#тримання під вартою

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

Співробітники Державного бюро розслідувань та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції здійснили важливу операцію, під час якої було викрито керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні. Як повідомляє ДБР, правоохоронці провели обшук у квартирі посадовиці та виявили велику кількість незадекларованих грошових коштів — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Ці кошти були вилучені як речові докази в межах розслідування кримінальної справи.

За даними правоохоронців, жінка організувала схему, через яку незаконно отримувала значні суми коштів від бізнесменів та підприємств, що мали справу з екологічними перевірками та контрольними заходами. Враховуючи масштаби злочину, фігурантка справи отримала величезні прибутки від здійснення своїх службових обов'язків, використовуючи своє службове становище для вимагання хабарів і підкупу.

За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

В Одесі правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, що спричинила незаконне привласнення коштів, призначених для забезпечення Збройних сил України. За інформацією, наданою Офісом генерального прокурора та Національною поліцією, посадовці міської ради спільно з підприємцями, які перебували під їхнім контролем, здійснювали маніпуляції з бюджетними коштами. Вони штучно завищували вартість контрактів і включали в них ПДВ, хоча за умовами договорів він не мав би нараховуватися. Як наслідок, з державного бюджету було виведено понад 1,6 мільйона гривень, які повинні були бути використані для підтримки української армії.

Згідно з даними слідства, організаторами злочинної схеми стали колишній директор Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та його перший заступник. Вони діяли в змові з підприємцями, які забезпечували виконання контрактів, проте всі фінансові операції здійснювалися таким чином, щоб незаконно збільшити суми, що насправді не мали відношення до реальних витрат.

Схема працювала так: до ціни контрактів штучно додавали суму податку на додану вартість. Але постачання продукції для ЗСУ в умовах воєнного стану звільняється від ПДВ за законом. Тобто податок насправді не мав нараховуватися і не мав сплачуватися, але фігуранти закладали його у вартість договорів, фактично «накручуючи» бюджетні витрати. Ця різниця і була привласнена. Сума збитків становить 1 661 510 гривень.

31 жовтня правоохоронці одночасно провели 12 обшуків — в Одесі, в Одеській області та в Київській області. Слідчі прийшли за місцями проживання підозрюваних, в офіси приватних структур і до самого департаменту муніципальної безпеки міськради. Під час обшуків вилучили фінансову документацію, договори, чорнові записи та цифрові носії, які, за даними прокуратури, підтверджують незаконний механізм.

Чотирьом фігурантам уже повідомили про підозру. Серед підозрюваних — колишні посадовці Одеської міської ради та керівники комерційних структур. Їм інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групи осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади.

Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів. За даними слідства, клопотання стосуються тримання під вартою.

Справу кваліфікують як розкрадання коштів громади Одеси, виділених на військові потреби. Правоохоронці прямо пов’язують розкрадені гроші з обороною: ідеться не про умовний благоустрій чи ремонт, а про постачання обладнання для підрозділів, які працюють на фронті.

Це вже не перший корупційний епізод, зафіксований у структурах одеської міської влади. Протягом жовтня правоохоронні органи повідомляли про інші кримінальні провадження щодо посадовців та підрядників, пов’язані з нецільовими закупівлями та розтратою міських коштів — від будівельних контрактів до використання гуманітарних генераторів у приватних цілях. У низці справ фігурують саме колишні керівники департаменту муніципальної безпеки.

У Львові прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно 38-річної мешканки Закарпаття та її 17-річного племінника, яких звинувачують у шахрайських діях проти літнього чоловіка. Інцидент трапився у вересні цього року, повідомили в обласній прокуратурі.

За даними слідства, жінка незаконно заволоділа банківською карткою та двома SIM-картами 68-річного львів’янина. Щоб потерпілий не помітив відсутність майна, зловмисниця повернула йому телефон та гаманець, створивши видимість, що все залишилось на місці.

Того ж дня вона кілька разів розраховувалась карткою пенсіонера у магазинах Львова. Тим часом її племінник змінив PIN-код банківської картки та пароль у мобільному застосунку чоловіка, що дозволило зняти з рахунку ще 35 тисяч гривень через банкомати.

Загалом шахраї завдали збитків на понад 40 тисяч гривень. Невдовзі правоохоронці затримали обох підозрюваних. За клопотанням прокурора суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Розслідування триває, а справу невдовзі розгляне суд.

На Вінниччині поліція розкрила злочинну групу, яка організувала шахрайську діяльність із цифровими активами. Зловмисники створили декілька Telegram-каналів, де поширювали неправдиву інформацію про «вигідний обмін» криптовалюти та нібито легальну перевірку цифрових активів. Ці повідомлення мали на меті переконати користувачів передавати свої кошти, які потім привласнювалися шахраями.

За даними слідства, серед потерпілих опинився громадянин Німеччини. У його випадку шахраї заволоділи криптоактивами на суму 60 тисяч USDT, що приблизно відповідає 60 тисячам доларів США або близько 2,5 мільйона гривень. Поліцейські зазначають, що злочинці діяли дуже організовано, використовуючи популярні месенджери та обіцянки швидкого прибутку, щоб створити враження легітимності своїх пропозицій.

Під час обшуків за адресами фігурантів та в їхніх автомобілях правоохоронці вилучили майже 60 тисяч доларів готівкою, 48 тисяч гривень, два авто, комп’ютерну техніку, банківські картки, SIM-картки та чорнові записи. Усе це долучено як докази.

Слідчі вже оголосили підозри за кількома статтями: ч. 3 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем). Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурантам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

10 жовтня 2025 року в Харкові стався жахливий випадок викрадення людини, який закінчився затриманням трьох підозрюваних. За даними поліції, троє осіб у військовій формі та балаклавах затримали 32-річного чоловіка біля одного з пунктів обміну валют у центрі міста. Нападники силою посадили потерпілого у автомобіль Mercedes-Benz Vito без номерних знаків і, погрожуючи зброєю, зв’язали його пластиковими стяжками, били та вимагали гроші.

Окрім фізичних знущань, вони заволоділи 14 600 євро, що були у чоловіка, а також зняли з його рахунків значну суму у криптовалюті. Після цього вони перевезли його до підвального приміщення, де протягом кількох годин утримували в нелюдських умовах, погрожуючи ще більшими наслідками у разі відмови виконати їхні вимоги. Підозрювані намагалися отримати від потерпілого ще значнішу суму, але він зміг звернутися за допомогою.

Після кількох годин психологічного та фізичного тиску нападники викинули потерпілого на узбіччі дороги в селищі Безлюдівка Харківського району. У ході оперативних заходів поліцейські встановили особи трьох підозрюваних — їм від 30 до 39 років; серед затриманих є військовослужбовець. Усім троьом повідомлено про підозру, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочину та відпрацьовують канали відмивання викрадених коштів у криптовалюті. Слідство також перевіряє можливі зв’язки затриманих із іншими кримінальними групами та джерела походження зброї.

Важливість підтримки та розвитку української культури в умовах глобалізації У сучасному світі, коли глобалізація стрімко змінює культурний ландшафт, питання збереження національних традицій та культури стає все більш актуальним. Українська культура, з її багатими традиціями, мовою, мистецтвом та історією, потребує особливої уваги та підтримки. Сьогодні, коли світ стає все більш інтернаціональним, збереження національної ідентичності є важливим завданням для кожного громадянина України.

Підтримка та розвиток української культури в умовах глобалізації вимагають комплексного підходу. Це включає в себе не лише збереження мовних традицій, але й підтримку культурних ініціатив, відновлення народних ремесел, розвиток національної літератури та музики, а також інвестиції у сучасне мистецтво. Важливим аспектом є те, щоб українська культура була представлена на міжнародних майданчиках, що дозволить знайомити світ із нашими досягненнями.

Правоохоронцям вдалося швидко встановити особу підозрюваного. Ним виявився 39-річний мешканець Києва, який уже неодноразово був судимий за аналогічні злочини. Під час обшуку у нього вилучили фартух з частиною викрадених коштів – близько 30 тисяч гривень. Решту грошей нападник, ймовірно, встиг витратити або приховати.

Чоловіку повідомили про підозру у скоєнні грабежу, вчиненого із застосуванням насильства. Суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За такі дії підозрюваному загрожує до десяти років позбавлення волі.

Святошинський районний суд Києва прийняв рішення щодо Ольги Прилипко, заступниці голови Гостомельської районної військової адміністрації. Вона потрапила під слідство через підозри у масштабних зловживаннях під час розподілу коштів, призначених для відновлення інфраструктури Гостомеля, серйозно пошкодженого в результаті бойових дій. Суд обрав для Прилипко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі близько одного мільйона гривень.

Слідна версія подій вказує на те, що Ольга Прилипко була організатором схеми, яка включала привласнення або нецільове використання значних сум, виділених на відновлення міської інфраструктури. За словами правоохоронців, її дії призвели до серйозних фінансових збитків, що погіршило процес відновлення критичної інфраструктури у Гостомелі, де ситуація після бойових дій залишалася надзвичайно складною.

Судове засідання проходило в закритому режимі; журналістам заборонили фото- та відеозйомку. Правоохоронці повідомили, що пред’явлена підозра стала наслідком виявлення додаткових фактів, і триває подальше розслідування. Перевіряють також інших посадовців, які могли бути причетні до оборудок під час розподілу та освоєння бюджетних коштів на відбудову.

Розслідування продовжується: слідчі зʼясовують обсяги збитків, участь підрядників та механізми, через які здійснювалося розподілення коштів. Судові і процесуальні дії триватимуть, у разі доведення вини посадовицю очікують кримінальні наслідки відповідно до чинного законодавства.

Державний інспектор відділу протидії незаконному переміщенню наркотиків і зброї Львівської митниці був затриманий за вимагання та отримання неправомірної вигоди в розмірі $15 000. Ця сума стала платою за забезпечення безперешкодного ввезення ювелірних виробів високої вартості без сплати митних зборів, що суттєво порушує законодавство. За даними слідства, чиновник надавав інструкції, як обійти митний контроль при перетині кордону та приховати дорогоцінні товари, включаючи продукцію таких престижних брендів, як Cartier, Van Cleef та Hermes.

Вартість хабара становила близько 4% від реальної ціни переміщуваних товарів, що свідчить про масштаби корупційної діяльності на митному посту. Митник, що мав би здійснювати контроль за законністю ввезення товарів, замість цього сприяв незаконним діям, які могли завдати значних збитків державному бюджету через ухилення від сплати митних зборів.

Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, серед іншого — всю суму, отриману перед затриманням, та частину попередньої виплати (зокрема $1 600). За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури службовцю повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

На цей час фігуранта відсторонено від займаної посади; йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Слідчі продовжують дії, встановлюються всі особи, причетні до протиправної діяльності та канали ввезення товарів.

Суд ухвалив рішення накласти арешт на майно цивільної дружини колишнього директора харківського комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» Олексія Артикуленка. Це сталося в межах кримінального провадження, що стосується фіктивного бронювання військовозобов’язаних. У відповідній ухвалі вказано, що арештовані активи включають дорогі автомобілі, нерухомість, а також інше майно, яке має допоміжне призначення.

Серед арештованих предметів варто зазначити два автомобілі високого класу, які були придбані у 2024–2025 роках. Одним із них є преміальний Audi Q8 (2024 року випуску), який був куплений у лютому 2025 року за 3,54 мільйона гривень. Інший арештований автомобіль — це повнопривідний електрокросовер Volkswagen ID. Unyx Max (2024), що був придбаний 4 червня 2025 року. Ухвала також містить деталі про інші об’єкти майна, які були піддані арешту в рамках розслідування.

У документі зазначено, що 26 вересня 2025 року Артикуленку повідомлено про підозру за ознаками ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання діяльності Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, вчинене групою осіб) та ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групи осіб). Повідомлення про підозру було оприлюднено того ж дня в офіційних публікаціях.

Слідчі також просили суд застосувати до Артикуленка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте в задоволенні клопотання відмовили — у матеріалах провадження відсутні дані про його перебування на тимчасово окупованих територіях, у країні-агресорі або про оголошення у міжнародний розшук, що унеможливлювало застосування такого заходу за відсутності підозрюваного. 1 жовтня Артикуленка оголосили у розшук на території України.

За даними слідства, схема полягала у фіктивному працевлаштуванні чоловіків призовного віку на комунальне підприємство з метою оформлення їм броні. За версією правоохоронців, від цієї практики керівництво КП отримувало значні кошти. У рамках розслідування також накладено арешт на особові справи 417 працівників підприємства.

Додатково звертається увага на зв’язки цивільної дружини Артикуленка: вона є співвласницею фірм, які отримували підряди на вивезення відходів і інші послуги від комунальних установ. У матеріалах провадження та ухвалі суду окремо згадано про участь підрядників та можливі канали виведення коштів.

Раніше в межах тієї ж справи були затримані й інші фігуранти: наприклад, заступник директора КП та інші працівники. Їхнім родинам і близьким також інкримінують причетність до схем з нарахуванням зарплат «фіктивним» працівникам та зняттям коштів із їхніх банківських карток. Частина підозрюваних перебуває під вартою.