Daypolitico

Позначка: Сирський

  • Децентралізація управління та іноземні легіони: Юрій Бутусов про виклики реформування армії за нового головкома

    Децентралізація управління та іноземні легіони: Юрій Бутусов про виклики реформування армії за нового головкома

    Зміна військового керівництва та заявлений перехід від жорсткої вертикалі до децентралізованого управління стали ключовими викликами для Сил оборони України на поточному етапі війни. Призначення нового головнокомандувача Михайла Драпатого ознаменувало спробу відійти від практики тотального мікроменеджменту, яка була характерною для стилю управління його попередника Олександра Сирського. Нова військова доктрина передбачає делегування ширших повноважень командирам на місцях, що має підвищити оперативність ухвалення тактичних рішень та гнучкість реагування на динамічні зміни бойової обстановки.

    Втім, реалізація цих концептуальних змін на практиці стикається зі значною інерцією величезної військової машини. За свідченням командира роти БПЛА 23-го штурмового полку у складі 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Юрія Бутусова, на рівні окремих підрозділів і ділянок фронту заявлені трансформації поки що залишаються непомітними. Процес реформування управління відбувається вкрай нерівномірно: на деяких напрямках система залишається незмінною, а швидкість впровадження нових підходів критично залежить від місцевого командування. Зокрема, плани щодо створення нових угруповань військ за зразком тих, що діяли на Донбасі, на багатьох ділянках так і залишилися на папері через відсутність чітких механізмів реалізації та ресурсного забезпечення.

    Окремою стратегічною проблемою залишається ефективність державної політики у сфері комплектування військ. Попри значний потенціал, поточна стратегія рекрутингу іноземних добровольців демонструє низьку ефективність. За умови побудови грамотної, прозорої та дебюрократизованої системи залучення іноземців, саме міжнародні контингенти могли б взяти на себе значну частину штурмових дій проти російських позицій по всій лінії фронту. Проте організація такого масштабного процесу вимагає комплексного державного підходу, гарантій правового статусу та налагодженої логістики, що неможливо реалізувати «за помахом пальців».

    Не менш гостро стоїть питання базового фінансового та матеріального забезпечення піхоти — основи будь-яких наземних операцій. Хронічні проблеми з фінансуванням піхотних підрозділів, затримки у постачанні необхідного спорядження та бюрократичні перепони безпосередньо впливають на боєздатність армії. Для успішного протистояння російській агресії нове командування має не лише змінити філософію управління, але й розв’язати фундаментальні логістично-фінансові проблеми, які стримують потенціал як українських бійців, так і іноземних добровольців на передовій.

  • Зеленський провів велику нараду з генералами та анонсував зміни для ЗСУ

    Зеленський провів велику нараду з генералами та анонсував зміни для ЗСУ

    Президент України Володимир Зеленський продовжує серію інтенсивних консультацій із вищим військовим командуванням країни, фокусуючись на найскладніших ділянках фронту та стратегічних потребах оборони. Черговий раунд переговорів охопив одразу кілька критично важливих напрямків, де зараз тривають запеклі бої. Глава держави заслухав детальні доповіді керівників ключових військових відомств і підрозділів, про що офіційно повідомив у своєму Telegram-каналі.

    У центрі уваги під час цієї робочої зустрічі опинилися доповіді командувача Об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого, заступника начальника Генерального штабу Володимира Горбатюка, а також командувача Десантно-штурмових військ Олега Апостола. Командувач Об’єднаних сил детально окреслив поточну оперативну обстановку на Сумському, Харківському, Луганському та Донецькому напрямках, де російські окупаційні війська не припиняють спроб прорвати українську оборону. Президент наголосив, що попри постійний тиск ворога, українські підрозділи демонструють високу ефективність у знищенні живої сили та техніки окупантів, повністю зриваючи плани кремлівського керівництва.

    Окремим пунктом розмови став Олександрівський напрямок, де наразі ведуть надзвичайно активні та складні бойові дії воїни Десантно-штурмових військ. Глава держави підкреслив, що глибоко цінує чесну та об’єктивну оцінку ситуації на місцях, оскільки детальний розбір реальних потреб конкретних корпусів і бригад дозволяє оперативно реагувати на виклики. Учасники наради напрацювали конкретні пропозиції щодо вирішення проблемних питань і швидкого заповнення дефіцитів у логістичному забезпеченні передових підрозділів. Зеленський наголосив, що в умовах війни не можна втрачати жодного дня, адже на кону стоїть захист української незалежності, позицій та життів військовослужбовців.

    Паралельно військово-політичне керівництво зосередилося на реалізації домовленостей із міжнародними партнерами. Головними пріоритетами України у сфері військово-технічної допомоги та внутрішнього оборонно-промислового комплексу визначено максимальне посилення протиповітряної оборони для захисту неба, а також безумовне виконання всіх контрактів на виробництво та постачання безпілотників усіх типів.

    Ця зустріч стала продовженням цілої серії нарад, які президент проводить останніми днями. Більше того, Володимир Зеленський анонсував ухвалення нових важливих рішень для українського війська. Ці кроки готуються на основі детальних консультацій із Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та ексміністром оборони Михайлом Федоровим. Очікується, що майбутні зміни безпосередньо стосуватимуться системного розвитку Збройних сил та модернізації їхнього забезпечення.

  • Сирському шукають заміну – Зеленський планує звільнити головнокомандувача ЗСУ. Джерела

    Сирському шукають заміну – Зеленський планує звільнити головнокомандувача ЗСУ. Джерела

    За інформацією наших джерел, протягом наступного тижня може бути звільнений головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    “Сирського можуть звільнити протягом тижня, наразі йому шукають заміну.

    Зеленський у такій ситуації, що йому доведеться ухвалити жорстке рішення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше екс-міністр МЗС Дмитро Кулеба заявив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський теж має бути звільнений, якщо у нього був конфлікт з Михайлом Федоровим, що призвело до відставки міністра оборони.

  • «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    Україною 16 липня прокотилася хвиля мирних акцій протесту проти відставки міністра оборони Михайла Федорова. Уже зранку сотні людей вийшли на площі та до адміністративних будівель у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Тернополі, Івано-Франківську, Черкасах, Запоріжжі, Миколаєві, Хмельницькому, Полтаві, Вінниці, Луцьку та низці інших міст. Учасники акцій заявляють, що виступають проти кадрових змін у Міністерстві оборони та закликають владу переглянути рішення щодо звільнення Федорова.

    Наймасовіша акція відбулася у Києві. Протестувальники зібралися на площі Івана Франка поблизу Офісу президента — одному з найближчих відкритих майданчиків до урядового кварталу. За оцінками журналістів «Української правди», на місці перебували щонайменше кілька сотень людей, а протягом ранку кількість учасників поступово зростала.

    Люди тримали картонні плакати із написами «Геть руки від Федорова», «Не чіпайте те, що працює», «Поверніть Федорова», «За що?», «Федоров — міністр оборони», «Влада досі у народу». Серед гасел також були «Совок — на пенсію» та «Сирського — на пенсію», які стали одними з найпомітніших під час акції. Протестувальники скандували «Ганьба!» та закликали народних депутатів не підтримувати кадрові зміни.

    Кореспонденти ТСН повідомили, що серед учасників були ветерани, військові, волонтери, громадські активісти, представники ІТ-спільноти та звичайні кияни. Багато хто наголошував, що підтримує не конкретну політичну силу, а курс на цифровізацію армії, реформування оборонних закупівель і розвиток безпілотних технологій, які асоціюються з роботою Федорова.

    Практично одночасно акції розпочалися і в інших містах країни. У Львові люди зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. В Одесі протест проходив у центрі міста, де учасники також вимагали переглянути рішення щодо зміни керівництва Міністерства оборони. У Харкові акція відбулася у Саду Шевченка, а в Івано-Франківську — біля будівлі обласної військової адміністрації після загальнонаціональної хвилини мовчання. Аналогічні заходи відбулися у Тернополі, Черкасах, Миколаєві, Запоріжжі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці та Полтаві.

    Мітинг у Львові / © Фото з відкритих джерел
    Мітинг в Одесі / © Суспільне
    Мітинг в Одесі / © Суспільне

    У Черкасах, за інформацією «Суспільного», перед початком акції учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих українських військових. Після цього протестувальники заявили, що вважають відставку Федорова помилкою та закликали владу не змінювати керівництво оборонного відомства.

    У Полтаві учасники протесту також виступили проти кадрового рішення президента. На плакатах можна було побачити написи «Клоунів — у Квартал, Федорова — в міністерство» та заклики не повертати систему управління армією до «радянських стандартів». За повідомленнями місцевих медіа, на площі біля театру імені Гоголя зібралися кілька десятків людей.

    За даними журналістів та очевидців, серед учасників акцій переважали молоді люди, ветерани, волонтери та представники громадських організацій. Частина протестувальників наголошувала, що виступає насамперед за продовження реформ у сфері оборонних технологій, розвитку FPV-дронів, цифровізації процесів та відкритості закупівель. Інші заявляли, що рішення про зміну міністра було ухвалене надто поспішно без достатнього пояснення суспільству.

    Хвиля протестів розпочалася після того, як президент Володимир Зеленський підтвердив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Напередодні сам Федоров повідомив про завершення роботи у Міністерстві оборони, підбив підсумки своєї діяльності та заявив, що продовжить працювати над розвитком інновацій для України в іншому форматі.

    За інформацією джерел «Української правди», президент пояснював депутатам фракції «Слуга народу», що головною причиною кадрового рішення став тривалий конфлікт між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а також необхідність реформування системи мобілізації. Офіційно ж Зеленський наголошував на необхідності оновлення уряду та підвищення ефективності взаємодії між військовим командуванням і Міністерством оборони.

    На момент проведення акцій Верховна Рада мала розглянути кадрові питання щодо нового складу уряду, включно з призначенням нового міністра оборони. За інформацією українських медіа, основним кандидатом на цю посаду є виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Ігор Клименко.

    Організатори наголошували, що всі акції мають мирний характер. Учасники не блокували рух транспорту та не перешкоджали роботі державних установ. Правоохоронці забезпечували порядок, а інформації про сутички чи затримання на момент публікації не надходило.

    Протести тривали в режимі живих оновлень, а організатори заявили, що готові продовжувати акції й надалі, якщо рішення про відставку Михайла Федорова не буде переглянуте. Водночас офіційної реакції Офісу президента або Верховної Ради на вимоги протестувальників станом на час публікації не було.

  • Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Російські війська посилюють тиск на Костянтинівку Донецької області — одне з ключових міст українського оборонного рубежу на сході. За даними Reuters, окупанти поступово намагаються просуватися до міста малими штурмовими групами, а бої вже фактично наблизилися до його околиць. Українські сили продовжують стримувати наступ і знищувати групи противника, яким вдається просочитися до небезпечних ділянок.

    Костянтинівка має стратегічне значення для оборони Донеччини. Вона є південним елементом так званого “поясу фортець” — укріпленої лінії міст, до якої також належать Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ. Саме цей район залишається однією з головних перешкод для російських планів повного захоплення Донецької області. У разі втрати Костянтинівки росіяни отримали б вигідніші позиції для подальшого тиску на північ — у напрямку Дружківки, Краматорська та Слов’янська.

    За інформацією Reuters, російські війська концентрують зусилля саме на цьому напрямку, навіть попри те, що на інших ділянках фронту їхнє просування здебільшого залишається повільним. Агентство зазначає, що Москва зберігає перевагу в живій силі, а українські удари безпілотниками по логістиці та тилових об’єктах РФ хоч і послаблюють можливості окупантів, але поки не змусили їх повністю зупинити наступ.

    Аналітик фінської дослідницької групи Black Bird Еміль Кастехельмі пояснює, що удари України по російській логістиці мають відчутний ефект, однак цього недостатньо, щоб паралізувати наступальні дії РФ. За його словами, Росія зазнає дедалі більших втрат у тилу, але все ще здатна продовжувати штурми на окремих ділянках фронту.

    Українське командування водночас відкидає російські заяви про нібито близьке захоплення Костянтинівки. Раніше Володимир Путін стверджував, що армія РФ наближається до контролю над містом, однак українські військові назвали ці слова перебільшенням. Командири 19-го армійського корпусу повідомляли, що противник справді намагається проникати малими групами, але українські підрозділи виявляють і знищують такі групи.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час поїздки на Костянтинівський напрямок наголошував, що ворог діє малими штурмовими групами та шукає слабкі місця в обороні. За його словами, українські сили відстежують ці спроби, ведуть активну оборону і завдають окупантам значних втрат. Водночас сам факт візиту головнокомандувача на цю ділянку свідчить про її особливу важливість для всієї лінії фронту.

    Генштаб ЗСУ повідомляв, що лише за добу на Костянтинівському напрямку російські війська здійснили 15 атак у районах Костянтинівки, Русиного Яру, Іллінівки, Плещіївки та в напрямку Миколайпілля. Це підтверджує, що окупанти намагаються тиснути не лише безпосередньо на місто, а й на навколишні населені пункти, щоб ускладнити українську оборону та логістику.

    Найнебезпечнішим фактором для захисників Костянтинівки залишається тиск на шляхи постачання. Військові, які перебувають у районі, розповідають, що дороги на північ від міста постійно перебувають під ударами артилерії, дронів та керованих авіабомб. Через насичення неба безпілотниками навіть евакуація поранених і загиблих стала надзвичайно складною. Частину маршрутів доводиться долати пішки або використовувати нестандартні способи доставки води, їжі та боєприпасів.

    Reuters описує район Костянтинівки як простір, де дрони фактично визначають правила бою. На дорогах встановлюють антидронові сітки, військові пересуваються швидко й обережно, а для доставки вантажів дедалі частіше застосовують наземні роботизовані платформи. Така ситуація ускладнює не лише оборону, а й життя цивільних у сусідніх містах.

    Особливо складною залишається ситуація у Дружківці, яка розташована приблизно за 12 кілометрів на північ від Костянтинівки. Через наближення боїв мешканців закликають евакуюватися, а російські дрони дедалі частіше атакують цивільні автомобілі. За даними міжнародних журналістів, Костянтинівка фактично стала “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації, тому її оборона має значення не лише для одного міста, а для всієї системи української оборони на Донбасі.

    Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що тактична ситуація для України на цій ділянці погіршується, однак російські проникнення поки що не створюють умов для швидкого оперативного прориву. Інакше кажучи, окупанти можуть досягати локальних тактичних успіхів, але це ще не означає обвалу фронту або швидкого захоплення всього оборонного рубежу.

    Водночас українські аналітики попереджають: чим довше Росія тисне на фланги та логістику Костянтинівки, тим вищою стає ціна її оборони. Якщо окупанти зможуть ще сильніше ускладнити постачання, українському командуванню доведеться ухвалювати складні рішення — посилювати оборону додатковими ресурсами або змінювати тактику утримання міста.

    Попри заяви Кремля, швидкого падіння Костянтинівки наразі не сталося. Місто залишається під контролем України, а російські війська продовжують платити високу ціну за кожну спробу просування. Проте ситуація залишається напруженою: Росія прагне перетворити Костянтинівку на чергову виснажливу битву за типом Авдіївки чи Покровського напрямку, а Україна намагається втримати ключовий вузол оборони, від якого залежить стійкість усього східного “поясу фортець”.

  • Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, за підсумками якого доручив дипломатичному корпусу активізувати роботу із міжнародними партнерами щодо посилення протиповітряної оборони держави. Головним пріоритетом визначено пошук додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет-перехоплювачів для захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських атак.

    Про це глава держави повідомив після наради, під час якої учасники обговорили ситуацію на фронті, забезпечення української армії боєприпасами, зміцнення бойових бригад та розвиток оборонних спроможностей держави.

    За словами президента, значна частина рішень, ухвалених у другій половині минулого року, вже дала відчутний результат для українських військових. Йдеться насамперед про пряме фінансування бригад, удосконалення системи комплектування особового складу та розширення можливостей для підготовки військовослужбовців.

    «Пряме фінансування додало бригадам реальних бойових спроможностей», – наголосив Зеленський.

    Окрему доповідь на засіданні представив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він поінформував про поточну ситуацію на фронті та стан виконання бойових завдань на основних напрямках.

    Президент підкреслив, що українські військові продовжують утримувати позиції, попри постійний тиск з боку російських окупаційних військ. За його словами, стійкість оборони має важливе значення не лише для військової ситуації, а й для міжнародних переговорних процесів та подальшої підтримки України союзниками.

    Однією з ключових тем засідання стало забезпечення армії артилерійськими боєприпасами калібру 155 мм. За словами Зеленського, учасники Ставки детально обговорили постачання далекобійних снарядів, можливості збільшення виробництва та залучення додаткового фінансування для забезпечення потреб Сил оборони.

    Окремий блок був присвячений питанням логістики та забезпечення військових підрозділів транспортом. Зокрема, обговорювалася реалізація рішень щодо постачання пікапів для бойових бригад, які активно використовуються на фронті для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання оперативних завдань.

    Водночас головною темою засідання залишалося посилення української системи протиповітряної оборони. Президент наголосив, що захист українських міст від російських ракетних та дронових атак залишається одним із найважливіших державних завдань.

    «Маємо знайти все необхідне для України», – заявив глава держави, коментуючи роботу дипломатичного корпусу.

    За словами Зеленського, українські дипломати отримали доручення активізувати переговори з міжнародними партнерами щодо отримання додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет до них.

    Питання посилення протиповітряної оборони набуває особливого значення на тлі попереджень міжнародних експертів про можливе виснаження запасів ракет-перехоплювачів. Зокрема, Financial Times повідомляла, що українська ППО змушена працювати в умовах постійних російських масованих атак, що створює значне навантаження на наявні запаси озброєння.

    Експерти зазначають, що додатковими факторами ризику залишаються нерівномірні темпи міжнародних поставок та складна ситуація із забезпеченням необхідної кількості боєприпасів для сучасних систем протиповітряної оборони.

    На цьому тлі Україна продовжує переговори з партнерами щодо отримання нових комплексів Patriot, SAMP/T, IRIS-T, NASAMS та інших засобів протиповітряної оборони. Окремий акцент робиться на антибалістичних системах, які здатні перехоплювати балістичні ракети, що регулярно використовує Росія під час атак на українські міста.

    Засідання Ставки відбулося на тлі активних бойових дій на сході України. За останніми даними Генерального штабу, російські війська продовжують штурмові дії на кількох напрямках, однак українські сили утримують оборону та завдають противнику значних втрат.

    Президент наголосив, що Україна має не лише зберігати стійкість на фронті, а й нарощувати власні оборонні можливості, одночасно працюючи з міжнародними партнерами над отриманням сучасного озброєння та фінансової підтримки.

    Таким чином, після чергового засідання Ставки головним завданням для української дипломатії стало посилення системи протиповітряної оборони. Саме захист неба, забезпечення армії боєприпасами та підтримка бойових бригад визначені серед ключових пріоритетів державної політики на найближчий період.

  • Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про суттєве загострення ситуації на фронті та максимальну концентрацію російських сил на ключових напрямках. За його словами, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії бойового зіткнення та паралельно здійснюють перегрупування підрозділів для посилення тиску на українську оборону.

    Як зазначив Сирський, противник діє комплексно: одночасно проводить штурмові дії, змінює конфігурацію своїх угруповань та підтягує резерви на найбільш пріоритетні ділянки фронту. Така тактика, за оцінкою українського командування, має на меті розтягнути оборону Сил оборони та створити локальні переваги на окремих відтинках.

    Найбільш критичною точкою залишається Покровський напрямок, де, за даними українського командування, російська армія зосередила угруповання чисельністю близько 106 тисяч військовослужбовців. Саме тут фіксується найвища інтенсивність боїв, а противник намагається поступово тиснути на українські позиції, використовуючи перевагу в живій силі та безперервні штурмові дії малими групами.

    Українські військові зазначають, що на цьому напрямку ворог також намагається змінювати тактику — від масованих атак до більш гнучких дій із використанням розосереджених підрозділів, які тестують оборону на різних ділянках. Метою таких дій є пошук слабких місць у оборонній системі та створення умов для подальшого просування вглиб українських позицій.

    Окрім Покровського напрямку, висока інтенсивність бойових дій зберігається на Куп’янському, Костянтинівському, Очеретинському та Олександрівському відтинках фронту. Також фіксується активність противника поблизу державного кордону з Російською Федерацією, де, за оцінками українських військових, ворог намагається створювати додаткові точки напруги та змушувати Сили оборони утримувати значні ресурси.

    Олександр Сирський наголосив, що нинішня фаза бойових дій характеризується не лише інтенсивними атаками, а й активним маневруванням російських військ. Перегрупування підрозділів, за його словами, свідчить про спроби противника посилити наступальний потенціал на окремих ділянках та адаптуватися до дій української оборони.

    Окрему увагу українське командування приділяє ситуації в районі Покровської агломерації. Раніше повідомлялося, що для посилення оборони там проводяться додаткові координаційні наради за участю командирів підрозділів, які працюють над узгодженням дій на найскладніших ділянках. Основна мета — підвищення стійкості оборони та оперативне реагування на зміну обстановки.

    За даними українських військових, противник продовжує спроби витіснити Сили оборони з північних околиць Покровська та створити умови для подальшого просування в напрямку прилеглих населених пунктів. Водночас українські підрозділи утримують позиції та завдають втрат штурмовим групам противника, ускладнюючи його логістику та координацію дій.

    Ситуація у зоні бойових дій залишається вкрай напруженою та динамічною. Українське командування продовжує оперативно реагувати на зміни обстановки, посилювати найбільш загрозливі напрямки та координувати дії різних родів військ для стримування наступу противника.

  • “Підготовлений солдат — це збережене життя”: Сирський хоче суттєво підняти виплати військовим інструкторам

    “Підготовлений солдат — це збережене життя”: Сирський хоче суттєво підняти виплати військовим інструкторам

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський ініціює підвищення грошового забезпечення для військових інструкторів. У Генштабі вважають, що саме якісна підготовка бійців є одним із ключових факторів виживання на фронті та ефективності армії в умовах сучасної війни.

    Про це Сирський повідомив після перевірки навчальних підрозділів однієї з бригад десантно-штурмових військ. Під час візиту головком ознайомився з умовами проживання військових, матеріально-технічною базою та системою підготовки особового складу.

    За словами Сирського, нинішня війна стрімко змінюється, а разом із нею мають змінюватися й підходи до навчання. Особливу увагу приділяють протидії FPV-дронам, роботі в умовах високої насиченості безпілотниками та адаптації до нової тактики противника.

    Під час перевірки військові продемонстрували навички швидкого реагування на загрозу від FPV-дронів — навчальний безпілотник був знешкоджений за лічені секунди. У командуванні вважають це показником того, що система підготовки поступово адаптується до реалій сучасного фронту.

    «Фаховий інструктор — це підготовлений солдат. А підготовлений солдат — це збережене життя, виконане бойове завдання та сильна держава», — наголосив Сирський.

    Саме тому військове керівництво планує звернутися до Міністерство оборони України із пропозицією переглянути рівень виплат для інструкторського складу. У Генштабі вважають, що інструктори повинні отримувати конкурентне грошове забезпечення, адже саме вони формують основу боєздатності армії.

    Питання інструкторів стало особливо актуальним після того, як українська армія зіткнулася з проблемою виснаження особового складу та необхідністю постійної ротації військових. Раніше Сирський підписав наказ про нові правила ротацій: перебування бійців на передовій має тривати не більше двох місяців із подальшою обов’язковою заміною.

    Для реалізації цієї системи потрібна значно більша кількість добре підготовлених військових, а отже — і більше професійних інструкторів.

    У командуванні визнають, що зараз інструкторський напрямок потребує серйозного посилення. За даними Генштабу, лише у першому кварталі 2026 року в Україні працювали 35 експертних груп, які перевіряли якість навчальних програм та рівень підготовки в навчальних центрах.

    Окремо триває підготовка інструкторів за кордоном — українські військові проходять навчання у країнах-партнерах, після чого повертаються для роботи з новобранцями в Україні. Саме бойовий досвід інструкторів, як наголошує Сирський, має стати головним критерієм ефективності навчання.

    Експерти зазначають, що проблема мотивації інструкторів є системною. Часто військові з реальним бойовим досвідом воліють залишатися у бойових підрозділах або переходити на інші напрямки через високі навантаження та недостатню фінансову мотивацію у навчальних центрах.

    Водночас сучасна війна дедалі більше залежить саме від якості підготовки. Українська армія змушена швидко адаптуватися до нових загроз — від FPV-дронів і засобів радіоелектронної боротьби до тактики малих штурмових груп та високотехнологічного озброєння.

    На цьому тлі роль інструктора фактично стає стратегічною. Від того, наскільки швидко та якісно навчають новобранців, залежить не лише ефективність конкретного підрозділу, а й рівень втрат на фронті.

    Окрім підвищення виплат, у ЗСУ також розглядають можливість модернізації самої системи підготовки — від оновлення програм до покращення матеріальної бази полігонів і навчальних центрів.

    Ініціатива Сирського може стати частиною масштабнішої реформи військової підготовки. У Генштабі дедалі відкритіше говорять: сучасна війна виграється не лише технікою, а й людьми, які здатні швидко навчати інших виживати та воювати в нових умовах.

  • «Не уявляю, як це реалізувати»: офіцер ЗСУ пояснив, чому ротація кожні 2 місяці може залишитися лише наказом

    «Не уявляю, як це реалізувати»: офіцер ЗСУ пояснив, чому ротація кожні 2 місяці може залишитися лише наказом

    Ініціатива про регулярну ротацію українських військових на передовій кожні два місяці виглядає логічною з точки зору збереження боєздатності армії, однак її практична реалізація стикається з серйозними викликами. Про це відверто заявив капітан ЗСУ Данило Яковлев, коментуючи наказ головнокомандувача Олександра Сирського щодо обов’язкових ротацій.

    За словами військового, головна проблема — критична нестача піхоти, яка фактично тримає лінію фронту. Саме ці підрозділи несуть найбільше навантаження, живуть у бліндажах і постійно перебувають під вогнем. Без достатньої кількості особового складу забезпечити регулярну заміну бійців на позиціях практично неможливо.

    Капітан підкреслює, що для повноцінної ротації потрібен значно більший людський ресурс. І хоча щомісяця до лав армії вдається залучати приблизно 20 тисяч осіб, цього недостатньо, аби компенсувати втрати, виснаження та потреби фронту. До того ж частина мобілізованих залишає службу самовільно, що ще більше ускладнює ситуацію.

    Окремо Данило Яковлев звернув увагу на психологічний фактор: значна частина військових, які тривалий час перебувають на фронті, прагнуть демобілізації. За його словами, навіть суттєві фінансові стимули не завжди працюють — люди просто фізично й морально виснажені війною.

    «Не уявляю, як це робитиметься», — визнав офіцер, коментуючи можливість дотримання двомісячного циклу ротацій.

    Ще один ключовий виклик — логістика. Ротація на фронті — це не просто «заміна людей», а складна військова операція. Необхідно забезпечити безпечний вихід одних підрозділів і захід інших, що в умовах постійної роботи ворожих дронів стає надзвичайно ризикованим. Саме момент переміщення військових є одним із найнебезпечніших.

    За словами військових, у деяких підрозділах, зокрема в окремих корпусах, вдалося налагодити ефективну систему підтримки — за рахунок дронів, волонтерів, бізнесу та місцевих бюджетів. Це дозволяє доставляти провізію, евакуювати поранених і частково знижувати навантаження. Але така ситуація не є типовою для всієї армії — в інших підрозділах забезпечення значно слабше.

    Наказ Олександр Сирський передбачає, що військові повинні перебувати на передовій до двох місяців із подальшою заміною, а також отримувати медогляд і час на відпочинок. Контроль за виконанням — жорсткий, із передбаченою відповідальністю за порушення. Водночас самі військові визнають: без системних змін це може залишитися складною для виконання вимогою.

    Серед можливих рішень, які озвучують у військовому середовищі, — зміни до законодавства, залучення іноземних добровольців та розширення ролі цивільних у небойових посадах. Це дозволило б звільнити частину військових для виконання бойових завдань. Також обговорюється необхідність створення додаткових стимулів для жінок, щоб збільшити кадровий резерв.

    Важливим аспектом залишається і вік військових. За словами командирів, середній вік українського піхотинця сьогодні становить близько 45 років, що також впливає на фізичну витривалість і потребу в регулярному відпочинку.

    Ідея регулярної ротації є критично важливою для збереження боєздатності армії, однак її реалізація впирається у системні проблеми — нестачу людей, складну логістику та загальне виснаження військових. Без комплексних рішень на рівні держави виконати ці вимоги буде надзвичайно складно.

  • Втрати РФ перевищили 35 тисяч за місяць: що відбувається на фронті і як змінюється війна

    Втрати РФ перевищили 35 тисяч за місяць: що відбувається на фронті і як змінюється війна

    Упродовж квітня 2026 року російська армія зазнала значних втрат у війні проти України — понад 35 тисяч військових були вбиті або отримали важкі поранення. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський, а також підтвердив міністр оборони Михайло Федоров.

    За офіційними даними, загальні втрати російських сил за квітень становили 35 203 військовослужбовців. Це один із найвищих показників за останній період, що, за словами українських посадовців, свідчить про системні проблеми російської армії на фронті.

    Як зазначив Михайло Федоров, ситуація для Росії ускладнюється тим, що вже п’ятий місяць поспіль вона втрачає більше військових, ніж здатна мобілізувати. Це поступово призводить до виснаження її військового ресурсу та зниження ефективності бойових дій.

    За словами посадовця, така динаміка є результатом комплексного підходу Сил оборони України, які поєднують класичні військові інструменти з новітніми технологіями. Зокрема, значно зросла ефективність ударів по тилових об’єктах противника.

    Йдеться про так звані середньодальність удари (mid-strikes), які завдаються на відстані від 20 до 150 кілометрів. За словами Федорова, кількість таких уражень у квітні збільшилася вдвічі порівняно з березнем і в чотири рази — порівняно з лютим.

    “Удари на відстані 20–150 кілометрів по складах, штабах, системах протиповітряної оборони та логістичних вузлах ворога дають швидкий і відчутний результат для наших підрозділів на передовій”, — підкреслив він.

    Експерти зазначають, що саме такі удари дозволяють системно підривати спроможності російської армії. Знищення складів із боєприпасами, командних пунктів і логістичних маршрутів ускладнює забезпечення військ, що безпосередньо впливає на ситуацію на лінії фронту.

    Ще одним важливим елементом сучасної війни стає роботизація. За словами українських посадовців, у квітні було виконано понад 10 тисяч логістичних і евакуаційних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів. У середньому це становить близько 367 місій щодня.

    Такі системи використовуються для доставки боєприпасів, евакуації поранених, розвідки та інших завдань, що дозволяє зменшити ризики для військових і підвищити ефективність операцій.

    У Збройних силах України наголошують, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологій. Поєднання артилерії, розвідки, мінування та роботизованих систем дозволяє досягати результатів навіть у складних умовах.

    Головнокомандувач Олександр Сирський також зазначав, що у квітні на фронті спостерігалося зменшення кількості тяжких поранень та ампутацій серед українських військових. Це може свідчити як про покращення медичного забезпечення, так і про зміну характеру бойових дій.

    Аналітики звертають увагу, що високі втрати російської армії є наслідком інтенсивних бойових дій, а також активного використання Україною високоточної зброї та розвідувальних даних. Водночас Росія продовжує намагатися компенсувати втрати шляхом мобілізації, однак її ефективність викликає сумніви.

    Загалом ситуація на фронті залишається складною, однак наведені дані свідчать про поступове виснаження ресурсів противника. Українська сторона робить ставку на технологічну перевагу, точкові удари та збереження особового складу, що вже дає помітні результати.

    Квітень 2026 року став показовим у контексті змін характеру війни. Зростання ролі технологій, роботизації та далекобійних ударів формує нову модель ведення бойових дій, у якій ключову роль відіграють не лише кількість військ, а й якість їхнього забезпечення та управління.