Daypolitico

Позначка: Валерій Залужний

  • За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За інформацією наших джерел, за відставкою Михайла Федорова з посади міністра оборони стоїть голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді  Давид Арахамія.

    “Арахамія збив Федорова однією фразою, яку доніс до Президента: “його рейтинг сильно зростає”.

    Водночас, інформація про те, що Михайло Федоров відмовився від будь-яких інших посад, крім міністра оборони,  правда.

    Але є нюанс. По-перше, Володимир Зеленський  за жодних обставин не відступить, а як через місяць “запакувати” депутатам рішення про висування Федорова на посаду міністра оборони без репутаційних втрат в Офісі не знають.

    По-друге, Олександр Сирський був призначений на посаду  за протекції екс-глави ОП Андрія Єрмака. Саме Єрмак був гарантом того, що “міністри не втручаються у справи військових”.

    Тому не виключено, що протягом тижня, коли вщухне картонний майдан, розпочнеться кампанія проти Михайла Федорова, а там є що “розкопувати”.

    Поки що незрозуміло, від кого буде перший вкид – від ЗМІ чи від правоохоронних органів – Олег Татаров забезпечить злив.

    Також в Офісі на середньому рівні бояться, що Федоров може об’єднатися із Залужним” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше британська The Times повідомляла, що звільнений міністр оборони Федоров може готуватися до участі у президентських виборах

  • Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Офіс Генерального прокурора України заявив, що за результатами проведених слідчих дій не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність держави Україна, її органів влади чи посадових осіб до підриву газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2 у Балтійському морі восени 2022 року. Водночас українські правоохоронці наголосили, що кримінальне провадження триває, а для повного встановлення всіх обставин Київ має намір запропонувати Німеччині створення спільної слідчої групи.

    Заява Генпрокуратури пролунала через тиждень після того, як Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про направлення обвинувального акта до суду щодо громадянина України Сергія К., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах. За версією німецького слідства, підозрюваний на момент подій був військовослужбовцем України. Водночас українська сторона наголошує, що проведене нею розслідування не підтвердило участі державних органів України або надання будь-яких наказів чи доручень щодо організації підриву.

    Що заявили в Офісі Генерального прокурора

    У відомстві повідомили, що після відкриття кримінального провадження було проведено комплекс процесуальних дій та аналіз отриманої інформації.

    За офіційною позицією прокуратури:

    • не встановлено фактів причетності держави Україна до організації вибухів;
    • відсутні докази того, що українські державні органи чи посадові особи видавали накази або координували підрив газопроводів;
    • слідство триває, збір доказів продовжується;
    • Україна планує звернутися до компетентних органів Німеччини із пропозицією створити спільну міжнародну слідчу групу для обміну матеріалами та координації розслідування.

    У прокуратурі наголосили, що взяли до уваги рішення Федеральної прокуратури Німеччини про передачу обвинувального акта до суду та мають намір детально вивчити матеріали, які можуть бути передані в рамках міжнародної правової допомоги.

    Чому справа знову опинилася в центрі уваги

    Новий етап міжнародного розслідування розпочався після того, як 2 липня Федеральна прокуратура Німеччини підтвердила передачу до суду обвинувального акта щодо колишнього українського військовослужбовця Сергія К. Йому інкримінують участь у диверсії проти цивільної енергетичної інфраструктури, організацію вибуху та інші злочини. За даними німецьких слідчих, підозрюваний був екстрадований із Італії до Німеччини наприкінці 2025 року.

    У матеріалах німецького слідства стверджується, що диверсійна група діяла з використанням орендованої яхти та спеціального водолазного обладнання. Прокуратура Німеччини також заявила, що, за її версією, підозрюваний міг діяти “за дорученням державних органів України”. Саме ця теза викликала широкий міжнародний резонанс.

    Водночас українська Генпрокуратура наголошує, що власне досудове розслідування не підтвердило існування доказів, які б свідчили про участь української держави або її представників у плануванні чи виконанні цієї операції.

    Що відомо про вибухи на Nord Stream

    Вибухи на газопроводах Nord Stream 1 і Nord Stream 2 сталися 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік острова Борнгольм.

    Унаслідок кількох потужних підводних вибухів були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводів. Nord Stream 1 на той момент уже не здійснював постачання газу через різке загострення відносин між Росією та країнами Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тоді як Nord Stream 2 так і не був введений в експлуатацію через рішення Німеччини призупинити його сертифікацію.

    Після вибухів розслідування розпочали Німеччина, Данія та Швеція. Згодом Данія і Швеція припинили власні кримінальні провадження, тоді як основне розслідування продовжила Федеральна прокуратура Німеччини.

    Україна пропонує співпрацю

    На тлі нових процесуальних рішень Берліна українська сторона заявила про готовність до максимально відкритої співпраці.

    Створення спільної слідчої групи, за задумом Генпрокуратури, має дати змогу оперативно обмінюватися доказами, координувати міжнародні процесуальні дії та забезпечити повне встановлення всіх обставин вибухів.

    Водночас українські правоохоронці наголошують, що остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення всіх слідчих дій та оцінки доказової бази, яка наразі продовжує формуватися.

    Таким чином, справа про підрив газопроводів Nord Stream залишається однією з найрезонансніших міжнародних кримінальних справ останніх років. Поки німецьке правосуддя готується до судового процесу щодо одного з підозрюваних, Україна офіційно заявляє про відсутність встановлених доказів причетності держави до диверсії та виступає за подальше міжнародне співробітництво у розслідуванні.

  • Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Після гучних політичних потрясінь останніх місяців та завершення епохи домінування Андрія Єрмака в українській владі на Банковій розпочався новий етап перерозподілу впливу. У центрі уваги опинилися одразу три фігури — керівник Офісу президента Кирило Буданов, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та міністр оборони Михайло Федоров. Саме їх дедалі частіше називають людьми, на яких президент Володимир Зеленський може спиратися у найближчі роки. Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди».

    Поштовхом до нових дискусій про майбутню архітектуру влади стала серія зустрічей президента з представниками парламентських фракцій. Особливий резонанс викликала розмова Володимира Зеленського з п’ятим президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці травня на Банковій. Це була перша особиста зустріч двох політиків після початку повномасштабного вторгнення Росії та загалом перша за сім років президентства Зеленського.

    За даними видання, саме Кирило Буданов і Давид Арахамія були серед тих, хто переконував президента розпочати діалог із представниками опозиції. У владних колах це пояснюють необхідністю пошуку нових форматів взаємодії та стабілізації політичної системи після внутрішньої кризи, яка розгорнулася в команді влади.

    Співрозмовники видання стверджують, що сьогодні Банкова фактично намагається створити нову модель управління державою. Після втрати колишньої монолітності президентської команди Володимир Зеленський опинився перед необхідністю формувати нове коло довірених осіб, здатних не лише виконувати доручення, а й брати на себе частину політичної відповідальності.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі називають Кирила Буданова. Колишній керівник Головного управління розвідки, який нині очолює Офіс президента, за останні місяці суттєво посилив свій вплив усередині влади. За інформацією джерел УП, саме він дедалі частіше бере участь у питаннях внутрішньої політики, координує роботу з регіонами та парламентом і стає одним із головних комунікаторів між президентом та політичними елітами.

    Особливу увагу привертає і його популярність серед громадян. За даними соціологічних досліджень, на які посилаються співрозмовники видання, рейтинги Буданова продовжують зростати. У низці моделей потенційних президентських виборів його показники вже наближаються до рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Саме це, за словами джерел, викликає певну настороженість у президентському оточенні, адже високі рейтинги автоматично перетворюють чиновника на потенційного політичного конкурента.

    Іншим важливим гравцем залишається Давид Арахамія. Попри відсутність власного високого рейтингу серед виборців, він продовжує відігравати ключову роль у функціонуванні парламентської більшості та комунікації між Офісом президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Саме тому в команді Зеленського його називають одним із найнадійніших союзників президента.

    За інформацією УП, Арахамія активно просуває ідею проведення великої стратегічної сесії для вузького кола представників влади. Її метою має стати визначення спільного бачення майбутнього та відповіді на питання, чи здатна нинішня команда залишатися єдиною в умовах політичних викликів і затяжної війни.

    Третім претендентом на роль одного з головних союзників президента залишається Михайло Федоров. Після багатьох років роботи у сфері цифрової трансформації він очолив Міністерство оборони та отримав можливість реалізовувати масштабні реформи в секторі безпеки й оборони.

    Саме Федоров нині відповідає за низку амбітних проєктів, пов’язаних із модернізацією армії, цифровізацією управління, реформою військових закупівель і впровадженням нових технологій у Збройних силах України. Водночас, як зазначають джерела видання, між президентом і міністром останнім часом виникла певна дистанція.

    Причиною називають як розбіжності в поглядах на майбутню модель управління державою, так і побоювання Банкової щодо можливих політичних амбіцій самого Федорова. У президентському оточенні не приховують, що уважно стежать за його діяльністю та впливом.

    Окремо в матеріалі йдеться про поступову зміну балансу сил усередині влади. Якщо раніше більшість рішень концентрувалася навколо Андрія Єрмака, то тепер формується нова система, у якій вплив розподіляється між кількома центрами.

    Водночас у команді президента залишаються й інші важливі фігури. Серед них називають прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, секретаря РНБО Рустема Умєрова, прем’єра Дениса Шмигаля та заступника керівника ОП Олега Татарова. Проте саме Буданов, Арахамія та Федоров сьогодні розглядаються як політики й управлінці, здатні визначати майбутній курс влади.

    Політологи зазначають, що пошук нової опори для президента є закономірним процесом. Україна входить у тривалий період війни та післявоєнного відновлення, а тому потребує не лише сильного лідера, а й команди, здатної забезпечити стабільність управління державою.

    Саме тому боротьба за вплив усередині влади, яка сьогодні залишається переважно непублічною, може стати одним із головних політичних процесів найближчих років. І хоча остаточна конфігурація нової команди Зеленського ще не сформована, вже зараз очевидно, що роль Кирила Буданова, Давида Арахамії та Михайла Федорова у майбутньому української політики лише зростатиме.

  • Росія стягує тисячі військових і підводні ракетоносці: Кремль оголосив масштабні ядерні навчання

    Росія стягує тисячі військових і підводні ракетоносці: Кремль оголосив масштабні ядерні навчання

    Росія розпочала масштабні навчання із підготовки та можливого застосування ядерних сил на тлі затяжної війни проти України та різкого загострення відносин із Заходом. Міністерство оборони РФ заявило, що маневри триватимуть з 19 до 21 травня та охоплять одразу кілька компонентів російської ядерної тріади — ракетні війська стратегічного призначення, дальню авіацію та військово-морські сили.

    Про це повідомило російське Міноборони, пише ТАСС, а також низка російських та міжнародних медіа. За офіційними даними Москви, навчання проводяться «в умовах загрози агресії» та мають перевірити готовність стратегічних сил до виконання бойових завдань.

    У Кремлі заявили, що до маневрів залучать понад 64 тисячі військовослужбовців та близько 7800 одиниць озброєння і техніки. Йдеться про одну з найбільших демонстрацій російського ядерного потенціалу за останні роки.

    Серед техніки, яку планують задіяти, — понад 200 ракетних пускових установок, більш як 140 літальних апаратів, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Особливу увагу привертає участь восьми стратегічних атомних підводних ракетоносців, які є одним із ключових елементів ядерного стримування Росії.

    За інформацією російського оборонного відомства, під час навчань плануються пуски балістичних та крилатих ракет по полігонах на території РФ. Також відпрацьовуватимуться сценарії взаємодії різних видів військ у разі ядерного конфлікту.

    Окремим елементом навчань стане спільне відпрацювання використання тактичної ядерної зброї, розміщеної на території Білорусі. Саме цей пункт викликав особливу реакцію України та країн НАТО, оскільки фактично підтверджує подальшу інтеграцію білоруської армії у російську військову стратегію.

    Напередодні, 18 травня, у Білорусі вже стартували окремі навчання з бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що йдеться про перевірку готовності військових підрозділів та систем управління. Водночас українське МЗС назвало ці дії елементом ядерного шантажу з боку Москви та заявило, що Білорусь дедалі більше стає співучасником агресивної політики Кремля.

    У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на білоруській території суттєво погіршує безпекову ситуацію у Східній Європі та створює додаткові ризики для регіону. Київ закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Москву та Мінськ.

    На Заході нинішні маневри Росії розглядають не лише як військові навчання, а й як політичний сигнал. Кремль регулярно використовує тему ядерної зброї для демонстрації сили та психологічного тиску на Україну, Європу та США. Особливо активно риторика про ядерний потенціал РФ почала звучати після невдач російської армії на фронті та посилення західної військової допомоги Києву.

    Експерти зазначають, що Росія вже не вперше проводить подібні демонстративні навчання, однак нинішній масштаб є показовим через залучення майже всіх компонентів стратегічних сил. Крім того, маневри відбуваються на тлі нових заяв Кремля про можливу конфронтацію з НАТО та посилення активності Альянсу на східному фланзі.

    Колишній головнокомандувач ЗСУ та посол України у Великій Британії Валерій Залужний раніше заявляв, що Росія системно адаптує свою армію до тривалої війни та активно передає бойовий досвід таким союзникам, як Китай, Іран та Північна Корея. За його словами, Москва робить ставку не лише на виснаження України, а й на демонстрацію готовності до глобального силового протистояння.

    Водночас частина військових аналітиків закликає не переоцінювати реальні загрози негайного застосування ядерної зброї. На їхню думку, Кремль насамперед прагне створити атмосферу страху та невизначеності, використовуючи ядерну тематику як інструмент геополітичного тиску.

    Попри це, у країнах Балтії, Польщі та Фінляндії уважно стежать за перебігом російських маневрів. Особливу тривогу викликає участь Ленінградського військового округу та Північного флоту, які безпосередньо межують із регіонами НАТО.

    На цьому тлі Альянс продовжує нарощувати військову присутність на східному фланзі, а також зміцнює системи протиракетної оборони та моніторингу. У НАТО неодноразово заявляли, що уважно спостерігають за будь-якими переміщеннями російських ядерних сил, але наразі не бачать ознак безпосередньої підготовки до ядерного удару.

    Втім, сама активізація подібних навчань свідчить про подальшу ескалацію безпекової ситуації у Європі. На четвертому році великої війни Росія дедалі частіше використовує ядерний фактор як частину своєї зовнішньополітичної та військової стратегії, намагаючись утримувати Захід від більш рішучої підтримки України.

  • «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що передбачити точну дату завершення війни неможливо, а будь-які прогнози на роки вперед не мають практичної цінності. Під час спілкування зі студентами він наголосив, що суспільству варто відмовитися від пошуку простих відповідей і зосередитися на реальних факторах, які визначають хід війни.

    За словами Залужного, він свідомо не називає жодних термінів, адже війна такого масштабу не піддається прогнозуванню. Він підкреслив, що навіть досвідчені військові не можуть точно передбачити, скільки триватимуть бойові дії, оскільки на це впливає надто багато змінних. Йдеться не лише про ситуацію на фронті, а й про економічні ресурси, політичні рішення, міжнародну підтримку та внутрішню стійкість країни.

    Залужний прямо заявив, що не збирається давати відповідь у форматі «ще рік», «п’ять» чи «десять років», оскільки це було б маніпуляцією або спробою привернути увагу. Він назвав себе реалістом і зазначив, що замість дат важливо аналізувати фактори, які можуть як пришвидшити, так і затягнути війну.

    Ключовим у його виступі стало питання ресурсів. За словами Залужного, Україна має чесно визначити для себе, скільки ще вона здатна і готова воювати. Це стосується не лише військових можливостей, а й економіки, демографії та психологічної витривалості суспільства. Він наголосив, що будь-які дії без чіткої мети і стратегії можуть призвести до виснаження країни без досягнення реального результату.

    Окремо Залужний звернув увагу на небезпеку ситуації, коли результат війни доводиться «продавати» як перемогу. На його думку, стратегія має бути сформована таким чином, щоб фінальний результат був очевидним і не потребував додаткових пояснень або інтерпретацій. Це означає, що держава повинна чітко розуміти, чого вона прагне досягти і якою ціною.

    Він підкреслив, що замість очікування прогнозів необхідно працювати над формуванням ефективної стратегії. Така стратегія повинна враховувати всі ключові аспекти: від ресурсного забезпечення до політичних рішень і міжнародної взаємодії. Лише в цьому випадку можна говорити про контроль над ситуацією, а не про пасивне очікування її розвитку.

    Залужний також згадав концепцію так званого «чорного лебедя» — непередбачуваної події, яка може кардинально змінити перебіг війни. Він визнав, що теоретично така подія можлива і здатна вплинути на швидкість завершення бойових дій. Водночас він застеріг від сподівань на подібний сценарій, адже очікування випадкового повороту подій може відволікати від реальної роботи та стратегічного планування.

    Його головний меседж був чітким: нікому не варто сліпо вірити, адже війна залежить від великої кількості факторів, і вирішальним буде те, наскільки сама Україна готова діяти та реалізовувати власні рішення. За його словами, майбутнє не визначається прогнозами — воно формується конкретними діями.

    Заява Залужного прозвучала на тлі постійного суспільного запиту на відповіді щодо термінів завершення війни. У медіапросторі регулярно з’являються різні оцінки та прогнози, однак його позиція фактично підважує саму логіку таких дискусій. Він пропонує змінити фокус: замість питання «коли закінчиться війна» ставити питання «що ми робимо для її завершення».

    Його підхід демонструє прагматичне і стратегічне бачення ситуації, в якому немає місця ілюзіям або спрощенням. Це також сигнал суспільству про необхідність готовності до тривалого протистояння і відповідального ставлення до ресурсів та рішень.

    У підсумку Валерій Залужний окреслив чітку позицію: війна не має заздалегідь визначеного дедлайну, і її завершення залежить не від прогнозів чи випадковостей, а від системної роботи держави, її ресурсів і здатності реалізувати власну стратегію. Його слова стали нагадуванням про те, що реальність війни складніша за будь-які медійні оцінки, а перемога — це результат не очікувань, а дій.

  • Зеленський четвертий у рейтингу довіри: хто його випередив

    Зеленський четвертий у рейтингу довіри: хто його випередив

    Президент України Володимир Зеленський посів четверте місце у рейтингу довіри українців. За даними лютневого дослідження міжнародної компанії Ipsos, рівень довіри до глави держави становить 49%.

    Перше місце у рейтингу займає колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — йому довіряють 63% опитаних. Другу позицію посів чемпіон світу з боксу Олександр Усик із показником 56%.

    Третє місце займає керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов — його рівень довіри лише на один відсоток нижчий за показник Усика.

    Таким чином, за результатами опитування, Зеленський поступається трьом фігурам, які нині не обіймають посаду президента. Водночас інші нещодавні соціологічні дослідження також фіксували вищий рівень довіри до Залужного та Буданова порівняно з чинним главою держави.

    На тлі публікації лютневого рейтингу довіри журналісти арабського медіа «Аль-Модон» поцікавилися у керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова, чи можливе проведення президентських виборів в Україні у разі 60-денного припинення вогню та чи планує він балотуватися на посаду глави держави.

    У відповідь Буданов уникнув прямої відповіді щодо власних політичних амбіцій. За його словами, нині його основне завдання — забезпечення ефективного переговорного процесу, а говорити про вибори в теперішніх умовах недоцільно.

    Ця заява пролунала на фоні результатів дослідження компанії Ipsos, згідно з якими Буданов посідає третє місце у рейтингу довіри українців, випереджаючи чинного президента Володимира Зеленського. Лідером рейтингу залишається Валерій Залужний, а друге місце посідає Олександр Усик.

  • Після інтерв’ю AP Залужний прокоментував чутки про політичні амбіції

    Після інтерв’ю AP Залужний прокоментував чутки про політичні амбіції

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний під час виступу 23 лютого в Лондоні категорично відкинув можливість своєї участі у президентських виборах під час війни. Дипломат наголосив, що питання внутрішньої політики не повинні ставати предметом міжнародних дискусій.

    Відповідну заяву він зробив під час міжнародної конференції в Chatham House. За словами Залужного, нині вкрай невчасно обговорювати його можливу участь у виборчих перегонах, адже країна перебуває у стані війни.

    «Дуже погано, коли внутрішня політика України виходить на міжнародний рівень — це має бути табу. Станом на сьогодні ніякої можливості думати про це в мене немає», — підкреслив він.

    Залужний зазначив, що повністю зосереджений на виконанні дипломатичних і військово-політичних завдань, пов’язаних із посиленням міжнародної підтримки України. За його словами, особисті політичні амбіції в умовах воєнного стану є другорядними.

    Сплеск обговорень щодо можливих політичних планів Залужного виник після його інтерв’ю Associated Press від 18 лютого. У ньому ексголовнокомандувач ЗСУ пов’язав невдачі контрнаступу 2023 року з рішеннями вищого керівництва держави, заявивши, що українським силам не було надано достатніх ресурсів для формування потужного ударного угруповання. За його словами, сили були розпорошені, а запізнілий початок операції дозволив противнику зміцнити оборону.

    На ці заяви публічно відреагувала народна депутатка Мар’яна Безугла. Вона назвала інтерв’ю «стартом передвиборчої кампанії» та припустила, що подібні висловлювання можуть свідчити про намір брати участь у майбутніх виборах. Водночас Залужний у тому ж інтерв’ю заперечив підготовку до політичних перегонів і заявив, що відмовився від послуг іноземних політтехнологів, аби не провокувати розкол у суспільстві.

    Окрім цього, дипломат раніше заявляв, що воєнний стан, на його думку, слід було запровадити ще до початку повномасштабного вторгнення — у січні або на початку лютого 2022 року. За його словами, відповідні пропозиції тоді не були підтримані.

    Президент Володимир Зеленський у відповідь висловив обурення тим, що деталі внутрішніх дискусій 2022 року стали публічними. Зокрема, йшлося про розповідь Залужного щодо обшуку СБУ восени 2022 року, який, за його словами, відбувався в присутності іноземних військових спеціалістів.

    Попри резонанс навколо заяв, сам Валерій Залужний наполягає: під час війни ключовим завданням є консолідація зусиль задля зміцнення обороноздатності та міжнародної підтримки, а не участь у політичній конкуренції.

  • Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    У політичних колах ширяться заяви про можливу зміну акцентів серед західних партнерів України. У низці анонімних джерел стверджується, що США нібито роблять ставку на керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, а Велика Британія підтримує колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

    Водночас офіційних підтверджень такої інформації з боку Вашингтона чи Лондона немає. Подібні заяви з’являються на тлі активних дискусій про перспективи виборів в Україні та майбутню політичну конфігурацію після завершення воєнного стану.

    Президент України Володимир Зеленський публічно поставив питання щодо намірів партнерів, заявивши: «Наші партнери повинні відповісти на питання: вони дійсно хочуть виборів чи просто хочуть змінити мене?». Ця заява пролунала на тлі обговорень про доцільність проведення виборів під час війни.

    Експерти зазначають, що тема можливих кадрових змін або підтримки окремих політичних фігур з боку міжнародних союзників часто використовується в інформаційному просторі як елемент політичної боротьби або зовнішнього впливу.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством, проведення виборів під час воєнного стану в Україні заборонене. Питання їх організації можливе лише після скасування особливого правового режиму.

    Аналітики закликають обережно ставитися до інформації з анонімних джерел та очікувати офіційних заяв від міжнародних партнерів і представників української влади.

  • The Guardian розкрив деталі розмови Кулеби з Байденом за два дні до повномасштабного вторгнення

    The Guardian розкрив деталі розмови Кулеби з Байденом за два дні до повномасштабного вторгнення

    Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час візиту до Вашингтона отримав тривожні сигнали від американської розвідки. Як пише The Guardian, 22 лютого 2022 року йому продемонстрували дані про розташування російських військ уздовж українського кордону, зокрема точки, де «російські танки прогрівали свої двигуни та чекали на перетин кордону».

    Після зустрічі з представниками розвідки Кулебу несподівано запросили до Овального кабінету на розмову з президентом США Джо Байденом. За словами українського дипломата, ця бесіда нагадувала «розмову лікаря з пацієнтом», який має невиліковний діагноз. «Коли я виходив з Овального кабінету, у мене було відчуття, що Байден прощається, як зі мною, так і з народом України», – розповів Кулеба.

    У той самий час в Україні тривала фінальна підготовка до можливого нападу. У штабі Збройних сил головнокомандувач Валерій Залужний разом із вищими командирами здійснювали останні заходи оборони. На дні Чорного моря встановили міни для запобігання можливій морській висадці в районі Одеси, а підрозділи були перекинуті до стратегічно важливих районів.

    Один із українських генералів зазначив, що частина таких рішень формально суперечила чинним нормам і могла б спричинити кримінальні провадження, однак загроза вторгнення змусила командирів діяти на випередження.

    Українська військова розвідка під керівництвом Кирила Буданова отримала від західних партнерів інформацію про плани Росії захопити аеродром у Гостомелі. Ці дані дозволили розробити оборонні заходи на останню ніч перед початком атаки та підготувати ключові позиції.

    The Guardian також зазначає, що американські спецслужби протягом кількох тижнів отримували сигнали про можливе вторгнення Росії в лютому 2022 року. Президент США направив директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви, щоб попередити Кремль про потенційні економічні та політичні наслідки.

    У день початку вторгнення, 24 лютого 2022 року, президент України Володимир Зеленський звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона з проханням зателефонувати Володимиру Путіну та переконати його припинити війну.

    Водночас українські прикордонники ще на початку лютого перехопили повідомлення від командира чеченського підрозділу, дислокованого в Білорусі, адресоване Рамзану Кадирову. У ньому йшлося про готовність підрозділу до входу в Київ.

    Матеріал британського видання дає змогу відтворити атмосферу останніх днів перед 24 лютого – період, коли сигнали про вторгнення ставали дедалі конкретнішими, а українська сторона готувалася до найгіршого сценарію.

  • Закрита соціологія і тінь Манафорта: що стоїть за гучним інтерв’ю Залужного

    Закрита соціологія і тінь Манафорта: що стоїть за гучним інтерв’ю Залужного

    Інтерв’ю посла України у Великій Британії Валерія Залужного агентству Associated Press спричинило хвилю політичних обговорень в Україні.

    В ефірі Radio NV пролунала версія, що публічна активність ексголовнокомандувача ЗСУ може бути частиною стратегії його повернення у внутрішню політику.

    У студії радіостанції заявили, що останні медійні кроки Залужного виглядають не випадковими. Пролунала теза, що він нібито зацікавлений у завершенні своєї дипломатичної місії в Лондоні та поверненні до Києва для початку політичної діяльності.

    В ефірі прозвучало припущення, що інтерв’ю AP може бути елементом підготовки до політичних процесів після завершення воєнного стану. Зокрема, йдеться про можливий старт виборчої кампанії у разі ухвалення відповідного рішення.

    Журналісти Radio NV також послалися на дані закритих соціологічних досліджень. За їхніми словами, у разі участі у виборах Валерія Залужного та Володимира Зеленського саме вони є основними потенційними кандидатами. Третє місце в різних конфігураціях, за твердженням ведучих, посідає керівник ГУР Кирило Буданов.

    Окрему увагу привернула згадка у медійному просторі імені американського політтехнолога Пола Манафорта. В ефірі Radio NV пролунала інформація про те, що він нібито вже консультує окремі політичні сили та просуває стратегію розділення українського суспільства за принципом «хто воював — хто не воював». У студії зауважили, що подібні підходи активно використовує і Росія в інформаційних кампаніях.

    Після виходу матеріалу Associated Press публічне обговорення викликала згадка про можливі контакти Залужного з Манафортом. Водночас сам американський консультант у коментарях для західних медіа заперечив активну діяльність в Україні, заявивши, що не перебував у країні близько десяти років і не планує повертатися.

    Пол Манафорт відомий в Україні ще з початку 2000-х років як консультант Віктора Януковича та Партії регіонів. Пізніше він працював із «Опозиційним блоком». У США Манафорт став керівником передвиборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, після чого був засуджений за фінансові злочини та згодом помилуваний.

    The New York Times повідомляло, що Манафорт намагається повернутися на міжнародний ринок політичного консалтингу. За даними видання, меморандум із презентацією його команди нібито поширювався у політичних колах Києва та викликав занепокоєння. У команді Манафорта згадують соціолога Тоні Фабріціо — консультанта, пов’язаного з оточенням Трампа.

    Водночас сам Манафорт публічно заперечує активну участь в українських процесах. Він заявив, що не був в Україні близько десяти років, не надсилав жодних пропозицій і не підписував контрактів із українськими політичними гравцями. За інформацією західних медіа, окремі українські політики, до яких нібито потрапив меморандум, не проявили інтересу до його послуг.

    Згадка про можливі контакти Манафорта у контексті інтерв’ю Залужного стала каталізатором дискусії про ризики зовнішнього впливу на майбутні політичні процеси в Україні.