламує себе як місце для відпочинку, сімейних свят та VIP-заходів.

    Проте останніми роками навколо комплексу неодноразово виникали скандали. У низці публікацій місцевих медіа згадувалися питання щодо дозвільної документації, пожежної безпеки, податкових перевірок та екологічних претензій. Також повідомлялося про конфлікти навколо земельних ділянок та господарської діяльності закладу. Частина цих звинувачень залишається предметом публічних дискусій і не має остаточних судових рішень.

    Найбільший резонанс викликали не господарські суперечки, а особа власника комплексу — одеського ресторатора Андрія Зарічанського. У публічному просторі його ім’я неодноразово пов’язували з колишнім народним депутатом Артемом Дмитруком, який залишив Україну та став фігурантом кримінальних проваджень. За даними медіа, Зарічанський та Дмитрук тривалий час підтримували дружні стосунки та разом брали участь у заходах, пов’язаних із представниками УПЦ Московського патріархату в Одесі.

    Сам Артем Дмитрук останніми роками неодноразово потрапляв у центр політичних скандалів через свої заяви щодо війни, критичні висловлювання на адресу української влади та позицію стосовно діяльності релігійних структур, пов’язаних із Московським патріархатом. Після виїзду з України правоохоронні органи оголосили його у розшук у межах кількох кримінальних проваджень.

    Саме тому вибір локації для зустрічі представників правлячої партії викликав хвилю критики у соцмережах та медіа. Опоненти влади звернули увагу на те, що офіційний захід за участю одного з керівників парламенту проводився у закладі, власника якого журналісти пов’язують із людьми, що мають неоднозначну репутацію та проросійський бекграунд.

    На момент публікації офіційних коментарів від Олександра Корнієнка щодо критики навколо вибору ресторану не надходило. Водночас у повідомленнях про саму зустріч наголошувалося на питаннях підтримки військових, допомоги громадам та розвитку місцевого самоврядування. Жодних заяв щодо власника ресторану або його можливих політичних зв’язків під час заходу не звучало.

    Політичні експерти зазначають, що подібні історії особливо чутливі під час війни. Будь-які потенційні контакти представників влади з особами або структурами, яких публічно пов’язують із проросійським середовищем, стають предметом посиленої уваги суспільства. Навіть якщо йдеться лише про оренду приміщення для проведення заходу, репутаційні ризики для політиків залишаються високими.

    Скандал навколо ресторану «Яхта» став черговим прикладом того, як вибір місця для публічних заходів може вплинути на сприйняття політичної події. У ситуації, коли українське суспільство особливо гостро реагує на будь-які можливі зв’язки з особами, яких пов’язують із проросійськими поглядами, навіть формальні контакти можуть викликати широкий суспільний резонанс.

    Наразі залишається відкритим питання, чи матиме ця історія політичне продовження та чи нададуть додаткові пояснення організатори заходу або представники партії «Слуга народу».

  • Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.

    Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.

    Олег Дунда

    Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.

    «З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.

    За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.

    Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.

    Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.

    «Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.

    Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.

    Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.

    За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.

    Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.

    «Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.

    Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.

    Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.

    На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.

    Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.

    За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.

    Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.

    У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.

    Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.

    Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.

    Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.

  • Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Президент України Володимир Зеленський після серії гучних політичних та корупційних скандалів у своєму оточенні розпочав масштабну спробу перезавантажити відносини з Верховною Радою та парламентською опозицією. На Банковій дедалі частіше говорять про необхідність внутрішнього політичного примирення щонайменше на найближчі шість місяців — період, який у владі вважають критично важливим як для фронту, так і для міжнародної підтримки України.

    Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди», де описуються закриті переговори президента з депутатами, представниками монобільшості та лідерами опозиційних фракцій.

    За даними видання, поштовхом до зміни політичної тактики стали одразу кілька факторів: серйозне ослаблення внутрішньої президентської вертикалі після корупційних скандалів, проблеми з керованістю монобільшості та необхідність швидко ухвалювати закони, від яких залежить західне фінансування України.

    У матеріалі зазначається, що попередня модель управління державою, коли ключові рішення концентрувалися в Офісі президента та вузькому колі найближчих соратників Зеленського, фактично дала збій після серії кримінальних справ та скандалів довкола представників влади. Особливо болючим ударом для Банкової стали проблеми навколо глави ОП Андрія Єрмака.

    На цьому тлі Зеленський почав активно відновлювати політичний діалог навіть із тими силами, з якими роками перебував у жорсткому конфлікті — зокрема з Петром Порошенком, Юлією Тимошенко та Дмитром Разумковим.

    За інформацією УП, останніми днями на Банковій відбулося одразу кілька серій закритих зустрічей президента з керівництвом Верховної Ради, фракції «Слуга народу» та представниками опозиції.

    Однією з ключових тем переговорів стали західні кредити та фінансування України. Йдеться насамперед про виконання умов програм МВФ, Ukraine Facility та інших міжнародних пакетів допомоги, від яких залежить фінансова стабільність держави у 2026 році.

    У матеріалі зазначається, що після втрати фактичної монобільшості Банкова вже не може швидко проводити рішення через парламент без домовленостей із депутатами та іншими політичними силами.

    Саме тому Зеленський провів окрему велику зустріч із депутатами «Слуги народу», під час якої вперше за тривалий час відбулася не формальна нарада, а повноцінна дискусія. За словами співрозмовників УП, президент говорив про необхідність «забути образи» та спільно пройти найближчі шість місяців.

    Водночас у владі дедалі частіше озвучують прогноз, що саме найближче півріччя може стати переломним у війні. За даними джерел видання, Зеленському доповідають, що Росія поступово стикається з виснаженням ресурсів, а Україна починає перехоплювати технологічну ініціативу на фронті.

    У матеріалі багато уваги приділяється змінам у військовій сфері після призначення Михайла Федорова міністром оборони. За словами співрозмовників у Міноборони, нові підходи до закупівель, автоматизації виробництва дронів та розвитку малої ППО вже дали помітний ефект на фронті.

    Зокрема, джерела стверджують, що Україна четвертий місяць поспіль звільняє більше територій, ніж Росія захоплює. Крім того, активно змінюється сама тактика ведення війни — дедалі більшу роль відіграють масовані дронові штурми та системне знищення російської логістики на півдні.

    Окремо в матеріалі згадується командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. За словами джерел УП, Україна зараз виходить на рівень втрат російської армії, який уже наближається до її мобілізаційних можливостей без оголошення повномасштабної мобілізації в РФ.

    На Банковій вважають, що саме ця ситуація може змусити Кремль восени перейти до більш предметних переговорів.

    Однак для цього Україні потрібно втримати внутрішню політичну стабільність та забезпечити безперебійне фінансування армії й бюджету.

    Саме тому Зеленський розпочав серію переговорів із парламентськими фракціями. За даними УП, окремі зустрічі з президентом уже провели Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, представники «Голосу», депутатських груп «Довіра», «За майбутнє», а також колишні представники ОПЗЖ.

    Особливу увагу привернула зустріч Зеленського та Порошенка — перша за багато років. Вона тривала понад годину. За інформацією джерел, сторони обговорювали не лише роботу парламенту, а й тему санкцій проти експрезидента.

    Водночас співрозмовники видання наголошують: ідея Банкової полягає не у створенні нової коаліції, а у формуванні своєрідного «пакту про ненапад» між владою та опозицією щонайменше до осені.

    У команді Зеленського визнають, що без підтримки або хоча б нейтралітету опозиції провести через Раду всі необхідні рішення буде майже неможливо.

    При цьому навіть після серії переговорів влада вже зіткнулася з першими проблемами: парламент провалив голосування за один із важливих законопроєктів щодо митних змін та оподаткування міжнародних посилок, який був потрібен для співпраці з міжнародними партнерами.

    Попри це, у Банковій розраховують, що новий формат комунікації дозволить уникнути повного політичного паралічу.

  • Зеленський провів зустріч із представниками монобільшості: говорили про ЄС і безпеку країни

    Зеленський провів зустріч із представниками монобільшості: говорили про ЄС і безпеку країни

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із представниками парламентської фракції «Слуга народу» та керівником Офісу президента Кирилом Будановим. Під час переговорів сторони обговорили ключові питання, які найближчим часом розглядатимуться у Верховній Раді.

    Про це глава держави повідомив у Telegram, а деталі зустрічі також озвучив очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За словами Зеленського, головними темами стали стійкість держави в умовах війни та подальший рух України до членства в Європейському Союзі.

    «Обговорили ключові питання, які зараз є на порядку денному в парламенті. Те, що потрібно для стійкості нашої держави й для руху України у Євросоюз», — зазначив президент.

    Давид Арахамія повідомив, що вже наступного тижня консультації продовжаться у ширшому форматі. Також найближчим часом має відбутися окреме засідання фракції за участю Володимира Зеленського.

    Зустріч відбулася на тлі загострення безпекової ситуації та активізації російських інформаційних і військових загроз. Раніше цього ж дня Зеленський заявив, що Росія розглядає одразу п’ять сценаріїв розширення війни на Чернігівсько-Київському напрямку.

    Президент повідомив, що українська влада вже готує відповіді на кожен із можливих варіантів розвитку подій, а також посилює військову присутність на півночі країни через ризик нових наступальних дій з боку РФ.

    Окремо Зеленський наголосив, що Кремль продовжує намагатися втягнути Білорусь у війну проти України. За його словами, українська розвідка фіксує відповідні переговори між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком.

    На цьому тлі Служба зовнішньої розвідки України попередила про підготовку Росією масштабної кампанії дезінформації, спрямованої на внутрішню дестабілізацію України та підрив підтримки Києва з боку західних партнерів.

    У розвідці вважають, що Кремль активізує інформаційні операції через невдачі на фронті та погіршення внутрішньої ситуації в самій Росії.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також заявляв, що російська армія вже п’ятий місяць поспіль втрачає більше особового складу, ніж здатна мобілізувати. За його словами, суттєву роль у цьому відіграють українські Сили безпілотних систем.

    Тим часом Інститут вивчення війни повідомив, що наразі немає ознак готовності Кремля до завершення війни, попри численні публічні заяви російського керівництва про нібито бажання переговорів.

    Паралельно з внутрішньополітичними консультаціями в Україні тривають і дипломатичні процеси навколо євроінтеграції держави. Одним із ключових викликів залишається необхідність ухвалення низки законодавчих рішень, необхідних для відкриття переговорних кластерів із Європейським Союзом.

    Саме тому, як зазначають джерела у парламенті, найближчі тижні можуть стати визначальними для ухвалення рішень щодо реформ, антикорупційної політики, судової системи та оборонного сектору.

    На цьому тлі українська влада також готується до можливого посилення військового тиску з боку Росії влітку 2026 року. За оцінками аналітиків, Кремль може спробувати поєднати військову ескалацію з масштабними інформаційними атаками та спробами дестабілізації політичної ситуації всередині України.

  • Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатка Криворізької міської ради від партії «Слуга народу» Світлана Максимчук потрапила у скандал після того, як опублікувала в соцмережах відео, на якому її 11-річна донька керує автомобілем Hyundai під час руху.

    Інцидент викликав широкий резонанс у соцмережах та привернув увагу патрульної поліції Кривого Рогу. Правоохоронці оперативно встановили учасників події та притягнули депутатку до адміністративної відповідальності.

    На оприлюдненому відео видно, як дитина перебуває за кермом автомобіля та самостійно керує транспортним засобом. У певний момент дівчинка навіть відпускає кермо, тоді як її мати сидить поруч, посміхається та знімає відео під музику.

    Сам ролик депутатка підписала словами: «Мати дочекалася».

    Після хвилі критики у соцмережах Світлана Максимчук публічно визнала свою помилку. У дописі вона заявила, що усвідомлює неправильність своїх дій, подякувала поліції за реакцію та повідомила про сплату штрафу.

    “Головне в помилках – бути готовим визнати їх та понести відповідальність. Повністю усвідомлюю хибність свого вчинку та вдячна патрульній поліції за швидке реагування та проведену профілактичну бесіду. Штраф сплачено, відповідні висновки зроблено”, – написала депутатка.

    У патрульній поліції Кривого Рогу підтвердили, що після виявлення відео правоохоронці провели перевірку та встановили особу водійки.

    На Світлану Максимчук винесли постанову за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення — передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

    Санкція статті передбачає штраф за передачу авто людині без водійського посвідчення або без права на керування транспортним засобом.

    Історія викликала активне обговорення в українському сегменті соцмереж. Частина користувачів розкритикувала депутатку за безвідповідальність та створення небезпечної ситуації на дорозі, особливо з огляду на її публічний статус.

    Інші ж звернули увагу на те, що подібні відео нерідко поширюються у соцмережах як “розважальний контент”, хоча фактично йдеться про порушення правил дорожнього руху та ризик для безпеки дитини й інших учасників руху.

    Юристи наголошують, що навіть короткочасна передача керування дитині є прямим порушенням законодавства, незалежно від того, чи рухався автомобіль приватною територією, чи дорогою загального користування.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що депутатка сама опублікувала відео, яке фактично стало доказом адміністративного правопорушення.

    У поліції зазначають, що дедалі частіше саме публікації у соцмережах стають підставою для перевірок та притягнення водіїв до відповідальності.

    Джерело: відкриті пабліки, регіональне видання “Відомо”, Максимчук у соцмережах, патрульна поліція Кривого Рогу

  • Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

    Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

    У Верховній Раді України відбулися кадрові зміни: новообрана народна депутатка Олена Київець офіційно набула повноважень, склавши присягу під час пленарного засідання парламенту 28 квітня. Вона увійшла до складу фракції партії «Слуга народу», замінивши депутатку Дар’ю Володіну, яка достроково припинила свої повноваження.

    Під час урочистої процедури Київець зачитала текст присяги, зобов’язавшись діяти в інтересах українського народу, дотримуватися Конституції та законів України, а також захищати суверенітет і незалежність держави. Після цього вона офіційно стала повноправною учасницею законодавчого процесу.

    Її обрання відбулося за рішенням Центральної виборчої комісії, яка визнала її наступною кандидаткою у виборчому списку партії після вибуття попередньої депутатки. Така процедура передбачена законодавством у разі дострокового складання мандата народним депутатом.

    Олена Київець має значний досвід у юридичній та науковій сфері. Вона є докторкою юридичних наук, працювала у вищих навчальних закладах, зокрема викладала на кафедрах цивільного, міжнародного та європейського права. Її професійна діяльність тривалий час була пов’язана з підготовкою юристів та науковими дослідженнями у сфері права.

    Зокрема, упродовж 2013–2020 років вона працювала у Національній академії прокуратури України, де обіймала посаду професорки кафедри цивільно-правових дисциплін. Пізніше продовжила викладацьку діяльність у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, зосередившись на міжнародному та європейському праві.

    Крім академічної кар’єри, Київець має досвід роботи у сфері парламентської діяльності. У 2012–2019 роках вона була помічницею народного депутата Олега Кулініча, спочатку на громадських засадах, а згодом і на платній основі. Це дало їй практичне розуміння роботи парламенту, підготовки законопроєктів та взаємодії між депутатами.

    Важливим елементом її біографії є участь у створенні громадських організацій. Вона була співзасновницею низки ініціатив, зокрема «Ліги професорів права» та «Центру законотворення та правової експертизи». Також брала участь у діяльності громадських об’єднань, пов’язаних з аграрною політикою та правовими питаннями.

    У 2019 році Київець уже намагалася потрапити до парламенту, балотуючись від партії «Слуга народу», однак тоді перебувала у непрохідній частині списку. Попри це, вона залишилася активною у політичному середовищі та згодом очолила партію «Довіра», яку пов’язують із групою народних депутатів однойменного об’єднання.

    Її призначення до Верховної Ради відбувається у період, коли парламент продовжує працювати в умовах воєнного стану, ухвалюючи рішення, що стосуються оборони, економіки, соціальної політики та міжнародної співпраці. У такому контексті поява нових депутатів має значення не лише з формальної точки зору, а й з огляду на баланс сил у парламенті.

    Фракція «Слуга народу», до якої увійшла Київець, залишається найбільшою у Верховній Раді та відіграє ключову роль у формуванні законодавчого порядку денного. Зміни у її складі можуть впливати на внутрішню динаміку роботи парламенту, зокрема на розподіл голосів під час ухвалення важливих рішень.

    Експерти зазначають, що прихід до парламенту депутатів із юридичним та академічним бекграундом може посилити якість законопроєктної роботи, особливо у сферах правової реформи, євроінтеграції та гармонізації законодавства з європейськими стандартами.

    Водночас політичне минуле Київець, зокрема її зв’язки з різними політичними проєктами та робота з окремими народними депутатами, може викликати додаткову увагу з боку громадськості та аналітиків. Такі призначення традиційно стають предметом обговорення в контексті прозорості кадрових рішень і політичної відповідальності.

    Верховна Рада продовжує працювати у штатному режимі, попри кадрові зміни. Очікується, що новообрана депутатка долучиться до роботи профільних комітетів та братиме участь у підготовці законодавчих ініціатив.

    Складання присяги Оленою Київець стало черговим етапом оновлення парламенту в межах чинного скликання. Хоча такі зміни не є масовими, вони впливають на політичний ландшафт і можуть мати значення для подальшої роботи законодавчого органу.

  • Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила, до формування якої причетні голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім, міський голова Харкова Ігор Терехов та очільник Кривого Рогу Олександр Вілкул, уже демонструє вищий рівень підтримки, ніж партія влади «Слуга народу».

    Про це свідчать результати соціологічного дослідження Центру СОЦИС, проведеного у березні 2026 року.

    Згідно з даними опитування, за новий політичний проєкт готові проголосувати 9,4% респондентів. Водночас чинну партію влади підтримують 7,9% опитаних. Таким чином нове об’єднання випереджає «Слугу народу» за рівнем електоральної підтримки.

    Соціологи також відзначають, що ця політична сила вже входить до кола помітних гравців на політичній арені. У рейтингу вона посідає третю позицію серед конкурентів партії влади, поступаючись лише політичним проєктам, які асоціюються з Валерієм Залужним та Кирилом Будановим.

    Окремо дослідження фіксує високі показники суспільної довіри до окремих учасників нового політичного проєкту. Зокрема, міський голова Харкова Ігор Терехов входить до групи лідерів за рівнем довіри, поступаючись лише Володимиру Зеленському, Валерію Залужному та Кирилу Буданову.

    Водночас очільник Миколаївщини Віталій Кім має співставні показники довіри з боксером Олександром Усиком. У президентському рейтингу Терехов також випереджає Кіма: його підтримка становить 3,4% проти 1,1%. При цьому на сході країни рівень підтримки Терехова сягає 8,8%, тоді як Кім на півдні має 2,3%.

    У президентському рейтингу, за результатами дослідження, перше місце посідає чинний глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%. Другу позицію займає Валерій Залужний із 19,3%, третю — Кирило Буданов із 10,5%. Далі у списку — Петро Порошенко з 5,7%, Ігор Терехов із 3,4%, Дмитро Разумков із 3,3%, Андрій Білецький із 3,1% та Юлія Тимошенко з 2,2%.

    Окрім політичних симпатій, соціологи проаналізували й ключові проблеми, які хвилюють українців. Поряд із війною респонденти найчастіше називали корупцію у владі — 49,3%. Серед інших важливих питань — зростання цін на продукти харчування (33,4%), високі тарифи на комунальні послуги (28,8%), низький рівень пенсій і соціальних виплат (28,1%), а також загальний рівень доходів населення (26%). Значна частина опитаних також вказала на наслідки бойових дій, зокрема обстріли та перебої з базовими послугами.

    Опитування проводилося з 12 по 18 березня 2026 року методом особистого інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 1204 респонденти. Статистична похибка вибірки становить близько 2,5%.

    Отримані результати свідчать про появу нових політичних центрів впливу та поступову зміну електоральних настроїв в Україні.

  • Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, Верховна Рада має сьогодні зібратись для голосування по всім ключовим для Офісу Президента законопроектам.

    “Верховна Рада сьогодні збереться і проголосує за необхідні закони, принаймні вчора Давид Арахамія пообіцяв це Президенту та провів переговори з групами і фракціями.

    Групи та фракції мають свої вимоги, які необхідно задовольнити для розблокування роботи парламенту, від чого залежатиме подальше голосування.

    Водночас, опоненти також працюють як з групами і фракціями, так і з окремими депутатами, тож можуть бути сюрпризи” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо,  голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем, йде робота над поверненням до режиму роботи парламенту та закликав не драматизувати ситуацію.

  • Зеленський готується до довгої війни: парламенту дали нове завдання

    Зеленський готується до довгої війни: парламенту дали нове завдання

    В Україні почали готувати сценарій роботи парламенту на випадок затяжної війни. Президент доручив розробити відповідний план дій, якщо бойові дії триватимуть ще кілька років.

    Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у владі.

    За інформацією видання, йдеться про підготовку Верховної Ради до функціонування в умовах можливого продовження війни ще на три роки. Відповідне завдання вже отримали представники парламентської більшості.

    Розробкою плану займається заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець. Очікується, що документ передбачатиме адаптацію роботи парламенту до тривалого воєнного періоду.

    Деталі майбутнього плану наразі не розкриваються. Водночас очевидно, що йдеться про організацію законодавчого процесу, стабільність ухвалення рішень та забезпечення роботи державних інституцій в умовах тривалого конфлікту.

    На тлі підготовки сценарію тривалої війни у парламенті паралельно обговорюють і політичні наслідки такого розвитку подій. Раніше ми повідомляли, що у Раді розглядають варіант відкладення виборів ще на кілька років. Це пов’язано як із безпековими ризиками, так і з відсутністю готового законодавства для проведення голосування в умовах війни. При цьому, як зазначають експерти, під час воєнного стану вибори взагалі не можуть проводитися, що фактично змушує владу шукати довгострокові моделі функціонування держави без виборчих кампаній.

  • МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів. Причиною стали затримки з ухваленням необхідних законодавчих змін у Верховній Раді.

    Про це повідомляє агентство Bloomberg.

    Згідно з умовами нової чотирирічної програми фінансування, український парламент до кінця березня має ухвалити низку законодавчих змін, які передбачають підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.

    Ці рішення є частиною домовленостей з міжнародними кредиторами та необхідні для подальшого отримання коштів.

    Однак кілька ключових законодавчих ініціатив досі не винесені на розгляд парламенту. Це створює ризик затримки наступних траншів фінансування.

    Наразі Україна вже отримала 1,5 млрд доларів першого траншу в межах нової програми.

    Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано прямо заявила про стурбованість ситуацією.

    «Можу сказати, що я стурбована», — сказала вона агентству Bloomberg.

    За словами джерел, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм планує розпочати зустрічі з українськими депутатами 18 березня, щоб обговорити подальші кроки щодо виконання умов програми.

    Конфлікти у парламенті ускладнюють голосування

    Політична ситуація в парламенті також впливає на процес ухвалення рішень. За даними джерел, частина депутатів не поспішає підтримувати урядові ініціативи, що створює додаткові труднощі для просування реформ.

    Раніше Верховна Рада вже провалила голосування за частину законопроєктів, пов’язаних із вимогами МВФ, зокрема щодо оподаткування цифрових платформ та реформи соціальної допомоги.

    Крім того, ситуація ускладнюється внутрішніми проблемами в парламентській більшості. Як раніше повідомляло наше видання, у фракції «Слуга народу» дедалі частіше говорять про кризу керованості та втрату ядра фракції.

    Також парламент раніше не підтримав частину ініціатив, пов’язаних із вимогами МВФ щодо податкових змін і реформ соціальної допомоги.

    Ризик фінансового тиску на бюджет

    Ситуація з міжнародним фінансуванням залишається складною. Раніше Угорщина та Словаччина заблокували кредитний пакет Європейського Союзу на понад 90 млрд євро.

    У разі затримки зовнішньої допомоги Національний банк України може бути змушений знову застосувати механізм прямого кредитування уряду для покриття дефіциту бюджету.

    Голова НБУ Андрій Пишний раніше зазначав, що такий сценарій уже застосовувався у перший рік повномасштабного вторгнення.

    Водночас експерти попереджають, що навіть нова програма співпраці з фондом може мати довгострокові фінансові ризики для України.

    Таким чином, подальша доля фінансування МВФ значною мірою залежить від того, чи зможе Верховна Рада найближчим часом ухвалити необхідні реформи.