Daypolitico

Позначка: відключення світла

  • Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.

    За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.

    Дніпро атакували посеред дня

    Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.

    Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».

    Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.

    За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.

    Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.

    Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.

    Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.

    Росія вдарила по критичній інфраструктурі

    Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.

    «Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.

    При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.

    Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.

    Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.

    Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.

    Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики

    Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.

    Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.

    Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.

    За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.

    Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.

    Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.

    Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.

    Коли відновлять електропостачання

    В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.

    Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.

    Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.

    Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.

    Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.

    Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.

    У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.

    Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами

    Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.

    У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.

    За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.

    У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.

    На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.

    Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.

    Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.

    У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.

    Чому удари по енергетиці особливо небезпечні

    Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.

    Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.

    Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.

    Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.

    Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.

    Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.

    Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня

    Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.

    У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.

    Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.

    Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.

    Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.

  • Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.

    Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.

    За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.

    «Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.

    Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.

    Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я

    Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.

    Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.

    Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.

    Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.

    Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.

    Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.

    Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.

    Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.

    Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки

    11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.

    Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.

    Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.

    Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російські атаки на ТЕЦ після оголошення Трампом енергетичного перемир’я.

    За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.

    Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.

    Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці

    14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.

    За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.

    Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.

    Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.

    Докладніше про це писала «Ненька інфо» у матеріалі щодо реакції Зеленського на масовану атаку РФ.

    На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.

    Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції

    Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.

    Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.

    Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.

    За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.

    Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.

    Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.

    Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.

    Пєсков розкритикував позицію європейських держав

    Коментуючи заяви Стубба, речник Кремля висловив сумнів, що європейська позиція сприятиме просуванню мирного процесу.

    За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.

    При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.

    Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.

    Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.

    Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.

    Чому енергетичне перемир’я настільки важливе

    Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

    Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.

    Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.

    За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.

    Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.

    Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.

    Чого очікувати далі

    Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.

    Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.

    Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.

    Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.

  • Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей

    Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей

    Ранок 21 жовтня у Києві розпочався з нової трагедії. Російські війська атакували столицю ударними безпілотниками, один із яких влучив у 24-поверховий житловий будинок у Святошинському районі. На рівні 20-го поверху спалахнула пожежа, частина конструкцій квартири обвалилася. Під час розбирання завалів рятувальники виявили тіла двох загиблих. Ще двоє людей зазнали поранень і були госпіталізовані. Наслідки атаки зафіксували й в інших районах міста, а частина мешканців залишилася без електроенергії.

    Про трагічні наслідки чергового російського удару повідомили Київська міська військова адміністрація, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Національна поліція та міський голова Віталій Кличко. За попередньою інформацією, атака на столицю тривала з вечора 20 жовтня та продовжилася вранці наступного дня.

    Близько сьомої години ранку стало відомо про пряме влучання російського безпілотника у багатоповерховий житловий будинок у Святошинському районі. Мер Києва Віталій Кличко уточнив, що удар припав на рівень 20-го поверху 24-поверхової будівлі. Одразу після влучання виникло загоряння, а на місце направили екстрені служби.

    Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей

    Інформацію про наслідки удару підтвердили й інші українські медіа, зокрема Укрінформ та Суспільне.

    За інформацією ДСНС, унаслідок атаки загорілася квартира на 20-му поверсі. Площа пожежі становила близько 70 квадратних метрів. Удар частково зруйнував конструкції помешкання, через що рятувальникам довелося не лише боротися з вогнем, а й розбирати пошкоджені елементи будівлі.

    Саме під час проведення аварійно-рятувальних робіт виявили тіла двох людей. Перші повідомлення про загиблих з’явилися невдовзі після удару, однак кількість жертв уточнювалася в міру проведення пошукових робіт.

    Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомила про одну загиблу людину та одного постраждалого. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до двох. За повідомленням видання «Апостроф», о 7:39 адміністрація інформувала про одного загиблого, а вже о 8:22 повідомила про другу жертву.

    Пізніше міський голова Віталій Кличко підтвердив загибель двох людей та повідомив про двох поранених. Обох постраждалих медики доправили до лікарень.

    Особливо показовою стала історія одного з поранених, про яку розповіли правоохоронці. За інформацією Національної поліції, 46-річний чоловік постраждав не у квартирі, куди влучив безпілотник, а на вулиці. У момент удару він проходив повз житловий будинок.

    Поліцейські надали чоловікові домедичну допомогу, після чого його госпіталізували. Цей випадок засвідчує, що небезпека під час повітряних атак поширюється далеко за межі безпосереднього місця влучання. Уламки безпілотників, пошкоджених конструкцій та інших предметів можуть становити загрозу для людей, які перебувають поблизу будівель.

    Водночас офіційної інформації про особи двох загиблих, їхній вік або обставини перебування в пошкодженій квартирі в перевірених ранкових повідомленнях немає. Також не оприлюднено підтверджених відомостей про стан двох госпіталізованих після надання медичної допомоги.

    Наслідки російської атаки 21 жовтня не обмежилися Святошинським районом. Повідомлення про падіння безпілотників та пожежі надходили також із Деснянського та Солом’янського районів столиці.

    У Деснянському районі російський дрон упав на припарковані автомобілі, внаслідок чого виникла пожежа. Інформацію про цей інцидент оприлюднив Віталій Кличко. На момент ранкових повідомлень уточненої кількості пошкоджених транспортних засобів не називали.

    У Солом’янському районі ситуація була складнішою через кілька зафіксованих епізодів атаки. Зокрема, повідомлялося про влучання російського безпілотника в об’єкт транспортної інфраструктури, що спричинило пожежу. Крім того, в цьому районі зафіксували падіння дрона на відкритій території.

    Таким чином, за оприлюдненими даними, щонайменше три райони Києва зазнали наслідків російської атаки. Найважчі підтверджені людські втрати станом на ранкові повідомлення були у Святошинському районі, де безпілотник влучив безпосередньо в житлову висотку.

    Окремою проблемою стали перебої з електропостачанням. Після російських ударів компанія ДТЕК повідомила про аварійні відключення електроенергії у Святошинському районі столиці.

    Енергетики розпочали відновлювальні роботи, щоб повернути світло споживачам. Водночас в інших районах Києва, за повідомленням компанії, продовжували діяти графіки відключень.

    Проблеми з електропостачанням виникли й за межами столиці. Зокрема, аварійні відключення зафіксували в Бучанському районі Київської області. Про це повідомляли LB.ua та інші видання з посиланням на ДТЕК.

    Повернення електроенергії залежить від характеру пошкоджень мереж і перебігу аварійно-відновлювальних робіт. Точних термінів повного відновлення електропостачання для всіх постраждалих споживачів у перевірених повідомленнях не зазначено.

    За уточненими даними, які оприлюднило «Суспільне», екстрені відключення також застосували в частині Оболонського та Шевченківського районів. Відповідне рішення ухвалювали за командою «Укренерго».

    Ще однією важливою деталлю стало уточнення поліції щодо пожежі в Деснянському районі. За даними правоохоронців, унаслідок російської атаки там згоріли близько десяти автомобілів. Це свідчить про значні матеріальні наслідки удару навіть на тих ділянках, де не повідомляли про пряме влучання у житлові приміщення.

    Після атаки у Святошинському районі також організували допомогу постраждалим мешканцям. За інформацією Київської міської державної адміністрації, штаб допомоги розгортають за адресою: проспект Берестейський, 109. Там жителі можуть отримати консультації щодо компенсації за пошкоджене майно, матеріальної підтримки та оформлення необхідних документів.

    Нова трагедія стала продовженням серії російських ударів по столиці, які протягом жовтня призводили до людських жертв, пожеж у житлових будинках та пошкоджень критичної інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масовану атаку на Київ 14 жовтня, внаслідок якої загинули щонайменше троє людей. Тоді найбільших руйнувань зазнала багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула пожежа на площі близько 400 квадратних метрів. Рятувальники змогли врятувати 16 мешканців будинку, однак під час пошукових робіт виявили загиблих.

    Крім того, на початку місяця видання писало про дронову атаку 1 жовтня, коли у Києві горіли житлова висотка та складські приміщення. Тоді наслідки обстрілів фіксували в Солом’янському, Оболонському та Печерському районах.

    Наслідки російських атак продовжують впливати й на повсякденне життя столиці. Про попередні масштабні знеструмлення та проблеми з транспортом «Ненька інфо» розповідала в матеріалі «Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс».

    Удар 21 жовтня знову продемонстрував небезпеку російських безпілотників для цивільного населення. Дрон влучив безпосередньо в житловий будинок, унаслідок чого загинули двоє людей, а поранення отримали не лише ті, хто перебував у будівлі, а й випадковий перехожий.

    Рятувальні, медичні та комунальні служби працюють над ліквідацією наслідків атаки. Водночас остаточні масштаби руйнувань, загальна вартість пошкодженого майна та тривалість відновлювальних робіт потребують додаткового уточнення.

    Станом на перевірені повідомлення 21 жовтня підтверджено двох загиблих і двох госпіталізованих унаслідок удару по багатоповерхівці у Святошинському районі. Інформація може оновлюватися після завершення обстеження пошкоджених будівель та роботи екстрених служб.

  • До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    Київська область має завершити ключові заходи із захисту енергетичної інфраструктури від російських атак до 15 листопада 2026 року. Йдеться про облаштування захисних споруд для електричних підстанцій, зокрема від звичайних і реактивних ударних безпілотників, а також забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення. Для прискорення робіт створили міжвідомчу групу на чолі із заступником міністра з відновлення Русланом Олійником. На відповідні заходи Київщині передбачили близько 1,6 мільярда гривень. Однак журналісти виявили ризики, через які завершення робіт у встановлені строки може опинитися під загрозою.

    Про це йдеться в розслідувальному матеріалі УНІАН від 18 жовтня.

    За інформацією видання, у середині жовтня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту створило спеціальну робочу групу, яка повинна прискорити виконання Комплексного плану стійкості Київської області.

    Керівником групи став заступник міністра Руслан Олійник.

    До роботи долучили представників Міністерства енергетики, Державної служби спеціального зв’язку, ДСНС, Агентства відновлення, Київської обласної військової адміністрації та енергетичних компаній.

    Основне завдання — забезпечити додатковий захист критичних енергооб’єктів до початку найхолоднішого періоду року.

    Які об’єкти мають захистити до 15 листопада

    Згідно з інформацією журналістів, першочергово йдеться про головні електричні підстанції Київщини.

    Для них планують завершити другий рівень фізичного захисту, який має зменшувати ризики пошкодження обладнання внаслідок атак ударних безпілотників.

    Окремо передбачене облаштування першого рівня захисту для важливих об’єктів життєзабезпечення.

    До таких об’єктів належать елементи енергетичної, комунальної та іншої критичної інфраструктури, від роботи яких залежить забезпечення населення електроенергією, теплом і водою.

    Водночас конкретний перелік об’єктів не оприлюднюють із міркувань безпеки.

    За даними УНІАН, більшість передбачених протоколом робочої групи заходів мають виконати до 15 листопада.

    Такий строк означає, що відповідальні органи мають одночасно прискорювати будівельні роботи, вирішувати технічні питання та завершувати оформлення необхідних документів.

    Що передбачає план стійкості Київської області

    Комплексний план стійкості регіону охоплює чотири основні напрямки.

    Перший — забезпечення резервного електроживлення важливих об’єктів, зокрема лікарень, водоканалів і підприємств теплопостачання.

    Другий — розвиток децентралізованої генерації електроенергії.

    Йдеться про створення додаткових потужностей, які можуть зменшити залежність окремих територій від великих централізованих джерел живлення.

    Третій напрямок передбачає децентралізацію виробництва тепла.

    Четвертий — фізичний захист критичних об’єктів від російських атак.

    План Київщини був підготовлений ще на початку 2026 року.

    Однак його реалізація зіткнулася з організаційними та фінансовими труднощами.

    На роботи передбачили 1,6 мільярда гривень

    За даними УНІАН, на виконання заходів захисту Київській області передбачили приблизно 1,6 мільярда гривень.

    Із них понад 1 мільярд гривень — відповідно до урядового розпорядження №257-р.

    Ще близько 600 мільйонів гривень передбачили в межах іншого бюджетного механізму, визначеного розпорядженням №821-р.

    Однак саме виділення коштів не означає автоматичного завершення будівельних робіт.

    Необхідно своєчасно укладати договори, погоджувати проєктно-кошторисну документацію, закуповувати обладнання та оплачувати фактично виконані роботи.

    Журналісти зазначають, що кошти тривалий час залишалися нерозподіленими, а можливість їхнього використання активізувалася лише у вересні.

    Через це частину запланованих заходів не вдалося виконати в початкові строки.

    Водночас оприлюднені відомості не дозволяють стверджувати, що всі 1,6 мільярда гривень уже витрачені або що вся сума перебуває безпосередньо в розпорядженні підрядників.

    На Київщині перевірять витрачені гроші та підрядників

    Одним із ключових завдань новоствореної робочої групи стане аналіз фактичного стану будівництва.

    Зокрема, до кінця жовтня мають перевірити виконання робіт на електричних підстанціях напругою 110 кВ.

    Окрему увагу приділять обсягам запланованого, виділеного та використаного фінансування.

    Також необхідно встановити, які проєкти вже пройшли експертизу, а які потребують коригування документації.

    За інформацією журналістів, Київській обласній адміністрації доручено провести фінансову звірку із підрядними організаціями.

    Під час перевірки планують зіставити фактичні обсяги виконаних робіт із сумами проведених платежів.

    Крім того, аудит має визначити наявність заборгованостей і авансів, які ще не підтверджені виконаними роботами.

    Важливо, що сам факт проведення аудиту не є доказом розкрадання коштів або інших порушень.

    Йдеться про необхідність перевірити фінансовий стан проєктів і визначити, які ресурси потрібні для їхнього завершення.

    Чому строки можуть бути зірвані

    За оцінкою журналістів, головним ризиком для виконання плану залишаються стислі строки.

    Частину проєктно-кошторисної документації необхідно скоригувати до 30 жовтня.

    Водночас стандартна процедура експертизи для окремих об’єктів може тривати до 30 днів.

    Це створює складну ситуацію: оформлення документації потенційно може зайняти більше часу, ніж залишиться до запланованого завершення робіт.

    Однак законодавство передбачає окремі механізми спрощення процедур.

    Зокрема, уряд у березні 2026 року дозволив використовувати типові проєктні рішення без повторного проходження експертизи в передбачених випадках.

    Це може допомогти прискорити реалізацію частини заходів.

    Ще одним ризиком залишається своєчасне постачання обладнання та підключення захищених підстанцій до електричних мереж.

    Для цього необхідно узгодити дії підрядників, операторів електромереж та відповідальних органів влади.

    Чим займатиметься Руслан Олійник

    За даними джерел УНІАН, Руслан Олійник уже понад тиждень особисто координує перевірку готовності енергетичних об’єктів Київської області.

    Зокрема, він займається питаннями термінів завершення робіт, фінансування, виконання договорів і контролю використання авансових платежів.

    Основне завдання посадовця — організувати взаємодію між усіма відомствами та підприємствами, які залучені до реалізації плану.

    Згідно з офіційною біографією на сайті Мінвідновлення, Олійник раніше працював у Київській обласній державній адміністрації.

    У липні 2026 року він також тимчасово виконував обов’язки керівника Київської ОДА.

    Таким чином, посадовець має попередній досвід роботи в столичному регіоні та знайомий з особливостями місцевої інфраструктури.

    Чому захист енергетики Київщини став критично важливим

    Російські війська протягом жовтня неодноразово атакували енергетичну інфраструктуру Києва та області.

    Зокрема, 15 жовтня після удару по об’єкту критичної інфраструктури виникли масштабні перебої з електропостачанням.

    В окремих районах столиці та Київщини застосовували аварійні відключення.

    Про наслідки атаки повідомляло Deutsche Welle.

    Раніше «Ненька інфо» писала про можливий зв’язок масштабних знеструмлень із пошкодженням енерговузла, через який столичний регіон отримує електроенергію.

    У тому матеріалі йшлося про ймовірне ураження важливої підстанції. Конкретні технічні обставини тоді залишалися непідтвердженими офіційно.

    Також «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення в Києві та області.

    Ці події демонструють, наскільки важливою для столичного регіону є стійкість електричних підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Чи встигнуть завершити захист до морозів

    Станом на 18 жовтня перед робочою групою стоїть завдання завершити основні заходи до 15 листопада.

    Утім відкритих даних, які дозволяли б незалежно підтвердити готовність усіх запланованих об’єктів, наразі немає.

    Журналісти називають головними ризиками затримки з оформленням документації, постачанням обладнання, фінансовими розрахунками та виконанням робіт.

    При цьому частину адміністративних процедур можна прискорити, а окремі проєкти можуть бути реалізовані за спрощеними механізмами.

    Головне питання полягає в тому, чи вдасться за кілька тижнів завершити необхідні роботи без порушення технічних вимог, фінансової дисципліни та правил безпеки.

    Від результатів залежатиме готовність окремих енергетичних і комунальних об’єктів Київщини працювати в умовах нових російських атак протягом холодного сезону.

    Водночас навіть завершення всіх запланованих захисних споруд не гарантуватиме повної відсутності знеструмлень: фізичний захист зменшує ризики пошкодження обладнання, але не усуває всі загрози для енергосистеми.

  • Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    На українському енергетичному ринку стрімко зростає взаємна заборгованість між НЕК «Укренерго» та учасниками балансуючого ринку електроенергії. За дев’ять місяців 2026 року борги державного оператора перед компаніями збільшилися на 60% — до 36,69 мільярда гривень. Водночас самі учасники ринку заборгували «Укренерго» ще більше — 47,34 мільярда гривень. Сукупний обсяг неврегульованих фінансових зобов’язань у двох напрямках перевищив 84 мільярди гривень. Експерти попереджають, що затримки платежів ускладнюють роботу виробників електроенергії та можуть стримувати розвиток енергетичної системи, яка вже зазнає значного навантаження через російські атаки.

    Про це свідчать дані ExPro Electricity Daily, оприлюднені 16 жовтня.

    Згідно з підрахунками аналітиків, фінансові зобов’язання «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку з початку року збільшилися на 13,76 мільярда гривень.

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають
    ФОТО: ExPro Electricity Daily. Станом на 30.09.2026, млрд грн

    На кінець 2025 року цей показник становив приблизно 22,93 мільярда гривень.

    Станом на 30 вересня 2026 року сума зросла до 36,69 мільярда.

    Таким чином, лише за дев’ять місяців борг державного оператора збільшився майже на дві третини.

    Кому найбільше заборгувало «Укренерго»

    Основна частина боргів припадає на компанії, які надають послуги з балансування енергосистеми.

    Перед ними оператор заборгував 32,02 мільярда гривень.

    Ще 4,67 мільярда гривень становлять зобов’язання перед сторонами, відповідальними за баланс.

    Ці учасники забезпечують врегулювання різниці між запланованими та фактичними обсягами виробництва й споживання електроенергії.

    Балансуючий ринок є важливим механізмом підтримання стабільної роботи енергосистеми.

    Коли споживання електроенергії перевищує запланований рівень або виникає дефіцит генерації, оператор повинен забезпечити відповідність між виробництвом і споживанням.

    Для цього використовуються спеціальні послуги учасників ринку, які можуть змінювати обсяги виробництва чи споживання електроенергії відповідно до команд диспетчера.

    Вартість таких послуг підлягає оплаті за встановленими правилами.

    Якщо розрахунки затримуються, компанії можуть стикатися з нестачею обігових коштів.

    Самому «Укренерго» винні ще більше

    Водночас фінансова проблема має й зворотний бік.

    Учасники балансуючого ринку також накопичили значні борги перед оператором системи передачі.

    За даними ExPro, станом на 30 вересня їхня заборгованість досягла 47,34 мільярда гривень.

    Із початку року вона збільшилася на 5,29 мільярда, або на 12,6%.

    Майже вся сума — 47,26 мільярда гривень — припадає на сторони, відповідальні за баланс.

    Ще 85,1 мільйона гривень становить заборгованість постачальників послуг балансування перед «Укренерго».

    Отже, оператор одночасно виступає і боржником, і кредитором різних учасників енергоринку.

    При цьому загальний борг перед компанією перевищує її власні зобов’язання приблизно на 10,65 мільярда гривень.

    Проте це не означає, що всі суми можна автоматично взаємозарахувати, адже зобов’язання виникають між різними учасниками та за різними операціями.

    Чому борги накопичуються роками

    Фінансові проблеми балансуючого ринку не виникли раптово.

    Ще наприкінці 2024 року заборгованість учасників перед «Укренерго» становила близько 34,5 мільярда гривень.

    За підсумками 2025 року вона зросла приблизно до 42 мільярдів.

    У той самий період борги самого оператора перед учасниками ринку збільшилися приблизно до 22,9 мільярда гривень.

    Таким чином, проблема зберігається протягом кількох років.

    Серед причин накопичення заборгованості експерти називають неповні розрахунки окремих учасників, фінансові дисбаланси та складність чинних механізмів функціонування ринку.

    У травні представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обговорювали проблему боргів із наглядовою радою «Укренерго».

    За повідомленням НКРЕКП, врегулювання заборгованості є важливою умовою для розвитку розподіленої генерації та залучення інвестицій.

    Чи можуть борги вплинути на відключення світла

    Фінансові проблеми енергетичного ринку особливо гостро сприймаються на тлі регулярних відключень електроенергії.

    У жовтні Росія посилила удари по українських електростанціях, підстанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Через пошкодження обладнання в різних регіонах запроваджують погодинні та аварійні відключення.

    Однак важливо розмежовувати причини поточних обмежень і наслідки накопичення боргів.

    Немає підтверджених даних про те, що саме зростання заборгованості на балансуючому ринку стало безпосередньою причиною відключень світла 18 жовтня.

    Натомість фінансові проблеми можуть ускладнювати роботу енергетичних компаній у довгостроковій перспективі.

    Зокрема, нестача обігових коштів здатна обмежувати можливості інвестувати в модернізацію обладнання, нові потужності та підвищення надійності електропостачання.

    За умов війни це питання набуває особливого значення.

    Експерти попереджають про системну проблему

    Представники енергетичної галузі вже неодноразово звертали увагу на необхідність реформування фінансових механізмів ринку.

    Зокрема, голова правління Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстигнєєва раніше наголошувала, що хронічна заборгованість перешкоджає нормальному розвитку енергетичного сектору.

    За її оцінкою, боргова проблема стосується не лише балансування, а й фінансування проєктів відновлюваної енергетики.

    Для ефективного функціонування ринку необхідні прогнозовані розрахунки та зрозумілі правила роботи для виробників електроенергії.

    Проблему також порушував народний депутат Андрій Жупанин, який попереджав про ризики подальшого накопичення взаємних боргів.

    Ці питання залишаються актуальними і під час підготовки енергосистеми до нового опалювального сезону.

    Що буде далі

    Станом на кінець вересня 2026 року на балансуючому ринку накопичилося понад 84 мільярди гривень взаємних зобов’язань.

    Із них 36,69 мільярда гривень — борги «Укренерго» перед учасниками ринку, а 47,34 мільярда — борги учасників перед оператором.

    Ці суми свідчать про значні проблеми з розрахунками, але самі по собі не дозволяють визначити, яка частина боргів буде погашена найближчим часом.

    Для стабілізації ситуації необхідні не лише поточні платежі, а й системне врегулювання заборгованості та усунення причин її накопичення.

    На тлі російських атак і потреби у відновленні пошкодженої інфраструктури фінансова стабільність енергокомпаній стає одним із важливих чинників стійкості всієї галузі.

    Поки що офіційного графіка повного погашення зазначених боргів не оприлюднено.

  • Чайник, бойлер і обігрівач одночасно: ДСНС попередила про небезпеку пожеж після повернення світла

    Чайник, бойлер і обігрівач одночасно: ДСНС попередила про небезпеку пожеж після повернення світла

    На тлі регулярних відключень електроенергії українці намагаються максимально використати години, коли в оселях з’являється світло. Одночасно вмикають бойлери, електрочайники, пральні машини та обігрівачі. Однак таке навантаження може стати причиною перегрівання проводки, короткого замикання і пожежі. Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що навіть справні електроприлади можуть становити небезпеку, якщо використовувати їх із порушенням правил електробезпеки.

    Про це йдеться в рекомендаціях ДСНС від 27 серпня 2026 року.

    Рятувальники закликають українців не перевантажувати електромережі, використовувати лише справну техніку та не залишати увімкнені пристрої без нагляду.

    Особливо важливо дотримуватися цих правил під час тривалих відключень, коли після відновлення електропостачання виникає бажання одночасно зарядити всі гаджети, нагріти воду й обігріти помешкання.

    Чому небезпечно вмикати кілька потужних приладів

    Електрочайник, бойлер та обігрівач належать до пристроїв, які можуть споживати значну кількість електроенергії.

    Для прикладу, потужність звичайного електрочайника може становити близько 2000 Вт, обігрівача — також 2000 Вт, а бойлера — приблизно 1500 Вт.

    Якщо всі три пристрої працюють одночасно, їхня сумарна потужність становитиме 5500 Вт.

    Для окремої лінії електропроводки або подовжувача таке навантаження може виявитися надмірним.

    При цьому безпечність використання залежить від характеристик проводки, розеток, автоматичних вимикачів і конкретних приладів.

    Небезпека особливо зростає у старих будинках, де електропроводка може бути зношеною або не розрахованою на сучасну кількість побутової техніки.

    За роз’ясненням ДСНС щодо перевантаження електромереж, підключення кількох потужних пристроїв до одного подовжувача може призвести до перегрівання проводів і займання.

    Чому подовжувач може стати джерелом пожежі

    Однією з поширених помилок є підключення до одного подовжувача кількох приладів із великим споживанням електроенергії.

    Навіть якщо подовжувач має чотири або п’ять розеток, це не означає, що до нього можна безпечно підключати стільки ж потужних пристроїв.

    Вирішальне значення має максимальне допустиме навантаження, зазначене виробником.

    У разі перевищення цього показника кабель, контакти або корпус розетки можуть перегріватися.

    Особливо небезпечними є пошкоджені подовжувачі, пристрої з ненадійними контактами та саморобні електричні з’єднання.

    Фахівці рекомендують використовувати сертифіковані розетки й подовжувачі із захистом від перевантаження.

    При цьому наявність захисного пристрою не дає дозволу перевищувати встановлену виробником потужність.

    Які ознаки свідчать про проблему з проводкою

    Рятувальники радять звертати увагу на незвичні зміни під час роботи побутової техніки.

    Серед тривожних сигналів — запах плавленого пластику або гару, іскріння в розетці, помітне нагрівання вилки чи подовжувача.

    Також небезпечно, якщо під час підключення пристрою регулярно спрацьовує автоматичний вимикач.

    Це може свідчити про перевантаження, несправність техніки або пошкодження електромережі.

    У такій ситуації необхідно припинити використання проблемного обладнання та звернутися до кваліфікованого електрика.

    Самостійно ремонтувати пошкоджені розетки чи проводку без належної підготовки небезпечно.

    Як правильно користуватися обігрівачами

    Особливої уваги потребують електрообігрівачі, які активно використовують із початком холодного сезону.

    ДСНС рекомендує не встановлювати їх поруч зі шторами, меблями та іншими легкозаймистими матеріалами.

    За правилами безпечного використання електроприладів, відстань від обігрівача до горючих предметів має становити щонайменше 1,5 метра.

    Не можна сушити на обігрівачах одяг або накривати їх ковдрами.

    Також не варто залишати потужні нагрівальні пристрої увімкненими, коли нікого немає вдома.

    Що робити після відновлення електропостачання

    Після появи світла доцільно вмикати потужні електроприлади послідовно, а не всі одночасно.

    Наприклад, спочатку нагріти воду в чайнику, потім скористатися пральною машиною чи іншою технікою.

    Якщо бойлер або обігрівач працює автоматично, варто враховувати його навантаження на електромережу.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення світла в Києві та інших регіонах.

    Енергетики тоді також рекомендували не створювати різкого навантаження на мережу одразу після відновлення живлення.

    У разі займання електроприладу необхідно викликати рятувальників за номером 101.

    ДСНС наголошує: електрообладнання, яке залишається під напругою, категорично не можна гасити водою.

    Якщо це безпечно, потрібно знеструмити відповідну ділянку мережі. Для гасіння електрообладнання застосовують призначені для цього вогнегасники з дотриманням інструкції.

    Головне правило для українців під час відключень залишається простим: поява електроенергії не означає, що потрібно негайно вмикати всі побутові прилади. Кілька хвилин обережності можуть допомогти запобігти пожежі та зберегти життя.

  • Генератор біля вікна може вбити без попередження: МОЗ назвало небезпечну відстань

    Генератор біля вікна може вбити без попередження: МОЗ назвало небезпечну відстань

    Через регулярні відключення електроенергії українці дедалі частіше використовують бензинові та дизельні генератори. Однак неправильне розміщення такого обладнання може становити смертельну небезпеку навіть для людей, які перебувають усередині власної оселі. Міністерство охорони здоров’я України попереджає: генератори не можна встановлювати ближче ніж за шість метрів від вікон, дверей і вентиляційних отворів. Причина — чадний газ, який неможливо побачити або відчути за запахом, але який здатен спричинити тяжке отруєння та смерть.

    Про небезпеку використання генераторів і правила захисту від отруєння йдеться в офіційних рекомендаціях МОЗ.

    Особливо актуальними ці застереження стали під час тривалих відключень світла, коли мешканці приватних будинків, підприємці та власники невеликих магазинів використовують автономні джерела живлення.

    Чому генератор може бути смертельно небезпечним

    Під час роботи бензинового чи дизельного двигуна утворюються вихлопні гази, серед яких може міститися монооксид вуглецю — чадний газ.

    Це надзвичайно небезпечна речовина, яка не має кольору, запаху та смаку.

    Саме тому людина може вдихати її, навіть не підозрюючи про небезпеку.

    Потрапляючи в організм, чадний газ зв’язується з гемоглобіном і порушує доставлення кисню до тканин.

    Насамперед страждають головний мозок і серце.

    У тяжких випадках отруєння призводить до втрати свідомості, незворотних ушкоджень органів і смерті.

    За даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC), люди, які сплять, можуть отримати смертельне отруєння ще до того, як помітять характерні симптоми.

    Чому потрібно дотримуватися відстані шість метрів

    МОЗ рекомендує встановлювати генератори виключно на відкритому повітрі, щонайменше за шість метрів від вікон, дверей і вентиляційних отворів.

    Американські CDC наводять аналогічну рекомендацію — понад 20 футів, тобто приблизно 6,1 метра.

    Навіть якщо генератор працює надворі, небезпечні вихлопи можуть потрапляти до приміщення через вікна, вентиляцію та інші отвори.

    Особливо ризикованим є розміщення обладнання під вікнами квартир, у гаражах, підвалах, закритих прибудовах та інших місцях із недостатньою вентиляцією.

    Відчинені двері чи вікна гаража не роблять використання генератора всередині безпечним.

    Фахівці також наголошують, що навіть дотримання мінімальної відстані не гарантує повного захисту: напрямок вітру та особливості будівлі можуть впливати на поширення вихлопів.

    Тому генератор необхідно встановлювати так, щоб відпрацьовані гази не спрямовувалися в бік будинку.

    Які симптоми свідчать про отруєння чадним газом

    Перші ознаки отруєння легко сплутати зі звичайною втомою або вірусним захворюванням.

    Людина може відчувати головний біль, запаморочення, слабкість і нудоту.

    Згодом можуть з’явитися блювання, біль у грудях, порушення координації та сплутаність свідомості.

    За високої концентрації чадного газу стан може погіршуватися дуже швидко.

    Особливо вразливими є діти, вагітні жінки, люди похилого віку та особи із захворюваннями серця або органів дихання.

    Якщо кілька людей в одному приміщенні одночасно починають скаржитися на головний біль чи запаморочення, це може бути ознакою небезпечного накопичення чадного газу.

    Що робити при підозрі на отруєння

    МОЗ і ДСНС рекомендують негайно припинити перебування в небезпечному приміщенні та вийти на свіже повітря.

    Потрібно викликати швидку медичну допомогу за номером 103 або скористатися єдиним номером екстреної допомоги 112.

    Якщо існує загроза для інших людей, необхідно повідомити рятувальників за номером 101.

    Не можна повертатися в приміщення, де можливе накопичення чадного газу, до перевірки його безпеки фахівцями.

    Якщо людина втратила свідомість, необхідно повідомити про це диспетчера екстреної допомоги та дотримуватися його інструкцій.

    Які правила допоможуть уникнути трагедії

    Окрім дотримання безпечної відстані, медики рекомендують встановлювати в житлових приміщеннях спеціальні детектори чадного газу.

    Такі пристрої можуть своєчасно сигналізувати про небезпечну концентрацію CO в повітрі.

    При цьому звичайний датчик диму не завжди здатен виявляти чадний газ — потрібен саме відповідний детектор.

    Також генератор слід захищати від дощу та затоплення, не заправляти гарячий двигун і використовувати обладнання відповідно до інструкції виробника.

    Паливо необхідно зберігати у призначених для цього ємностях подалі від джерел займання.

    Важливо пам’ятати, що побутові акумуляторні зарядні станції, які не спалюють пальне, не утворюють чадного газу під час звичайної роботи. Проте вони мають власні вимоги пожежної та електричної безпеки.

    Головне правило під час блекауту: генератор повинен працювати надворі, на достатній відстані від будівель, а не у квартирі, гаражі чи на закритому балконі.

    Енергетична автономність допомагає пережити відключення світла, але порушення правил використання обладнання може виявитися значно небезпечнішим за сам блекаут.

  • Три удари по енергетиці за один ранок: Тернопільщина залишилася частково без світла, на Вінниччині аварійні відключення

    Три удари по енергетиці за один ранок: Тернопільщина залишилася частково без світла, на Вінниччині аварійні відключення

    Російські війська продовжують атакувати енергетичну інфраструктуру західних областей України. У неділю, 18 жовтня, на Тернопільщині зафіксували три влучання по об’єктах енергетики — поблизу Старого Вишнівця, у Кременці та Борсуківській громаді. Один з об’єктів росіяни атакували повторно. Унаслідок ударів частина споживачів залишилася без електропостачання. Одночасно на Вінниччині внаслідок нічної атаки пошкоджено критичну інфраструктуру та запроваджено аварійні відключення. На місцях працюють рятувальники й енергетики, які намагаються відновити стабільну роботу електромереж.

    Про нову серію атак повідомила Тернопільська обласна військова адміністрація. Інформацію також підтверджують «Укрінформ» та «Інтерфакс-Україна».

    Вранці 18 жовтня російський ударний безпілотник уразив об’єкт енергетики поблизу села Старий Вишнівець Кременецького району.

    За словами керівника Тернопільської ОВА Тараса Пастуха, внаслідок влучання частина споживачів залишилася без електроенергії.

    Після цього російські війська завдали нових ударів по енергетичній інфраструктурі регіону.

    Росіяни повторно атакували об’єкт у Кременці

    Близько 10:44 Тернопільська ОВА повідомила про нові влучання.

    За словами Тараса Пастуха, російські війська знову атакували енергетичний об’єкт у Кременці, який уже зазнавав ударів.

    Крім того, зафіксовано влучання в об’єкт енергетики на території Борсуківської громади.

    Інформацію про повторний удар підтвердило «Суспільне Тернопіль». На обох локаціях розпочали ліквідацію наслідків атак.

    За попередніми повідомленнями обласної влади, інформації про загиблих або поранених унаслідок цих ударів не надходило.

    Водночас остаточні масштаби пошкоджень енергетичного обладнання поки не оприлюднені.

    Також не повідомляється, скільки саме домогосподарств залишилося без електропостачання.

    У Старому Вишнівці після атаки виникла пожежа

    За повідомленнями місцевих медіа, після ранкового удару в районі Старого Вишнівця на одному з енергетичних об’єктів виникло загоряння.

    До ліквідації наслідків залучили рятувальників та відповідні аварійні служби.

    Про це, зокрема, повідомило місцеве видання «Тернополяни». Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Однак терміни повернення електропостачання всім споживачам наразі залишаються невідомими.

    Повторні атаки додатково ускладнюють роботу ремонтних бригад, оскільки необхідно враховувати ризик нових ударів та забезпечувати безпеку працівників.

    Особливо складною може бути ситуація на об’єктах, які зазнали пошкоджень раніше й потребували відновлення ще до останньої атаки.

    На Вінниччині запровадили аварійні відключення

    У ніч проти 18 жовтня російські війська також атакували Вінницьку область.

    За повідомленням начальниці обласної військової адміністрації Наталі Заболотної, внаслідок ударів зафіксовано руйнування критичної інфраструктури.

    В області почали застосовувати аварійні відключення електроенергії.

    За необхідності об’єкти критичної інфраструктури переходять на резервні джерела живлення.

    Відповідну інформацію підтвердило «Суспільне Вінниця».

    Наталя Заболотна попередила, що найближчим часом ситуація з електропостачанням у регіоні залишатиметься нестабільною.

    Аварійні відключення відрізняються від погодинних тим, що їх запроваджують для термінового балансування енергосистеми або ліквідації наслідків пошкоджень. Тому попередньо оприлюднені графіки можуть не діяти.

    Енергетики продовжують ремонтні роботи, однак точного часу повернення світла всім споживачам наразі не названо.

    Вінниця вже пережила масштабне знеструмлення

    Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по Вінницькій області.

    Напередодні, 17 жовтня, внаслідок обстрілів у Вінниці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

    Через знеструмлення головної водопровідної станції частина міста також залишилася без води.

    За інформацією місцевої влади, відновити водопостачання вдалося до ночі.

    Під час попередньої атаки, за повідомленнями обласної влади, постраждали шестеро людей.

    Водночас ці дані стосуються саме подій 17 жовтня, а не нової нічної атаки 18 жовтня.

    За словами очільниці Вінницької ОВА, мешканцям області варто обмежувати одночасне використання потужних електроприладів, щоб зменшити навантаження на пошкоджені мережі.

    Росія посилює удари по українській енергетиці

    Останні атаки на Тернопільську та Вінницьку області відбулися на тлі масштабної кампанії російських ударів по електростанціях і системах передачі електроенергії.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих обстрілів російські війська атакували понад 15 важливих об’єктів генерації та передавання електроенергії.

    Унаслідок пошкоджень в Україні продовжують застосовувати обмеження електроспоживання.

    На 18 жовтня НЕК «Укренерго» анонсувала графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу в усіх регіонах країни.

    Крім того, у частині областей передбачені погодинні відключення для населення.

    Проте нові пошкодження можуть вимагати додаткових аварійних заходів, які не збігаються з раніше оприлюдненими розкладами.

    Чому повторні удари ускладнюють відновлення електропостачання

    Енергетична система складається з багатьох взаємопов’язаних об’єктів.

    Пошкодження навіть окремих її елементів може призводити до порушення електропостачання значної кількості споживачів.

    Після кожного удару фахівці повинні оцінити стан обладнання, усунути небезпечні пошкодження та визначити можливості безпечного відновлення живлення.

    Якщо той самий об’єкт атакують повторно, роботи можуть затягнутися.

    Крім того, нові влучання можуть створювати додаткову небезпеку для персоналу, який працює над ліквідацією попередніх наслідків.

    Водночас конкретний вплив ударів по Тернопільщині та Вінниччині на загальноукраїнську енергосистему поки не можна визначити без детальних технічних даних.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    На Тернопільщині підтверджено три повідомлення про влучання в об’єкти енергетики: поблизу Старого Вишнівця, у Кременці та Борсуківській громаді.

    Внаслідок атак частина споживачів залишилася без електропостачання.

    На місцях працюють екстрені служби та ремонтні бригади.

    На Вінниччині після нічної атаки пошкоджено критичну інфраструктуру, діють аварійні відключення, а окремі важливі об’єкти переходять на резервне живлення.

    Наразі немає підтверджених даних про точну кількість знеструмлених домогосподарств в обох областях або конкретний час завершення ремонтів.

    Енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти, а жителів регіонів закликають стежити за повідомленнями місцевих операторів електромереж та дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог.

  • Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    У неділю, 18 жовтня 2026 року, в Україні продовжують діяти обмеження електропостачання через наслідки масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Для промисловості та бізнесу графіки обмеження потужності запроваджені в усіх регіонах країни, а в частині областей застосовують погодинні відключення для населення. Найскладніша ситуація залишається в регіонах, де російські удари пошкодили об’єкти генерації та передачі електроенергії. Енергетики попереджають, що графіки можуть змінюватися протягом дня, а в разі погіршення стану енергосистеми можливе застосування аварійних обмежень.

    Про це повідомила НЕК «Укренерго», оприлюднивши інформацію щодо обмежень на 18 жовтня.

    Відповідно до розпорядження диспетчерського центру, з 06:00 до 23:59 для підприємств та бізнесу в усіх регіонах діятимуть графіки обмеження потужності.

    Водночас погодинні відключення електроенергії для побутових споживачів передбачені не по всій Україні, а лише в окремих областях.

    Їхній обсяг становить від 0,5 до 1,5 черги залежно від часу доби та ситуації в енергосистемі.

    В «Укренерго» наголосили, що через можливі нові російські удари та складну ситуацію в енергосистемі розклад відключень може змінюватися без попереднього довгострокового анонсування.

    Київ та Київська область: діють стабілізаційні графіки

    У Києві та Київській області 18 жовтня запроваджені погодинні відключення електроенергії.

    Про це повідомляє компанія ДТЕК.

    Столиця та прилеглі райони залишаються серед територій, де енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Для різних груп споживачів діють окремі часові проміжки відсутності електроенергії.

    Водночас розклад залежить від конкретної адреси та черги, до якої належить будинок.

    Перевірити актуальний час можливого відключення можна на офіційному сайті ДТЕК Київські електромережі.

    Для жителів Київщини інформація доступна на сайті ДТЕК Київські регіональні електромережі.

    Важливо враховувати, що під час екстрених відключень раніше оприлюднені погодинні графіки можуть тимчасово не діяти.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження екстрених відключень у столиці та області після російських ударів.

    Черкаська область: відключення протягом усього дня

    На Черкащині графіки погодинних відключень застосовують із 06:00 до 24:00.

    За оприлюдненим розкладом для різних підчерг передбачено такі періоди відсутності електроенергії.

    Для підчерги 1.1 — з 06:00 до 08:00 та з 16:00 до 18:00. Для 1.2 — з 16:00 до 18:00 та з 22:00 до 24:00.

    Підчерги 2.1 і 2.2 можуть залишатися без електроенергії з 14:00 до 16:00.

    Для підчерги 3.1 передбачений проміжок з 12:00 до 14:00, а для 3.2 — також із 20:00 до 22:00.

    Споживачів підчерг 4.1 і 4.2 планують відключати з 10:00 до 12:00 та з 20:00 до 22:00.

    Для підчерг 5.1 і 5.2 обмеження передбачені з 08:00 до 10:00 та з 18:00 до 20:00.

    Підчерга 6.1 — з 16:00 до 18:00. Підчерга 6.2 — з 18:00 до 20:00 та з 22:00 до 24:00.

    Крім того, для промисловості та бізнесу регіону діють графіки обмеження потужності.

    Актуальну інформацію про черги можна перевіряти на сайті «Черкасиобленерго».

    Полтавщина: найбільші обмеження у вечірні години

    У Полтавській області на 18 жовтня затверджено графіки погодинних відключень зі змінним обсягом обмежень.

    За інформацією «Полтаваобленерго», з 06:00 до 08:00 передбачено 0,5 черги.

    З 08:00 до 16:00 застосовується одна черга відключень.

    У вечірній період із 16:00 до 22:00 обсяг обмежень збільшується до 1,5 черги.

    Після 22:00 і до завершення доби заплановано одну чергу.

    Таким чином, найбільше навантаження на енергосистему регіону очікується у вечірні години, коли громадяни активніше користуються побутовими електроприладами.

    Водночас кількість черг не означає кількість годин без світла для кожної квартири.

    Точна тривалість відключення визначається графіком відповідної підчерги.

    Сумська та Чернігівська області: можливі зміни графіків

    На Сумщині 18 жовтня також застосовуються погодинні відключення.

    Місцевий оператор системи розподілу повідомляв про коригування обсягів обмежень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Тому споживачам необхідно перевіряти останні оновлення на сайті «Сумиобленерго».

    На Чернігівщині також діють погодинні графіки.

    Енергетики попереджають, що внаслідок нових атак або пошкоджень обладнання можливі зміни розкладу.

    Оперативна інформація доступна на сайті «Чернігівобленерго».

    Запоріжжя, Вінниччина та Тернопільщина: що з відключеннями

    У Запорізькій області 18 жовтня запроваджено графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

    Відповідно до повідомлення «Запоріжжяобленерго», обмеження діють із 06:00 до 24:00 у повному обсязі — п’ять черг.

    Водночас на момент відповідного повідомлення розпоряджень щодо погодинних відключень для населення Запорізької області не надходило.

    На Вінниччині також передбачені обмеження потужності для непобутових споживачів.

    Вінницяобленерго закликало підприємства дотримуватися визначених лімітів електроспоживання.

    На Тернопільщині від 06:00 до 24:00 діють обмеження для промислових підприємств та бізнесу.

    При цьому «Тернопільобленерго» уточнило, що відповідні планові обмеження не стосуються населення.

    Однак після нових російських ударів ситуація може змінюватися.

    Зокрема, 17 жовтня внаслідок атаки по енергетичній інфраструктурі Тернопільщини без електропостачання залишалася частина споживачів Кременецького району.

    Чому відключення тривають навіть у вихідний

    Причиною нових обмежень залишаються пошкодження української енергосистеми після російських атак.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих ударів Росія атакувала понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії.

    Пошкодження зафіксовані в різних регіонах країни.

    Ремонтні роботи тривають, однак не всі об’єкти можна швидко повернути до повноцінної роботи.

    Навіть у неділю енергосистема повинна забезпечувати роботу транспорту, лікарень, водоканалів, підприємств і житлових будинків.

    За нестачі доступної потужності диспетчери змушені застосовувати обмеження, щоб зберегти стабільність мережі.

    Чим погодинні відключення відрізняються від аварійних

    Погодинні відключення відбуваються за попередньо визначеним розкладом.

    Споживачі можуть дізнатися свою чергу та орієнтовний час, коли електроенергії не буде.

    Аварійні або екстрені відключення запроваджують тоді, коли потрібно терміново зменшити навантаження на мережі чи ліквідувати наслідки пошкоджень.

    У таких випадках графіки можуть не діяти, а час відновлення електропостачання залежить від конкретної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про повернення погодинних графіків у Києві та області на початку жовтня.

    Також видання писало про посилення обмежень у частині регіонів 14 жовтня.

    Де перевіряти актуальний графік

    Енергетики рекомендують орієнтуватися насамперед на офіційні повідомлення обленерго та операторів систем розподілу.

    Саме вони публікують графіки для конкретних адрес і повідомляють про оперативні зміни.

    Крім того, «Укренерго» закликає громадян ощадливо споживати електроенергію, особливо у вечірні години з 16:00 до 22:00.

    Зокрема, варто за можливості не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів.

    Станом на 18 жовтня загальноукраїнський план передбачає обмеження потужності для бізнесу в усіх регіонах та погодинні відключення для населення лише в частині областей.

    Втім графіки можуть змінюватися залежно від стану енергосистеми, тому перед плануванням дня необхідно перевірити інформацію саме для своєї адреси.

  • Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Росія може реалізовувати заздалегідь розроблену стратегію руйнування української енергетичної та комунальної інфраструктури, головна мета якої — зробити великі міста непридатними для нормального життя й змусити їхніх мешканців залишати домівки. Британське видання The Guardian ознайомилося з документами, які, за інформацією української розвідки, були перехоплені в Росії. Вони описують можливі наслідки систематичного знищення електростанцій, систем водопостачання, опалення та каналізації. Найнебезпечніший сценарій для Києва передбачає відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Однак це прогноз на випадок масштабних пошкоджень, а не підтверджений графік майбутніх відключень.

    Про зміст документів 16 жовтня повідомило британське видання The Guardian у матеріалі журналіста Ендрю Рота.

    За інформацією видання, українська розвідка отримала аналітичні матеріали російського походження, у яких розглядаються можливості завдання системної шкоди життєво важливій інфраструктурі України.

    Документ має назву «Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України».

    Особливу увагу автори приділяють не лише знищенню електроенергії як ресурсу, а й подальшим наслідкам для життя цивільного населення.

    У документі, як повідомляє The Guardian, розглядаються ситуації, коли відсутність електроживлення призводить до зупинки водопостачання, порушення роботи каналізації, погіршення санітарних умов та вимушеного виїзду мешканців із міст.

    Саме такий послідовний розвиток гуманітарної кризи, за оцінкою британських журналістів, може відповідати нинішній тактиці російських ударів.

    Що відомо про перехоплені документи

    За даними The Guardian, документи українська розвідка отримала у вересні 2026 року.

    Вони містять оцінки стану української енергетики, можливих наслідків пошкодження критичної інфраструктури та використання різних видів озброєння.

    Журналісти зазначають, що матеріали підготовлені у формі технічного аналізу.

    У них розглядаються окремі сценарії виведення з ладу енергетичних і комунальних систем, а також можливий вплив цих руйнувань на великі населені пункти.

    Водночас достеменно невідомо, яка саме російська державна структура підготувала документ.

    Кілька європейських посадовців, ознайомлених із матеріалами, припустили, що автори можуть бути пов’язані з аналітичними підрозділами російської армії або спецслужб.

    Проте ці оцінки не є остаточним підтвердженням авторства.

    Також The Guardian не оприлюднила доказів того, що Володимир Путін особисто затверджував саме цей документ або підписував наказ про його реалізацію.

    Водночас український президент раніше заявляв, що українська розвідка отримала свідчення нової російської доктрини атак на ширше коло цивільних об’єктів.

    Про це The Guardian повідомляла ще 4 жовтня.

    За словами Зеленського, російська стратегія спрямована, зокрема, на те, щоб змусити українців залишати великі міста.

    Денис Шмигаль розповів про два російські документи

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль раніше повідомляв європейським партнерам про отримані аналітичні матеріали.

    За його словами, йдеться про два великі документи, які містять детальні технічні розрахунки.

    У них оцінюється можливе застосування різних типів ракет і ударних безпілотників проти української інфраструктури.

    Міністр наголосив, що українська сторона усвідомлює характер загроз і розуміє логіку можливих подальших атак.

    Водночас The Guardian не стала публікувати частину технічних подробиць на прохання українського Міністерства енергетики.

    У відомстві пояснили, що розголошення такої інформації могло б полегшити російським військовим планування подальших ударів.

    Це важлива деталь: журналісти ознайомилися з матеріалами, але вирішили не оприлюднювати дані, які можуть становити додаткову загрозу для енергетичної безпеки України.

    Чому головною ціллю залишається Київ

    Одним із найнебезпечніших напрямків російської кампанії аналітики називають спроби порушити електропостачання української столиці.

    Київ — великий центр споживання електроенергії, який залежить як від місцевої генерації, так і від передачі електроенергії з інших регіонів.

    Для забезпечення міста використовується складна система електростанцій, підстанцій і магістральних мереж.

    У разі одночасного пошкодження кількох важливих елементів цієї системи можливості стабільного електропостачання можуть істотно скоротитися.

    За інформацією The Guardian, російський документ містить оцінку сценарію, за якого під загрозою може опинитися понад 90% електроенергії, запланованої для забезпечення Києва протягом зими.

    Однак цей показник не означає, що Росія вже знищила 90% доступного електропостачання столиці.

    Йдеться про потенційні наслідки масштабного пошкодження критично важливих об’єктів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про оцінку Інституту вивчення війни (ISW), згідно з якою Росія може намагатися системно відрізати Київ від електропостачання.

    Аналітики звертали увагу на ризик комплексних ударів по генерації та системах передачі електроенергії.

    Після останніх атак Київ утратив основну електрогенерацію

    Особливо тривожними виглядають повідомлення про стан київських теплоелектроцентралей.

    Після масованих російських атак у жовтні основні великі ТЕЦ столиці припинили виробляти електроенергію.

    Як раніше повідомляли українські медіа з посиланням на представників енергетичного сектору, йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ.

    Водночас пошкоджені станції можуть зберігати окремі можливості виробництва теплової енергії.

    Це особливо важливо на початку опалювального сезону.

    Про небезпеку повторних ударів по столичних теплоелектроцентралях «Ненька інфо» розповідала ще 14 жовтня.

    Тоді зазначалося, що ураження великих об’єктів генерації не означає автоматичного повного припинення теплопостачання, але значно ускладнює забезпечення міста електроенергією.

    Крім того, теплові мережі, насосні станції та інше допоміжне обладнання також потребують стабільного електроживлення.

    Саме тому масштабний блекаут може вплинути не лише на освітлення квартир, а й на роботу систем опалення та водопостачання.

    До 20 годин без електрики: наскільки реальний такий сценарій

    У матеріалі The Guardian наведені експертні прогнози щодо проходження зимового періоду.

    Вони передбачають різні варіанти розвитку подій залежно від погоди, інтенсивності обстрілів та швидкості ремонтних робіт.

    За відносно сприятливого сценарію, коли температура залишається помірною, а пошкоджене обладнання вдається оперативно ремонтувати, тривалість відключень у Києві може становити до восьми годин на добу.

    Значно складнішим є сценарій тривалих морозів у поєднанні з новими масштабними атаками.

    У такому випадку, за оцінками експертів, перебої з електропостачанням можуть тривати до 20 годин на добу.

    Це не офіційний графік відключень і не гарантований прогноз. Це оцінка можливого розвитку подій за несприятливих умов.

    Реальна ситуація залежатиме від того, скільки енергетичного обладнання залишиться працездатним, як швидко проводитимуть ремонти та чи вдасться запобігти повторним руйнуванням.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала заяви про можливу катастрофічну зиму та пояснювала різницю між реальними ризиками і панічними прогнозами.

    Росія атакує не лише електростанції

    Особливістю описаної стратегії є можливе поєднання ударів по кількох системах життєзабезпечення.

    Енергетична інфраструктура тісно пов’язана з водопостачанням, каналізацією, тепловими мережами та роботою міського транспорту.

    Якщо електроенергії немає тривалий час, насосне обладнання може припинити роботу, а резервні джерела живлення мають обмежені ресурси.

    У разі серйозних пошкоджень це може спричинити перебої з подачею питної води та відведенням стічних вод.

    У холодний період виникають додаткові ризики для систем централізованого опалення.

    Особливо небезпечними можуть бути тривалі відключення за низьких температур, коли житлові будинки швидко втрачають тепло.

    У подібній ситуації найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, маленькі діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійного медичного догляду.

    Саме комплексний характер можливих руйнувань робить загрозу гуманітарної кризи значно серйознішою, ніж звичайні тимчасові відключення електроенергії.

    ООН попереджає про ризик нової хвилі переселенців

    Можливі наслідки російських ударів уже привернули увагу міжнародних гуманітарних організацій.

    16 жовтня агентство Reuters повідомило про попередження Міжнародної організації з міграції ООН щодо ризику нових переміщень населення.

    За оцінкою організації, пошкодження житла та критичної інфраструктури, подорожчання життя й наближення морозів можуть змусити частину українців знову залишити свої домівки.

    Нині мільйони людей залишаються внутрішньо переміщеними, а значна кількість українців, які раніше повернулися додому, продовжує жити в умовах нестабільного електро- та теплопостачання.

    У Міжнародній організації з міграції звернули увагу, що доступ до води безпосередньо залежить від функціонування енергетичних систем.

    Тому нові масовані удари можуть спричиняти вторинні гуманітарні наслідки навіть далеко від безпосередніх місць влучань.

    Чому Москва посилює тиск на цивільне населення

    Український політолог Володимир Фесенко в коментарі The Guardian пов’язав посилення енергетичних атак із ситуацією на фронті.

    За його оцінкою, Кремль може дедалі більше покладатися на руйнування цивільної інфраструктури як спосіб тиску на Україну.

    Йдеться про стратегію, за якої складні умови життя, економічні проблеми та суспільне невдоволення розглядаються як інструменти політичного впливу.

    Однак це аналітична оцінка, а не доведене свідчення того, що російське керівництво остаточно відмовилося від військових цілей.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисно атакувати цивільні об’єкти та використовувати терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

    Водночас правова оцінка кожного конкретного удару залежить від характеру об’єкта, військової необхідності, пропорційності та інших установлених обставин.

    Що може допомогти Україні пройти зиму

    На тлі зростання загроз українська влада й місцеві громади працюють над підвищенням стійкості енергетичних систем.

    Серед основних напрямків — ремонт пошкодженого обладнання, створення резервної генерації, захист важливих об’єктів та забезпечення аварійного живлення для лікарень, водоканалів і теплопостачальних підприємств.

    Окреме значення має розвиток розподіленої генерації, яка дозволяє зменшувати залежність великих міст від окремих потужних електростанцій.

    Проте невеликі генератори та когенераційні установки не можуть миттєво замінити всі втрачені потужності.

    Також критично важливою залишається робота протиповітряної оборони, зокрема захист від балістичних ракет та ударних безпілотників.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Однак навіть за наявності резервного обладнання нові масштабні удари можуть суттєво ускладнювати роботу міських систем.

    Чи означає розслідування The Guardian, що гуманітарна катастрофа неминуча

    Ні. Документи, з якими ознайомилися британські журналісти, описують можливу російську стратегію та її очікувані наслідки.

    Вони не доводять, що всі передбачені сценарії обов’язково здійсняться.

    Також наразі не встановлено незалежно, який саме російський орган розробив документи та чи були всі запропоновані в них заходи затверджені на найвищому рівні.

    Водночас реальні атаки на українські електростанції та мережі підтверджують, що загроза масштабних комунальних перебоїв існує.

    Головний висновок розслідування The Guardian полягає в тому, що російські удари по енергетиці можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на цивільне населення — із розрахунком на тривалі відключення, погіршення умов життя та вимушене переміщення людей.

    Напередодні зими 2026–2027 років питання захисту енергосистеми, резервного теплопостачання та стабільної роботи водоканалів залишається одним із найважливіших для українських міст.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, можливостей протиповітряної оборони, відновлювальних робіт та міжнародної підтримки України.