Позначка: відключення світла

  • Другий день під ударами: Росія знову атакувала вокзал Дніпра, є поранена

    Другий день під ударами: Росія знову атакувала вокзал Дніпра, є поранена

    Російські війська продовжують атакувати залізничну інфраструктуру Дніпра. Увечері 30 жовтня окупанти завдали кількох ударів по території вокзалу, який напередодні став місцем трагедії з 15 загиблими. Цього разу пасажирів і залізничників завчасно евакуювали до укриттів. Водночас унаслідок атаки в місті виникла пожежа та постраждала жінка.

    Про повторний обстріл повідомила «Укрзалізниця». Інформацію про наслідки російської атаки підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За даними залізничної компанії, після оголошення повітряної небезпеки людей оперативно спрямували до укриттів. Завдяки завчасній евакуації, за попередньою інформацією, серед пасажирів і працівників вокзалу постраждалих немає.

    На підземних рівнях залізничного вокзалу облаштували спеціальні зони для тривалого перебування людей. Пасажирів закликають залишатися там до офіційного відбою повітряної тривоги.

    Попри складну ситуацію, залізничники продовжують координувати рух поїздів та організовувати відправлення пасажирів після стабілізації безпекової ситуації.

    В «Укрзалізниці» наголосили, що безпека людей залишається головним пріоритетом. Саме тому рух окремих поїздів можуть затримувати, якщо існує загроза повторних ударів.

    Для пасажирів, які вирішили відкласти поїздку, компанія передбачила можливість повернення квитків зі 100% компенсацією їхньої вартості.

    Близько 18:00 голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок нової російської атаки виникла пожежа.

    Також відомо про поранену жінку. Постраждалу доправляють до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

    Наразі не уточнюється, де саме перебувала жінка в момент удару та які травми вона отримала.

    Інформація про пошкодження об’єктів інфраструктури та остаточні наслідки обстрілу встановлюється.

    Нова атака відбулася після надзвичайно трагічних подій 29 жовтня, коли російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу Дніпра.

    На момент удару поблизу перебував пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Унаслідок вибуху загинули пасажири та працівники залізниці, ще низка людей дістала тяжкі поранення.

    Спочатку повідомлялося про 13 загиблих, однак згодом кількість жертв зросла до 14.

    Уранці 30 жовтня стало відомо про смерть 40-річного чоловіка, який перебував у лікарні після російського удару. Медики боролися за його життя, проте отримані травми виявилися несумісними з життям.

    Таким чином, кількість загиблих унаслідок атаки 29 жовтня зросла до 15 людей.

    Станом на ранок п’ятниці в лікарнях Дніпра залишалися 11 постраждалих. Шестеро з них перебували у тяжкому стані, зокрема 11-річний хлопчик.

    Після трагедії в Дніпрі оголосили День жалоби.

    Водночас удари по залізничному вокзалу відбуваються на тлі масштабних проблем з електропостачанням у регіоні.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», після російських атак понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишалися без електроенергії, а в області запровадили аварійні відключення.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури у Дніпрі виникали перебої з роботою громадського транспорту, зокрема метро, трамваїв і тролейбусів.

    Енергетики працюють над відновленням електропостачання, проте ситуацію ускладнюють повторні російські обстріли та значні пошкодження обладнання.

    Після удару по вокзалу 29 жовтня «Укрзалізниця» також повідомила про необхідність перегляду протоколів безпеки та порядку евакуації пасажирів під час повітряних атак.

    У компанії пояснювали, що перед попереднім ударом на вокзалі оголосили тривогу та попередили про підвищений рівень небезпеки. Однак частина пасажирів залишалася поблизу поїзда.

    Залізничники заявили, що детально аналізуватимуть обставини трагедії, щоб удосконалити механізми захисту людей.

    Під час нової атаки 30 жовтня евакуацію провели завчасно, що, за попередніми даними компанії, дозволило уникнути поранень серед пасажирів і працівників вокзалу.

    Водночас повторні удари демонструють, що загроза для транспортної інфраструктури Дніпра залишається високою.

    Пасажирів закликають стежити за повідомленнями «Укрзалізниці», враховувати можливі затримки поїздів і не залишати укриття під час повітряної тривоги.

    Станом на 18:00 30 жовтня відомо про повторну атаку на вокзал Дніпра, пожежу та одну поранену жінку. За попередньою інформацією «Укрзалізниці», пасажири та залізничники не постраждали завдяки своєчасній евакуації.

    Остаточні масштаби пошкоджень та наслідки російських ударів уточнюються.

  • Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    У Дніпропетровській області після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів. Через серйозні пошкодження обладнання енергетики змушені застосовувати аварійні відключення, а раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Відновлювальні роботи тривають, однак ситуація в регіоні залишається складною.

    Про це 30 жовтня під час брифінгу повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, передає Міністерство енергетики.

    За його словами, російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури Дніпропетровщини. Через це частина населених пунктів залишилася без електроенергії, а енергосистема працює в умовах підвищеного навантаження.

    Енергетикам уже вдалося відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та частини побутових споживачів. Однак для повноцінного повернення світла необхідно завершити ремонт пошкодженого обладнання й стабілізувати роботу електромереж.

    Найскладніша ситуація склалася у Дніпрі та прилеглих населених пунктах. Після російських ударів увечері 29 жовтня без електрики залишилися понад 350 тисяч абонентів.

    Протягом ночі аварійні бригади працювали над відновленням живлення. Частині споживачів вдалося повернути електроенергію, однак уже вранці 30 жовтня в місті знову виникли масштабні знеструмлення.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що енергетики працювали всю ніч, проте через наслідки атак система не витримує навантаження.

    На тлі складної ситуації мер закликав жителів за можливості залишатися вдома та враховувати перебої з електропостачанням під час планування пересувань містом.

    У Міненерго пояснили, що через пошкодження енергетичного обладнання в Дніпропетровській області застосовуються саме аварійні, а не планові відключення.

    Це означає, що попередньо оприлюднені графіки можуть не відповідати фактичній ситуації. Електроенергія може зникати поза встановленими часовими проміжками, а тривалість відключень залежить від технічного стану мереж.

    Повернення до прогнозованих графіків стане можливим лише після стабілізації роботи енергосистеми.

    Водночас проблеми з електропостачанням 30 жовтня зафіксували не лише на Дніпропетровщині.

    За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак нові знеструмлення виникли в Києві, Київській, Запорізькій та Харківській областях.

    У всіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, аварійно-відновлювальні бригади працюють над поверненням електроенергії споживачам.

    Для підтримання стабільної роботи об’єднаної енергосистеми в окремих областях також застосовують обмеження споживання електроенергії. Такі заходи необхідні, щоб уникнути перевантажень та додаткових аварій після пошкодження ключових елементів мережі.

    У Міненерго попередили, що за подальшого погіршення ситуації в окремих регіонах можуть запроваджувати додаткові аварійні відключення.

    Масштабні проблеми з електропостачанням виникли після серії російських ударів по Дніпру 29 жовтня. Того дня під атакою опинилися не лише енергетичні об’єкти, а й цивільна інфраструктура міста.

    Зокрема, російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. Внаслідок удару загинули люди, десятки інших дістали поранення.

    За повідомленнями медіа, 30 жовтня кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до 15 після смерті одного з поранених у лікарні.

    У Дніпрі 30 жовтня оголосили Днем жалоби за жертвами російських атак.

    На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі жителям області рекомендують перевіряти актуальну інформацію про електропостачання на офіційних ресурсах операторів електромереж, зокрема ДТЕК «Дніпровські електромережі».

    Важливо враховувати, що під час аварійних відключень прогнозувати точний час повернення світла складно, оскільки енергетики можуть змінювати схеми живлення залежно від результатів ремонтних робіт.

    Також варто за можливості зарядити телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, забезпечити запас питної води й підготувати автономні джерела освітлення.

    Станом на ранок 30 жовтня понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишаються без електроенергії. Енергетики продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, а повернення до планових графіків відключень залежатиме від стабілізації роботи мереж.

  • Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    У Києві серед батьків дошкільнят почали поширюватися повідомлення про можливе закриття дитячих садків у зимовий період через відключення електроенергії, проблеми з опаленням та гарячим водопостачанням. У соціальних мережах з’явилися фотографії оголошення, в якому родинам нібито рекомендують за можливості не приводити дітей до дошкільних закладів узимку. Однак у Київській міській державній адміністрації заперечили існування відповідних розпоряджень.

    Про це 29 жовтня повідомляє ТСН з посиланням на коментар Департаменту освіти і науки КМДА.

    Приводом для занепокоєння стало оголошення, яке останніми днями поширювали в батьківських чатах та месенджерах. У ньому йдеться про можливі перебої з електропостачанням, відсутність гарячої води та проблеми з опаленням упродовж зимових місяців.

    Автори повідомлення нібито рекомендували батькам залишати дітей удома, якщо родини мають таку можливість. При цьому в оприлюдненому оголошенні не зазначено конкретного дитячого садка, від імені якого поширюється відповідна інформація.

    На тлі російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі такі повідомлення викликали значне занепокоєння серед киян. Для багатьох родин робота дитячих садків має вирішальне значення, адже батьки повинні поєднувати догляд за дітьми з роботою.

    Особливо гостро це питання постає в умовах війни, коли частина родин не має можливості залишити дитину з родичами або організувати постійний догляд удома.

    Однак у столичному Департаменті освіти і науки заявили, що жодних офіційних рішень про масове закриття дитячих садків узимку не ухвалювали.

    «Таких розпоряджень нема. Можливо, це черговий фейк, бо навіть не вказаний заклад освіти», — повідомили представники департаменту журналістам.

    Таким чином, інформація про нібито заплановане припинення роботи всіх київських дитсадків наразі не має офіційного підтвердження.

    Водночас це не означає, що проблеми з електропостачанням чи опаленням не можуть впливати на роботу окремих дошкільних закладів.

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Відповідно до них, роботу закладу можуть тимчасово скорочувати або призупиняти, якщо через відсутність тепла, електроенергії чи води неможливо забезпечити безпечні умови перебування дітей.

    Важливо, що такі рішення мають ухвалюватися з урахуванням конкретних обставин, а не на підставі непідтверджених повідомлень у соціальних мережах.

    У Києві підготовка закладів освіти до опалювального сезону тривала протягом останніх місяців. Столична влада повідомляла про перевірку систем теплопостачання, резервних джерел живлення та готовності об’єктів соціальної інфраструктури до можливих перебоїв.

    Раніше «Ненька інфо» писала про підготовку Києва до зими та плани КМДА на випадок російських ударів по системах тепло- й водопостачання.

    16 жовтня столиця розпочала опалювальний сезон. Першочергове підключення тепла передбачили для об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл та дитячих садків.

    Водночас через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак у частині Дніпровського та Дарницького районів на момент початку опалювального сезону зберігалися труднощі з підключенням окремих об’єктів.

    За інформацією КМДА, подача тепла до соціальних закладів здійснюється за індивідуальними заявками їхніх керівників.

    Крім проблем з опаленням, важливим залишається питання безпеки дітей під час повітряних тривог.

    У Департаменті освіти і науки КМДА раніше пояснювали, що незалежно від рівня повітряної загрози працівники дошкільних закладів повинні діяти відповідно до затверджених планів реагування та забезпечувати переміщення дітей в укриття.

    Тому можливість безпечного перебування вихованців у дитсадку залежить не лише від наявності опалення й електроенергії, а й від готовності закладу виконувати необхідні заходи безпеки.

    Наразі в міській адміністрації не повідомляли про запровадження загальноміського режиму закриття дитячих садків на зимовий період.

    Батькам рекомендується перевіряти інформацію безпосередньо в адміністрації свого дошкільного закладу або в районних управліннях освіти. Якщо йдеться про зміну графіка роботи, тимчасове припинення прийому дітей чи інші організаційні рішення, відповідна інформація має надходити через офіційні канали комунікації закладу.

    Також важливо розрізняти рекомендації для конкретного дитсадка, який може зіткнутися з технічними проблемами, та рішення про припинення роботи всієї системи дошкільної освіти столиці.

    Отже, станом на 29 жовтня КМДА не підтверджує інформацію про масове закриття дитячих садків Києва взимку. Поширені повідомлення про необхідність залишати дітей удома не мають статусу офіційного розпорядження міської влади.

    Водночас через воєнні ризики та можливі перебої з комунальними послугами робота окремих закладів може змінюватися залежно від безпекових і технічних умов.

  • Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

    Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

    Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

    У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

    При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

    Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

    Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

    За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

    Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

    Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

    Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

    Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

    Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

    Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

    Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

    Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

    Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

    Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

    Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

    У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

    Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

    Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

    Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

    За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

    Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

    Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

    Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

    Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

    За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

    Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

    Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

    Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

    Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

    У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

    Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

    Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

    Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

    Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

    Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

    Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

    Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

    Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

    Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

    Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

    За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

    Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

    Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

    Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

    Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

    Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

    Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

    Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

    Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

  • Wi-Fi ціною пожежі: українці показали, як вибухають пристрої для блекаутів

    Wi-Fi ціною пожежі: українці показали, як вибухають пристрої для блекаутів

    Звичайний пристрій, який українці купують для збереження інтернету під час відключень електроенергії, може перетворитися на джерело серйозної небезпеки. У соціальних мережах з’явилися повідомлення про вибухи та займання компактних джерел безперебійного живлення для Wi-Fi-роутерів. Один із таких випадків стався вночі: власниця пристрою розповіла, що її чоловік прокинувся від звуку вибуху, завдяки чому родина вчасно помітила небезпеку.

    Про інцидент 25 жовтня повідомило видання «Телеграф», звернувши увагу на допис користувачки Threads із нікнеймом komardinka.

    Жінка опублікувала фотографії пошкодженого обладнання та звернулася до інших власників подібних пристроїв із застереженням.

    За її словами, безперебійник для роутера вибухнув посеред ночі, коли члени родини спали.

    Чоловік почув гучний звук, прокинувся та виявив наслідки пошкодження пристрою.

    Авторка допису зазначила, що ситуація могла завершитися значно гірше, якби ніхто не почув вибуху.

    Вона закликала користувачів регулярно перевіряти стан своїх безперебійників, особливо звертати увагу на перегрівання корпусу, здуття акумуляторів та незвичні запахи.

    Окремо жінка продемонструвала аналогічний пристрій, придбаний для матері.

    За її словами, у родини був такий самий UPS, проте після нічного інциденту від нього майже нічого не залишилося.

    Фотографії викликали активне обговорення серед користувачів соціальної мережі.

    У коментарях люди почали ділитися власними історіями про несправності акумуляторних пристроїв.

    Одна з користувачок стверджувала, що схожий безперебійник вибухнув у неї під стелею приблизно рік тому. Після цього виникло займання, внаслідок якого пошкоджень зазнали картонна коробка та частина одягу.

    Інша учасниця дискусії розповіла, що її чоловік почув дивне шипіння пристрою. За її словами, він переніс його до ванної кімнати, де невдовзі стався вибух і загорілася шторка.

    Ще один користувач повідомив про пошкодження одного з чотирьох акумуляторних елементів усередині подібного пристрою.

    Ці повідомлення привернули увагу до безпеки компактних UPS, однак їхні обставини не перевірені незалежними експертами.

    Встановити точну модель несправного обладнання, причину руйнування акумулятора або наявність виробничого дефекту лише за дописами у соцмережах неможливо.

    Також немає підтверджених даних про системний дефект усіх пристроїв певного виробника.

    Популярність компактних безперебійників в Україні різко зросла через регулярні відключення електроенергії.

    Такі пристрої дозволяють підтримувати роботу домашніх Wi-Fi-роутерів, оптичних терміналів та іншого малопотужного мережевого обладнання без електроживлення з розетки.

    Зазвичай міні-UPS оснащений вбудованими акумуляторами та автоматично переходить на резервне живлення, коли зникає електроенергія.

    Завдяки цьому користувач може продовжувати працювати, навчатися або підтримувати зв’язок із близькими під час блекауту, якщо мережа інтернет-провайдера також продовжує функціонувати.

    Однак постійне підключення до електромережі означає, що надійність системи заряджання та контролю акумуляторів має особливо велике значення.

    Багато компактних моделей використовують літій-іонні батареї. За правильної конструкції та експлуатації вони можуть бути безпечними, але пошкодження, дефекти електроніки або неправильні умови заряджання створюють ризики.

    Однією з найнебезпечніших несправностей є так званий тепловий розгін акумулятора.

    Це процес, під час якого температура всередині елемента починає неконтрольовано підвищуватися через внутрішні хімічні реакції.

    За певних умов це призводить до виділення газів, руйнування корпусу, займання або вибухоподібного викиду гарячих речовин.

    Як пояснює британська організація з електробезпеки Electrical Safety First, причиною теплового розгону можуть стати внутрішнє коротке замикання, несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження або вплив високої температури.

    Система керування акумулятором, відома як BMS, має контролювати його роботу та запобігати небезпечним режимам заряджання й розряджання.

    Якщо такий захист відсутній, недостатній або несправний, ризик небезпечного перегрівання може зростати.

    Тому дешевизна сама по собі не доводить, що конкретний пристрій є небезпечним, як і висока ціна не гарантує абсолютної безпеки.

    Важливішими є якість компонентів, правильна конструкція, наявність необхідного захисту та дотримання технічних вимог.

    Небезпека полягає також у тому, що міні-UPS часто встановлюють поруч із роутером на меблевих полицях, біля штор, паперових коробок або інших легкозаймистих предметів.

    У разі несправності акумулятора вогонь може перекинутися на навколишні речі.

    Особливо небезпечна ситуація, коли займання починається вночі, а мешканці квартири не відразу помічають запах гару чи дим.

    Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що несправні акумулятори, зарядні пристрої та портативні станції можуть спричиняти пожежі.

    Рятувальники рекомендують користуватися справними пристроями, дотримуватися інструкцій виробників і не перевантажувати електромережу.

    Важливо регулярно оглядати корпус обладнання, кабелі, роз’єми та зарядні блоки.

    Тріщини, оплавлення, деформація корпусу, незвичайне нагрівання або запах гару є підставою негайно припинити експлуатацію пристрою.

    Окремою небезпечною ознакою може бути здуття акумулятора.

    У такому разі не можна намагатися самостійно проколювати батарею, стискати її або розбирати корпус.

    Також не слід використовувати неоригінальні блоки живлення з невідповідними параметрами напруги чи струму.

    Під час вибору UPS для роутера варто перевіряти, чи відповідає вихідна напруга вимогам мережевого обладнання та чи передбачені виробником механізми захисту від перевантаження й короткого замикання.

    Не менш важливо купувати техніку у продавців, які можуть надати документацію, гарантію та інформацію про виробника.

    Для безпечної експлуатації пристрій необхідно встановлювати на стійкій негорючій поверхні, подалі від тканин, паперу та інших матеріалів, які можуть легко зайнятися.

    Не варто накривати корпус безперебійника речами або розміщувати його у закритому просторі без належної вентиляції.

    Якщо пристрій почав диміти, шипіти, тріщати або сильно нагріватися, потрібно насамперед подбати про власну безпеку.

    За відсутності диму чи полум’я і лише якщо це безпечно, слід припинити його використання та відключити живлення.

    Якщо вже виникла пожежа, не можна брати пошкоджений акумулятор руками або переносити його через квартиру.

    Необхідно попередити інших мешканців, залишити небезпечне приміщення та викликати рятувальників за номером 101.

    Особливо небезпечно самостійно гасити електроприлади водою, коли вони залишаються під напругою.

    Фахівці також радять подбати про справні датчики диму, які можуть своєчасно попередити про займання.

    Історія української родини, яка прокинулася від нічного вибуху безперебійника, стала приводом нагадати про потенційні ризики акумуляторних пристроїв під час блекаутів.

    Водночас робити висновок про масове вибухання всіх компактних UPS лише на підставі повідомлень користувачів соцмереж було б неправильно.

    Наразі немає оприлюднених офіційних даних, які дозволяли б оцінити частоту подібних випадків в Україні або встановити, наскільки часто їх причиною є виробничий брак.

    Проте навіть один такий інцидент демонструє, наскільки серйозними можуть бути наслідки несправності акумулятора в житловому приміщенні.

    Тому під час підготовки до нових відключень електроенергії українцям варто звертати увагу не лише на ємність батареї, тривалість автономної роботи та вартість пристрою, а передусім на його безпечність і технічну надійність.

    Адже збережений під час блекауту інтернет не повинен створювати загрозу життю, здоров’ю та майну людей.

  • Київ частково залишився без світла: аварія знеструмила одразу три райони столиці

    Київ частково залишився без світла: аварія знеструмила одразу три райони столиці

    У Києві в неділю, 25 жовтня, виникли нові проблеми з електропостачанням. Через аварію на електромережах частина мешканців одразу трьох районів столиці залишилася без світла. Енергетики вже розпочали відновлювальні роботи, однак точний час повного усунення несправності наразі не підтверджений.

    Про ситуацію повідомила енергетична компанія ДТЕК.

    За офіційною інформацією, аварійні знеструмлення торкнулися Голосіївського, Солом’янського та Шевченківського районів Києва.

    Важливо, що без електрики залишилися не всі мешканці цих районів, а лише частина споживачів. Конкретний перелік вулиць і будинків компанія у першому повідомленні не оприлюднила.

    «Через аварію у частині Голосіївського, Солом’янського і Шевченківського районів відсутнє електропостачання», — зазначили в ДТЕК.

    У компанії додали, що аварійні бригади працюють над якнайшвидшим відновленням живлення.

    Причину виникнення несправності енергетики поки не деталізували. Також не повідомлялося, яке саме обладнання вийшло з ладу і скільки споживачів опинилися без електрики.

    Водночас аварія сталася на тлі складної ситуації в українській енергосистемі та регулярних обмежень електропостачання.

    Напередодні, 24 жовтня, у Києві та Київській області вже запроваджували екстрені відключення.

    Зокрема, тимчасові обмеження діяли в частині Голосіївського та Святошинського районів столиці.

    У неділю, 25 жовтня, енергосистема також працювала в умовах планових обмежень споживання.

    За повідомленням НЕК «Укренерго», цього дня в Києві та низці інших регіонів України передбачалося застосування графіків погодинних відключень електроенергії.

    Для побутових споживачів обмеження були заплановані з 07:00 до 23:59 в обсязі від однієї до двох черг.

    Окремо для промислових підприємств передбачалися графіки обмеження потужності з 06:00 до 23:59.

    Про це повідомило «Суспільне Київ» з посиланням на Київську міську державну адміністрацію та енергетиків.

    Водночас аварійне відключення відрізняється від планового застосування графіків.

    Якщо погодинні знеструмлення передбачають визначені проміжки часу, протягом яких споживачі можуть залишатися без електроенергії, то аварія виникає непередбачено.

    У такому випадку відновлення живлення залежить від характеру несправності, складності ремонтних робіт і можливості безпечно повернути обладнання в роботу.

    Саме тому час повернення світла може відрізнятися навіть для сусідніх будинків.

    За інформацією місцевого видання «Інформатор», у відповідях на звернення мешканців ДТЕК називав орієнтовний час відновлення електропостачання — 13:48.

    Однак цей час стосувався конкретного звернення і не означав гарантованого відновлення електрики в усіх трьох районах.

    На тлі аварійних відключень енергетики рекомендують мешканцям столиці економно використовувати електроенергію, якщо вона доступна.

    Зокрема, варто уникати одночасного ввімкнення кількох потужних електроприладів одразу після відновлення живлення.

    Це допомагає зменшити різке навантаження на електромережі.

    Також під час знеструмлень рекомендується відключати від розеток чутливу електроніку, щоб знизити ризик її пошкодження через можливі перепади напруги.

    Перевірити інформацію про відключення за конкретною адресою мешканці Києва можуть через офіційний сайт ДТЕК, чат-боти компанії або застосунок «Київ Цифровий».

    Однак варто враховувати, що під час аварійних ситуацій фактичний час знеструмлення може не збігатися зі звичайним погодинним графіком.

    Наразі енергетики продовжують працювати над усуненням несправності. Офіційної інформації про повне відновлення електропостачання в усіх постраждалих частинах Голосіївського, Солом’янського та Шевченківського районів поки немає.

    Мешканцям столиці рекомендують стежити за оновленнями ДТЕК та перевіряти інформацію про стан електромереж за своєю адресою.

  • Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

    Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

    Російські війська вранці 25 жовтня знову атакували Дніпро, завдавши ударів по критичній інфраструктурі міста. Упродовж ранку в обласному центрі неодноразово лунали вибухи, а жителів попереджали про загрозу застосування безпілотників. На місцях ударів працюють екстрені служби. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.

    Про чергову атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    «Росіяни знову завдали ударів по критичній інфраструктурі Дніпра», — написав посадовець у своєму Telegram-каналі.

    Він уточнив, що всі необхідні екстрені служби працюють на місцях подій. Інформація про масштаби пошкоджень наразі встановлюється.

    За даними місцевого видання «Дніпро Оперативний», протягом ранку 25 жовтня у місті двічі оголошували повітряну тривогу.

    Моніторингові ресурси попереджали про небезпеку атаки російських безпілотників. Перші вибухи жителі почули приблизно о 06:08, повторні — близько 06:51.

    Після цього обласна військова адміністрація підтвердила удари по критичній інфраструктурі.

    На момент перших офіційних повідомлень не уточнювалося, які саме об’єкти опинилися під атакою, чи виникли пожежі та чи є перебої з електро-, тепло- або водопостачанням.

    Відомостей про загиблих і поранених унаслідок саме ранкової атаки 25 жовтня також не надходило.

    Водночас це вже не перший удар по інфраструктурі Дніпра за останні дні.

    Напередодні, 24 жовтня, російські війська також атакували критично важливі об’єкти обласного центру.

    Тоді Олександр Ганжа попереджав, що небезпека для міста зберігається, та закликав мешканців залишатися в безпечних місцях до завершення повітряної тривоги.

    Про ці події повідомляв Укрінформ з посиланням на заяви обласної адміністрації.

    Подібний удар стався й 23 жовтня, коли російська армія знову атакувала критичну інфраструктуру Дніпра. У місті та передмісті виникали пожежі, були пошкоджені підприємства, приватні будинки й автомобілі.

    За даними Національної поліції, унаслідок атак того дня загинула людина, ще восьмеро постраждалих перебували в лікарні.

    Ще раніше, 21 жовтня, російські удари спричинили масштабні проблеми з електропостачанням на Дніпропетровщині.

    Тоді без світла залишилися понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар.

    Енергетики розпочали відновлення електропостачання після того, як це дозволила безпекова ситуація.

    Про перебої з електрикою повідомляло видання LB.ua.

    На тлі повторних ударів особливо гостро постає питання стійкості енергетичної системи та захисту критичної інфраструктури напередодні зимового періоду.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаки на енергетичні об’єкти Дніпропетровщини та запровадження графіків відключення електроенергії.

    Також «Ненька інфо» писала про удар керованими авіабомбами по Дніпру 13 жовтня. Тоді постраждав 64-річний чоловік, а пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

    Наразі фахівці продовжують встановлювати наслідки ранкових ударів 25 жовтня. Офіційних даних про кількість пошкоджених об’єктів та можливі відключення комунальних послуг поки немає.

    Мешканцям міста рекомендують стежити за повідомленнями обласної військової адміністрації та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Російські війська в ніч проти 25 жовтня здійснили чергову атаку безпілотниками на Вінницю та Вінницьку область. У регіоні зафіксували пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Через попередні удари по енергетичній інфраструктурі виникли аварійні відключення електроенергії, а вранці жителі кількох районів обласного центру також повідомляли про відсутність світла.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.

    За її словами, російські безпілотники завдали ударів по території області, внаслідок чого постраждали об’єкти цивільної інфраструктури.

    «Наразі внаслідок атаки ворога є пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Інформація про постраждалих не надходила», — зазначила очільниця ОВА в ранковому повідомленні.

    На місцях влучань розпочали роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші відповідальні служби. Вони ліквідовують наслідки обстрілів і встановлюють масштаби пошкоджень.

    За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, протягом ночі російські безпілотники неодноразово рухалися в напрямку Вінниці. Над містом лунали вибухи.

    Місцеві інформаційні ресурси також повідомляли про зникнення електроенергії в окремих районах обласного центру. Водночас точна кількість знеструмлених споживачів та остаточні терміни відновлення електропостачання на момент перших повідомлень залишалися невідомими.

    Ситуацію ускладнює те, що російські війська атакують енергетичну інфраструктуру Вінниччини вже не першу добу.

    Зокрема, увечері 24 жовтня окупанти завдали удару по одному з енергетичних об’єктів області. За інформацією Наталі Заболотної, влучання спричинило аварійне відключення електропостачання в одному з районів регіону.

    Рятувальники та енергетики працювали над ліквідацією наслідків атаки і відновленням пошкоджених мереж.

    Жителів області закликали ощадливо використовувати електроенергію, щоб уникнути додаткового навантаження на енергосистему після відновлення живлення.

    Під ударом російських військ Вінниччина опинялася і протягом попереднього тижня.

    Так, 20 жовтня російські безпілотники атакували об’єкти енергетичної інфраструктури області. Тоді частина Вінниччини та обласного центру залишилася без електро- і водопостачання.

    За повідомленням Укрінформу, енергетики ліквідовували наслідки ударів, поки в регіоні тривала повітряна загроза.

    Того самого дня внаслідок чергової атаки на одному з об’єктів критичної інфраструктури виникла пожежа.

    Уже 22 жовтня російські війська знову здійснили масований удар по Вінницькій області. Тоді зафіксували пошкодження промислових підприємств, енергетичної інфраструктури, приватних будинків та господарських споруд.

    Про ці наслідки повідомляло Суспільне з посиланням на керівництво обласної військової адміністрації.

    Таким чином, остання атака стала продовженням серії ударів по промисловості та енергетичній системі Вінниччини.

    Повторні пошкодження інфраструктури ускладнюють відновлювальні роботи, оскільки енергетикам доводиться ремонтувати мережі в умовах постійної загрози нових обстрілів.

    Станом на ранок 25 жовтня офіційної інформації про постраждалих унаслідок останньої нічної атаки не надходило.

    Аварійні служби продовжують працювати на місцях пошкоджень. Остаточні масштаби руйнувань, кількість споживачів без електроенергії та строки відновлення електропостачання мають уточнити відповідальні служби.

  • З Києва до Луцька на зиму: скільки доведеться заплатити за спокій і чому він не гарантований

    З Києва до Луцька на зиму: скільки доведеться заплатити за спокій і чому він не гарантований

    На тлі російських ударів по енергетичній інфраструктурі та загрози тривалих відключень електроенергії українці дедалі частіше розглядають тимчасовий переїзд до західних областей. Одним із популярних напрямків став Луцьк, куди на зимові місяці їдуть жителі Києва, Харкова та Сум. Однак оренда житла тут стрімко дорожчає, а відключення світла та ракетно-дронові атаки залишаються серйозними ризиками.

    За інформацією «Телеграфу», попит на квартири в Луцьку суттєво перевищує пропозицію, а лише за липень–вересень 2026 року орендна плата зросла приблизно на 20%.

    Представниця Волинського відділення Асоціації фахівців з нерухомості Тетяна Шевчук розповіла «Суспільному», що до міста дедалі частіше приїжджають родини з інших регіонів, які прагнуть перечекати холодний сезон у відносно спокійніших умовах.

    «Найбільше у нас людей з Києва, Сум, є Харків. Хочуть перезимувати, щоб діти ходили до школи в безпечних умовах», — зазначила експертка.

    Проте збільшення кількості охочих винайняти житло вже вплинуло на ціни.

    Станом на кінець вересня середня вартість оренди однокімнатної квартири в новобудові Луцька становила від 12 до 16 тисяч гривень на місяць. За двокімнатне житло власники просили від 16 тисяч гривень, а трикімнатні квартири коштували ще дорожче.

    Найбільший попит спостерігається в центральній частині міста, 55-му кварталі, Привокзальному районі, поблизу Львівської вулиці та в мікрорайоні ДПЗ.

    Для родини, яка планує переїхати на три зимові місяці, лише оренда однокімнатної квартири може коштувати 36–48 тисяч гривень. Додатково потрібно врахувати комунальні платежі, дорогу, можливу комісію рієлтора та страховий депозит, який зазвичай дорівнює місячній орендній платі.

    Отже, з урахуванням депозиту для такого переїзду може знадобитися вже 48–64 тисячі гривень без витрат на комунальні послуги, дорогу й посередників. При цьому депозит за належного виконання умов договору може повертатися після завершення оренди.

    Однак головна причина переїзду — бажання уникнути масштабних блекаутів — не завжди виправдовує очікування.

    На Волині також застосовують графіки погодинних відключень електроенергії. Зокрема, 17 жовтня обмеження діяли для різних черг споживачів, а тривалість окремих відключень становила кілька годин.

    «Волиньобленерго» попереджає, що фактичний час вимкнення та відновлення електропостачання може відрізнятися від графіка на 20–30 хвилин.

    Крім того, 17 жовтня російські війська атакували енергетичні об’єкти одразу в десяти областях України, серед яких була й Волинська. Частина споживачів залишилася без електроенергії.

    Не менш важливим залишається питання безпеки.

    14 жовтня російські безпілотники атакували Луцьк. Унаслідок удару по гуртівні «Єврогурт» та пошкодження житлової забудови загинули шестеро людей, ще 13 постраждали, серед них дитина.

    За даними ДСНС, рятувальні роботи на місці трагедії завершили того ж дня. Пошкодження отримали також житлові приміщення на проспекті Соборності.

    Ця атака продемонструвала, що віддаленість від лінії фронту не гарантує захисту від російських ударів.

    Тому фахівці радять оцінювати житло не лише за ціною та розташуванням. Важливо перевірити наявність укриття, тип опалення, можливість автономного електроживлення та умови водопостачання.

    Особливо це актуально для родин із маленькими дітьми та людей, які працюють дистанційно.

    Таким чином, Луцьк залишається одним із варіантів тимчасового переїзду на зиму завдяки розвиненій міській інфраструктурі та можливості орендувати житло дешевше, ніж у деяких інших західних обласних центрах. Однак високі витрати на заселення, погодинні відключення та небезпека російських обстрілів змушують ретельно зважувати таке рішення.

  • Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    У четвер, 22 жовтня 2026 року, в частині областей України знову діятимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59, а їхній обсяг становитиме від однієї до двох черг. Для промислових споживачів у цей самий період запровадять графіки обмеження потужності. Причиною залишаються наслідки масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас обмеження стосуватимуться не всіх регіонів, а конкретні години знеструмлень залежатимуть від графіків місцевих операторів електромереж.

    Про це ввечері 21 жовтня повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Енергетики наголосили, що ситуація залишається нестабільною, а через можливі нові російські обстріли тривалість та обсяг обмежень можуть змінюватися.

    Коли вимикатимуть електроенергію 22 жовтня

    За попереднім повідомленням «Укренерго», обмеження застосовуватимуть у такому режимі:

    • З 06:00 до 23:59 — графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів у частині областей.
    • З 06:00 до 23:59 — графіки обмеження потужності для промислових підприємств.
    • Обсяг погодинних відключень — від однієї до двох черг.

    Це означає, що частину споживачів тимчасово відключатимуть від електропостачання відповідно до затверджених графіків.

    Водночас електроенергію не обов’язково вимикатимуть одночасно всім мешканцям відповідної області.

    Точний режим залежатиме від розподілу споживачів за чергами, стану мереж і поточних потреб енергосистеми.

    У яких областях запровадять графіки

    У вечірньому повідомленні «Укренерго» не наведено повного переліку областей, де 22 жовтня застосовуватимуть погодинні відключення.

    Компанія зазначила, що обмеження діятимуть у частині регіонів України.

    Тому робити висновок про гарантоване відключення світла в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі чи будь-якому іншому місті лише на підставі загальнонаціонального повідомлення не можна.

    Для кожного населеного пункту необхідно перевіряти інформацію місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго публікують актуальні графіки та повідомляють, які черги відключатимуть упродовж доби.

    Що означають одна та дві черги відключень

    Один із найпоширеніших запитів споживачів стосується кількості черг, зазначених у повідомленнях енергетиків.

    Черги використовують для організації почергового обмеження електропостачання.

    Якщо застосовують одну чергу, одночасно відключають меншу частину споживачів, ніж за двох черг.

    Збільшення кількості черг означає посилення обмежень для енергосистеми.

    Однак зазначені «1–2 черги» не означають, що кожній квартирі обов’язково вимикатимуть світло один чи два рази на день.

    Тривалість і кількість відключень конкретного будинку визначаються графіком, який складає оператор електромереж.

    Чому в Україні знову запроваджують відключення

    Головною причиною залишаються наслідки російських атак на енергетичні об’єкти.

    Протягом останніх днів Росія неодноразово завдавала ударів по електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі України.

    Такі пошкодження ускладнюють виробництво й передачу електроенергії, а також обмежують можливість забезпечити стабільне живлення всіх споживачів.

    У разі нестачі доступної потужності енергетики вимушені тимчасово скорочувати споживання.

    Погодинні графіки дають змогу розподілити навантаження між різними групами споживачів і зменшити ризик масштабніших аварій.

    Водночас ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Чи можуть графіки змінитися протягом дня

    В «Укренерго» попередили, що оголошений режим не є остаточним за будь-яких обставин.

    Якщо російські війська завдадуть нових ударів по енергетичній інфраструктурі, обсяг обмежень може зрости.

    Також можливі зміни після відновлення пошкоджених об’єктів або коригування балансу електроенергії.

    У разі погіршення ситуації енергетики можуть застосовувати аварійні відключення, які не завжди відповідають попередньо оприлюдненим погодинним графікам.

    Тому інформацію варто перевіряти безпосередньо в день запланованого відключення.

    Як знайти графік для своєї адреси

    Щоб дізнатися, коли саме не буде електроенергії, споживачам необхідно відкрити офіційний сайт або застосунок свого оператора системи розподілу.

    Зазвичай для пошуку потрібно зазначити населений пункт, вулицю та номер будинку.

    Після цього система показує чергу, до якої належить адреса, та орієнтовні години відключення.

    Деякі оператори також публікують зміни у Telegram або інших офіційних каналах.

    Водночас користуватися неперевіреними графіками із соціальних мереж небажано, оскільки вони можуть бути застарілими.

    Як підготуватися до можливих відключень

    Енергетики рекомендують заздалегідь зарядити телефони, павербанки та інші пристрої, необхідні для зв’язку.

    Також варто підготувати автономне освітлення та перевірити запас води, якщо водопостачання будинку залежить від електроенергії.

    Після відновлення живлення не рекомендується одночасно вмикати багато потужних електроприладів.

    Особливо це стосується бойлерів, електричних обігрівачів, пральних машин та електроплит.

    «Укренерго» закликає ощадливо споживати електроенергію, коли вона доступна.

    Зменшення навантаження допомагає підтримувати стабільність роботи мереж і може знизити необхідність додаткових обмежень.

    Що відомо станом на вечір 21 жовтня

    На четвер, 22 жовтня, «Укренерго» анонсувало графіки погодинних відключень у частині областей з 06:00 до 23:59.

    Обсяг обмежень становитиме від однієї до двох черг. Для промисловості в цей самий час діятимуть графіки обмеження потужності.

    Це не означає, що всі українці залишаться без світла майже на 18 годин. Йдеться про період, упродовж якого можуть застосовуватися почергові відключення.

    Актуальний графік для конкретної адреси необхідно перевіряти у свого обленерго, оскільки енергетична ситуація може змінюватися протягом доби.